Головна Філологія Мовознавство ДО ПИТАННЯ ПРО ГРАМАТИЧНУ СИНОНІМІЮ ЧИСЛОВИХ ФОРМ ІСТОТ-ОСІБ
joomla
ДО ПИТАННЯ ПРО ГРАМАТИЧНУ СИНОНІМІЮ ЧИСЛОВИХ ФОРМ ІСТОТ-ОСІБ
Філологія - Мовознавство

В. В. Мерінов

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С Сковороди

Розглянуто вияви граматичної синонімії числових форм істот-осіб в іменниках сучасної Української мови; проаналізовано причини та шляхи виникнення цього граматичного фено­мена, семантико-граматичні явища як його наслідки; подано перелік і рубрикацію відповід­них іменників, наведено приклади їх функціонування в мовленні.

Ключові слова: іменник, морфологічна категорія числа, граматичне значення, граматична Форма, семантична категорія, іменники-істоти, назви осіб, граматична синонімія.

Рассмотрены проявления грамматической синонимии форм числа одушевлённых су­ществительных - названий лиц в современном украинском языке; проанализированы причи­ны и пути возникновения этого грамматического феномена, семантико-грамматические явле­ния как его следствие, приведены перечень и рубрикация соответствующих имён существите­льных, примеры их функционирования в речи.

Ключевые слова: имя существительное, морфологическая категория числа, граммати­ческое значение, грамматическая форма, семантическая категория, одушевлённые существи­тельные, названия лиц, грамматическая синонимия

The grammatical synonymy of number forms of animated Nouns that name persons in modern Ukrainian is investigated in this paper. The author analyses causes and ways of origin of this grammatical phenomenon, semantic-grammatical occurrences as its consequence, gives the list and classification of these Nouns and examples of their usage in everyday speech.

Keywords: noun, morphological category of Number, grammatical meaning, grammatical form, semantic category, animated Nouns, Nouns that name persons, grammatical synonymy.

Важливим і актуальним напрямом сучасних мовознавчих студій є «опис тих чи інших граматичних категорій за певним заздалегідь постульованим набором граматичних ознак, одні з яких визначаються як релевантні, ознакові, інші - як нерелевантні» [6, с 5], що повною мірою стосується морфологічної категорії чис­ла іменників. Ця морфологічна категорія, обов’язкова для всіх іменників, в україн­ській мові характеризується опозицією «однина - множина». Відомо, що форми однини й множини мають узагальнене значення кількісної семантики, вони кон­кретизують його, виражаючи рахованість - нерахованість позначених іменниками предметів. І. І. Ревзін зокрема стверджує, що саме «категорія числа є провідною в семантиці іменника, оскільки 1) саме з нею пов’язане значення предметності, 2) вона організовує семантичну класифікацію іменників. Тому з погляду означу­ваного саме ця категорія повинна бути поставлена на чолі категоріальної ієрархії [5, с 161]. Отже, як бачимо, морфологічна категорія числа іменників досліджува­лася в традиційній теоретичній граматиці в різних аспектах, однак у сучасному українському мовознавстві сьогодні бракує спеціальних теоретико-практичних студій, присвячених дослідженню граматичних форм числа іменників - назв істот (осіб), що свідчить про актуальність цієї розвідки. Об’єктом цього дослідження є морфологічна категорія числа іменників сучасної української мови, а за його пред­мет правлять іменники - назви осіб та вияви граматичної синонімії числових форм у них.

© Мерінов В. В., 2011


Як відомо, серед іменників-істот виділяється семантичний розряд предмет­них імен з провідною семою «особа», який має специфічне відношення до морфо­логічної категорії числа. Ще О. О. Уфімцева з цього приводу зазначила: «Загаль­ною специфічною рисою імен цього семантичного розряду є те, що вони, маючи в складі свого логіко-предметного змісту сему «конкретність», називають як окре­мий екземпляр цього класу, так і загальне поняття класу» [7, с. 115]. Ця риса імен-осіб відображена в активізації функціонування форм однини в узагальнено-збірному значенні, яке охоплює назви осіб за місцем проживання, фахом чи тим­часовим заняттям, національністю, соціальним чи сімейним станом, відношенням до всіх видів мистецтва, спорту, хобі, духовних цінностей чи матеріального вироб­ництва, наприклад: Харків’янин, львів’янин, німець, африканець, українець, япо­нець, селянин, колгоспник, тваринник, рибовод, вагоновод, шахтар, споживач, продавець, покупець, городник, винороб, садівник, призовник, виборець, депутат, філателіст, Фалерист, Композитор, виконавець, піаніст, співак, диригент, ди­зайнер, актор, художник, учень, студент, аспірант, докторант, ковзаняр, лиж­ник, спринтер, стаєр, волейболіст, активіст, ентузіаст, оглядач, коментатор, довгожитель, керівник Тощо. Оскільки чоловічий рід має відому властивість по­значати особу взагалі, безвідносно до статі, то традиційно саме іменники чолові­чого роду функціонують в узагальнено-збірному значенні. Певним винятком є імена, для яких у семантичній структурі провідною є фемінальна сема. Це пере­важно назви жінок за стосунками родичання або назви окремих професій та тра­диційно суто жіночих видів занять: Бабуся, дівчина, дівчинка, дочка, дружина, жінка, мати, мачуха, падчерка, прабабуся, сестра, тітка; манікюрниця, медсес­тра, нянька, педикюрша, покоївка, праля.

