Головна Філологія Актуальні питання філології МІСЦЕ ЕТНОРЕАЛІЙ-ГАЛЛІЦИЗМІВ У ПІЗНАВАЛЬНО-МИСЛИННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО ЕТНОСУ
joomla
МІСЦЕ ЕТНОРЕАЛІЙ-ГАЛЛІЦИЗМІВ У ПІЗНАВАЛЬНО-МИСЛИННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО ЕТНОСУ
Філологія - Актуальні питання філології

Чумак Н. А. (М. Хмельницький

)Дана стаття присвячена дослідженню національно-культурної специфіки мовних одиниць, що вербалізують етноспецифічні реалії буття етносу, а саме етнореалій-галліцизмів, а також аналізується їхня роль у пізнавально-мислиннєвій діяльності англійського етносу.

Ключові слова: Етнореалія, етнореалія-галліцизм, мовна картина світу, етнічна картина світу, етнокультурна інформація, вербалізація.

С еред сучасних наукових парадигм лінгвістичних досліджень слід виділити етнолінгвістичний та лінгвокультурологічний напрямки, які відбивають безпосередній зв’язок мовних явищ із культурою мовного колективу. Дослідженню багатьох аспектів етномовного й етноцентричного бачення приділяють увагу як вітчизняні (О. Л. Березович, В. В. Воробйов, А. М. Приходько, І. О. Голубовська, В. М. Манакін, В. М. Телія, С. Г. Тер-Мінасова), так і зарубіжні науковці (M. Mead, G. Morain, J. Reed).

Дослідженням етнореалій займалися такі вчені, як А. В. Соломаха, Є. І. Шумагер, проте ще й досі немає чіткого і повного визначення поняття "етнореалія", немає досліджень щодо місця етнореалій-галліцизмів у лексичній системі англійської мови. Тому, з огляду на те, що це питання потребує подальшого розгляду, актуальність до слідженн я з умовлена необхідн істю ко мплексн ого вивчення етнореалій як осо бливого класу національно-специфічної лексики та визначається підвищенням уваги таких мовознавців, як Р. П. Зорівчак, В. І. Карасик, В. М. Телія, А. М. Приходько, І. О. Стернін, Ю. С. Степанов, О. А. Корнілов, О. І. Чередниченко, Н. О. Фененко та ін. до дослідження національно-культурної специфіки мовних одиниць окремих мов, особливий прошарок серед яких становлять мовні одиниці, що вербалізують етноспецифічні реалії буття певного етносу. Метою даної статті є дослідження мовних одиниць, якими вербалізовані етнореалії-галліцизми в англомовній картині світу з когнітивної точки зору. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: дати визначення поняттям "етнореалія", "мовна картина світу", диференціювати термін "мовна картина світу" від терміну "етнічна картина світу" та визначити значимість етнореалій-галліцизмів у пізнавально-мисленнєвій діяльності представників сучасного англійського етносу.

Підхід до вивчення етнореалій як частини національного культурного простору розглядається етнолінгвістами, які аналізують їх в аспекті мовної картини світу. Необхідність дослідження національно-культурної специфіки картини світу визнана останнім часом світовою наукою й практикою, що, у свою чергу, узгоджується із загальною тенденцією різних наук розміщувати культуру в центрі теоретичних знань, пов’язаних із вивченням людини.

С аме в працях В. фон Гумбольдта та його послідовників – неогумбольдтіанців Л. Вітгенштейна, Л. Вайсгербера, Й. Тріра, Б. Уорфа з’являється метафора "мовна картина світу", яка нині стала важливим концептом сучасної мовознавчої науки. Поняття "картина світу" широко використовується на сучасному етапі розвитку представниками різних наук – філософії, психології, культурології, гносеології, когнітології, лінгвістики тощо, які намагаються надати цьому поняттю термінологічного статусу.

