Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету СЕМАНТИКА АСОЦІАТІВ СЛОВА-СТИМУЛУ FEUER У СВІДОМОСТІ НОСІЇВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)
joomla
СЕМАНТИКА АСОЦІАТІВ СЛОВА-СТИМУЛУ FEUER У СВІДОМОСТІ НОСІЇВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту)
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

РОМАНОВА Н. В.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті проаналізовано результати асоціатів слова-стимулу Feuer “вогонь”, виявлено три різновиди реакцій реципієнтів на формально-граматичному рівні: 1) реакції-словоформи, 2) реакції-словосполучення, 3) реакції - синтагми; визначено чотири типи сем у семантичній структурі асоціатів Feuer: 1) негативні, 2) подвійні, 3) нейтральні, 4) позитивні.

Ключові слова: асоціат, слово-стимул Feuer, реакції реципієнтів, семантична структура асоціатів Feuer.

В статье анализируются результаты ассоциатов слова-стимула Feuer “огонь”, выявляются три разновидности реакций реципиентов на формально-грамматическом уровне: 1) реакции-словоформы, 2) реакции-словосочетания, 3) реакции-синтагмы; определяются четыре типа сем в семантической структуре ассоциатов Feuer: 1) отрицательные, 2) двойные, 3) нейтральные, 4) положительные.

Ключевые слова: ассоциат, слово-стимул Feuer, реакции реципиентов, семантическая структура ассоциатов

Feuer.

The article analyzes the results of word-stimulus Feuer “fire”associates, identifies three types of recipients’ reactions on formal and grammatical level: 1) the reaction-word forms, 2) the reaction-phrases, 3) the reaction-syntagmas; it defines four types of sem in semantic structure of Feuer associates: 1) negative, 2) double, 3) neutral, 4) positive.

Key words: associate, word-stimulus Feuer, recipients’ reaction, semantic structure of Feuer associates.

Проблема психологічно реального значення мовних одиниць така ж давня, як і сама мовна свідомість (далі - МС). Давня історія свідомості, на думку Г. Гачева, є історією образного мислення, і вона давніша за логічну [7, с. 5]. Образне мислення передбачає уявлення одного предмета чи явища крізь призму іншого [2, с. 71-89]. Взаємодіючи з навколишнім світом, давня людина переносила суспільні відносини на природу, соціальне “я” на світ, на “не я” [3, с. 10]. Давня свідомість намагалася зберегти стабільність у зміні, поєднати рух і спокій, зрозуміти істину й правду життя через ототожнення буття і мислення. Тут актуалізується проблема міфологічного мислення, що характеризується як “конкретне”, “просторове”, “антикаузальне” і утворює ланцюг “до-метафор”, зовні різних, семантично схожих. Звідси множинність значень образів, побудованих на тотожності опозицій, звідси ритуали, обряди, сакральні дійства [24, с. 52]. У цьому контексті важливо підкреслити таке: МС є тим самобутнім медіатором, що опосередковує образ світу [23, с. 6] - основоположний компонент культури етносу [22, с. 76]; вона прагне організуватись у такий спосіб, щоб пізнання світу, його “мовні репрезентації були вищою мірою зручні та економні для збереження у формах свідомості, для оперування, перетворення і виведення в акти інтерсуб’єктної комунікації” [18, с. 441-442]. Все це підвищує значення і роль МС, особливо під час формування образу й картини світу, його категоризації, репрезентації та інтерпретації.

Джерела сучасної концепції МС знаходимо в працях О. Горошко [8], Л. Етманової [26],

О. Кубрякової [11], О. Леонтьєва [12], Й. Стєрніна [20], Є. Тарасова [21] та ін. Вивчення МС зводиться до широкого й вузького розуміння цього поняття. МС у широкому розумінні - це відображення об’ єктивної дійсності у двосторонньому знакові, в якому поєднані уявлення про предмети й явища об’єктивного світу зі звукомоторними уявленнями. Йдеться про процес активного відтворення людиною минулого життєвого досвіду про предмети та явища, їхні зв’язки, які вербально й невербально декодуються. МС у вузькому смислі - це “відображення специфічної мовної структури в підсвідомості носія мови на рівні вмінь, пов’язаних з вибором і вживанням мовних засобів у процесі комунікації” [22, с. 77].

