joomla
ЛІНГВІСТИЧНА ТЕОРІЯ: В МЕЖАХ ЧИ ПОЗА МЕЖАМИ?
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

Про роботу V міжнародного симпозіуму Українського товариства дослідників англійської

мови ( Київ, 29.09 - 2.10 2009)

Українське товариство дослідників англійської мови (УТДА) у п’ятий раз зібралось на свій черговий міжнародний симпозіум, який гостинно приймав Київський національний лінгвістичний університет. Раніше проведений у Черкасах, у Харкові, такий форум вже втретє проводиться в осінньому Києві. Учасники симпозіуму з усіх регіонів України, з Росії, Білорусі щиро подякували оргкомітету симпозіуму - проректору з наукової роботи КНЛУ Н. Ф. Гладуш, голові УТДА, зав. каф. теорії та історії англійської мови, д. ф.н., проф. І. Р. Буніятовій за добру організацію цього заходу, який став очікуваною подією в науковому житті країни: на початку роботи учасники одержали програму конференції, гарно видану збірку тез Abstracts (Kyiv, 2009. - 104 p.), на них чекали кращі зали й аудиторії КНЛУ.

Протягом роботи симпозіуму пройшли два пленарних засідання, шість секційних засідань, на яких зроблено десятки повідомлень, обговорені стендові доповіді, опубліковані до початку роботи симпозіуму.

На пленарному засіданні учасників зборів щиро привітала проректор КНЛУ Н. Ф. Гладуш. З доповіддю-звітом про роботу УТДА виступила його голова - професор І. Р. Буніятова. Товариство, започатковане проф. Г. Г. Почепцовим майже 10 років тому, сьогодні є суттєвою частиною USSE - Європейського товариства дослідників англійської мови. УТДА проводить помітну наукову роботу, об’єднує лінгвістів - англістів України та інших країн у їхніх наукових пошуках. Для цього слугує інформація, яку члени УТДА одержують з ESSE Mesenger, який передплачує товариство за рахунок членських внесків, з Інтернет-сайту ESSE. Для матеріального забезпечення свого членства в ESSE УТДА регулярно перераховує членські внески до Європи, що уможливлює чітка робота казначея товариства. Як зазначила І. Р. Буніятова, товариство потребує поновлення видання щорічного наукового журналу - USSE Messenger, два видання якого вийшли друком у Харкові на початку 2000-х років.

Високий науковий рівень та полемічний характер симпозіуму задала пленарна доповідь д. ф.н., проф. В. Є.Чернявської (Санкт-Петербург, Росія), яка запропонувала до дискусії поняття лінгвосеміотики та питання: що повинна пояснювати лінгвістика, яка набула характеристик полікодовості, полімодальності, інтердискурсивності, комунікативності? Які об’єкти можуть розширити лінгвістичний пошук? Адже реальна комунікативно-мовленнєва практика унаочнює факт існування гібридних, змішаних, контамінованих типів тексту. Монтажування текстових типів є одним із проявів гібридізації, іншим її виявом є полікодові тексти (так звані комунікати) як єдність різних (вербально-візуальних) семіотичних систем. Текстова гетерогенність як розмивання стандартів розглядається як вияв креативності мовця.

Професор І. Р. Буніятова (Київ, Україна) ознайомила науковців із результатами свого дослідження мовної маніфестації германської жінки раннього Середньовіччя у її практиках хатньої роботи, материнства, політичної ролі захисниці миру та лідера етнічної групи, які розглядались на цікавому етимологічному матеріалі. Життєвий стиль середньовічної жінки за даними мови був залежним від її соціального статусу, зокрема вона мала відносну незалежність за законом, її щоденні заняття були гомогенними на заході й сході, хоча й різними у часи миру і війни, жінки з високих соціальних верств населення були в змозі впливати на політику своєї країни.

Професор Л. Васильєв (Калуга, Росія) ознайомив присутніх із результатами аналізу семантики й прагматики аргументації в дискурсі, зокрема з роллю мовців і спостерігачів у аргументації, які розрізняються за параметрами ініциативності, ставлення аудиторії, характеристик актора та контрактора, пропонента та опонента. За змістовим наповненням аргументів виділяються теза та аргумент, причому аргумент є багатозначним. Перебіг аргументативного дискурсу скерований принципом доказування і може розглядатись як на рівні мовленнєвого акту, так і з точки зору більш ємних стратегій дискурсу.