О. А. Корнілов зауважує, що будь-яке тлумачення поняття "мовна картина світу" не може претендувати на абсолютну іcтинність, оскільки це не об’єктивно існуюча реалія, а абстрактна cубстанція, що використовується його творцями для виконання певних теоретичних або практичних завдань [1, с. 4]. В. фон Гумбольдт, використовуючи поряд із поняттям "внутрішня форма слова" та "внутрішня форма мови" поняття "картина природи", відчутно спонукав до неоднозначного розуміння цього терміна. За словами


Ю. Н. Караулова: "... ще А. Мартіне дійшов висновку, що "картиною світу" ...можна назвати як суму всього мовного змісту, суму значень..., так і репрезентацію цих значень завдяки внутрішнім формам, тобто сукупності порівнянь та образів, що використовуються в мові" [2, с. 244].

У лінгвістиці 70 – 80 років XX cт. трактували картину світу вузько. Зокрема Ю. Н. Караулов розумів під "мовною моделлю світу" спосіб існування лексики (словника) у свідомості носія [2, с. 274]. Г. А. Брутян визначав мовну картину світу як "... знання, яке закріплене в словах і словосполученнях конкретних розмовних мов" [3, с. 109]. У межах лінгвокраїнознавчої теорії слова національна специфіка мови бачилася дослідниками також тільки на лексичному рівні.

Су часна лінгвістика розуміє мовну картину світу широко. Такої точки зору дотримується зокрема В. М. Телія, яка вважає, що мовна картина світу створюється не лише засобами конкретної лексики та опредмечуванням процесуальних значень, але й використанням синтаксичних конструкцій, які первісно відображають відношення між елементами дійсності, що сприймається предметно [4, с. 178]. Отже, під поняттям "мовна картина світу" більшість учених розуміють сукупність уявлень народу про дійсність, зафіксованих в одиницях мови, на певному етапі розвитку народу.

Н а думку Ю. А. Рилова, термін "етнічна картина світу" ширший, ніж мовна, оскільки включає в себе два взаємопов’язаних компоненти – стереотип поведінки і мовну картину світу [5, с. 80]. При визначенні етнічної картини світу слід враховувати здатність мовних засобів, насамперед, номінативних, виражати інформацію про світ із етнічних позицій, а також традиції, звичаї, вірування, забобони народів. Одними з цих номінативних одиниць є етнореалії.

На відміну від мовної, етнічна картина світу містить у собі основні не обговорювані й неусвідомлені здогадки й допущення, що спрямовують поведінку представників тієї чи іншої мовної спільноти в певне річище та структурують їхню лінгвістичну поведінку. Безперечним є те, що етнічна картина світу має як вербальне, так і невербальне вираження. Вона включає в себе етнічні стереотипи, настанови, уявлення про себе як про етнос і про інші етноси, можливі асоціації, пов’язані з конкретними етносами, фонові знання й культурні концепти, які фіксуються як у ментальному, так і в мовному полі етносу. Разом із тим до етнічної картини світу також входять основні ціннісні орієнтації етносу, які на рівні культури й мови виражаються в основних концептах певної лінгвокультурної спільноти.

Відомо, що картини світу формуються на основі етнічних мов як результат складного процесу взаємодії мовної/мовленнєвої свідомості з навколишньою дійсністю. Отже, основу етнічної картини світу як цілісного образу дійсності й існування певного етносу складають культуро-специфічні моделі вербальної й невербальної поведінки. Тому причиною непорозумінь, які виникають у міжкультурній комунікації, виявляються не лише відмінності в мовних системах учасників комунікації, а й незбіг національних картин світу як відображення національних пріоритетів.

П ід "етно реаліями" ро зум іють національно-специфічні реалії буття наро ду, що включають специф ічні феномени природи, матеріальн і й духовн і здобутки й надбання конкретної культури й історії. Компонентами етнореалій є наявність етнокультурної інформації та певних етнічних стереотипів [6, с. 5]. Етнокультурна інформація може бути одним із компонентів значення або елементом семантичного фону. Національний одяг, їжа, звичаї й обряди несуть етнокультурну інформацію з самого початку свого існування. Інша частина реалій певного, зокрема французького, етносу може співпадати з такими ж реаліями іншого, англійського, етносу. Проте в процесі життєдіяльності, поряд з первинним призначенням, реалія повсякденного життя набуває для певного етносу більшого конотативного значення і стає для нього носієм певного символічного змісту й набуває специфічно національного значення, яке передається від покоління до покоління, слугує врешті-решт етнічною пам’яттю народу, тобто стає етнореалією. А. В. Соломаха


