Головна Філологія Вісник Донецького інституту соціальної освіти ОСНОВНІ МОТИВИ ВИБОРУ ІМЕН В УКРАЇНСЬКИХ РОДИНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ДОНЕЧЧИНИ
joomla
ОСНОВНІ МОТИВИ ВИБОРУ ІМЕН В УКРАЇНСЬКИХ РОДИНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ДОНЕЧЧИНИ
Філологія - Вісник Донецького інституту соціальної освіти

Т. В. Буга (Донецьк)

У статті визначено основні чинники, що впливають на вибір імені для дітей в українських роди­
Нах сіл Центральної Донеччини. Проаналізовано Два типи мотивів: соціолінгвістичні й психо­
лінгвістичні. Простежено особливості кожного з виділених чинників у різні хронологічні періоди (з
кінця ХІХ до початку ХХІ ст.).

Ключові слова: Мотив найменування, соціолінгвістичні чинники, психолінгвістичні чинники, релігійність, традиція, мода.

Іменник будь-якого народу являє собою спи - ної Донеччини, ми послуговуємося термінами

Сок особових імен, обраних батьками для найме - цього науковця.

Нування дітей. Дослідник білоруської антропонімії До чинників Соціолінгвістичного Характе-
В. А. Івашко на основі статистичних підрахунків ру, що вплинули на вибір імен для мешканців об-
вживаності особових імен за 350 років доходить стежуваної території, належать такі: 1) церков-
висновку, що ситуація вибору імені є вихідним мо - ний; 2) родинні традиції; 3) політико-ідеологічний;
ментом у формуванні іменної системи того чи іншо - 4) культурно-естетичний.
го народу. Саме в ситуації найменування слід шу - Релігійний чинник. З кінця ХІХ до початку
кати причини відмінностей між іменниками різних ХХІ ст. релігійність батьків є одним з визначаль-
народів в один проміжок часу або відмінності в них чинників, що впливають на вибір імені. Про
часових зрізах іменника одного народу. це свідчать праці дослідників української, росій-
Незважаючи на значні успіхи у дослідженні ської, білоруської, чеської антропонімії. До 1918 р.
вітчизняної антропонімії, і досі немає окремих право реєстрації новонароджених належало церкві,
досліджень, присвячених аналізу мотивів надання і дітей називав священик за церковним календа-
імен. Цю проблему в наукових статтях і доповідях рем. Тому селяни переважно отримували імена
висвітлюють такі вчені, як Л. О. Белей, С. Л. Брай - тих святих, пам'ять яких під час їхнього народ-
ченко, Д. О. Жмурко, Ю. О. Карпенко, О. Ю. Ма - ження вшановувала церква [14, с. 75]. Так, у мет-
люк, С. П. Павелко, С. М. Пахомова, І. Д. Скорук, ричних книгах Катеринославської духовної кон-
П. П. Чучка. систорії зустрічаємо такі записи: "Өеодот
У запропонованій статті ми маємо на меті (2.03.1903) – в честь св. священного мученика
виявити й проаналізувати основні мотиви вибору Өеодота" (с. Олександрівка), "Сила (1.08.1900) –
особових імен в українських родинах Централь - в честь апостола Сили" (с. Семенівка), "Антоній
ної Донеччини. Джерелами фактичного матеріа - (11.ІV.1905) – в честь преподобного Антонія,
лу послугували метричні книги з Державного ар - празднуємаго Св. Церковію 14.ІV" (с. Олексан-
хіву Донецької області, а також дані, отримані за дрівка), "Афанасій (15 грудня 1910 р.) названий в
допомогою опитування й анкетування мешканців честь Афанасія Печерського" (с. Печерське),
67 сіл Волноваського, Красноармійського, Мар’їн - "Христина (20.02.1914) – в честь св. муч. Хрис-
ського, Старобешівського, Ясинуватського рай - тини, празднуємой Св. Церковію 7 февр." (с. При-
онів Донецької області. чистівка) і под.

