Головна Філологія Вісник Донецького національного університету ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДІЄСЛІВНОЇ ПОЛІСЕМІЇ У ЛАТИНСЬКІЙ ТА СУЧАСНИХ РОМАНСЬКИХ МОВАХ
joomla
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДІЄСЛІВНОЇ ПОЛІСЕМІЇ У ЛАТИНСЬКІЙ ТА СУЧАСНИХ РОМАНСЬКИХ МОВАХ
Філологія - Вісник Донецького національного університету

І.Г.Альошина

Узагальнюючи принципи системного опису багатозначних слів, Ю. Д.Апресян за-значає, що «у сучасному мовознавстві склалося два основні напрямки опису семантичної єдності багатозначності слова: 1) перший базується на ідеях і методах когнітивістики або концептуально близьких до неї напрямків (А. Залізняк), 2) другий є продовженням тради-ційних лексикографічних методів опису багатозначності (Московська семантична школа) [1, с. 407]. Пропоноване дослідження виконано під впливом традиційних лексикографіч-них методів, згідно яких базою лінгвістичних пошуків, пов’язаних із встановленням сема-нтики слова, є тлумачний словник, який описує мову через мову.

Полісемія – це один з проявів розвитку, еволюції семантичної структури мовної одиниці. Лексичне значення – найрухоміший елемент мови, воно перебуває у стані постій-ної зміни і чутливіше відгукується на всі зміни, що відбуваються у сфері, яка зумовлює са-мо існування мови, – в історії народу. Поділяючи думку А. Залізняк, що полісемія розумі-ється як лексична багатозначність, на відміну від більш широкого поняття «багатознач-ність» по відношенню не тільки до слова, але й до виразу і всього висловлювання [2, с. 20], у роботі як робочий ми обрали термін «полісемія», а не «багатозначність».

Як стверджує С. М.Толстая, проблема багатозначності – це не суто лексична чи семантична проблема, вона тісно пов’язана зі словотвором [3, с. 792]. Дослідниця підк-реслює, що «суб’єктом» багатозначності, носієм ознак багатозначності і одночасно простором, на якому виявляється ця ознака, є одиниця, більша за слово, а саме – лекси-ко-словотвірне гніздо, різні члени якого маніфестують різні значення ключового слова, домінанти гнізда [3, с. 791]. С. М.Толстая акцентує увагу на тому, що семантика похід-них, які модифікують значення твірного слова у тому чи іншому напрямку, часто є сиг-

68 © Альошина І. Г., 2009


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

Налом і індикатором багатозначності первинного слова і дозволяє чіткіше визначити його окремі значення [3, с 792].

На відміну від славістики та германістики, де словотвірне гніздо (далі СГ) є предме­том досить масштабних досліджень (В. В. Виноградов, P. O. Винокур, Є. А. Земська, О. С. Кубрякова, В. В. Лопатін, О. О. Лукашанець, А. И. Моісеєв, О. М. Тихонов, І. С. Улуханов, М. Н. Янценецька та інші), у романістиці цей напрямок досліджень перебуває на початковій стадії, стадії становлення, хоча тією чи іншою мірою структурні та семантичні аспекти дос­лідження СГ знаходимо у роботах А. С. Алахвердієвої [4], Т. Д. Сваткової [5] та інш.

Мета дослідження - Визначення тенденції розвитку полісемії первинних та діє­слівних похідних одиниць у словотвірних гніздах (далі СГ) з вершиною дієслово «пли-сти-плавати» у романських мовах (латинській, іспанській, італійській, португальській, французькій): лат. Nare, іСп.Nadar, Італ. Nuotare, Порт. Nadar, Франц. Nager.

