Головна Філологія Мовознавство МЕТАФОРА ТА ПОРІВНЯННЯ ЯК ЗАСОБИ ГУМОРУ
joomla
МЕТАФОРА ТА ПОРІВНЯННЯ ЯК ЗАСОБИ ГУМОРУ
Філологія - Мовознавство

П. О. Дук Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Розглядається питання про роль тропів, зокрема метафори і порівняння, у створенні комічного ефекту текс-тів. Комічний потенціал різних видів означених тропів досліджено на прикладі сучасних німецькомовних гуморис-тичних віршів, вcтановлено умови, за яких метафори і порівняння виконують роль стилістичних засобів гумору.

Рассматривается вопрос О роли Тропов, В Частности метафоры и сравнения, В Создании комического эффекта текстов. Комический потенциал различных видов упомянутых тропов исследуется На Примере современных немец-коязычных юмористических стихотворений; определяются условия, При Которых метафоры и сравнения выполня-Ют роль Стилистических средств создания юмора.

A question about the role of tropes, in particular, metaphors and comparisons in creation of comical effect of texts is examined. Comical potential of different types of the noted tropes is investigated on the example of modern German humorous poems, conditions under which metaphors and comparisons carry out the role of stylistic facilities of humour are set.

Метафора, як один із традиційних тропів, протягом століть залишається серед найбільш дослі-джуваних лінгвістикою явищ. Однією з останніх тенденцій лін-гвістичних досліджень стало вивчення метафори в контексті когнітивної та комунікативної лінгвістики [1; 4; 6; 10].

Традиційно метафора розглядається як найвідоміший і найпоширеніший засіб образної експре-сивності [7; 8; 9], але на відміну від каламбуру чи іронії, які більші-стю стилістів розглядаються, на-самперед, як засоби гумору та сатири [12; 2], комічний потенціал метафори рідко привертав увагу до-слідників. З відомих нам робіт найбільш ґрунтовними можна вважати дослідження О. Б. Шонь та А. К. Кутоян [11; 3], зроблені на матеріалі англійської мови.

Наша стаття присвячена вивченню комічного потенціалу німецькомовних метафори та порів-няння на матеріалі сучасних німецьких гумористичних віршів і має на меті встановити умови та ме-ханізми функціонування цих тропів як засобів гумору та сатири.

О. Б. Шонь розрізняє індивідуально-авторські оказіональні метафори та загальновживані мета-фори і стверджує, що гумористичний ефект здатна створювати образна, індивідуально-авторська ока-зіональна метафора, яка зближує непорівнювані на перший погляд об’єкти, викликає несподівані асоціації, і чим більша ця невідповідність, тим сильніший гумористичний чи сатиричний потенціал метафори [11, с. 118–119].

У німецькомовних гумористичних віршах метафори використовуються як допоміжні засоби створення гумористичної тональності, яка є основною прагматичною характеристикою гумористично-го дискурсу і досліджуваних нами віршів, які є його елементом. Це можуть бути індивідуально-авторські оказіональні метафори, але частіше це традиційні, загальновживані метафори, які в незвич-ному контексті набувають нового комічного звучання. Такі метафори містять близько 7% гумористи-чних віршів.

Наприклад, традиційна для німецькомовної культури метафора «Schmetterlinge Im Bauch» (ме-телики в животі) позначає відчуття закоханої людини і не містить жодного відтінку гумору.

Schmetterlinge im Bauch

Ein Mensch, der, sagen wir mal nЬchtern, War fьr die Liebe stets zu schьchtern, lernt unverhofft ein Weibsbild kennen, was alle schon ein „Wunder“ nennen. Alsbald verspьrt der Mensch dann auch den Schmetterling in seinem Bauch, der kribbelt, wenn die Holde naht, der flattert, schwirrt, und in der Tat der flьgelschwingend um sich schlдgt, was „Liebe“ sein muss, wie er wдgt. Nach Tagen, sagen wir nach Wochen, bemerkt der Mensch jetzt ungebrochen:

© Дук П. О., 2008


Der Schmetterling wird langsam trДge,

Ganz kraftlos sind die FlЬgelschlдge,

Das Kribbeln hat sich jДh verzogen,

Das Flattern, Schwirren, ist verflogen,

Kurz, unser Mensch darf nunmehr klagen,

Der Schmetterling liegt ihm im Magen.

Moral gewЬnscht? Ja, meine Gьte!