МС постає як найважливіша соціально-психологічна сила, яка бере участь у формуванні й творенні мовної особистості, спільноти як культурного представника етносу. Найбільш повну і об’єктивну характеристику національної МС можна отримати лише внаслідок вичерпного аналізу всіх зафіксованих контекстів уживання слова, а також експериментальним шляхом - комплексом психолінгвістичних експериментів зі словом [20, с. 290-291]. Все це свідчить про актуальність вибору теми статті, що зумовлена необхідністю продовження дослідження психолінгвістичних аспектів лексичної семантики, зокрема виявлення психологічно реального значення слова-стимулу Бвтг “вогонь”, яке є значно ширшим і більшим за обсягом, ніж його лексикографічний варіант, експериментальне дослідження асоціативних зв’язків наведеного слова, специфіка його смислового наповнення у розрізі категорії “Емоції, почуття людини”.

Метою статті є виявлення семантики асоціатів слова-стимулу Беиег у свідомості носіїв німецької мови (на матеріалі спрямованого асоціативного експерименту).

Завдання:

- розкрити специфіку основних асоціативних експериментів: вільного, спрямованого (далі - САЕ) і ланцюгового;

- проаналізувати мовні особливості отриманих асоціатів слова-стимулу Бвтг;

- визначити семантику досліджуваного слова-стимулу на основі отриманих асоціатів.

У сучасній психолінгвістиці залишається дискусійним питання розмежування понять “психологічний експеримент” (далі - ПЕ) і “асоціативний експеримент” (далі - АЕ).

Відомо, що вперше ПЕ було проведено ще в ХУІІІ ст. Спочатку він набув поширення у природничих науках, а з другої половини ХІХ ст. системно використовується у (експериментальній) психології [16, с. 50-51].

У традиційній системі розгляду ПЕ постає як “організована дослідником взаємодія між реципієнтом чи групою реципієнтів і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних, від яких вона залежить” [15, с. 33]. Наведена дефініція вказує на присутність оцінно-вольового акту стосовно експериментальної ситуації, яка викликає певне емоційне збудження (за модальністю переживання - позитивне, негативне, нейтральне чи їх варіанти), та щодо кінцевої цілі діяльності (самореалізація, саморозкриття, самоусвідомлення чи ігнорування). Таке ціннісне ставлення до експериментальної ситуації можна з деяким застереженням розглядати як регулятор і активатор подальшої поведінки реципієнтів.

Розрізняють декілька основних різновидів ПЕ: “штучний, лабораторний, контрастуючий, формуючий” [6, с. 56], “природний” [15, с. 33]. Сюди належить і особливий вид ПЕ - “мисленний” [6, с. 56]. Отже, специфіка ПЕ полягає в тому, що в процесі взаємодії з експериментальною ситуацією індивід може розкрити для іншого, у тому числі і для експериментатора, свій внутрішній світ, своє ставлення до “штучного” світу, продемонструвати комунікативний чи діяльнісний потенціал, проявити багатогранність і багатство змісту концептуальної картини світу.

Стосовно АЕ, то більшість психологів схиляється до думки, що він є складовою, різновидом ПЕ і його механізмом [16, с. 17]. Тому розрізняють три основні види АЕ: вільний, спрямований і ланцюговий. При цьому вільний АЕ тлумачиться як “швидкісна” відповідь-реакція на стимул, що перша спала на думку: асоціат не обмежується ні формальними, ні семантичними особливостями. Часовий проміжок між стимулом і реакцією повинен бути мінімальним, тобто для розмірковування типу “що і як сказати?” часу немає [17, с. 30-35].

