Головна Філологія Мовознавство ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРОНІМІВ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЦІЛЬОВИМИ ОЗНАКАМИ В ГЕРМАНСЬКИХ, РОМАНСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ
joomla
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРОНІМІВ ІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЦІЛЬОВИМИ ОЗНАКАМИ В ГЕРМАНСЬКИХ, РОМАНСЬКИХ І СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ
Філологія - Мовознавство

І. В. Яненко

Донецький національний університет

Присвячено зіставному аналізу назв квітів (флоронімів) у різноструктурних мовах. Функціонально-цільовими флоронімами визначено найменування, які мають ознаку попере­дження про наслідки контакту з квіткою або безпосередньо акцентують увагу користувача на небезпечних / корисних властивостях квітки, вживання або використання якої є корисним або, навпаки, загрожує здоров’ю та життю людини або тварини. Семантичний аналіз дослі­джуваного прошарку дозволяє виявити спільні та відмінні риси в номінації квітів у зіставлю-ваних мовах.

Ключові слова: функціонально-цільові флороніми, мотиваційна ознака, функціональна ознака, ономасіологічний аналіз.

Посвящена сопоставительному анализу Названий Цветов (флоронимов) в разнострук-Турных языках. Функционально-целевые флоронимы представляют собой наименования, в структуре которых содержится признак предупреждения о последствиях контакта с цветком или непосредственно акцентируется внимание пользователя на полезных / опасных свойствах цветка, использование которого может быть полезным или, наоборот, причинить вред здоро­вью человека или животного. Семантический анализ флоронимов позволяет выявить общие и отличительные свойства в номинации цветов в сопоставляемых языках.

Ключевые слова: функционально-целевые флоронимы, мотивационный признак, функци­Ональный признак, ономасиологический анализ.

The article deals with the contrastive analysis of flower names (floronyms) in the languages with different structures. Functional floronyms are flower names the structure of which contains a warning indication how the contact with a flower or its usage influences a person or an animal. Semantic analysis of floronyms shows common and distinctive features of flower names in the compared languages.

Keywords: functional floronyms, motivational feature, functional feature, onomasiological analysis.

Зіставне вивчення найменувань об’єктів навколишнього світу у близько-споріднених і різноструктурних мовах завжди знаходилося в центрі уваги лінгвіс­тичних досліджень. Лексика на позначення квітів (флоронімів) відзначається ве­ликою інформативністю, оскільки флора споконвіку посідає в житті людини важ­ливе місце [13, с 8].

Формування лексики на позначення рослин розглядалося здебільшого на матеріалі окремих мов - української [3; 4; 11; 12; 15], французької [6], серболу­жицької [1], башкирської [13]. Крім того, ботанічна номінація досліджувалася на матеріалі декількох мов [10; 14; 16]. Велика увага приділяється, зокрема, на­йменуванням лікарських рослин [4; 9; 15]. Найменування ж квітів у зіставному аспекті у різноструктурних мовах досі не були об’єктом лінгвістичного аналізу. Саме цим зумовлена Актуальність Пропонованого дослідження, спрямованого на виявлення особливостей номінації флоронімів у германських (англійській, німе-

© Яненко І. В., 2011


Цькій), романських (французькій, іспанській) і слов’янських (українській, росій­ській) мовах.

Матеріал дослідження складають найменування квітів англійської, німець­кої, французької, іспанської, української та російської мов, відібрані шляхом су­цільної вибірки з тлумачних словників зазначених мов. Для дослідження залучено також дані перекладних, етимологічних та ботанічних словників, довідкова літе­ратура і спеціальні дослідження, присвячені найменуванню рослин [1; 2; 4; 6; 9; 10]. Загальна кількість відібраного матеріалу складає по 557 одиниць у кожній із зіставлюваних мов.

Для встановлення номінативно-мотивуючих ознак флоронімів у роботі ви­користано низку лінгвістичних методів, зокрема метод аналізу словникового тлу­мачення.

