Головна Філологія Мовознавство ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ СТИСЛИХ ТЕКСТІВ
joomla
ГРАМАТИЧНІ ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ СТИСЛИХ ТЕКСТІВ
Філологія - Мовознавство

Н. О. Лисенко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

На матеріалі англомовних стислих текстів розглянуто використання граматичних за­собів з метою досягнення експресивності, проаналізовано принципи функціонування таких за­собів.

Ключові слова: стислий текст, компресія, експресивність, експресивні засоби, граматичні Засоби.

На Материале англоязычных сжатых текстов рассмотрено использование грам­матических средств с целью достижения экспрессивности, проанализированы принципы функ­ционирования таких способов.

Ключевые слова: сжатый текст, компрессия, экспрессивность, экспрессивные средства, Грамматические средства

This article deals with the analysis of grammatical means used with the aim to reach the expressiveness on the basis of English compressed texts. The main grammatical means in expressive compressed texts and the principles of their functioning are considered.

Keywords: compressed text, compression, expressiveness, expressive means, grammatical means.

У даній статті в загальному вигляді розглянуто існуючі граматичні засоби, які використовуються в стислих текстах задля досягнення експресивності остан­ніх. Це питання є актуальним, оскільки сьогодні вивченню стислих текстів та різ­номанітних засобів їх створення приділяється все більше уваги лінгвістів, а також існує необхідність подальшого дослідження цієї проблеми.

На сьогоднішній день багато уваги лінгвістів присвячено питанню експре­сивності та засобів її створення в текстах. На думку Т. Г. Винокур, експресивність пов’язана зі стилістичними значеннями, що відповідають певному типу експресив­ної семантики, яка ускладнює лексичне або граматичне явище мови [1, с 43]. Ви­вченням граматичних засобів створення експресії у стислому тексті займалися Н. Г. Калашник і Н. О. Гетьман, які пропонували розглядати компресію тексту з точ­ки зору трьох ступенів стиснення, що відбувається і завдяки синтаксичним грама­тичним засобам зокрема [2].

Метою Даної статті є виявлення граматичних засобів стиснення, що сприя­ють експресивності, та дослідження процесу функціонування цих засобів на мате­ріалі англомовних стислих текстів.

На морфологічному рівні для експресивних стислих текстів характерним є використання таких категорій слів, як якісні прикметники та прислівники. Такого роду прикметники та прислівники при їх вживанні можуть втрачати своє основне, предметно-логічне значення та виступати лише в емоціональному значенні підси­лення якості, наприклад: Awfully Nice, Terribly Sorry Тощо. Такі словосполучення характеризуються рисою логічного взаємного виключення понять, що створюють їх зміст. Наприклад:

Mary: John says I'm Pretty. Andy says I'm Ugly. What do you think, Peter?

Peter: I think you're Pretty ugly [3, с 221].

© Лисенко Н. О., 2011


У даному прикладі використовується прикметник Ugly Зі значенням «потвор­ний» та прислівник Pretty Зі значенням «достатньо, в значній мірі», який виконує функцію підсилювача значення прикметника Ugly У словосполученні Pretty ugly. Але спочатку слово Pretty Також вживалося в якості прикметника й мало значення «гарненький»: Мері каже, що Джон вважає її гарненькою, Енді – потворною, а по­тім запитує Пітера, що він про неї думає. Пітер відповів, використовуючи кон­струкцію Pretty (в якості прислівника) + Прикметник / прислівник, тобто Пітер вважає, що Мері достатньо потворна.

PUPIL: Would you punish me for something I didn’t do?

TEACHER: Of course not.

PUPIL: Good, because I haven’t done my homework [3, с. 190].

У наведеному контексті відсутнє будь-яке відхилення від традиційних пра­вил граматики. За змістом цього прикладу спочатку учень запитує вчителя, чи по­карають його за те, чого він не зробив (при цьому використовується минулий час Past Simple: I DidnT Do). Отримавши задовільну відповідь від вчителя, учень зізна­ється, що саме він не зробив: I HavenT Done My Homework, тобто учень не виконав домашнє завдання (у цьому разі використовується теперішній час Present Perfect, щоб вказати на те, що дію було виконано / не виконано нещодавно). Отже вико­ристання минулого часу Past Simple в першому реченні надає такого змісту, що учень колись не зробив щось (не викликаючи підозри що саме) і чи буде його за це покарано. А вже час Present Perfect розкриває дійсний зміст питання про мож­ливе отримання покарання – на даний момент учень не виконав домашнє завдан­ня. Завдяки використанню різних граматичних часів та змістів, які при цьому роз­криваються, досягається стилістична виразність цього тексту.

