Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ХУДОЖНІЙ КОНЦЕПТ: ПРОЦЕДУРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ (на матеріалі трагедій В. Шекспіра)
joomla
ХУДОЖНІЙ КОНЦЕПТ: ПРОЦЕДУРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА МОДЕЛЮВАННЯ (на матеріалі трагедій В. Шекспіра)
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

НІКОНОВА В. Г.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті розглядаються процедури реконструкції та моделювання концептів у художньому творі на прикладі трагедій Шекспіра. Описано процедури поетапної ідентифікації художнього концепту. Складна ієрархічна будова художнього концепту аналізується як пошарова, кожний шар структуровано індивідуально: предметно-почуттєвий - у вигляді фреймів, образно-асоціативний - як набір концептуальних тропів, смисловий - як асоціативно-смислове поле. Доведено, що системна взаємодія смислових атрибутів у складі асоціативно-смислового поля художнього концепту розкриває специфіку поетичного світобачення драматурга.

Ключові слова: художній концепт, фрейм, концептуальна метафора, асоціативно-смислове поле.

В статье рассматриваются процедуры реконструкции и моделирования концептов в художественном произведении на примере трагедий Шекспира. Описаны процедуры поэтапной идентификации художественного концепта. Сложное иерархическое строение художественного концепта анализируется как многослойное, каждый пласт структурирован индивидуально: предметно-чувственный - в виде фреймов, образно-ассоциативный - как набор концептуальных тропов, смысловой - как ассоциативно-смысловое поле. Показано, что системное взаимодействие смысловых атрибутов в составе ассоциативно-смыслового поля художественного концепта раскрывает специфику поэтического мировидения драматурга.

Ключевые слова: художественный концепт, фрейм, концептуальная метафора, ассоциативно-смысловое

поле.

This article focuses on the reconstruction and modelling procedures of the literary concepts in Shakespeare’s tragedies. Identification of the literary concept is presented as a multistage technique of analysis. It analyzes the complicated hierarchical structure of the literary concept as multilayer, each layer being modelled in its particular way: physically perceptible - as a frame, figuratively associative - as a set of conceptual tropes, notional - as an associative-semantic field. It is proved that systemic interconnections of the literary concept attributes within the notional layer reveal the playwright’s artistic cognition.

Key words: literary concept, frame, conceptual metaphor, associative-semantic field.

Сучасні лінгвопоетичні студії, виконані в межах когнітивної парадигми (див., наприклад, праці Р. Цура, П. Стоквела, М. Фрімен, Е. Семіно, О. П. Воробйової, Л. І. Бєлєхової,

О. М. Кагановської, І. М. Колєгаєвої, В. Г. Ніконової та ін.), характеризуються зосередженістю на з’ясуванні закономірностей концептуалізації й категоризації світу у літературному творі, на визначенні принципів реконструкції світорозуміння художника слова й експлікації концептуального змісту творів. Стає актуальним дослідження концептів авторської художньої системи, що формують індивідуально-авторську картину світу в художньому творі, яка визначається естетичними домінантами письменника [1; 10; 11].

Зазначений аспект когнітивної поетики перебуває у мовознавстві на етапі бурхливого розвитку, але, на жаль, досить часто трапляються неточності концептуального характеру, коли дослідники, дотримуючись стереотипних уявлень про базові поняття концептології, у деяких формулюваннях уживають терміни в таких значеннях, які не відповідають теоретичним засадам цієї науки на сучасному етапі її розвитку. Не поодинокими є праці, у яких не враховується специфіка концептів, реалізованих у художньому творі, що сублімують поняття, уявлення, емоції, почуття, вольові акти автора, його світоглядні настанови, зумовлені авторським світосприйняттям

і жанровою специфікою художнього тексту. Простежується тенденція змішувати два плани - когнітивний (концепт, смисл, концептуальні ознаки) і лексико-семантичний (лексична одиниця, значення, семантичні ознаки), тобто ототожнювати концепт зі словом [6 та ін.], а не розглядати його як модель, ментальне утворення, яке може бути лексикалізованим (позначеним одним словом) чи вербалізованим (позначеним різноплановими мовними одиницями).

Мета статті - описати процедури реконструкції та моделювання концептів у художньому творі на прикладі трагедій Шекспіра, відштовхуючись від своєрідності таких концептів у їх зіставленні з концептами, що досліджуються з позицій лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики.

