Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ГЛИБИННІ ПРЕДИКАТИ: СПІВВІДНОШЕННЯ СЕМАНТИЧНОЇ ТА ПОВЕРХНЕВОЇ СТРУКТУР (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ТЕКСТІВ БІОГРАФІЧНОЇ ТЕМАТИКИ)
joomla
ГЛИБИННІ ПРЕДИКАТИ: СПІВВІДНОШЕННЯ СЕМАНТИЧНОЇ ТА ПОВЕРХНЕВОЇ СТРУКТУР (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ТЕКСТІВ БІОГРАФІЧНОЇ ТЕМАТИКИ)
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

МЕЛЕШКЕВИЧ Л. М.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті розглядаються способи репрезентації глибинних предикатів та їхнього актантного оточенняу поверхневих структурах речень в англомовних енциклопедичних текстах біографічної тематики. Автораналізує співвідношення семантичних та синтаксичних структур.

В статье рассматриваются способы репрезентации глубинных предикатов и их актантного окружения в поверхностных структурах предложений в англоязычных энциклопедических текстах биографической тематики. Автор анализирует соотношение семантических и синтаксических структур.

The article deals with the way deep predicates and sets of their actants are represented in surface structures in English biographical texts of encyclopedic entries. The correlation of semantic and surface structures is analyzed.

Одним із завдань сучасних текстолінгвістичних студій є дослідження енциклопедичного дискурсу. Його актуальність пояснюється насамперед тим впливом, який має на читача текст енциклопедичної статті, оскільки, як наголошує Т. В. Радзієвська, «рецепція енциклопедичної статті передбачає безумовне засвоєння інформації, взяття її до відома та, можливо, подальше використання» [Радзієвська 2008: 14]. Модель комунікації, що реалізується енциклопедичним текстом, визначає характер добору лексики, особливо предикатної, з урахуванням її граматичних та семантичних ознак.

Оскільки предикат виступає центральним компонентом семантичної структури речення, звернення до його семантичних характеристик та аналіз співвідношення між його семантикою та формально-синтаксичною (поверхневою) репрезентацією дає можливість висвітлити глибинні принципи організації тексту енциклопедичної статті та особливості енциклопедичного дискурсу загалом. Мета статті - проаналізувати способи репрезентації предикатів та їхнього актантного оточення в поверхневих структурах речень, що містяться в англомовних енциклопедичних текстах біографічного типу, а також дослідити співвідношення семантичних та синтаксичних структур.

Актуальність дослідження зумовлена тим фактом, що глибинні предикати в англомовних текстах енциклопедичних статей ще не стали предметом спеціального вивчення, тоді як вони відіграють надзвичайно важливу роль у семантичній структурі речення, оскільки їх семантика зумовлює наявність актантів та їх ролі. Матеріалом дослідження слугували тексти 248 статей найпопулярніших англомовних енциклопедій - «The New Encyclopedia Britannica» та «The Encyclopedia Americana».

Синтаксичні структури у мові можуть бути ізоморфні або аломорфні (анізоморфні) семантичним [Оглоблин 1981: 63]. Синтаксичні зв’язки в простих конструкціях відображають семантичні зв’язки. Проте, як зауважує О. К. Оглоблін, ізоморфізм семантики та синтаксису взагалі не може витримуватися послідовно, оскільки в синтаксисі існує тенденція до утворення одновершинної синтаксичної структури (вершиною синтаксичного дерева є присудок), в той час як семантика не знає обмежень на кількість вершин [там само: 62]. Прикладами відсутності згаданих обмежень можуть слугувати семантичні структури із зануренням, в яких елемент занурення репрезентує окремий стан справ (у розумінні А. Мустайокі), що може бути представлений семантичною структурою з власним глибинним предикатом.

Предикат характеризується синтаксичною та семантичною валентністю в різних мовах. Але якщо синтаксична валентність предиката (облігаторна чи факультативна) специфічна для кожної окремої мови, то семантична валентність виявляється на семантичному рівні речення і є однаковою для всіх мов. Це, серед інших факторів, пояснює явище асиметрії поверхневої та семантичної структур. У нашому дослідженні для глибинно-семантичної репрезентації смислу речення застосована методика А. Мустайокі [Мустайоки 2006].

Слід насамперед зазначити, що для речень у біографічних текстах не характерний ізоморфізм семантичної та поверхневої структур. Навпаки, речення, в яких поверхнева структура повністю відображає елементи одної простої семантичної структури, є швидше винятками, ніж правилом. Наприклад: Abdul-Hamid I (1725-17S9) was a sultan of Turkey (Abdul-Hamid I) [TEA, 1: 28] - [RlId; N1, N2]; He became a U. S citizen in 1945 (Krenek, Ernst) [TEA, 16: 579] - [^RlId; N1, N2]; Celestine III was pope from 1191 to 119S (Celestine III) [TEA, 6: 129] - [Id; N]. Семантичні структури таких речень переважно включають предикати Ідентифікації або Ідентифікаційного відношення.

Порушення ізоморфізму між семантичним та синтаксичним рівнями пов’язане насамперед із необхідністю передачі великої кількості інформації, яку має містити енциклопедична стаття для того, щоб всебічно охарактеризувати особу, названу в заголовку. Але оскільки обсяг енциклопедичної статті обмежений вимогами економії енциклопедичного простору, одне речення репрезентує, як правило, дві або більше простих семантичних структур.

