Головна Філологія Мовознавство СЛОВОТВІРНА ПАРАДИГМА ПЕРШОГО СТУПЕНЯ ПОХІДНОСТІ КОРЕНЯ-СОМАТИЗМУ НОГ - В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
joomla
СЛОВОТВІРНА ПАРАДИГМА ПЕРШОГО СТУПЕНЯ ПОХІДНОСТІ КОРЕНЯ-СОМАТИЗМУ НОГ - В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Філологія - Мовознавство

О. К. Степаненко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Розглядається парадигма першого ступеня похідності кореня-соматизму Ног-, Яку формують деривати, утво-Рены Шляхом суфіксації, суфіксально-префіксальним способом і за допомогою основоскладання. Серед суфіксальних Одиниць наявні аугментативи і демінутиви. Суфіксальні та префіксально-суфіксальні похідні – це здебільшого імен-ники, а серед композитів переважають прикметники на -ногий. Дериваційні процеси характеризуються морфоноло-гічними трансформаціями.

Рассматривается Парадигма Первой степени Производности Корня-Соматизма Ног-, которую формируют Дери-Ваты, образованных путем суффиксации, суффиксально-префиксальным Способом И с помощью сложения Основ. Среди суффиксальных единиц наблюдаются аугментативы и деминутивы. Суффиксальные и префиксально-суффиксальные производные Это большей частью существительные, А Среди композитов преобладают Прилагате-Льные На -ногий. Деривационные Процессы Характеризуются Морфонологическими Трансформациями.

The paradigm of the first level derivation of the root-somatism НОГ- has been regarded in the article. It is formed by derivatives made by suffixation, suffixal-prefixal way and with the help of combining stems. There are augmentatives and dimunitatives among the suffixal units. The main part of suffixal and prefixal-suffixal derivatives is presented by nouns. Adjectives with -Ногий Prevail among the compound words. Derivative processes are characterised by morphonological transformations.

Дослідження словотвірних гнізд (далі – СГ) української мови здійснено в ряді дериватологіч-них праць, підготовлених як у другій половині ХХ ст., так і на початку ХХІ. Скажімо, І. Коваликом опрацьовано принципи укладання СГ, визначено основні проблеми вивчення їх формально-смислової структури, обґрунтовано роль кореня у структуруванні гнізда, розроблено оригінальну методику ін-терпретації його семантичної структури [5, с. 6], вивчено процеси семізації і семемізації у СГ кореня Зелен- В українській мові [13]. В. Верещакою досліджено СГ коренів з повноголосним сполученням -оро - В сучасній українській мові; М. Голянич опрацьовано СГ коренів зі значенням Говоріння В сучас-ній українській мові; М. Лесюком простудійовано СГ коренів зі значенням руху в сучасній українсь-кій мові; також опрацьовано СГ коренів зі значенням мислення в сучасній українській мові (Г. Василевич), СГ коренів зі значенням почуттів у сучасній українській мові (Н. Тишківська) [14, с. 212–213]. С. Гірняк було вивчено структурно-семантичну організацію СГ з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХIХ–ХХ ст. [2]. О. Дияк досліджено структурно-семантичну організацію СГ із коренями на позначення металів [6]. Нові СГ з ключовими словами сучасної доби, нові СГ з онімами в ролі вершин у сучасних українській і російській мовах, СГ з вершинами-новозапозиченнями в сучасних українській і російській мовах, СГ з вершинами-абревіатурами в су-часних українській і російській мовах, СГ з вершинами-неологізмами в сучасних українській і російській мовах розробляв О. Стишов [18; 19; 20; 21; 22]. Г. Віняр розглянуто структуру нових словотвірних гнізд в українській мові [1]. Як бачимо, дериватологами в аналізованому напрямку лінгвістичних досліджень зроблено багато, однак вивчення СГ з вершинним соматизмом Ног-а в україністиці ще не проводилось, тому пропонована стаття присвячена заповненню цієї лакуни. Отже, Актуальність Нашого дослідження продиктована потребами подальшого розроблення СГ української мови (у тому числі – з вершинним соматичним компонентом Ног-А). Мета дослідження – проаналізувати парадигму першого ступеня похідності кореня-соматизму Ног- в українській мові. Об’єктом дослідження Обрано деривати першого ступеня похідності кореня-соматизму Ног-.