Розглянемо синтаксичні засоби. В першу чергу на цьому рівні необхідно враховувати синтаксичну синонімію, тобто передачу приблизно однакової пред­метно-логічної інформації різними синтаксичними конструкціями з різним функ­ціонально-стилістичним та експресивним забарвленням і конотаціями. Синтаксич­не забарвлення являє собою відхилення від загального або нейтрального викорис­тання. Серед основних синтаксичних засобів досягнення експресивності тексту, що зустрілися в розглянутих нами прикладах, можна, по-перше, зазначити інвер­сію, використання різних синтаксичних структур (типів речення), використання коротких речень при відповідях на питання, різновиди повторення, еліпсису, пря­ма мова, паралельні конструкції.

1. Інверсія. Дана синтаксична структура являє собою незвичайне розміщен­ня елементів речення й направлена на підсилення експресивності висловлення. Відомо, що в англійському реченні кожний його член займає певне місце, яке ви­значається способом його синтаксичного вираження, зв’язками з іншими словами й типом речення. Інверсія – порушення звичайного порядку розміщення членів речення, в результаті якого якийсь елемент стає відокремленим і отримує спеціа­льні конотації емоціональності та експресивності. Інверсія визначається позицією синтаксично пов’язаних між собою членів речення стосовно один одного. Деякі зміни порядку слів змінюють синтаксичні відносини й разом з ними увесь зміст речення. Інші поєднують граматичну та експресивну функції.

Розглянемо вираз Out Of The Darkness Comes Light [4], який є слоганом реклам­ної кампанії пива Guinness Irish Stout. У ньому спостерігається інверсія присудка Comes, що передує підмету Light. Пиво в даному слогані порівнюється зі «світлом» і в перекладі на українську має такий вигляд: З темряви виходить світло. Тобто рекламоване пиво в даному випадку сприймається як щось світле й позитивне, й з метою привертання уваги до цих якостей застосовується особливий порядок го­ловних членів у реченні.


2. Використання різних типів речень. Певного стилістичного ефекту, екс­
пресивності або емоціонального значення можна досягти завдяки використанню
тих чи інших синтаксичних структур, а саме різних типів речень (заперечні ре­
чення, риторичні питання, наказові речення). Іноді різні типи речень можуть вжи­
ватися в значеннях один одного. Наприклад, стверджувальні за формою речення
можуть використовуватись як питання, якщо той, хто питає, хоче показати, що він
здогадується про відповідь, яку отримає.

А) Заперечне речення є більш емоціональною та експресивною конструкці­
єю, ніж стверджувальне речення. Будь-яке заперечення характеризується контрас­
том між можливим та дійсним, що й сприяє експресивному та оцінювальному
ефекту. Взагалі заперечення дозволяє зробити фразу більш лаконічною.

So YouRe Not Going To Paris, This Year?

No It’s London We’re not going to This year; it was Paris we Didn’t go to Last Year! [3, с. 96].

Цей текст анекдоту повністю складається із заперечних речень. Один із уча­сників діалогу отримує запитання у заперечній формі: «Так ви Не Їдете до Пари­жа цього року?» – і вирішує відповідати в тій самій манері, використовуючи за­перечення: «Ні, ми Не Їдемо в Лондон цього року; в Париж ми Не Поїхали минуло­го року». Таким чином, даний діалог відбувається в одному стилістичному зву­чанні з відтінками заперечення.

Б) Риторичне питання, яке виконує функцію емфатичного твердження.
My wife used to play the piano a lot, but since the children came she doesn’t

Have time.

Children are a comfort, aren’t they? [3, с. 259].

У наведеному тексті один із співрозмовників розповідає про те, що раніше його дружина багато грала на фортепіано, але з тих пір, як з’явилися діти, в неї немає часу. Інший співрозмовник, у свою чергу, сприймає дану інформацію як позитивний фактор і тому відповідає твердженням-запитанням: «Діти – це спокій, чи не так?». З точки зору англійської мови, в даному випадку в якості риторично­го питання використовується конструкція «розділове питання», перша частина якої це твердження, а друга – заперечення, яке тут будується за участю допоміж­ного дієслова із запереченням та підмета.

В) Наказові речення. Такий тип речення може передавати не спонукання до
дії, а загрозу чи кепкування.

A notice was put up on the door of an office: «If You Haven’t Anything to Do, Don’t Do it Here[3, с. 98]. Виділене речення в даному прикладі є умовним складним реченням, одна з частин якого це саме умова в теперішньому часі, а інша – наказове заперечне ре­чення. Таке речення передає суворе прохання або застереження на дверях офісу: «Якщо Вам нічого робити, не робіть цього тут!». Підтекст даного повідомлення в наказовому способі полягає в тому, що тут всі зайняті, тобто не турбуйте.

3. Короткі стверджувальні або заперечні відповіді на загальні питання. Та­
кий синтаксичний засіб часто використовується (особливо в англійській мові) з
метою досягнення лаконічності, а також стисле повідомлення такого роду звучить
іронічно й більш вражаюче:

Son: Dad, what is an idiot?