Схильна вважати, що основою утворення етноспецифічних реалій буття народу є природно-географічні, культурно-історичні, суспільно-економічні особливості життя певного етносу [6, с. 15]. Так, наприклад, етнореалія-галліцизм Coq Наявна і в англомовній картині світу, проте етнореалія Cock Не має для англійського етносу суттєвого значення, тоді як для французів Coq Gaulois Є національним символом, що втілює гордість, см ілив ість і красу Франц ії; Aigle – у французів давній геральдичний знак і військовий символ, Aigle Imperial – імператорський орел – символ наполеонівської армії. Однак для англійців Eagle – просто великий хижий птах родини яструбових. Слід сказати, що французькі Coq Та Aigle І англійські Cock Та Eagle При однаковому денотаті мають у сигніфікативному значенні великі розбіжності.

Т ут слід згадати про загальнонаціональні концепти, тобто ті ідеальні, абстрактні одиниці й змісти, якими оперує певний етнос, а також віддзеркалення змісту знань, досвідів, результатів діяльності й пізнання навколишнього середовища певним етносом у процесі його існування, які передаються від одного покоління наступним поколінням у вербальній чи невербальній формі. Відтак концепти утворюють так звану концептуальну картину світу, яка складається з окремих частин – концептополів (як окремої людини, так і мови), та яка є обов’язковою частиною мовної картини світу. Концептуальні характеристики виявляються через значення мовних одиниць, які репрезентують даний концепт, їхнє тлумачення в словнику, мовленнєві контексти.

Доведено, що етнореалії певного народу знаходять своє відображення в його мові, тому що значно саме завдяки мовній формі більша частина з них формувалася й зберігалася в процесі зародження й становлення націй протягом сторіч, передаючись від покоління до покоління. Національно-культурна семантика – це зміст, який не має реляційного, системного, відносного характеру, вона тією чи іншою мірою засвідчує особливості економіки, географії, суспільного ладу, фольклору, літератури, усіх видів мистецтва, науки, побуту, звичаїв – носіїв відповідної мови [8, с. 89]. Усе зазначене вище є продуктом тривалого розвитку, тому що минуле, оскільки воно залишається актуальним, безпосередньо входить у сучасне. Отже, національно-культурну семантику мови необхідно розглядати не лише з синхронічної, але й з діахронічної точки зору.

Національно-культурна семантика мови виявляється на всіх мовних рівнях, хоча найяскравіше вона помітна в словах і фразеологізмах, які безпосередньо співвідносяться з позамовною дійсністю і які порівняно легко можна семантизувати під кутом зору вербалізації етнореалій. У будь-якій мові з її своєрідною, історично зумовленою лексико-фразеологічною системою основним є безкінечно складна сукупність лексичних і фразеологічних одиниць певної національної мови, з одного боку, і з другого – рац іонально о рганізований набір зм істів, включаючи спро би синтетичного утворення з цих смислів складніших мовних одиниць, основною метою яких є вербалізація етнореалій.

Самобутність лексики кожної мови яскраво виявляється завдяки наявності в значенні слів-етнореалій конотацій зі сфери національної культури. Така лексика визначається в сучасному мовознавстві як культурно конотована. Найяскравішим і найзначимішим є той її прошарок, який не має екв івалентів у інших мовах. У словах тако го виду нац іонально-культ урна інформація дорівнює всьому значенню сло ва, адже позначувані ними реалії є унікальними, глибоко національними, тобто не властивими іншій культурі.

До слів, якими вербалізовані етнореалії, зараховують, насамперед, так звану безеквівалентну лексику, яка виконує функцію етнокультурного квантування семантичного простору мови. До них належать позначення явищ природи, назви страв національної кухні, найменування предметів повсякденного вжитку (одяг, меблі, посуд), назви будівель, назви різноманітних сфер суспільно-економічної організації суспільства (релігія, освіта, судочинство, фінанси), назви зброї і т. д.

