Головна Філологія Мовознавство ТЕКСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ГУМОРИСТИЧНИХ ВІРШІВ
joomla
ТЕКСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ГУМОРИСТИЧНИХ ВІРШІВ
Філологія - Мовознавство

П. О. Дук Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Розглянуто питання текстемної структури німецькомовних гумористичних віршів, описано специфіку Роз-Членування гумористичного тексту на текстеми, визначено семантичні, мовні та інші особливості кожної з текстем, а Також роль і форми взаємодії текстем при створенні комічного ефекту.

Рассмотрены вопросы Текстемной Структуры немецких юмористических стихотворений, Описана Специфика членения юмористического текста На Текстемы, определены семантические, языковые и др. особенности каждой из Текстем, а Также Роль И формы взаимодействия Текстем при Создании комического эффекта.

The article deals with the problems of a texteme structure of German humorous poems, the specificity of division of humorous texts into textemes is described, semantic, linguistic and other characteristics of the textemes, as well as the role of these textemes in the mechanisms of the creation of comic effect are considered.

Гумористичні вірші є помітним і цілком своєрідним явищем сучасного німецькомовного гумори-стичного дискурсу, яке до цього часу не піддавалося ґрунтовному лінгвістичному аналізу. На сьогодні ані у вітчизняній, ані в німецькій філології не існує ґрунтовних досліджень гумористичних віршів, які б спиралися на глибокий аналіз теоретичного та текстового матеріалу. Серед небагатьох досліджень, де згадано гумористичні вірші, можна назвати лише роботу Х. Хельмерс, у якій вони принаймні фра-гментарно розглядаються поряд із багатьма іншими формами комічної поезії [8].

Відсутність комплексного лінгвостилістичного аналізу цього типу тексту і нерозробленість пи-тання про природу комічного і механізм створення комічного ефекту спеціально в гумористичних віршах зумовлюють необхідність достідження цього типу тексту, у тому числі його текстемної струк-тури.

У сучасній лінгвістиці термін Текстема Використовується принаймні у двох значеннях. По-перше, під текстемою розуміють текст як теоретичний конструкт, як абстрактну одиницю лінгвосис-теми на рівні мови (на відміну від реалізованих конкретних висловлювань у текстах на рівні мовлен-ня) [9; 10], як результат мовного процесу кодування ще до реалізації у формі висловлювання, тобто ще не зартикульовані мовні структури [12].

По-друге, текстемами називають одиниці структури тексту певного рівня. Загальновизнаною є думка про те, що елементарною одиницею членування тексту є речення [4; 5; 3]. Але серед лінгвістів не досягнуто єдності щодо одиниць більш високих рівнів членування тексту, паралельно використо-вуються терміни Текстема, Надфразова єдність, Абзац, Прозова строфа І тому подібні.

У цій статті ми пропонуємо використовувати термін Текстема На позначення елементів компо-зиції тексту, що складаються з одного або декількох речень, виражають певний актуальний зміст та характеризуються відповідними формальними мовними ознаками [6; 11; 13].

Основою комічного ефекту німецькомовних гумористичних віршів є пуант – матеріалізована в тесті структура – результат взаємодії провідного алогізму значеннєвого рівня в кінцівці вірша з алогі-змами мовного рівня й іншими стилістичними прийомами комічного та засобами експресивності по всьому тексту, яка призводить до раптового ослаблення напруження підготованого очікування і, як наслідок, до комічного ефекту.

Текстемна структура гумористичного вірша є певним відображенням етапів розгортання гумо-ристиного пуанта.

Приблизно 95 % усіх досліджених гумористичних віршів мають тричленну композиційну стру-ктуру, для менш ніж 5 % віршів характерна структура, яка тяжіє до двочленності, що обумовлено їх мінімальними розмірами (не більше 4 рядків). Тричленність німецькомовних гумористичних віршів є характеристикою, яка дозволяє відмежувати тип тексту Гумористичний вірш Від найближчих малих форм – поетичної епіграми і шпруха.

