Головна Філологія Актуальні питання філології ЕМОТИВНІСТЬ КОМПОЗИТІВ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОРІ
joomla
ЕМОТИВНІСТЬ КОМПОЗИТІВ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСИВНОМУ ПРОСТОРІ
Філологія - Актуальні питання філології

Л. Ф. Омельченко (М. Київ)

Л. Ф. Соловйова (М. Житомир) Т. М. Мороз (М. Київ)

У статті висвітлюються деякі аспекти, які не отримали вичерпного вивчення з точки зору вербалізації емоцій в англійському словоскладанні.

Була виявлена специфічна маніфестація позитивної й негативної оцінки в композитній семантиці лексем.

Серед експресивних емоційно-забарвлених композитів є стійкі одиниці англійського вокабуляру, а також оказіоналізми, кількісні параметри яких майже не обмежені.

Емотивне словоскладання заслуговує на подальше дослідження, зокрема з позицій міжкультурної комунікації.

Ключові слова: Категорія емотивності, позитивна оцінка емотивне словоскладання, негативна оцінка, дискурсивний простір.

"Слово ніколи не з’являється у нашій свідомості поодиноко, Навіть коли тільки одне слово в одному значенні є присутнім в нашій свідомості, то інші, що залишаються у тіні, маса понять і емоцій, зв’язаних з ним найтоншими нитками, Кожної хвилини готові увірватися у нашу свідомість. Слова, що проходять через нашу свідомість, знаходяться у неперервному зв’язку з усім нашим інтелектуальним і емоційним життям".

(Ж. Вандрієс)

Актуальність даної теми обумовлена загальною орієнтацією сучасного мовознавства на дослідження людського чинника, комунікативно-прагматичною направленістю композитної семантики, малодослідженістю засобів вербалізації категорії емотивності в структурно-складних одиницях.

Словоскладання досягло значного розвитку в нашу епоху, яка характеризується збільшенням складних понять у різних сферах людського спілкування, соціально-політичного й економічного життя, багатогранної діяльності людини, її внутрішнього світу, емоціональних переживань і раціональних оцінок [1, с. 7].

Важливе м ісце в концептосфері будь-яко ї нац іональної мо ви займають емоції – "соціокультурний феномен, що виконує безліч функцій, зокрема й когнітивну". Однак у сучасних теоріях емоцій (К. Є. Ізард, В. Вілюнас, М. Аргайл, Ю. К. Стрєлков та ін.) до цих пір немає вичерпної відповіді на питання, як же декодуються емоції, тобто як відбувається їхня концептуалізація й вербалізація в емоціональній картині світу, в емоціональному світогляді лінгвокультурної спільності [2].

Емоція є результатом суб’єктивної інтерпретації фрагмента світу; згідно з психологічними дослідженнями, емоції розподілені на позитивні й негативні [3, с. 4].

"Емотикон мовної особистості" (М. О. Красавський) виражається як авербально, тобто екстралінгвістичними засобами (міміка, жести), так і за допомогою вербальних знаків, до яких належать різнорівневі засоби мови, причому найчастіше серед них вживаються лексичні засоби. Наявність різнорівневих засобів репрезентації емоційного досвіду людини в мові зумовлює можливість виділення емотивності як окремої категорії (В. І. Шаховський). Емотивність втілює в собі впливову функцію мови: словесні й несловесні емоціональні реакції найбільш чутливі до цих емоційних стимулів, у ролі яких можуть виступати й емотиви – спеціальні емотивно-забарвлені засоби англійської мови [5].


Антропоцентризм мови, її орієнтація на людину, яка володіє мовою, проявляється на всіх рівнях мовленнєвої системи: фонетичному [6], лексичному, граматичному. Антропоцентризм у лінгвістичних дослідженнях проявляється в тому, що тепер людина постає своєрідною точкою відліку в аналізі тих чи інших явищ, і що людина бере участь у цьому аналізі, визначаючи його перспективу й кінцеві цілі.

