Головна Філологія Мовознавство ІНШОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ КРИМІНАЛІСТИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
joomla
ІНШОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ КРИМІНАЛІСТИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Філологія - Мовознавство

Л. Є. Гапонова

Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ)

Розглянуто іншомовні запозичення з латинської, грецької, французької, англійської та німецької мов в українській криміналістичній термінології, зокрема змішані мовні конструкції, утворені шляхом поєднанням двох основ типу (лат. + Гр.). На прикладі криміналістичної термі­нології висвітлено специфіку препозитивних та постпозитивних компонентів. Серед перших виділено синонімічні, антонімічні, омонімічні та полісемічні парадигматичні відношення, а в системі других - словотвірні форманти складних термінів у сфері української криміналістичної науки.

Ключові слова: іншомовні запозичення, криміналістична термінологія, морфоелементи, словотвірні форманти, термінотворення.

Рассмотрены иноязычные заимствования из латинского, греческого, французского, анг­лийского и немецкого языков в украинской криминалистической терминологии, в частности смешанные языковые конструкции, образованные путем сочетаниям двух основ типа (лат. + гр.). На примере криминалистической терминологии освещена специфика препозитивных и постпозитивных компонентов. Среди первых выделены синонимические, антонимические, омонимические и полисемантические отношения парадигм, а в системе вторых - словообразо­вательные форманты сложных терминов в сфере украинской криминалистической науки.

Ключевые слова: иноязычные заимствования, криминалистическая терминология, мор-фоэлементы, словообразовательные форманты, терминообразование

Foreign borrowings of criminal terminology from the Latin, Greek, French, English and Ger­man languages are considered in this paper. Mixed constructions, made by joining two stems (Latin+Greek). The peculiarities of preposition and postposition components are shown, based on criminal terminology. Among the former we may distinguish synonymous, antonymous, homonymous and polysemantic paradigmatic relations, among the latter - word-formation formants of complicated terms used in the field of Ukrainian criminalistics.

Key words: foreign borrowings, criminal terminology, morphemic elements, word-formation for­mants, term formation

Іншомовні запозичення в українській мові вивчаються вже тривалий час. Ак­туальність цих досліджень зумовлена тим, що наша мова повсякчас поповнювалась і буде поповнюватися шляхом запозичень з інших мов. Серед галузей найактивнішого поповнення мови іншомовними лексемами досить чітко виокремлюється термінологія, особливо, якщо вона є відносно молодою, тобто зна­ходиться у періоді становлення. Однією з таких терміносистем є мова сучасної нау­ки криміналістики.

Аналіз іншомовних морфоелементів у словниковому складі мови здійснюва­ли В. Акуленко [1], В. Григор’єв [4], Т. Канделакі [6], Н. Клименко [8], І. Кочан [9], Г. Онуфрієнко [12] та ін. Запозичення іншомовних лексем у терміносистемах до­сліджували М. Васильєва [2], Я. Голдованський [3], А. Дьяков і З. Куделько [5], Т. Кияк [7] та ін.

Тезаурус сучасної криміналістичної науки містить чимало запозичень з різ­них мов. Найвиразніше проявляється вплив неслов’янських, насамперед класичних мов, здебільшого Латинської (або пізньолатинської): Алібі, версія, пенітенціарний, Странгуляція, стигми, сугестія, фрагмент, фальсифікація, фрустація, рецидив,