Auch Schmetterlinge werden mЬde

Volker Henning (Http://www. folker-henning. de). В контексті ж однойменного гумористичного вірша ця метафора стає елементом вільного сло-восполучення (Der Schmetterling Wird langsam trдge – метелик поступово стає млявим), у складі фра-зеологізму бере участь у створенні каламбуру (Der Schmertterling Liegt ihm im Magen – 1. Букв. мете-лик лежить у нього в шлунку; 2. Фразеолог. метелик його обтяжує) і входить до складу основного алогізму пуанта – шлаґзацу у формі алогічного висновку: кохання проходить, оскільки метелики та-кож стомлюються (Auch Schmetterlinge Werden mьde...).

Така несподівана одночасна актуалізація метафоричного (метелик – образ кохання) і букваль-ного (метелик – комаха) значення слова або виразу сприяє додатковому суттєвому посиленню коміч-ного ефекту гумористичного вірша.

Індивідуально-авторські оказіональні метафори беруть участь у створенні гумористичної тона-льності віршів рідше, ніж загальновживані (до 4% текстів). Частково це пояснюється тривіальністю досліджуваних текстів, тобто їх доступністю розумінню і наближеністю до смаків максимально ши-рокого кола читачів. У той час як створення і декодування нетривіальної індивідуально-авторської метафори вимагає досить значних інтелектуальних зусиль та естетичного досвіду.

Так, наступний текст містить метафору вже в заголовку «Koffer» («Валіза»), але розгортання метафори відбувається лише під дією останніх рядків вірша.

Der Koffer

Ein Mensch fasst den Entschluss, den weisen,

FЬr ein paar Tage fort zu reisen,

Weshalb er in sein KЦfferlein

Sich packt nun alle Sachen ein:

Ein Lippenstift, ein PuderdЦschen,

Ein Seidenhemd, ein SpitzenhЦschen,

Ein TЦpfchen Creme fьr die Nacht,

Kurz alles das, was Freude macht.

Nach Jahren reist der Mensch erneut,

Weshalb er wieder sich nicht scheut

Sein KЦfferchen mit all` den Sachen

Zu packen, die ihm Freude machen:

Die Rheuma Salbe, Franzbranntwein,

Tabletten gegen Zipperlein,

Die selbstgestrickte Unterhose,

FЬr seine Zдhne eine Dose,

Kurz alles das, was ihn entzЬckt

Und was ihn heute tief beglЬckt.

Der Mensch stellt fest, wie er so handelt,

Wie doch die Zeit den Koffer wandelt...

Stefan Neubert (Www. stefan-neubert. de). Автор детально описує вміст валізи людини у молодості й у похилому віці, змушуючи читача до самостійних порівнянь. За допомогою другорядних стилістичних засобів у структурі пуанта автор викликає в читача певне очікування, підводить його до очевидного висновку, що людина і її потреби з часом змінюються.

При прочитанні гумористичної кінцівки (Wie Doch Die Zeit Den Koffer Wandelt... – як час змінює валізи...) між очікуваним і зробленим висновком виникає різкий контраст, що і створює комічний ефект.

Заголовок, який спочатку сприймався як дескриптивний (тобто заголовок, функція якого поля-гає лише в тематичній характеристиці тексту), у ретроспекції сприймається як такий, що містить ме-тафоричний образ валізи як людського життя. Неочікуване набуття заголовком нового змісту є одним з механізмів створення загальної гумористичної тональності вірша.

Ефективним засобом створення комічного ефекту в гумористичних віршах є такий різновид метафори, як персоніфікація, наприклад: про телефон-автомат – Halb Automat Und Halb Verbrecher..., Der ... Zu GroЯMut Und Verschwendung Neigte (напівавтомат і напівзлочинець..., котрий мав нахили до


Великодушності та марнотратства); про час (die Zeit) – Du Hast Diese Dame Doch Immer Geliebt! Allein Der Versuch, Ihr Den Hals Umzudrehen, KДM Dir Und Nicht Ihr Schrecklich Teuer Zu Stehen (Ти ж завжди любив цю даму! Лише спроба звернути їй шию коштувала б тобі – а не їй – дуже дорого); Vorm Haus Versuchen LKWs Vom Boden Abzuheben (перед будинком вантажівки намагаються піднятися з землі) і т. п.

Сучасні лінгвістичні дослідження відображають тенденцію до розширеного тлумачення тропів як стилістичних прийомів, що полягають у семантичних перетвореннях мовних одиниць (слів чи сло-восполучень), які в певному контексті трансформують значення цих одиниць шляхом встановлення відношень адекватності з одиницями з іншої предметної області за законами логіки, шляхом аналогії [7; 8; 9].