"На наших очах з’являються все нові й нові непередбачені, але вже тепер чітко визначені "універсальні єдності", і ми з радістю беремо до уваги висновок про те, що всі мови світу можуть дійсно трактуватись як численні різновиди однієї й тієї ж універсальної теми – мови людини" [7, с. 184].

Одним із пріоритетних напрямків сучасних лінгвокогнітивних досліджень стає вивчення взаємодії мови й емоційної сфери людини, що пояснюється важливою роллю емоцій у житті й діяльності людини. Звернення до проблеми лексикографічної інтерпретації емотивної лексики, яка залишається актуальною через складність цього прошарку лексики для словникового опису, зумовлене важливістю адекватного відображення емотивного компонента значення в словниках для забезпечення успішної міжкультурної комунікації.

Об'єктом дослідження О. С. Сарбаш є концептуалізація позитивних емоцій та їхня вербалізація в англійській, українській та новогрецькій мовах. Предметом вивчення виступають особливості семантичної структури позитивної емотивної лексики, а також специфіка її лексикографічного трактування [8].

Актуальність даної роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на опис вербалізованих фрагментів емоційної картини світу, а також недостатньою вивченістю емотивності позитивного або негативного спектрів композитів в англомовному дискурсивному просторі.

Ефективність вивчення словотвірного процесу впродовж останніх десятиліть в англійській мові пов’язана передусім зверненням до сучасного матеріалу: усної розмовної мови, творів художньої, суспільно-політичної, науково-технічної та іншої літератури.

У процесі номінації величезну роль відіграє оціночний компонент, наявність так званої виборної зацікавленості, яка міститься в переважному виділенні одних об’єктів (або одних властивостей, ознак, якостей) порівнянно з іншими. У номінативних одиницях фокусуються емоції, оцінки, що опосередковують інтеріоризацію людською свідомістю світу і себе в цьому світі [9, с. 47].

Слід зазначити, що завданням дослідження О. Л. Бєссонової є опис оцінного тезаурусу англійської мови, виділення і аналіз його основного ядра [10].

Оцінність лежить в основі самого процесу номінації. Вважаємо за потрібне вслід за Г. І. Приходько підкреслити важливість того, що оцінка прихована в самій мові, оскільки властивості одиниць містять потенційні можливості не тільки називати якесь явище, а й характеризувати його. А одним із засобів характеризації і є оцінка. Отже, процес номінації протікає не прямо, а опосередковано через осмислення номінатором (суб’єктом) навколишньої дійсності, тобто процес номінації має опосередкований, у багатьох випадках латентний характер [11, с. 188].

Слід зазначити уродженість оцінного змісту, що зафіксувала споконвічність виділення в психічній сфері особистості позитивних і негативних емоцій, які формують ставлення до дійсності, мотивують дії, орієнтують "добро і зло" на вироблення соціальною природою суспільного устрою, "шкалу оцінок", оцінний стереотип, що існує в свідомості мовця [12].

Наприклад: Tableglare – the angry line that forms on a waiter’s brow when when you announce that you are going to drink only water with your meal; Rubberneck cЛ. Турист, роззява, ґава; Pick-me-up Розм.

1. збуджуючий засіб, збуджуючий алкогольний напій;

2. перен. підтримка; Peacock V 1. величатися, пишатися, чванитись, задаватись; 2. гордо виступати, поважно походжати → Peacock п Павич; Jackboot V чинити брутальний тиск, підкоряти собі з позиції (грубої) сили.


Просторічні елементи, жаргонізми, сленгізми, діалектизми маркують мову мовця й подають сигнали про його соціальний та культурно-мовний статус: To Fat-Cat – отримувати або намагатись отримати спеціальні привілеї; Wire-Puller – майстер залаштункових махінацій (театр. ляльковод, лялькар).