Ситуація найменування новонародженого ха - Саме релігійний чинник сприяв тому, що
рактеризується надзвичайно складним комплек - більшість хлопців, народжених у січні, отримува-
сом чинників, що зумовлюють вибір того чи іншо - ли імена Василь, Григорій, Савва, Степан, А
го оніма. Здебільшого в найменувача є цілком кон - дівчата – Агафія, Анастасія, Марія, Меланія,
Кретний привід чи підстава для вибору саме цьо - Ніна, Тетяна. Народженим у квітні часто дава-
го імені. І хоча зв'язок між особою та її іменем ли імена Георгій, Яків, Марфа, Параскева, У
довільний, він значною мірою вмотивований, при - травні – Олексій, Олександра, У липні – ІВан,
Наймні у свідомості батьків. За визначенням Павло, Петро, Алевтина, Єфимія, Уляна, У
В. А. Івашка, у процесі вибору імені на людину серпні – Ілля, Євдокія, Христина, У вересні –
впливають різні чинники соціолінгвістичного (зов - Іван, Марія, Ганна, У листопаді – Дмитро, Ми-
Нішнього) та психолінгвістичного (внутрішнього) Хайло, У грудні – Андрій, Микола, Варвара.
характеру [4, с. 6]. Визначаючи основні мотиви Обираючи ім'я, священик віддавав перевагу кон-
найменування новонароджених у селах Централь - фесіональним святим, імена яких зустрічаються у


В І С Н И К Донецького інституту соціальної освіти


Церковному календарі найчастіше: Андрій, Ва­силь, Іван, Микола, Михайло, Олексій, Павло, Петро, Ганна, Катерина, Марія, Меланія, Те­тяна Та ін. Так, великомученики та святі з іме­нем Іван Вшановуються 60 разів на рік. Тому за­кономірно, що сільський чоловічий іменник Цен­тральної Донеччини з 1890-х по 1930-і рр. очолю­вало саме ім'я Іван.

Відміна обов'язкового церковного хрещення 1918 р. сприяла демократизації іменника: відте­пер селяни сміливо створюють нові імена, активно запозичають оніми з інших мов, використовують давні слов'янські імена, не передбачені святця­ми, відмовляються від значної кількості старих імен і замінюють церковно-канонічні форми імен народними, вживають у ролі офіційних наймену­вань різні розмовно-побутові варіанти і т. ін. Це призводить до зменшення впливу релігійного чин­ника на вибір імен для новонароджених. Канонічні імена й надалі переважають в іменнику, однак тепер батьки обирають їх самостійно, за влас­ним смаком, незалежно від релігійних свят.

Після проголошення незалежності України відроджуються національні традиції й зростає вплив церкви на свідомість людей. Упродовж 1990-х і особливо 2000-х рр. дітей дедалі частіше назива­ють за церковним календарем. Так, хлопця, на­родженого 29 січня 2002 р., назвали рідкісним на сьогодні іменем Яків На честь Святого Якова Та-рентазійського, Олексія Мошу (30.03.2003 р., с. Архангельське Ясинуватського р-ну) – на честь преподобного Алексія; Дмитра Овчаренка (8.11.2001 р., с. Єлизаветівка Мар'їнського р ну) – на честь великомученика Димитрія Солунського; Діонисія Бондаренка (31.05.2000 р., с. Ново-Ми-хайлівка Мар'їнського р-ну) – на честь мученика Діонисія, Ксенію Захаряні (17.02.2001 р., м. Ку-рахове Мар'їнського р-ну) – на честь Ксенії Пе­тербурзької.

Слов'янська народна антропонімія зазнала ве­ликого впливу християнської культури; це стосуєть­ся як списку імен, так і їхнього узусу, однак вона багато в чому зберегла ставлення до імені, до на­зивання іменем, притаманне дохристиянській міфопоетичній традиції [13, с. 598]. Тому поряд із релігійними узвичаєннями досі діють і деякі забо­бонні уявлення, як-от: дитина буд е здоровою і щас­ливою, якщо дочці ім'я вибере батько, а синові – мати; діти будуть дружити між собою, якщо їх назвати на одну букву (наприклад, брати Андрій та Афанасій Аникєєви з с. Андріївка Волнова-ського р-ну, брати Ілля, Іван, Ілларіон Дерев'янко з с. Муравка Красноармійського р-ну) тощо.