© Гапонова Л. Є., 2010


Інкримінування, рексит, конфабуляція, криміналістика, легенда, модель, папіляр­ний, парабелум, перлюстрація, персеверація, провокація, реактив, реквізиція, рела­ксація, ремінісценція, референтний, рефлексія, сензитивність, симуляція, детек­тор, експеримент, експерт, індуктор Тощо і Грецької: Аграфія, антропометрія, фобія, асфіксія, гіпотеза, балістика, фізіогноміка І т. д. Слід також зазначити про наявність змішаних конструкцій з двох зазначених мов, що активно функціонують у термінології криміналістики за схемою поєднання основ – лат. + гр. Наприклад: Відео+грама, габіто+скопія, дикто+фон, професіо+графія, пальмо+скопія Та под. Простежуємо в криміналістичній термінології вплив романо-германських мов, зок­рема Французької Мови: Ерготоксин, Параф, Тир, транс, верифікація, капсуль, ка­стет, фіксувати, рикошет, авантюризм, дезорієнтація, татуювання Тощо; Анг­лійської Мови: Снайпер, револьвер, кілер, трал, ледісміт, морнінгстар І т. д.; Німе­цької Мови: Гільза, дунст, шабер, патрон, маузер, фальсифікат, фолькспістоле, фальш, демпфер, зарин, штуцер Та ін. У криміналістичній термінології серед рома-но-германських запозичень також наявні змішані конструкції, утворені шляхом по­єднання двох основ, наприклад: Трасологія (фр. + гр.), Снайперскоп (англ. + гр.) та под., у яких, як правило, другою частиною виступає складова грецького походжен­ня. Наприклад: «Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза) – вид трасо-логічної експертизи; основне завдання – ідентифікація особи за слідами рук, зали­шеними на місці події» [16, с. 141].

Мова сучасної криміналістики активно використовує не тільки іншомовні ле­ксеми, а й іншомовні морфоелементи, які є складовими термінів. У криміналістичній термінології використовуються префікси іншомовного похо­дження із значенням протилежності або заперечення: Анти-: антиПатія, АнтиЦипа-ція (лат.); Де - (дез-): деГрадація, ДеМоралізація (фр.), ДезІнформація (лат.), ДезОрієн­тація (фр.); Контр-: контрКриміналістика. В утворенні термінів із значенням запе­речності або протилежності також беруть участь і власне українські префікси, при­єднуючись як до іншомовних, так і до власне українських основ: Без-: безАпеляцій­ний, БезДіяльність (злочинна), БезДоказовий (БезДовідний), БезЗаконний, БезКарний.

Розглянемо випадки, коли іншомовні компоненти стоять у препозиції. Напри­клад: Стерео - (від гр. 1) просторовий, об’ємний) у складних словах вказує на зв’язок даних термінів з простором, об’ємністю): СтереоСкоп (гр.); Стерео - (від гр. 2) твердий) СтереоТип); Авто - (від гр. Autos – сам): автоГраф, АвтоДог, АвтоЕкс; Ав­То- (від гр. Automatos – саморушний): автоМат, АвтоМатизм, АвтоРучка, АвтоПідроб­лення (підпису); Аеро- (від гр. – повітря): АероФоторозвідка; Відео - (від лат. – бачу): відеоДокумент, ВідеоЗапис (судовий), ВідеоТехніка, ВідеоГрама; Пара - (від гр. – біля, при, коло), від якого творяться слова, що позначають зовсім різні поняття: ПараМ-незія (гр.), ПараФазія (або ПараФразія) (гр.), ПараГрама (гр.), ПараЛогізм (гр.); Піро-(від гр. – вогонь) ПіроКолодій, ПіроКсил (або ПіроКсилін), ПіроМанія (гр.), ПіроКатехін (гр.), ПіроТехніка; Фіто - (від гр. – рослина): фітоКонтроль, ФітоТаблиця; Фоно-(від гр. – звук): фоноГрама, ФоноГрафія, ФоноМетрія, ФоноСкопія; Фото - (від гр. – світло): фотоГрамметрія, ФотоГрафія (судово-оперативна, судово-дослідна тощо), ФотоЛюмінісценція, ФотоРобот, ФотоСнайпер, ФотоСпостереження, ФотоТабли­ці, ФотоТека. У поданих вище прикладах простежується також і спосіб утвореня термінів шляхом складання двох і більше основ.

