Головна Філологія Мовознавство ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ СУБКОНЦЕПТУ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
joomla
ОСОБЛИВОСТІ ТА ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ СУБКОНЦЕПТУ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД» У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Філологія - Мовознавство

Л. О. Глухова

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Розглянуто лексичні засоби вербалізації субконцепту «Вищий навчальний заклад», їх особливості та специфічні риси у британському та американському варіантах англійської мо­ви з точки зору когнітивної лінгвістики.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, субконцепт, освітній менеджмент, вербалізація

Рассмотрены лексические средства вербализации субконцепта «Высшее учебное заве­дение», их особенности и специфические черты в британском и американском вариантах анг­лийского языка с точки зрения когнитивной лингвистики.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, концепт, субконцепт, образовательный ме­Неджмент, вербализация.

The article deals with the analysis of the lexical means of verbalization of the subconcept «Higher Educational Establishment», their peculiarities and specific features in the British and American variants of the English language from the point of view of cognitive linguistics.

Key words: cognitive linguistics, concept, subconcept, educational management, verbalization

У сучасному світі неможливо уявити успішне буття людини без належного рівня освіти. Освіта є однією з основних складових соціальної інфраструктури розвинених країн світу. Для надання належного рівня освіти навчальний заклад повинен мати чітку структуру та організацію процесу навчання. Саме це є основ­ним завданням освітнього менеджменту - доволі молодої галузі наукового знан­ня, яка в останні роки все більше привертає увагу дослідників своєю складністю і в той же час різноманітністю та багатоаспектністю.

Різні дослідники (Є. Іванова, М. Певзнер, А. Попова, А. Барановський, Є. Князєв, А. Віфліємський, Ю. Мюллєр, Herbert Buchen, Hans-Gьnter Rolff) роз­глядають термін Освітній менеджмент З різних точок зору: з економічної, педагогічної та психологічної. Всі вони згодні з тим, що ця область знання має доволі розвинений термінологічний інструментарій. Від того, до якої галузі знань застосовується термін Освітній менеджмент, Залежить його дефініція. Узагаль­нюючи досвід спеціалістів, які займаються дослідженням галузі освітнього ме­неджменту, можна визначити термін Освітній менеджмент Як «організація, управління й розвиток соціальних систем, які мають за мету надання освіти лю­дям для того, щоб вони стали кваліфікованими та компетентними працівниками».

Як було зазначено вище, освітній менеджмент розглядають з різних точок зору. З точки зору лінгвістики, однак, цю область знання й досі не було досліджено.

Метою Представленої роботи є комплексний аналіз субконцепту «Вищий навчальний заклад», який є складовою багатоаспектного концепту «Освітній ме­неджмент», з точки зору взаємодії когнітивних процесів свідомості та феноменів мови, що їх відображають, на основі когнітивної лінгвістики.

© Глухова Л. О., 2012


Згідно з визначенням О. Кубрякової, когнітивна лінгвістика – це «лінгвістичний напрям, у центрі якого знаходиться мова яз загальний когнітивний механізм, як когнітивний інструмент – система знаків, які відіграють роль у репрезентації (кодуванні) та трансформації інформації» [2, с. 53].

Дослідженню поняття «концепт» присвячено велику кількість робіт (наукові праці О. С. Кубрякової, Ю. С. Степанова, Ю. Д. Апресяна, Н. Д. Арутюнової, М. М. Болдирєва, С. Г. Воркачова, В. З. Дем’янкова та ін.). Спираючись на різні точки зору лінгвістів-дослідників, ми обрали для себе робочу дефініцію цього поняття, а саме: Концепт – це розумовий інструмент, який є ре­зультатом мовної свідомості, ментальної діяльності, світосприйняття та історичного досвіду конкретної людини або цілого народу, який являє собою пев­ну структуру знань та уявлень про певний предмет або явище. Оскільки концепт «Освітній менеджмент» є дуже різнобічним та багатоаспектним, він потребує глибокого та детального аналізу всіх своїх аспектів та особливостей.

Слід зазначити, що зміст цього багатоаспектного концепту представлений сукупністю певної кількості менших за об’ємом концептів, які ми в нашому дослідженні називаємо субконцептами. Ці вербально оформлені субконцепти впливають на думки та дії як індивідів, так і цілих народів. Зміст та місце цінностей у колективній свідомості суспільства можуть відрізнятись залежно від культури, набувати національних особливостей. Саме тому опис та аналіз вер­бально оформлених ціннісних концептів дозволяє зробити висновки стосовно ос­новних рис національного менталітету та особливостей картини світу.