Для біографічних текстів однаковою мірою характерне як якісне, так і кількісне порушення ізоморфізму між елементами семантичного та синтаксичного рівнів. Типовими випадками якісного порушення ізоморфізму є синтаксичне оформлення Об’ єкта, Реципієнта або Теми як

підмета речення, а Агенса - як агентивного ад’юнкта (by-фраза). Наприклад: On his return to Rome in 1537, he was accused of embezzlement and imprisoned (Cellini, Benvenuto) [TNEB, 3: 14] - {[AcSoc;

A, O, T=P] AND [P] AFTER [P]}; Cespedes was born into a prominent plantation family who had been granted their Cuban estate in 1517 (Cespedes (y Borja del Castillo), Carlos Manuel de) [TNEB, 3: 43] - {[P] AND [AcPs; A, R, O]}; His unflinching loyalty was rewarded by Henry VII with the dukedom of Bedford (1845).(Bedford, Jasper Tudor, duke of) [TNEB, 2: 38] - [AcSoc; A, R, O, T=P]; A man of secretive nature, ‘Abbas lived in isolation in his palace at Banha, where he was strangled by two of his servants (‘Abbas I) [TNEB, 1: 8] - {[P] AND [AcPhys; (QUANT)A, O, I]}. Наведені ілюстрації свідчать про те, що у разі якісного порушення ізоморфізму між елементами семантичного та синтаксичного рівнів предикат семантичної структури не обмежений умовою входження до будь - якого одного класу, а може належати до різних класів. Ці самі приклади можуть, крім того, слугувати ілюстрацією кількісного незбігу елементів двох рівнів.

У біографічних текстах однією з головних причин порушення ізоморфізму між семантичним та поверхневим рівнями є комунікативний фактор, який впливає на експліцитність вираження тих чи інших актантів у поверхневій структурі. Якщо автор вважає певну інформацію неважливою або якщо вона вже наводилася ним раніше, він може обмежувати мовну репрезентацію актантного оточення предиката. Але комунікативний фактор не впливає на представлення цього оточення в семантичній структурі: глибинний предикат відкриває валентності для цих актантів, проте деякі з валентностей на поверхневому рівні залишаються незаповненими. Наприклад: After the war, the manufacture of arms was forbidden (1); parts of the works had to be dismantle, and the labour force reduced (2) (Krupp GmbH) [TNEB, 7: 15] - {(Caus=PROHIBITED, Acaus) [AcM; A, O, I] AFTER [P] AND (ModPhase=NECESSARY) [AcPhys; A, (Rl; O), I] AND [Acsoc; A, O]}. У прикладі 1 у поверхневій структурі не виражені експліцитно Агенс каузації, Агенс Ідентифікаційної дії та Інструмент, а в прикладі 2 - Агенси Соціальної і Фізичної дії та Інструмент (фразу the labour force had to be reduced ми інтерпретуємо як some workers had to be fired).

Мовні засоби вираження актантів Агенс та Об’єкт відсутні у прикладі: He was educated at the Imperial Corps of Pages in St. Petersburg (Kropotkin, Peter Alekseyevich) [TEA, 16: 583] - [Acid; A, R,

O]. У поверхневій структурі наступного прикладу не репрезентований актант Об’ єкт, для якого відкриває валентність предикат Ідентифікаційної дії: Cerf was born in New York City and studied at Columbia University (Cerf, Bennett Alfred) [TEA, 6: 200] - {[^Ex; L, N] AND [AcId; A, O]} (пор. мовні засоби вираження актантного оточення предиката Ідентифікаційної дії у реченні Kretschmer studied both philosophy and medicine at the University of Tubingen...(Kretschmer, Ernst)[TNEB, 7: 4] - [AcId; A, O1 AND O2]).

Н. Д. Арутюнова наголошує, що семантична структура предикатів (=поверхневих дієслів - Л. М.) може мати складений характер і включати цілу серію семантичних «доважків», що стосуються 1) ситуації, яка передувала позначуваній дії, 2) наступної ситуації, 3) фізичних або

інших ознак об’єкта дії, 4) фізичних або інших ознак суб’єкта дії, 5) типу інструмента або знаряддя дії, 6) способу дії, 7) мотиву дії, 8) мети дії, 9) інтенсивності дії або градації ознаки, 10) кванторних характеристик суб’єкта або об’єкта, 11) оцінки [Арутюнова 1980: 231].

Особливість біографічних текстів полягає в тому, що типовими для них є не всі, а лише деякі з указаних випадків. Семантична структура поверхневих дієслів нерідко має комплексний характер, і до їх значення може входити вказівка на:

1) попередню ситуацію: With the aid of the top imperial military commander, Jung-lu (1836­1903), Tz’u-hsi returned to the capital<...>(Kuang-hsu) [TNEB, 7: 20] (to go or come back to a place where you were before [LDCE, c. 1408]; return^be+come back [Старикова 1985: 105]);

2) наступну ситуацію: Soon he had to choose between two imperial policies: to complete the conquest of North Africa or concentrate his energies on Spain, where the Christians were threatening the former Almovarid domains (‘Abd al-Mu ’min) [TNEB, 1: 16] (to say that you will cause someone harm or trouble if they do not do what you want [LDCE: 1729]);

3) ознаки об’єкта дії: Charles Conrad, Jr., piloted the Lunar Module to a pinpoint landing on the Moon< ... >(Bean, Alan L(aVern)) [TNEB, 2: 10] (to guide an aircraft, spacecraft, or ship as its pilot [LDCE: 1239]);