Так, за даними тлумачного словника англійської мови найменування квітки Birthwort ‘кірказон’ визначається як < any of several herbs or woody vines with aro­matic roots used in folk medicine to aid childbirth > (букв.) < одна з декількох трав або деревних ліан із запашним корінням, що використовувалась у народній меди­цині для надання допомоги під час пологів > [22, с. 126]. Таким чином, в основу назви англійського флороніма Birthwort Покладено ознаку функціонально-цільового використання квітки, а саме – надання допомоги жінці під час пологів.

Українське найменування Дурман Тлумачиться таким чином: < Однорічна отруйна трав'яниста рослина родини пасльонових із білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в медицині > [20, с. 252]. Отже, в основу даної назви покладено ознаку отруйних властивостей квітки – за­паморочливий запах, який одурманює, п'янить.

Формування лексики на позначення квітів відбувається у порівнюваних мо­вах за певними номінативно-мотивуючими ознаками, що встановлюються шля­хом ономасіологічного аналізу. Ономасіологічний аналіз флоронімів дозволяє ви­явити, як поєднуються ті чи інші поняття, що представлені в семантиці цих мов­них одиниць, і, таким чином, охарактеризувати дану лексичну групу [4].

Ономасіологічний підхід передбачає також вивчення номінативних функцій досліджуваних одиниць, тобто їх безпосередньої ролі в процесі номінації [5, с. 5].

Проведений семантичний аналіз флоронімів у зіставлюваних мовах дозво­лив встановити, що формування лексики на позначення квітів відбувається у до­сліджуваних мовах за такими основними ознаками: 1) локативними; 2) атрибутив­ними; 3) функціонально-цільовими; 4) темпоральними; 5) посесивними.

Іноді флороніми у досліджуваних мовах є запозиченнями або калькою, пе­реважно з латинської та грецької мов. У таких найменуваннях номінативно-мотивуючі ознаки приховуються у семантичній структурі флороніма, виявленню яких допомагає етимологічний аналіз даних лексем.

Так, французька назва Hysope ‘гісоп’ походить від лат. Hyssop. Латинський термін, у свою чергу, етимологічно пов’язаний з єврейським Esoo ‛священна тра­ва’, що зумовлюється використанням рослини під час очисних обрядів, жертво­приношень, тобто в основу назви покладено ознаку функціонально-цільового призначення – використання квітки під час проведення релігіозних обрядів.

Розглянемо сучасне українське найменування Нарцис. Ця назва походить від гр. νάρκισσος ‘нарцис’, пов'язаного з ναρκάω ‘ціпенію, заклякаю’ та νάρκη ‘пара­ліч’ [19, с. 45]. Отже, в основу даного флороніма покладено функціонально-цільову ознаку.


Серед досліджуваної семантичної групи флоронімів не завжди спостеріга­ється набір чітких диференційних ознак для опису даного прошарку лексики. Під час ономасіологічного аналізу флоронімів зі структурою словосполучення та композитів використовується також трансформаційний метод, за допомогою яко­го будуємо парафрази.

Так, до російського флороніма Аконит аптечный Можна побудувати таку парафразу: Аконит, Который продается В аптеках Ввиду своих целебных свойств; отже, в основу назви Аконит аптечный Покладено ознаку – корисні / цілющі влас­тивості квітки.

Аналогічним чином можна побудувати парафразу для німецького флороні-ма Arzneilungenkraut: Kraut, Das Als Arznei Gegen Lungenkrankheit Eingenommen Wird.

У даній статті представлено результати семантичного аналізу Функціональ­но-цільових Флоронімів.

Функціонально-цільовими Флоронімами визначаються найменування, які мають ознаку попередження про наслідки контакту з квіткою або безпосередньо акцентують увагу користувача (називають) на небезпечних / корисних властивос­тях квітки, вживання або використання якої є корисним або, навпаки, загрожує здоров’ю та життю людини або тварини.