Родинні традиції – чинник, який, на думку П. П. Чучки, "за ступенем актуальності в наші дні,

А великою мірою і в минулі десятиліття, … треба поставити на перше місце" [14, с. 79]. За визна­ченням В. А. Івашка, традиція – це "заданий сус­пільством самому собі алгоритм поведінки в пев­них умовах" [4, с. 11]. Найтиповішим виявом дії традиції слід вважати найменування на честь дідусів, бабусь, батьків та інших родичів, якщо вони чимось вигідно виділяються – розумом, вро­дою, силою тощо. У багатьох сім'ях першого сина називають іменем батька, діда, прадіда, а дочку – іменем баби, прабаби, рідше – матері. При цьому майже в кожному районі (чи навіть селі) існують свої звичаї найменування. Наприк­лад, у с. Олександрівка Мар'їнського р-ну прий­нято називати хлопчиків на честь тата, а дівча­ток – на честь бабусі. Тому в актових записах відзначено близько 40% сполук типу Олександр Олександрович, Іван Іванович, Володимир Володимирович. У смт Керамік Ясинуватсько-го р-ну хлопчиків на честь батька називають рідко, а от дідовим іменем – дуже часто, неза­лежно від популярності цього імені. Так, у 1996 р. в с. Архангельське новонародженого назвали рідкісним нині іменем Кузьма – на честь діда. Є родини, у яких чоловічий іменник обмежений до двох-трьох імен. Наприклад, у сім'ї Шевченка Петра Івановича (смт Очеретине Ясинуватського р-ну) з діда-прадіда першого сина називають Петром або Іваном, тому ланцюжок чоловічих найменувань у цій родині такий: Іван Петрович, Петро Іванович, Іван Петрович, Іван Івано­вич, Петро Іванович І т. д.

Традиція найменування на честь діда, батька чи іншого близького родича є визначальним чин­ником, який утримує на провідних позиціях в імен­нику такі канонічні оніми, як Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, В'ячеслав, Григорій, Дмитро, Іван, Микола, Михайло, Олександр, Олексій, Павло, Петро, Семен; Анастасія, Валентина, Галина, Ганна, Дарія, Євгенія, Ірина, Катерина, Людмила, Марина, Марія, Надія, Олександра, Тетяна Та деякі інші. Вар­то зауважити, що визначений чинник особливо впливовим був під час війни. Коли чоловіки гину­ли в боях за Батьківщину, багато хлопчиків отри­мало імена своїх рідних: батькове – близько 40% новонароджених, дідове – близько 30%. В інші періоди у селах Центральної Донеччини дітей значно рідше називають батьковим іменем (від 10% до 25% ім'явжитків за одне десятиріччя). На цій території більш поширена традиція найме­нування новонароджених на честь діда, прадіда або іншого шанованого старійшини роду (від 25% до 40% ім'явжитків за одне десятиріччя).


ФІЛОЛОГІЯ. ЖУРНАЛІСТИКА Том V. 5/2009


На початку ХХІ ст. дітей усе частіше назива­ють на честь дідусів і бабусь. Ця тенденція, на нашу думку, має позитивне значення, оскільки сприяє відновленню й збереженню призабутих імен, які вже вийшли з ужитку. За останні 10 років у сільському іменнику Центральної Донеччини помітно зростає частка відновлених імен, тобто таких, які впродовж кількох десятиріч не викори­стовувалися, а потім знову набули популярності. Так, за останнє десятиліття іменник українців збагачують такі призабуті імена: Борис, Влас, Давид, Данило, Єлисей, Захар, Іларіон, Ілля, Йосип, Карпо, Кирило, Леонтій, Марко, Ми­кита, Мирон, Назар, Омелян, Пилип, Платон, Степан, Тарас, Тимофій, Федот, Харитон, Юлій, Яків, Ярослав; Варвара, Василина, Да-рія, Єва, Євдокія, Єлизавета, Зоряна, Зоя, Іван-на, Кіра, Ксенія, Лідія, Мар'яна, Меланія, Ми­лана, Мирослава, Мілена, Серафима, Софія, Таїсія, Уляна.