СГ виступає продуктивною з погляду лінгвістичного аналізу мови величиною, у межах якої в діалектичній єдності співіснують такі концептуально важливі для здійснення словотвірних досліджень лінгвосистеми одиниці, як твірна основа, словотворчий засіб (афікс), а також різні морфонологічні засоби. Спираючись на ідеї попередніх дослідників, ми кваліфікуємо СГ як організовану єдність пов’язаних формальною і смисловою похідністю лексем, системний характер якої ґрунтується на таких магістральних ознаках, як: а) спільність кореня; б) похідність (наявність живих словотвірних зв’язків); в) наявність слова-вершини (непохідної основи). Елементарне СГ дорівнює словотвірній парі («твірне → похідне»). Складнішою структурною одиницею-комплексом

© Степаненко О. К., 2009


За словотвірну пару в ієрархічній організації СГ є Словотвірний ланцюжок, Що утворюється шляхом об’єднання кількох словотвірних пар у результаті реалізації послідовної похідності: кожний наступ­ний дериват на один словотвірний акт віддалений від слова-вершини; водночас кожний наступний дериват стає твірним словом для наступного. У процесі такого об’єднання відбувається розгортання СГ на лінійній осі. Мікросистемою, яку формують деривати, що перебувають на одному ступені похідності (утворювані на одному такті деривації), у межах системи СГ, є Словотвірна парадигма. Таким чином, СГ залежно від напрямку розгортання (реалізації свого словотвірного потенціалу) являє собою сукупність ланцюжків і парадигм [8, с 8].

Корінь Ног- Вичленовується в лексемі з непохідною основою Нога (1. Одна з двох нижніх кінцівок людини (ВТССУМ, с 625); далі вказуємо тільки сторінки цього джерела). Парадигму пер­шого ступеня похідності цієї вершини складають, за нашими підрахунками, 18 одиниць, з яких 6 - суфіксальні деривати, 5 - утворені суфіксально-префіксальним способом і 7 - композити. Усі похідні розподіляються між субстантивним та ад’єктивним блоками.

Серед суфіксальних дериватів виділяється група похідних іменників з аугментативним та демінутивним значенням. Аугментатив Ножище («збільшене до Нога» (625) утворений за продуктив­ним типом; він передає значення об’єктивної збільшеності, що поєднується з відтінком зневажливості [9, с 184]. Демінутиви Ніжка («зменшено-пестливе до Нога» (623) (це похідне належить до найпродуктивнішого типу на -к-а, за яким утворюються десубстантиви жіночого роду [10, с 190]) і Ноженята («мн., (одн. Ноженя) зменшено-пестливе до Ноги» (625) - представники значної групи похідних зменшувально-емоційних іменників, що мають позитивне емоційне забарвлення [16, с 208]. Діалектизм Ногавиця «холоша» (625) репрезентує непродуктивну модель (пор. Рукавиця); те саме можна сказати і про дериват Ногавки («мн., зах. Полотняні штани» (625).

До аналізованої групи суфіксальних дериватів входить також ад’єктив Ножний («прикметник до Нога 1» (625), утворений за продуктивною моделлю «іменник + - н-».

Суфіксально-префіксальним способом утворено три іменники та два прикметники. Дериваційні процеси щодо трьох похідних іменників та одного прикметника супроводжуються морфонологічною

Модифікацією твірної основи (Ног---- Ніж-). Два іменники (Підніжок «підставка для ніг» (775) та

Підніжка «пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін.» (775) виникають у результаті одночасного приєднання до твірної основи префікса Під-, Що надає утворюваній одиниці значення «розташування біля чогось, під чимось» [4, с 61] та суфіксів -ок - І -к-. Ці деривати ілюструють стійку для українського іменникового словотвору тенденцію формування похідних за допомогою префіксально-суфіксального способу, в основі яких лежать прийменниково-іменникові сполучення [3, с 23].

