Головна Філологія Вісник Донецького інституту соціальної освіти ФУНКЦІОНУВАННЯ ОЦІНКИ В ТЕКСТІ: СМИСЛ І ЗНАЧЕННЯ
joomla
ФУНКЦІОНУВАННЯ ОЦІНКИ В ТЕКСТІ: СМИСЛ І ЗНАЧЕННЯ
Філологія - Вісник Донецького інституту соціальної освіти

М. М. Михальченко (Донецьк)

Статтю присвячено дослідженню категорії оцінки на смисловому рівні тексту. Проаналізовано п'ять способів співвідношення смислу оцінки зі значенням ії мовних реалізаторів у художньому тексті. Окрему увагу приділено градації як одній з основних властивостей оцінки.

Ключові слова: Значення, контекст, негативна оцінка, позитивна оцінка, смисл, текст, шкала оцінки.

Оцінка є іманентною величиною тексту, важко ща, важливі для мовного колективу. Смисл постає

Знайти текст, позбавлений оцінного смислу. Особ - як змістовий варіативний максимум, що відбиває

Ливо це виявляється в художньому тексті, що не - ознаки, важливі для індивіда. Співвідношення між

Можливий без реалізації ставлення до повідомлю - цими поняттями дослідник пропонує уявляти у ви-

Ваного. Динамічно розгортаючись у тексті, оцінка гляді квадрата, поділеного на чотири частини:

Демонструє міцний зв'язок з поданою інформацією, 1) смисл слова збігається з його значенням (загаль-

Взаємодіє з концептом твору як втіленням його го - новживані слова основного словникового фонду);

Ловної ідеї. Аналіз категорії оцінки на текстовому 2) смисл слова значно менший, ніж його значення,

Рівні уможливлює глибоке дослідження її комуні - зафіксоване в тлумачних словниках (маловідомі

Кативно-прагматичних особливостей (праці І. Ар - терміни науки та техніки); 3) смисл слова значно

Нольд, В. Гака, А. Загнітка, Т. Космеди, Е. Махової, більший, ніж його зафіксоване значення (індивіду-

А. Папіної та ін.). альне розширення смислу у поетів, учених і в усіх

Однією з важливих характеристик оцінки в тексті тих, хто вкладає додаткові емоції у певний фраг-
є її варіативність: той самий смисл може бути пере - мент свого життєвого досвіду); 4) смисл слова не
даний різними мовними засобами, і навпаки, од - має нічого спільного з його значенням (довільне
ним мовним виразникам оцінних значень у тексті осмислення невідомої словесної оболонки, пере­
можуть бути надані різні смисли. Вирішальним чин - важно внаслідок недостатньої ерудиції або з метою
ником для смислового наповнення засобів виражен - гри) [Карасик 2007: 9].

Ня оцінки постає контекст. У сучасній науці про мову Смисл оцінки в тексті залежить не лише від зна-

Смислове наповнення засобів вираження оцінки на чення її мовних реалізаторів, важливими постають

Рівні тексту досліджено недостатньо. Проблему контекстуально-ситуативні умови її вираження, а та-

Мовних реалізаторів оцінки розглянуто в роботах кож соціо-культурні чинники. Необхідно також вра-

Н. Арутюнової, ОВольф, Т. Маркелової, І. Онищен - ховувати подвійну природу оцінки, що поєднує

Ко, ООстровської та ін. Актуальними залишаються суб'єктивний і об'єктивний аспекти. Як стверджує

Питання типології мовних реалізаторів категорії оці - ОВольф, оцінка являє собою "один з різновидів ква-

Нки на різних рівнях української мови, впливу кон - ліфікації, де наявний суб'єктивний аспект, тобто

Тексту на вияви позитивної та негативної оцінок, суб'єкт оцінки та співвіднесення з певною наявною в

Розширення смислових меж текстової оцінки. нього системою цінностей" [Вольф 1978: 40]. Водно-

Метою статті постає виявлення основних видів час така система цінностей індивіда формується в

Співвідношення смислу оцінки в тексті зі значен - соціумі, а тому підпорядкована загальноприйнятим

Ням мовних засобів її вираження. Мета зумовлює стереотипам. Усе це надає підстави стверджувати, що

Розв'язання таких завдань: 1) розглянути ситуативні репрезентована в тексті оцінка може мати різне смис-

Та контекстуальні чинники, що детермінують функ - лове наповнення, а смисл оцінки виходить за межі

Ціонування оцінки в тексті; 2) проаналізувати оцін - безпосереднього значення засобів її вираження. У

Ку як смислову категорію тексту; 3) визначити результаті аналізу категорії оцінки на рівні тексту нами

Смислові особливості позитивної та негативної оці - виявлено п'ять способів співвідношення смислу оцін-

Нок у художньому тексті. ки та значення її мовних виразників.