3. Політико-ідеологічний чинник Вияв­ляється в найменуванні новонароджених на честь видатних державних, політичних, громадських діячів, засновників і відомих представників ідео­логічних течій, борців за свободу і справедливість, національну незалежність тощо [4, с. 13]. Роль цього мотиву у формуванні першого десятка імен незначна. Серед імен, популярність яких інтенси­фікувалася під впливом політико-ідеологічного чинника, можна назвати онім Володимир. Так, упродовж 1910-1920-х рр. його статус у сільсько­му іменнику помітно зростає: у 1890-1900-і рр. він належить до групи широковживаних, у 1910 і стає Х-м, а в 20-і – ІV-м у частотному десятку. Мож­ливо, зріст його популярності зумовлений праг­ненням людей назвати сина іменем вождя рево­люції, хоча цей канонічний слов'янський онім се­ред українців завжди був досить популярним.

Окремо слід розглянути групу онімів-нео-логізмів, породжених революційними подіями на початку ХХ ст. з метою вшанування вождів ре­волюції та найвизначніших революційних подій: Велорій (‹ рос. Великая Октябрьская револю­ция), Вілор (‹ В. І. Ленін – організатор революції), Віль (‹ В. І. Ленін), Владлен І Владлена (‹ рос. Владимир Ленин), Жорес (‹ прізвища французь­кого революціонера), Кім (‹ комуністичний інтер­націонал молоді), Октябрь І Октябрина (‹ рос. назви місяця, у якому відбулася революція), Оріс (‹ рос. Октябрьская революция и Сталин), Сталін І Сталіна (‹ псевдоніми Й. В. Сталіна), Вілена (‹ Володимир Ілліч Ленін), Гертруда (‹ рос. "герой труда"), Леніна (‹ Ленін), Нінель (‹ зворотнього прочитання псевдоніма Ленін), Оюшмінальда (‹ рос. Отто Юрьевич Шмидт на

Льдине). Новотвори не здобувають популярності серед сільського населення. Навіть у роки "ант-ропонімійної повені" вони обслуговують лише 0,15% новонароджених. Подібні спостереження роблять дослідники, які вивчають іменники інших регіонів України [6]. Л. О. Белей низьку продук­тивність новотворів пояснює тим, що вони не відповідають традиційним уявленням українсько­го народу про особове ім'я. На його думку, "влас­не ім'я людини покликане виділяти особу в ко­лективі, індивідуалізувати її. Однак це виділення не сміє переступати розумні межі. Ім'я людини має бути милозвучним, зручним. Добре, коли воно ко ротке, с пирається на народні традиції, вдало по­єднується з прізвищем" [1, с. 23].

Культурно-естетичний чинник Характери­зується надзвичайною динамічністю, чутливістю до навколишнього культурного середовища [4, с. 13]. В іменнику відображено визначні події світової, національної історії, н ауки, культури, яви­ща культурного життя окремого регіону. Наприк­лад, популярність оніма Юрій Стрімко зросла в 1960 і рр., після польоту в Космос Юрія Гагаріна: з групи маловживаних, де воно функціонувало впродовж 1920-1950-х рр. це ім'я піднялося на ІХ-у сходинку частотного десятка, а вже в 1970-і рр. знову знизило продуктивність. У 1960-і рр. під впливом культурно-естетичного чинника дещо активізувалося ще одне канонічне ім'я – Андрі-Ан. Цей онім регулярно вживався в ХІХ – на поч. ХХ ст. У 1930 і роки він залишив сільський ант-ропонімікон, на початку 60-х років знову з'явився, поповнивши групу маловживаних лексем, однак уже в наступному десятилітті вийшов з ужитку й більше не відновлювався. Тимчасове повернен­ня імені Андріан До антропонімікону українців, напевно, пов'язане з іменем Андріана Ніколаєва, одного з перших радянських космонавтів.