Об’єктом дослідження Слугують первинні дієслова та їх похідні одиниці зага­льною кількістю 24. Взагалі лексика водного простору належить до найдавнішого мов­ного шару у різних народів, оскільки пов’язана з одним з основних життєво значущих видів діяльності людини. І не тільки. Вода вважається першоелементом Всесвіту. Як зазначає М. М.Маковський, давні люди вірили не тільки в рятівну силу води, але й вва­жали її джерелом зла, загибелі, смерті (дихотомія «життя-смерть» ) [6, с 76]. Узагаль­нення факторів, що впливають на формування семантичної структури дієслів руху у водному просторі, доводить, що їх семантика є результатом розуміння давніми людьми водної стихії як первинного хаосу, безодні, рятівної сили. Вода асоціювалася з путами і співвідносилося з значенням «плести» [6, c. 76].

Предмет дослідження - особливості полісемічної структури первинних дієслів та їх похідних одиниць.

Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких Завдань:

• окреслити особливості етимологічного розвитку досліджуваних мовних одиниць;

• встановити семантичні параметри, за якими формується полісемічна струк­тура первинних та похідних одиниць;

• запропонувати типологію семантичних параметрів;

• визначити коефіцієнт семантичної тотожності досліджуваних одиниць;

• зіставити універсальні та специфічні для кожної мови особливості полісемі­чної структури.

Методи дослідження: порівняльно-історичний метод, етимологічний, морфем­ний та словотвірний аналіз, зіставно-порвянльний.

Матеріалом дослідження слугували тлумачні та етимологічні словники (див. список лексикографічних джерел).

Для того, щоб визначити ступінь семантичної тотожності дієслівних лексем, ми скористуємося формулою, запропонованою СГ. Бережаном [7]:

V = ——, пі+п

Де V - коефіцієнт близькості семантичної структури у латинській і сучасних романсь­ких мовах, с - кількість спільних значень, n - кількість елементів у тлумачних словниках сучасних романських мов, m - кількість значень у латинському тлумачному словнику.

Nare Належить до давнього морфологічного типу атематичних дієслів з коренем на -A - І нульовим суфіксом, а цей корінь бере початок в і.-є. *-Sna- «плавати». Л. Дедерлайн вважає, що Nare Походить зазначає походження Nare Від грецького дієслова νέω, яке у дав­них греків асоціювалося з активним, спортивним заняттям і часто вказувало на вміння пла­вати [8, c. 118]. Тобто νέω вказувало на плавання без допоміжних засобів.

У латинській мові дієслово Nare Фіксується з часів Еннія і за часів Імперії стало часто вживаним. Але завдяки своєму моносилабічному характеру Nare Замінено на NatАRe, Що утворено на базі прикметника *Nato-S І змішане з фреквентативами, звідки і

69


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

Дефініція: NatАRe - Saepius Nare [9, с.442-443]. Поясненням причини заміни Nare На Na-Tare Є те, що (за словами В. Г.Гака та Бородіної) коротке слово, ніби позбавлене плоті, з часом поступається місцем більш довгому і з двох синонімічних живе довше. У вимові мовець має більше часу на встановлення асоціації між словом і поняттям [10, с. 94].

А. М.Динніков і М. Г.Лопатіна теж коментують цю загальну тенденцію латинсь-кого дієслова. «Здатність народної мови до більш повних та звучних форм слів відобра-зилась у наданні переваги фреквентативним дієслівним формам перед відповідними простими дієсловами. Ці фреквентативні дієслова виражали не тільки повтор дії, але і його інтенсивність, і з цього боку відповідали народному смаку до всього сильного і виразного у мові. Крім того, всі вони належали до першої дієвідміни, тобто найбільш стійкого у народній мові класу. Нарешті, вони стали вживатися замість простих дієслів без істотної різниці у значенні. Однак у романські мови перейшли саме вони, а пара-лельні їм verba simplicia зникли» [11, c. 45].

