Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ПРОЦЕСИ СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ У СФЕРІ КОНТРАДИКТОРНОГО РЕЧЕННЯ
joomla
ПРОЦЕСИ СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ У СФЕРІ КОНТРАДИКТОРНОГО РЕЧЕННЯ
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

ПРИХОДЬКО А. М

Запорізький юридичний інститут

ЛИМАРЕНКО О. А.

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

Статтю присвячено вивченню експансивній модифікації як одному із процесів деривації у сфері контрадикторного речення сучасної англійської мови. Доводиться, що вона здійснюється двома способами - розширенням (аналіз) і включенням (синтез), які є чинними і для проти­ставного паратаксису, і для допустового гіпотаксису. Доводиться, що механізм розширення спирається на відносній відкритості структури складного речення і здатності до синкретизації окремих компонентів його структури. Дискутується питання щодо продуктивності прогресивної та обмеженості регресивної деривації контрадикторного речення.

В статье исследуется экспансивная модификация как один из процессов деривации в сфере контрадикторного предложения в современном английском языке. Показано, что она реализуется двумя способами - расширением (анализ) и включением (синтез), которые являются характерными и для противительного паратаксиса, и для уступительного гипотаксиса. Также показано, что механизм расширения основывается на относительной открытости структуры сложного предложения и на способности к синкретизации отдельных компонентов его структуры. Обсуждается вопрос о продуктивности прогрессивной и ограниченности регрессивной деривации контрадикторного предложения.

The article deals with the expansive modification as one of the derivational processes in contradictory sentences in modern English. It is shown that two ways are used for its realization - extension (analysis) and insertion (synthesis), characteristic for both adversative parataxis and concessive hypotaxis. It is also shown that the mechanism of expanding is based on a relatively open structure of the complex sentence and on the ability of some structural components to syncretize. The question of the productive progressive and restricted regressive derivation in the contradictory sentence is discussed.

Об'єктом уваги у цій статті виступає контрадикторне речення (КР) сучасної англійської мови, змістовим інваріантом якого є "ошукане очікування" і яке відбиває ідею девіантності - неномального, ненормального, суперечливого і навіть парадоксального стану речей. Предметом аналізу є синтаксичні процеси експансивної модифікації КР, а метою - з'ясування шляхів і способів синтаксичної деривації КР. При цьому ми будемо виходити з того, що синтаксична деривація - це трансформаційно зумовлена похідність одних синтаксичних одиниць від інших [Городенська 1991: 3; Золотова 2005: 28; Кибрик 2003: 113; Падучева 2007: 15]), що є результатом дії антиномічних процесів (ускладнення - спрощення, суміщення - роз'єднання, розширення - звуження, включення - виключення тощо) [Почепцов 2009: 227].

Узуальним способом вираження протиріччя є "біном" [Izutsu 2008; Rudolph 1996; Vergaro 2008] - складносурядне речення (ССР) з двома його кон'юнктами (It’s very cold today {Кон1} but John went out without his coat {Кон2}) або складнопідрядне (СПР) з двома суб'юнктами (John went out without his coat {Субг} though it is very cold today {Субп}). Проте умови, обставини та інтенції спілкування часто примушують мовця апелювати до більш складних способів репрезентації протиріччя та, відповідно, до використання розгорнутих клауз, що уможливлює "деталізоване й компактне зображення відповідної ситуації життєвого світу" [Приходько 2002: 20]. Ця властивість характеризується принциповою відкритістю будь-якої синтаксичної одиниці - як моно-, так і поліпредикативної - іншим предикативним і другопредикативним одиницям, що уможливлюється лінійним характером мовлення.

Лінійність мовлення спричиняє дві можливості ускладнення синтаксичної одиниці - пре - і постмодифікацію [Полховська 2009: 4]. Відносно контрадикторного бінома точніше говорити про регресивну (лівосторонню) і прогресивну (правосторонню) модифікацію. Вважається, що природним для англійської мови є розгортання елементів зліва направо, яке здійснюється ітераційно (покроково) [Ножов 2003: 31]. В. Інгве відмічає внутрішню асиметричність синтаксису англійської мови, яка проявляється у значних обмеженнях щодо можливостей "гілкування" вліво порівняно з "гілкуванням" управо [У^уе 1961: 134]. Коментуючи неможливість побудов суб'єктних підрядних зі сполучником that (That is true is obvious ~ *That that it is true is obvious isn’t clear ~ It isn’t clear that it’s obvious that it’s true), він констатує, що граматика обмежує занадто розгалужені конструкції вліво і дозволяє їх розгалуження вправо (I watched him watch Mary watch baby feed the kitten.... Інакше кажучи, вона володіє механізмами для обмеження регресивного розширення [там само: 136].

