Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ВЕРБАЛЬНІ ПРОВОКАЦІЇ ЯК ВИЯВ КОГНІТИВНОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ (на матеріалі сучасних американських кінотекстів)
joomla
ВЕРБАЛЬНІ ПРОВОКАЦІЇ ЯК ВИЯВ КОГНІТИВНОЇ ТА КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ (на матеріалі сучасних американських кінотекстів)
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

БОНДАРЕНКО Я. О.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті розглянуто вербальні провокації у сучасних американських кінотекстах як вияв когнітивної та комунікативної діяльності мовної особистості. Проаналізовано механізм використання вербальних провокацій у дискурсі. Виокремлено такі функції вербальних провокацій, як випробування адресата, маніпуляція ним та вплив на нього. Визначено мовні засоби реалізації вербальних провокацій у дискурсі, а також фактори їхньої успішності.

Ключові слова: вербальні провокації, мовна особистість, когнітивна діяльність, комунікативна діяльність.

В статье рассматриваются вербальные провокации в современных американских кинотекстах как проявление когнитивной и коммуникативной деятельности языковой личности. Анализируется механизм использования вербальных провокаций в дискурсе. Выделяются такие функции вербальных провокаций, как испытывание адресата, манипуляция им и влияние на него. Определяются языковые средства реализации вербальных провокаций в дискурсе, а также факторы их успешности.

Ключевые слова: вербальные провокации, языковая личность, когнитивная деятельность, коммуникативная деятельность.

The article deals with verbal provocations in modern American movie texts as a manifestation of language personality’s cognitive and communicative activity. The mechanism of using verbal provocations in discourse is analysed. Such functions of verbal provocations as testing, manipulating and influencing the addressee are specified. Language means of discourse realization of verbal provocations are determined, as well as factors of their effectiveness.

Key words: verbal provocations, language personality, cognitive activity, communicative activity.

Провідний для сучасної лінгвістики принцип антропоцентричності актуалізує інтерес до проблеми мовної особистості - продуцента тексту і дискурсу, носія унікального стилю вербальної поведінки [5; 8; 9]. Мовна особистість є складним, багатошаровим явищем, яке можна розглядати як у когнітивному, так і в комунікативно-прагматичному ракурсі. З іншого боку, вибір дослідником лише одного з цих аспектів часто призводить до невиправданого звуження об’єкта дослідження або до недостатньо обґрунтованих висновків та переконливих інтерпретацій. Тому більш доцільним, на нашу думку, є аналіз мовної особистості із застосуванням комплексного комунікативно-когнітивного підходу.

Оскільки мовна особистість є динамічним феноменом, що постійно розвивається, продуктивним убачається розгляд мовної особистості в діяльності. На разі вже накопичено певний досвід дослідження комунікативної діяльності мовної особистості [4; 7; 12], натомість, когнітивна діяльність мовної особистості в дискурсі, як правило, залишається поза увагою дослідників.

Особливий інтерес при вивченні вербалізації когнітивної діяльності мовної особистості в дискурсі становлять кінотексти, сюжет яких розгортається саме навколо когнітивної діяльності їхніх героїв. До таких кінотекстів належать, зокрема, відомі американські телесеріали “Доктор Хаус” і “Мислити як злочинець”. Перевагою кінотекстів над художніми текстами є їхня більша динамічність, а формат телесеріалу надає як великий обсяг текстового матеріалу, так і певні шаблони, стереотипні форми й засоби вербалізації когнітивної діяльності в дискурсі, що повторюються з серії в серію.

Когнітивна діяльність у її широкому розумінні як мисленнєва діяльність скерована на розуміння, інтерпретацію чогось [6, с. 52] виявляється в дискурсі по-різному. Ступінь її вияву залежить від багатьох факторів: типу дискурсу, типу комунікативної ситуації, типу мовної особистості. Проте, не викликає сумніву той факт, що при виході когнітивної діяльності за межі внутрішнього мовлення особистості або, ширше, її свідомості й підсвідомого у зовнішній дискурс вона відразу ж включається в комунікативну діяльність, оскільки стає предметом дискурсивної взаємодії. При цьому можна виокремити певні фокуси її вербалізації, тобто моменти в комунікації, коли вона виявляється найбільш яскраво. До таких фокусів можна віднести вербальні провокації, які, з одного боку, є продуктом когнітивної діяльності провокатора, виявом його свідомої комунікативної стратегії, а, з іншого, - дієвим засобом впливу на адресата, у тому числі на його когнітивну діяльність, оскільки можуть бути як засобом її стимуляції, так і засобом її блокування.