Стратегія САЕ націлена на звуження зони асоціативного пошуку, обмеження синтагматичних асоціацій і посилення орієнтації на парадигматичні відповідно. Саме така ідея - обмежити відповіді реципієнтів певними рамками - лежить в основі методики, розробленої

Ч. Осгудом і його співробітниками. Ця методика відома під назвою “семантичний диференціал”. Зазначимо, що актуальність зв’язку слова-стимулу і реакції на нього змінюється, актуалізуються ті асоціати, що перебували на периферії асоціативних структур у перебігу вільного АЕ. Передбачається, що саме САЕ впливає на квантитативно-квалітативну конфігурацію семантичного простору слова-стимулу. В семантичному просторі асоціатів, стверджують Л. Засєкіна і С. Засєкін, репрезентовано не лише характеристики об’єктів, а й ставлення індивіда до них [9, с. 80]. Тому слід зважити також на той факт, що одержані асоціати є результатом граничного оцінно - суб’єктивно-об’єктивного “запиту” пам’яті респондентів про досліджуваний об’єкт і його зв’язки з групою об’єктів саме в перебігу САЕ. У цій граничності приховано динамізм, змінність, трансформацію семантичного простору асоціацій. Якщо змінити деякі умови САЕ, скажімо, тривалість, місцезнаходження, температурний режим чи санітарні вимоги, експериментатора, то якісні й кількісні показники асоціацій можуть бути діаметрально протилежними. Отже, САЕ примушує реципієнтів активізувати саме периферійну асоціативну зону, “миттєво” і без вагань вибрати й вербалізувати стереотипний чи індивідуальний асоціат у рамках не лише особистісного, але й історично-культурного досвіду.

Ланцюговий АЕ перегукується з вільним АЕ у формальному й семантичному плані. Натомість кількість відповідей-реакцій на слово-стимул у межах регламенту - найчастіше за 1 хвилину - повинна становити ланцюг. Експериментально доведено, що цей різновид АЕ має один суттєвий недолік - у ньому простежується значна залежність між послідовно прийдешніми реакціями. Часом виявляється, що відповідь-реакція є фактично не реакцією на початковий стимул, а реакцією на попередню реакцію, що стала новим стимулом. Позитивним чинником у ланцюговому АЕ є те, що саме завдяки цьому методу було виявлено дворівневу структуру абстрактного зображення (“позначуваного і означуваного”) [17, с. 31-32].

Як бачимо, поняття “АЕ” є вужчим за “ПЕ” і не відтворює дуже важливого його аспекту - активності індивіда, вибірковості його власних (свідомих) реакцій на впливи, що йдуть ззовні і мають елементи стихійності, неорганізованості.

Звичайно, розв’язання окреслених вище завдань передбачає врахування і того важливого факту, що німецькомовній традиції визначення поняття Feuer варіюється від автора до автора. Так, у “Wahrig” воно розуміється, по-перше, як лінгвокультурний концепт ВОГОНЬ, по-друге, як військовий термін, і, по-третє, як компонент складного слова, чий правопис може бути паралельним - композит пишеться разом, наприклад: feuerspeiend і окремо, як словосполучення, наприклад: Feuer speiend [30, s. 351-352]. “Langenscheidt” тлумачить Feuer як загальне поняття “стихія”, функціональну мовну одиницю, що обіймає, передусім, розмовний стиль мовлення, та як військовий термін [29, s. 385-386]. “Duden” надає поняттю Feuer суто генералізованого значення, майже позбавленого науковості, підкреслює його функціональне навантаження:

а) номінативна функція, що ґрунтується на ролі зорових аналізаторів у пізнавальних психічних процесах;

б) комунікативна функція, де формуються парадигматичні й синтагматичні зв’ язки лексеми, зокрема:

- синонімічний ряд Feuer, Flamme, Flammen <Plural>, Lohe (geh.), Lohen <Plural>,

- синонімічна пара Feuer - Brand. Цей процес супроводжується певним “шліфуванням”, що виявляється у стилістичних помітках, пов’язаних із таким різновидом контекстів, як “geh.” - “урочисто”, та граматичних помітках на кшталт <Plural> - “множина”;

- словотвірна функція, яка апелює до способу словотворення, а саме: до словоскладання, як наприклад: Herd-, Holz-, Kamin-, Kartoffelfeuer; Artillerie-, Flak-, Gegen-, Kanonenfeuer [27, s. 376].

