Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА В ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ М. МІТЧЕЛ “GONE WITH THE WIND” НІМЕЦЬКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ БІДНА ТО
joomla
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА В ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ М. МІТЧЕЛ “GONE WITH THE WIND” НІМЕЦЬКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ БІДНА ТО
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка

Стаття присвячена дослідженню

лінгвокогнітивних, семантичних, структурних та стилістичних характеристик мовних засобів на позначення концепту Жінка в оригіналі та особливостей їх відтворення в перекладах.

The article under consideration focuses on the analysis of cognitive, semantic, structural and stylistic characteristics of lexical means that serve to verbalize the concept Woman in the original and the peculiarities of their translation.

У світлі когнітивно-зорієнтованих лінгвістичних пошуків, що призвели до появи лінгвокультурології, особливу увагу привертає дослідження мовної картини світу (КС), в межах якої знаходять своє відображення культурно значимі концепти. “Культурно значимий концепт - одиниця ментального рівня, яка виконує роль стрижневого елемента” [Левченко 2003, 110]. До таких базових концептів належать і концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА. Перед лінгвокультурологією постає завдання реконструювати та описати уявлення про ідеал/антиідеал чоловіка та жінки, закріплені в свідомості носіїв мови та культури.

Створюючи художній твір, письменник відображає в ньому світ, своє ставлення до нього, усвідомлення окремих фактів дійсності, сконструювати ідеал певного явища, який може відрізнятися від загальноприйнятого. Звичайно, авторський ідеал вбирає в себе традиції та досвід народу, але при осмисленні він може набувати нового відтінку значення. Тому визначення авторської концепції та авторського ідеалу художнього твору є дуже актуальним. Особливо це стосується перекладознавства, оскільки, за Г. Самосудовою, на практиці перекладач має справу з текстом, який виступає фрагментом КС, що проінтерпретована суб’єктом [Самосудова 2000, 122], тобто індивідуально-авторською концептуальною КС. Тому на ньому лежить велика відповідальність за процес найповнішої переадресації тексту реципієнту, котрий не володіє мовою оригінала.

Об’єктом нашого дослідження є мовні одиниці (МО) на позначення ідеалу концепту Жінка в оригіналі та перекладах роману М. Мітчел “Gone with the Wind”. Предметом є дослідження особливостей відтворення цих МО у перекладах.

Усі якості ідеальної жінки в романі М. Мітчел “Gone with the Wind” акумулює в собі поняття “lady”, найвищим проявом якого є “great lady”. Звернувшись до словника ми отримуємо таке тлумачення “lady”: 1. b) a woman of good manners and behavior or of high social position [15 : 2005, 775] та 4. a woman of good breeding or some social position [15 : 2005, 1014]. Отже, lady має гарні манери, добре поводиться (добре вихована) або займає високу (певну) суспільну позицію. У розумінні ж М. Мітчел, це поняття поєднує в собі всі характеристики, перераховані в словниковій статті. Підтвердженням цього може бути наступна думка однієї з діючих осіб: His wife might be a lady and a lady of blood, with as many airs and graces as Mrs. Wilkes... [Mitchell 2006, 69]. Тут ми маємо наступні семантичні ознаки: of blood, airs and graces. МО a lady of blood означає родинну приналежність, тобто леді по крові, за походженням, з хорошої сім’ї. Аirs and graces - це unnatural manners or actions that are intended to make people think one is more important than one really is [12 : 1997, 26], манірність, однак в тексті ця МО має позитивне забарвлення, оскільки наявність airs and graces є свідченням про прекрасне виховання, завдяки чому дівчина може завоювати собі хорошу репутацію та знайти гарного чоловіка: the arts and graces of being attractive to men [Mitchell 2004, 75].

Прослідкуємо, як це передано М. Бехайм-Шварцбахом німецькою та Р. Доценком українською мовами. Німецький переклад є вдалим: Seine Frau musste eine Dame von Geblut sein, mit so vornehmen Formen wie Mrs. Wilkes... А lady of blood семантично вдало відтворено як eine Dame von Geblut: де Dame - vornehme, kultivierte Frau oder Madchen aus guter Familie [Wahrig, 1993, 842]. Причому німецький еквівалент Dame може стосуватися не лише жінки, але й дівчини, що повністю відповідає змісту. Аirs and graces представлено як vornehme Formen, де vornehm - edel, anstandig [Wahrig 1993, 1069], а Form - 1. Benehmen, Manieren, guter Ton, Anstand [Wahrig 1993, 1347]; die vorgeschriebenen Regeln, Konventionen, die bestimmen, wie man sich gegenuber anderen Leuten verhalten soll. Перекладач зважає на те, що цей сталий вираз має позитивну конотацію. Однак у вихідному варіанті ми маємо стилістичний повтор: перше згадування might be a lady у вигляді складеного іменного присудка, а потім уточнення - a lady of blood. В німецькому перекладі цього уточнення немає, М. Бехайм-Шварцбах не відтворює цей стилістичний засіб, тому втрачається ефект наростання думки.