4) ознаки суб’єкта дії: Abbe studied astronomy and calculated longitudes for the U. S. Coast and Geodetic Survey at Cambridge, Mass<...>(Abbe, Cleveland) [TEA, 1: 10] (суб’єкт дії - не будь-яка істота, а людина);

5) інструмент дії: Obtaining a charter in 1868 for a 4-foot pneumatic tube to demonstrate mail delivery, he actually dug an 8-foot bore tunnel<...>(Beach, Alfred Ely) [TEA, 3: 7] (to move earth, snow etc, or to make a hole in the ground, using a spade or your hands [LDCE: 435]);

6) спосіб дії: He conquered China<... >(Kublai Khan) [TNEB, 7: 21] (to get control of a country by fighting [LDCE: 328]);

7) кванторні характеристики суб’єкта дії: Large numbers of “outlanders” flocked to the Transvaal<...> (Kruger, Paul) [TNEB, 7: 13] (to go or gather together somewhere in large numbers [OALD: 592]).

Що стосується зазначених Н. Д. Арутюновою випадків включення до семантичної структури поверхневих дієслів указівок на мотив або мету дії, то слід зазначити, що у біографічних текстах це досягається шляхом наголошення причинно-наслідкових зв’язків (у цьому випадку прості семантичні структури поєднуються за допомогою метасполучників BECAUSE, THEREFORE). Для повідомлення про мету дії у поверхневій структурі вживається інфінітив у функції обставини мети або прийменниково-субстантивна конструкція з прийменником for (на семантичному рівні їм відповідає метасполучник IN ORDER TO). Інформація про мотив або мету дії є дуже важливою для характеристики особи, названої у заголовку енциклопедичної статті, а тому автор привертає увагу читача, використовуючи спеціальні синтаксичні конструкції. З-поміж перелічених

Н. Д. Арутюновою семантичних доважків для біографічних текстів, на відміну від наративних, нехарактерною є наявність дієслів, які включають сему інтенсивності дії чи градації ознаки, а також оцінну сему. Оскільки оцінка зумовлена суб’єктивними смаками, інтересами та поглядами мовця, таке висловлення не відповідатиме параметрам об’єктивної істинності [Арутюнова 1980: 230], що суперечить завданню укладача енциклопедичної статті.

До порушення ізоморфізму між елементами семантичної та синтаксичної структур призводить імплікація предиката. Дослідниця семантичного синтаксису О. М. Старикова наголошує на тому, що «як і суб’єкт, предикат знаходить своє вираження в експліцитних, прямих, непрямих та імпліцитних формах» [Старикова 1985: 36], і основними серед прихованих способів вираження предиката вважає такі: 1) напівімпліцитні предикатні одиниці, в яких фазовий або інший дієслівний елемент є репрезентантом усього предиката; 2) детермінанти та доповнення [там само: 40]. Мовознавець відзначає тенденцію до вираження предиката в англійському реченні лише фазовим дієсловом, яке позначає початок, продовження, закінчення дії або процесу: Lane had finished his snails (Salinger)^ ...finished to eat his snails [там само: 41]. Зауважимо принагідно, що з позицій функціонального синтаксису фазові дієслова репрезентують не предикат, а модифікатор семантичної структури, отже, у наведеному О. М. Стариковою прикладі експліцитно виражена лише Фаза дії, а сам предикат імплікований.

Приховані предикати аналізує і В. В. Богданов. Речення типу «Він почав книгу», які часом зустрічаються в розмовній мові, мовознавець вважає еліптичними, оскільки вони є наслідком опущення предиката і за змістом відповідають реченням типу «Він почав писати (читати і т. ін.) книгу» [Богданов 1977: 78]. Приклади прихованого предиката (в авторській трактовці - еліпсису залежного дієслова) наводить також О. К. Оглоблін: Я хочу с мамой (=гулять); Да и лесом-то одному страшно (=идти); Тебя с разговорами-то и по затылку можна (=ударить) [Оглоблин 1981: 68].

Н. Д. Арутюнова говорить про пропозицію, для відновлення якої інколи буває необхідно заповнити семантичну лакуну, що створюється звичним еліпсисом. Для підтвердження своєї точки зору дослідниця наводить такі приклади: просить (дать) денег взаймы, пожелать красивой жены (=пожелать кому-либо жениться на красивой девушке), обещать (подарить) сыну часы, советовать (кому-либо поехать на) юг, хлопотать о (получении) пенсии, ожидать (приезда) сына, хотеть (выпить) чаю [Арутюнова 1976: 128].

Р. Квірк, С. Грінбаум та ін. наголошують, що в деяких випадках можлива імплікація предиката, ілюструючи свою думку такими прикладами: He suggested a picnic on the island [‘that a picnic be arranged on the island’]; They are planning a meeting at my house [‘that a meeting should be held at my house ’]; They offered a barbecue nearby [‘to have a barbecue nearby ’]; The doctor advised a few days off work [‘advised taking< ... > ’] [Quirk et al. 1985: 524—525]. Реченням енциклопедичного тексту також властива подібна імплікація предиката. Прикладом імплікації предиката y біографічних текстах можуть бути такі речення: He continued in this vein< ...> (Aalto, (Hugo) Alvar (Henrik)) [TNEB, 1: 3] - {(TempPhase=CONTINUE) [AcCh; A]}; He planned a great historical work on Germany, but only portions were published (Celtis, Conradus) [TEA, 6: 154] - {[P] ALTHOUGH (PrePhase=PLAN)[AcInt; A, (Ch; Rl; O), T]} (^ He planned to write a great historical book on Germany); He returned to Berlin, where he completed “Departure ”(1923-33), the first of the large-scale allegorical triptychs that constitute his most important works (Beckmann, Max) [TNEB, 2: 34] - {[P] AND (TempPhase=FINISH)[AcInt^Acphys; A, (^Ex; RlId; O), I] (^ He finished painting “Departure”; to complete: to finish doing or making something, especially when it has taken a long time [LDCE: 313]). Адекватне заповнення семантичної лакуни можливе завдяки попередньому повідомленню про фах, діяльність суб’єкта, якому присвячена енциклопедична стаття.