На вибір імені для новонародженого впливає фахова приналежність батьків. Наприклад, пред­ставники інтелігенції нерідко називають дітей на честь популярних діячів науки, культури, спорту тощо. Так, Богдана Нікітіна (с. Максимілянів-ка Мар'їнського р-ну, 1992 р.) назвали на честь Богдана Хмельницького, Родіона Постельняка (с. Георгіївка Мар'їнського р-ну, 1991 р.) – на честь російського співака Родіона Газманова, Владис­лава Чумаченка (с. Максимілянівка Мар'їнсько-го р-ну, 1982 р.) – на честь воротаря "ЦСК" Вла­дислава Третьяка, Людвіга Проніна (с. Павлів-ка Мар'їнського р-ну, 1937 р.) – на честь компози­тора Людвіга ван Бетховена, Кароліну Постель-няк (с. Георгіївка Мар'їнського р-ну, 1999 р.) – на честь української співачки Ані Лорак, Діану Виш-


В І С Н И К Донецького інституту соціальної освіти


Няк (с. Максимілянівка Мар'їнського р-ну, 1996 р.) – на честь принцеси Діани, Валентину Непрозва-ну (с. Георгіївка Мар'їнського р-ну, 1963 р.) – на честь космонавта Валентини Терешкової.

Іноді батьки обирають для своєї дитини ім'я улюбленого персонажа художнього твору, кіно­фільму чи пісні. Так, онім Лада Вперше з'явився в сільському іменнику Центральної Донеччини на­прикінці 1960 х років завдяки популярній на той час російській пісні "Хмуриться не надо, Лада". Під впливом кінофільмів "Табір іде в небо" та "Місце зустрічі змінити не можна" входять в ужи­ток такі незвичні для селян імена, як Рада Та Гліб. Наведемо цікаві приклади найменування дітей на честь фольклорних і літературних персонажів. Родина Павлюк із с. Олександрівка Мар'їнсько-го р ну в 1952 р. дала синові ім'я Данко На честь героя легенди, яку розповідає циганка у творі М. Горького "Стара Ізергіль". Гамлета Павлен­Ка (с-ще Спартак Ясинуватського р-ну, 1957 р.) назвали іменем головного героя п'єси "Гамлет" В. Шекспіра, Рима Гончаренка (м. Красногорі-вка Мар'їнського р-ну, 1992 р.) – іменем одного з легендарних засновників м. Рим, Діониса Дем-ченка (с. Новокалинове Ясинуватського р-ну, 1993 р.) і Діониса Остапчука (с. Павлівка Мар'їнського р-ну, 2006 р.) – іменем бога вина, виноробства й поетичного натхнення в грецькій міфології, Спартака Патрикєєва (с. Ново-Селі-дове Мар'їнського р-ну, 1975 р.) і Спартака Люб-ченка (с. Зоряне Мар'їнського р-ну, 1982 р.) – іме­нем вождя повсталих гладіаторів, Ізоліну Лав-рентьєву (с-ще Спартак Ясинуватського р-ну, 1920 р.) – іменем героїні твору Т. М. Ріда "Стеж­ка війни", Ізольду Карондіну (с. Сокіл Ясину-ватського р-ну, 1932 р.) – іменем героїні ірлан­дського фольклору, Лауру Орел (м. Курахове Мар'їнського р-ну) – іменем "прекрасної дами" з поезії Ф. Петрарки.