Р. Доценко це уточнення зберігає: У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс... [Мітчел 2004, 62]. Він випускає повторення МО леді, але замість цього вводить для підсилення думки частку то, що дозволяє зберегти відповідний емоційний вплив. Перекладач обирає транскрибування слова lady, а словосполученню airs and graces знайдено еквівалент манери та вишуканість, який має позитивне забарвлення.

Найвищим проявом lady є great lady. МО great означає: 2. of excellent quality or ability; 6. excellent, splendid, fine: a generalized epithet of approval: She had been reared in the traditions of great ladies... And her mother... was a very great lady. A very great lady [Mitchell 2007, 948].

У перекладі німецькою мовою знаходимо: Ellen war in den Traditionen vornehmer Damen erzogen worden... Ihre Mutter ... war eine sehr vornehme Dame [Mitchell 2007, 65]. Eine ganz groBe Dame [Mitchell, 1105]. Перекладач вживає два синоніма: vornehm - edel, anstandig, grofizugig, hochherzig (Person) [Wahrig 1993, 4069] та grofi - grofie Dame: vornehme Dame der Gesellschaft [Wahrig 1993, 1631], обидва є вдалими семантичними еквівалентами.

Український переклад пропонує: Сама вихована на справжню леді... [Мітчел 2004, 70]. А мати її... була вельми пишна дама [Мітчел 2004, 63]. Вона була справжня дама [Мітчел 2004, 574]. Тут ми маємо декілька варіантів перекладу обох структурних елементів поняття “great lady”. Great вдало представлено як справжня —(від справжній) —

2. який відповідає певним вимогам, який є досконалістю, взірцем, ідеалом та пишна - (від пишний) - 5. який справляє величне враження; 6. який відзначається високим ступенем вияву [9 : 1978, т. 6, 373]. МО lady передається транскрибуванням леді та неповним еквівалентом дама - заст. Жінка з інтелігентних, перев. матеріально забезпечених міських кіл [9 : 1978, т. 2, 209]. Поняття дама охоплює лише міські кола та вживається стосовно прошарку інтелігенції, в той час як lady це не розмежовує, стосується заможних, переважно, аристократичних кіл та передусім характеризує вихованість, а не освіченість. Крім того, МО дама є застарілою, а в тексті вона немаркована.

Розглянемо, як М. Мітчел конструює ідеал жінки. На думку О. Великих, носій будь-якої мови сприймає людину та її образ в трьох ракурсах: а) як члена соціуму; б) як біологічне створіння з певними фізичними та фізіологічними характеристиками; в) за особливостями характеру та поведінки. При цьому доцільно буде детально зупинитися на першому та третьому аспектах, оскільки в романі вибудовується система правил, яких повинна дотримуватись жінка, щоб називатися lady. Як член соціуму вона, по-перше, має походити з гарної родини, а, по-друге, велике значення надається її сімейному стану. Жінка розглядається в наступному ракурсі: до і після заміжжя. Саме від цього залежать очікування від її поведінки.

Незаміжня дівчина має поводитись таким чином:

А. Зі старшими жінками: With old ladies you were sweet and guileless and appeared as simple minded as possible... [13 : 1983, 180]. Де sweet — це 4. gentle, kind, or attractive in manner [12 : 2006, 1406], guileless — це appearing to be lacking in any deceit, а simple minded - having little ability to think or understand, or little experience of the world.

У німецькому перекладі знаходимо: Mit alten Damen war man lieb und arglos und schlicht [14 : 1996, 195]. МО sweet та guileless підібрано вдалі семантичні еквіваленти lieb та arglos, а simple minded, представлену як schlicht - einfach, ungekunstelt; bescheiden [10 : 2005, 3258], на нашу думку, краще було б перекласти як dumm - unwissend, unerfahren; einfaltig, unbegabt; unvernunftig або einfaltig - gutmutig — beschrankt, toricht, leichtglaubig, naiv.