Завдання:

- визначити специфіку художнього концепту порівняно з концептами, що вивчаються в ракурсі різних дослідницьких підходів;

- описати процедури реконструкції художніх концептів, вербалізованих у трагедіях Шекспіра;

- розглянути способи моделювання смислової структури художніх концептів трагічного.

Для визначення специфіки концептів, вербалізованих у художньому творі, у зіставленні з

концептами, які досліджуються з позицій когнітивної лінгвістики і лінгвокультурології, необхідно впорядкувати термінологічний апарат.

У сучасних когнітивних дослідженнях художньої семантики для концептів, вербалізованих у художньому творі, існують терміни “текстовий концепт” [4] і “художній концепт” [7]. Термін “художній концепт”, уведений російським мислителем С. О. Аскольдовим-Алексєєвим (1870­1945) [2], який поділяв концепти на художні (в мистецтві) і пізнавальні (в науці), на нашу думку, є більш доцільним для позначення концепту як одиниці авторської свідомості, що реалізується саме в художніх текстах, а не у текстах будь-якого функціонального стилю.

Для позначення концептів як об’єктів лінгвокультурології використовуються такі терміни, як: “концепт культури”, “культурний концепт”, “лінгвокультурний концепт”, “етноконцепт”, “лінгвокультурема” тощо [5, с. 107].

Для позначення концепту як об’єкту лінгвокогнітивних досліджень можливо запропонувати термін “мовний концепт”, або “концепт мови”. Хоча такий термін може видаватися не дуже вдалим, оскільки цілком зрозуміло, що будь-який концепт, який потрапляє у фокус уваги лінгвіста, актуалізується засобами мови, тобто є “мовним”, “омовленним” (для його позначення в когнітивній лінгвістиці вже існує термін, запропонований О. С. Кубряковою, - “вербалізований концепт”), наголошуємо на специфіці їх вербалізації (“омовлення”) в ракурсі різних дослідницьких підходів. Так, у працях з когнітивної лінгвістики аналізуються всі засоби репрезентації концепту в мові, які є настільки численними, що, як зазначає М. М. Болдирев [3], висловлюючи думку багатьох дослідників, зафіксувати та проаналізувати їх усі практично неможливо. Індивідуально-авторські (художні) концепти також мають мовну репрезентацію, але кількість таких репрезентацій обмежена середовищем їхнього існування і реалізації: окремим
художнім текстом або кількома творами одного автора, творчістю одного письменника або кількох авторів, одним літературним жанром або цілим напрямом, епохою тощо. У лінгвокультурологічних працях приділяється увага не всім, а лише ключовим компонентам національної культури, тому концепти культури можуть бути виражені як мовними засобами, так і засобами мистецтва: живопису, скульптури, музики, що свідчить про важливість таких концептів для культури. Отже, враховуючи специфіку різних дослідницьких підходів до аналізу концептів, вважаємо за можливе використовувати термін “мовний концепт” (або “концепт мови”) для позначення таких концептів, досліджуваних з позиції когнітивної лінгвістики, які мають тільки мовну експлікацію і можуть бути або лексикалізованими (вираженими одним словом), або вербалізованими (вираженими не тільки словом, а й словосполученням, реченням і, навіть, текстом, тобто такими, що лише імплікуються).

Художній концепт відзначається своєю специфікою у зіставленні з концептами, які досліджуються з позицій когнітивної лінгвістики і лінгвокультурології. На думку

С. О. Аскольдова-Алексєєва, у художньому концепті найбільш повно виявляється “невизначеність можливостей”, їхня непідпорядкованість ні вимогам відповідності реальній дійсності, ні законам логіки. Безліч інтерпретацій, безліч асоціацій, пов'язаних із сприйняттям кожного конкретного тексту, характеризується невизначеністю і непередбачуваністю реакцій тих, хто сприймає текст. “Зв'язок елементів художнього концепту ґрунтується на логіці і реальній прагматиці художньої асоціативності” [2, с. 275]. Саме потенційність, тобто “неможливість у сенсі розкриття (а інколи і пряма символістика), становлять визначальну цінність художніх концептів, особливо концептів художньо-емотивних” [2, с. 276].

Художні концепти є базовими одиницями концептуальної картини світу письменника, що втілюють індивідуально-авторське світобачення, і тому відрізняються від концептів культури та мовних концептів за кількома параметрами: за змістом і способом експлікації, обсягом та історичною мінливістю (табл. 1).

