Головна Релігія Актуальні проблеми духовності Національно-культурний аспект економічної життєдіяльності українського соціуму
joomla
Національно-культурний аспект економічної життєдіяльності українського соціуму
Релігія - Актуальні проблеми духовності

О. В. Бондаренко

Однією з особливостей сучасного етапу розвитку людства є зро­стання ролі культурної складової у процесах відтворення соціальної реальності в усіх її сферах, зокрема, в економічній. Поряд із різноспря-мованими процесами культурної гомо - та гетерогенізації вибудовується загальносвітова економічна система. На сьогодні у переважній більшо­сті суспільств, включно із суспільствами, де відносно недавно існувала керована державою система, у тому числі й в Україні, усталилася рин­кова модель організації економіки. Однак, відкритим залишається пи­тання про те, якому типу економічної системи відповідають цінності економічної культури населення України та якою мірою останні мо­жуть слугувати основою для формування задекларованої державою соціально орієнтованої ринкової економіки. Також представляє інте­рес ступінь відповідності цінностей вітчизняної економічної культури ціннісним системам суспільств індустріального / постіндустріального типу, з огляду на зростання рівня відкритості українського суспільства за умов світових процесів глобалізації, інтеграції, економічної співпра­ці.

Ринкові перетворення в Україні на тлі демократизації політично­го життя об'єктивно призводять до формування громадянського су­спільства, як наслідок, спонукають складний та суперечливий процес відродження особистості. Цей процес невпинно впливає на соціально-економічну сферу суспільства, породжує нові проблеми становлення соціального суб'єкта ринкового типу, забезпечення ефективності си-

Актуальні проблеми духовності: зб. наук, праць / Ред.: Я.В. Шрамко Вип. 11. — Кривий Ріг, 2010, 336-343 336 ISSN 2076-7382


О. В. Бондаренко

337


Стеми господарювання у цілому. Спостерігаються нові риси економі­чної поведінки вітчизняного соціального суб'єкта, але водночас мають місце й тривожні тенденції відчуження чесної та продуктивної праці, пошуки більш легких шляхів зростання добробуту.

Економіка ринкового типу дійсно породжує принципово нові осо­бливості соціально-економічних відносин, які відбиваються на еконо­мічній свідомості та поведінці людей, на їх ментальності. Різко транс­формується економічне середовище, соціальні умови й мета соціально-економічної діяльності. Змінюється місце окремої людини у суспіль­стві.

Процес соціально-психологічної адаптації населення до ринкової суспільної атмосфери віддзеркалює зміну парадигм економічної сві­домості, соціально-економічної психології, економічної ментальності. Відбувається зміна старої схеми економічного мислення. Ринок спону­кає прагнення людини одержувати економічні знання, якісну освіту, нові й конкурентноспроможні для суспільства професії. Людина пра­гне створити навколо себе прийнятне (комфортне для неї) економічне, психологічне та інформаційне середовище.

Економічна ментальність, як засвідчують дослідження, спроможна впливати на хід економічних процесів, сприяти їх прискоренню чи гальмуванню. Конгломерат позитивних і негативних рис економічної ментальності населення України, сформованих під впливом сукупності різноманітних чинників протягом тривалого періоду, своєрідно мате­ріалізується в процесі формування й відтворення певного соціально-економічного середовища, зокрема того, яке сьогодні мають українці.

Переваги ринкового шляху розвитку стануть переконливими ли­ше тоді, коли реальні життєві інтереси та демократичні ідеали дійсно стануть основою пробудження духовного життя широких верств насе­лення, відбиватимуться на економічній ментальності громадян, госпо­дарчій культурі, реально сприятимуть активізації ефективної праці, яка була і буде основним джерелом індивідуального та суспільного ба­гатства.

Економічна криза (безробіття, зниження рівня життя та інші нега­разди) перехідного періоду уповільнює та ускладнює шляхи вирішен­ня завдань, які стоять перед суспільством та нацією, руйнують цінні­сні орієнтації людей. Подолання цих явищ неминуче пов'язано з роз­витком соціально-економічної активності народу, утвердженням нової ринкової культури господарювання, проявом кращих рис української економічної ментальності.

Звичайно, витоки різноманітних, позитивних і негативних, особли-


338 Національно-культурний аспект економічної життєдіяльності

Востей української економічної ментальності пов'язані не лише зі скла­дною соціально-економічною ситуацією сьогодення або лише з плано­вою централізованою економікою та ідеологією радянських часів. Зро­зумілим є те, що завдання побудови ринкового суспільного середовища в Україні вимагають поступової трансформації економічної свідомо­сті її соціальних суб'єктів у напрямку наближення до рис економічної ментальності, які відповідають вимогам ефективного розвитку такого суспільного середовища. Оновлення української економічної менталь­ності, від чого в багато чому залежить рух країни вперед, слід здійсню­вати на тлі системного вивчення чинників її формування, з'ясування джерел прояву тих чи інших властивостей національної економічної свідомості, реальної оцінки термінів та можливостей подолання її не­гативних рис, адаптації масової трудової свідомості до ринкових умов, нових механізмів господарювання, інновацій в економіці окремого ре­гіону або країни в цілому.