Український переклад пропонує: У товаристві літніх пані треба бути лагідною, наївною і по змозі недалекою]. Sweet вдало передано як лагідна, а simple minded - як недалекий, однак у перекладі guileless відчувається втрата: наївний - простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпорадній, неосвічений [9 : 1978 т. 5, 94], в той час як вдаліше було б вжити лексему нелукавий - нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін [9 : 1978, т. 5, 332].

Б. З літніми чоловіками: With old gentlemen, a girl was pert and saucy and almost, but not quite, flirtatious... Де pert - це 1. (especially of a girl or young woman) slightly disrespectful in a rather amusing way; saucy — це 1. harmlessly, and perhaps amusingly disrespectful -- таким чином ці МО виступають синонімами, flirtatious - tending to flirt, flirt —■ to behave with a member of the opposite sex in a way that attracts (sexual) interest and attention [12 : 1998, 523].

М. Бехайм-Шварцбах пропонує такий варіант перекладу: Mit alten Herren mufite man schlagfertig und keck sein und schon fast ein wenig liebaugeln. Синоніми pert та saucy передано як schlagfertig та keck, які, в свою чергу, не виступають синонімами один до одного, бо schlagfertig - nie um eine Antwort verlegen, einfallsreich in Antworten (Person) є еквівалентом англійського quick-witted - clever, quick to understand and take actions [12 : 1996, 1131]. На нашу думку, замість schlagfertig варто було б вжити kefi - hubsch und dazu etwas frech, dreist oder vorlaut, що виступає основним синонімом до keck - munter, unbefangen, frisch.. Крім того, обидві МО keck та kefi пропонуються як основні еквіваленти англійських pert and saucy [16 : 2004, 601-602]. Прикметник flirtatious замінено дієсловом liebaugeln в значенні “j-m zartliche Blicke zuwerfen”, хоча можна було б вжити kokett - in spieler. Art darauf bedacht, anderen (bes. Mannern) zu gefallen, щоб зберегти синтаксичну структуру поширеного речення з однорідними складеними іменними присудками.

Р. Доценко вдало віднайшов семантичні еквіваленти: У товаристві літніх добродіїв дівчина має бути загониста, грайлива і навіть у міру кокетлива..., де загониста - від загонистий - розм. 1. якому властиві завзяття, сміливість або зухвалість, запальність [9 : 1979, т. 3, 84]; грайлива - від грайливий - 1. який любить грати, пустувати, жвавий, пустотливий [9 : 1979, т. 2, 154] та кокетлива - від кокетливий - 1. схильний до кокетства, який намагається подобатись; кокетство - неприховане прагнення сподобатись кому-небудь своєю поведінкою, манерою чи одягом, зацікавити собою [9 : 1979, т. 4, 214].

В. З дівчатами та молодими заміжніми жінками: With young girls and young married women, you slopped over with sugar and kissed them every time you met them, even if it was ten times a day. And you put your arms about their waists and suffered them to do the same to you, no matter how much you disliked it. You admired their frocks or their babies indiscriminately and teased about beaux and complimented husbands and giggled modestly and denied that you had any charms at all compared with theirs. And, above all, you never said what you really thought about anything, any more than they said what they really thought.

Вихідна думка виражена в наступних конструкціях, які ми зустрічаємо в першому та останньому реченнях: а) to slop over with sugar: to slop — 2. (of a liquid) to do this: 1. to go over the side of a container, литися через край, sugar — 3. flattery (лестощі), honeyed words (солодкі слова) ; б) above all, never to say what one really thinks about anything any more than they.: above all — most important of all, never — 1. not ever, not at any time, really — 1. in fact; actually, (not) any more...than — in (no) greater degree... than [12 : 2006, 909]. Інші, не підкреслені нами речення, уточнюють, яким саме чином якість to slop over with sugar може проявлятися.