Метою статті є виявлення ролі вербальних провокацій у когнітивній та комунікативній діяльності мовної особистості в сучасних американських кінотекстах.

Завдання:

- визначити механізм використання вербальних провокацій у дискурсі;

- виокремити основні функції вербальних провокацій;

- проаналізувати мовні засоби реалізації вербальних провокацій у дискурсі.

Термін “провокація” використовується не тільки в лінгвістиці [1; 2; 3; 10], а й в інших науках, зокрема, у медицині й психології [11]. Введення до складу терміна компонента “вербальна” дозволяє, з одного боку, обмежити його використання суто лінгвістичним контекстом, а, з іншого, - відмежуватися від невербальних провокацій як засобів реалізації психологічного впливу в дискурсі, які можуть бути предметом окремих досліджень.

Під вербальними провокаціями у дослідженні розуміються неочікувані адресатом, невиправдані образливі висловлювання, що викликають сильну емоційну реакцію [1; 2; 3]. У свою чергу, ця емоційна реакція певним чином блокує когнітивну діяльність адресата і спонукає його на виконання дій, часто не вигідних для себе, але вигідних для провокатора. Оскільки останній не завжди в змозі точно розрахувати силу емоційного впливу, у дискурсі нерідко розгортається ціла низка вербальних провокацій, доки не досягається бажаний ефект [1].

Зауважимо, що існує інший вид вербальних провокацій - сексуальні вербальні провокації, скеровані на виклик інтересу адресата [2], а також провокативна вербальна поведінка як певний дисбаланс самовираження й самоствердження мовної особистості, але у цій статті вони залишаються “за кадром”. З іншого боку, імітація сексуальної провокації може свідомо використовуватися задля досягнення іншої емоційної реакції - приниження, розгубленості, ніяковості, і тоді вони вписуються у подане вище визначення.

Слід зазначити, що найчастіше вербальні провокації реалізуються в конфліктному і, ширше, конфронтаційному дискурсах [1; 3]. Вони є порушенням принципу кооперації, оскільки адресат або взагалі не усвідомлює факт провокації, або усвідомлює його, але не розуміє мету адресанта. Можлива також ситуація, коли адресат розуміє і сутність провокації, і мету адресанта, але не може стримати емоції. Рідше мають місце ситуації, коли витримка, винахідливість, а також багатий комунікативний досвід адресата дозволяють йому стримати свої емоції і обрати оптимальну реакцію на вербальну провокацію, руйнуючи план провокатора.

Таким чином, реалізація вербальних провокацій у дискурсі є своєрідним двобоєм між адресантом і адресатом, екзаменом на емоційну зрілість і витримку, а також на швидкість реакції і когнітивну спроможність.

Аналіз вербальних провокацій у сучасних американських кінотекстах дозволяє виокремити найтиповіші ситуації їх використання, а також їхні функції. Так, однією з типових функцій вербальних провокацій є випробування адресата, якого часто зазнає новий член професійного колективу. Таке застосування вербальних провокацій є однією зі стратегій Грегорі Хауса зі всесвітньо відомого американського телесеріалу “Доктор Хаус”, особливо щодо нових членів його команди. Одним з яскравих прикладів такого використання вербальних провокацій є поведінка Хауса по відношенню до Марти М. Мастерс, талановитої студентки-практикантки, яку Ліса Каді, начальниця Хауса, навмисно прикріпила до його команди, сподіваючись з часом знайти в її особі певну протидію Хаусу:

- Martha M. Masters? I am Dr. House. This is the rest of the team - Boring, Bimbo and Bitesize. Martha enjoys quadratic equations, Italian frescoes and her turn-ons include learning to be a doctor.

- She is a med student?

- Cuddy thinks she is some kind of genius. Say something brilliant.

- Oh, I don’t...

- Capital of Azerbaijan?

- Baku.

- Year Beethoven died?

- 1827.

- Twentieth decimal of Euler s number?

- Six. Ha-ha-ha. If s my favorite constant.

- She is like the Internet with breasts. No, wait! Internet has breasts (House, 7/6).