Народ України переживає процес самоусвідомлення, усвідомлення своїх національних ідеалів — і для цього потрібне економічне підґрун­тя, залучення інтелектуального потенціалу нації, кращих надбань ду­ховності, щоб прискорити початі в країні перетворення, не допустити розчарування в національній ідеї. На жаль, для масової свідомості дер­жавна національна ідея залишається дещо неусвідомленою і це лишає суспільства інтегруючої сили.

Світовою наукою доведено той факт, що необхідними передумова­ми успіху процесу державотворення та духовного відродження нації є: наявність національної ідеї (вона протягом останніх століть вва­жається потужною рушійною силою людського поступу, за виснов­ками знаних науковців Заходу І. Берліна, Дж. Армстронга, Е. Сміта, Л. Семенка та інших); наявність національної мрії — як поміркованого оптимізму народних ідеалів працелюбності. Це важливо не тільки для сфери суспільної свідомості, але й для економічного розвитку країни.

Як відомо, Україна сьогодні не має національного аналогу «амери­канської мрії» («будь-яка звичайна людина завжди може знайти спо­сіб швидко, але законно розбагатіти»). Наш пересічний співвітчизник у можливість несподіваного збагачення реально не вірить навіть за умов наполегливих трудових зусиль, що є перешкодою на шляху по­новлення ціннісних орієнтирів у сфері праці.

Для оформлення і масового усвідомлення національної ідеї у лю­дей має утвердитися переконання, що держава дійсно здатна надати необмежені можливості кожному пересічному громадянину. Тоді стане реальним створення комплексу прагнень з метою працювати на рідній


О. В. Бондаренко

339


Землі, докладати енергійних зусиль, щоб зробити її квітучою та бага­тою. Такі уявлення поступово міцніють, але суспільна свідомість дещо запізнюється з їх адекватною оцінкою (таке запізнення засвідчує не­можливість швидких змін у масовій соціально-економічній свідомості, як того чекають деякі реформатори).

Сутність національної мрії може полягати в авторитеті сумлінної праці, різноманітті форм власності, підприємництві, свободі трудово­го вибору і сфер діяльності тощо. Ціннісним орієнтиром економічної ментальності громадян має стати установка особи на розвиток вла­сної конкурентноспроможності в праці, яка створює підстави для роз­витку конкурентноспроможності та реальної незалежності економіки держави. Зауважимо, що у сучасних умовах така свідома орієнтація у сфері праці практично відсутня у переважної більшості українців. Тому держава покликана належним чином спрямовувати процес фор­мування національної еліти, відродження національних господарських традицій, форм господарювання. Набуває актуальності сучасна підго­товка чиновників, управлінців, підприємців, надзвичайно важливою є корінна перебудова економічної освіти в усіх ланках, зокрема, сприя­ння стажуванню молоді у провідних західних університетах з метою адаптації до ринкового середовища і нового способу мислення.

Дослідження особливостей української національної ментальності дає підстави прогнозувати, що якісні зміни економічної свідомості на­селення вимагатимуть в Україні більш тривалого часу, ніж ринкова трансформація економіки й соціально-економічного суспільного сере­довища. Економічна ментальність завжди віддзеркалює реалії соціаль­ного стану життя суспільства. В Україні такі реалії об'єктивно відобра­жають наслідки економічної кризи та соціальної політики держави за останні 10-15 років.

По-перше, необхідність більш тривалого часу для якісних змін еко­номічної свідомості населення в порівнянні з часом власне ринкової трансформації суспільства можна пов'язати з тим, що деякі негатив­ні риси економічної ментальності об'єктивно будуть відтворюватися певний тривалий час, оскільки кожне нове покоління, навіть в умовах нового економічного середовища, нової ролі соціальних та політичних інституцій, так чи інакше буде співставляти нові потреби й звички в соціально-економічній сфері суспільства із потребами і звичками по­передніх поколінь.