Для усвідомлення всієї повноти і розмаїття ускладнених у ході спілкування КР релевантними видаються такі опозиції: " одномісність - двомісність" (включення предикативної одиниці до складу однієї чи обох клауз), "одноланцюговість - багатоланцюговість" (кількість предикативних одиниць, включених до складу КР - одна чи більше), " симетрія - асиметрія" (одна чи обидві клаузи містять у своєму складі додаткову предикативну одиницю), "парність - непарність" (парна чи непарна кількість предикативних одиниць у складі кожної з двох клауз), "регресія - прогресія" (вектор " гілкування" КР вліво чи вправо).

Дериваційні процеси у царині КР відбуваються на тлі двох логічних законів - аналізу і синтезу. У першому випадку йдеться про розширення / комплементацію (ускладнення поверхневої організації КР у ширину за рахунок використання ССР і/або СПР інших функціонально - семантичних типів), у другому - про включення / інкорпорацію (ускладнення структури у глибину, тобто за допомогою другопредикативних структур, конституйованих номінальними фразами).

Розширення (комплементація) є аналітичним способом ускладнення матеріальної структури КР за рахунок додавання, а точніше "підключення" до вже існуючого сурядного чи підрядного речення іншого / інших сурядного чи підрядного. Процес розширення сприяє такому розгорненню бінарного полінома (ССР, СПР), яке перетворює його на гібридний трином або на багатоланцюговий період (чотири і більше "підключених" клауз).

Пусковий механізм аналітичного розширення завдячує щонайменше двом інгерентним властивостям складного речення - відкритості структури і здатності до синкретизації окремих його компонентів.

Відкритість структури складного речення для варіативних трансформацій зумовлює ієрархічність його структури, при якій одна одиниця системно підпорядковується іншій або, навпаки, входить на правах підпорядкованої в систему більш високого порядку. Це можна проілюструвати у вигляді суперординантної шкали (наростання зліва направо) "паратаксис / гіпотаксис (2) з мезотаксис (3) з гіпертаксис (4) з супертаксис (5) з мегатаксис (6)" (у дужках - кількість поєднуваних одиниць) або субординантного убування (справа наліво) "мегатаксис <з супертаксис <з гіпертаксис <з мезотаксис <з паратаксис / гіпотаксис" (в дужках - кількість поєднуваних одиниць). Очевидно, ускладнювальні можливості монотаксису на цьому не вичерпуються, бо цей ряд можна продовжити і ретроспективно (коллотаксис, парентаксис), і проспективно (макро-, ультра-, архі-, гігатаксис) [Хашимов 1991: 33].

У наведеному ланцюзі кожна сусідня пара утворює свою автономну підсистему за принципом родо-видових відношень. Наприклад, паратаксис (He wondered about it, but at the same time, felt), поєднуючись із підрядною клаузою гіпотаксису (that he knew), утворює мезотаксис (He wondered about it, but at the same time, felt that he knew) і далі, нарощуючи ще одну підрядну клаузу (there was something about it), перетворюється на гіпертаксис (He wondered about it, but at the same time, felt that he knew there was something about it), а той, у свою чергу, - на супертаксис (1) He wondered about it, but at the same time he felt that he knew there was something about it that made sense /T. Ruggiero/).

Напевно, супертаксис (1) можна було продовжити, довівши його до статусу мега-, ультра - чи архітаксису. Однак насиченість КР-бінома комплементарними одиницями має певні обмеження. Зокрема, ускладнення КР затухають на п'яти предикативних одиницях. Очевидно, цей факт можна пояснити обмеженістю оперативної пам’яті людини, яка дорівнює числу "сім" [Miller 1956: 131] і, відповідно, гіпотезою глибини В. Інгве. Мабуть, комплементація за межами супертаксису є граничним пунктом модифікації КР тому, що стає критичною для адекватної переробки інформації: як виявляється, вихід за її межі автоматично включає або механізми спрощення (синкретизація, парцеляція), або започаткування нової реченнєвої одиниці.