В. Карасик у праці "Мовні ключі" [Карасик 2007] 1. Смисл оцінки збігається зі значенням її
Досліджує співвідношення між значенням і смис - Реалізаторів. У цьому випадку оцінка виражена без-
лом як змістовими характеристиками мовних оди - посередньо словами із семантикою схвалення/не-
ниць. Головна відмінність спричинена співвідношен - схвалення, ужитими в прямому значенні. Подібна
ням суб'єктивного й об'єктивного в мові. Значення, мовна реалізація оцінки традиційна, її тлумачення од­
на думку вченого, являє собою змістовий стабіль - нозначне та, здебільшого, не потребує додаткових
ний мінімум, що відбиває ознаки предмета або яви - пояснень і залучення широкого контексту. У такий


В І С Н И К Донецького інституту соціальної освіти 50


Спосіб визначення позиції на оцінній шкалі не є про­блематичним. Наприклад: (1) Можна тільки За­Хоплюватися Таким Винятково вдалим Лікуван­Ням, – розводячи руками й дивлячись на професо­Ра, промовив один з його колег (П. Загребельний. Дума про невмирущого). Позитивна оцінка, вира­жена словосполученням Винятково вдале лікуван­Ня, означає, що пацієнт здоровий, і це добре. Аку­мулює значення оцінний предикат, виражений дієсловом Захоплюватися, в поєднанні з обмежу­вально-видільною часткою тільки, що засвідчує інтенсивність позитивної оцінки.

У прикладі (2) негативне ставлення суб'єкта реа­лізоване традиційно, за допомогою характерного оці­нного предиката: (2) Я спробував відмовити її від Поїздки до Нідерландів, та Анелі Понад усе не лю­Била Змінювати прийняте рішення (М. Соколян. Корені ясеня). Інтенсифікатор (понад усе) вказує на наближеність до граничної позиції оцінної шкали.

2. Смисл оцінки вужчий за узвичаєне значен­ня її реалізаторів. Т аке співвідношення виникає за специфічних ситуативно-контекстуальних умов. На звуження смислу впливає аспект оцінки, що безпо­середньо вказаний у т ексті або усвідомлюваний з кон­тексту. Наприклад, слова Добрий, добре / Поганий, погано мають досить широке значення. Однак у ви­словленні з конкретизованим аспектом смисл оцін­ки не виходить за межі визначеної ознаки об'єкта: (3) Бранко – Добрий Ф отограф. Не лише Хороший, але Й Добрий. Коли в ін фотографує людей, намагаєть­Ся їх всіх полюбити, сумлінно відмахуючись від силь­Ної спокуси підгледіти чиєсь темне нутро (К. Ка­литко. Містерія). Прикметник добрий тут ужито саме для характеристики чуйності Бранка, його приязно­го, доброзичливого ставлення до людей. Відірвана від контексту оцінка Добрий фотограф Традиційно сприймається як висловлення думки про високий професійний рівень людини (Добрий інженер, доб­Рий лікар, добрий учитель Т ощо). Проте в наступно­му реченні цього блоку смисл оцінки обмежений унаслідок протиставлення (Не лише хороший, але й Добрий). Повідомлення аспекту оцінки (особливості характеру, ставлення фотографа до людей) спричи­няє зміну смислу висловлення: добрий як людина, тобто чуйний, приязний.