У с учасній лінгвістиці ще немає однозначного підходу до критерію безеквівалентності, що ускладнює систематизацію лексичного матеріалу, який потенційно


Є національно забарвленим. Об’єктивно поняття безеквівалентності певною мірою умовне. Проте в системі кожної мови діють особливі, "внутрішні закони" розвитку, які визначають його національний склад. Національно забарвлена лексика, з одного боку, служить для визначення таких явищ і предметів, яких не існує в інших етнокультурах, з другого – позначає реалії, які були або є типовими, характерними, традиційними, такими, що визначають обов’язковий атрибут духовної або матеріальної культури того чи іншого народу. Порівняймо етнореалії французької мови: BigoudИNe Високий жіночий головний убір з льняної або бавовняної тканини, з області Понт-ль’Аббе; Au Bleu Спосіб приготування риби: живу рибу опускають у приправлений спеціями навар; Bleus Збірна Франції з футбол у – слоган уболівальників французької футбольної команди під час міжнародних змагань: Allez Les BlEus та ін. Для представників англійського етносу подібні слова є екзотизмами. Із наведених прикладів видно, що одномовні одиниці відповідають не однослівним, а розгорнутим відповідно в англійській мові, які виступають засобом заповнення існуючої лакуни на рівні концептів. У такому випадку ми маємо абсолютну лакуну, яка змістовно відтворюється в іншій мові лише описово. Чим більша культурологічна відстань між носіями мов, тим розгорнутішою має бути дефініція. Під лакунами в сучасному мовознавстві розуміють розбіжності (відсутності збігу) у різних способах існування мов і культур, які виявляються при їхньому зіставленні [9, с. 163].

Знайомство з лексикою подібного виду не викликає жодних труднощів і складається з таких одночасних етапів, як пізнавання середовища (природного й рукотворного), буття етносу й запам’ятовування вербального відтворення цього специфічного середовища. При вивченні цього виду лексики виключаються псевдознання, які можуть з’явитися при аналізі частково безеквівалентної лексики. Поряд із абсолютною безеквівалентною лексикою можна виділити так звану частково безеквівалентну, адже реалія, хоча і є наявна в інших народів, проте має різне концептуальне значення, яке відрізняється понятійними семами.

Концептуальна, на перший погляд, універсалія може мати, отже, докорінно відмінні прототипи, тобто в кожній мові (а, значить, у колективній свідомості) відповідно до універсального концепту наводиться свій власний національно-специфічний образ цього концепту, про що носії інших мов можуть навіть і не здогадуватися. Виникає певна диспропорція: приблизна еквівалентність на рівні концептів і можлива абсолютна нееквівалентність на рівні образів-прототипів. Виходить, що люди розмовляють про те ж саме, але уявляють собі зовсім різні об’єкти. Людина, яка живе в певному матеріальному середовищі, часто не врахо в ує, що пейзаж завжди має різний вигляд. Не вс ім людям відомі море чи сніг, земля не всюди є коричневою (у багатьох місцях вона може бути...червоною, жовтою чи чорною), і навіть зелень трави залежить від кількості в ній вологи і від перебування на відкритому сонці (наприклад, в Австралії місцевість, вкрита травою, швидше жовтувата або коричнювата, ніж зелена) [8, с. 233–234].

Отже, можна стверджувати, що знання національно-специфічних прототипів, спільних для більшості мов концептів – це невід’ємна частина когнітивної основи для будь-якого соціуму, об’єднаного загальною мовною свідомістю. А отже проникнення в іншомовну картину світу неможливе без знання національно-специфічних прототипів спільних понять, тобто без адекватного знання частково безеквівалентної лексики.

Оволодіння будь-якою національною мовою представниками іншої культури на рівні мови-системи, не доповнене його когнітивною основою й засобами її вираження в мові, обов’язково призведе або до комунікативного збою, непорозуміння, коли іноземець узагалі не може розуміти змісту фраз, навіть тих, які складаються із відомих йому слів, або до псевдорозуміння, тобто розуміння поверхневого, такого, що лише видається зрозумілим. Адже без усвідомлення справжнього змісту, який несе в собі конотація, яка є природною для носіїв мови, але прихованою для іноземця, справжнє спілкування неможливе. Вербалізована когнітивна база етносу, яка складається з вербальних прецендентних феноменів, є невід’ємною частиною національної мовної картини світу.