Специфіка художніх концептів вимагає застосування для їх аналізу нового підходу, який би відрізнявся від лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного, розробки комплексної методики їх дослідження, яка б поєднувала традиційні методи стилістичного, семіотичного, герменевтичного й інших аналізів художнього тексту, переломлені крізь призму домінантного, концептуального, методу інтерпретації художнього тексту.

Такою видається запропонована нами методика поетико-когнітивного аналізу [7], основою якої є положення лінгвопоетики, переломлені крізь призму когнітивної парадигми. Як відомо, лінгвопоетика - це синтез лінгвостилістики, лінгвістики і літературознавства; кожна з цих дисциплін має свій арсенал методів і прийомів аналізу.

Таблиця 1

Художні концепти у зіставленні з концептами культури та мовними концептами

Подпись: КритеріїТипи концептів

розмежування

Мовний концепт

Концепт культури

Художній концепт

Зміст

концепту

Квант інформації про світ, що зберігається в пам’яті носіїв мови (етносу і окремого його представника) у вигляді вербального субстрату

Квант інформації про культурно зумовлені уявлення носіїв мови про світ

Квант інформації про авторські світоглядні настанови, зумовлені жанровою специфікою художнього тексту

Експлікація

концепту

Одиницями мови і

мовлення (словами,

фразеологічними

одиницями,

словосполученнями,

текстами)

Не тільки в мові, а й засобами мистецтва: живопису, скульптури, музики

Одиницями мови і мовлення, які об’єктивують певний образ

Обсяг

концепту

Різносубстратна одиниця оперативної свідомості, що охоплює низку ментальних структур (фрейми, фреймові мережі, пропозиціональні структури, сценарії, ментальні простори, схемні образи, ментальні моделі, інтегративні простори або бленди)

Багатовимірне смислове утворення, в якому є, крім поняттєвої основи, соціо-психо-культурна частина, що не тільки мислиться, а й переживається носієм мови; має структуру семантичного поля

Багатовимірне смислове утворення, що інкорпорує предметно - почуттєвий, образно - асоціативний і смисловий шари; має фреймову і польову структуру

Історична

мінливість

концепту

Постійне поповнення змісту за рахунок нових концептуальних ознак, що зумовлено специфікою самого людського знання, яке безперервно розвивається, відбиваючи нові відомості про світ і всі зміни, що відбуваються в ньому

Фіксованість змісту, обмеженість окремим твором письменника

Отже, використання методів концептуального, дескриптивного, інтерпретаційно - текстового, семантичного та компонентного аналізу мовного матеріалу художнього твору, процедур і прийомів контекстуального, логіко-семантичного, лексикографічного опису і кількісного аналізу отриманих даних надає можливість виявити вплив широкого соціально-історичного і культурного контексту, в якому творив письменник, на його індивідуально-авторське світобачення, розкрити втілення проявів свідомості автора в художніх концептах, які матеріалізуються в поетичних формах у його творах.

Застосування методики поетико-когнітивного аналізу художніх концептів передбачає проведення дослідження у двох напрямках: перший, жанр — текст — мова — концепт, від загальної характеристики поетики письменника до аналізу мови його творів і ідентифікації релевантних структур авторської свідомості (художніх концептів), і другий, концепт — концептуальна схема — смисл, від розгляду концептуальної системи художнього твору і визначення концептуальних пріоритетів письменника до моделювання смислової структури ключових художніх концептів та експлікації концептуального змісту художнього твору.

Прикладом застосування поетико-когнітивного підходу до аналізу художніх концептів можуть слугувати наші розвідки стосовно реконструкції концептуального простору трагічного в п'єсах Шекспіра [9]. Так, перший напрямок, якщо його застосувати до трагедій Шекспіра, передбачає такі процедури поетапної реконструкції художніх концептів.

1. Виділення ключових фрагментів у шекспірівських трагедіях - контекстів трагічного, в яких розвивається одна тема, наприклад, тема даремності людського існування у відомому монолозі Гамлета “to be or not to be...” [13, c. 82].

2. Виявлення тематичних ліній контекстів трагічного: “життя як ворожа людині сила”; “смерть як спокійний сон”; “страх людей перед тим, що буде після смерті, як причина того, що люди не поспішають розстатися з життям”.

3. Аналіз засобів мовної репрезентації тематичних ліній у контексті трагічного, серед яких є метафори: the slings and arrows of outrageous fortune (“гострі стріли долі”), the whips and scorns of time (“бичі й наруги часу”); метонімія: the law's delay (“тяганина суду”), the insolence of office (“несправедливість чиновників”); гіпербола: a sea of troubles (“море лих”); персоніфікація: there’s the respect that makes calamity of so long life (“через це живуть напасті наші стільки літ”) (пер. Л. Гребінка).