Проаналізуємо приклад (4): режисер, підбираю­чи дівчину для ролі, говорить: (4) Іди-йди, а я по­дивлюсь на тебе ще ззаду… Нормально. Навіть Дуже нормально (М. Вінграновський. У глибині дощів). За допомогою контексту встановлюємо, що смисл оцінного висловлення полягає у вираженні позитивної оцінки не в аспекті загальної норми (немає відхилень від загальноприйнятої норми, і це добре), а лише в плані відповідності певній ролі. Тобто висловлена оцінка, по суті, означає не те, що хода дівчини нормальна взагалі, а те, що вона нор-

Мальна в цій ситуації, тобто підходить для певної ролі. Уживання мовних одиниць у дещо вужчому зна­ченні може бути самостійним реалізатором оцінного смислу. Так, у романі Б. Сушинського "Білий кінь у сивій долині" описано першу зустріч Ірини Матьяш зі своїм біологічним батьком, який не брав участі в її вихованні. Жінка зовсім не сприймає Романа Матья-ша як свого батька, для неї він стороння людина, однак вона не може прямо сказати про це. Виявляю­чи ввічливість, жінка спілкується з Романом Матья-шем. Показовим для ставленя Ірини до батька є пи­тання про його родину: (5) А Ваші діти? – вона Навіть не подумала про те, що мала б називати їх Своїми братами чи сестрами. Це були його, Ром ана Матьяша, діти – тільки й усього… Звуження се­мантики (Діти одного батька) демонструє відсутність у жінки прагнення до родинних взаємин зі своїми братами та сестрами, оскільки вона не може визнати Романа Матьяша своїм батьком.

3. Смисл оцінки ширший за узвичаєне зна­Чення її реалізаторів. Подібний вихід смислу за межі значення знаходить вияв у художніх засобах, розуміння яких зумовлене певними ситуативними або контекстуальними чинниками. Розглянемо приклад з роману П. Загребельного "Роксолана": (6) Підстре­Лено горлицю – навіщо лук? Т ак автор характеризує ставлення султана до своєї дружини після смерті їхніх дітей. Образні паралелі худ ожнього твору стають до­ступними для розуміння на основі контексту.

Цікавим є зв'язок оцінки з індивідуальним роз­ширенням смислових меж суб'єкта. У такому разі смисл оцінки детермінований емоційними пережи­ваннями індивіда, його досвідом, особистими вра­женнями від об'єкта судження тощо. Такі приклади досить поширені в художніх текстах, оскільки саме тут повною мірою реалізована авторська індивіду­альність. Наприклад, С. Пушик оригінально описує образи українських слів:

(7) Слово "любов" Прекрасне Вже тим, що з "лю" починається слово "людина", а з "бо" – Бог.

П'ять літер, Як п'ять пальців На руці, Як п'я-Тибожіє. І два склади. А "Смерть" – Ш ість Б Укв, Один склад, а шість літер… Життя і любов – це Прекрасна десятка! (С. Пушик. Райдуга над жи­вою криницею).

Додатковий смисл у реалізації оцінки несуть па-ралінгвістичні засоби. У повісті О. Забужко "Я, Міле-на" нестандартне написання слів кардинально змінює їхнє смислове наповнення: (8) Все було гаразд, поки Мілена працювала в службі новин – двічі на день З'являлася перед камерою з увімкненим ув очах Вологим сяйвом "О-яка-радість-знову-вас-бачи-ти" (бо глядачів треба любити, як знай повто­Рював режисер, і Мілена це вміла – вона й із зна­йомими це часом уміла, якщо тільки не дуже бу­Вала втомлена) – і читала Не-нею-заготовлений


51 ФІЛОЛОГІЯ. ЖУРНАЛІСТИКА Том VІ. 6/2010


Текст, що його зрідка підправляла, коли не слова­Ми, то вже голосом – безпремінно: в цьому Міле-На була неперевершена, а якщо зовсім чесно, то геніальна, і кожен, хто її чув і пам'ятає на ек­рані, це підтвердив би, так що нічого я не вига­дую. Очевидно, що ті ж самі слова, написані роз­дільно, не передають спільного оцінного смислу.

4. Смисл оцінки не має нічого спільного зі зна­Ченням її реалізаторів. Подібна реалізація оцінки можлива внаслідок довільного осмислення суб'єктом мовних засобів. Особливо цікавими постають прикла­ди мовної гри як оригінального вияву авторського ставлення до повідомлюваного та як принципу побу­дови тексту: (9) Ох, це наше Голосування! Го Ло-су-Вання ... Голо-безголово(П. Загребельний. Гол а душа). Удаючись до гри, автор д осягає пом'якшення жорсткої оцінки ситуації, але не зменшує її гостроти.

