Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ СЕМАНТИЧНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛУ (ЗА ЧАРЛЬЗОМ ОСГУДОМ)
joomla
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДУ СЕМАНТИЧНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛУ (ЗА ЧАРЛЬЗОМ ОСГУДОМ)
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

Ю. В. Кононець

Київський національний лінгвістичний університет

Стаття присвячена дослідженню методу семантичного диференціалу за Чарльзом Осгудом, який дозволяє виміряти так звані конотативні значення, тобто додаткові відтінки, які накладаються на основне значення слова. Автор також розглядає суб’єктивні реакції, виражені за допомогою оцінної шкали.

Ключові слова: метод семантичного диференціалу, конотативні значення, суб’єктивні реакції.

Ю. В. Кононец. Исследование метода семантического дифференциала по Чарльзу Осгуду. Статья посвящена исследованию метода семантического дифференциала по Чарльзу Осгуду, который позволяет измерять так называемые конотативные значения, то есть дополнительные оттенки, налагаемые на основное значение слова. Автор также рассматривает субьективные реакции, выраженные с помощью оценочной шкалы.

Ключевые слова: метод семантического дифференциала, конотативные значения, субьективные реакции.

U. V. Kononets. Investigation of Osgood’s semantic differential method. The

paper deals with Osgood’s semantic differential method - a technique for the measurement of the connotative meaning of concepts: line, flatness, three dimensional, dimensional space, set of values. The author sets the problem of sense measurement and distinguishes personal sense measurement with the help of rate scales, created by Charles Osgood.

Key words: semantic differential method, connotative meaning of concepts, personal sense measurement.

Метод семантичного диференціалу досліджує загальні змістовно-смислові характеристики мовленнєвої діяльності. Семантичним диференціалом (semantic differential) зазвичай вважають оціночну шкалу (rate scale), яка має особливу структуру. Метод семантичного диференціалу, запропонований Чарльзом Осгудом у 1957 році, дозволяє вимірювати так звані конотативні значення, тобто додаткові семантичні та стилістичні відтінки, які накладаються на основне значення слова та використовуються для вираження емоційно-експресивного забарвлення. Метод семантичного диференціалу є комбінацією контрольованих асоціацій та суб'єктивної реакції, вираженої за допомогою оціночної шкали. Респондент має оцінити предмет дослідження, в якості якого може виступати слово, поняття, символ у вербальній або невербальній формі, та співвіднести його з точкою на п’ятибальній чи семибальній шкалі. Полюси цієї шкали формуються за допомогою антонімів. Таких шкал може бути близько двадцяти. На основі аналізу шкали розподілили на три основних фактори, а саме - сила, активність та оцінка. Отримані фактори вважаються універсальними. Цей метод успішно використовувався у психології, мистецтвознавстві, педагогіці, семіології та інших гуманітарних науках. Різноманітність варіантів семантичного диференціалу відрізняється від інших типів оціночних шкал наявністю двох полюсів, які створюються завдяки наявності визначень, протилежних за змістом. Наприклад, хороший -3 -2 -1 0 1 2 3 поганий. Семантичний диференціал досліджує якісний та кількісний індекс значення, смислів за допомогою двополюсних шкал.

Мета дослідження: виявлення співвідношення і взаємодії значення та смислів слів (на рівні розуміння), дослідження емоційної реакції на слово. Респонденти оцінюють запропоноване слово по особливій системі шкал-характеристик (всього 12), з яких виводять опосередковані результати по трьом узагальненим вимірам (факторам): оцінка, сила, активність. Цей метод дає можливість оцінити кожне слово як точку в семантичному просторі за допомогою трьох незалежних величин. Визначення “прагматичне значення” відображає єдність, сплав змісту та його емоційної оцінки [1]. Тобто цей метод вивчає не саме значення слова, а емоційну реакцію на це слово.

Процес дослідження.

Респондент отримує необхідну кількість таблиць з дванадцятьма полярними якостями - шкалами.

Таблиця 1

Шкала якостей

+3

сильно

+2

середньо

+1

слабо

0

-1

слабо

-2

середньо

-3

сильно

Хороший

Поганий

Важкий

Легкий

Швидкий

Повільний

Гарний

Потворний

Активний

Пасивний

Великий

Маленький

Жаркий

Холодний

Чистий

Брудний

Сильний

Слабкий

Ласкавий

Жорстокий

Лютий

Спокійний

Товстий

Тонкий

Респондентам надається список слів, положення в семантичному просторі яких потрібно описати. Було запропоновано попрацювати зі словами, які означають певні якості особистості. З одного боку - 5 позитивних загальнолюдських якостей (християнські цінності), з іншого - 5 прагматичних цінностей, продиктованих ідеями матеріального благополуччя. Список запропонованих слів: покірний, вірний, щирий, скромний, співчутливий; прагматичний, байдужий, ощадливий, розсудливий, зухвалий.

Респондентам була запропонована інструкція: кожну якість людина мусить оцінити за допомогою окремих шкал, які являють собою пари антонімів (у прямому чи переносному значенні). Необхідно давати саме суб’єктивну оцінку, приймаючи до уваги той факт, що кожна якість розглядається ще й за ступенем вираження відповідного критерію. Наприклад, ви спочатку вирішуєте швидким чи повільним вважати дане слово, а потім встановлюєте, слабо, середньо чи сильно представлена ця швидкість (чи, навпаки, повільність). Якщо слово не викликає у вас жодних суб’єктивних оцінок за будь-якою шкалою, можливо вибрати цифру 0, але, бажано, щоб таких випадків було якомога менше. В кінці роботи для кожного слова ми отримуємо 12 оцінок у відповідних таблицях.