Принагідно зауважимо, що у відомому граматичному словнику 1976 року «Граматична правильність російського мовлення» [3] його автори-укладачі наво­дять досить обмежене коло іменників – назв осіб, однина яких у певних контекс­тах передає значення збірної множинності, – це лише близько 10 прикладів. Але мова періодичних видань, починаючи з 80-х років минулого століття й закінчую­чи сучасністю, демонструє тенденцію до активізації цього процесу, що значно розширює перелік особових назв, уживаних у такому контексті. Наведемо декіль­ка прикладів, де граматична форма однини маніфестує значення збірної реальної множинності: Сучасний учитель Має бути всебічно розвиненою особистістю; Наш випускник Працює по всіх куточках України; Вихователь Сучасного дитя­чого садка повинен бути і лінгвістом, і математиком, і музикантом, і художни­ком; Тривалість життя Середньостатистичного українця, згідно з останніми дослідженнями, постійно зменшується; Найближчим часом обіцяємо надати Нашому читачеві Результати власного експертного дослідження; Для Юного фі­гуриста Існують суворі вимоги: у 6 років він має робити стрибок в один оберт, з 9 до 12 повинен освоїти подвійний стрибок, після 12 починаються потрійні і бі­льше; Дорослий ковзаняр Повинен тренуватися двічі на день по дві години; Не всякий Гарний лижник Може стати Гарним тренером (з газет); Абітурієнт На­шого факультету останніми роками дуже Слабенький: 10 разів не підтягнеться, 1000 метрів йому важко пробігти, 100 метрів не пропливає; Аспірант У нас До­питливий (з усного мовлення). Якщо в такому висловлюванні мовцеві необхідно підкреслити, що провідною є саме фемінальна сема, то в цьому разі в граматичній формі однини із значенням збірної реальної множинності з’являється іменник, для якого провідною є «жіноча» сема: Сучасна дівчина Прагне одягатися стильно, вишукано й елегантно; Дівчинці У фігурному катанні складніше, оскільки в пев­ному віці починає змінюватися фігура, і це може стати перешкодою на шляху у великий спорт (з газет). Набір лексичних сем таких особових назв досить широ-


Кий, про що згадувалося вище (зокрема це може бути приналежність до установ чи підприємств, політичних угруповань, характеристика за країною чи містом проживання тощо), однак у будь-якому разі провідною тут є сема «особа», яка й зумовлює функціонування граматичної форми однини для вираження не лише одиничності, а й збірної множинності.

У морфологічної категорії числа іменників важливі аспекти взаємодії з лек­сичними значеннями, семантичними категоріями «істота – неістота», «особа – не­особа» представлені не лише в тексті, «при функціонуванні словоформ, але й в окремо взятому слові» [2, с. 102]. Словоформа однини може бути граматично си­нонімічною формі множини в контексті, наприклад: Джазовий піаніст вирізня­ється З-поміж інших своєрідною манерою гри; Учень Музичної школи Починає Опановувати фортепіано з 5–6 років; Для Хокеїста Головне – швидкість, тому тут потрібна більш жорстка крига; GPS-навігація повинна значно полегшити роботу Водія «швидкої допомоги»; Студентові Допоможуть з працевлаштуван­ням; Чи не кожна Радянська дівчинка мріяла Стати якщо не Артисткою Чи Ба­лериною, то Фігуристкою (редактор В. М.) – пор.: Джазові піаністи вирізня­ються З-поміж інших своєрідною манерою гри; Учні Музичної школи Починають Опановувати фортепіано з 5–6 років; Для Хокеїстів Головне – швидкість, тому тут потрібна більш жорстка крига; GPS-навігація повинна значно полегшити роботу Водіїв «швидкої допомоги»; Студентам Допоможуть з працевлаштуван­ням; Чи не всі Радянські дівчатка мріяли Стати якщо не Артистками Чи Бале­ринам и, то Фігуристками (з газет). Як засвідчують наведені приклади, смислова основа в цих текстах є ідентичною, однак речення з граматичною формою однини передають значення «репрезентативної збірної одиничності» [1, с. 110], а в речен­нях з формами множини на першому плані є семантика неозначеної множинності.

