Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВІДОМИХ ПЕРЕКЛАДІВ ВІРША Р. ФРОСТА “THE ROAD NOT TAKEN” ТА ВЛАСНИЙ ПЕРЕКЛАД
joomla
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВІДОМИХ ПЕРЕКЛАДІВ ВІРША Р. ФРОСТА “THE ROAD NOT TAKEN” ТА ВЛАСНИЙ ПЕРЕКЛАД
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

В. О. Стукаленко

Одеський національний університет

Стаття присвячена основним проблемам перекладу поетичних творів. Автор порівнює різні переклади поезії Р. Фроста, детально аналізуючи їх, та подає свій власний варіант перекладу.

Ключові слова: порівняльний аналіз, літературний переклад, лексико - стилістичні еквіваленти.

В. О. Стукаленко. Сравнительный анализ известных переводов стиха Р. Фроста “The road not taken” и собственный перевод. Статья посвящена основным проблемам перевода поэтических произведений. Автор сравнивает разные переводы поэзии Р. Фроста, детально анализируя ее, и подает свой вариант перевода.

Ключевые слова: сравнительный анализ, литературный перевод, лексико­стилистические эквиваленты.

V. O. Stukalenko. The contrastive analysis of famous translations of R. Frost’s poem “The road not taken” and own translation of it. The article is dedicated to the problems of poetic translation. The author contrasts various translations of R. Frost’s poem, having thoroughly analysed them, and suggests his own variant of translation.

Key words: contrastive analysis, literal translation, lexical and stylistic equivalents.

Художній переклад, зокрема переклад поезії, ставить перед перекладачем цілу низку лінгвістичних та екстралінгвістичних задач, які вирішити можна по-різному. Процес перекладу отримує в даному випадку не тільки філологічний, але й філософський аспект. Об’єктом нашого дослідження стали переклади вірша Р. Фроста The Road Not Taken. При виборі матеріалу ми керувалися необхідністю оцінити вже існуючі переклади цього твору за шкалою адекватності. Відомий перекладач поезій Р. Фроста та знавець його творчості В. Топоров відзначив, що Фроста в нас друкували багато, а по-справжньому перекладали мало, перекладали не всі кому це слід було робити, перекладали й ті, кому цього робити було не варто [8, c. 14], тому проведення подібного дослідження здається доречним та обґрунтованим. Нашою метою було також представити власний варіант перекладу, створений з урахуванням результатів аналізу.

Відомі перекладачі, теоретики та критики перекладу радять порівнювати не рядок із рядком, а поетичний твір з поетичним твором. Тільки в такому разі можна встановити, чи вдалося перекладачу відтворити єдність форми та змісту оригіналу [3; 1; 5]. Саме тому слід проаналізувати перш за все оригінальний текст для встановлення домінант перекладу.

The Road Not Taken

TWO roads diverged in a yellow wood,

And sorry I could not travel both And be one traveler, long I stood And looked down one as far as I could To where it bent in the undergrowth;

Then took the other, as just as fair,

And having perhaps the better claim,

Because it was grassy and wanted wear;

Though as for that the passing there Had worn them really about the same,

And both that morning equally lay In leaves no step had trodden black.

Oh, I kept the first for another day!

Yet knowing how way leads on to way,

I doubted if I should ever come back

I shall be telling this with a sigh Somewhere ages and ages hence:

Two roads diverged in a wood, and I—

I took the one less traveled by,

And that has made all the difference [7, c. 162].

На семантичному рівні весь текст побудовано на проблемі важливого життєвого вибору, який на буквальному рівні представляє собою вибір між двомя шляхами. Вірш традиційно написаний ямбом. В тексті переважають одно - та двоскладові слова й лише в останніх рядках першої та останньої строфи ритм змінюється через введення трьохскладових слів (undergrowth, difference). Це надає тексту особливої виразності від першої до останньої строфи. Архітектоніка твору також є достатньо простою. Текст складається з чотирьох строф по п’ять рядків у кожній. Перші три строфи логічно й синтаксично спаяні. Про це свідчить характер переносів з рядка на рядок. Каркасом ритму служить комбіноване римування. Фрост вживає переважно чоловічий тип рим ( з наголосом на останньому складі).