Обмеженість комплементарних потенцій КР супертаксисом може мати і лінгвокогнітивне підґрунтя. Ідеться про синкретизацію як засіб укомпактнення інформації, що пов'язано зі здатністю предикативної одиниці, по-перше, виступати "будівельним матеріалом" іншої, а по­друге, з її здатністю до одночасного використання як головної та підрядної. Наприклад, у СПР I thought that when we walked into the room she would bombard me with questions у складі гіпертаксису (2) I thought that when we walked into the room she would bombard me with questions, but instead she took a shower /J. Druga-Johnston/ є складником ССР - лівим КОНі по відношенню до правого Кон2 (but instead she took a shower). Усередині ж самого СПР предикативна одиниця she would bombard me with questions є підрядним Субп по відношенню до головного I thought (Субг) і водночас головною по відношенню до підрядного when we walked into the room (Субп). У такий спосіб монотаксис She would bombard me with questions виступає контамінованою одиницею, в якій має місце дифузія головної та підрядної клауз. Структура ж самого КР (2) відбиває формулу асиметричного розширення: Кон1 {Субг - пСубг - Субп} — Кон2.

Контамінація головного і підрядного є базовим механізмом розширення КР, який запускається в дію вузлом дифузії. Цей вузол лежить в основі всіх наступних розширень після мезотаксису: один вузол - гіпертаксис, два вузли - супертаксис, три вузли - мегатаксис і т. д. Для гіпотетичних у нашому випадку архі - та ультратаксисних розширень кількість вузлів буде збільшуватись по наростаючій.

Базуючись на відкритості структури і на можливостях синкретизації, процеси розширення КР віддають перевагу багатоланцюговим побудовам, що відбувається за двома патернами - сурядно - і підрядноцентричним.

Сурядноцентричне розширення є інваріантом побудови КР, у яких вузлом усіх формально - логічних відношень є протиставний релятив і, відповідно, протиставне ССР, до складу якого входить СПР. Утворені за цим патерном КР складаються з двох кон’юнктів, а підрядне речення входить до складу одного із них - лівого (Кон1), правого (Кон2) або до кожного з них.

Сурядноцентричне розширення КР спирається в основному на три структурних типи - мезотаксис, гіпертаксис і супертаксис, серед яких найбільш продуктивним є перший. Він є змішуванням трьох клауз на основі координації та субординації. Наприклад, мезотаксис (3) I thought he would be boasting about his success to everyone, but he_ actually hardly talked about it /M. Holly/ виражає протиріччя між Кон1 (I thought he would be boasting about his success to everyone = передумова протиріччя) і Кон2 (but he actually hardly talked about it = міративний наслідок). При цьому мезотаксисний складник такого КР сам утворюється двома частинами - головною (Субг "I thought") і підрядною (Субп "he would be boasting about his success to everyone").

Сурядноцентричний патерн комплементації КР спирається на декілька низхідних (гіпонімічних) моделей, якісні й кількісні параметри яких зумовлюються тим, скільки кон'юнктів протиставного ССР - один із двох чи обидва разом - піддано розширенню. Якщо один, то таке розширення буде асиметричним, і для його моделювання релевантним стає фактор "позиція" - права (4) чи ліва (5). Якщо розширенню піддано обидва кон'юнкти, то воно стає симетричним - парним (6) або непарним (7). Пор.: (4) I laugh at phrenology, but I know why people believe in such rubbish /Ch. Eagle/; (5) I hated the _ fact that I couldn’t get _past the gloomy thoughts. However, it was more than pessimism /J. Druga-Johnston/; (6) There was a high _ fence, and I couldn’t see much, but I got a few glimpses of Jean, and I liked what I saw /Ch. Eagle/; (7) I wrote to her because I knew she needed it, but I hated her till the day she died /Ch. Eagle/.

Наведені міркування щодо сурядноцентричного розширення КР дозволяють погодитися з думкою про те, що синтаксична регресія, на відміну від прогресії, має обмеження на глибину вкладення, зумовлену обсягом оперативної пам'яті людини, де максимальне значення n статистично дорівнює приблизно п'яти складникам [Ножов 2003: 31].

Підрядноцентричне розширення є інваріантом побудови тих КР, у яких атрактором усіх формально-логічних відношень є допустовий релятив і, відповідно, допустове СПР, до складу якого входить якесь інше / якісь інші СПР. Базовою структурою цього розширення є два суб’юнкти - головний (Субг) і підрядний (Субп). Цей патерн характеризується щонайменше двома властивостями: по-перше, він накладає заборону на використання в КР координативних одиниць; по-друге, його асиметричні розширення тяжіють до мезотаксису (8, 9) і доволі рідко покористовуються гіпертаксисом (10, 11); по-третє, симетричні побудови мають зазвичай форму супертаксису (12). Пор.: (8) After 45 minutes I was dying to make a contribution even if I had no idea what they were talking about /J. Armstrong/; (9) There is blood that will not wash away, no matter how the skin is cleansed /B. Emerson/; (10) She was enthusiastic, though I suspected that was because she didn’t have to _pick beetles /K. Hansen/; (11) I know there is no way I can ever live these hours again although I still see them in my dreams /J. Moleman/; (12) He’d warned me that I was treading on dangerous water, though I thought he had no idea the danger would turn physical /P. Walker/.

