Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету ІХ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ „ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНОЇ СЕМАНТИКИ”
joomla
ІХ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ „ПРОБЛЕМИ ЗІСТАВНОЇ СЕМАНТИКИ”
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

24-26 вересня 2009 року в Київському національному лінгвістичному університеті проходила традиційна, вже дев'ята, міжнародна наукова конференція “Проблеми зіставної семантики”, організована кафедрою загального та українського мовознавства під керівництвом доктора філологічних наук професора О. О. Тараненка. Понад п'ятдесят науковців з України, Росії, Бєларусі взяли участь у цьому зібранні. Україну представляли вчені з Києва, Горлівки, Донецька, Запоріжжя, Кіровограда, Луцька, Маріуполя, Ніжина, Одеси, Сум, Умані, Херсона, Хмельницького.

На пленарних засіданнях та під час роботи чотирьох секцій були обговорені актуальні проблеми сучасної компаративістики, зокрема питання теорії й методології контрастивної семантики, лексичної, фразеологічної, словотвірної та граматичної семантики в зіставному аспекті, перекладу як джерела зіставлення, а також прийоми зіставного вивчення семантики в середній і вищій школі. Власне на актуальності проблематики конференції, перспективах і методах зіставних досліджень у когнітивно-семіотичному, ономасіологічному, комунікативно - дискурсивному напрямах наголосила у вітальному слові до учасників конференції проректор з наукової роботи КНЛУ проф. Н. Ф. Гладуш, яка відкрила конференцію.

Перше пленарне засідання накреслило основні проблеми та дало поштовх обговоренню актуальних напрямів дослідження в галузі зіставної семантики на секційних зібраннях. Так, проф.

В. М. Манакін (Запоріжжя) у своїй доповіді "У пошуках мовної моделі світу" поставив питання про визначення таких базових для сучасної лінгвістики та суміжних дисциплін, зокрема етнолінгвістики, лінгвокогнітології, лінгвокультурології, категорій, як мовна модель світу (мовна картина світу) та концепт, наголосивши на необхідності вироблення теоретико-методологічної бази досліджень з урахуванням уже пізнаного іншими галузями людських знань. В аксіологічній парадигмі проф. Л. К. Байрамова (Казань, Росія) розглянула інтернаціональну ідею смерті заради батьківщини як вищої цінності на прикладі творів М. Гоголя ("Тарас Бульба") і Юкіо Місіма ("Патріотизм"). Міжмовні лексичні кореляції, зокрема своєрідний розвиток полісемії у прошарку конгруентної лексики внаслідок різниці у внутрішній формі слів, на матеріалі близькоспоріднених (української, російської, білоруської) мов були предметом аналізу проф. Л. В. Бублейник (Луцьк). Проф. А. Е. Левицький (Київ) виклав результати дослідження, виконаного у співавторстві з А. В. Шелудько і присвяченого контрастивно-перекладацьким основам аналізу складних слів синтаксичного типу (на матеріалі англійської та української мов). Міжмовні відмінності в комплексі демінутивно-емоційних утворень та їх зумовленість особливостями національної ментальності висвітлені в доповіді проф. О. О. Тараненка (Київ) "Про демінутив як вияв національної ментальності (деякі міжмовні паралелі)", де автор доводить, що систему зменшувально-емоційних суфіксів української мови не можна вважати дзеркальним відображенням усталеного образу української ментальності, оскільки не все в цій сфері визначається особливостями національного характеру й темпераменту, а спричинене насамперед географічними і соціально-історичними (більшою мірою) факторами. Проблемі ревіталізації лексики і визначенню сфер, які найактивніше сприймають відроджені лексичні одиниці в сучасних українській і російській мовах, присвятив свою доповідь проф. О. А. Стишов (Київ), зауваживши, що в українському лексиконі відроджуються переважно номінації, які постали на основі власних ресурсів мови й підтримуються українською мовною традицією. Явище концептуалізації образів історичних осіб досліджене в доповіді проф. Г. В. Межжеріної (Київ) на прикладі образів князя Володимира Мономаха та його синів з Київського літопису через запропонований дослідницею субстантивно-ад'єктивний підхід до вивчення репрезентації особи в писемних пам'ятках ХІ-ХІІІ ст. ст., що полягає у всебічному зіставленні соціально-етичних портретів. Гніздовий підхід, який використовує суто компаративний і типологічний аналіз в історико-етимологічних студіях, був продемонстрований у доповіді проф. Т. О. Черниш (Київ) на матеріалі семантичної рефлексації праслов’янських субстантивів із коренем *кур-.