Дія культурно-естетичного чинника виявляєть­ся ще в такому явищі, як мода на імена [4, с. 13]. За визначенням Л. М. Щетиніна, "мода – сусп­ільно-історичне явище, що являє собою безперер­вну періодичну зміну суспільного смаку в його різноманітних матеріальних і духовних виявах" [15, с. 11]. Антропонімна мода активніше діє серед жіночих імен, викликаючи швидку зміну лідерів жіночого іменника. Так, можна припустити, що імена Світлана (у 1950-1960-і рр.), Оксана (у 1970-1980 і), Інна (у 1980 і), Юлія (у 1970-1990-і), Аліна (у 1990-2000-і) увійшли до списку найужи­ваніших імен саме завдяки моді, оскільки ні до піку своєї популярності, ні після нього вони не бул и частотними в сільському іменнику Центральної Донеччини.

У процесі дослідження помічено, що на вибір імені, крім соціолінгвістичних, впливають деякі Психолінгвістичні чинники. Їхня дія вияв­ляється в тому, що найменувачі віддають пере­вагу іменам певної граматичної структури, що мають емотивно-позитивну оцінку1. Аналіз анкет і результатів опитування свідчить, що мешканці сіл Центральної Донеччини мелодійними вважа­ють імена, утворені з відкритих складів: Аліна, Марина, Олена, Тетяна, Дмитро, Микита, Микола, Павло; Красивими й благозвучними - імена з кількома сонорними: Валентина, Віра, Дарина, Ірина, Людмила, Милана, Ніна, Ори-на, Уляна, Андрій, Володимир, Валерій, Євген, Роман, Ренат. Однак варто зазначити, що іноді одне й те саме ім'я різними інформантами може визначатися по-різному: як приємне й красиве або погане й немилозвучне. Так, традиційне в украї­нському антропоніміконі ім'я Оксана, За шкалою А. П. Журавльова, одні інформанти характеризу­вали як хороше, красиве, радісне, інші - як пога­не, неблагозвучне, печальне.

До психолінгвістичних мотивів належить вибір імен певної структури та онімів з потужними сло­вотвірними можливостями. Вплив цих чинників найменувачі здебільшого не усвідомлюють. Про­те батьки нерідко віддають перевагу: 1) іменам, від яких можна утворити багато похідних варі­антів, особливо зменшено-пестливих: Олександр -Олесь, Олесько, Саша, Сашко, Сашуня, Са-шуньчик, Саня, Санька, Санько, Шура, Шурик; Ольга - Оля, Олечка, Олька, Ольчик, Олюня, Олюнька, Олюся, Олюська, Олюсічка, Оленка, Оленочка, Льоля, Льолік Та ін.; 2) коротким (дво, трискладовим) онімам: Віра, Марина, Наталя, Тетяна, Іван, Василь, Микола, Михайло, Олексій; 3) антропонімам, які наголошуються так: жіночі імена мають наголос на другому складі від кінця (Галина, Катерина, Олена, Світла­на), А чоловічі - на останньому складі (Андрій, Денис, Олексій, Сергій); 4) іменам, які легко ви­мовляються як окремо, так і з іменами по бать­кові: Катерина Семенівна, Іван Васильович; 5) серед чоловічих імен перевага надається тим, від яких утворюються милозвучні імена по бать­кові: Михайло Романович - Світлана Михайл­івна, Іван Михайлович. Деякі чоловічі імена, попри свою благозвучність і зручність у викорис­танні, належать до рідкісних, оскільки від них ут­ворюються важкі для вимови імена по батькові, як-от: Олегович, Олегівна, Костянтинович, Ко­Стянтинівна, Всеволодович, Всеволодівна.

1Емоційне значення особового імені може бути вирахува­не за допомогою формули оцінки фонетичного значення сло­ва А. П. Журавльова.


ФІЛОЛОГІЯ. ЖУРНАЛІСТИКА Том V. 5/2009

Аналіз сільського іменника Центральної До - однак вони впливають на волю людей лише в ком-
неччини свідчить про те, що на вибір імені для плексі з внутрішніми чинниками. Механізм дії
дитини впливають два ряди чинників: зовнішні психолінгвістичних чинників на сьогодні дослід-
(соціолінгвістичні) та внутрішні (психо - жено недостатньо, тому актуальним постає по-
лінгвістичні). Визначальними є зовнішні мотиви, дальше їх вивчення.