Пoвний обсяг похідних від Nare І NatАRe, тобто склад СГ, встановлено за етимoлогічними і тлумачними словниками: Nare Annare (Adnare) Припливати, Enare Ви-пливати, Innare Плавати по, Renare Плисти назад, Supernans Той хто випливає, Transnare= Tranare Перепливати (загалом 6); NatАRe Abnatare Відпливати, Adnatare Припливати, Dena-Tare Плисти вниз течією, Enatare Випливати, Innatare Плавати, плисти в чому-небудь, Prae-Natare Плисти вперед, Subnatare Плавати внизу, Supernatare Перепливати, плисти поверх, Tranatare Перепливати, Natatio Плавання, Natator Плавець, Natatus,Us Плавання; Natabulum Місце для плавання; Innabilis Те, що неможливо переплисти (загалом 14) [12, c. 216]. Кіль-кісна домінація словотвірної потужності дієслова NatАRe Пояснюється соціальною потре-бою для утворення нових термінів повсякденного життя людини.

Зіставлення семантичної будови двох дієслів (Nare – 1) плавати, 2 ) поет. плисти, 3) текти, 4) літати, носитися, парити, 5) бути млосним або блукаючим; Natare – 1) пла-вати, 2) поет. перепливати, пропливати, плисти, 3) розпливатися, поширюватися, 4) за-ливатися, буть наповненим, наводнятися, 5) знаходитися у хвилеподібному русі, хви-люватися; бути нестійким; коливатися, качатися, колихатися, 6) бути у подиві, не знати, на що зважитися, 7) про очі, що блукають або тмяніють, згасають) дає можливість кон-статувати двосторонній процес: з одного боку, звуження семантики фреквентатива за рахунок зникнення деяких значень первинного дієслова, з іншого, її розширення за ра-хунок набуття нових значень.

Дієслівні похідні від Nare За семантичною структурою полісемічні, але вони конк-ретизують різні види руху у водному просторі (Annare (Adnare) 1) припливати, 2) плавати біля, поряд; Enare 1) випливати, рятуватися плавом, 2) пропливати, перепливати; Innare 1) плавати по, на 2) плити на судні, 3) текти, протікати; Renare 1) плити назад, 2) знову ви-пливати; Supernans Той, хто випливає, Transnare= Tranare 1) перепливати 2) перелітати, пролітати, 3) протикати, пронизувати, пробивати, 4) благополучно проходити, долати).

Дієслівні похідні від NatАRe Зберігають полісемічність, але їх семантичні струк-тури вужчі (Abnatare 1)відпливати, рятуватися плавом, Adnatare 1) підпливати, припли-вати, 2) плавати поряд; Denatare 1) плисти вниз течією, 2) спливати, стікати; Enatare 1) випливати, рятуватися плавом, 2) виплутуватися, вивернутися; Supernatare Перепли-вати, плити зверху, Innatare Плисти в, втікати, плавати, плавати на поверхні, Praenatare Плисти вперед, плавати, пропливати перед, повз, протікати повз; Subnatare Плавати вни-зу, Supernatare Перепливати, плисти поверх, Tranatare Перепливати, Natatio Плавання, Natator Плавець, Natatus,Us Плавання; Natabulum Місце для плавання; Innabilis Те, що не-можливо переплисти).

Семантичні параметри, які визначено на базі словникових дефініцій: 1) прямі зна-чення: активне плавання у воді істот (людина) і неістот (за рахунок коливання води); спря-мований і не спрямований рух; плавання суден, спрямоване; плавання людини на кораблі; переміщення самої води. Семантика похідних дієслів пояснюється семантикою префіксів (наприклад, префікс ІN Має два значення: місця і напрямку, звідси два дієслова – Innare І

70


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

Innatare, Що різняться за значеннями); 2) метафоричне значення: переміщення у повітрі, напрямок задається префіксом; метафора множинності; про об’єкти ментального середо-вища (поверхневий, неглибокий, не пізнає суті, нестабільний стан); метафора розмитого, нечіткого зображення; знаходитися у коливальному стані, коливатися під дією повітря.