Як лексико-семантичний засіб оцінки виступає емоційно-експресивна лексика, яка визначається як лексико-семантичні варіанти слова, що є носієм інформації про морально-оцінне ставлення мовця до реальної дійсності [13, с. 187].

Наприклад: Hang-Dog – винуватий, затравлений (про вираз обличчя); Heart-BreАKing – той, що роздирає душу; Wind-Bag – пуста людина; Big-Wig – важлива шишка, людина, яка займає високе становище в суспільстві; Brown-Bagger – "зубрила" (завдяки коричневому портфелю, з яким він ніколи не розлучається); Free-Loader – жарт. дармоїд, охочий випити й закусити за чийсь рахунок; Woolly-Head – презирливо негр; Blue-Stocking – ірон. "синя панчоха", вчена жінка, педантка; Whistle Blower – виказувач; Brown Nose – жарт. підлиза, підлабузник, любимчик; Panhandler – амер. розм. жебрак; Squarehead – амер. жарт. 1. бовдур; 2. лайлива кличка німця або скандинава; Frog Eater Жарт. француз; Meat-Eater Жарт. англієць; Red-Bait – амер. переслідувати прогресивні елементи, "полювати за червоними"; Money-Bag – грошовий мішок, товстосум.

У лінгвістичних працях доведено, що негативні емоції вербалізуються частіше [14].

Наприклад: Fill-Belly – "обжора"; Gate-Crasher – безбілетник, "заєць"; Pub-Crawler – п’яниця, Suck-Bottle – алкоголік; Green-Eyed – ревнивий, заздрісний; Black-Hearted – "having a wicked disposition".

Пор. в рос. мові: По обе стороны гроба стояли люди: с одной – мы, друзья и родные; с другой – Каменнолицые Мужчины в штатском (Известия, 06.02.2009, – С. 11).

Hen-Peck – розм. тримати чоловіка під черевиком; Catlick – розм. мити як-небудь, сполоснути; Browbeat – залякувати.

Пор. в рос. мові: Лизоблюдничать, дармоедничать, ротозейничать, Зубоскалить, Злоехидничать ,размокропогодиться.

У Тани навернулись на глаза слёзы. – Что это ты Размокропогодилась? Не простыла? (Л. Овалов). Приличная критика обычно не рецензирует подобное Смотрилово-Душераздиралово. И я не собираюсь ("2000", 02.04.2008. – c. 7).

Т. В. Гончаровою виявлено значний масив композитних емотивних пейоративів із формантом - er [15, с. 13]. Cлід зазначити, що в межах лінгвокультурної інваріантної моделі "людина-діяч" було виконано англомеративну кластеризацію композитних агентивів із формантом –er за чотирма кластерами: 1) людина-діяч як біологічний індивід; 2) людина-діяч та її емоційний стан; 3) людина-діяч як мікрокосм; 4) людина-діяч як соціокультурний феномен.

Нами виявлено численні лексеми типу: Moonshiner – амер. розм. 1. самогонник, 2. контрабандист, який ввозить спирт; Pot-Boiler – розм. 1. халтура, 2. халтурник; Eye-Popper – розм. потрясаюча подія, "очі вилупиш"; Eye-Opener – амер. розм. 1. потрясаюча новина, 2. сенсаційне повідомлення або викриття; Clock-Watcher – людина, яка працює з лінощами; Drugpusher – жарг. торговець наркотиками; Bone-Shaker – старий автомобіль; Bone-Breaker – лікар; Crowd-Puller – видовище, що привертає публіку; Go-Getter – пробивна людина, розм. енергійний успішний, винахідливий ділок; Soft-Soaper – підлесник; Noise-Maker – 1. гомінкий гуляка, 2. 1) джерело шуму (фабрика, трамвай і т. ін.), 2) пронизливо-голосний інструмент, торохтілка, гудок, свисток, транзистор і т. ін.; Mind-Blower – "галюциноген", наркоман; Penny-Pincher – амер. розм. скнара; Muck-Raker – той, хто ретельно досліджує, викриває (у пресі) темні махінації чиновників; Tree-Hugger (1977) – someone who cares for trees or for the environment in general [16].