Література


1. Белей Л. Ім'я дитині в українській родині / Л. Белей: [словник-довідник / ред. С. Рош-ко]. – Уж город: Просвіта, 1993. – 116 с. – Бібліогр.: c. 115-116.

2. Данилина З. А. К вопросу о мотивах выбора личных имен / З. А. Данилина // Ономастика Поволжья. 2. Материалы 2-й Поволжской конференции по ономастике / отв. ред. Т. А. Исаева, В. А. Никонов. – Го рький: [Б. и.], 1971. – С. 18-22. – Библиогр.: c. 22.

3. Жмурко Д. А. Развитие русского именника Измаильщины (сопоставительный анализ) : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 "Русский язык" / Жмурко Дина Александровна; Киев. гос. пед. ин-т им. А. М. Горького. – К., 1987. – 22 с.

4. Ивашко В. А. Социолингвистический и пси­холингвистический анализ ситуации выбора имени при наречении: автореф. дис. на со-иск. науч. степени канд. филол. наук: 10.02.19 "Общее языкознание" / Ивашко Владимир Андреевич; Одесский гос. ун-т им. И. И. Меч­никова. – Минск, 1978. – 20 с.

5. Кнаппова М. Языковые аспекты обществен­ного функционирования личных имён / М. Кна-ппова // Ономастика и грамматика: [сб. ст. / АН СССР, Ин-т рус. яз.; отв. ред. Л. П. Кала­куцкая]. – М. : Наука, 1981. – С. 66-73. – Бібліогр.: c. 73.

6. Кравченко Г. В. Динаміка українського імен­ника м. Донецька з 1890 по 1990 і роки: ав-тореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 "Українська мова" / Кравченко Галина Валеріївна. – Донецьк, 2000. – 19 с.

7. Малюк О. Ю. Мотивація обрання імені // Регіо­нальна ономастика: Матеріали ІІІ Регіон. науко-во-практ. ко нф. з ономастики / Луганський на­ціональний педагогічний ун-т ім. Та раса Шевчен­ка. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 63-64.

8. Медвідь-Пахомова С. М. Екстралінгвальні фактори в контексті розвитку слов'янських антропосистем : навч. посібник [для спецкур­су "Історія антропосистем слов’янських мов"] / Медвідь-Пахомова С. М. – Уж город : Уж НУ, 2003. – 72 с.

9. Никонов В. А. Имя и общество / В. А. Нико­нов; Акад. наук СССР ; Ин-т этнографии им. Н. И. Миклухо-Маклая. – М.: Наука, 1974. – 278 с.

10. Павелко С. П. Традиція і релігія як мотиви ви­бору імені у гуцулів / С. П. Павелко // Записки з ономастики. – 1999. – Вип. 2. – С. 22-28.

11. Пахом ова С. М. Історія російської антропонімії: посібник для спецкурсу. – Уж город: Вид-во "Мистецька лінія", 2006. – 64 с.

12. Скорук І. Д. Мотивація чоловічих та жіночих імен мешканців Луцька // режим доступу до статті: Http://refer. org. ua/component/option,-Com_docman/task, doc_details/gid,14345/ Itemid,66/

13. Толстой Н. И. Имя в контексте народной куль­туры / Н. И. Толстой, С. М. Толстая // Язык о языке: [сб. ст. / под общ. рук. и ред. Н. А. Арутюновой]. – М.: Языки русской культу­ры, 2000. – С. 597-625.

14. Чучка П. П. Антропонімія Закарпаття : [моно­графія] / Павло Павлович Чучка. – К. : ТОВ "Папірус", 2008. – 671 с. – Бібліогр.: 623-650.

15. Щетинин Л. М. Имена и названия. – Ростов: Изд-во Ростов. ун-та, 1968. – 215 с.


Похожие статьи