Результати.

1. Всі оцінки переводять в бали згідно даної системи: +3 +2 +1 0 -1 -2 -3, де +3 означає сильно, +2 середньо, +1 слабо, -1 слабо, -2 середньо, -3 сильно.

2. Для кожної шкали розраховують середні оцінки за усіма трьома факторами, де:

фактор оцінки - якості 1, 4, 8, 10 (Ео);

фактор сили - якості 2, 6, 9, 12 (Ес);

фактор активності - якості 3, 5, 7, 11 (Еа).

Отримані середні бали визначаються як середня вага (значення) кожного з трьох факторів.

3. Запропоновані студентам слова розміщують у стовпчик, указуючи при цьому середню вагу (значення) за трьома факторами. Можливо створити окремі таблиці кожного фактору. В такому випадку, слова будуть розміщені в порядку зменшення середньої ваги за кожним з трьох факторів.

4. За результатами роботи всієї групи студентів можливо створити зведену таблицю ваги факторів одного із наданих слів; визначити середнє арифметичне значення цього слова за трьома факторами.

5. Підрахувати відстань між середньогруповими та індивідуальними параметрами вибраного слова по формулі:

Е=[(Ео)інд - (Ео)гр]2 + [(Ес)інд - (Ес)гр.]2 + [(Еа)Інд - (Еа)гр]2, де величини Е інд. та Е гр. - відповідно індивідуальні та середньогрупові результати.

У дослідженні брали участь 90 студентів четвертого курсу Київського національного лінгвістичного університету. Вибір четвертого курсу був зумовлений тим, що студенти мають достатній рівень підготовки в сфері лінгвістики та психології. Отримавши зведені таблиці для вищезгаданих слів та визначивши середнє арифметичне за всіма трьома факторами (Ео, Ес, Еа), маємо наступні результати (у порядку зменшення середньої ваги кожного слова за усіма трьома факторами):

Фактор оцінки (Ео):

Щирий

9

Вірний

8,4

Співчутливий

7,3

Розсудливий

6,6

Покірний

6,6

Скромний

5,5

Байдужий

3

Прагматичний

1,7

Ощадливий

1,6

Зухвалий

1,2

Фактор сили (Ес):

Прагматичний

4,8

Байдужий

4,1

Зухвалий

3

Ощадливий

2,7

Вірний

1,4

Покірний

0,9

Скромний

0,8

Щирий

-1,1

Співчутливий

-1,1

Розсудливий

-1,2

Фактор активності (Еа):

Щирий

5,4

Зухвалий

5,1

Вірний

2,7

Ощадливий

1,5

Співчутливий

1,3

Прагматичний

1,2

Розсудливий

0,3

Покірний

0,2

Скромний

-1

Байдужий

-1,8

Необхідно зазначити, що Ео (фактор оцінки) означає позитивне чи негативне відношення людини до даного слова, Ес (фактор сили) - потенціал слова, а Еа (фактор активності) вказує на те, як може реалізуватися потенціал слова, тобто потенційні можливості слова. Зазначимо, що фактор оцінки (Ео) є найбільшим для слів щирий, вірний, а найменшим - для слів ощадливий та зухвалий. Фактор сили є максимальним для слів прагматичний та байдужий, а мінімальним - для слів співчутливий та розсудливий. Еа (фактор активності) - найбільший для слів щирий та зухвалий, а найменший - для слів скромний і байдужий. Можемо припустити, що загальнолюдські цінності не втратили своєї актуальності, маючи фактори оцінки відповідно 9 та 8,4. Хоча фактор сили або потенціал слова вказує на те, що прагматичний аспект є домінуючим: слова прагматичний та байдужий отримали відповідно 4,8 та 4,1. Фактор активності або реалізації слова в майбутньому свідчить про те, що прагматичні та загальнолюдські цінності майже однаково представлені в таблиці результатів дослідження і мають приблизно однаковий потенціал реалізації в майбутньому. Порівнюючи самі показники, можемо зазначити, що фактор оцінки отримав максимальний результат 9 балів, а фактори сили та активності - лише 4,8 та 5,4 бали. Результат може свідчити про те, що Ео (фактор оцінки) слів, які виражають загальнолюдські цінності, досить високий, однак реалізація потенціалу цих якостей (Ес, Еа) є проблематичною.

Отже, це була спроба дослідити емоційну реакцію на слово та змістовно-смислову складову мовленнєвої діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Osgood C., Suci G., Tannenbaum P. (1957). The measurement of meaning / C. Osgood, G. Suci. - Urbana : The University of Illinois Press, 1957. - 237 p.

2. Петренко В. Ф. Психосемантика сознания / Виктор Федорович Петренко. - М. : МГУ, 1988. - 207 с.

3. Волохонский В. Л. Влияние пространственно-временных эффектов на результаты семантического дифференциала / В. Л. Волохонский / Сборник лучших работ выпускников факультета психологи СпбГУ 2002 года. - СПб. : Издательство С.-Петербургского университета, 2002. - С. 4-10.