У синтаксичній структурі речення He continued in this vein<...>наявне дієслово to continue, яке репрезентує модифікатор семантичної структури Фазу. Фазові дієслова не є предикатами, оскільки вони не позначають дію, а лише вказують на темпоральну фазу її розвитку. У наведеному вище прикладі сам предикат дії не представлений у поверхневій структурі. В залежності від контексту подібні предикати можуть виражати різні значення (наприклад, Мовленнєвої, Фізичної, Інтелектуальної, Характеризаційної дії тощо). Виходячи із загального змісту енциклопедичної статті, легко реконструювати речення: He continued to work in this vein.

Прикладами прихованого предиката є також конструкції з прийменником with, ужиті в значенні супровідних обставин: Aaron retired at the end of the 1976 season with a record of 3,771 hits, 2,297 runs batted in, and 775 home runs (Aaron, Henry Louis) [TEA, 1: 5] - {[(TempPhase=FINISH)[AcId; A] AND [RlId; N1=P, (Quant)N2=P]} (^he retired+the record included 3,771 hits, 2,297 runs batted in, and 775 home runs) - Пор. Aaron’s batting records include totals of 755 home runs, 1,477 extra-base hits, and 2,297 runs batted in (Aaron Hank) [TNEB, 1: 5];

In 1956 he won the league batting championship with an average of.328<...> (Aaron Hank) [TNEB, 1: 5] - {[AcSoc; A, O] AND [Ch(Quant); N=P]} (^ he gained the victory over (=defeated) all the competitors in the league batting championship+the (batting) average was.328);

Rezanov returned to Sitka with a shipload offood<... > (Rezanov, Nikolay Petrovich) [TNEB: 16]

- {[AcLc; A, L] AND [Ex; N, L]} (^he returned to Sitka +there was food aboard ship).

Зважаючи, з одного боку, на факультативність у поверхневій структурі речення прийменниково-субстантивних конструкцій типу with a record, а з другого боку - на семантичну значущість інформації, що її вони передають, ми вважаємо такі конструкції репрезентантами окремого стану справ, який може бути представлений семантичною структурою зі своїм глибинним предикатом: The record included 3,771 hits, 2,297 runs batted in, and 775 home runs - {[RlId; N1=P, (Quant)N2=P] AND [RlId; N1=P, (Quant)N3=P] AND [RlId; N1=P, (Quant)N4=P]}; The (batting) average was.328 - [Ch(Quant); N=P].

В. В. Богданов відносить прийменниково-субстантивні конструкції до числа синтаксичних структур із частково прихованим предикатом (the boy with the black silk bandage). Учений уважає, що такі предикати могли б бути виражені формою дієслова, якби вони займали матричне положення [Богданов 1977: 106], тобто положення незалежного речення, з якого починається породження всього висловлення [там само: 103]. Те, що прийменники можуть реалізувати своєрідний спосіб згортання предикатів (у термінології А. Мустайокі - занурення), наголошують і

І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський [Вихованець та ін. 1983: 142-143].

Прикладами імплікації предиката є речення з дієсловами, які мають лексичне значення відмови. Такі дієслова, як refuse, decline, drop, є репрезентантами модифікатора Модальна Фаза, а ядро семантичної структури інколи представлено у поверхневій структурі іменником абстрактного значення. Словникові дефініції дозволяють визначити клас прихованого предиката та встановити його валентне оточення: When he arrived in Petrograd (now Leningrad) in June 1917, after 40 years in exile, he was greeted warmly and offered the post of minister of education in the provisional government, which he brusquely declined (Kropotkin, Peter) - [TNEB, 7: 12] - {[P] AND (ModPhase=UNDESIRABLE)[RlId; N; T]}^He refused to be the minister of education (decline: (formal) to refuse politely to accept or to do sth [OALD: 396]).

О. М. Старикова твердить, що імплікація предиката характерна також для детермінантів мети, причини та умови, які виражені іменем, що позначає суб’єкт дії або носія ознаки. Імплікація тут носить ретроспективний, проспективний або внутрішній характер. Імпліцитний предикат виражає значення якості, дії або екзистенціональності. Дослідниця зазначає, що можливі номінації з частковою імплікацією предиката, і наводить такі приклади: And because of this conclusion, <.>Mason securing divers from among the woodsmen of the region<.>(Th. Dreiser) (.because of this conclusion=because Mason came to this conclusion (made this conclusion)) [Старикова 1985: 49]; I was without jacket because of the warm night (A. Sillitoe) (.because the night was warm) [там само: 50]. Редукція події до одного із складових компонентів, на думку автора, характерна і для детермінанта in spite of N, який виражає значення поступки [там само]. Ці твердження справедливі

і для біографічних текстів: On the death of Macdonald in June 1891, Abbott emerged as compromise choice for prime minister, but he resigned the following year because of ill health (Abbott, Sir John (Joseph Caldwell)) [TNEB, 1: 13] - {[P] BECAUSE [StPhl; E] ALTHOUGH [P]}(^he was in ill health; he was ill); Despite her ill health she served as Lenin’s personal secretary < ...> (Krupskaya, Nadezhda Konstantinovna) [TNEB, 7: 15] - {[P] ALTHOUGH [StPhl; E]}.