Dad: An idiot is a person who tries to explain his ideas in such a strange and long way that another person who is listening to him can't understand him. Do you un­derstand me?

Son: No [3, с. 149].


4. Повторення. Це така фігура мовлення, яка полягає в повторенні звуків,
слів, морфем, синонімів та синтаксичних конструкцій. В емоціонально-
піднесеному мовленні повторення слів зазвичай передає емоційний стан того, хто
говорить, і не розраховане на створення якогось ефекту. Проте, повторення слів в
авторському мовленні не є наслідком психічного стану того, хто говорить, а має
за мету певний стилістичний ефект – емоціональний вплив на читача. Повторення
передають значну додаткову інформацію емоційності, експресивності та стиліза­
ції й, крім того, слугують важливим засобом зв’язку між реченнями. Наведемо та­
кий приклад:

A: I have the perfect son.

B: Does he smoke?

A: No, he doesn't.

B: Does he drink whiskey?

A: No, he doesn't.

B: Does he ever come home late?

A: No, he doesn't.

B: I guess you really do have the perfect son. How old is he?

A: He will be six months old next Wednesday [3, с. 98].

Особливою рисою цього тексту є використання повторень при відповідях на питання. Один із учасників діалогу стверджує, що має ідеального сина, тому на питання свого співрозмовника: «Does he smoke?», «Does he drink whiskey?», «Does he ever come home late?» – «Чи палить він?», «Чи вживає віскі?», «Чи приходить додому пізно?» постійно дає однакову відповідь: «No, he doesn't». – «Ні». Кумедна розв’язка з’являється тоді, коли виникає питання «How old is he?» (скільки ж ро­ків такому дійсно ідеальному синові) й коли з’ясовується, що синові лише тільки буде півроку. Призначенням повторень при відповідях на питання в даному при­кладі є створення зростаючого емоційного нагнітання підтвердження факту наяв­ності ідеального сина, але насправді призводять до підсилення ефекту обманутого сподівання.

5. Еліпсис. Такий синтаксичний спосіб компресії – це зазвичай пропущення
логічно необхідних елементів речення. Цей спосіб може приймати різні форми та
мати різні функції. Еліпсис слід розглядати як категорію стилістичну. Наприклад,
в діалогічному мовленні ми маємо не опущення якогось члена речення, а його за­
кономірну відсутність, тобто це не є свідомою дією. Але в літературно-
книжковому або письмовому типах мовлення така відсутність якогось члена ре­
чення є опущенням, а також дією свідомою й звідси – фактом стилістики. Цей
прийом склався в письмовому мовленні як засіб стислої, емоціонально-
забарвленої мови.

А) По-перше, це використання односкладних і неповних речень.
Advice to Persons about to Marry: Don’t [3, с. 105].

У наведеному прикладі завдяки неповному реченню, яке побудоване лише за допомогою допоміжного дієслова з заперечною часткою DonT, лаконічно та стисло передається думка-порада тим, хто збирається одружитися – «ні». У під­тексті даної відповіді лежить думка – не робіть цього (не треба).

Б) Номінативні односкладні речення. Такі речення мають великий експресив­
ний потенціал, бо, зазвичай, іменник, який є головним членом таких речень, поєд­
нує в собі образ дії: дає можливість зрозуміти значення відсутнього головного чле­
на речення, що виражає дію, тобто компенсує відсутність присудка в реченні. Вони
використовуються в будь-яких описах особливо на початку твору, в авторських ре­
марках на початку п’єс. Синтаксичні конструкції виконують стилістичну функцію,


Бо завдяки своїй, наприклад, лаконічності пов’язані зі складом мислення в творі, з особливостями сприйняття особи, від імені якої ведеться розповідь.

В якості прикладу застосування даного експресивного засобу наведемо сло­ган автомобільної компанії Kia Motors: Kia. The Power To Surprise [4].

Номінативним односкладним у даному прикладі виступає перше речення слогана Kia, яке побудоване за участю іменника, що виражає назву рекламованого авто. За допомогою речення, яке складається лише з одного слова, можна зрозумі­ти ширший зміст даного повідомлення: рекламується відомий бренд автомобіля, який представлено з точки зору його позитивних характеристик і переваг. Додат­кову інформацію можна почерпнути з наступного речення, яке входить до складу даного слогана й також є номінативним, але будується з двох елементів: іменника з визначеним артиклем – The Power Та дієслова у формі інфінитива To Surprise. За­значене речення можна перекласти, як «Здатність вражати», тобто перше речення надає загальну інформацію про автомобіль Kia, а друге – передає думку, що авто­мобіль даної марки має здатність вражати тих, хто його обирає.