4. Виокремлення серед мовних засобів тематичної домінанти, компонент якої (тематичне слово) може бути використаний як її найменування (далі - НТД), і смислових релятів. Так, домінантою першої тематичної лінії “життя як ворожа людині сила” є експресивний зворот To be, or not to be - that is the question, тому що дієслово to be “бути” у його складі синонімічно пов’язане зі словом to live “жити”, що є однокореневим зі словом life “життя” як імовірним НТД - “життя”.

5. Ідентифікація художніх концептів трагічного (ХКТ) на основі тематичного слова як НТД, що використовується для мовного позначення ХКТ: тематичне слово s НТД s ХКТ. Відібрані найменування тематичних домінант контексту - “life”, “death”, “dread” - уможливлюють ідентифікацію художніх концептів ЖИТТЯ, СМЕРТЬ, СТРАХ, вербалізованих у наведеному контексті трагічного.

Другий напрямок поетико-когнітивного підходу до аналізу художніх концептів, концепт — концептуальна схема - смисл, передбачає застосування різних способів моделювання смислової структури художніх концептів. Інформативна насиченість художніх концептів визначає їхню багатовимірну і багатокомпонентну структуру [8], в якій інкорпоровано предметно-почуттєвий, образно-асоціативний і смисловий шари. Структурна організація кожного

з шарів - фрейми предметно-почуттєвого шару, набір концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару і польова структура смислового шару - зумовлюється характером акумульованої в ньому інформації.

Логічно впорядкована інформація про певний фрагмент дійсності, зокрема про кохання (рис. 1), яка вирізняється конкретним, предметно-почуттєвим характером, структурована у фреймах предметно-почуттєвого шару художніх концептів. Наприклад, кохання може бути викликане зіллям (drugs), чарами (charms), заклинанням (conjuration), чаклунством (magic): “OTHELLO: I will a round unvarnish'd tale deliver / Of my whole course of love: what drugs, what charms, / What conjuration, and what mighty magic - / For such proceeding I am charged withal - /1 won his daughter” [14, c. 385].

А палкість у коханні виявляється через палку кров (hot blood), палкі думки (hot thoughts) і палкі дії (hot deeds): “PARIS. He eats nothing but doves, love; and that breeds hot blood, and hot blood begets hot thoughts, and hot thoughts beget hot deeds, and hot deeds is love” [15, c. 70].

Рис. 1. Фрейм предметно-почуттєвого шару ключового художнього концепту трагічного КОХАННЯ


Передаючи зміст побудованого фрейму у вигляді пропозиції, виявляємо базові знання про кохання, упредметнені в трагедіях Шекспіра: кохання як феномен спричиняється певними чинниками (обставинами / діями) і виявляється у фізичному й емоційному станах людини.

Індивідуально-авторські асоціації виявляються у процесі застосування різних семантико - когнітивних процедур конструювання конвенційних і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару художніх концептів. Наприклад, у монолозі Гамлета “to be or not to be...” підґрунтя словесних образів (метафори, метонімії, оксиморона), які експлікують художній концепт ЖИТТЯ, складають такі концептуальні схеми: ЖИТТЯ Є УДАРИ (slings and arrows of outrageous fortune; the whips and scorns of time); життя Є страждання (the pangs of despis'd love); життя Є море (a sea of troubles); життя є важка ноша (who would these fardels bear; to grunt and sweat under a weary life); життя Є несправедливість (th' oppressor's wrong; the insolence of office); життя Є тлінна оболонка (we have shuffled off this mortal coil).

Конструювання поетично переосмислених (оказіональних) концептуальних метафор відбувається шляхом застосування вже відомих із теорії концептуальної метафори прийомів перетворення базових метафор - extension “розширення”, elaboration “нарощування”, combination “поєднання”, questioning “перегляду”, а також запропонованих нами прийомів звуження (restriction), покращення (amelioration) і погіршення (degradation). Наприклад:

- розширення : death IS sleep s death is dream: “HAMLET. To die, to sleep, - / To sleep? Perchance to dream! Ay, there’s the rub; / For in that sleep of death what dreams may come”;

- звуження: death is departure s death is going to an undiscovered country: “HAMLET. the dread of something after death - / The undiscover'd country, from whose bourn / No traveller returns - puzzles the will’;

- покращання: love is an object s love is a tender thing: “MERCUTIO. And, to sink in it, should you burthen love - / Too great oppression for a tender thing”;

- погіршення: life IS AN object s life is a heavy burden: “HAMLET: Who would these fardels bear, / To grunt and sweat under a weary life”;

- перегляд: fortune is a man’s master s man is fortune’s master: “CAESAR. Men at some time are masters of their fates: / The fault, dear Brutus, is not in our stars, / But in ourselves that we are underlings”;

- поєднання: love is madness + love is a container + love is hunger + love is suffering = love IS psychological tension: “ROMEO. Not mad, but bound more than a madman is; / Shut up in Prison, kept without my food, / Whipp'd and tormented and - God-den, good fellow”.