Ані сурядноцентричність, ані підрядноцентричність не накладають обмежень на семантико - функціональний тип КР, що піддається розширенню (за винятком корективно-протиставних ССР і узагальнено-допустових СПР), проте він має певні тенденції: супертаксис преферентно корелює з власне - і лімітативно-протиставними ССР і власне-допустовими СПР.

Включення (інкорпорація) як трансформація синтезу є способом ускладнення структури КР у глибину. Цей процес відбувається в основному за рахунок введення другопредикативних конструкцій / зворотів - інфінітивних, партиципних і герундіальних - до складу однієї чи відразу обох клауз. Важливою рисою цих конструкцій є те, що вони існують лише в опорі на словесно виражену предикативність іншої реченнєвої одиниці та розбиваються на одно - і багатомісні включення, які можуть відбуватися як на базі паратаксису, так і на базі гіпотаксису.

Всі моделі, за якими відбувається одномісне включення, є асиметричними одно - і багатоланцюговими. Асиметричне паратаксисне включення пов'язане з ускладненням лише однієї з клауз ССР у прогресивний (13) чи регресивний (14) способи. Пор.: (13) There was neither an address nor a telephone number. However, that was nothing to worry about /P. Walker/; (14) To risk his child was an obvious choice for him. Nevertheless, it carried with it a terrible personal pain /N. Munteanu/. Одномісне гіпотаксисне асиметричне включення пов'язане з ускладненням однієї з його клауз за схемами прогресії (15, 17) або регресії (16), а також одно - (15, 16) чи багатоланцюговості (17). Пор.: (15) Despite her fall from social grace, she had power and she knew how to use it /P. Walker/; (16) Although I used that to buy her chocolate and flowers and other things, I felt guilty about it /J. Moleman/; (17) In spite of my intentions to avoid getting too involved in the oversight of the work program at the Garden, Ann’s challenge stuck with me /K. Hansen/.

Двомісні включення другопредикативної конструкції характеризуються симетрією та парністю / непарністю. Перша пов'язана з тим, що включення має місце в обох конструктивних частинах КР, а друга залежить від кількості включених другопредикативних конструкцій - по одному чи по декілька в кожній із клауз.

Алгоритм включення в системі протиставного паратаксису ставить на перше місце одноланцюгові парно-симетричні побудови на кшталт (18) This is something they made us do all the time, at the convent, but, with my body readying itself for the upheaval, I have to ask myself whom I’m thanking /Ch. Eagle/. Менш поширеними серед них є багатоланцюгові непарно-симетричні побудови (19) She felt sick in remembering it, and humiliated too. But yet, there were new things in her now that she could bring to bear on the memories /M. Holly/.

Система двомісного симетричного включення в допустовому гіпотаксисі відрізняється від порядку включення в паратаксисі насамперед значно меншою продуктивністю і кількістю моделей. Тут переважають одноланцюгові парні (20) і багатоланцюгові непарні (21). Пор.: (20) Despite all my best efforts to remain polite and professional, you were a rude, arrogant ass to work with /P. Juser/; (21) The lower two floors were relatively utilitarian, with _ prominent hardwood beams meeting at right angles to frame and support the whitewashed facade. The upper floor, though, was a general riot of overhanging, protruding, and rippling timbers zigzagging and colliding in clever patterns, leaving the overall impression of a trestle bridge filled in with patches ofplaster /M. Brenner/. Можна припустити, що слабка продуктивність КР з двомісним включенням зумовлюється небажаністю занадто складного аранжування думки, оскільки воно може завадити не тільки її адекватному декодуванню адресатом, а й некоректному кодуванню адресантом.

Роблячи підсумок, зазначимо наступне.

1. Узгоджуючись із законами лінійності мовлення, процес ускладнення структури контрадикторного речення відбувається у два способи: аналітичний (горизонтальна експансія, розширення) і синтетичний (вертикальна експансія, включення). Обидва вони сприяють трансформації монотаксисної одиниці в політаксисну, механізм якої базується щонайменше на двох властивостях складного речення - відносній відкритості структури і здатності до синкретизації окремих елементів цієї структури.

2. Відносна відкритість структури означає, що глибина насиченості КР вліво і вправо не опускається далі п'яти предикативних одиниць, що зумовлюється можливостями оперативної пам'яті мовної особистості. Попри те, що теоретично КР може бути скільки завгодно розширеним управо, п'ятичленні побудови - це граничний пункт його розширення. Після нього починають діяти механізми спрощення (синкретизація, парцеляція) або започаткування нової реченнєвої одиниці.