Розглядаючи текст на морфологічному рівні, можна констатувати значну кількість іменників та дієслів порівняно з прикметниками (дієслів-26, іменників -18, прикметників-6). Це свідчить про переважання дії над описом [6, с. 82]. Важлива в даному разі також опозиція теперішнього, минулого й майбутнього часів. В межах такого невеликого твору ці часові форми акцентують зв’язок вибору, який був зроблений у минулому з долею ліричного героя у майбутньому. Таким чином, перед нами вірш, спрощений на зовнішньому рівні, що не свідчить про спрощення внутрішнє. На досягнення глибини внутрішнього змісту й спрямовані усі лінгвістичні засоби, а також особливості форми твору. Нами було проаналізовано чотири переклади на російську мову: Г. Кружкова, А. Коряковцева, В. Топорова та М. Немцова.

Розглянемо переклад Г. Кружкова.

Неизбранный путь

В осеннем лесу, на развилке дорог,

Стоял я, задумавшись, у поворота;

Пути было два, и мир был широк,

Однако я раздвоиться не мог,

И надо было решаться на что-то.

Я выбрал дорогу, что вправо вела И, повернув, пропадала в чащобе.

Нехоженей, что ли, она была И больше, казалось мне, заросла;

А впрочем, заросшими были обе

И обе манили, радуя глаз

Сухой желтизною листвы сыпучей.

Другую оставил я про запас,

Хотя и догадывался в тот час,

Что вряд ли вернуться выпадет случай

Еще я вспомню когда-нибудь Далекое это утро лесное:

Ведь был и другой предо мною путь,

Но я решил направо свернуть И это решило все остальное [8, с. 68]

У перекладі Г. Кружкова повністю збережена строфіка й характер римування, однак змінено розмір. Ця особливість характерна й для усіх інших приведених варіантів. Замість ямба в деяких випадках у перекладі ми бачимо анапест. Це обумовило й характер рими - замість використання чоловічих рим перекладач комбінує чоловічі та жіночі типи. Введення числених трьох - та

чотирьохскладових слів ( одинокий, уводила, унеслись) розхитують строфу зсередини й роблять інтонацію більш плавною, ніж в оригіналі, позбавляючи її динамізму. Концептуальні одиниці, що лежать в основі мікрословника твору (road, wood, choice, difference) перекладач зберігає. Звертає на себе увагу, однак, заміна колірного компоненту yellow - жовтий, його контекстуальним синонімом “осенний”. Подібне рішення спостерігаємо також в перекладі А. Коряковцева. Згідно з сучасною класифікацією кольорів у работі В. Ковальської “Колористика как переводческая проблема”, жовтий колір в художній літературі найчастіше символізує смуток й тугу [2, c. 24, 27]. В нашому тексті подібний настрій міститься вже в назві, де эксптцитна конструкция Not Taken наводить на думку, що щось сталося не вірно. Отже, введення данного символу, на наш погляд, є невипадковим, тим більше, що він характеризує іменник “ліс”, який в контексті творчості Р. Фроста є метафорою життя, життєвого шляху [ 9, p. 94].

Якщо говорити про перекладацькі успіхи, слід відзначити успішне відтворення настрою невизначеності, який отримує особливо яскраве відображення в останній строфі. Тобто читачеві самому пропонується вирішити, наскільки вдалим був вибір, зроблений ліричним героем.

Розглянемо наступний варіант перекладу, виконаний А. Коряковцевим. Дорога, которую я не избрал В осеннем лесу разошлись две дороги. Идти по обоим - увы! - я б не смог, и встал на развилке, чужак одинокий и взглядом следил, смущенным и долгим, как скрылась в подлеске одна из дорог. Я выбрал другую. Не легче с ней было, но моему она нраву под стать: травою нетоптаной в дали манила, хоть тех, кого за собой уводила, могла и сама изрядно помять. И обе смягчали хвойным покровом шаг путника, чтоб было легче идти.

Сберечь бы беглянку для часа иного! Но я сомневаюсь, вернусь ли к ней снова, не угадаешь земные пути, Произнесу, горький вздох не тая, Коль годы за годами вдаль унеслись:

Манили меня две дороги, а я неторную выбрал в иные края, и прочее сразу утратило смысл [8, c. 69]. Перекладу А. Коряковцева, поряд з метричними відступами, властива також завищена емоційність. В першій строфі в рядку And sorry I could not travel both при перекладі з’являється підсилююче слово “увы”, яке не тільки дещо інакше розставило цезури, але й змінило спокійну, розповідну інтонацію в сильній позиції початку твору. Перекладач також в деяких місцях відхиляється від метричної норми оригіналу, використовуючи анапест, а не ямб. В останній строфі переклад трохи не узгоджується з оригіналом за шкалою настрою. Словосполучення “горький вздох” зтирає ту змістову невизначеність, про яку ми говорили раніше. Проте, в цілому, переклад, достатньо гармонійний й синтаксично цілісний.