На другому пленарному засіданні професор О. П. Воробйова (Київ, Україна) наголосила на тому, що стилістика в її інструментальному та епістемологічному вимірах включає провідні літературні явища - образність та символізм. Якщо перше детально розглянуто в когнітивній лінгвістиці, то друге залишається невизначеним. Символізм у творі В. Вульф “Kew gardens’’ розглядається через ментальні простори, утворені символами snail та butterfly. Беручи до уваги семантичний простір твору в цілому, власний символізм В. Вульф постає як частина ширшого символічного поля модерністської літератури. Це дозволяє розширити модель символічної інфраструктури, запропоновану Deacon: від текстуальних символів - до послідовності ментальних просторів та дискурсивних конструктів - до інтертекстуальних символічно обтяжених доменів - до символічних матриць, що емоційно резонують із нашим сприйняттям буття.

Професор З. Харитончик (Мінськ, Білорусь) у своїй доповіді про лексичне значення запропонувала розглядати його як динамічну структуру. З огляду на новітні дискусії щодо сутності значення та концепту піддано критичному аналізу теорію лексичного значення як стабільної структури, що містить певний набір семантичних складників, та розвивинено погляд на значення як динамічну структуру - розмитий набір варіативних семантичних компонентів із спільним семантичним ядром. Джерелом динамічності значення слугує відповідний концепт, що активує певні складові залежно від комунікативної ситуації.

На секційних засіданнях професор Т. В. Радзієвська (Київ, Україна) розкрила сутність і цікаві деталі дискурсивної форми ведення щоденника, зокрема топікальний та дескриптивний стилі подання тексту тощо.

Професор І. С. Шевченко (Харків, Україна) розповіла, що когнітивна прагматика є однією із субпарадигм прагмалінгвістики, що об'єднує в єдине ціле когнітивне й комунікативне у функціональній мегапарадигмі. Когнітивна прагматика як відправна точка аналізу дискурсу вивчає ментальні операції, пов'язані з дискурсивними смислами.

Чимало цікавого й значущого для розвитку наукового знання присутні дізнались із секційних доповідей, серед яких можна назвати повідомлення доцента Т. Д. Чхетіані (Київ, Україна) про прізвиська українських школярів у порявнянні з американськими (семантично - прагматичнеий аспект), доцента І. М. Сєрякової (Київ, Україна) про універсальні характеристики невербальної комунікації, професора М. П. Дворжецької (Київ, Україна) про фонологічні особливості англомовного дискурсу та багато інших яскравих виступів, які досить повно представлені в опублікованих тезах конференції.

До головних теоретичних проблем, навколо яких розгорнулись жваві дискусії на пленарних

і секційних засіданнях, слід віднести два питання: про (1) межі лінгвістичного знання та (2) теоретичні засади сучасної лінгвістики. Підсумовуючи відповіді, які дали на них професори В. Є. Чернявська, Т. В. Радзієвська, Л. В. Васильєв, І. С. Шевченко у ході бліц-опитування, з’ясувалось, що лінгвістика не повинна обмежувати об’єкт свого пошуку: до нього можуть увійти будь-які мовні / мовленнєві маніфестації людської когніції й комунікації; утім предмет наукових розвідок повинен відповідати суто лінгвістичним питанням (лексики, граматики, тексту й дискурсу, значення й смислу, концептуалізації та категоризації тощо), для чого лінгвіст може використовувати дані суміжних наук. Щодо другого питання науковці були одностайні у думках про поліпарадигмальність сучасної лінгвістики та принципову неможливість існування одного підходу, однієї теорії, що пояснювала б усі досліджувані феномени: об’єкт і предмет зумовлюють провідний теоретичний ракурс їх аналізу. Як образно висловився Л. Г. Васильєв, намагання побудувати єдину й всеохоплюючу теорію є „святотатством - все може пояснити лише Бог”, до того ж ми вже зазнали шкоди від панування однієї теорії - історичного матеріалізму в радянські часи.

У цілому проведений міжнародний симпозіум УТДА виявився плідним для розвитку лінгвістики в Україні та, за висловами закордонних учасників, суттєво збагатив їх у теоретичному й практичному плані. Він засвідчив важливу роль УТДА в науковому житті, допоміг залучити нових членів товариства і зміцнив наукові контакти вчених, які щиро вдячні Київському національному лінгвістичному університету за чудову організацію роботи симпозіуму.

І. С. Шевченко

Харківський національний університет ім. В. Н.Каразіна