Під час спілкування в представника іншої культури можуть виникнути проблеми в розумінні мови цього етносу, тому що, на відміну від навчальної ситуації, носії мови не мінімізують свій лексикон і спираються у своєму мовленні на національну когнітивну базу.

О тже, можна стверджувати, що етнолінгвістика має тісні зв’язки з таким розділом лінгвістики, як когнітивна лінгвістика, зокрема, з одним із її центральних розділів – когнітивною семантикою, основною проблемою якої є загальна теорія концептуалізації й категоризації, теорія того, як людина сприймає й осмислює навколишній світ і як її досвід пізнання реалізується в значеннях мовних одиниць.

Н а відміну від традиційного логіко-понятійного підходу, аналіз того чи іншого мовного явища під кутом зору когнітивної семантики передбачає врахування не тільки і не стільки об’єктивних характеристик мовної одиниці або мовної ситуації, скільки врахування специфіки їхнього сприйняття, наявність відповідних знань, інтенцій, виокремлення конкретних одиниць і вибір точки зору (перспективи), сконцентрованості на певних епізодах. Усі ці моменти визначають як наслідок формування в людини в процесі її пізнавальної діяльності конкретних концептів і категорій, тобто специфіку процесів концептуалізації й категоризації світу. Експериенціальний підхід, який зараз набуває поширення в когнітивній лінгвістиці, враховує не лише особливості теоретичного, а й повсякденного пізнання – когніції. Отже, на відміну від логічного, експериенціальний підхід базується не на логічних правилах і характеристиках, а на досвіді взаємодії з навколишнім світом.

Як уже було згадано, корелятом етнореалій-лексем як мовних репрезентантів є предмети і явища, які не зустрічаються або зустрічаються в іншому вигляді в представників іншої лінгвокультурної спільноти, зокрема етнореалії-галіцизми в англомовній картині світу. Крім конкретних, "предметних" денотатів (наприклад, TGV/скор. від Le Train а Grand Vitesse (англ. High Speed Train In France) – Високошвидкісний потяг у Франці: The TGV, Or Train а Grande Vitesse, Had Put Rheims Management School On The Map; Le RЙVeillon (англ. Christmas Supper In France) – Різдвяна вечеря у Франції: The Historic New Orleans French Quarter Hotel Is Also Offering Guests A Traditional Reveillon Dinner At The Hotel'S Signature Restaurant Paillard'S) [10], номінації французьких етнореалій фіксують поняття й концепти – ідеї, концепції, винаходи, культурні, філософські й художні течії, які визначають своєрідність історичного й економічного розвитку Франції, її мораль, інтелектуальні й художні цінності, а також її внесок у світову культуру: французька кухня (Foie Gras: In February, During A Function For Chinese Visitors, Chefs Served Pan-Roasted Foie Gras, Pumpkin PurЙE And Truffle And Madeira Jus [6]; Casserole, BЙChamel: Smokey Fish Pie Came In A Cute Miniature Black Le Creuset Casserole But Turned Out To Be Mainly A Potato And Egg Pie With Only A Few Chunks Of White Fish Lurking In The BЙChamel [11]; Beaujolais: Its (Beaujolais) Arrival From Beaujeu, In Burgundy, Was Typically Heralded With The Marketing Slogan "Le Beaujolais Nouveau Est ArrivЙ" [там само]), парфумерна галузь (Eau De Givenchy, Eau De Lanvin – власні назви парфумів; Rue De La Paix (Guerlain), Avenue Matignon (Rochas) – назви-адреси парфумерних магазинів), кіно (Nouvelle Vague, Lumiere) тощо.

Із вищезгаданих прикладів випливає, що етнореалії-галліцизми можуть бути розподілені за тематичними групами з подальшим виділенням у кожній з них менших лексико-граматичних підгруп, кожна з яких є органічною й невід’ємною частиною національної франкомовної картини світу. Носії ж англійської мови не відчувають її специфічність і унікальність, для них певні концепти франкомовної картини світу можуть бути або зовсім незнайомими, або інакше концептуалізованими. Чим більші розбіжності в природному середовищі, культурі, традиціях, побуті обох цих етносів, тим більше в їхніх національних мовах пластів лексики, які можна зарахувати до категорії, що позначає національно-специфічні реалії, тобто етнореалії.