Наступним проаналізуємо переклад, виконаний В. Топоровим.

Неизбранная дорога

Опушка - и развилка двух дорог.

Я выбирал с великой неохотой,

Но выбрать сразу две никак не мог И просеку, которой пренебрег,

Глазами пробежал до поворота.

Вторая - та, которую избрал,- Нетоптаной травою привлекала:

Примять ее - цель выше всех похвал,

Хоть тех, кто здесь когда-то путь пытал,

Она сама изрядно потоптала.

И обе выстилали шаг листвой - И выбор, всю печаль его, смягчали.

Неизбранная, час пробьет и твой!

Но, помня, как извилист путь любой,

Я на развилку, знал, вернусь едва ли.

И если станет жить невмоготу,

Я вспомню давний выбор поневоле :

Развилка двух дорог - я выбрал ту,

Где путника обходят за версту,

Все остальное не играет роли [9, p. 137].

Переклад В. Топорова є найвіддаленішим від оригіналу як на формальному, так и стилістичному рівні. В даному варіанті, крім вже вказаних метричних відступів, бачимо також додавання зайвої стопи в кожному рядку перекладу, що змінило ритмічне звучання тексту. Звертає на себе увагу також недотримання синтаксичної цілісності перших трьох строф. Кожна строфа перекладу оформлена окремо. Це порушує рух поетичної думки й інтонаційне оформлення вірша. В лексичну тканину перекладу введено русизм “верста”(в останній строфі), розмовне слово “невмоготу” поряд зі словами вищого регістру - “избрал”, “пренебрег”. Ця особливість змінила тональність всього перекладу. З тексту вилучено таку концептуальну одиницю як “лес”. Залишається лише суміжне, однак недостатньо метафорично-містке слово “опушка”, що порушує образний ряд. Колірний компонент також не збережено. Це призводить до порушення візуальньїх асоціацій. В останній строфі зникає результативність. Замість неї з’являється умовність. Таким чином, в даному випадку бачимо відхилення від оригіналу по головним параметрам.

Наступний переклад - М. Немцова.

Невыбранный путь

В желтом лесу разошлись два пути, а я раздвоиться не мог. Как жаль.

Не мог по обоим сразу пойти и долго стоял, пытаясь следить за тем, как один в подлеске петлял;

потом же спокойно ступил на другой хоть здесь не одни б сапоги износил; он весь зарос густою травой, -

правда, казалось, что этой тропой человек или зверь столь же часто ходил.

И оба лежали тем ранним днем чисты и похожи, на первый взгляд.

Один я оставить решил на потом, хоть знал, что течет иной путь за путем, и знал, что вряд ли вернусь назад.

Рассказывать буду об этом друзьям, вздыхать о годах, что навечно умчались: в лесу разошлись два пути, и я пошел по тому, где гуще трава.

Ведь только этим пути различались [9, p. 138].

На наш погляд, М. Немцов найточніше відтворив метричні особливості оригіналу. Хоча в перекладі все той же анапест замість ямба й, крім того, присутні неточні та дієслівні рими (пути - следить, жаль - петлял, износил - ходил), все ж даний варіант звучить подібно до оригіналу. Це передусім обумовлено відмовою перекладача від багатоскладних слів в позиції рими.

Лексичний склад перекладу збігається з оригіналом. Цілком виправданий, на наш погляд, вибір слова “путь” замість “дорога”, так як містить два аспекта змісту: буквальний та контекстуальний (життєвий шлях).

Це єдиний з розглянутих варіантів, де відтворено символ кольору першої строфи. Збережено й синтаксичний зв’язок трьох перших строф, а також характер переносів з рядка в рядок. Важливим недоліком даного перекладу можна вважати лише семантично спрощену останню строфу.

В оригиналі ж мова про зовнішню різницю між стежками йдеться у другій та третій строфі, тоді як в заключних п’яти рядках Фрост розповідає про зміни, інакше кажучи різницю (difference), яку цей вибір обумовив в житті героя. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок про те, що на формальному й синтаксичному рівні найточнішим з усіх розглянутих перекладів є варіант М. Немцова (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Порівняльні характеристики формальних структур вірша

“ТЬе Road N01 Такеп”та його перекладів.