По-друге, прогресивні зміни в соціально-економічному житті ма­ють водночас супроводжуватися процесом духовного відродження ук­раїнської нації, адекватно впливати на умови формування гармонійної


340 Національно-культурний аспект економічної життєдіяльності

Особистості людини як соціального суб'єкта такої економіки. Це є чи не найважливішою передумовою наближення ментальності сучасної людини до кращих загальновизнаних рис економічної ментальності людини-суб'єкта ринкової економіки. Не має бути дефіциту людських якостей, ресурсів особистості, на які впираються всі проблеми соціаль­ного у цілому та економічного зокрема прогресу.

По-третє, труднощі соціально-економічних зрушень в Україні за­рубіжні експерти Л. Гоффманн і А. Зіденберг [1, с 23] пов'язують з підвищеним ризиком проведення ринкових перетворень та непередба-чуваністю наслідків реформ, що виводяться ними з трьох чинників:

А) «при заміні тоталітарної системи плюралістичним суспільством
йдеться не лише про косметичні зміни в економіці, а про комплексну
перебудову майже всіх структур економічної системи, про створення
нових установ, інструментів та систем заохочення»;

Б) «національна економіка перехідного характеру на стадії рефор­
мування теж зберігає успадковані від минулого внутрішні негаразди
та диспропорції»;

В) «заміна однієї системи іншою не відбувається автоматично, для її
здійснення потрібна ясно виражена політична воля, ... демонтаж стру­
ктур планової економіки й побудова ринкових структур йдуть пліч-
о-пліч і можуть виявитися болісними для широких верств населен­
ня; криза, викликана адаптаційними процесами, означає безробіття,
збентеження, переорієнтацію, тому подолання найнижчої точки спаду
завжди вимагає терпіння і ухвалення урядами непопулярних рішень».

По-четверте, людина в умовах ринкового суспільного середовища має бачити тісний зв'язок між своїми трудовими зусиллями, результа­тами праці та її оцінкою. Однак в Україні суспільство відчуває недо­оцінку саме чесної та творчої праці, що породило в країні цілу низку соціальних та економічних суперечностей, які впливають на трудову свідомість та економічну ментальність населення України.

По-п'яте, визначення цінностей, потрібних українському суспіль­ству для ефективного та гармонійного розвитку як суспільства в ціло­му так і окремої людини, вимагає створення соціально прийнятної мо­делі перспективного економічного та духовного розвитку країни, але, на жаль, вона зараз існує в розпливчастому вигляді, як і національ­на ідея, яка різними суб'єктами українського суспільства тлумачиться по-різному (про що вже йшлося в дослідженні).

По-шосте, процес відродження й розвитку цінностей соціально-еко­номічної активності населення України має перебувати у тісному зв'яз­ку з розв'язанням проблеми формування нового організаційно-еконо -


О. В. Бондаренко

341


Мінного механізму функціонування національної економіки. Інфляцій­ні процеси, відставання в реформуванні грошово-кредитної та податко­вої систем, слабка соціальна захищеність населення тощо знецінюють існуючу мотиваційну систему, залишаючи актуальною для України на початку XXI століття проблему створення ефективного мотиваційного механізму в сфері господарювання, тобто того механізму, який, вла­сне, і забезпечує якісні зміни економічної свідомості й ментальності. А на сьогодні економічна ментальність населення України орієнтує­ться на стихійне пристосування до жорстких реалій соціального стану. Змінити ситуацію на краще можна за умов рішучого реформування, регулювання та створення соціальних гарантій з боку держави для забезпечення соціальної злагоди та підвищення рівня життя.

По-сьоме, на жаль, сьогодні має місце недооцінка чинника соці­ально-економічної ментальності в концепціях, заходах та програмах, що розробляються владою стосовно розвитку соціально-економічної сфери суспільства. Зважаючи на те, що «ментальна структура зміню­ється повільніше, ніж; матеріальне оточення чи соціальні інститути, є одночасно і продукуючою основою, і перепоною соціальному рухо­ві» [3, с 17], доречно нагадати, що такий стан речей є неприпусти­мим. Концептуально сучасною соціально-філософською думкою пове­дінка людини розглядається як функція цілісного «життєвого просто­ру». Отже, певна «тотальна мотиваційна атмосфера», в якій перебу­ває людина-суб'єкт соціально-економічної активності, опосередковано або прямо впливає на її мотиваційне поле, визначаючи актуалізацію її потреб, обумовлюючи певні дії в певній ситуації. Іншими словами, вагомим чинником впливу виступає економічна ментальність людини. Саме через неї фокусується суб'єктивна необхідність реалізації соці­ально-економічної активності конкретною людиною. Соціально-еконо­мічна діяльність людини та її результати значною мірою обумовлені ментальністю. Подібні висновки мають бути враховані й віддзеркалені в конкретних соціально-економічних програмах влади.