У романських мовах дієслова зі значенням «Плавати», які отримали свій розви-ток від латинського Natare Утворюють такі СГ.

За етимологічними словниками, а саме словником О. Блока і В. Вартбурга [13, с. 426-427], встановлюємо долю дієслова Natare У романських мовах.

Від лат. Natare За допомогою вокалічної дисиміляції утворюється народнолатин-ська форма *Notare, з якої з одного боку утворилося італ. NuОTare, з іншого ісп. Nadar І відповідно порт. Nadar. Походження італійської форми Nuotare Можна передбачити так: lat. Natare > Nautare (verbum frequentativum від Nare) > Nuotare. В іспанській та порту-гальській мовах: Natare > *Notare > Nadar. Цікава ситуація виникає у французькій мові. Е. Юге пояснює так семантичний розвиток цієї форми: «Латинське дієслово Natare У на-родній латині прийняло форму Notare. У старофранцузькій мові Notare Стало Nouer. Ін-ше латинське дієслово Nodare З основним значенням в’язати вузли також дало форму Nouer. До речі, ця формі збереглася і існує у сучасній французькій мові зі значенням «в’язати вузли». Наявність омонімічних форм, які виражають ідею плавання, а також в’язання вузла, ускладнювало спілкування. Але для позначення плавання, а саме «ке-рувати кораблем, плавати (про кораблі)” існувала інша форма Nagier Потім Nager, що вийшла з Navigare (Navigare У латинській мові позначало дію плавання, але на судні в основному значенні і серед вторинних є значення плавати про людину.). У старофран-цузькій мові ця форма позначала плавати на судні, гребти веслами (у мові моряків). Поява Nager У значенні активного плавання пов’язана з випадінням у старофранцузькій мові форми Natare>*notare>noer>-nouer, яка мала значення активного руху у воді. Хронологічно описана ситуація позначається XV-XVI століттям [14, c. 347].

В італійській мові Nuotare Плавати утворює СГ у склад якого входять похідні іменники та прикметники: Nuotata Заплив, Nuotatore Плавець, Nuotatrice Плавчиха, Nuoto Плавання, Natante Пливучий і судно, NatatoriО Плавальний. Таким чином дієслівні похід-ні відсутні. Первинне дієслово має полісемічну структуру. Nuotare Vi, vt – 1. плавати, 2. непрям. плавати, купатися, потопати (у багатстві). Семантичні параметри: 1) пряме значення: активне плавання у воді.

В іспанській мові Nadar Плавати має СГ з похідних іменників та одного дієслова, яке не є полісемічним: Nadador Плавець, плавчиха, A Nado Уплав, Sobrenadar Vi - плавати на поверхні (у прямому і переносному значенні), NataciУN Плавання, Natatorio Плаваль-ний. Nadar Vi – 1) плавати, плисти, 2) триматися на поверхні, не тонути, 3) купатися, тонути (у багатстві), 4) тонути, тонути у широкому одязі. Семантичні параметри: прямі значення: активне плавання живих істот; спрямований рух у воді; метафоричне значен-ня: пірнання у закритому просторі (шматочки їжі). Sobrenadar Позначає плавання на поверхні води як у відкритому просторі, так і закритому.

У португальській мові дієслово Nadar Має корінь Nad- І утворює такі похідні оди-ниці, що складають СГ з одного дієслова і іменників: Nadadeira Ласти, Nadador Плавець, Nadadura Плавання, Nadante Той, хто плаває, NadНVel Те що можна переправити уплав, Nado Плавання, Natação Плавання, NatБTil Той, що плаває, NatatУRio Плавальний, басейн, Sobre-Nadar Спливати, виринати. Семантичні параметри дієслова Nadar: 1) прямі значення: ак-тивний рух у воді живої істоти (риби, амфібії, людина, птахи,); вміння рухатися у воді будь-якої живої істоти, спрямованість – неспрямованість за допомогою часу і способу дієслова та обставинних груп з прийменниками Para До, А До, Ante До, En DireЗгO У напря-мку; 2) метафоричні значення: основа переносу – спосіб переміщення у воді передбачає повне або часткове пірнання. Порівнюється з плаванням у воді знаходження у широкому одязі; метафора багатства (достатку) – володіти великою кількістю, перенос на плавання, водне середовище; у ролі середовища виступають почуття, емоції; перенос у ментальне