Р. Фрост

Г. Кружков

М. Коряковцев

В. Топоров

М. Немцов

Строфіка

Відтворена

Відтворена

Відтворена

Відтворена

Комбі-новане

римування

АВААВ

Відтворене

Відтворене

Відтворене

Відтворене

Чотири-стопний розмір, ямб

Не відтворено

Не відтворено

Не відтворено

Відтворено частково

Каденція: Чоловічі рифми

Не відтворена

Не відтворена

Не відтворена

Відтворена

З семантичної точки зору, найбільш наблизились до оригінального тексту Г. Кружков та, в певній мірі, М. Коряковцев. Саме ці два варіанти при зворотньому перекладі на англійську мову виявились би найбільше наближеними до оригіналу. Перекладачі передали не тільки головні ідеї твору, але й підібрали поетичні й природні для російської поетичної мови лексико-стилістичні еквіваленти.

Переклад В. Топорова, згідно наших спостережень, відрізняється деяким суб’єктивізмом. Перекладач в деяких місцях пропонує власну змістову інтерпретацію. Даний варіант нагадує скоріше власну інтерпретацію твору, аніж переклад.

Враховуючи розглянуті перекладацькі рішення представимо власний варіант перекладу як одне з можливих прочитань оригиналу.

Неизбранный путь

Легли в подлеске два пути,

Что в жёлтой чаще исчезали,

Но сразу же по двум идти Не мог я. Лес был пуст и тих И по-осеннему печален.

Я на один из них ступил.

Здесь раньше, видно, не ходили.

Не смят был травяной настил И лист никто не искрошил,

Хоть два пути похожи были;

Итак, я сделал поворот.

Шурша нетоптаной листвой,

В тот день я долго шёл вперёд,

Не ведал я, куда ведёт Дорога, избранная мной.

Я вспомню много лет спустя,

Как там, блуждая сиротливо,

Из двух тропинок выбрал я,

Ту, что нехоженой была,

И это жизнь определило.

В даному варіанті перекладу ми намагалися відтворити двостопний розмір оригиналу й переважання чоловічих рим з метою збереження інтонаційних особливостей вірша. Ми приймали до уваги синтаксичну особливість оригіналу, тобто переважання довгих складнопідрядних речень, наявність переносів з рядка в рядок, а також логічну й синтаксичну цілісність перших трьох строф. Нашим завданням було підібрати лексичні засоби, які узгоджуються зі стилем оригіналу, а отже зберегти унікальні особливості форми та змісту тексту. В даному варіанті, однак, не може йти мови про повну еквілінеарність (тобто переклад рядок в рядок), так як ми не мали на меті механічне відтворення оригіналу. При створенні власного варіанту ми керувалися загальною методикою перекладу поетичних творів, а також приймали до уваги усі здобутки, отримані в результаті порівняльного аналізу перекладів поданого твору. Ми намагалися творчо подивитися на текст оригіналу й віднайти такі компоненти змісту, які ще не були висвітлені в попередніх перекладах. Текст оригіналу ми розглядали як парадигму варіантів його перекладу, а тому кожний наступний варіант перекладу розкриватиме нові грані поетичного твору.

ЛІТЕРАТУРА

1. Казакова Т. А. Система ассоциативных связей слова в поэтическом тексте и стихотворный перевод : автореф. докт. дис.(АДД) / Т. А. Казакова. - Л., 1974. - С. 11 - 28.

2. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема / На матеріалі українських та англомовних художніх текстів.: автореф. докт. дис.(АДД) / І. В. Ковальська. - Київ, 2001. - С. 21­54.

3. Куконина Н. А. Зіставлення словника перекладу зі словником оригіналу як перекладознавча проблема / На матеріалі шекспірівського Гамлета / автореф. докт. дис. / Н. А. Куконина. - Київ, 2002. - С. 48-64.

4. Науменко А. М. Філологічний аналіз тексту / Основи лінгвопоетики / А. М. Науменко. - Вінниця: Нова книга, 2005. - 416 с.

5. Пісні нового світу / Упоряд. М. Стріха. - К. : Факт, 2004. - 344 с.

6. Щепилова Л. В. Основы учения о стихе / Л. В. Щепилова. - М.: Просвещение, 1956. - 394 с.

7. Фрост Р. Неизбранная дорога / Сост. и предисл. - Топоров В. Л. - СПб.: Кристалл, 2000. - 415 с.

8. Фрост Р. Стихи на английском языке с параллельным текстом / Р. Фрост. - М. : Радуга, 1986. - 137 с.

9. Frost R. Collected Poems / R. Frost. - American Lib., 1955. - 584 p.