По-восьме, якісні зміни економічної свідомості й ментальності пря­мо залежать від організації й стимулювання індивідуалізму соціально-економічної поведінки національних соціальних суб'єктів.

Стосовно необхідності індивідуалізму як важливого принципу соці­ально-економічної поведінки суб'єктів ринкової економіки нової Укра­їни слід зауважити таке. За твердженням С. Кримського, внаслідок того, що наприкінці XX століття в світовій історії вперше виникають інформаційно-духовні умови репрезентації універсального в індивіду­альному, для соціальних стратегій сучасності є характерним «агрега -


342 Національно-культурний аспект економічної життєдіяльності

Ційне розуміння „соборності", підсумовування індивідуальних зусиль у колективні доповнювати принципом монадності — втілення і репрезен­тації колективного в індивідуальне» [3, с 184].

Проблема індивідуального має в сучасну епоху і специфічний со­ціально-етичний вміст. Вона відображає збагачене уявлення про де­мократичний процес в усіх сферах суспільного життя, який не лише стверджує права особистостей в суспільному цілому, а й розв'язує колі­зії між; ними, особистістю та суспільством. Базисна роль визнається за правами особистості, бо вона є носієм і громадянських, і національних якостей. Драматичний та безпрецедентний за своїм змістом соціальний і екзистенціальний досвід XX століття спричинив зміну деяких бага­товікових тенденцій в історії світової філософської думки. Зокрема, істотно похитнув догмат платонізму як імперативу панування загаль­ного над індивідуальним та одиничним. Цьому сприяв і внутрішній культурний досвід людства.

На передній план філософського дискурсу висувається вже не абсо­лютність якихось універсальних субстанцій, а заперечення всякої абсо­лютизації, тобто принцип монадності. Ціле (зокрема, суспільне ціле) «не виключає плюралістичність форм свого функціонування, кожна з яких може стати індивідуальним виразом загального» [2, с 188]. І навпаки, індивідуальне — це не одиничне, а єдине, яке здатне втілюва­ти весь світ, стискуючи його в межах особистості. У такому розумін­ні монадне стає принципом соціально-культурної (зокрема, соціаль­но-економічної) діяльності та духовності (ментальності) XXI століття, «втіленням антропологічно особистісних моделей освоєння світу» [2, с 190].

Усе це передбачає істотне збагачення принципу індивідуалізму окре­мої людини в суспільстві (зокрема, як суб'єкта соціально-економічної активності й ментальності). Він має вийти за межі ідеології чи полі­тичної сфери та набути інституційних рис організації суспільства.

Підсумовуючи викладене вище, процес суспільних трансформацій в новітній Україні породжує становлення нового соціального суб'є­кта, принципово нових особливостей соціально-економічних відносин, сприяє змінам соціально-економічної поведінки людей, які відбиваю­ться на їх економічній свідомості та поведінці, сприяють зрушенням у процесах розгортання їх економічної ментальності. Поряд з нови­ми рисами економічної поведінки вітчизняного соціального суб'єкта мають місце нові риси його економічної ментальності. Суспільна сві­домість має адаптуватися до радикальних змін соціально-економічної поведінки; має відбутися процес цивілізованого «оброблення» цієї си -


О. В. Бондаренко

343


Туації ментальністю.

На жаль, посеред населення сучасної України існують психологі­чні перешкоди набуття властивих сучасній європейській економічній ментальності якостей й рис. Такими перешкодами є: соціальна інер­тність; викривлене розуміння соціальної справедливості; деформова-ність уявлень про захист від економічних труднощів як про обов'язок держави, а не кожного особисто; сприйняття як цілком нормального явища авторитарних методів правління; соціальна заздрість як наслі­док тривалої зрівнялівки в оплаті праці; відсутність у значної частини населення України реального економічного мислення; певний консе­рватизм в мисленні, відсутність достатньо швидкої реакції на зміну обставин для адекватної корекції ринкової поведінки, недостатній рі­вень ринкового мислення; звичка безвідповідальності; відсутність чі­ткої установки особи на розвиток власної конкурентноспроможності в праці, яка створює умови розвитку конкурентноспроможності та ре­альної незалежності економіки держави. Подолання таких негативних рис має бути важливим завданням соціально-економічних програм рі­зних рівнів й спрямувань.

1 Бібліоґрафія

[1] Зрушення до ринкової економіки. Реформи в Україні: погляд зсе­редини / За ред. Л. Гоффманна. — К.: Фенікс, 1997.

[2] Кримський С. Б. Запити філософських смислів. — К.: Парапан, 2003.

[3] Юрій М. Т. Етно-конфесійний розподіл праці та український го­сподарчий менталітет. — К.: Таксон, 1997.

Надійшла до редакції 23 Лютого 2010 Р.