3. Основою процесу розширення є аналіз, який сприяє перетворенню КР із бінарного полінома (сурядного чи підрядного) в гібридний трином або в багатоланцюговий період. Це відбувається за патернами сурядно - та підрядноцентричності, у кожному з яких існують моделі низхідного порядку з прогресивним і регресивним розширенням. Оскільки природною для англійської мови є прогресивна послідовність деривації, то їй віддається абсолютна перевага, а на регресивну накладаються кількісні обмеження.

4. Сурядно - і підрядноцентричне розширення КР спирається на три структурних типи - мезотаксис, гіпертаксис і супертаксис. Оскільки мезотаксис (сурядно-підрядний трином) є серед них найбільш продуктивним, то його слід вважати оптимальним засобом ускладнення КР.

5. Включення другопредикативних зворотів до структури КР характеризується великим розмаїттям форм і способів. Попри те, що воно є доволі продуктивним дериваційним процесом в обох частинах складного реченнєвого цілого, включення значно активніше використовується в протиставному паратаксисі, ніж у допустовому гіпотаксисі. Однією з характерних закономірностей для процесу включення є жорстка кореляція між кількістю задіяних ланцюгів і продуктивністю їх використання: що більше ланцюгів включається до складу КР, то менш використовуваними є ці КР у мовленнєвій практиці.

6. До основних когнітивно-комунікативних факторів, що спричиняють ускладнення КР, належать узуальні та специфічні. Узуальні дозволяють інформативно збагатити КР певними додатковими нюансами, деталями й фактами, що, на думку мовця, є важливими для усвідомлення протиріччя. Специфічні фактори базуються на когнітивно зумовленій необхідності експлікувати один із елементів контрадикторної ситуації, що в узуальному КР зазвичай залишається невираженим, - логічний висновок щодо нормального стану речей або мотив, який спричинив несподіваний наслідок.

Перспективним для подальших розвідок у галузі заявленого об'єкта є вивчення специфіки контрадикторних відношень у складі надфразових єдностей, тексту і дискурсу.

ЛІТЕРАТУРА

Городенська К. Г. (1991). Деривация синтаксичних одиниць. - К.: Наукова думка. - 192 с.

Золотова Г. А. (2005). Очерк функционального синтаксиса русского языка. 4 изд., испр. - М.: КомКнига. - 352 с.

КибрикА. Е. (2003). Константы и переменные языка. - СПб.: Алетейя. - 720 с.

Ножов И. М. (2003). Морфологическая и синтаксическая обработка текста (модели и программы). - М. - 140 с.

Падучева Е. В. (2007). О семантике синтаксиса: Материалы к трансформационной грамматике русского языка. Изд 2, испр. и доп. - М.: КомКнига. - 296 с.

Полховська М. В. (2009). Екзистенційні речення в ранньоновоанглійській мові: структурно-семантичний та функціональний аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Харків. - 20 с.

Почепцов Г. Г. (2009). Избранные труды по лингвистике: монография / Сост., общ. ред. и вступ. ст. И. С. Шевченко. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина. - 556 с.

Приходько А. М. (2002). Складносурядне речення в сучасній німецькій мові. - Запоріжжя: ЗДУ. - 292 с.

Хашимов Г. М. (1991).Типология сложных предложений разносистемных языков. - Ташкент ФАН. - 107 с.

Izutsu M. N. (2008). Contrast, concessive, and corrective: Toward a comprehensive study of opposition relations // Journal of Pragmatics: An Interdisciplinary Journal of Language Studies. - Amsterdam: Elsevier. - Vol. 40. - Is. 4. - P. 646-675.

Miller G. A. (1956). Human Memory and the Storage of Information // I. R. E. Transactions on Information Theory. - Vol. IT. - 2, № 3. - P. 129-137.

Rudolph E. (1996). Contrast, Adversative and Concessive Relations and their Explication in English, German, Spanish, Portuguese on Sentence and Text Level. - Berlin, N. Y.: Walter de Gruyter. - 544 p.

Vergaro C. (2008). Concessive constructions in English business letter discourse / Text & Talk. An Interdisciplinary Journal of Language, Discourse Communication Studies / Carla Vergaro. - Vol. 28, Issue 1. - P. 97 - 118.

Yngve V. H. (1961). The depth hypothesis / / Structure of language and its mathematical aspect. Proceedings of the Symposia in Applied Mathematics / R. Jakobson (ed.). - N. Y.: Providence, R. I.: American Mathematical Society. - Vol. XII. - P. 130-138.