Пор. в рос. мові: Хитрые Имиджмейкеры И Спичрайтеры Могут пудрить мозги своим заказчикам, но перебранка ПР и БЮТ никого не обманывает (Зеркало недели, 20 июня 2009, С. 3).


Англійські прикметники волевиявлення розглядаються М. Ю. Бабенко як

Фрагмент мовної картини світу, який, у свою чергу, є структурованим і представляє собою сукупність 11 лексико-семантичних мікрополів, елементи всередині яких об’єднані загальним категоріальним значенням родової денотативно-сигніфікативної семи. Зазначається, що слова групи, що досліджується, виконують номінативну, номінативно-оціночну й конотативно-характеризуючу функції. Є характерним, що серед слів, що позначають негативні вольові якості, переважають ЛСВ з номінативно-оціночною й конотативно-характеризуючою функціями [17, 44, с. 180]: Chicken-Livered, Chicken-Hearted – трусливий, малодушний; Pig-Headed – тупий, упертий. Пор. також: Thickskinned – з товстою шкірою, товстошкірий, тж. перен., Thingskinned – 1. тонкошкірий, 2. перен. уразливий, той, кого легко поранити.

Оскільки для прикметників як класу слів у цілому характерне поєднання семантичної й прагматичної функцій, то очевидно, що роль конотативного компоненту в словах даної частини мови особливо велика. Конотативне значення може бути інгерентним (узуальним) або контекстуальним (оказіональним).

Eastwood, as the gray-haired veteran upstaged by the young female Attention-Getter, joked, "It’s a phenomenon. She just gathers attention". (USA Today, Oct. 6, 2008, – 2D).

Пор. в рос. мові: Ботинкометатель Выходит на свободу. 14 сентября в понедельник досрочно выходит из тюрьмы Мунтадар Аль-Заиди, 10 месяцев назад метнувший ботинок в тогда ещё президента США Джорджа Буша во время его пресс-конференции в Багдаде (Сегодня, 12.09.2009. – c. 6).

При виникненні нових понять виникає потреба їхнього найменування, при цьому людина використовує готові звукові комплекси, майже не створюючи нових. Б. А. Серебрянніков розглядає це в ракурсі лінгвокреативного осмислення, що бере участь у процесах зміни мови та в поліпшенні лінгвотехніки [18]. "Man did not begin the world with names, but with the power of naming: for man is not a mere speaking machine: God did not teach words, as one of us teaches a parrot, from without: but gave him a capacity of naming and then evoked the capacity which He gave" (French Richard Cheneric. The Study of Words. – N. Y., London: Funk Wagnalls Company. – 1911. – P. 18).

Конотація, за думкою багатьох лінгвістів, включає чотири компоненти: емоційний, оцінний, експресивний і стилістичний [19]. Дану точку зору можна вважати традиційною і достатньо міцно встановленою в лінгвістиці [20].

Утім, окрім перерахованих чотирьох компонентів конотативного значення, деякі дослідники виділяють також образний компонент, культурний, ідеологічний, компонент поля, компонент значення, уяви, компонент світогляду.

Своєрідний погляд на зміст конотації висловлює В. І. Шаховський. Згідно з його думкою, власне конотативним являється лише емотивний компонент, а три інших компоненти – оцінний, експресивний і стилістичний – належать безпосередньо до денотації [21]. Не вдаючись до аргументації за і проти даної точки зору, констатуємо слідом за І. М. Дєєвою, що в даній праці використовується традиційне розуміння [20, с. 54].

Розглядаючи слова з погляду експресивності, можна погодитись (слідом за І. В. Кузнєцовою [22, с. 25]) з точкою зору С. Ю. Мягкової, яка пропонує вживати термін "емоційне навантаження" слова, що об’єднують емоційний, експресивний та оцінний компоненти.