Функціонально-цільові флороніми у зіставлюваних мовах складають 487 одиниць (англ. – 91 од., нім. – 84 од., фр. – 68 од., ісп. – 65 од., укр. – 89 од., рос. – 90 од.).

Серед функціонально-цільових флоронімів у досліджуваних мовах доміну­ють лексеми, яким притаманна ознака «отруйна квітка». Обсяг таких флоронімів складає в англійській мові 38,5 % (35 од.), у німецькій – 45,2 % (38 од.), у францу­зькій – 41,2 % (28 од.), в іспанській – 47,7 % (31 од.), в українській – 37 % (33 од.), у російській – 47,8% (43 од.).

Зіставна характеристика функціонально-цільових флоронімів у порівнюва­них мовах засвідчила, що попередження про небезпечні / отруйні властивості квіт­ки передаються декількома способами:

А) Через оцінку небезпечних властивостей квітки, пор.: англ. Poison Parsley
(букв.) ‘отруйна петрушка; ‘болиголов плямистий’; нім. Gift-Eisenhut (букв.) ‘от­
руйний аконіт’; ‘аконіт лікарський’; фр. Aconit FЙRoce (букв.) ‘аконіт хижий’; ‘ако­
ніт лютий’; ісп. Berrera Mala (букв.) ‘кресс шкідливий’; укр. Мак Опійний, Дурман;
рос. Аконит Свирепый;

Б) Шляхом опису наслідків або стану людини / тварини, які спостерігаються
після їх контакту з рослиною, пор.: англ. SneezeWort (букв.) ‘чихальна трава’; ‘де­
ревій птармика’; нім. FieberKraut (букв.) ‛гарячкова трава’; ‛ромашка’; ісп. Hierba
De Las Calenturas (букв.) ‘гарячкова трава’; ‘авран лікарський’; укр. Ломиніс, Свер­
біж
Ниця
; рос. Чесоточная Трава, Чихотная трава.

За даними ономасіологічного аналізу ознаки корисних властивостей, а саме цілющі та лікувальні якості квітки, втілюються у структурі флоронімів у порів­нюваних мовах переважно шляхом назви хвороби або хворої частини тіла людини / тварини, для лікування якої її використовують. Пор.: англ. ToothWort (букв.) ‘зу­бна трава’; ‘жеруха’; Scrofula Plant (букв.) ‘золотушна рослина’; ‘ранник’; нім. Gift-Eisenhut (букв.) ‘отруйний аконіт’; ‘аконіт лікарський’; фр. Herbe Aux Poumons (букв.) ‘легенева трава’; ‘медунка’; ісп. Hierba Pulguera (букв.) ‘блошина трава’; ‘подорожник блошиний’; укр. Цинготна трава, Грудна трава; рос. Пустырник Сердечный, Лёгочная Трава.


Аналіз мовного матеріалу свідчить про те, що серед флоронімів з ознаками функціонального призначення у досліджуваних германських, романських і слов’янських мовах можна виділити також найменування квітів з ознаками, які вказують:

А) На використання рослини для побутових і промислових потреб, пор.: нім.
FДRberkrapp ‘марена красильна’; фр. Pavot Ornemental ‘мак декоративний’ (букв.)
‘мак, призначений для прикраси’; укр. Сафлор Красильний; рос. Анхуза (від лат.
Anchusa ‘грим’, ‘косметика’) у корінні даної рослини міститься червона речовина,
яку використовують в косметиці;

Б) На наділення квітки надприродними силами, пов’язаними з її лікувальни­
ми властивостями, пор.: англ. Sacred Lotus (букв.) ‘священий лотос’, ‘лотос’; нім.
HeilSalbei (букв.) ‘священна шавлія’, ‘шавлія лікарська’; фр. Herbe SacrЙE (букв.)
‘трава священна’, ‘гісоп звичайний’; ісп. Loto Sagrado (букв.) ‘священний лотос’,
‘лотос’; укр. Чистець; рос. Девясил.