На засіданні секції „Загальні проблеми зіставної семантики” вчені обговорювали широке коло загальних проблем компаративістики. Зокрема, у виступі Т. С. Толчеєвої (Київ) ішлося про теоретичні аспекти зіставного дослідження лексичної семантики, вироблення методики контрастивного аналізу лексики на основі системного принципу, що передбачає кілька послідовних етапів: 1) встановлення tertium comparationis; 2) здійснення внутрішньомовного аналізу конкретних мовних фактів; 3) встановлення відношень збігу, розбіжностей, міжмовних лакун та способів їх компенсації. В. Ф. Старко (Луцьк), проаналізувавши різні інтерпретації поняття категоризації, запропонував на позначення важливих її різновидів терміни ідентифікувальна категоризація, таксономічна категоризація, номінативна категоризація та ситуативна категоризація, кожен з яких може позначати як когнітивний процес, так і відповідний його результат. У доповіді Д. І. Терехової (Київ) "Зіставний психолінгвістичний аналіз асоціативних полів слів української та російської мов" на основі запропонованої методики виявлено загальні й специфічні риси образів мовної свідомості українців і росіян, що криються за словом-стимулом НАУКА у двох мовах. Історична мотивація сучасного слововживання в українській і російській мовах на прикладі семантичної і граматичної еволюції соматизму око / очі (рос. очи), реконструйована у виступі Г. І. Лисої (Київ), дала можливість авторці з’ясувати відмінності його змісту, закономірностей формотворення і словозміни у споріднених мовах, а відтак і відмінності фрагментів картини світу їх носіїв. С. І.Терехова (Київ) охарактеризувала парадигми репрезентацій присвійних указувань в українській, російській та англійській мовах, визначила мовну специфіку і спільні риси шляхом парадигмального аналізу. Зосередивши увагу на поглядах О. О.Потебні та Г. Пауля на семантику слова, зміну ним лексичного значення та причини цих змін, на можливість чи неможливість існування певних закономірностей цього процесу, Р. М. Ситняк (Горлівка) наголосив на важливості загальної теорії мови В. фон Гумбольдта, на її потенційній науковій перспективності як основи для подальших досліджень у цій галузі. Доповіді С. В. Талько (Київ) "Аксіологічно марковані антропоцентричні метафори і порівняння в мовних картинах світу (на матеріалі української і англійської мов)" і Н. В. Чендей (Ужгород) "Типологічно-зіставний аналіз метафор вогняної стихії в ліриці Дж. Г.Байрона та її українських перекладах" були присвячені типологічно-зіставному аналізу метафор. Т. В. Голі-Оглу (Маріуполь) у своєму виступі зосередила увагу на системотвірній функції рослинного семіотичного коду у весняному календарному циклі східних слов'ян, підкресливши, що сферою референції рослинного семіотичного коду в циклі весняних календарних обрядів є міфопоетична картина світу східних слов’ян (уявлення про коловорот природи як про рушійну силу життя та енергії) і соціоаксіологічна структура обрядового простору (позитивне й негативне маркування флоролексем як складників багатокомпонентних обрядових термінів). Еволюція рефлексів і.-є. *kuso - в давньоанглійській та давньоісландській мовах реконструйована в доповіді Т. О. Козлової (Запоріжжя) з метою верифікації гіпотези про те, що на окремих етапах еволюції система активізує різні засоби обробки й передачі адаптивно значущої інформації. Можливості застосування теорій утіленого розуміння й пояснення семантично близьких одиниць в англійській, польській та українській мовах змодельовані в доповіді А. Глаза (Люблін, Польща) і С. Потапенка (Ніжин) на прикладі протиставлення лексичного значення water і sea - land.

Вербалізація різних концептів на матеріалі близькоспоріднених і далекоспоріднених мов були предметом аналізу в доповідях З. Г. Козирєвої (Київ) - концепт ПРАЦЯ в українській та російській мовах, А. В. Бєляєвої (Запоріжжя) - концепт ОСВІТА в англійській, французькій, російській, українській мовах, О. С. Колесник (Київ) - концепт МАГГЧНИИ ОБ’ЄКТ у британському й українському міфологічних просторах, В. І. Калініченко (Кіровоград) - концепт SUCCESS в американській мовній свідомості (за результатами психолінгвістичного експерименту).