Особливістю досліджуваних текстів вважаємо той факт, що імпліцитний предикат переважно вказує на ретроспективний стан справ (як у вищенаведених прикладах: resigned the following year because of ill health; despite her ill health she served as<.>; retired< .> with a record of<.>; he continued in this vein<.>і т. ін.). Ретроспективний характер має прихований предикат і в наступному прикладі: In May 1786, in Switzerland, his wife died of puerperal fever<.>(Beckford

William) [TNEB, 2: 34] - {[^Ex; N] BECAUSE [Stphi; N]} she died because she had a puerperal fever). Оскільки прийменник of може передавати значення причини [Quirk et al. 1985: 700; Старикова 1985: 22; LDCE: 1136], прості семантичні структури поєднуються за допомогою метасполучника BECAUSE.

Ізоморфізм між елементами семантичної та синтаксичної структур може також порушуватися внаслідок стягнення (в іншій термінології - редукції, конденсації, компресії) семантичних елементів при репрезентації їх у поверхневій структурі. Це особливо характерне для біографічних текстів, у яких кожне речення є максимально інформативним. Аналізуючи явища аналітизму та синтетизму у тексті, Т. В. Радзієвська підкреслює, що «особливий приклад текстотипу, в якому відчутно виражений синтетизм, - це енциклопедична стаття як компонент енциклопедичного тексту, покликаний зберігати істинну та об’єктивну інформацію та надавати її читачеві в найбільш компактному вигляді» [Радзієвська 2008: 14]. Одним із прикладів семантичного стягнення є заповнення валентності предиката предикатним актантом, який представляє окремий стан справ.

Н. Д. Арутюнова, детально проаналізувавши типи предикатних слів та їхню семантичну структуру, виокремлює семантично різноманітну групу дієслів, які репрезентують предикати, що відкривають валентність для предикатного актанта (в авторській трактовці - предикатів пропозиційного відношення), до якої включає дієслова мовлення і повідомлення, судження та мислення, пам’яті та знання, оцінного судження, волевиявлення і спонукання, дієслова, що «створюють світ», дієслова слухового сприйняття та ін. [Арутюнова 1976: 128; 326—356]. Дослідниця наголошує, що, потрапивши в поле таких дієслів, будь-яка лексична одиниця отримує подієве прочитання. Цю тезу підтверджують і речення з біографічних текстів. Наприклад: On Oct.11, 1899, after months of confrontation, Kruger declared war on Britain<... >(Kruger, Paul) [TEA, 16: 584] - [Acsp^Acsoc; A, (PLURAL)R, T=P] (T=P: war - [Acsoc; (PLURAL^ AND (PLURAL)A2, Т]).

На думку А. Мустайокі, позицію актанта предиката в семантичній структурі речення інколи займає стан справ загалом, а у відповідних поверхневих структурах при цьому нерідко з’являються іменники, мотивовані дієсловом або прикметником, тобто назви дій чи якостей [Мустайоки 2006: 174]. Схожу думку висловлює і В. В. Богданов, зауважуючи, що при деяких дієсловах аргументні позиції можуть займати як непропозитивні, так і пропозитивні іменники, наприклад, імена дії. Дослідник при цьому звертає увагу на те, що змістова структура речення не буде однаковою, вона різко змінюється, якщо позицію аргумента дієслова займає пропозитивний іменник [Богданов 1982: 32] (тобто репрезентант предикатного актанта). Такого ж погляду дотримується і С. Д. Кацнельсон. Аналізуючи речення Огонь заставил противника залечь, Дождь заставил ее вернуться, Шорох заставил его вздрогнуть, дослідник приходить до висновку, що під єдиною формальною структурою криється декілька змістових структур [Кацнельсон 1972: 85].

Н. Д. Арутюнова акцентує увагу на тому, що без чіткого розмежування предметних аргументів та

аргументів, що вказують на певну подію (в авторській трактовці - подієвих аргументів), неможлива семантико-синтаксична характеризація дієслів [Арутюнова 1973: 120]. Наведені вище зауваження лінгвістів свідчать про складність інтерпретації предикатних актантів та необхідність враховувати як значення самого предиката і семантичної структури в цілому, так і значення, що додатково виражається предикатним актантом. Такого підходу вимагають і біографічні тексти енциклопедичних видань.

Якщо в семантичній структурі речень, що описують ситуацію отримання будь-чого Реципієнтом, наявний предикатний актант Об’єкт, то предикат належить до підкласу Соціальної дії. Наприклад: He led the league four times in home runs<... >,and he received the Golden Glove Award for fielding in 1958, 1959, and 1960 (Aaron, Henry Louis) [TEA, 1: 5] - {[P] AND [AcSoc; A, R, (Id; O=P), T=P]} (she was awarded the Golden Glove),(O=P - award: a prize or other reward that is given to someone who has achieved something [MED: 88]).