В) Пропущення сполучників. Метою такого виду пропущень також є надан­
ня мовленню компактності.

A fiery tempered Southern business man wrote the following letter: «Sir, my stenographer, being a lady, cannot type what I think of you. __ I, being a gentleman, cannot think it. __ You, being neither, will understand what I mean” [3, с. 117].

У даному тексті при перерахуванні думок, викладених у листі, на місці під­креслених частин можливе використання сполучника And, але замість нього ці думки відокремлюються за допомогою крапок і викладені у вигляді окремих ре­чень. Зміст даного тексту полягає в тому, що бізнесмен, який відрізняється запа­льною вдачею, написав такого листа: «Сер, моя стенографістка, через те що вона леді, не може надрукувати, що я думаю про вас. Я, через те що я джентельмен, не можу мати таке в думках. Ви, хто не є ні тим, ні іншим (ні леді, ні джентельме-ном) зрозумієте, що я маю на увазі».

Г) Емоційне обривання висловлення. Такий різновид еліпсиса зазвичай за­
стосовується для передачі хвилювання того, хто говорить, або навмисно, але при
цьому можливо здогадатися про зміст недоговореної частини.

Did you pass your exam?

Well, it was like this You see

Shake! Neither did I [3, с. 62].

У даному прикладі один із учасників розмови не встигає закінчити відпо­відь на запитання, чи склав він іспит, через те, що інший учасник цієї розмови сприймає таку паузу при відповіді, як те, що він так само іспит не склав. Тобто тут закладено коротку відповідь – «ні».

6) Пряма мова як стилістичний прийом є узагальненням і типізацією харак­
терних рис внутрішньої мови. Невласне пряма, яка має комунікативну функцію,
якісно змінює внутрішню мову, наділяючи її цією функцією.

«Now look here», the Army doctor snapped at the recruit, «You know very well you wouldn’t come to me in civilian life with a little thing like this».

«You’re right. I wouldn’t», replied the recruit. «I’d send for you» [3, с. 90].

Наведений вище приклад являє собою короткий текст діалогу з використан­ням прямої мови. Пряма мови робить даний текст експресивним та лаконічним завдяки тому, що в ньому представлено результат певних розумових зусиль: спо­чатку людина продумала, що саме хоче сказати, а потім висловила свою мислен-нєво опрацьовану думку.

7) Паралелізм або використання паралельних конструкцій:


A: When I stand On my head The blood Rushes To my head, but when I stand On my feet The blood Doesn't rush To my feet. Why is this?

B: It's because your feet aren't empty [3, с. 105].

Своєрідність вищенаведеного прикладу полягає в протиставленні, яке су­проводжується зміною додатків у реченні (On my head On my feet), а також вико­ристанням спочатку стверджувальної конструкції, а потім – заперечної (Rushes Doesn't rush). Один із учасників діалогу каже, що, коли стоїть на голові, кров лине до голови, але коли стоїть на ступнях, кров не лине до ступнів. Тут, по-перше, до­даток «на голові» змінюється на додаток «на ступнях», а по-друге, з’являється за­перечення «лине» – «не лине». Основними за значенням синтаксично означаль­ними словами в цьому прикладі є дієслово Stand «стояти» та іменник Blood – «кров». Експресивності цьому тексту надає відповідь іншого учасника діалогу, який пояснює проблему свого співрозмовника тим, що його ступні (скоріш за все, на відміну від голови) не є порожніми.

Таким чином, можна зробити висновки, що граматичні засоби, включаючи морфологічні та синтаксичні, відіграють особливу роль у досягненні експресив­ності в стислих текстах. До основних граматичних засобів досягнення експресив­ності, які зустрілися в наших прикладах, належать використання певних частин мови, а саме: якісних прикметників та прислівників, різних граматичних часів; ін­версії, різних синтаксичних структур (типів речення), коротких речень при відпо­відях на питання, різновидів повторення, еліпсиса, прямої мови, паралельних

Конструкцій. В подальшому можливо дослідити ці та інші граматичні засоби до­сягнення експресивності на матеріалі різноманітних видів англомовних стислих текстів.

Бібліографічні посилання

1. Винокур Т. Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц / Т. Г. Винокур. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 2009. – 240 с.

2. Калашник Н. Г. Компресія тексту. Алгоритм реферату і анотації. Основи переклада­цького реферування // Калашник Н. Г., Гетьман Н. О. Теорія та практика перекладу : навч. посібник. – Запоріжжя, 2004. – С. 103–122.

3. Почепцов Г. Г. Язык и юмор / Г. Г. Почепцов. – К. : Вища шк., 1974. – 318 с.

4. Database of slogans. – Режим доступу : Http://www. textart. ru/database/slogan/list-Advertising-slogans. html

Надійшла до редколегії 28.04.11


УДК 811.111’373.612