У цьому фрагменті Хаус вдається до розгорнутої вербальної провокації під час першого знайомства своєї команди із практиканткою. Представляючи дівчині команду, Хаус одночасно провокує і її через саркастично-непристойну ремарку and her turn-ons include learning to be a doctor, і своїх підлеглих через принизливі прізвиська Boring, Bimbo, Bitesize. Далі в якості вербальних провокацій виступають саркастичні репліки про дівчину у третій особі в її присутності - Cuddy thinks she is some kind of genius, She is like the Internet with breasts, дивно- принизливий наказ Say something brilliant, та низка запитань, що не мають жодного відношення до медицини, поверхова мета яких - зробити дівчину посміховиськом, а глибинна - перевірити її реакцію і продемонструвати свій особливий статус у команді. Остання жартівливо-непристойна репліка Хауса She is like the Internet with breasts є вираженням суміші роздратування, оскільки дівчина спромоглася відповісти на всі його запитання, і захопленням її прекрасною пам’яттю. Реакція дівчини на провокації також є змішаною: вона відчуває ніяковість, певні побоювання і бажання витримати цей своєрідний іспит і поки що слухняно виконує команди Хауса. На відміну від неї, підлеглі Хауса спокійно ігнорують образливі прізвиська, оскільки давно вже виробили імунітет проти провокацій свого начальника.

Проте, поступово Марта М. Мастерс приймає правила нав’язаної Хаусом гри і вчиться реагувати на його вербальні провокації більш вміло:

- Military history. In suspiciously good shape for his age. Thanks to living bullying kids. I am thinking. steroids?

- Fascinating!

- Thanks. We can wean them off

- Steroids isn't fascinating. Ifs moronic. There's no other sign of hormonal imbalance. What's fascinating is that you equate discipline with bullying which means that your parents either disciplined you too much or too little. Fm guessing too little.

- It's hardly surprising you agree with our patient's philosophy. You run your department like a bull camp, as if cruelty ensures performance.

- Oh, is this where I'm supposed to disagree with you? (House, 7/10)

У цьому уривку Мастерс спочатку піддається на вербальну провокацію Хауса, не помічаючи сарказму в його удаваному компліменті Fascinating! Проте, коли Хаус безжально критикує її припущення, використовуючи образливу негативно-оцінну лексему moronic, і натякає на недоліки виховання Мастерс - What’s fascinating is that you equate discipline with bullying which means that your parents either disciplined you too much or too little. Tm guessing too little, остання намагається зберегти почуття власної гідності і переходить до наступу, звинувачуючи Хауса в невиправданій жорстокості, - It's hardly surprising you agree with our patient's philosophy. You run your department like a bull camp, as if cruelty ensures performance. На мить спантеличений Хаус після паузи знаходить правильну реакцію - згоду замість очікуваного заперечення. Таким чином, у дискурсі Хауса вербальні провокації стимулюють його підлеглих розвивати не тільки свої когнітивні, а й ораторські здібності.

Хаус також використовує вербальні провокації як форму маніпуляції, коли потрапляє до психіатричної лікарні як пацієнт:

- There are two new additions to out team. You all know Elvie...

- <...>

- And you should also welcome Greg to the floor.

- Don't worry about the name. Just passing through. Don't want to break any hearts.

- Can we go outside now?

- Not now, Jay.

- So he is claustrophobic, right? You're claustrophobic? I need a pen to write the stuff down.

- Where are you going? Where is he going?

- It's OK.

- Paranoid. Check.

- Doctor Beazley, I am having an issue with the food.

- What’ s the problem?

- I swear I am eating less and less and I just keep getting bigger and bigger.

- A crayon, anybody!

- We'll talk about it another time. I understand you all had art therapy yesterday.

- Maybe we can hang some of the new pieces on the wall.

- Cut your wrists, ha?

- Greg, there are certain topics...

- Oh, I'm sorry! A suicide taboo. Gosh, I've broken a rule on my _ first day, I will kill myself!

- Group's over.

- Time flew by.

- You realize you are not the first uncooperative patient on this floor?

- Really? Is there a club?

- Yes. Come with me to the club-house (House, 6/1).

У наведеному вище фрагменті мета вербальних провокацій Грегорі Хауса - змусити свого лікаря якомога швидше виписати його з лікарні. Хаус зриває сеанс групової терапії, коли починає озвучувати діагнози інших пацієнтів, - So he is claustrophobic, right? You're claustrophobic? Paranoid. Cut your wrists, ha? У такий спосіб він провокує і пацієнтів, і лікаря, натискаючи на больові точки перших і грубо підриваючи авторитет останнього. Проте, у цьому випадку його перемога обмежилася вимушеним припиненням групової терапії, оскільки лікарю вдалося стримати свої емоції і навіть підіграти Хаусу, відправляючи його на покарання, - Yes. Come with me to the club-house.