При творенні лексеми Підніжжя («нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення» (775) відбуваються глибші морфонологічні процеси, ніж це констатовано щодо інших одиниць. Це стосується фіналі твірної основи. Аналізоване похідне, як і попередні, утворюється від прийменниково-відмінкової словоформи, а в процесі деривації прийменник займає позицію префікса. Іменник Підніжжя Утворений за моделлю «прийменник-префікс + суфікс - ьj-(а)» [15, с. 169]. Подовження альтернанта [Ж ([Г])] спричинене діахронічними фонетичними змінами: після занепаду зредукованого [і] «послідовно відбулася прогресивна асиміляція в групах «палаталь­ний приголосний + [j]» [7, с. 78].

Аналогічний до проаналізованих іменників префікс використано і щодо прикметника (Підніжний «який знаходиться під ногами» (775), а також широко використовуваний в ад’єктивному словотворі суфікс -н-.

Осібно у групі суфіксально-префіксальних похідних розташовується лексема Безногий («який не має ноги або ніг, утратив ногу (ноги)» (43). Вона утворена від прийменникової форми іменника шляхом одночасного додавання прийменника-префікса, який характеризується загальним значенням заперечення того, що названо твірною основою, та нульової суфіксації [15, с 183].

Серед композитів переважають прикметники (6/1). Вони мають однакову будову: другою їх частиною виступає нуль-суфіксальне утворення «ногий», значення якого у потрібному номінативному напрямку модифікується початковою основою, яка має: 1) числову семантику (Одно­ногий - «який має одну ногу; з однією ногою» (661) // Двоногий («який має дві ноги (перев. епітет до людини)» (210); 2) характеристичну (анатомічну) семантику: а) Довгоногий («з довгими ногами» (231); Коротконогий («який має короткі ноги» (456); Клишоногий («те саме, що Клишавий*» (433); Кривоногий («який має криві ноги» (464). Ці композити демонструють належність до одного з різновидів основоскладання: вони утворені на базі підрядних синтаксичних словосполучень [4, с 88].

Клишавість – «викривлення передньої частини стопи досередини» (433).


Розмовна іменникова лексема Кривоніжка («кривонога людина» (464) утворена за третім ти­пом словотвору складних іменників: вона мотивована сполученням іменника з прикметником, у яко­му наявні підрядний зв’язок та атрибутивні відношення; дериваційний процес складання основ цього композита ускладнене суфіксацією [16, с 212].

Отже, словотвірна парадигма першого ступеня похідності кореня-соматизму Ног- Відображає його словотвірний потенціал та номінативні потреби соціуму. Загалом же аналіз дериваційної систе­ми у межах зв’язків (відношень) між складниками словотвірного гнізда являє собою перспективну з наукового погляду роботу, яка створить передумови для того, щоб доповнити і розширити дослідницькі положення про словотвірну будову української мови.

Додаток 1. Парадигма першого ступеня похідності кореня-соматизму ног-

--------- Ножище

Ніжка

Ноженя (ноженята)

Ногавиця

Ногавки

Ножний

Підніжок

Підніжка

■>

НОГ-А

Підніжжя
підніжний
безногий
одноногий
двоногий
довгоногий
коротконогий
клишоногий
кривоногий
------ ► Кривоніжка

Бібліографічні посилання

1. Віняр Г. М. Структура нових словотвірних гнізд в українській мові / Г. М. Віняр // Актуальні проблеми філології і методики викладання мов : зб. наук. пр. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - С 16-21.

2. Гірняк С. П. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХIХ-ХХ ст. : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. П. Гірняк. - Донецьк, 1999. - 23 с

3. Городенська К. Г. Словотвір // Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. - К. : Рад. шк.,1982. - С 6-31.

4. Горпинич В. О. Будова слова і словотвір / В. О. Горпинич. - К. : Рад. шк., 1977. - 118 с

5. Ґрещук В. Внесок Івана Ковалика в українське і слов’янське мовознавство / В. Ґрещук // Вісник Прикар­патського нац. ун-ту імені Василя Стефаника. Філологія. - Випуск ХV– ХVІІІ. - 2007. - С 3-11.