У назвах освітніх, лікувальних, культурно-просвітницьких, виховних, ко­мунальних установ тощо з головним компонентом «Будинок» і залежним словом – назвою особи згадані іменники – особові назви виявляють граматичну синоні­мію числових форм через паралельне вживання в певних назвах граматичної форми однини, яка передає семантичне відношення «частина – ціле», або відповідної їй форми множини за однакового номінативного смислу: Будинок Актора, Будинок Архітектора, Будинок Дитини, Будинок Колгоспника, Будинок Композитора, Будинок Лікаря, Будинок Механізатора, Будинок Тваринника, Будинок Туриста, Будинок Учителя, Будинок Художника – Будинок Офіцерів, Будинок Піонерів, Бу­динок Учених, Будинок культури Ремонтників, Будинок культури Харчовиків, Бу­динок Працівників Культури. Ця тенденція поширюється й на назви такого типу з іншими головними компонентами: «Клуб», «Палац», «Станція», «Центр» тощо: Театр-студія Кіноактора, Центр Матері і дитини – Інтернаціональний клуб Моряків, Палац Піонерів і школярів, Палац Студентів, Палац культури Будівель­ників, Палац культури Залізничників, Палац культури Зв’язківців, Палац культу­ри Моряків, Станція Юних натуралістів, Станція Юних техніків. Наприклад: Сьогодні в Будинку композитора Зібралося більше ста вихованців музичних на­вчальних закладів Харкова: учнів дитячих музичних шкіл – Роганської, № 3, № 4 імені Леонтовича, № 10, № 12 імені Шульженко, № 13 імені Коляди, № 15 імені Моцарта, ліцею мистецтв № 133. Тут відбувається творче змагання юних піані­стів з нагоди 200-річчя з дня народження геніального композитора Ф. Шопена (з газети). Під Будинком офіцерів / Каже доні мама: / – Ах, яка у цих воєнних / Зо­лота програма! (П. Глазовий).

Подібна закономірність спостерігається і в назвах громадських, неформаль­них об’єднань осіб за сімейними, фаховими інтересами та захопленнями на до­звіллі, які структурно складаються з головного слова «Клуб», «Школа», «Студія»,


«Гурток», «Секція» та назви особи в однині чи в множині, в абсолютній більшості випадків з препозитивним прикметником: Клуб Молодого виборця, Клуб Молодого Політика, Клуб Молодого радіоконструктора, Клуб Юного кінолога, Клуб Юного моряка, Клуб Юного оратора, Клуб Юного фелінолога – Клуб Автотуристів, Клуб Велотуристів, Клуб Колекціонерів, Клуб Мандрівників, Клуб Молодих літе­раторів, Клуб Молодих політологів, Клуб Юних друзів Міліції, Клуб Юних друзів Прикордонника; Школа Молодої матері, Школа Молодого перукаря, Школа Юно­го автомобіліста, Школа Юного лектора, Школа Юної кравчині, Школа Юної медсестри, Школа Юного радиста, Школа Юного рятувальника, Школа Юного Сандружинника, Школа Юного флориста – Школа Вагітних жінок, Школа Юних автомотолюбителів, Школа Юних інспекторів Дорожнього руху, Школа Юних кондитерів, Школа Юних репортерів, Школа Юних фотокореспондентів; Студія Юного акордеоніста, Студія Юного бандуриста, Студія Юного гітарис­та, Студія Юного дизайнера, Студія Юного піаніста, Студія Юного режисера – Студія Юних баяністів, Студія Джазових піаністів, Студія Естрадних співаків, Студія Молодих віолончелістів, Студія Молодих художників, Студія Юних танцюристів; Гурток Юного авіамоделіста, Гурток Юного залізничника, Гур­ток Юного перекладача, Гурток Юного поета, Гурток Юного судомоделіста – Гурток Юних геологів, Гурток Юних педагогів, Гурток Юних секретарів, Гурток Юних філологів, Гурток Юних фотолюбителів; Секція Юного важкоатлета, Секція Юного лижника, Секція Юного фехтувальника, Секція Юного шахіста, Секція Юного Шашиста Секція Юних баскетболістів, Секція Юних велосипе­дистів, Секція Юних ковзанярів, Секція Юних легкоатлетів, Секція Юних плав­ців, Секція Юних таеквондистів.