71


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

Середовище (перенос – людина потрапила у воду і не може вийти); плавання у повітрі – основа переносу - плавність рухів. Sobrenadar (рідко вживається, більшою мірою бра-зильський варіант португальської мови) утворений з префіксом зі значенням «Наверху, Зверху». Комбінує значення динамічного та статичного стану. Вживається на позначення неспрямованного руху у воді, або знаходження у воді.

У французькій мові у зв’язку з тим, що латинське дієслово Natare Не знайшло іс-торичного розвитку, ми не розглядаємо.

Стосовно семантичних параметрів, окреслених у полісемічній структурі дослі-джуваних дієслів, підіб’ємо підсумки. До типологічних семантичних параметрів дієслів зі значенням «Плавати» У романських мовах належать такі: 1) прямі значення: вміння плавати, неспрямований рух істот і неістот у воді, покачування на хвилях у воді, пере-міщення за течією, 2) метафоричні значення: метафора пірнання у матеріальне середо-вище великої кількості (багатство). До специфічних семантичних параметрів належать метафора нестійкого емоційного стану (більшою мірою хвилювання) у португальській мові, метафора подолання перешкод з силою в іспанській мові, метафора «плавно-го»руху у повітрі у португальській мові.

Зроблені нами підрахунки засвідчують, що коефіцієнт близькості структури по-лісемічних дієслів у досліджуваних мовах у відношенні до полісемічного дієслова ла-тинської мови Natare Такий: для іспанської мови Natare Nadar 0,67, для португальської мови Natare Nadar 0,54; для італійської мови Natare Nuotare 0,5. Таким чином, уста-новлено, що найвищий коефіцієнт близькості полісемічної структури має іспанське діє-слово NadАR. Однак коефіцієнт семантичної близькості в усіх мовах достатньо високий, що свідчить про успадкування романськими дієсловами більшості значень латинського полісемічного дієслова Natare.

Таблиця 1. Дієслівні похідні від Nare У романських мовах

Латинська мова

Іспанська мова

Італійська мова

Португальська мова

Французька мова

Nare > nature

Nadar

Nuotare

Nadar

Nare (annare (adnare); Enare; innare; renare, transnare= tranare

Abnatare, adnatare; Denatare; enatare; supernatare, innatare, praenatare; subnatare, supernatare, tranatare

Sobrena-Dar

Sobrenadar

Висновки.

Розвиток системи дієслів плавання від латинського дієслова Natare До романсь-ких мов йшов шляхом втрати полісемічної структури. Крім французької мови всі су-часні романські мови отримали етимологічно похідні від Nare Natare Дієслова: ісп. Na-Dar, італ. Nuotare, порт. Nadar. У зв’язку з наявністю омонімічних форм у французькій мові форма похідна від Natare Зникла, але мова обрала для позначення дії плавання у воді інше латинське дієслово з спільною семантикою, що і дало сучасне Nager.

У зв’язку з розвитком аналітичних тенденцій позначення напрямку прийменни-ковими конструкціями зникли префіксальні дієслова на позначення спрямованого руху у воді – дієслова утворені від Natare Шляхом широкої системи префіксів, численних у латинській мові. Таким чином, з втратою синкретизму з’явилося і основне протистав-лення латинської системи – протиставлення спрямованого і неспрямованого плавання.