Ми виділяємо у гумористичних віршах 3 текстеми: 1) експозицію; 2) блок хибного очікування; 3) гумористичну кінцівку.

Одним із типових прикладів вірша з тричленною структурою є наступний текст:

© Дук П. О., 2009


Gleichnis

Експозиція

Du KДSe Hier In Meiner Hand, Du Strumpf An Meinen FЬ βen, Ihr Beide Seid Ganz Eng Verwandt, Drum La βt Euch Einmal GrЬ βen.

Блок хибного очікування

Du Strumpf, du lдufst in meinem Schuh, im rechten und im linken, du Kдse lдufst auch ab und zu und beide tut ihr stinken.

Und wenn ich mir euch beide so
betracht am Ende noch,
dann stell ich fest, erheitert froh: "j-

Ein jeder hat ein Loch ! Гумористична

Кінцівка

Volker Henning (Http://www. volker-henning. de/)

Експозиція цього вірша збігається з його першою строфою і з точки зору синтаксису являє со­бою складносурядне речення, кожна з двох складових ділиться ще на дві частини. Експозиція містить необхідну вступну інформацію: у ній зазначені об'єкти порівняння (сир і шкарпетка) і проблема, що підлягає обговоренню (їхня начебто близька спорідненість).

Пряма мова, звернена до вищезазначених предметів, привертає увагу до фігури автора. Звер­нення у вигляді прямої мови оформлені як граматичний паралелізм (перший і другий рядок). У тре­тьому та четвертому рядках констатується факт спорідненості далеких один від одного предметів без будь-якого пояснення цього несподіваного співставлення.

Блок хибного очікування майже у два рази більший експозиції і займає всю другу і більшу час­тину третьої строфи. Він має переважно описовий характер: у своїх поверхневих спостереженнях ав­тор наводить ознаки подібності шкарпетки і сиру. У підсумку читачеві представляється статична кар­тина: людина, що спостерігає за сиром у руці і шкарпеткою на нозі.

Одним з головних засобів гумору в тексті є пародія: заголовок вірша відсилає читача до типу тексту Gleichnis (Порівняння), розповсюдженого в німецькій поезії XVII-XIX століть.

У другій строфі граматичний паралелізм (у першому і третьому рядку) доповнюється паралеліз­мом синтактико-семантичним: елементи нібито однієї тематичної групи (Du Strumpf; Du KДSe) У поча­тковій позиції речень зі схожою граматичною і синтаксичною структурою дійсно служать порівнян­ню. Але каламбур, заснований на багатозначності слова laufen, розмовна конструкція «tun + дієсло­во» (Beide Tut Ihr Stinken) Говорять про те, що це не поетичне порівняння, заявлене у заголовку, а па­родія на нього.

Останні три рядки блоку хибного очікування дозволяють читачу сподіватися, що автор наведе більш серйозний і вагомий аргумент на доказ свого твердження, оскільки попередні є нелогічними.

Однак останній вірш тексту обманює читацьке очікування. Умовисновок виявляється ще біль­шим софізмом, ніж попередні: за основу порівняння - tertium comparationis - двох далеких предметів взяті випадкова діра на шкарпетці і дірка в сирі. Тут має місце зламування схеми читацького очіку­вання на рівні умовисновків (алогічний висновок). Гумористична кінцівка, що містить алогізм значен­нєвого рівня (основу гумористичного пуанта вірша) - сильна кінцева позиція тексту.

Загалом текстеми, тобто структурно-композиційні блоки німецьких гумористичних віршів мо­жна охарактеризувати таким чином:

Експозиція - Це перша текстема гумористичного вірша. Розміри експозиції коливаються, зале­жно від розмірів вірша, від одного рядка до цілої строфи з шести-восьми рядків. У змістовному плані вона є «прелюдією» до другої частини, служить своєрідним вступом до ситуації, про яку піде мова далі.