Л. В. Гнаповська (Суми), проаналізувавши англосаксонські та кельтські антропоніми, дійшла висновку, що у просторі міфологічного дискурсу антропонім як невід'ємний його елемент має статус семантично мотивованого імені, яке кодує у своїй внутрішній формі інформацію про референта та містить значний прагмасемантичний потенціал. Зіставлення їдишу з німецькою та англійською мовами дало змогу С. Я. Литваку (Запоріжжя) окреслити відмінні й спільні риси цих мов, а також виокремити властивості, притаманні тільки мові їдиш.

Традиційно інтенсивно працювала секція „Лексика і фразеологія” - на засіданнях секції було виголошено й обговорено понад 15 доповідей. Так, Л. А. Ковбасюк (Херсон), проаналізувавши структурно-семантичні риси і функціонування германізмів та англоамериканізмів у німецькій і англійській мовах, визначила мовні та позамовні чинники проникнення і засвоєння запозиченої лексики в мові-реципієнті, а також наголосила на необхідності висвітлення шляхів та закономірностей проникнення германізмів і англоамериканізмів в українську мову, механізмів їх входження та адаптації в лексико - семантичній системі української мови. Проблемі декодування символів (образів), які лежать в основі образних складників конотацій лексем різних зіставлюваних мов, було присвячено доповідь А. М. Барабулі (Київ) "Конотації в ноематичному пласті лексеми (порівняльно - типологічний аналіз)". Діалектне мовлення також було предметом обговорення на конференції. Зокрема, в доповіді О. А. Могили (Київ) "З українсько-південнослов’янських лексико-семантичних паралелей" на прикладі календарної обрядовості весняного циклу українців та балканських слов'ян було продемонстровано шляхи формування спільних міждіалектних утворень, які виникають у результаті взаємодії українських говорів карпатського та поліського ареалів з південнослов’янськими мовами. Детальний семний аналіз міжмовних омонімів на матеріалі слов'янських мов дозволив Л. М. Орел (Київ) встановити безеквівалентні та тотожні значення міжмовних омонімів - назв історичних реалій, що свідчать на користь національної маркованості такої лексики. Ю. П. Педенко (Київ) простежила динаміку ключового слова Європа в суспільно - політичному дискурсі української мови к. ХХ - поч. ХХІ ст., знайшовши витоки його актуалізації ще в публіцистиці української інтелігенції ХІХ ст. Лексикографічній інтерпретації тактильної лексики української та англійської мов, її функціям у художньому мовленні була присвячена доповідь Х. Б. Мелько (Київ).

На засіданнях цієї секції помітна увага була приділена питанням зіставно-типологічного вивчення різних аспектів фраземіки в окремих слов’янських, германських і романських мовах. Так, у доповіді К. І. Мізіна (Київ) йшлося про ціннісні орієнтири лінгвокультури крізь призму соціолінгвістичного моніторингу на матеріалі німецької компаративної фразеології; на процесах індивідуально-авторської обробки англомовних етномаркованих фразеологізмів, зокрема на прийомі буквалізації та його образотворчо-виражальних функціях, зупинилася О. О. Нагорна (Хмельницький); заперечення неправдивості мовлення у фразеологізмах української та російської мов були предметом розгляду М. П. Баган (Київ); порівняльний лексико-семантичний та структурно-морфологічний аналіз фразеологічних одиниць із компонентами - назвами явищ природи - здійснений у доповідях Я. В. Мельник (Умань) "Семантика вогню і її відображення в англійських та українських фраземах", А. Ф. Малюги (Донецьк) "Фразеологічні одиниці з компонентом - найменуванням явища природи в англійській, німецькій, іспанській, українській та російській мовах". Соціолінгвістичний напрям у дослідженні фразеологічних одиниць задекларований у виступі О. Л. Стародєдової (Київ) "Основні компоненти конотативного значення фразеологічних одиниць (на матеріалі англійської та української мов)". Проблемі іншомовної рецепції фразеології як національно-культурного компонента тексту було присвячено доповідь

В. Б. Приходько (Луцьк) "Англомовна рецепція фразеології повісті М. Гоголя "Ночь перед

Рождеством"; фраземіка сучасних ЗМІ обговорювалася в доповідях Г. П. Музиченко (Київ) "Типологічні параметри формально-семантичних кореляцій у вторинному фразеотворенні в контексті газетного заголовка", Л. М. Пашинської (Київ) "Нові стійкі словосполучення з компонентами Чорнобиль, чорнобильський (на матеріалі українських і російських періодичних видань)".