Жодне романське слово не об’єднує семантичних параметрів плавання и пере-міщення води, що було характерне латинському дієслову Nare. Втрата цього семантич-

72


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

Ного параметру мала місце вже на етапі формування фреквентативного дієслова Natare. Таким чином, ми констатуємо відсутність певною мірою історично-мовної спадковості семантичного розвитку аналізованого дієслова Nare.

Проте, аналіз дієслів сучасних романських мов свідчить про те, що у генетично взаємозв’язаних словах зберігаються однакові значення. Слова одного семантичного класу дають однакову полісемію у різних мовах.

До перспектив подальших досліджень належить, на нашу думку, розв’язання та-ких проблем, як виявлення зв’язку між словотвірними та семантичними змінами, спіль-них та специфічних рис еволюції всіх похідних словотвірних гнізд з вершинами дієсло-ва Nare У сучасних романських мовах.

РЕЗЮМЕ

В статье на материале словообразовательных гнёзд романских языков с верши-ной глагол Плавать-плыть Рассмотрено тенденции развития полисемии и установлено, что при переходе исследуемого глагола в романские языки происходит сужение поли-семичной структуры глагола Natare В связи с развитием аналитических тенденций в ро-манских языках.

Ключевые слова:глагольная полисемия, латинский язык, романские языки, раз-витие.

SUMMARY

On the material of word-formation nests of Romance languages, verb Natare Being the head-word, the article dwells on the polysemy development tendencies and formulates the conclusion that in the process of the arrival of the verb under consideration into Romance lan­guages there takes place the narrowing of polysemantic structure of verb Natare Due to devel­opment of analytical tendencies in Romance languages.

Key words: verb polysemy, Latin, Romance languages, development.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. – М.:

Наука, 1974. – 367 с.

2. Зализняк А. А. Многозначность в языке и способы её представления. – М.: Языки

Славянских культур, 2006. – 671 с.

3. Динамические модели: Слово. Предложение. Текст: Сб. статей в честь

Е. В.Падучевой. М.: Языки славянских культур, 2008. – 1056 с.

4. Алахвердиева А. С. Система словообразовательных гнёзд в современном француз-

Ском языке: Автореф. дис. канд…филол. наук. – М., 1984. – 20 с.

5. Сваткова Т. Д. Структурно-семантическая характеристика отадъективных словообра-

Зовательных гнезд современного французского языка: Автореф. дис. канд…филол. наук. – Киев, 1987. – 22 с.

6. Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевро-

Пейских языков. Образ мира и миры образов. – Магадан, 2006. – 416 с.

7. Бережан С. Г.Семантическая эквивалентность лексических единиц. – Кишинев, 1973.

– 192 с.

8. Doederlein L. Lateinische Synonyme und Etymologieen. – Leipzig, 1826. – 200 p.

9. Ernout A., Meillet A. Dictionnaire йtymologique de la langue latine. Histoire des mots. –

Paris: Klincksieck, 2001. – 833 p.

10. Бородина М. А., Гак В. Г. К типологии и методике историко-семантических исследований (на материале французской лексики). – Л.: Наука, Ленингр. отд-ение, 1979. – 231 с.

11.Дынников А. Н., Лопатина М. Г. Народная латынь: Учеб. пособие. – 2-е изд., исправл. и допол. – М.: Изд-во Москов. Ун-та, 1998. – 256 с.

73


ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. Б: ГУМАНІТАРНІ НАУКИ, ВИП.1, 2009

12. Brйal B, Bailly A. Dictionnaire йtymologique latin. – Paris: Librairie Hachette, 1885. – 494 p.

13. Bloch O., Wartburg W. Dictionnaire de la langue franзaise. – Paris: Presses universitaires de France, 1968. – 682 p.

14. Huguet E. Mots disparus ou vieillis. – Gйnиve: Librairie Droz, 1967. – 356 p.

Надійшла до редакції 02.04.2009 Р.