У назвах газетних заміток, нарисів, рубрик, статей тощо, які містять певну узагальнену інформацію про тих чи інших осіб або подають їх загальну характе­ристику, спостерігається значна активізація функціонування граматичних форм однини особових назв, що спричиняє досить високу частотність уживання таких форм у мові періодичної преси і є характерною рисою сучасного публіцистичного стилю української літературної мови. Так, наприклад, в україномовній періодиці ми зафіксували нижченаведені назви заміток, нарисів і статей, де назви осіб функ­ціонують саме в граматичній формі однини, яка маніфестує значення збірної множинності: Привіт Кондуктору: піду пішки; Долю війни вирішував Солдат; З турботою про Покупця; Чого ніколи не можна говорити Дитині; Якщо хочеш стати Абітурієнтом, запишись на тестування; Бабуся Жартує; Трамвай, тро­лейбус, Пасажир…; Красуня З тавром (про новорічні ялинки); Випускник На те­стування не поспішає; Безпека Учня – справа батьків?; І в Пацієнта Є право. Тільки в нашій країні воно має бути з кулаками; Виробник – продавець – поку­пець. У цьому ланцюжку одні знову слабка ланка, а інші завжди залишаються крайніми; Урятувати пересічного Підприємця; Піротехнік, як і Сапер, помиля­ється лише раз; Золотий тризуб для Героя; Мисливцю На замітку; Супутник Мандрівника; Що вміє Дошкільник; Як стати Водієм; Розмір допомоги Підліт­кові; Роботодавець? Плати вчасно!; Товаровиробник? У базу!; Виробник Чатує; Коли і Прокурор Безсилий; Хто захистить від… Адвоката?; Медсестра – фах важливий, але непрестижний; До Бога високо, до Чиновника Далеко; Скільки ко­штує майбутній Мамі Її «цікавий стан»; Подаруй Дитині Серце; Пісня залиша­ється з Людиною; Цигарка в роті у Школяра; Робочий тиждень Школяра; До­даткові відпустки Жінці-матері; Права членів родини Садівника; Служба «До­помога Сусіду»; Пішоходе, Будь уважним!; Абітурієнте, Вивчай і готуйся!; Назви газетних рубрик: Інформація для Споживача; Людина І закон; Людина І її спра­ва; Портрет Земляка; Пам’ятка Виборцю; Голос Виборця; Солдат Великої Віт-