У сучасній лінгвістиці термін «картина світу» визначають як глобальний образ світу, який є основою світогляду людини, тобто виражає суттєві властивості світу в розумінні людини в результаті її духовної та пізнавальної діяльності [1, c. 28]. Ціннісній образ світу складають два основних типи картин світу – концеп­туальна та мовна. Концептуальна картина світу значно ширша за мовну, тому що в її формуванні беруть участь різні типи мислення, в тому числі й невербальні. З точку зору лінгвістики, між концептуальною та мовною картинами світу існує зв'язок, за допомогою якого відбувається фіксування змісту мислення через мовні засоби. На основі мови формується мовна картина світу [1, c. 31].

Треба згадати, що мовна картина світу одного народу багато в чому відрізняється від мовної картини світу іншого народу, навіть якщо люди розмов­ляють однією мовою. На нашу думку, це пов’язано з когнітивним світосприйняттям, яке залежить від певних історичних, соціальних, економічних, політичних та суспільних умов країни або території, де панує та чи інша мова.

На сьогоднішній день, за ствердженням багатьох дослідників, англійська мова є дуже поширеною в сучасному світі. Деякі дослідники (О. Камшилова, Б. Кашру, Д. Кристал, Б. Уолроф) називають її навіть «глобальною» мовою. Як зазначає О. Камшилова, сьогодні 350 мільйонів людей є носіями англійської мови, а ще 423 мільйони – користувачами [3, с. 65].

Як було зазначено вище, будь-яка область людської діяльності формує своє специфічне поле концептів з рисами та особливостями, що притаманні лише йому. В нашому дослідженні таким є багатоаспектний концепт «Освітній менеджмент». Зміст багатоаспектного концепту «Освітній менеджмент» в англійській мові представлений сукупністю декількох (значно менших за об’ємом) субконцептів, а саме: «Вищий навчальний заклад», «Голова вищого навчального закладу», «Керівництво вищого навчального закладу», «Факультет вищого навчального за­кладу», «Структурні підрозділи вищого навчального закладу», «Організація нав­чального процесу у вищому навчальному закладі».


Розглянемо, якими мовними засобами вербалізується в сучасній англійській мові субконцепт «Вищий навчальний заклад».

В якості фактичного матеріалу для дослідження було обрано двадцять ви­щих навчальних Європи (з яких дев’ять є вищими навчальними закладами Сполу­ченого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії) та десять вищих нав­чальних закладів Сполучених Штатів Америки. Відбір виконувався на підставі рейтингу 2011–2012, представленого рейтинговою системою The Times Higher Education [timeshighereducation. co. uk/world-university-rankings/2011-2012/europe; timeshighereducation. co. uk/world-university-rankings/2011-2012/north-america]. При створенні цього рейтингу розробники враховували такі параметри, як навчання (30 % від рейтингу), дослідження (30 %), користь від результатів досліджень (30 %), інноваційний розвиток (2,5 %), міжнародний погляд (7,5 %). Ми спирали­ся на рейтинг вищих навчальних закладів Європи [timeshighereduca-tion. co. uk/world-university-rankings/2011-2012/europe. html 15] та Північної Амери­ки [timeshighereducation. co. uk/world-university-rankings/2011-2012/north-america].

Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що в якості засобів вербалізації субконцепту «Вищий навчальний заклад» виступають такі лексичні одиниці, як University (університет), College (коледж), Institutе (інститут), School (школа).

Найпоширенішою лексемою для вербалізації представленого субконцепту є лексема University. Вона зустрічається в номінації п’яти вищих навчальних закладів Сполученого Королівства (Oxford University, Cambridge University, Uni­Versity Of Edinburgh, University Of Manchester, University Of Bristol), шести вищих навчальних закладів Європи (Ludwig-Maximilian University Munich (Германія), University Of Zurich (Швейцарія), Katholieke University (Бельгія), Utrecht University (Нідерланди), Georg-August University GЦTtingen (Германія), Heidelberg University (Германія) та восьми вищих навчальних закладів Сполучених Штатів Америки (Harvard University, Stanford University, Princeton University, University Of Chicago, University Of California (Berkeley), University Of California (Loas Angeles), Columbia University). Щоб зрозуміти, чому вищий навчальний заклад йменується саме «uni-versity», ми звернулися до етимології наведеної лексичної одиниці, яка в латині, звідки вона увійшла до вокабуляру англійської мови на початку XIV ст., мала де­що інше значення.

Як вказує A New English Dictionary On Historical Principles, В латині лексема ŭniversitāt Вживалася, коли говорили про Щось ціле, а в епоху Середньовіччя вона набула формального відтінку значення, яке близьке до того, що ми знаємо зараз: «суспільство, компанія або товариство в цілому» [6, с. 245]. В англійській мові епохи Середньовіччя лексема University Вже вживалася в сучасному значенні «ціла група вчителів та науковців, які збираються в певному місці для того, щоб давати та отримувати знання у вищих галузях навчання; зібрані разом, ці люди отриму­ють певну владу та привілеї (особливо в наданні наукових ступенів) та формують заклад, де надають вищі та більш важливі знання в тій чи іншій науковій галузі; до складу подібних формувань можуть входити коледжі (colleges) та різні корпуси (buildings)» [6, с. 245]. Словник також вказує, що іноді представлена лексема мо­же бути синонімічною до лексеми College.