Очевидно, слід погодитися з тим, що навіть для аналізу не завжди необхідно розділяти емотивність та оціночність, тому що в семантиці всіх чинників можна прослідкувати вплив оціночного моменту; тобто не лише емоція завжди оціночна, але і будь-яка оцінка супроводжується емоційним ставленням [23, с. 90].

У наведених прикладах, емоційне навантаження слів очевидне, що забезпечує
прагматичний ефект, бо, як зазначає В. М. Телія, "умовою комунікативно-

Прагматичного успіху є апеляція до емоціонального сприймання повідомлення, що


Досягається за рахунок образності, оскільки образ пробуджує емоційне переживання світу" [24].

Слід зазначити широке використання композитних емотивів у газетно-публіцистичному дискурсивному просторі. Наприклад: Baby-Kisser– кандидат, що балатується на виборах; Doorbell-Ringing – обхід будинків, квартир агітаторами (перед виборами); Bell-Ringer – продавець, який постачає товари додому; місцевий політичний діяч.

Аппрейзори (знаки з евалюативним значенням) слугують для вираження оцінки тих чи інших чинників дійсності, суспільних явищ. Під оцінкою в даному випадку розуміється не стільки об’єктивна наявність деяких позитивних якостей, скільки суб’єктивна значущість означуваного для учасників знакової комунікації, суб’єктивність виступає не як чинник індивідуальної психіки, а як соціально санкціоноване ставлення, закріплене в суспільній свідомості [25, с. 94-95].

Наприклад: Former vice-president Walter Mondale’s acknowledgement that he would raise taxes if elected in 1984 is thought by most to have been a Boneheaded Political move (Financial Times, 8. 02. 2007, – P.15). (Bonehead – амер. розм. дурень, бовдур, тупак).

Основною рисою газетно-публіцистичного стилю, що формує його мовну системну організацію, є поєднання експресивності й стандарту [26].

Ця ознака обумовлена подвійністю тієї функції, яку виконує публіцистика: інформаційно-змістовна функція газетно-публіцистичних текстів поєднується з функцією переконання, емоційного впливу [27].

Більшості наведених слів газетного вокабуляру притаманна соціально закріплена позитивна й негативна оцінність. За словами А. А. Стриженко, висловлення в пресі характеризується наявністю предметно-логічного і оцінно-емоційного змісту [28, с. 149]. Позитивна чи негативна оцінність, закріплена за словом, має за мету здійснити емоціональний вплив на аудиторію. У кожному з наведених вище прикладів міститься емоційно-оцінна лексика з позитивним чи негативним компонентом, являючись одночасно і соціально-оцінною. Загальною рисою більшості лексичних одиниць газетного вокабуляру є їх оцінне, а точніше соціально-оцінне забарвлення [29, с. 128–130].

Last week’s financial statement by Chancellor Nigel Lawson has been described across the media as a "Do-nothing" budget. We should always bear in mind that by "Doing nothing" the Tory Chancellor is keeping the rich very rich and the poor very poor. It would take a "Do-something" budget to change that (Morning Star, 1989, March 23). Mrs. Kohut’s 13-year-old daughter Brianna joined them on the porch. Who would she vote for, her mother asked. "Hillary", the child replied. "Brainwashed", said her grandmother. The two women laughed and agreed to differ – again (The Sunday Telegraph, April 20, 2008, P. 32). Tennessee Titans quarterback Kerry Collins bemoaned his Boneheaded Plays (USA Today, Oct. 6, 2008, 10 C). Barack Obama, a politician whose Crowd-drawing Ability and soaring rhetoric has often earned comparisons with both Robert, killed in June 1968, and his brother, President John F. Kennedy, who was assassinated in 1963 (The Sunday Telegraph, April 20, 2008, P. 32).

Пор. в рос. мові: На неудобства – из-за "Ничегонепоказывания" – вероятно, можно было бы махнуть рукой (подумаешь, сессию не посмотрел!), если б не одна существенная деталь: телезритель за этот "пустой эфир" исправно платит "живыми" деньгами ("2000", 9-15.10.2009).