Р і зниця у вербалізації природного середовища й побуту французького й англійського етносів стає очевидною під час зіставного вивчення й опису майже будь-яких однойменних лексико-семантичних груп їхніх національних мов. Будь-яке таке зіставлення неодмінно виявить неспівпадіння планів вираження й змісту, тобто специфічність означуваного, "закодовану" в національній лексиці. Зазвичай, така лексика стає об’єктом вивчення країнознавства, оскільки її семантизація передбачає обов’язкове "занурення" в культурно-історичний контекст іншомовної етнічно ї картини світу. Чим більше культурологічне підґрунтя під назвами етнореалій-галліцизмів, тим нагальніша потреба в їхній повній експлікації для носіїв англійської мови, які поставили собі за мету проникнути в франкомовну етнічну картину світу.

Проведене дослідження показує, що під етнореаліями розуміють національно-специфічні реалії буття народу, що включають специфічні феномени природи, матеріальні й духовні здобутки й надбання конкретної культури й історії. Основу етнічної картини світу, зокрема англійської, як цілісного образу дійсності й існування етносу складають культуро-специфічні моделі вербальної й невербальної поведінки. Чим більші розбіжності в природному середовищі, культурі, традиціях, побуті французького й англійського етносів, тим більше в англійській мові пластів лексики, вербалізованої етнореаліями-галліцизмами. А отже проникнення в іншомовну картину світу неможливе без знання національно-специфічних прототипів спільних понять, тобто без адекватного знання частково безеквівалентної лексики, представленої етнореаліями.

Перспективами подальших розвідок є класифікація етнореалій-галліцизмів в англомовній картині світу за тематичними групами.

Література

1. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / Олег Александрович Корнилов. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: ЧеРо, 2003. – 341 с.

2. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография / Юрий Николаевич Караулов. – М.: Наука, 1976. – 355 с.

3. Брутян Г. А. Языковая картина мира и ее роль в познании / Г. А. Брутян // Методологические проблемы анализа языка. –Ереван: Ереван. гос. ун-т, 1976. – 294 с.

4. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В. Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 173-204.

5. Рылов Ю. А. О семантических доминантах в языковой картине мира. На материале итальянского и русского языков / Ю. А. Рылов // Вестник Воронежского гос. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2003. – № 1. – С. 80-94.

6. Соломаха А. В. Етнореалії у сучасній німецькій мові (на матеріалі лексичних та фразеологічних одиниць): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови"/ А. В. Соломаха. – К., 2008. – 17 с.

7. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М.: Высшая школа, 1986. – 316 с.

8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.

9. Сорокин Ю. А., Марковина И. Ю. Проблема понимания "чужой" культуры и способы устранения лакун в тексте / Ю. А. Сорокин, И. Ю. Марковина. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1987.– С. 160-167.

10. Bourbon Orleans New Orleans Hotel Invites Guests to Enjoy Christmas New Orleans Style [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: Http://www. prweb. com/releases/2008/12/prweb1673574.htm

11. New mall nutrition at Ito [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: Http://www. thisislondon. co. uk/restaurants/review-23582502-new-mall-nutrition-at-ito. do


Статья посвящена исследованию национально-культурной специфики языковых единиц, которые вербализуют этноспецифические реалии жизни этноса, а именно этнореалий-галлицизмов, а также анализируется их роль в познавательно-мыслительной деятельности английского этноса.

Ключевые слова: Этнореалия, этнореалия-галлицизм, языковая картина мира, этническая картина мира, этнокультурная информация, вербализация.

The article elucidates the problems of national and cultural specificity of the linguistic units that verbalize the specific ethnical French realities as well as their role in the cognitive activity of the English ethnos.

Key words: Ethnical reality, French ethnical reality, ethnolingual information, language

Picture Of The World, Ethnical Picture Of The World, Verbalization.


УДК 81-18