Експозиція містить мінімум необхідної попередньої інформації: описує просторово-часові об­ставини (при цьому характерно, що в експозиції більшості віршів локалізується місце дії, і рідше - час), називає діючу особу / діючих осіб, коротко характеризує умови, за яких відбувається дія. Синта­ксично вона являє собою, як правило, одне закінчене речення, яке складається з декількох підрядних. Лише у віршах відносно великого розміру експозиція може містити декілька речень. Вступна інформа­ція експозиції є підґрунтям для створення як істинного, так і хибного контексту. Це щось первісно дане, на чому будується схема хибного очікування, але таке, що залишається релевантним і тоді, коли реци-


Пієнт ретроспективно відновлює підтекст. Експозиція, як правило, не містить засобів комічного, якщо ж такі є, то лише на мовному рівні. Алогізми значеннєвого рівня для експозиції гумористичних віршів не властиві.

Блок хибного очікування – друга текстема, що слідує за експозицією. За розмірами вона, як пра-вило, більша за експозицію (лише в рідкісних випадках експозиція може бути більшою від інших структурних блоків).

Зазвичай в гумористичних віршах спостерігається простий сюжет з «точковою» фабулою [1], оскільки як у першій, так і в другій текстемі немає повноцінного розвитку дії. Для 60 % текстів хара-ктерна відсутність динамічної дії, в основі сюжету – опис якої-небудь статичної ситуації (стану ре-чей, стану персонажу і т. п.) і думка автора з цього приводу, його ставлення до такого стану речей як джерело гумористичної тональності тексту. У 40% віршів ми спостерігаємо яку-небудь одну дію ге-роя (значно рідше – дві-три) і результат цієї дії. Під дією ми розуміємо в даному випадку не художню дію як «послідовність зображених вчинків («він прийшов», «він сказав») і станів («він подумав», «він зрадів»)» [2, с. 11], а окремий вчинок героя, одиничну дію в прямому значенні слова.

Комунікативним завданням другої текстеми є створення у читача схеми хибного очікування, тобто актуалізація сценарія, який потім виявиться помилковим. На відміну від експозиції, інформа-ція, що міститься в блоці хибного очікування, може трактуватися у два способи: з одного боку, вона явно сприяє розвитку читацького очікування у хибному руслі, з іншого – вона містить індикатори наявності другого змістовного плану, що виходять на перший план тільки після прочитання гуморис-тичної кінцівки.

У блоці хибного очікування вже наявні засоби гумору і сатири лексико-синтаксичного рівня. При первинному прочитанні ці алогізми мовного рівня не сприймаються як такі, їх комічна дія виявляється лише під впливом гумористичної кінцівки і сприяє реалізації пуанта. Наприклад, при застосуванні калам-буру: у блоці хибного очікування актуалізується перше значення слова чи виразу, що відповідає загальній схемі очікування, і лише після прочитування гумористичної кінцівки стає актуальним ще й інше значен-ня, і реципієнт одержує естетичне задоволення від гри слів.

Гумористична кінцівка Є третьою текстемою досліджуваних віршів. Зі змістової точки зору во-на є несподіваним продовженням блоку хибного очікування. Гумористична кінцівка або суперечить всьому, що сказано вище, або спростовує це: дія розвивається чи закінчується зовсім не так, як пе-редбачав читач, дається неадекватна оцінка, робиться суперечний логіці висновок і т. п. Інформація з гумористичної кінцівки змушує читача змінити первинні рамки чи замінити їх на інші. Таким чином, третя текстема реалізує ефект невідповідності чи контрасту між очікуванням читача і реальною кін-цівкою, який є запорукою комічного ефекту.