Якщо ж валентність Об’ єкта, що його отримує Реципієнт, заповнює непредикатний актант, то предикат семантичної структури належить до підкласу Дії, що каузує володіння: Fourteen city art museums also received art collections from his foundation (Kress, S. H.) [TNEB, 7: 4] - [AcPs; (PLURAL)A, (QUANT)R, (QUANT)O)] (sFourteen city art museums also received a number of works of art from his foundation). Іменник collection у наведеному вище прикладі можна розглядати як репрезентант актанта, денотатом якого є об’єкт дійсності, що включає певне число однотипних об’єктів, таких якю team, fleet, book і т. ін. Отже, в описаних вище ситуаціях предикат належить до підкласу Соціальної дії, якщо актант Об’ єкт є предикатним, або до підкласу Дії, що каузує володіння, якщо Об’єкт - непредикатний актант.

Предикатний актант, репрезентований у поверхневій структурі іменною фразою, ядром якої є субстантивована лексема, представляє окремий стан справ. Наприклад: Reynaud, Paul< ... >conservative French politician and statesman who, as premier in June 1940, unsuccessfully attempted to save France from German occupation in World War II (Reynaud, Paul) [TNEB, 10: 13] - {[P] AND (PrePhase=TRY)[AcSoc; (Id; A), O, T=P]} (T=P: German occupations Germany occupied France - [AcSoc; (PLURAL)A, (PLURAL)O]).

Інтерпретація речень, до складу яких входять слова з абстрактним значенням, є доволі ускладненою, оскільки не всі такі слова мають прямий відповідник на семантичному рівні [Мустайоки 2006: 178]. Наприклад: He began a long and profitable collaboration with Starling soon after he obtained a teaching post at University College, London (1888)<... >(Bayliss, Sir William Maddock) [TNEB, 2: 3] - {[P] AFTER [sId; N] (she became a teacher at University College).

Для біографічних текстів характерні складні семантичні структури, в яких окремий стан справ репрезентований у поверхневій структурі іменником, утвореним шляхом номіналізації дієслова. Прості семантичні структури в цьому випадку поєднуються за допомогою метасполучника. Наприклад: Eager to be on the winning side<. >Reynolds returned to London after the imprisonment of

Edward II<...> (Reynolds, Walter) [TNEB, 10: 14] - {[AcLc; A, L] AFTER [AcLc; A, O, L]} (^he returned to London after Edward II was put in prison). Підтвердження наших міркувань знаходимо у

О. М. Старикової, яка вказує, що «детермінант after N, який утворює темпоральний фон речення і конкретизує послідовність здійснення подій, має пропозитивне значення і може виконувати семантичну роль предиката (звичайно частково вираженого) »: Mr. Golspie, after a brief glance, ignored the pair of them<...> (J. Priestley) [Старикова 1985: 29—30].

Причиною порушення ізоморфізму між семантичним та поверхневим рівнями може бути семантична інкорпорація, коли елемент семантичної структури включено, інкорпоровано до семантики поверхневого дієслова. Таким чином, елементів семантичної структури більше, ніж елементів поверхневої структури [Мустайоки 2006: 44]. Прикладом семантичної редукції у біографічних текстах є інкорпорація актантів до лексичного значення поверхневого дієслова. У деяких випадках інкорпоровані актанти, хоча і є важливими для повного представлення стану справ, все ж частково втрачають свою семантичну значущість (це насамперед стосується Інструмента - актанта, який найчастіше інкорпорується до лексичного значення дієслова у біографічних текстах). Так, наприклад, предикати, репрезентовані поверхневими дієсловами guillotine, shoot, burn, sail, land, wander, передусім несуть інформацію про виконану дію, а Інструмент цієї дії відходить на задній план, оскільки для автора надзвичайно важливим є повідомлення саме про дію Агенса, а не акцент на Інструменті. У біографічних текстах поодинокими є випадки інкорпорації актантів, семантично вагомих для представлення стану справ, наприклад у таких зафіксованих нами дієслів, як imprison, orbit, emigrate (інкорпорація Місця), bribe, arm (інкорпорація Об’єкта).

Для репрезентації предикатів різних класів можуть використовуватися аналітичні вирази, коли одному елементу семантичної структури відповідають два чи більше елементів поверхневої структури. У біографічних текстах аналітичним вираженням предиката є ідіоматичні дієслівно - субстантивні словосполучення типу give attention to та конструкції з дієсловами типу conduct (explorations), make (an escape), have (respect), give (a description) та ін., які розглядаються як семантично порожні. Наприклад: He used complex forms and varied materials, acknowledged the character of the site, and gave attention to every detail of building (Aalto (Hugo) Alvar (Henrik)) [TNEB, 1: 3] - {[P] AND [AcCh; A, (Rl; T)]} (attention: the act of listening to, looking at or thinking about sth/sb carefully [OALD: 84]; ^he thought about every detail of a building). Предикат Характеризаційної дії позначений в поверхневій структурі дієсловом give та його комплементом attention і відкриває валентності для двох актантів - Агенса та Теми.

В. Г. Гак, аналізуючи аналітичні структури, використовує термін «розгортання предиката» і застосовує його до поверхневих структур. На його думку, заміна дієслова дієслівною аналітичною структурою, яка складається з дієслова-предикатора в напівслужбовій функції та віддієслівного іменника, підвищує трансформаційну гнучкість речення, оскільки, не змінюючи семантики

висловлення, збільшує валентність дієслова. Для нашого дослідження важливою є теза вченого про те, що позиція найменування процесу (присудка) займається дієсловом-предикатором, яке вказує на процес у найбільш загальній формі, але не на даний конкретний процес, що описується у висловленні [Гак 1969: 83].