Серед препозитивних міжнародних компонентів, що мають кореневий статус, спостерігаємо різні парадигматичні відношення:

Синонімічн і: Бі-(гр.) – (дво-) і Ді - (гр.) /ду - (лат.) (двічі) [18, c. 43]; Дека-(гр.) – (десять) і Дец - (лат.) – (десять); Ксил(о)- (гр.) – (дерево) і Дендр- (гр.) – (дере­во); Невр - (жилка, нерв) і Нейр - (жилка, нерв);


Антонімічн і: Гетеро - (розрізненість) – Гомо - (спорідненість); Кріо - (холод, мороз) – Піро - (вогонь); Міні - (мінімальний) – Максі - (максимальний); Мікро - (дуже малий) – Макро - (великий, довгий);

– омонімічні: Радіо- має відношення до радіо, пов’язаний з радіо; Радіо - Від­ношення до радіоактивності;

– паронімічні: Арх(е)- (початок, походження), Архі - (зверхність, старшинст­во), Архео - (стародавній); Бі - (двічі), Біо - (життя); Гомо - (рівність, однорідність), Го-Мео - (однаковий); Ді - (двічі), Діа - (наскрізний); Оро - (гора), Орто - (прямий, прави­льний). Наприклад: «Особливо вдалий ефект дає використання позитивних мате­ріалів для виготовлення кольорових Діапозитивів, які можна демонструвати в суді, на попередньому слідстві» [10, с. 322];

– полісемічні: Стерео-: 1) просторовий, об’ємний; 2) твердий; Авто-:

1) власний; 2) автоматичний; 3) що стосується автомобіля; Контра-: 1) проти; 2) у музиці – октавою нижче; Окси-: 1) присутність кисню в сполуках чи сумішах;

2) відношення до кислого середовища; Суб-: 1) розміщення під чимось або біля чо­гось; 2) підпорядкований; 3) неосновний, неголовний; Теле-: 1) здійснюваний на відстані; 2) той, що діє на далеку відстань.

Певний інтерес становлять кінцеві словотвірні форманти складних термінів іншомовного походження в криміналістичній термінології. Так, словотвірний фор­мант -скоп У складі композитів позначає прилади, інструментальні засоби чи їх час­тини: снайперСкоп (англ.+гр.), стереоСкоп (гр.); -скоп(ія) (від гр. – спостерігаю, роз­глядаю) – назви методів криміналістичних досліджень: габітоСкопія (лат.+гр.), го-меоСкопія (гр.), механоСкопія (гр.), спектроСкопія (гр.), дактилоСкопія (гр.), антро-поСкопія (гр.), пороСкопія (гр.), пальмоСкопія (лат.+гр.), еджеСкопія, фоноСкопія, ДефектоСкоп(ія) [14, с. 348] (серія термінів з формантами -Скоп І -Скопія Є досить продуктивною в сучаній криміналістичній науці); -грам(а) (від гр. – риска, літера, написання) надає утвореним словам значення різного роду інформації: відеоГрама (лат.+гр.), ідеоГрама (гр.) фоноГрама. Із формантом -граф (від гр. – записування, відображення) творяться слова, що позначають назви приладів: спектроГраф, варіо-Граф; зі словотвірним формантом -графія Творяться слова, що позначають різні ви­ди запису для дослідження інформації: гаммаГрафія, фотоГрафія, стеноГрафія, ІдеоГрафія (гр.), криптоГрафія (гр.), топоГрафія (гр.); з формантами -Манія (від гр. – безумство, пристрасть) і -фобія (від гр. – страх) творяться слова, що позначають нав’язливий стан людини, під дією якого було скоєно злочин: графоМанія (гр.), клептоМанія (гр.), наркоМанія (гр.), німфоМанія (гр.), піроМанія (гр.); антропоФобія [15, с. 161], агораФобія [15, с. 161] (антонім: клаустроФобія [15, с. 161]), гінекоФо­бія [15, с. 161], клептоФобія [15, с. 161], зооФобія [15, с. 161], астроФобія [15, с. 161], балістоФобія [14, с. 147]. Наприклад: «Фобії Трапляються під час неврозів, психозів та органічних захворювань головного мозку» [17, с. 245].