Цікавим є те, як показує етимологічний словник, що спочатку лексичну одиницю College У значенні Незалежний вищий навчальний заклад Почали викори­стовувати саме в Сполучених Штатах: «з тієї причини, що у складі деяких університетів було засновано лише один коледж (college), або під впливом яки­хось факторів у складі університету вижив лише один коледж (college), цей термін став взаємозамінним з терміном Університет (university)» [3, c. 623–624]. Трохи пізніше в такому ж значенні лексему College Почали використовувати в


Шотландії. Сучасний тлумачний словник The Longman Dictionary of Contemporary English приводить шість визначень лексичної одиниці College. Ми наведемо ті, що являють собою певну цікавість для нашого дослідження, а саме друге і третє ви­значення: «2) Американська англійська: самостійний вищий навчальний заклад, де можна навчатися після закінчення старших класів середньої школи та отримати ступінь (брит. син. university); 3) складові частини, на які поділені деякі університети, Особливо у Британії». Таке ж визначення представленій лексемі да­ють також інші тлумачні словники [7; 8; 9; 10]. Аналіз фактичного матеріалу по­казав, що лексична одиниця College Зустрічається в назвах двох вищих навчальних закладів Сполученого Королівства: Imperial College Of London Та KingS College London; у проаналізованих освітніх установах Європи та Сполучених Штатів ми не зустріли представлену лексему у значенні «незалежний вищий навчальний за­клад». Тут, на перший погляд, може виникнути певна невідповідність, адже сучасні словники не вказують на синонімічність лексем College Та University У бри­танському варіанті англійської мови. Щоб вирішити це питання, ми звернулись до історії розвитку цих навчальних закладів. Історичні джерела вказують на те, що до 2007 року ці коледжі знаходилися у складі Лондонського університету (University of London) [en. wikipedia. org/wiki/University_college#Great_Britain]. Потім вони отримали незалежність і стали повноправними самостійними вищими навчальними закладами. Отже, на нашу думку, використання лексичної одиниці College У значенні University В сучасному британському варіанті англійської мови можна вважати саме особливістю національної картини світу.

Примітною, з точки зору територіальних особливостей та національної кар­тини світу, є лексична одиниця University College. Ця лексема зустрічається у бри­танському, американському та європейському варіантах англійської мови, але дещо відрізняється за своєю семантичною наповненістю. У британському варіанті англійської мови вона означає «навчальний заклад, який надає студентам ступінь спеціаліста; в цьому типі навчального закладу може проводитися навчально-дослідна робота, але зазвичай він направлений лише на навчання» [11]. У числі проаналізованих нами назв вищих навчальних закладів ми зустріли представлену лексичну одиницю лише один раз: University College London. Як і у випадку з лек­семою College, тут також є деяка невідповідність формального визначення лексичної одиниці з когнітивним сприйняттям її в сучасній мові. З представлено­го вище визначення бачимо, що у класичному своєму варіанті University College Надає своїм випускникам ступінь спеціаліста; в реальності ж University College London Надає своїм випускникам не тільки ступінь спеціаліста або магістра, а та­кож ступінь доктора філософії (PhD). Аналіз історичних джерел показав, що до 2005 року вищий навчальний заклад, що аналізується, входив до складу Лон­донського університету (University of London), так само, як Imperial College Of London Та KingS College London, які було розглянуто вище. В 2005 році навчаль­ний заклад став самостійним, а назва збереглася й до сьогодні, таким чином на­бувши такої ж семантичної наповненості, як і лексема University. Ми вважаємо, що це явище також можна пояснити особливостями специфіки національної кар­тини світу та когніції. Серед назв вищих навчальних закладів Європи та Сполуче­них Штатів Америки, які були обрані нами для даного дослідження, лексична одиниця University College Не зустрічалася.