Вираження оцінки можливе за допомогою обігрування співзвучних слів: (10) Містер Ор, мабуть, сподобався Б навіть Пат. Він такий Ручний І Зручний, що міг Би завести в себе цілу Ко Тячу ферму. Чистесеньких, Пухнастих, ласкавих котиків і кішечок, покірливих, Як сам містер Ор (П. Загребельний. Безслідний Лу­кас). Для висловлення думки про вдачу Містера Ора, зокрема про його улесливість, нещирість, підлабуз­ництво, автор використовує прикметники Ручний І Зруч­Ний, що зазвичай не мають негативного значення. Проте саме таке вдале поєднання епітетів допомагає донести смисл оцінки до читача.

Для реалізації оцінки досить уживані авторські неологізми: (11) Тонули теплоходи, падали на зем­Лю лайнери, налітали один на один поїзди, гинули Від землетрусів цілі міста, із так званої дружби Народів зродилася дика безглузда ненависть, а з Похапцем проголошеного Плюралізму Не виникло Нічого, окрім Плювалізму Й Клювалізму – хто кого заплює, хто Ко го Заклює ( Там само). П. Загребель-ний утворює від дієслів Плювати Т а Клювати Н ові слова плювалізм і клювалізм, що передають інтен­сивну оцінку ситуації. Оцінка посилена внаслідок протиставлення схожих слів, однак не пов'язана з їхнім мовним значенням, оскільки останнє не закріп­лене за індивідуально-авторськими неологізмами.

Смислова дистанція між оцінкою та засобами її вираження можлива під час помилкового вживан­ня слова, спричиненого недостатньою мовною ком­петентністю суб'єкта:

(12) (Ніна:) – Ось народиться у вас Виродок, згадаєте і Мічуріна, і його горох, і мої слова...

(Володимир:) Менделя, Нінок, Менделя. (А. Хома. Провина).

В. Русанівський зазначає, що в деяких специфіч­них ситуаціях оцінка здатна навіть переважати над інформативністю [Русанівський 1988: 51]. У такому випадку смисл повідомлення зовсім не пов'язаний із використаними мовними засобами. Так, герой ро-

Ману І. Роздобудько "Ґудзик" хоче познайомитись із дівчиною, звертаючись до неї, він запитує: (13) Ви Також мешкаєте в цьому пансіонаті? Очевидно, що відповідь зовсім не цікавила хлопця, він хотів висловити свою симпатію до дівчини та почати роз­мову. Розкрити оцінний смисл допомагає контекст, далі читаємо: (14) Нічого Більш ідіотського Я н е міг Вигадати! Це все одно, що спитати в подорожнього Після злету: "Ви також летите в цьому літаку?" Але мені Кортіло знову почути Ц ей Голос.

Вибір мовних засобів вираження оцінки може спи­ратися на певні пресупозиції, фонові знання суб'єкта. Так, в оповіданні М. Вінграновського "Сіроманець" мисливець Чепіжний зловив вовка. Коли репортери попросили чоловіка сфотографуватися для газети, він відповів: (15) Що я вам Космонавт! В ідомо, що про­фесія космонавта в радянські часи вважалась однією з найпрестижніших, а представники цієї професії були популярними та шанованими. У цьому висловленні виявлено скромність мовця, вказано на те, що він не зробив нічого екстраординарного. У такий спосіб Че-піжний продемонстрував негативну оцінку ситуації, він не хотів фотографуватися.

5. Смисл оцінки протилежний значенню за­Собів її реалізації. Непоодинокими є випадки вжи­вання засобів вираженння позитивної оцінки для ре­алізації негативного ставлення, і навпаки. Насампе­ред таке співвідношення смислу та значення харак­терне для іронії, що в прихованій формі виражає негативну оцінку: (16) У вагонних провідниць Сер­Йозна Т Ільки зарплата: навіть на чай з цукром не Вистачає. А так усе життя Несерйозне (П. Заг-ребельний. Гола душа). Реалізація оцінки в такий спосіб завжди контекстуально та ситуативно детер­мінована. Як зазначає О. Селіванова, іронія "ґрун­тується на вживанні слів і висловлень у протилеж­ному щодо буквального змісті, на приховуванні за уд авано серйозними речами комічного, за позитив­ною оцінкою негативної" [Селіванова 2006: 198]. Саме тому адекватне сприйняття закладеної в тексті оцінки залежить від комунікативної діяльності адре­сата, його активності під час декодування інформації, наявних у нього фонових знань і пресупозицій.