Вербальні провокації можуть також використовуватися у критичних ситуаціях як єдиний можливий засіб впливу на супротивника, як це відбувається в американському телесеріалі “Мислити як злочинець”, коли один з його героїв, досвідчений профайлер Джейсон Гідеон, випадково зустрічається із серійним убивцею, профіль якого він складав і якого довгий час не могла знайти поліція:

- The key.

- Thirteen.

- We only found six.

- You're impressed.

- Year. I didn't know you could count. Your _profile said you'd be too stupid. We also said you'd be a chronic bed-wetter.

- You t-t-t...

- What?

- The can.

- I don't know what you are trying to say.

- You t-take the can. the can. the can. the can.

- Im sorry. I've no idea what you're trying to say.

- You take. take the can. the can.

- Sayit!

- The can.

- Sayit}.

- The can.

- Just spit it out!

- The can. (Criminal, 1/2).

У наведеному вище фрагменті злочинець під дулом рушниці змушує Гідеона взяти ключ, відчинити кімнату й увійти до неї. Там Гідеон бачить фотографії жертв кілера, і той гордовито зауважує, що їх тринадцять, - Thirteen. Коли Гідеон повідомляє, що поліція знайшла лише шістьох, убивця не може втриматися від самовдоволеної репліки, що він справив враження на Гідеона, - You're impressed. Проте далі розмова розгортається зовсім не так, як очікував злочинець, - Гідеон начебто погоджується з ним, але потім грубо провокує його через посилання на його профіль - Year. I didn't know you could count. Your profile said you'd be too stupid. It also said you'd be a chronic bed-wetter. Ключовими конструктами в цій вербальній провокації є дурний (stupid) та той, що страждає на енурез (a chronic bed-wetter). Дієвість провокації підсилюється тим фактом, що у злочинця немає можливості перевірити точність відтвореного провокатором профілю. У свою чергу, викликані провокацією обурення й приниження посилюють дефект його мовлення - сильне заїкання, чим відразу ж користується Гідеон. Він продовжує провокувати жертву спочатку через удаване нерозуміння - What? I don't know what you are trying to say. I'm sorry. I've no idea what you're trying to say, а потім через повторення наказу-провокації - Say it! Say it! Just spit it out! У результаті злочинець остаточно втрачає контроль над своїми емоціями, і Гідеону вдається роззброїти його.

Джейсон Гідеон використовує вербальні провокації як засіб впливу зі схожою метою - спочатку потягнути час, а потім нейтралізувати злочинця в інший ситуації, коли останній використовує свою жертву як заручницю:

- Stop! Stop!

- Get back or I’ ll shoot her!

- I wouldn't. Thought you'd aim the gun at me. You shoot the girl you get bumped.

- Get back!

- Shoot me instead. Come on! What? You are a lousy shot? Fifteen feet away. You've got a perfect shot. Shoot me.

- You think I am stupid?

- I think you are an absolute moron. I know all about you, Tim. You are at the gym five times a week, you drive a flashy car, you stink of cologne and you can't get it up. Not even Viagra's working for you. You know what this tells me? It tells me you are hopelessly compensating. It's not_ just in your head. It is pphysical. What did girls call you in high school? What did they come up with when you _ fumbled your way in some girl's pants and she started laughing when she got a good look at how little you had to offer?

- Shut up!

- Short Speck, Very Little Vogel? I got it. Funny Tim! (Criminal, 1/1)

У наведеному вище прикладі Гідеон поступово нарощує жорсткість вербальних провокацій. Спочатку він піддає сумніву логіку дій злочинця - I wouldn't. Thought you'd aim the gun at me. You shoot the girl you get bumped. Потім він кидає злочинцеві виклик, пропонуючи стріляти в нього і натякаючи на те, що він погано стріляє, - Shoot me instead. Come on! What? You are a lousy shot? Fifteen feet away. You've got a perfect shot. Shoot me. Коли це не спрацьовує, оскільки злочинець дає зрозуміти, що він не такий дурний, Гідеон підхоплює його репліку і вдається до дуже жорсткої провокації у формі жорстокого глузування. Ключовими концептуальними моментами цієї провокації є негативно-оцінний конструкт an absolute moron, зневажлива репліка про те, що Гідеон повністю розуміє його психологію, - I know all about you, Tim, концепти КОМПЕНСАЦІЯ (словосполучення hopelessly compensating) і ФІЗИЧНА ВАДА (лексема physical, підрядне речення how little you had to offer). Кульмінацією цієї розгорнутої вербальної провокації є припущення про прізвиська, якими нібито нагороджували злочинця дівчата в старших класах школи, - Short Speck, Very Little Vogel? I got it. Funny Tim! Почувши це, злочинець не витримав і почав стріляти, мимоволі відпустивши заручницю. Таким чином, вербальні провокації, вміло застосовані профайлером, допомогли врятувати життя дівчини.