За допомогою форманта -лог (від гр. – слово; поняття, вчення; думка; визна­чення; відношення) утворюються слова, що позначають особу, яка вивчає науку, зазначену на початку складного слова: кіноЛог, мікробіоЛог; З формантом -Логія (від гр. – слово; поняття, вчення) термінолексеми позначають наукові галузі: графоЛогія (гр.), одороЛогія (гр.), трасоЛогія (фр. + гр.), габітоЛогія (лат. + гр.), пеноЛогія, патоЛогія, ФреноЛогія (гр.) та под. Серед постпозитивних компонентів зафіксовані паронімічні відношення і варіантність, напр.: біо+Граф(ія) І геліо+Граф, Біо+Лог(ія) І графо+Лог(ія) Та под. Такі лексеми не мають однослівних відповідників в українській мові, тому що переклад складних слів неможливо здійснити у межах однокореневого простого слова. Як правило, терміни, що є складними словами іншомовного походження, замінюються зворотами, оскільки до них неможливо дібрати короткі відповідники. Наприклад, не піддаються однослівному перекладу


Назви таких термінів судової балістики (одного з розділів науки криміналістики), як Снайперскоп Та под., загальнонаукові терміни (Мікросистема, макрофлора), а також деякі загальновживані слова іншомовного походження, що активно використову­ються в криміналістичній науці: Фотоплівка, мікроскоп Та под.

Процес термінотворення завжди супроводжується двома тенденціями: до нор­мативного збереження національної самобутності мови та до термінологічних запо­зичень. Обидві тенденції спрямовані на відповідну номінацію спеціального поняття за ознаками і поряд з номінативною функцією, виконують також сигніфікативну, інформаційну, прагматичну та евристичну функції, проте «що стосується юридич­них термінів, які функціонують у законодавчих та інших нормативних і патентних документах, то вони виконують ще й додаткову специфічну функцію – правову» [12, с. 98]. З огляду на те, що криміналістика також є складовою юридичної науки, її термінологічна лексика відповідно виконує правову функцію.

На основі іншомовних запозичень у термінологічному просторі мови кримі­налістики формуються гнізда похідних слів (Криміналіст – криміналістика, кримі­налістичний; афера – аферист, аферистка; шантаж – шантажувати, шанта­жист, шантажистський, шантажний; детектив – детективний; банда – бандит, бандитизм Та под.), а також терміни-словосполучення: Анексія – повзуча анексія; версія – необґрунтована версія, обґрунтована версія, робоча версія, розшукова вер­сія, слідча версія.

Дослідження іншомовних запозичень сучасної криміналістики дає змогу ви­явити «зовнішні ресурси мови для спеціальних цілей, що складають достатньо ва­гому, відкриту і незамкнену множину, за різними параметрами: Джерелом (мова-джерело; мова-посередник; мертві / живі мови; близько контактуючі / дистантно-контактуючі мови); Причинами (екстралінгвістичні та інтралінгвістичні); Хронологі­Єю (час фіксації у мові-реципієнті, періоди запозичення); Мовним статусом (пер­винні / вторинні елементи, здатність самостійно переміщуватися з мови у мову); Інтернаціональним статусом (інтернаціоналізм / неінтернаціоналізм); Видом за­позичення (пряме, матеріальне / калькування, змішане)» [12, с. 99–100].