Як було зазначено вище, ще одним лексичним засобом вербалізації субкон­цепту «Вищий навчальний заклад» є лексема Institute. Ми зустріли цю лексичну одиницю в назвах двох вищих навчальних закладів Європи (ETH Zurich Swiss Federal Institute Of Technology (Швейцарія), Karolinska Institute (Швеція) та двох


Вищих навчальних закладів Сполучених Штатів Америки (California Institute of Technology Та Massachusetts Institute of Technology). В обох варіантах англійської мови (як американському, так і європейському) наведена лексична одиниця має однакову семантичну наповненість, а, отже, й однакове когнітивне розуміння лю­дей, що вживають цю лексему. Як вказує етимологічний словник, лексичну оди­ницю Institute Було введено до складу вокабуляру французької мови в кінці XVIII ст. замість старих академій, діяльність яких було припинено через Французьку революцію [5, с. 353–354]. Ці нові освітні установи були направлені на поглибле­не вивчення предметів, що стосуються якоїсь однієї галузі знань (літератури, мис­тецтва, технічних дисциплін та ін.). Трохи пізніше лексема увійшла до словнико­вого складу англійської мови у тому ж значенні. В сучасних тлумачних словниках [8; 9; 10; 11] можна знайти таке саме значення представленої лексичної одиниці: «організація, яка має певну мету, таку як наукова або освітня діяльність, або будівля, в стінах якої ця діяльність здійснюється». Як показав аналіз фактичного матеріалу, специфічну галузь, на якій спеціалізується освітній заклад, закладено вже всередині самої його назви, наприклад California Institute Of Technology.

Останнім засобом лексичної репрезентації субконцепту «Вищий навчаль­ний заклад» у сучасній англійській мові є лексична одиниця School. Ми зустріли її в назвах трьох вищих навчальних закладів Європи (ЙCole Polytechnique FЙDЙRale De Lausanne (Швейцарія), ЙCole Normale SupЙRieure (Франція), ЙCole Polytechnique (Франція) та одного вищого навчального закладу Сполученого Королівства (Lon­Don School Of Economics And Political Science). На сучасному етапі розвитку представлені вищі навчальні заклади є самостійними та незалежними. Це не відповідає дефініції School, Яку наводять сучасні тлумачні словники [7; 8; 9; 10]: «1) Американський варіант англійської мови: Коледж або університет, або той час, коли людина там навчається; 2) структурний підрозділ або група підрозділів, яка навчає певним предметам у вищому навчальному закладі». На основі проаналізованого фактичного матеріалу можна стверджувати, що в американсь­кому варіанті англійської мови лексична одиниця School Є, скоріше, узагальнюю­чою назвою для групи закладів вищої освіти, вона не фігурує в назвах освітніх закладів. Що ж стосується британського та європейського варіантів англійської мови, можна сказати, що лексична одиниця School З’являється в номінаціях закладів вищої освіти з історичних причин. Історичні джерела (див.: [timeshigher-education. co. uk/world-university-rankings/2011-2012/europe]) вказують на те, що кожна з представлених шкіл до певного часу була частиною великих багатогалу­зевих університетів, аж поки не отримала незалежність і не стала самостійним закладом, який надає своїм випускникам такий самий рівень освіти та дипломи того ж зразка, що й університети.

Отже, на основі проаналізованого матеріалу можна стверджувати, що пер­винною лексемою, яка увійшла до складу назв закладів вищої освіти була лексич­на одиниця University; вона до сьогодні є основним засобом лексичної вербалізації субконцепту «Вищий навчальний заклад». Що стосується сучасного когнітивного сприйняття цієї лексеми носіями мови, або людьми, що володіють англійською мовою в якості іноземної, воно не залежить від національної картини світу, істо­ричних або соціальних причин. Не можна, однак, сказати те саме про лексичні одиниці College Та School, семантична наповненість, а, отже, й рецепція яких зале­жить від певних особливостей суспільства та варіантів англійської мови.


Таким чином, концепт «Освітній менеджмент» та зокрема субконцепт «Ви­щий навчальний заклад» містять у собі надзвичайну кількість різноманітних аспектів та особливостей, які потребують подальшого, більш глибокого аналізу.

Бібліографічні посилання

1. Камшилова О. Н. Английский язык как lingua franca: функция языка или языковая форма? / О. Н. Камшилова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. – СПб, 2006. – С. 61–74.

2. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова и др. – М., 1997. – 245 с.

3. Серебреников Б. А. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б. А. Серебреников. – М. : Наука, 1988. – 247 с.

4. New English Dictionary on Historical Principles. – Vol. II. – Oxford, 1914.

5. New English Dictionary on Historical Principles. – Vol. V. – Oxford, 1914.

6. New English Dictionary on Historical Principles. – Vol. VIII. – Oxford, 1914.

7. New English Dictionary on Historical Principles. – Vol. X. – Oxford, 1914.

8. Macmillan Dictionary for Advanced Learners. – Oxford, 2008.

9. The Longman Dictionary of Contemporary English, 5th Edition. – Harlow, 2010.

10. The Oxford English Dictionary. – Oxford, 2010.

11. Webster’s College Dictionary. – Режим доступа: Http://www. merriam-webster. com.

Надійшла до редколегії 29.03.12