Узагальнено, природа Feuer є когнітивно-культурно-функціонально-лінгвістично - прикладною, для пізнання якої потрібен асоціативний контекст, і що просторішим він буде, то різнобічнішим буде асоціативне поле. Через переживання “загального, об’єктивного” смислу Feuer як “індивідуального, власного” - психологічно реальне значення слова-стимулу буде сприйматись значно ширше від лексикографічного чи текстуального значення, але вужче від концептуального відповідно [22, с. 77-78].

Перш ніж ми розглянемо семантику отриманих асоціатів Feuer, охарактеризуємо стисло матеріал дослідження та соціально-особистісні дані респондентів.

Респондентам - носіям німецькомовної культури (80 осіб: 59 жінок і 21 чоловіків у віці від 15 до 69 років) - було пред’явлено подразники у вигляді 25 слів-стимулів (всього - п’ять кластерів), щоб викликати асоціації, пов’язані саме із категорією “Емоції, почуття людини”. На кожне написане слово-стимул досліджувані повинні були дати те слово-асоціацію, що перше спало їм на думку. Форма проведення САЕ - письмова. Кількісно та якісно досліджуване явище презентують:

1) мегагрупи (Майнц (26), Мюнхен (26);

2) макрогрупи (Дрезден (8), Дюссельдорф (10);

3) мікрогрупи (Вупперталь (2), Галле (2), Кіль (2);

4) індивідуальні групи (Берлін (всього 3 особи), Гейдельберг (1), Дортмунд (1), Кельн (1), Мастріх (1), Мюнстер (1), Падерборн (1).

Рід занять: від учениць і учнів (3) до студенток і студентів педагогічних і філологічних факультетів університетів м. Майнц і Мюнхен, спеціалістів у різних галузях виробництва:

а) технічній (8), б) медичній (5), в) соціальній (4), г) економічній (3), ґ) юридичній (3), д) обслуговування (2). Термін проведення САЕ - лютий-березень 2012 р.

Позицію слова-стимулу Беиег у вихідному списку кластера ІІ (імпліцитно) “Першоелементи світобудови” можна охарактеризувати як сильну, воно очолює наведений кластер. Головний ефект цієї позиції вбачається в реалізації власне категорії емоцій, актуалізації її асоціативних зв’язків гіпо-гіперонімічного характеру.

Попередньо відмітимо, що між вогнем і водою як першоелементів буття існує прямий зв’язок, що тримається на міцному ланцюзі - ї асоціата Wasser становить 4. На фразеологічному німецькомовному матеріалі доведено, що паралелі “вогонь - людські почуття” і “вода - емоції” існують. Наведені стихії і емоційна сфера людини є ізоморфними за ознаками, властивими і першим, тобто вогню та воді, і другим, тобто почуттям та емоціям. Так, паралель “вогонь - людські почуття” грунтується на інтенсивному температурному вияві (тепло), захисті від зовнішнього світу, оцінній локалізації в обжитому/необжитому просторі, волюнтативі, руйнуванні, фізичних болісних відчуттях, незадоволенні. У свою чергу, паралель “вода - емоції” пов’язана зі швидкістю руху, плинністю, хвилеподібністю, силою, нестримною енергією, просторовістю, життєдайністю [14, с. 377-383]. Не важко зрозуміти, що тут природа емоцій співвідноситься із основними фізичними параметрами рідини, а почуттів - із хімічними властивостями психічної енергії відповідно. За В. В. Бойко, психічна енергія - це частина біопсихічної енергії, яка спроможна трансформуватись в інші її різновиди, наприклад, у механічну або теплову. Джерелом психічної енергії учений уважає головний мозок разом із каналами сприйняття різнорідної інформації - аналізаторами. Коли та чи інша енергія ззовні впливає на головний мозок, стверджує дослідник, вона приводить у дію нематеріальні або ідеальні, компоненти психіки. При цьому активується мислення, пам’ять, увага, уявлення, немовби оживають досвід і знання, що зберігаються в клітинах головного мозку, пробуджуються установки, цінності, потреби, зринають у свідомості раніше набуті звички, навички, вміння. Нематеріальний прояв психіки, на думку В. В. Бойка, не лише супроводжується енергією, він сама енергія. Слід акцентувати, що тут психічна енергія поєднується саме з емоціями, які виконують роль посередника у перетворенні матеріального у психічне, і навпаки [4, с. 10-17]. Енергетична теорія емоцій В. В. Бойка є інноваційним продовженням ідей, концепцій античних філософів про енергетичну структуру психічного (Фалес, Анаксімен, Платон, Аристотель).