Образно-асоціативний шар художніх концептів містить асоціації, викликані в ході осмислення письменником абстрактних категорій, наприклад, кохання, в термінах конкретної діяльності людини, її стану та предметів і речовин, що її оточують. Так, кохання уподібнюється: різним видам людської діяльності: війні (war), руйнації (destruction), ідолопоклонству (idolatry), грі на музичному інструменті (playing music); станам людини: хворобі (illness), голоду (hunger), божевіллю (madness), сліпоті (blindness), гостроті зору (keenness of vision), стражданню (suffering), фізичному напруженню (physical tension), психологічному напруженню (psychological tension); речовині: вогню (fire), вогню кохання, що спалює саме кохання (love’s fire is love’s end), жару (heat), воді (water), рідині (fluid), трясовині (mire); живим творінням: людині (a human being), птаху (a bird), рослині (a plant); колючій рослині (a pricking plant), недовговічній рослині (a short-lived plant); неживим творінням: умістищу (a container), предмету (an object); важкому тягарю (a heavy burden), тендітній речі (a tender thing); абстрактному явищу : єдності (a unity), залежності від іншого (dependence on the other), перевазі над іншим (supremacy over the other), надприродному явищу (a supernatural force).

Глибинні смисли як складники художнього концепту - смислові атрибути - виявляються шляхом семантико-асоціативного осмислення царини мети і царини джерела базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару художніх концептів трагічного (рис. 2).

Рис. 2. Етапи розкриття змісту художнього концепту через його смислові атрибути


Наприклад, серед смислових атрибутів, отриманих шляхом осмислення базової концептуальної метафори DEATH IS SLEEP (СМЕРТЬ Є СОН), реконструйованої в монолозі “Бути чи не бути” Гамлета, який намагається зрозуміти, чим є смерть, і сприймає її як сон: “HAMLET. To die, to sleep, - / To sleep?" [13, c. 82] - спокій, тиша, розслабленість, нерухомість, безтурботність, умиротворення. А смисловими атрибутами художнього концепту ЖИТТЯ, реконструйованими в монолозі Гамлета, визначаються такі: жорстокість (ЖИТТЯ Є УДАРИ, ЖИТТЯ Є страждання); важкість (життя є море, життя є важка ноша); недовговічність, швидкоплинність (життя є тлінна оболонка); несправедливість (життя є несправедливість).

Смислові атрибути художнього концепту поділються на атрибути-семи й атрибути - асоціати залежо від критерія їх визначення - семантичного чи асоціативного відповідно. Наприклад, компонентний аналіз словникового значення слова sleep “сон”, що репрезентує концепт-релят SLEEP (сон) у складі базової концептуальної метафори DEATH IS SLEEP (СМЕРТЬ Є СОН), - “фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводжується повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів” [12, с. 1161] - уможливлює вилучення атрибутів-сем спокій і розслабленість.

Асоціативне осмислення лексикалізованого концепту-релята SLEEP (СОН) у складі концептуальної метафори DEATH IS SLEEP (СМЕРТЬ Є СОН) уможливлює визначення таких атрибутів-асоціатів, як тиша, нерухомість, безтурботність, умиротворення. Так, спокій асоціюється з тишею, розслабленість - з нерухомістю, а спокій і розслабленість разом - з безтурботністю й умиротворенням.

Атрибути-семи й атрибути-асоціати, отримані за семантичним чи асоціативним критерієм, можуть бути первинними і вторинними; останні, своєю чергою, поділяються на



1. Подпись:Компоненти семантичної структури лексеми “господар”

2. Первинні атрибути-семи

3. Вторинні атрибути-семи (синтагматичні та парадигматичні)

4. Первинні атрибути-асоціати

5. Вторинні синтагматичні атрибути-асоціати

6. Вторинні парадигматичні атрибути-асоціати

Рис. 3. Отримання атрибутів-сем та атрибутів-асоціатів через смисловий розвиток концепту-релята ГОСПОДАР

Подпись:Подпись:Смислові атрибути-семи й атрибути-асоціати, пов’язані між собою зв’язками різних рівнів, утворюють багаторівневу структуровану сітку (рис. 4).