Her mother [Mrs Kohut], a legal assistant and Obama campaign volunteer, added: "The Mud-slinging Is getting tiring. We’re pretty much ready for this to be over" (The Sunday Telegraph, April, 20, 2008, P. 32).

Пор. в рос. мові: Компромат давно уже стал неотъемлемой частью предвыборных кампаний США, и слово "Мадслингинг" (дословно – "бросание грязи") вошло в словари английского языка в качестве политологического термина (Киевские ведомости, 7.10.2009, C. 8).


Фразеологічна композиція – це джерело збагачення мови за рахунок власних засобів, завдяки закладеній в самій мовній системі здатності творити нові знаки на основі вже існуючих. Царство ідіом тісно пов'язане з побутом, релігійними відправленнями, матеріальною й духовною національною культурою, правилами співжиття та звичаями мовного соціуму. Неповна інформованість читача про історію, культуру, реалії, міфи, звичаї, традиції іншого етносу призводить до утворення комунікативного шуму, що являє собою перешкоди, які знижують ефективність комунікації і можуть призвести до її припинення (комунікативного цейтноту). У сучасній англійській мові просторіччя, сленгізми, жаргонізми – це той лексико-граматичний "запасник", з якого в літературну розмовну мову надходять мовні засоби, що формують звичайну розмовну мову. Особливо широко вживані жаргонізми й сленгізми в американському варіанті англійської мови.

Цікаво дослідити явище синонімії в сфері емотивних дієслів-композитів.

Пор. напр.: to Soft-soap – to Apple-polish – догоджати, лестити; to Belly-ache – to Poor mouth – жалітися; to Black wash – to BaСKbite – лихословити.

Пор. також синонімічні ряди субстантивних й ад’єктивних композитів: Potato-head, cabbage-head, cockbrain, banana-head, block-head; pub-crawler-suck-bottle; rabbit-hearted, Chicken-hearted, white livered, hare-brained, etc. Cаме емотивно-оцінний і соціально-мовленнєвий характер цих лексем є причиною появи все нових і нових утворень указаного типу.

Однією з характерних особливостей нашої епохи є масове перетворення термінів і професіоналізмів в одиниці загальномовного вживання або в одиниці "біфункціональні", що виступають і як слова загальнолітературної мови, і як терміни. Важливість процесу детермінологізації або дуалізації спеціальної лексики усвідомлюється з урахуванням того, що термінологія є ядром "мов для спеціальних цілей" і її лише умовно можна вважати частиною етнічної мови [30].

Ідеальні терміни важко ізолювати від навколишньої мовної стихії. І однозначність, і спеціалізованість, і емоційна нейтральність термінів у значному ступені відносні. Таким однозначним і нейтральним термін розуміється, скоріш, у теорії; у живому ж функціонуванні термін то виявляє старі (етимологічні), то розвиває нові (соціальні, емоційні) відтінки.

Наприклад: No-Holds-Barred – 1. спорт. той, що дозволяє всі захвати (боротьба) 2. перен. той, хто не обмежений у засобах, нещадний; No-Holds-Barred Criticism – нещадна критика; No-Holds-Barred Struggle – боротьба, у якій всі засоби підходять.

Кожний елемент пласта лексичних одиниць мови в структурі яких міститься сема оцінки, належить до особливої сітки відношень, яка називається оцінним тезаурусом англійської мови: Butter-Finger V Спорт, промазати → розмазня. Напр.: Не Butter-fingered a Tentative high-cross from W. Johnson in the second half and the ball crawled over the high line (Morning Star, 1972, Apr. 1).

У подальших дослідженнях можна сфокусувати увагу на вивчення композитних лексем із емотивними семемами через призму базисних концептів "добро і зло", "любов і ненависть", "милосердя і жорстокість", "покарання і прощення", які проявляються у двох протилежних світоглядних парадигмах: божественній ("небесній", сакральній) і буденній ("земній", секулярній).