Чизняної; Нотатки Оглядача; Лауреат Року; Наставник Року; Лікар Роз’яснює, Застерігає, рекомендує; Особистість Крупним планом; Коментар Спеціаліста; Розмова з Читачем; Читач Повідомляє; Колонка спортивного Коментатора; Думка Економіста; Трибуна профспілкового Активіста; Розмова з Письменни­ком; Привіт, Сусіде!; Консультує Юрист; Школа Садівника; Садівнику, городни­ку, твариннику, квітникарю; Поради Фітотерапевта; Права молодого Фахів­ця; Час Ветерана; Виноробу; Винахіднику і раціоналізатору; Сторінка Атеїс­та; Господині На замітку; Тобі, Автолюбителю!; Пам’ятка Грибнику. Також були зафіксовані аналогічні щодо функціонування граматичних значень і форм одиничні випадки, де замість назв осіб функціонують назви тварин: І в Кози Свій раціон; Меню для Курки; Догляд за Поросям. Ми можемо стверджувати, що в цих випадках цілком можливі прояви аналізованої граматичної синонімії числових форм, оскільки тут, на нашу думку, правомірними будуть і граматичні форми множини. Це засвідчують нижченаведені приклади (редактор – В. М.): Долю війни Вирішували Солдати; З турботою про Покупців; Чого ніколи не можна говорити Дітям; Бабусі Жартують; Красуні З тавром; Випускники На тестування не по­спішають; Безпека Учнів – справа батьків?; І в Пацієнтів Є право…; Мисливцям На замітку; Що вміють Дошкільнята; Розмір допомоги Підліткам; Скільки ко­штує майбутнім Мамам Їх «цікавий стан»; Цигарки в роті у Школярів; Інформа­ція для Споживачів; Пам’ятка Виборцям; Люди І їх справи; Солдати Великої Вітчизняної; Лауреати Року; Коментарі Спеціалістів; Читачі Повідомляють; Розмови з Письменниками; Консультують Юристи; Школа Садівників; Садівни­кам, городникам, тваринникам, квітникарям; Поради Фітотерапевтів; Вино­робам; Винахідникам і раціоналізаторам; І в Кіз Свій раціон; Меню для Курей; Догляд за Поросятами. Нашу гіпотезу підтверджують і подібні приклади заголов­ків газетних статей і рубрик, де назви осіб, а іноді назви тварин, ужиті в переносно­му значенні для певної характеристики людей, функціонують саме в граматичній формі множини: Примусити Чиновників Працювати може кожний; Нектар для оперних Гурманів; Призовники На медкомісію не поспішають; Аграрії Готують техніку; Випускники Шкіл будуть складати ще й іспити?; Любителі Грошей (про нумізматів); День для рідкісних Пацієнтів; Надія Онкохворих; Сафарі на «зайців» (про боротьбу з безквитковими пасажирами); «Листоноші» Можуть опинитися за ґратами (про осіб, які передають заборонені предмети в місця по­збавлення волі); Вітчизняні Кардіохірурги Вийшли на новий рівень; Ветерани По­руч з нами; Сонце для Пенсіонерів (про відпочинок літніх людей); Фрукти й овочі захищають психіку Підлітків; Дівчатам Про косметику; Безробітним Доручили вирощувати картоплю; Будівельники Завжди були і будуть потрібні; Пільгови­ки й автоперевізники – у юридичних «ножицях»; «Велика перерва» для майбут­ніх Фахівців (заголовки статей) – Медики Повідомляють; Лікарі Застерігають; Поради Психологів; Трибуна Депутатів; Права Інвалідів; Коментарі Експертів; Консультації Юристів; Люди І тварини; Шанувальникам Квітів; Дітям (назви рубрик). Як і у вищенаведеному випадку, тут, на нашу думку, будуть цілком мож­ливі прояви аналізованої граматичної синонімії числових форм, оскільки правомі­рними вважаємо й граматичні форми однини, і можемо навести також подібні приклади (редактор – В. М.): Примусити Чиновника Працювати може кожний; Нектар для оперного Гурмана; Призовник На медкомісію не поспішає; Випускник Шкіл буде складати ще й іспити?; Надія Онкохворого; Сонце для Пенсіонера; Фрукти й овочі захищають психіку Підлітка; Дівчині Про косметику; Будівель­ник Завжди був і буде потрібний; Пільговик і автоперевізник – у юридичних «ножицях»; «Велика перерва» для майбутнього Фахівця (заголовки статей) – Лі-


Кар Застерігає; Поради Психолога; Трибуна Депутата; Права Інваліда; Комен­тарі Експерта; Консультації Юриста; Шанувальнику Квітів (назви рубрик).

Граматичні форми однини з узагальнено-збірним значенням активно вжи­ваються в назвах довідкових видань, призначених для осіб певного фаху, підкрес­люючи збірну множинність, наприклад: Довідник Ветеринарного лікаря; Довід­ник Молодого муляра, Довідник Радіоінженера, Довідник Сільського будівельни­ка, Довідник Тракториста-машиніста, Довідник Хірурга Поліклініки, Настільна книга Сімейного лікаря, Порадник Профгрупорга, Практичний довідник Лікаря-психіатра, Рецептурний довідник Лікаря, А також у назвах навчально-методичної літератури: Англійська мова. 5 (6, 7, 8, 9, 10) клас. Книга для Учителя; Маленько­му піаністу (збірка п’єс для початкового освоєння інструмента); На допомогу Лижнику-початківцю; Педагогічний репертуар. Хрестоматія для фортепіано Учня 3–4 класів дитячої музичної школи; Підручник Шофера 3-го класу; Само­вчитель Юного гітариста.

В одиничних випадках називання певних тривалих подій спостерігається подібне функціонування назв осіб у граматичній формі однини з підкресленим узагальнено-збірним значенням: Курс Молодого бійця.