Для позначення конструкцій із семантично порожніми дієсловами В. О. Кузьменкова використовує термін «описові предикати» і зауважує, що їхня структура (дієслівний компонент + іменник = синтаксичний дериват) залишає позицію перед іменником (суб’єктом чи об’єктом) відкритою для атрибута, що дозволяє зайняти її прикметникам або числівникам і за допомогою цього більш точно, конкретно або більш образно, виразно охарактеризувати об’ єкт, явище або подію [Кузьменкова 1994: 129]. Наведені нижче приклади засвідчують слушність цього спостереження дослідниці. Зауважимо також, що у біографічних текстах конструкції із семантично порожніми дієсловами у переважній більшості репрезентують предикати класу Дії. Наприклад:

предикати Пересування: Revere, Paul (1735-1818), American patriot and craftsman, who in 1755 made the famous midnight ride to warn American patriots that British troops were advancing on Lexington and Concord (Revere, Paul) [TEA, 23: 453] - {[P] AND [AcLc; A, L, I] IN ORDER TO [P]} (ride: a short journey on a horse, etc. [OALD: 1306]; he made the midnight ride she rode the horse (to Lexington) at midnight);

предикати Фізичної дії: Cervantes fought bravely aboard the gallery “Marquesa” and received a wound in the chest<.>(Cervantes, Miguel de) [TEA, 6: 201] - {[P] AND [AcPhys; A, OL, I) (he received a wound in the chests somebody wounded him in the chest);

предикати Ідентифікаційної дії: This bureau produced clear and accurate translations of important Buddhist works<...> (Kumarajiva) [TEA, 16: 596] - [AcId; (PLURAL)A, (Ch; Id; O) (s this bureau clearly and accurately translated important Buddhist works from Sanskrit into Chinese);

предикати Соціальної дії: <.>and in 1763 Beckford gave strong support to outspoken journalist John Wilkes (Beckford, William) [TNEB, 2: 33] - [AcSoc; A, (Ch; Id; O)] (sBeckford strongly supported the outspoken journalist John Wilkes); In 1949 he made his U. S. debut<...>(Kubelik, Rafael) [TEA, 16: 591] - [AcSoc; A, R] (s in 1949 he debuted in the USA; to debut: to perform or be performed in public for the first time [MED: 381]).

Слід зазначити, що конструкції із семантично порожніми дієсловами можуть репрезентувати і предикати інших класів (Відношення, Стану), проте у біографічних текстах такі приклади є спорадичними, як-от: <.>she had great respect for the “natural goodness” of ordinary people<. >(Krupskaya, Nadezhda Konstantinovna) [TEA, 586] - {[RlEm; E, O] BECAUSE [P]} (sshe greatly respected ordinary people for their natural quality of being morally good; goodness: the quality of being morally good [MED: 650]).

Досліджуючи проблеми синтаксичної семантики, В. Г. Гак запровадив термін «додатковий актант». В авторській трактовці додатковий актант являє собою вказівку на субстанцію, зрозумілу із ситуації, а тому позначення цього актанта може бути випущене без шкоди для обсягу інформації. Як додатковий актант звичайно виступає мовна одиниця, що позначає ситуацію у найбільш загальній формі. Це може бути і узагальнене позначення учасників мовлення або дії, а також елементів ситуації, які перебувають у сталих відношеннях з іншими елементами, що вже були названі [Гак 1969: 84]. Дослідник акцентує увагу на тому, що додатковий актант є семантично надлишковим, а тому його включення до складу речення (або, навпаки, його випущення) пов’язане з конструктивними потребами. Для енциклопедичних біографічних текстів характерні речення, що описують ситуацію «знання», причому у поверхневій структурі цих речень наявний додатковий актант. Відповідна семантична структура включає предикат класу Інтелектуального відношення, що відкриває валентності для двох актантів - Експерієнсера та Об’ єкта. Об’ єктом знання в описуваному стані справ є не певна особа, а результат її діяльності - твір, книга, трактат, картина і т. ін. Наприклад, в енциклопедичній статті, присвяченій опису життєдіяльності французької письменниці та філософа Сімони де Бовуар, автор вказує, що її ім’я стало відомим людям завдяки найважливішій праці її життя - трактату “Le Deuxieme Sexe” (вони не знайомі з нею особисто, але читали (знають про) її книгу): She is known primarily for her treatise “Le Deuxieme Sexe”<...>(Beauvoir, Simone) [TNEB, 2: 25] - [Rlint, E, (Acint; Id; O)] (^People primarily know the treatise “Le Deuxieme Sexe”, which Simone Beauvoir wrote). Іншими подібними прикладами є наступні речення: He wrote in both French and English and is perhaps best known for his plays<...>(Beckett, Samuel (Barclay) [TNEB, 2: 32] - {[AcId; A, O] AND [RlInt, E, (AcInt; O)]} (^People know the plays that Samuel Beckett wrote); He was best-known, however, for his poems<...> (Aakjwr, Jeppe) [TNEB, 1: 2] - [RlInt, E, (AcInt; O)] (^People know the poems that Jeppe Aakjwr wrote). На користь тези про характеристики додаткового актанта свідчить і трактування значення дієслівного словосполучення to be best known for - people are most likely to be familiar with [LDCE: 893].