Біблія – скарбниця, повна багатств, райський сад божественної слави, велика ріка радості й просвітління, говорить: "Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу". (Перше Соборне Послання Святого Апостола Петра 3:10). "Золоті яблука у сріблястих посудинах – слово, сказане пристойно" (Книга Притчів Соломонових).

Постійне розширення ареалу емотивно-маркованих композитних структур та їхня саме функціонально-стилістична стратифікація в різних комунікативних сферах і фамільярно-побутовому невимушено-професійному спілкуванні, у публіцистиці, у текстах художньої літератури, у науково-технічній термінології свідчать про деривативну


Релевантність цих лексем, їхній комунікативно-прагматичний потенціал, а також необхідність і важливість дослідження цих утворень, які допомагають пролити світло на особливості функціонування номінативного механізму в структуро-семантичній системі емотивного словоскладання сучасної англійської мови.

Перспективним напрямком подальших досліджень вважаємо детальний аналіз функціонально-прагматичних особливостей мовних реалізацій композитних емотивів позитивного й негативного спектрів в англомовному дискурсивному просторі через призму контрастивно-культурологічного підґрунтя феномена міжкультурної комунікації.

Література

1. Омельченко Л. Ф. Английская композита: структура и семантика: дисс. … д-ра филол. наук: 10.02.04 / Омельченко Лариса Федоровна. – К., 1989. – 493 с.

2. Шамаева Ю. Ю. Синестезия и метафора как лингвокогнитивная экология концептов эмоций / Ю. Шамаева // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків: ХНУ, 2009, № 848. – С. 15-19.

3. Изард К. Эмоции человека / Пер. с англ./ Изард Кэролл. – М.: МГУ, 1980. – 440 с.

4. Лук А. Н. Эмоции и личность / Александр Наумович Лук. – М.: Знание, 1982. – 176 с.

5. В. И. Шаховский. Эмотивность и лексикография / В. Шаховский // НДВШ – Филологические науки – 1986 – № 6. – С. 42-47.

6. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання / Алла Андріївна Калита. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. – 351 с.

7. Якобсон Р. О. Значение лингвистических универсалий для языкознания / Язык и бессознательное / Роман Осипович Якобсон. – М.: Гнозис, 1996. – С. 184-198.

8. Сарбаш О. С. Семантика позитивної емотивної лексики: лінгвокогнітивний та лексикографічний аспекти (на матеріалі англійської, української та новогрецької мов): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство" / О. С. Сарбаш.– Донецьк, 2008. – 20 с.

9. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Елена Александровна Селиванова. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 248 с.

10. Бессонова О. Л. Оценочный тезаурус английского языка: общая характеристика / О. Бессонова // Веcтник ХНУ им. В. Н. Каразина – 2003 – № 586. – С. 14-17.

11. Приходько Г. І. Оцінка як когнітивний феномен / Г. Приходько // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць, Вип. 441-443: Германська філологія. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – С. 187-189.

12. Приходько Г. І. Поняттєва категорія оцінки і її реалізація в мові / Г. Приходько // Науковий вісник кафедри КДЛУ. – Київ: КДЛУ, 2000, Вип. 3А. – С. 79-87.

13. Моісеєва Ф. А. Моральна оцінка на аксіологічній шкалі / Ф. Моісеєва // Вісник Житомирського державного ун-ту імені Івана Франка. – Житомир: ЖДУ, 2004. – С. 186-189.

14. Быценко Т. А. Историческая динамика экспрессивов негативной эмоциональности в английском дискурсе ХVI–XX вв.: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Быценко Татьяна Александровна. – Харьков, 2003. – 210 с.

15. Гончарова Т. В. Лінгвоаксіологічна семантика агентивних номінативних одиниць із формантом -Er у сучасній англійській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Т. В. Гончарова. – Донецьк, 2006. – 20 с.