Продуктивність словотвірних засобів для термінології завжди є явищем вто­ринним. Вона відбиває позалінгвістичну актуальність, тобто потребу для наймену­вання нових понять. Чимало криміналістичних термінів утворено за допомогою іншомовних (переважно грецьких і латинських) морфоелементів, які набули стату­су міжнародних: Префіксів Анти-, де-, Контр-, Що концентруються в розрядах іменних основ. Наприклад: АнтиГромадський, ДисКваліфікований, ДисКредитуван­ня, ДеЦентралізований, Контркриміналістика Тощо. Префіксоїдів Квазі-, макро-, мікро-, фото-, які ще не повністю втратили власне лексичне значення і займають проміжне місце між коренем та префіксом: з одного боку, не є завершеним процес їх морфологізації; з іншого – регулярність їх використання є високою (наприклад, КвазіДоговір, МакрофотоЗйомка, МікрофотоЗйомка). Зазначені приклади додатково ілюструють, що термінолексеми криміналістичної науки можуть складатися не тільки з елементів іншомовного походження, а й поєднувати іншомовний морфо-елемент з власне українським. Як ощадливий спосіб передачі змісту складних по­нять, вони «мають ознаки загальновідомості (загальнозрозумілості), частотності, соціальної значимості та психолінгвістичну ознаку короткості (оптимальної дов­жини)» [11, с. 12]. Іншомовні суфікси, які поширилися у складі європіїзмів, набули в багатьох мовах «статусу суфіксів, які не тільки вичленовуються», але й стають словотворчими [1, с. 31]. До їх складу увійшли суфікси на зразок: «-аж (франц. - аge < пізньолат. aticum); -ант (лат. - antis); -ат (лат. - atus); -(AIj /-а (лат. - atio); -ист /-іст (лат. - ista) тощо. Наприклад: Арештант, провокація, контрабандист» [12, с. 101].


У криміналістиці при творенні термінів за кількісним підрахунком перева­жають блоки грецького походження. Латинське походження мають компоненти Аудіо-, бібліо-, бі-, відео-, імуно-, карб-, квазі-, кон-, контра-, лакто-, мото-, муль-ти-, радіо-, спектро - (спектроСкопія), уні-, -фікація (вериФікація). Наприклад: «Способом фіксації місця події є фотозйомка і ВідеоЗапис» [16, с. 39]. «Фотографічні методи криміналістичної техніки ділять на Фіксуючі, вимірювальні, контрастуючі, сигналітичні, кольоророзрізняльні, стереоскопічні, голографічні, електрографічні, термографічні, радіографічні, кінематографічні» [10, с. 349].

Основні напрями термінологічної роботи в Україні «передбачають узгодже­ність національної і міжнародної термінології, вироблення методологічних засад уніфікації терміносистем та їх збагачення за рахунок власних мовних одиниць і не­обхідних на даний час лексичних запозичень (теоретичний аспект), участь україн­ських термінологів у роботі міжнародних організацій з питань стандартизації (пра­гматичний аспект), укладання різного роду термінологічних словників у співпраці фахівців і філологів (прикладний аспект)» [13, с. 15].

Запозичення термінів, як і будь-яких інших слів, з однієї мови в іншу відбу­вається безпосереднім і опосередкованим шляхом. Опосередковане запозичення здійснюється з мови-джерела через мову-посередник. Як справедливо зазначає до­слідник Г. Онуфрієнко, «... деякі давні запозичення настільки пристосувалися до системи мови-реципієнта і засвоїлися, що іншомовне походження їх майже не від­чувається носіями цієї мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу» [12, с. 99].

Вивчення іншомовних запозичень у термінології відбиває об’єктивний чин­ник її еволюції. Такі дослідження доцільні за умови відповідності життєвим потре­бам і таким засвоєнням, при яких не порушується національна специфіка терміно-систем. Співвідношення між національними та інтернаціональними елементами у термінологічних системах встановлюється в доцільних пропорціях тільки за умови, якщо розв’язане питання національного, тобто спостерігається орієнтація на зага­льнонародну основу в лексиці, в побудові стандартних висловів, у синтаксичній структурі, у відмові від штучного словотворення, немотивованого калькування, пе­редусім подвійного. «Термінологія кожного народу, – писав В. Сімович, – йшла й іде іншими шляхами, вона зв’язана з культурними впливами чужих мов <...> та зі структуральними законами кожної мови» [13, с. 15].