На засіданнях секції „Словотвір. Граматика” було заслухано й обговорено десять доповідей, присвячених різним аспектам зіставлення словотвірної та граматичної семантики. Так, С. В. Сорокін (Київ) у своєму виступі розглянув особливості реалізації семантики зобов’язання й необхідності в контрастивному аспекті на матеріалі турецької, української й англійської мов із позицій теорії функціонально-семантичних полів. Н. Б. Іваницька (Київ) обґрунтувала перспективність міжмовного зіставлення дієслівної лексико-семантичної парадигматики як одного з можливих аспектів двостороннього контрастивного аналізу дієслівних систем української та англійської мов у проекції на встановлену основу зіставлення - узагальнену дієслівну категорію “процесуальність”. В. С. Сидорець (Мозир, Бєларусь) дав характеристику вербоїдам як нестандартним засобам реалізації станових значень взаємності і сумісності в сучасних східнослов’янських мовах. Результати дослідження рефлексивних дієслів з реципрокальним значенням і визначення на їх основі підтипів редукованих діатез реципрокальних конструкцій в українській мові виклала у своїй доповіді С. О. Юшкова (Горлівка). У виступі М. М. Верезубенко (Кіровоград) описано і проаналізовано лексичні одиниці за їхньою потенцією вказувати на неозначену та означену кратність у німецькій і українській мовах. Типологічна характеристика займенників у новогрецькій та українській мовах наведена в доповіді Н. І. Пашкової (Київ). Семантичні властивості прийменникових еквівалентів, зокрема їх найпоширенішого різновиду зі структурою "прийменник + іменник", у польській і українській мовах описані у виступі

О. О. Антонової (Київ). Результати порівняльних досліджень у дериватології висвітлені в доповідях І. В. Поснік (Донецьк) "Структурна характеристика назв квітів у германських, романських і слов'янських мовах", Л. С. Ніколаєнко (Херсон) "Аксіологічно марковані композитні номінації за оцінкою мовленнєвої поведінки людини в англійській і українській мовах",

О. О. Жижоми (Маріуполь) "Особливості формування смислової структури оказіональних слів у зіставному аспекті (на матеріалі поетичних творів П. Тичини та В. Маяковського)".

Досить активно працювала четверта секція “Семантика тексту. Перекладознавство” - тут було виголошено 7 доповідей. Т. В. Охріменко (Київ) звернула увагу колег на один із найдавніших елементів образотворчості - асоціативний паралелізм, порівнявши розвиток архаїчного паралелізму в російському та українському фольклорному мовленні. Інтерсеміотичну специфіку загадки розкрила у своїй доповіді Н. В. Захарова (Запоріжжя). Значеннєвий аспект піктограм та ідеограм, які функціонують у сучасних англомовних ЗМІ, висвітлила Л. Л. Макарук (Луцьк). Мас - медійний дискурс, зокрема явище парентези (вставлені одиниці) в російській, українській та англійській мовах, був також предметом аналізу в доповіді М. Н. Дорошенко (Київ). Принципи побудови tertium comparationis для зіставного аналізу сучасного німецького та українського апелятивного дискурсу харизматичного політичного лідера сформулювала у своїй доповіді

Н. В. Петлюченко (Одеса), визначивши етапи вибору параметрів порівняння апелятивності німецькомовного та україномовного дискурсів. Фактори, які визначають характер прагматичного впливу, і вирішальна роль серед них ідеї були обґрунтовані в доповіді Н. А. Янко (Київ) на прикладі українського перекладу казки Дж. Орвелла "Animal Farm". Визначивши корпус антропонімів у англійських та українських художніх творах жанру фентезі, О. М. Алексєєва (Київ) виявила спільне і відмінне у функціонуванні подібних одиниць та з'ясувала універсальні й ідіоетнічні риси антропонімного корпусу порівнюваних мов.

На другому пленарному засіданні було підведено підсумки роботи конференції. Учасники засідання відзначали актуальність, глибину та перспективність виголошених доповідей, високий організаційний рівень конференції, а головне, - і в цьому доповідачі були одностайними, - конференція дала можливість творчо поспілкуватися, поділитися новими ідеями і розробками, досягненнями тощо, стала стимулом для подальшого розвитку досліджень у галузі контрастивної лінгвістики, пошуків нових шляхів і підходів до вивчення зіставлюваних об’єктів, а також важливим етапом у науковій творчості молодих науковців, праці яких проходять тут серйозну апробацію.

Доповіді і повідомлення, представлені на конференції, а також інші матеріали, які стосуються питань компаративістики, опубліковані в черговому збірнику „Проблеми зіставної семантики” (К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. - Вип. 9. - 483 с.).

Наступна, десята - ювілейна - конференція запланована на 22 - 24 вересня 2011 року.

Лиса Г. І.

кандидат філологічних наук,

Київський національний

лінгвістичний університет


Похожие статьи