Таким чином, для речень у біографічних текстах енциклопедій «The New Encyclopedia Britannica» та «The Encyclopedia Americana» не характерний ізоморфізм семантичної та поверхневої структур. Порушення ізоморфізму між семантичним та синтаксичним рівнями пов’язане насамперед із потребою подачі великої кількості інформації, яку повинна містити енциклопедична стаття для того, щоб всебічно охарактеризувати особу, названу в заголовку. Для біографічних текстів однаковою мірою характерне як якісне, так і кількісне порушення ізоморфізму між елементами семантичного та синтаксичного рівнів. Синтаксичне оформлення Об’єкта, Реципієнта або Теми як підмета речення, а Агенса як агентивного ад’юнкта є типовими механізмами оформлення інформації в енциклопедичному тексті, які розкривають його специфіку та відповідають його функціональним засадам. У біографічних текстах причинами кількісного порушення ізоморфізму між семантичним та поверхневим рівнями є 1) комунікативний фактор, який впливає на експліцитність вираження тих чи інших актантів у поверхневій структурі; 2) імплікація предиката; 3) семантичне стягнення (предикатні актанти, інкорпорація актантів до лексичного значення поверхневого дієслова, репрезентація у поверхневій структурі простої семантичної структури - частини складної - іменником, утвореним шляхом номіналізації дієслова); 4) аналітичне вираження предиката ідіоматичними дієслівно-субстантивними словосполученнями та конструкціями із семантично порожніми дієсловами (останні, як правило, репрезентують предикати класу Дії); 5) додаткові актанти. Прихований предикат переважно вказує на ретроспективний стан справ. Найчастіше інкорпорується до лексичного значення дієслова актант Інструмент. Інкорпорація актантів, семантично вагомих для опису стану справ, представлена одиничними прикладами.

Особливість енциклопедичних текстів полягає в тому, що семантична структура поверхневих дієслів нерідко має комплексний характер і до їх значення можуть входити вказівки на попередню або наступну ситуацію, на ознаки об’єкта чи суб’єкта дії, на інструмент або спосіб дії, а також кванторні характеристики суб’єкта дії. Це означає, що важливою тенденцією побудови енциклопедичного тексту є вживання предикатів, які здатні акумулювати значення різного типу, завдяки чому речення-висловлення енциклопедичного тексту передають значного обсягу вагому інформацію стосовно суб’єкта біографії. Для біографічних текстів нехарактерним є вживання автором дієслів, які включають семи мотиву, мети, інтенсивності дії, градації ознаки або оцінну сему.

ЛІТЕРАТУРА

Арутюнова Н. Д. (1973). Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч. Филлмора // Вопросы языкознания. - № 1. - С. 117-124.

Арутюнова Н. Д. (1976). Предложение и его смысл: Логико-семантические проблемы. - М.: Наука.

Арутюнова Н. Д. (1980). К проблеме функциональных типов лексического значения // Аспекты семантических исследований. - М.: Наука. - С.157-249.

Богданов В. В. (1977). Семантико-синтаксическая организация предложения. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та.

Богданов В. В. (1982). О перспективах изучения семантики предложения // Синтаксическая семантика и прагматика // Межвузовский тематический сборник / Ред. С. А. Сусова. - Калинин: КГУ. - С. 22—38.

Вихованець та ін. (1983). Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Семантико - синтаксична структура речення. - К.: Наук. думка.

Гак В. Г. (1969). К проблеме синтаксической семантики: Семантическая интерпретация “глубинных” и “поверхностных” структур // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. - М.: Наука. - С. 77—85.

Кацнельсон С. Д. (1972). Типология языка и речевое мышление. - Л.: Наука.

Кузьменкова В. А. (1994). Синтаксический потенциал описательных предикатов и их функции в различных языковых стилях // Материалы ІІІ Международного семинара «Славянская культура в современном мире». - К.: КГЛУ, Центр Славистики. - С. 128—130.

Мустайоки А. (2006). Теория функционального синтаксиса: От семантических структур к языковым средствам. - М.: Языки славянской культуры.

Оглоблин А. К. (1981). Некоторые грамматические аспекты КПА // Семантика и синтаксис конструкций с предикатными актантами: Материалы Всесоюзной конференции «Типологические методы в синтаксисе разносистемных языков» 14—16 апреля 1981 г. - Л.: ЛО ИЯ АН СССР. - С. 57—70.

Радзієвська Т. В. (2008). Аналітизм і синтетизм у тексті: до питання про прагмасемантичну організацію тексту // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. - Т. 11. № 1. - С. 7—17.

СтариковаЕ. Н. (1985). Проблемы семантического синтаксиса. - К.: Вища школа.

Quirk R et al. (1985). Quirk R., Greenbaum S., Leech G., Svartvik J. A Comprehensive Grammar of the English Language. - New York: Longman.

Van Valin R. D., Jr., LaPolla R. J.(1997). Syntax: Structure, meaning and function. - Cambridge: Cambridge University Press.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

LDCE (2005). Edinburg: Longman, Pearson Education Limited.

MED (2007). Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. Malaysia: Macmillan.

OALD (2006). Oxford Advanced Learner’s Dictionary. Oxford: Oxford University Press.

TEA (1997). The Encyclopedia Americana. In 30 Volumes. Danbury, Connecticut: Grolier Incorporated.

TNEB (1993). The New Encyclopedia Britannica. In 32 Volumes. Chicago: Encyclopedia Britannica.

Похожие статьи