Автор німецького перекладу повністю змінює структуру висловлювання: Mit jungen Madchen floB man uber Liebe und kufite sie jedesmal, wenn man sie sah, und ware es zwanzigmal am Tag. Man bewunderte unterschiedslos ihre neuen Kleider, neckte sie wegen ihrer Verehrer und sagte nie, was man wirklich dachte [14 : 1963, 195-196]. В оригіналі ми маємо чотири речення, в перекладі - лише два, при цьому взагалі випущена інформація про молодих одружених жінок, а також повністю відсутнє друге речення. Третє складнопідрядне речення, перша частина якого ускладнена однорідними присудками, та четверте складносурядне М. Бехайм - Шварцбах об’єднує в одне складнопідрядне, перша частина якого ускладнена однорідними присудками. Через зміну структури висловлювання не перекладено деякі словосполучення, а саме : above all та any more... than, що призводить до змістових втрат. Вираз to slop over with sugar, який підкреслює надмірну нещирість та прикидання, передано словосполученням uber Liebe fliefien: де Liebe — umgs. — Gefalligkeit, Freundlichkeit має позитивну конотацію [10 : 1999, 2381]. Навіть розмовність цієї фрази не дозволяє передати всієї інтенсивності вихідного словосполучення, кожен компонент якого виражає найвищу якість.

В українському перекладі синтаксичну структуру збережено: У колі молодих дівчат і недавно одружених жінок належить бути солодкою як мед і цілуватися з ними при кожній нагоді, хоч би й десять разів на день. І треба обіймати їх за стан і терпіти, коли вони роблять те саме з тобою, навіть якщо тобі це, може, й гидко. І безоглядно розхвалювати їхні сукні та дітей, підпускати невинні жарти на адресу їх кавалерів, підсипати компліменти їхнім чоловікам і, знічено посміхаючись, запевняти, що у тебе немає і дрібки тих чарів, якими наділено їх самих. А понад усе

- хай би про що йшлося, ніколи не слід казати того, що думаєш, бо і вони ніколи цього не кажуть.

To slop over with sugar вдало представлено як бути солодкою як мед, де солодкий - 6. підкреслено ласкавий, надмірно або нещиро люб ’язний, облесливий, а мед - 1. перен. про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення), але здебільшого нещире, а також збережено емоційність висловлювання останнього речення: А понад усе - хай би про що йшлося, ніколи не слід казати того, що думаєш, бо і вони ніколи цього не кажуть.

г) з чужими чоловіками: Other women's husbands you let severely alone, even if they were your own discarded beaux, and no matter how temptingly attractive they were. If you were too nice to young husbands, their wives said you were fast and you got a bad reputation and never caught any beaux of your own. Die Manner anderer Frauen liefi man ganzlich ungeschoren, um nichts ins Gerede zu kommen [14 : 1963, 196].

Щодо чиїхось чоловіків, то боронь Боже їх займати... Якщо ти бодай трохи виявиш уваги до такого молодика, його жінка тут - таки оголосить тебе спокусницею, і твоє добре ім ’я розвіється, як і надія на заміжжя

Де let alone - 1. adv. - adj. 12. to leave someone/something alone, а severely— adv. - adj. severe - 2. not kind or gentle in treatment; not allowing failure or change in rules, standards. Вдало підібрано розмовні еквіваленти в обох мовах перекладу: ganzlich ungeschoren lassen - in Ruhe lassen, nicht belastigen, nicht angreifen та боронь Боже їх займати - займати - 4. звертатися, заговорювати з особливою приязню зацікавленістю до кого-небудь, залицятися.

Перейдімо до статусу заміжньої жінки. М. Мітчел створює в романі світ, за традиціями якого чоловік стоїть в центрі, а жінка підпорядковується йому: It was a man's world, and she accepted it as such. The man owned the property, and the woman managed it. The man took the credit for the management, and the woman praised his cleverness. The man roared like a bull when a splinter was in his finger, and the woman muffled the moans of childbirth, lest she disturb him. Men were rough of speech and often drunk. Women ignored the lapses of speech and put the drunkards to bed without bitter words. Men were rude and outspoken; women were always kind, gracious and forgiving [ Mitchell 2007, 74-75].