Звернімося тепер до лінгвістичного аналізу отриманих асоціатів Feuer. Зазвичай, отримані асоціати інтерпретують комплексно за трьома напрямами: вже зазначеним лінгвістичним, психолінгвістичним і психологічним [13, с. 93]. Преференція лінгвістичного аналізу пов’язана із обсягом статті.

Нами зареєстровано В0 чи 100% асоціатів, що може свідчити про зацікавленість словом - стимулом, його актуальність, місце у внутрішньому лексиконі респондентів.

Асоціати - це не лише асоціативний процес, а й психологічно реальний результат цього процесу. Звідси теоретично випливає особливе значення МС для рівня відтворення асоціатів: цілком усвідомлений; швидше усвідомлений, ніж несвідомий; швидше несвідомий, ніж свідомий і несвідомий. Безумовно, буде помилкою дошукуватися прикладів серед отриманих асоціатів, релевантних наведеним рівням. Проте відповідність між цілком усвідомленим і несвідомим асоціатами є досить характерною. На наш погляд, основною ознакою, що відрізняє усвідомлений асоціат від несвідомого, є національно-культурна специфіка, підвалини якої складає ціннісний принцип [10, с. 12], наприклад, Feuer мислиться реципієнтами як Gefahr (2) “небезпека” (змістовий мінімум наведеного концепту виражається як “загроза втрати” [30, s. 39б]), Kamin (3) “камін” (тут змістовий мінімум концепту пов’язаний із цегляною спорудою, що має прямий димар і призначена для опалення кімнати: доступ до вогню - відкритий [30, s. 53б]), Waldbrand “лісова пожежа” (змістовий мінімум цього концепту релевантний небезпеці всього рослинного і тваринного світу лісу [29, s. 1204, 223]).

Стосовно несвідомих асоціатів, то їх можна співвіднести із метафоричним концептом, у структурі якого домінує образний елемент, наприклад, Feuer асоціюється як Busch “кущ, чагарник” (передбачаємо, що у центрі цього концепту - біблійний образ Неопалимої Купини), Fackel “смолоскип” (у цьому концепті простежується швидше образ “приборканого”, ніж “привласненого вогню”, оскільки йдеться про структуру смолоскипу - (дерев’ яна) палиця із горючою речовиною вгорі [27, s. Зб0]). І усвідомлені, і неусвідомлені отримані асоціати адекватно репрезентують слово-стимул Feuer у часо-просторовому розрізі - зараз і тут. Вони можуть бути “зруйновані” лише іншим відтінком часу, зокрема: завтра, післязавтра чи через кілька днів тощо, іншим простором - не тут. Цю гіпотезу підтверджує наше пілотне дослідження, проведене у грудні 2011 р.

На формально-граматичному рівні отримані асоціати представляють три різновиди реакцій:

1) реакція-словоформа (57 чи 71,25%): Angst, Brand, Busch, Eis, Emotion, Fackel, Feuerwehr, Flammen (2), Gefahr (2), Hitze (В), Holzofen, Kamin (3), Leben, Leidenschaft, Licht (2), Liebe, Ofen, Rauchen, Rausch, Rot (3), Schmerz (2), Teufel, Verbrennen (2), Verbrennung, Verletzung, Waldbrand, W^me (9), Wasser (4), Wunden, Zerstorung; 2) реакція-словосполучення (22 чи 27,5%): brennen, grillen, heifi (11), holz (2), rot (3), schon, warm, wutend, zerstorerisch; 3) реакція-синтагма (1 чи 1,25%): im Herzen.