Досліджувані термінолексеми набули статусу інтернаціональних, що свід­чить про інтернаціоналізацію досліджуваної лексики, а також історичні витоки криміналістики як науки та багатоджерельність походження цієї терміносистеми. Разом з тим терміни, наслідуючи тенденцію до міжнародного стандарту, зберігають національні особливості термінологічного фонду.

Поширення слів з іншомовними препозитивними та постпозитивними блока­ми в сучасній криміналістичній термінології пояснюється як мовною традицією, так і прагненням конденсації – передавати одним словом досить складне наукове поняття, а також прагнення відповідати вимогам європейської мовної спільності.

Бібліографічні посилання

1. Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава / В. В. Акуленко. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1972. – 214 с.

2. Васильева М. В. К семантическому и функциональному описанию греко-латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии / М. В. Васильева // Вопросы язы­кознания. – 1983. – № 3. – С. 71–79.


3. Голдованський Я. А. Українські неокласичні етимологічні джерела (терміни, складені з грецьких та латинських морфем) / Я. А. Голдованський// Іноземна філологія. Вип. 107. – Львів, 1994. – С. 129–133.

4. Григорьев В. П. О взаимодействии словосложения и аффиксации / В. П. Григорьев // Вопросы языкознания. – 1961. – № 5. – С. 71–77.

5. Дьяков А. С. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінґвістичні аспекти / А. С. Дьяков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К. : КМ Akademia, 2000. – 218 с.

6. Канделаки Т. Л. Об одном типе словаря международных терминоэлементов / Т. Л. Канделаки // Филологические науки. – 1967. – № 2. – С. 37–49.

7. Кияк Т. Р. До питання про «своє» та «чуже» в українській термінології / Т. Р. Кияк // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 22–25.

8. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній україн­ській мові / Н. Ф. Клименко. – К. : Наук. думка, 1984. – 252 с.

9. Кочан І. М. Слова з міжнародними терміноелементами в сучасній українській літера­турній мові / І. М. Кочан // Мовознавство. – 1998. – № 6. – С. 62–66.

10. Криміналістика: Підручник для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко / за ред. акад. П. Д. Біленчука. – К. : Атіка, 1998. – 416 с.

11. Лейчик В. М. О некоторых современных способах словообразования / В. М. Лейчик. – Владивосток : ДВНЦ АН СССР, 1984. – С. 3–15.

12. Онуфрієнко Г. С. Запозичення неслов’янського походження в юридичному терміноло­гічному просторі української мови / Г. С. Онуфрієнко // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. Вип. 9. – Д. : ДДУ, 2000. – С. 96–104.

13. Панько Т. І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови / Т. І. Панько // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 14–21.

14. Словник іншомовних слів : 23 000 слів та термінологічних словосполучень / кол. авт. Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра; УНВЦ «Рід­на мова», 2000. – 1018 с.

15. Словник термінів з правової конфліктології : наук.-довід. вид. / за заг. ред. М. І. Панова, Ю. П. Битяка, Л. М. Герасіної. – Х. : Одіссей, 2006. – 208 с.

16. Шепітько В. Ю. Довідник слідчого / В. Ю. Шепітько. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 208 с.

17. Шепітько В. Ю. Криміналістика : словник термінів / В. Ю. Шепітько. – К. : Видавни­чий Дім «Ін Юре», 2004. – 264 с.

18. Юшманов Н. В. Элементы международной терминологии : словарь-справочник / Н. В. Юшманов. – М. : Наука, 1968. – 72 с.

Надійшла до редколегії 19.04.10


УДК 811.161.1’373.611