Багаторівнева структурована сітка розкриває системну взаємодію між смисловими атрибутами-семами й атрибутами-асоціатами, що уможливлює реконструкцію змісту художніх концептів як фрагментів концептуального простору художнього твору, у якому відбито не тільки загальнолюдські уявлення (наприклад, про палкість кохання), що випливають з повсякденної предметно-практичної діяльності людей, а й відтворено специфіку індивідуально-авторського світобачення, коли Шекспір трактує, наприклад, кохання як творіння, своєрідний живий організм, який народжується, зростає, розквітає, намагається вижити, перебуває в постійному русі. Але, як і будь-яка жива істота, кохання - безпорадне, неміцне творіння, тому приречене на загибель. Утворене Вищою силою, кохання непідвладне людині, тому незрозуміле людині. Кохання дуже важливе в житті людини, особливо в її духовному розвитку, розкриваючи в людині багато позитивних рис, одночасно кохання сприймається як ворожа людині сила, яка обмежує свободу людини, що призводить до непорозуміння і спричиняє страждання і ворожість. У результаті кохання виявляє в людині негативні риси, які призводять до негативних дій.

Отже, художні концепти - це одиниці когнітивного рівня, ментальні утворення, у яких закодовано інформацію про художній світ твору, яка є вербалізованою (на лексико-семантичному рівні) чи вираженою іншими засобами комунікації (на когнітивному рівні). Художній концепт становить ієрархічну систему мікросистем, кожна з яких має складну структуру. Найвищий рівень абстракції в системі художнього концепту (поряд з предметно-почуттєвим та образно - асоціативним) - смисловий шар - формується сукупністю смислових атрибутів, які вилучаються шляхом асоціативного осмислення базових і поетично переосмислених концептуальних тропів, що матеріалізовані у словесних поетичних образах і необразній лексиці у художньом творі. Типологія смислових атрибутів виявляє специфіку поетичного світобачення письменника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. - Волгоград : Парадигма, 2005. - Т. 1. - 348 с. ; Т. 2. - 356 с.

2. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. - М. : Academia, 1997. - С. 267-279.

3. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика (курс лекций по английской филологии) / Николай Николаевич Болдырев. - Тамбов : Тамбовск. гос. ун-т, 2000. - 123 с.

4. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : [монографія] / Олена Марківна Кагановська. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. - 292 с.

5. Левченко О. М. Лінгвокультурологія та її термінна система / О. М. Левченко // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. - 2003. - № 490. - С. 105-113.

6. Лобода С. М. Просторові слова-концепти в художній картині світу М. Гумільова та Й. Бродського : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Російська мова та література” / С. М. Лобода. - Сімферополь, 2002. - 20 с.

7. Ніконова В. Г. Художній концепт : поетико-когнітивний підхід / В. Г. Ніконова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2006. - Т. 9. - № 2. - С. 51-59.

8. Никонова В. Г. Художественный концепт как система систем / В. Г. Ніконова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. - 2006. - Вип. 49. - № 726. - С. 33-41.

9. Ніконова В. Г. Концептуальний простір трагічного в п’єсах Шекспіра : поетико-когнітивний аналіз : дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Віра Григорівна Ніконова. - К., 2008. - 558 с.

10. Поэтическая картина мира : слово и концепт в лирике серебряного века : материалы VII Всероссийского научно-практического семинара (27 апреля 2004 г.) / Под ред.

Н. С. Болотновой. - Томск : Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2004. - 160 с.

11. Художественный текст. Слово. Концепт. Смысл : материалы VIII Всероссийского научного семинара (28 апреля 2006 г.). - Томск : Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2003. - 274 с.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

12. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. : Ірпінь : “Перун”, 2004. - 1440 с.

13. Shakespeare W. Hamlet // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. - N. Y. : The Univ. Society, 1899. - V. 11. - P. 25-159.

14. Shakespeare W. Othello // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. - N. Y. : The Univ. Society, 1899. - V. 11. - P. 371-489.

15. Shakespeare W. Troilus and Cressida // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. - N. Y. : The Univ. Society, 1899. - V. 9. - P. 18-137.

Дата надходження до редакції

06.10.2011