Гумористична кінцівка – це, як правило, найменша за обсягом текстема вірша, що зумовлено специфікою механізму створення комічного ефекту: лише швидко і несподіваним чином розв'язане напружене очікування здатне викликати сміх у реципієнта. Поступове усвідомлення невідповідності очікувань реальності такого ефекту не дає. З цієї причини гумористична кінцівка найчастіше склада-ється усього з одного-двох останніх рядків, у великих віршах вона, однак, може іноді досягати розмі-рів останньої строфи.

Саме кінцівка робить вірш гумористичним, у ній міститься основа пуанта вірша – алогізм зна-ченнєвого рівня. У переважній більшості випадків пуант знаходить свою остаточну реалізацію в останньому рядку гумористичного вірша.

Як бачимо, текстеми виділяються в гумористичних віршах не тільки на основі їхнього семанти-чного членування; три текстеми – експозиція, блок хибного очікування і гумористична кінцівка – відповідають основним етапам створення комічного ефекту за теорією невідповідності.

Представлене у цій статті лінгвостилістичне дослідження структури німецькомовних гуморис-тичних віршів відкриває нові перспективи досліджень у цьому напрямку. Перспективним представ-ляється подальше вивчення особливостей текстемної структури комічних текстів, насамперед, у ког-нітивному та прагматичному аспектах. Конкретним матеріалом для цього можуть стати як сучасні, так і історичні форми німецької поезії комічного спрямування.

Бібліографічні посилання

1. Кожинов В. В. Сюжет, фабула, композиция / В. В. Кожинов // Теория литературы. Роды и жанры литерату-ры. – М. : Наука, 1964. – С. 408–485.

2. Левитан Л. С. Основы изучения сюжета / Л. С. Левитан, Л. М. Цилевич. – Рига : Звайцне, 1990. – 187 с.

3. Одинцов В. В. Стилистика текста / В. В. Одинцов. – М. : URSS, 2006. – 264 с.


4. Папина А. Ф. Текст: его единицы и глобальные категории / А. Ф. Папина. – М. : Едиториал УРСС, 2002. – 368 с.

5. Солганик Г. Я. Стилистика текста : учеб. пособие / Г. Я. Солганик. – [6-е изд.]. – М. : Флинта : Наука, 2005. – 256 с.

6. Тимофеев В. П. Язык как явление. Языковые единицы / В. П. Тимофеев // Вестник Челябинского универ-ситета. Серия 2: Филология. – 1996. – № 1 (4). – Челябинск : ЧГУ, 1996. – С. 142–153.

7. Bauer G. Einfьhrung in die diachrone Sprachwissenschaft: Ein Lehr - Studien - und Ьbungsbuch fьr Germanisten / G. Bauer. – 3., verb., erweit. und vollst. ьberarb. Auflage. – Gцttingen : Kьmmerle, 1992. – 317 S.

8. Helmers H. Lyrischer Humor. Strukturanalyse und Didaktik der komischen Versliteratur / H. Helmers. – Stuttgart: Klett, 1971. – 256 S.

9. Heupel C. Taschenwцrterbuch der Linguistik / C. Heupel. – Mьnchen : Paul List Verlag, 1975. – 281 S.

10. Schoenke E. Textlinguistik / E. Schoenke. – Glossar. Http://www-user. uni-bremen. de/~schoenke/tlgl/tlgl. html

11. Selmistraitis L. Вхождение рассуждения в форме внутреннего монолога героя в текст художественного произведения / L. Selmistraitis // Ћmogus ir ћodis. – 2005. – № 3. – Vilnius: VU, 2005. – C. 58–67.

12. Ulrich W. Linguistische Grundbegriffe / W. Ulrich. – 5., vцllig neu bearb. Aufl. – Berlin, Stuttgart : Borntraeger, 2002. – 351 S.

13. Werlich E. Typologie der Texte. Entwurf eines Textlinguistischen Modells zur Grundlegung einer Textgrammatik / E. Werlich. – 2. Aufl. – Heidelberg : Quelle&Meyer, 1975. – 140 S.

Надійшла До Редколегії 07.05.09


УДК 811.161.1’373.611