Відповідно до цього визначення тропами вважаються не лише традиційні метафора, метонімія і синекдоха та їхні види, але й цілий ряд інших прийомів від порівняння і епітета до алюзії та риторич-ного запитання [5, с. 140].

Метафора і порівняння є дуже близькими за принципами утворення, в їх основі лежить один когнітивний процес – зіставлення, відшукування подібності в розмаїтті [8, с. 241–245; 9, с. 98–105], що є підставою віднести порівняння до тропів.

Традиційно, як і у випадку з метафорою, розрізняють загальновживані та індивідуально-авторські порівняння [8, с. 243]. Для гумористичних віршів характерне використання порівнянь обох типів виключно в якості другорядних стилістичних засобів у структурі гумористичного пуанта, зага-лом порівняння містять близько 9% віршів.

Як правило, це прості сполучникові порівняння (переважно зі сполучником Wie Як), що міс-тять насмішкувату, іронічну характеристику об’єкта, зображують його у незвичний спосіб.

Ефект несподіванки від використання оригінальних індивідуально-авторських порівнянь має здатність значною мірою посилювати комічний ефект вірша загалом: Ich Komm Mir Vor, Als Wie Bei Der Hals-Nasen-Ohrenbeichte. Загальновживані порівняння мають дещо нижчий комічний потенціал: Die Augen Werden Schwer Wie Blei; WieN Maulwurf WЬHlte Sie Herum.

Таким чином, у результаті аналізу сучасних німецькомовних гумористичних віршів було вста-новлено, що такі тропи, як метафора та порівняння, беруть активну участь у створенні гумористичної тональності віршів як другорядні засоби в структурі гумористичного пуанта. Вони посилюють дію провідного прийому пуанта як при проспективному, так і при ретроспективному сприйнятті тексту.

Для німецькомовних гумористичних віршів характерне використання як оказіональних індиві-дуально-авторських, так і традиційних метафор та порівнянь, але на відміну від англомовних коміч-них текстів, у німецькомовних гумористичних віршах найбільший комічний потенціал мають загаль-новживані тропи, які завдяки вживанню у новому, незвичному контексті, з неочікуваною трактовкою набувають нового комічного звучання.

До перспективних напрямків подальшого дослідження, на нашу думку, належить вивчення ко-мічного потенціалу та ефективності метафори в рамках німецькомовного гумористичного дискурсу, а також вивчення лудичної природи метафори.

Бібліографічні посилання

1. Балабан О. О. Метафора як семантична універсалія : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / О. О. Балабан. – Донецьк, 2006. – 20 с.

2. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка : учебник для ин-тов и фак-тов иностр. яз. / М. П. Брандес. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Высш. шк., 1990. – 320 с.

3. Кутоян А. К. Композиційно-мовленнєві засоби створення комічного в тексті англійської комедії : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / А. К. Кутоян. – Харків, 2007. – 19 с.

4. Лещак О. Лингвосемиотическая метафора и принципы сферической типологизации опыта / О. Лещак // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 82. – Т. 1. – С. 254–258.

5. Мацько Л. І. Риторика : навч. посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 311 с.

6. Потапова О. І. Когнітивно-семантичні аспекти метафоризованих лексико-фразеологічних номінацій не-правди та обману в сучасній англійській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / О. І. Потапова. – Харків, 2004. – 20 с.

7. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М. Н. Кожиной]. – М. : Флинта : Наука, 2003. – 696 с.

8. Ткаченко А. О. Мистецтво слова : Вступ до літературознавства : підручник для студентів гуманітар. спец-тей вищих навч. закладів / А. О. Ткаченко. –2-е вид. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2003. – 448 с.

9. Тодоров Ц. Теории символа / Ц. Тодоров. – М. : Дом интеллект. книги, Русское феноменолог. об-во, 1998. – 408 с.

10. Чадюк О. М. Метафора у сфері сучасної української політичної комунікації : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / О. М. Чадюк. – К., 2005. – 20 с.


11. Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких опові-даннях : дис. … канд. філол. наук / О. Б. Шонь. – Тернопіль, 2003. – 232 с.

12. Riesel E. Deutsche Stilistik / E. Riesel, E. Schendels. – M. : Staatsverlag «Hochschule», 1975. – 316 s.

Надійшла до редколегії 27.06.08


УДК 811.161.1’367