Висновки. Зіставне вивчення флоронімів в англійській, німецькій, французь­кій, іспанській, українській і російській мовах дозволяє зробити такі висновки.

1. Квіткова номінація у зіставлюваних мовах здійснюється за певними но­мінативно-мотивуючими ознаками: 1) атрибутивними; 2) локативними; 3) темпоральними; 4) функціонально-цільовими; 5) посесивними.

2. Встановлення номінативно-мотивуючих ознак флоронімів здійснюється шляхом аналізу словникових дефініцій, етимологічного аналізу, побудови пара­фраз та буквального перекладу.

3. Функціонально-цільові флороніми містять у своїй структурі вказівку на наслідки контакту людини або тварини з отруйною квіткою або вказують безпо­середньо на корисні та цілющі властивості рослини.

4. Найменування функціонально-цільових флоронімів у досліджуваних гер­манських, романських і слов’янських мовах здійснюється передусім за ознаками, що позначають небезпечні (отруйні) властивості квітки. Дані флороніми посіда­ють за продуктивністю у всіх досліджуваних мовах перше місце (див. табл.1, під­група 1).

5. Найменш продуктивною у більшості порівнюваних мов (крім іспанської ті російської) виявилася семантична підгрупа функціонально-цільових флороні-мів, що вказують на використання квітки за її призначенням (третє місце).

Таблиця 1 Семантичні підгрупи функціональних флоронімів (ФФ) у германських, романських і слов’янських мовах

Семантичні підгрупи ФФ

Англ.

Нім.

Фр.

Ісп.

Укр.

Рос.

1. ФФ, що вказують на не­безпечні / отруйні власти­вості

І* 38,5% (35 од.)

І 45,2% (38 од.)

І 41,2% (28 од.)

І 47,7% (31 од.)

І

37%

(33 од.)

І

47,8%

(43 од.)

2. ФФ, що вказують на ко­рисні властивості

ІІ 35,2% (32 од.)

ІІ 35,7% (30 од.)

ІІ 38,2% (26 од.)

ІІІ 23,1% (15 од.)

ІІ 34,8% (31 од.)

ІІІ

24,4%

(22 од.)

3. ФФ, що вказують на ви­користання за призначен­ням

ІІІ 25,3% (23 од.)

ІІІ

19%

16 од.)

ІІІ 20,6% (14 од.)

ІІ 29,2% (19 од.)

ІІІ 28,1% (25 од.)

ІІ

27,8%

(25 од.)

Всього

100% (91 од.)

100% 84 од.)

100% 68 од.)

100% (65 од.)

100% (89 од.)

100% (90 од.)


* Римськими цифрами позначається продуктивність семантичних груп функціональних флоронімів.

6. За ступенем продуктивності германські мови виявляють між собою біль­шу схожість, ніж романські і, особливо, слов’янські. Питома вага флоронімів в англійській і німецькій мовах збігається за всіма ознаками семантичної групи функціонально-цільових флоронімів.

Перспективу подальшого вивчення флоронімів становить дослідження у зі-ставному аспекті інших семантичних груп фллоронімів (атрибутивних, посесив-них та ін.).

Бібліографічні посилання

1. Адаменко С. Л. Серболужицька ботанічна номенклатура : її формування та специфі­ка : (на матерiалi назв лікарських рослин) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.03 «Слов’янські мови» / С. Л. Адаменко. – К., 1999. – 20 с.

2. Булах Е. А. Обыденные названия растений и их синонимы в английском, немецком и французском языках / Булах Е. А. – Ставрополь : СГУ, 2006. – 136 с.

3. Галайчук В. В. Лексичні одиниці мікросистеми «рослини» в українських фольклор­них текстах : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. В. Галайчук. – Л., 2004. – 19 с.

4. Калько В. В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв лікарських рослин в українсь­кій мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. В. Калько. – Одеса, 2003. – 20 с.

5. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1978. – 115 с.

6. Лазарева М. Н. Семантические отношения терминосистем: народные, ботанические и фармацевтические названия растений во французском языке : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.05 «Романские языки» / М. Н. Лазарева. – М., 1982. – 23 с.

7. Марченко Т. Я. Походження назв рослин у сербськiй мовi : автореф. дис. … канд. фiлол. наук : спец. 10.02.03 «Слов’янські мови» / Т. Я. Марченко. – К., 1995. – 22 с.

8. Меркулова В. А. Очерки по русской народной номенклатуре растений / В. А. Меркулова. – М. : Наука, 1967. – 258 с.

9. Панасенко Н. И. Фитонимическая лексика в системе романских, германских и сла­вянских языков (опыт ономасиологического и когнитивного анализа) / Н. И. Панасенко. – Черкассы : Брама-Украина, 2010. – 452 с.

10. Подолян І. Е. Національна специфіка семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах : Контрастивний етнопсихолінгвістичний аналіз : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавст­во» / І. Е. Подолян – К., 2002. – 20 с.

11. Рогальська I. I. Флористичнi концепти української мовно-художньої картини свiту : (на матерiалi поет. мовлення XX ст.) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / I. I. Рогальська. – Одеса, 2008. – 18 с.

12. Сабадош I. В. Формування української ботанiчної номенклатури / [вiдп. ред. В. В. Нiмчук] / I. В. Сабадош. – Ужгород : Патент, 1996. – 192 с.

13. Сафарова Р. З. К вопросу об изучении ботанической терминологии башкирского языка (на материале названий растений) / Р. З. Сафарова // Вопросы лексикологии и лексикографии башкирского языка. – Уфа, 1983. – С. 121–124.

14. Сердюк А. М. Мотиваційна основа назв рослин у первинному і вторинному семіозисі : на матеріалі української, російської, німецької та французької мов : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / А. М. Сердюк. – К., 2002. – 20 с.

15. Фещенко М. М. Назви лікарських рослин в українській мові : дис. … канд. філол. на­ук / М. М. Фещенко. – К., 1974. – 235 с.


16. Ягумова Н. Ш. Фитонимическое пространство в языковой картине мира: словообра­зовательный и мотивационный аспекты (на материале английского и адыгейского языков) : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Н. Ш. Ягумова. – 2008. – 26 с.

17. Deutsche Wortbildung : Typen und Tendenzen in der Gegenwartssprache; ei-ne Bestandsaufnahme des Instituts fьr deutsche Sprache, Forschungsstelle Innsbruck. – Ber­lin ; New-York : de Gruyter. – Hauptteil 4. Substantivkomposita I : (Komposita und kompo-sitionsдhnliche Strukturen / Lorelies Ortner, Elgin Mьller-Bollhagen, Hanspeter Ortner, Hans Wellman, Maria Pьmpel-Mader, Hildegard Gдrtner. – 1991. – 863 S.

Список Використаних лексикографічних джерел

18. Великий Тлумачний Словник Сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Перун, 2004. – 1440 с.

19. Етимологічний Словник Української мови : у 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К. : Наук. думка, 1983.

20. Т. 4: Н – П / уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. / ред. В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. – 2003. – 656 с.

21. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов ; под ред. проф. Л. И. Скворцова. – 26-е изд., перераб и доп. – М., 2008. – 736 с.

22. Kluge F. Etymologisches Wцrterbuch der deutschen Sprache. – 22. Aufl. – Berlin; New York : de Gruyter, 1989. – 824 S.

23. Merriam-Webster's Collegiate Dictionary, 11th Edition. – Springfield ; Massachusetts, 2003. – 1624 p.

24. Partridge E. Origins a short etymological dictionary of modern English. – London, New York, 1997, 2000. – 973 p.

Надійшла До Редколегії 07.04.11


УДК 821.111’253

Похожие статьи