16. Ayto J. Twentieth Century Words / J. Ayto.– Oxford: Oxford University Press, 1999. – 640 p.

17. Бабенко М. Ю. Английские прилагательные волеизъявления (парадигматические и синтагматические аспекты): дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Бабенко Марина Юрьевна. – Харьков, 2004. – 180 с.

18. Серебрянников Б. А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и мышление / Борис Александрович Серебрянников. – М.: Наука, 1988. – С. 206-207.


19. Арнольд И. В. Стилистика английского языка / Ирина Владимировна Арнольд. – М.: Высшая школа, 1981. – 296 с.

20. Деева И. М. Полисемия и моносемия в сфере английских прилагательных: Уч. пос. к спецкурсу / Ирина Михайловна Деева. – Ленинград: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1988. – 69 с.

21. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания (учебное пособие к спецкурсу) / Виктор Иванович Шаховский. – Волгоград.: Наука, 1983. – 197 с.

22. Кузнєцова І. В. Прагматичний ефект семантичного контрасту в широкому контексті / І. Кузнєцова // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов / Збірник наукових праць. – Київ: КДПІІМ, 1991. – С. 24-28.

23. Мягкова Е. Ю. К вопросу о специфике эмоциональной нагрузки слова / Е. Мягкова // Психологические проблемы семантики и понимания текста. Науч. труды Калининского ун-та, 1986. – С. 86-92.

24. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / Вероника
Николаевна Телия. – М.: Наука, 1986. – 274 с.

25. Цвиллинг М. Я. Лексико-фразеологические особенности общественно-
политического текста / Михаил Цвиллинг // Функциональные стили и преподавание
иностранных языков: – М.: Наука, 1982. – С. 94-108.

26. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе / Виталий Григорьевич Костомаров.
– М.: Русс. яз, 1971. – 259 с.

27. Кожин А. Н., Крылова О. А., Одинцов В. В. Функциональные типы русской речи / Александр Кожин, Ольга Крылова, Виктор Одинцов. – М.: Высшая школа. – 1982. – 223 с.

28. Стриженко А. А. Роль языка в системе средств пропаганды / Ада Алексеевна Стриженко. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1980. – 210 с.

29. Кібенко В. А. Конотація як засіб вираження оцінки в газетно-публіцистичних текстах / В. Кібенко // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов / Збірник наукових праць. – Київ: КДПІІМ, 1991. – С. 126-131.

30. Зацный Ю. А. Развитие словарного состава английского языка в условиях
информационной революции / Ю. Зацный // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – Харків:
Константа, 2000. – №500. – С.145-151 .

В статье освещаются некоторые аспекты, которые не получили исчерпывающего изучения с точки зрения вербализации эмоций в английском словосложении.

Специфическая манифестация позитивной и негативной оценки в композитной семантике лексем была выявлена.

Среди экспрессивных эмоционально-окрашенных композит есть устойчивые единицы английского вокабуляра, а также окказионализмы, количественные параметры которых практически не ограничены.

Следует отметить, что эмотивное словосложение заслуживает дальнейшего исследования, в частности с позиций межкультурной коммуникации.

Ключевые слова: Категория эмотивности, эмотивное словосложение, позитивная оценка, негативная оценка, дискурсивное пространство.

The article focuses on highlighting some issues that haven’t been given an exhaustive treatment yet as far as emotions verbalization in English compounding is concerned. The specific manifestation of the positive and negative evaluation in the composite semantics of the lexemes under consideration has been revealed.

Among expressive emotionally-charged compounds there are some that are attested in an English dictionary and are firmly established in the English vocabulary and also occasional nonce-words, the number of examples being practically unlimited.

It is worth noting that clarifying the essentials of emotive compounding leaves room for further research in the field in general and within the framework of cross-cultural communication in particular.


Key-words: Emotivity category, emotive compounding, positive evaluation, negative evaluation, discourse space.


УДК 811.111-26+81' 373.611