Типи кореляції смислу оцінки зі значенням реа-лізаторів виявлено на рисунку 1:

С = З
С < З
С > З

\ С≠З С (+) = З (-) /

Рис. 1. Співвідношення смислу оцінки зі значенням мовних засобів


В І С Н И К Донецького інституту соціальної освіти 52

Отже, реалізація оцінки на смисловому рівні тек - ра, так і від адресата, вимагає подальшого досліджен-сту має варіативний характер. Розуміння оцінки, що ня. Перспективним постає вивчення впливу пресупо-являє собою складний процес і залежить як від авто - зицій на інтерпертацію закладеної в тексті оцінки.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / [Текст] / 7. Маркелова Т. В. Выражение оценки в русском Н. Д. Арутюнова. - М.: Языки русской культу - языке [Текст] / Т. В.Маркелова // Русский язык в ры, 1998. - 896 с. - (Язык). - Библиогр.: 874-881. школе. - 1995. - №1. - С. 76-81. - Библиогр.: 81.

2. Васильев С. А. Синтез смысла при создании и 8. Походня С. И. Языковые виды и средства реали-понимании текста: филос. пробл. [Текст] / С. А.Ва - зации иронии [Текст] / Походня СИ. ; [АН СССР. сильев. - К.: Наук. думка, 1988. - 240 с. - Биб - Кафедра иностранных языков; отв. ред. Ю. А. лиогр.: 235-239. Жлуктенко]. - К.: Наукова думка, 1989. - 128 с.

3. Вольф Е. М. Грамматика и семантика прилага - 9. Русанiвський В. М. Структура лексичної i гра-тельного. На материале иберо-романских языков матичної семантики [Текст] / Русанiвський В. М.; [Текст] / Вольф Е. М. - М.: Наука, 1978. - 199 с. - АН УРСР; Iн-т мовознавства iм. О. О. Потебнi. - Библиогр.: 193-198. К: Наук думка, 1988. - 240 с. - Бібліогр.: 233-239.

4. Вольф Е. М. Функциональная семантика оцен - 10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологі-ки [Текст] / Вольф Е. М. - [изд-е 2-е, доп.]. - М. : чна енциклопедія [Текст] / Селіванова О. - Пол-Едиториал УРСС, 2006. - 281 с. - (Лингвистичес - тава: Довкілля, 2006. - 716 с.

Кое наследие XX века). - Библиогр.: 247-256. 11. Шинкарук В. Д. Категорії модусу і диктуму у

5. Карасик В. И. Языковые ключи [Текст] / Кара - структурі речення: [монографія] [Текст] / Шин-сик В. И. - Волгоград: Парадигма, 2007. - 520 с - карук В. Д. - Чернівці: Рута, 2002. - 272 с. - Библиогр.: 458-519. Бібліогр.: 259-271.

6. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгві - 12. Wierzbicka A. Semantics, Culture and Cognition: стики: формування і розвиток категорії оцінки Universal Human Concepts in Culture-Specific [Текст] / Космеда Т. - Львів: ЛНУ ім. Івана Фран - Configurations [Теxt] / Wierzbicka A. - Oxford: ка, 2000. - 350с. - Бібліогр.: 312-336. Univer. Press, 1992. - 487 p. - Bibliogr.: 473-486.

Михальченко М. Н.

ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ОЦЕНКИ В ТЕКСТЕ: СМЫСЛ И ЗНАЧЕНИЕ

Статья посвящена исследованию категории оценки на смысловом уровне текста. Выделено пять способов соотношения смысла оценки со значением ее языковых реализаторов в художественном тексте. Отдельное вни­мание уделено градации как одному из основных свойств оценки.

Ключевые слова: Значение, контекст, негативная оценка, позитивная оценка, смысл, текст, шкала оценки.

Mykhalchenko M. N.

ESTIMATION FUNCTIONING IN THE TEXT: SENSE AND VALUE

Article is devoted to research of an estimation's category on the sense's level of the text. It is allocated five ways of the correlation of an estimation's sense with the value of its language's means in the literary text. The particular attention is given to gradation as one of the basic qualities of an estimation.

Key words: Value, a context, a negative estimation, a positive estimation, sense, the text, an estimation scale.

Надійшла до редакції 15 Січня 2010 Року