Останні два приклади об’єднує той факт, що вербальні провокації як один з виявів вербальної агресії призводять до фізичної агресії. Наведені приклади також свідчать про те, що механізмом вербальних провокацій є свідоме порушення всіх дискурсивних табу, у тому числі на теми сексу і фізичних вад, і натискання на больові точки адресата. У свою чергу, біль призводить до втрати контролю, тобто блокування когнітивної діяльності жертви, і вона вдається до невигідних для себе дій. Саме це і пояснює надзвичайну дієвість вербальних провокацій як засобу впливу.

Отже, аналіз вербальних провокацій у сучасних американських кінотекстах свідчить про те, що їхніми основними функціями є випробування адресата, маніпуляція ним та вплив на нього у широкому смислі - від стимуляції його когнітивної діяльності до нейтралізації у критичній ситуації. Основними мовними засобами реалізації вербальних провокацій є негативно-оцінна лексика, сарказм і глузування. Успішність вербальних провокацій у дискурсі залежить як від адресанта - його комунікативної компетенції і психологічних здібностей, так і від адресата - його емоційного стану, винахідливості й витримки.

У подальших дослідженнях планується проаналізувати роль вербальних провокацій як засобу впливу у процесі психотерапії.

ЛІТЕРАТУРА

1. 1. Бондаренко Я. О. Провокативний дискурс у романі К. Кізі “Політ над гніздом зозулі” / Я. О. Бондаренко // Філологічні науки : [зб. наук. пр.]. - Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка. - 2006. - С. 195-202.

2. Бондаренко Я. А. Типология вербальных провокаций в современных американских художественных фильмах / Я. А. Бондаренко // Номинация и дискурс : [материалы докл. Междунар. науч. конф.]. - Минск : МГЛУ. - 2006. - Ч. 2. - С. 73-75.

3. Бондаренко Я. О. Провокування фізичної агресії в сімейному дискурсі (на матеріалі персонажного дискурсу в сучасній американській художній прозі) / Я. О. Бондаренко // Філологічні науки. Науковий вісник Волинського нац. ун-ту імені Лесі Українки. - № 5. - 2008. - С. 213-216.

4. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / Оксана Сергеевна Иссерс. - Омск : Омск. госуд. ун-т, 1999. - 285 с.

5. Калашникова А. А. Языковая личность в русскоязычном блоге : когнитивно-прагматический аспект : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / А. А. Калашникова. - Ростов-на-Дону, 2011. - 19 с.

6. Краткий словарь когнитивных терминов / [Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина]. - М. : Филол. ф-т МГУ имени М. В. Ломоносова, 1996. - 245 с.

7. Крючкова П. Г. Авторитарний дискурс (на матеріалі сучасної англійської мови) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / П. Г. Крючкова. - К., 2003. - 21 с.

8. Потапенко С. І. Мовна особистість у просторі медійного дискурсу : досвід лінгвокогнітивного аналізу / Сергій Іванович Потапенко. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2004. - 359 с.

9. Семенюк О. А. Мова епохи та мовна особистість у сатирико-гумористичному тексті : автореф. дис. ... доктора філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” ; спец. 10.02.02 “Російська мова” / О. А. Семенюк. - К., 2002. - 33 с.

10. Степанов В. Н. Провокативный дискурс социально-культурной коммуникации / Валентин Николаевич Степанов. - СПб. : Роза мира, 2003. - 263 с.

11. Фарелли Ф. Провокационная терапия / Ф. Фарелли, Дж. Брандсма. - Екатеринбург, 1996. - 216 с.

12. Юшковець І. А. Комунікативні стратегії і тактики в політичному дискурсі канцлерів ФРН (на матеріалі урядових заяв і політичних виступів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец.

10.02.4 “Германські мови” / І. А. Юшковець. - Донецьк, 2008. - 20 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

13. Criminal Minds. - Season 1. - Episode 1. = (Criminal, 1/1)

14. Criminal Minds. - Season 1. - Episode 2. = (Criminal, 1/2)

15. House, M. D. - Season 6.- Episode 1. = (House, 6/1)

16. House, M. D. - Season 7. - Episode 6. = (House, 7/6)

17. House, M. D. - Season 7. - Episode 10. = (House, 7/10)

Дата надходження до редакції

31.05.2012