У представленому уривку М. Мітчел використовує антитезу (стилістичний засіб контрасту, який протиставляє щонайменше дві окремі семантично протилежні фрази [Єфімов 2004, 68]), завдяки чому створюється ієрархічна пара (man-woman). А починаючи фразу з того, що це був світ чоловіків, письменниця підкреслює асиметрію у стосунках чоловіка та жінки. Як зазначає Д. Малишевська, в подібних ієрархічних парах обидва члена здаються формально рівноправними, але перший член завжди є значимим, а другий похідним, маркованим, і його значення базується на першій немаркованій категорії. В подібних контрастних парах завуальовано утверджується перевага першого поняття над другим [Малишевская 1999, 182]. М. Мітчел постійно підкреслює цю думку, бо майже всі речення, за винятком двох, мають схожу структуру, що є характерною рисою антитези: це складносурядні речення, кожна перша частина речення починається зі слова the man, кожна друга - із the woman. Кожне речення має структуру підмет - присудок. При цьому чоловік виконує якусь дію, а жінка завершує цю дію або виконує те, що є її логічним продовженням, завдяки чому з’являється змістовий контраст: чоловік та жінка протиставляються одне одному. Два речення мають трішки відмінну структуру: Men were rough of speech and often drunk. Women ignored the lapses of speech and put the drunkards to bed without bitter words. Обидва є простими, але поширеними однорідними присудками. Перше повідомляє про чоловіка, друге є логічним продовженням першого, але тут вже агентом виступає жінка. Незважаючи на деяку відмінність у своїй структурі, ці речення несуть ту саму інформацію, що й інші.

Погляньмо, як збережено цей синтаксичний комплекс та семантичний контраст у перекладах: Die Welt gehorte dem Mann, und so nahm sie sie hin. Dem Mann gehorte der Besitz, die Frau hatte ihn zu verwalten. Waren Haus und Plantage gut aufgezogen, so hatte der Mann die Ehre, und die Frau lobte seine Geschicklichkeit. Der Mann brullte wie ein Stier, wenn er einen Splitter im Finger hatte, und die Frau erstickte jedes Stohnen bei der Geburt, damit es ihn nicht storte. Die Manner waren grob in ihren Worten und oftmals bezecht. Die Frauen uberhorten anstofiiges Reden und brachten die Trunkenbolde ohne ein Wort der Bitterkeit zu Bett. Die Manner sagten barsch und unverblumt ihre Meinung, die Frauen waren immer freundlich, gutig und verzeihend [Mitchell 2004, 70]. Як ми бачимо, в цілому структуру збережено: кожна частина починається із згадки чоловіка, а друга - із жінки. Однак в другому реченні допущена неточність: Dem Mann gehorte der Besitz, die Frau hatte ihn zu verwalten. Змістовно передано правильно, але на граматичному рівні МО “Mann” не виступає в ролі підмета в реченні, а виконує функцію додатка, тому втрачається якість активного агента - повелителя світу. А в третьому реченні вона взагалі втрачає свою першу позицію і відсовується в середину конструкції.

В українському перекладі маємо: Світ цей належав чоловікам, і таким вона його і приймала. Маєток був у руках чоловіків, а жінкам лише належалося ним порядкувати. Чоловіка підносили за те, що він добре господарює, а жінка хвалила його за тямущість. Загнавши скалку в палець, чоловік міг верещати, як недорізаний, а жінка і в пологах тамувала стогін, аби не розтривожити чоловіка. Чоловіки були нестримні у мові і часто упивалися. А жінки пропускали повз вуха брутальні слова з їхніх уст і, не дорікнувши й словом, вкладали п ’яниць у ліжко. Чоловіки дозволяли собі грубощі та образи, а жінки попри все були терплячі, лагідні й вибачливі. В перекладі Р. Доценка також знаходимо порушення синтаксичної структури: в другому та третьому реченнях МО “чоловік” виступає в функції додатка, над яким виконується дія, а в другому та четвертому - втрачає першу позицію в реченні. Крім того виразу to roar like a bull Р. Доценко знайшов відповідник верещати, як недорізаний, хоча to roar означає: 1. to give a roar; roar1. - a deep loud continuing sound, а верещати - це пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. На нашу думку, можна було перекласти як ревіти як бик, тому що чоловік повинен викликати повагу та справляти в усіх ситуаціях величне враження.

В обох перекладах порушується структура антитези, тому ієрархічна пара не виконує задуманої функції, а саме - зникає дистанція між чоловіком та жінкою. Вони зрівнюються між собою, а це вже суперечить авторській інтенції.