Принагідно зауважимо, що в разі, коли іменники – назви осіб сполучаються з кількісними числівниками (Сім піаністів), і таке словосполучення виконує син­таксичну роль підмета, виникає проблема правильного узгодження підмета такого типу з присудком щодо числової форми: присудок слід уживати чи в однині, чи в множині: Сім піаністів зіграло Складну п’єсу Або Сім піаністів зіграли Складну п’єсу. Цю проблему порушує й успішно розв’язує В. Ф. Жовтобрюх у монографії «Культура мови вчителя», створеній у співавторстві з О. Г. Муромцевою, даючи мовцям щодо цього низку практичних порад, зокрема: «Якщо до складу підмета входить числівник Один (один, двадцять один, сто один та ін.), присудок ста­виться у формі однини: На роботу Вийшов двадцять один учень. У діловому тексті подібну інформацію можна передавати описовим зворотом: На роботу Ви­йшли учні в кількості двадцяти одного, що є більш офіційним варіантом порів­няно з попереднім. До складу підмета можуть входити числівники Два, три, чо­тири, обидва. У такому разі присудок ставиться у множині: Два учні написали Заяви. До складу підмета можуть входити інші числівники, починаючи з П’ять. У такому разі присудок може стояти як в однині, так і в множині, що залежить від деяких особливостей значення підмета. Якщо підмет називає пасивні предмети, які виступають переважно у складі нерозчленованої, цілісної групи, то присудок переважно ставиться в однині: П’ять учителів увійшло До складу комісії. Якщо підмет називає групу предметів, кожний з яких діє активно, то присудок ставиться переважно у формі множини: П’ять учнів написали Роботи на «відмінно» [4, с. 103]. Отже, з огляду на значення підмета у вищенаведеному прикладі правиль­но буде сказати: Сім піаністів зіграли Складну п’єсу.

Таким чином, граматична синонімія форм числа в іменників – особових назв спостерігається в таких випадках:

1. У назвах осіб за місцем проживання, фахом чи тимчасовим заняттям, на­ціональністю, соціальним чи сімейним станом, відношенням до всіх видів мисте­цтва, спорту, хобі, духовних цінностей чи матеріального виробництва, за прина­лежністю до установ чи підприємств, політичних угруповань, де словоформа од­нини може бути граматично синонімічною формі множини в контексті за однако­вого смислового навантаження: Для Хокеїста Головне – швидкість І Для Хокеїстів Головне – швидкість.

2. У назвах освітніх, лікувальних, культурно-просвітницьких, виховних, ко­мунальних установ тощо з головним компонентом «Будинок» і залежним словом


– назвою особи: Будинок Композитора – Будинок Офіцерів, а також у назвах гро­мадських, неформальних об’єднань осіб за сімейними, фаховими інтересами та захопленнями на дозвіллі, які структурно складаються з головного слова «Клуб», «Школа», «Студія», «Гурток», «Секція» та назви особи в однині чи в множині, в абсолютній більшості випадків з препозитивним прикметником: Клуб Юного моря­ка, Школа Молодої матері – Клуб Молодих політологів, Школа Вагітних жінок.

3. Граматична синонімія можлива і в назвах газетних заміток, нарисів, руб­рик, статей тощо, які містять певну узагальнену інформацію про тих чи інших осіб або подають їх загальну характеристику: Випускник На тестування не по­спішає – Призовники На медкомісію не поспішають.

Граматичну синонімію не зафіксовано в назвах довідкових видань, призна­чених для осіб певного фаху, де активно вживаються граматичні форми однини з узагальнено-збірним значенням, підкреслюючи збірну множинність: Довідник Хі­рурга Поліклініки; Це характерно також для назв навчально-методичної літератури: Хрестоматія для фортепіано Учня 3–4 класів дитячої музичної школи.

У перспективі планується подальше дослідження співвідношення граматич­них значень і форм у вираженні морфологічної категорії числа іменників сучасної української мови.

Бібліографічні посилання

1. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1978. – 175 с.

2. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии /

A. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1983. – 208 с.

3. Граудина Л. К. Грамматическая правильность русской речи / Л. К. Граудина,

B. А. Ицкович, Л. П. Катлинская. – М. : Наука, 1976. – 455 с.

4. Муромцева О. Г. Культура мови вчителя / О. Г. Муромцева, В. Ф. Жовтобрюх. – Хар­ків : Гриф, 1998. – 208 с.

5. Ревзин И. И. Современная структурная лингвистика : Проблемы и методы / И. И. Ревзин. – М. : Наука, 1977. – 263 с.

6. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики / В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1988. – 240 с.

7. Уфимцева А. А. Лексическое значение : Принцип семиологического описания лекси­ки / А. А. Уфимцева. – М. : Наука, 1986. – 240 с.

Надійшла до редколегії 08.04.11


УДК 81’1