6. Дияк О. В. Структурно-семантична організація словотвірних гнізд із коренями на позначення металів : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Дияк. - К, 2006. - 21 с

7. Жовтобрюх М. А. Фонетика // Історична граматика української мови / М. А. Жовтобрюх, О. Т. Волох, С. П. Самійленко та ін. - К. : Вища шк., 1980. - С 27-65.

8. Карпіловська Є. А. Конструювання складних словотвірних одиниць / Є. А. Карпіловська. - К. : Наук. дум­ка, 1990. - 155 с

9. Клименко Н. Ф. Збільшені утворення / Н. Ф. Клименко // Українська мова: Енциклопедія. - К. : Вид-во «Україн. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000. - С 183-184.

10. Клименко Н. Ф. Зменшені утворення / Н. Ф. Клименко // Українська мова: Енциклопедія. … 2000. - С 189-190.

11. Клименко Н. Ф. Словотвірне гніздо / Н. Ф. Клименко // Українська мова: Енциклопедія. … 2000. - С 573.

12. Ковалик І. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце в системі науки про мову / І. Ковалик // Словотвір сучасної української літературної мови. - К.: Наук. думка, 1979. - С 5-56.

13. Ковалик І. Про семізацію і семемізацію у словотвірному гнізді кореня Зелен - В українській мові / І. Ковалик // Українське мовознавство. - К, 1983. - Вип. ІІ. - С 50-60.

14. Лесюк М. Дослідження словотвору на рівні словотвірних гнізд / М. Лесюк // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту імені Василя Стефаника. Філологія. - Випуск ХV– ХVІІІ. -2007. - С 212-216.


15. Плющ М. Я. Словотвір // Сучасна українська літературна мова : підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – С. 150–188.

16. Плющ М. Я. Словотвір // Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. – К.: Вища шк.,1993. – С. 189–228.

17. Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник / З. С. Сікорська. – К.: Рад. шк., 1985. – 188 с.

18. Стишов О. А. Нові словотвірні гнізда з онімами в ролі вершин у сучасних українській і російській мовах / О. А. Стишов // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 30. – С. 161–167.

19. Стишов О. А. Словотвірні гнізда з вершинами-абревіатурами в сучасних українській і російській мовах / О. А. Стишов // Мова, культура й освіта в сучасному світі : зб. наук. праць до 90-річчя доктора філол. наук, професора Романовського О. К. / відп. ред. О. А. Стишов – К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. – С. 95–100.

20. Стишов О. А. Словотвірні гнізда з вершинами-неологізмами в сучасних українській і російській мовах / О. А. Стишов // Актуальні проблеми слов’янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В. А. Зарва. – Ніжин : ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2008. – Вип. ХVІІ: Лінгвістика і літературознавство. – С. 7–16.

21. Стишов О. А. Словотвірні гнізда з вершинами-новозапозиченнями в сучасних українській і російській мо-вах / О. А. Стишов // Лінгвостилістика : об’єкт – стиль, мета – оцінка : зб. наук. праць, присвячений 70-річчю від дня народження проф. С. Я. Єрмоленко / відп. ред. академік НАН України В. Г. Скляренко. – К. : НАН України, Ін-т української мови, 2007. – С. 144–150.

22. Стишов О. А. Словотвірні гнізда з ключовими словами сучасної доби в українській і російській мовах / О. А. Стишов // Проблеми зіставної семантики : зб. наук. ст. – Вип. 8 / відп. ред. О. О. Тараненко. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. – С. 109–114.

23. Стишов О. Глобалізаційні вияви в словотворенні української і російської мов кінця ХХ – початку ХХІ ст. / О. А. Стишов // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту імені Василя Стефаника. Філологія. – Вип. ХV–ХVІІІ. – 2007. – С. 204–208.

24. Федурко М. Ю. Морфонологія відіменникового словотворення в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобут. наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М. Ю. Федурко. – К., 2005. – 36 с.

25. Христенок В. Ф. Динаміка аугментативно-пейоративного словотвору іменника в українській мові : авто-реф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. Ф. Христенок. – К., 1995. – 25 с.

Умовні скорочення

ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

Надійшла до редколегії 02.04.09


УДК 811.161.1'37