Таким чином, відтворюючи уявлення про ідеальну жінку, М. Мітчел використовує стилістично нейтральні та стилістично марковані мовні засоби. Останні представлені: 1) морфологічними: використання підсилювальних

прикметників (great); прислівників та ступенів їх порівняння (severely, above all, never, really, very, any more than, much longer); 2) лексико-стилістичні: зміна конотації вислову (airs and graces); вживання троп (to slop over with sugar); 3) лексико-синтаксичні: повторення (might be a lady and a lady of blood), антитезу з ієрархічною парою (man-woman). При аналізі перекладів можемо спостерігати передачу стилістично нейтральних стилістично маркованими мовними засобами та навпаки: 1) заміна МО з шару нейтральної лексики застарілою або розмовною: lady - дама (укр. - заст.); pert - загониста (укр. - розм.), let severely alone - ganzlich ungeschoren lassen (нім. - розм.) та боронь Боже займати (укр. - розм.); 2) втрата морфологічних підсилювальних одиниць: much longer - langer, above all, you never said - sagte nie; 3) лексико-синтаксичні зміни: а) порушення структури синтаксичного комплексу з ієрархічною парою (man-woman) в обох мовах перекладу; б) численні об’ єднання речень з великою втратою інформації: переклад німецькою мовою; в) відсутність стилістичного повтору та спроби компенсувати це: might be a lady and a lady of blood - musste eine Dame von Geblut sein (нім.).

Перспективою подальшого дослідження можуть бути способи відтворення номінацій концепту Жінка за різними ознаками у перекладах роману М. Мітчел німецькою та українською мовами.

ЛІТЕРАТУРА

Англо-український словник / За ред. Є. І. Гороть. - Вінниця : Нова Книга, 2006. - 1700 с.

Великих О. Ю. Инвентарь семантического поля “Female” / О. Ю. Великих // Концептуальная картина мира и интерпретативное поле текста с позиции лингвистики, журналистики и коммуникативистики : сб. материалов Всерос. науч.-практ. конф., 20-23 июня 1999 г. / А. А Стриженко (ред). - Барнаул : Издательство АлтГТУ,

2000. - С. 110-117.

Єфімов Л. П., Ясінецька О. А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник / Л. П. Єфімов, О. А. Ясінецька. - Вінниця : Нова Книга, 2004. - 240 с.

Левченко О. Лінгвокультурологія та її термінна система /

О. Левченко // Вісник Нац. ун-ту "Львів. політ "., № 490. - 2003. - С.105-113 : Режим доступу : http : // www. lp. edu. ua / tc. terminology / TK_Wisnyk490 / TK_wisnyk490_ lewchenko. htm

Малишевская Д. Базовые концепты культуры в свете гендерного подхода (на примере оппозиции «Мужчина / Женщина») / Д. Малишевская // Фразеология в контексте культуры / Под ред. В. Н. Телия - М. : Языки русской культуры, 1999. - С. 180-186.

Мітчел М. Розвіяні вітром: Роман: Кн. 1 / Пер. з англ. Р. І. Доценка. Харків: Фоліо, 2004. - 591 с.

Мітчел М. Розвіяні вітром : Роман : Кн. 2 / Пер. з англ. Р. І. Доценка. Харків: Фоліо, 2004. - 590 с.

Самосудова Г. Г. Художественный текст - субъективный образ объективного мира // Концептуальная картина мира и интерпретативное поле текста с позиции лингвистики, журналистики и коммуникативистики : сб. материалов Всерос. науч.-практ. конф., 20-23 июня 1999 г. / Под ред. А. А. Стриженко. - Барнаул : Издательство АлтГТУ, 2000. - С. 122-129.

Словник української мови : в 11 т. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. 1-11.

Wahrig G. Deutsches Worterbuch / Wahrid Gerhard. - Beltelsmann Lexicon Cop., 1993. - 1494 s.

Langenscheidts GroBworterbuch Deutsch als Fremdsprache / Herausgeber Dr. Dieter Gotz, Dr. Gunther Haensch, Dr. Hans Wellmann. - Berlin, Munchen, Wien, Zurich, New York, 2002. - 230 s.

Longman Dictionary of English Language and Culture. - Harlow Essex, 2005. - 1620 p.

Mitchell M. Gone with the Wind. - New York : Scribner,

2007. - 960 p.

Mitchell M. Vom Winde verweht / Ubers. v. M. Beheim - Schwarzbach. - Berlin : Ullstein, 2006. - 1120 s.

Webster’s New Twentieth Century Dictionary of the English Language. - New York, 1963. - 2129 p.

Worterbuch : Englisch-Deutsch, Deutsch-Englisch / herausgegeben von R. Brunt, K. D. Bunting. - Chur, Schweiz, 1996. - 800 s.