Звертає увагу спосіб творення прикметника holz (2). Тут ідеться про процес ад’єктивації, суть якого полягає в тому, що іменник Holz переходить без участі будь-яких словотвірних засобів у категорію прикметників, тобто набуває значення якості, властивості, ознаки предмета або явища [19, с. 212]. Оскільки досліджуваний прикметник у лексикографічних працях [27, s. 504; 29, s. 557; 30, s. 504;] не кодифіковано, говорити про ступінь переосмислення твірної основи ми не можемо. М. Д. Степанова виокремлює два різновиди ад’єктивації: 1) завершений або повний, “коли дане слово вживається як узгоджений атрибут, що має відносні граматичні категорії роду, числа й відмінка, наприклад: glanzende Antwort, zufriedener Mensch, ernste Absichten, тощо” і

2) незавершений або неповний, “коли слово виражає ознаку предмета або явища лише в зв’язку з певною часовою співвіднесеністю цієї ознаки, тобто вживається лише як частина присудка - предикатив, пор.: er ist, war daran schuld; es tut, tat, wirdmir leid tun” [19, с. 213]. Ми не ставимо за мету реконструювати функції новотвору чи виявити різновид його ад’єктивації. Нас цікавить, як уже зазначалося, психологічно реальне значення слова-стимулу Feuer. Лінгвістичні уроки, які “пропонує” нам ад’єктив holz (2), указують на реалізацію нереалізованих можливостей німецької мови, стійкість реліктових зв’язків імені й прикметника, пошуки респондентами додаткових ресурсів семантики слова.

До граматичних характеристик наведених асоціатів належать: функціональне навантаження мовних одиниць - слово (79 чи 98,75%) і словосполучення (1 чи 1,25%); значення слова, як слушно підкреслюють дослідники, - це його предметно-речовий зміст, а значення словосполучення - це певна характеристика предмета чи явища, через яку опосередковано називається предмет чи явище. Словосполучення поєднує щонайменше два компоненти, які в семантичній структурі словосполуки можуть втратити основні ознаки слова і насамперед значення, а слово містить один компонент, який може бути полісемічним, мати первинне або пряме й переносне або похідне, вторинне значення [1, с. 10-11].

Отже, 1) домінування слова зумовлене його номінативною функцією та завданням САЕ;

2) гомогенний характер лексико-граматичного класу слів - повнозначні частини мови: іменники (58 чи 72,5%), прикметники (20 чи 25%), дієслова (2 чи 2,5%); як незалежні частини мови наведені слова можуть виступати в реченні підметом, присудком, додатком, означенням чи обставиною; тут домінування іменників свідчить про предметність зв’язків слова-стимулу; 3) особливість форми викладу - іменники подаються без артикля, тобто акцентується значення, а не граматичні категорії: рід, число, відмінок чи категорії: означеність/неозначеність. Вибір останніх відбувається відповідно до значення кожного артикля і визначається вимогами спілкування, мовною ситуацією, змістом і намірами мовця.

Крім того, артиклі - це слова, а відсутність слова не може рахуватись як нульове слово; прикметники - в позитивній формі, за категорією - якісні (schon) і відносні (holz (2); дієслова постають як повнозначні мовні одиниці (brennen); 4) категорію числа - однина (Licht (2) і множина (Wunden); 5) тип словотворення: прості (Eis) (51 чи бЗ,75%), похідні (wutend) (2б чи 32,5%), складні (2 чи 2,5%); перевага простих слів може вказувати на хронологію асоціативних зв’язків слова-стимулу, які почали формуватися ще за часів індоєвропейського й германського етносів;

б) спосіб словотворення: суфіксальний (W^me (9) (17 чи 21,25%), конверсивний (Rot (3) (5 чи б,25%), префіксальний (Gefahr) (4 чи 5%), словоскладання (Wald+brand) (2 чи 2,5%); домінування суфіксального способу словотворення є показником лексичного узагальнення, вектором преференції класу понять [19, с. 74]; 7) походження мовних одиниць: питомі (71 чи ВВ,75%), запозичення (9 чи 11,25%): англ. grillen, лат. Fackel, Flammen (2), Kamin (3), Teufel, фр. Emotion; домінування питомих асоціатів - це існування насамперед однорідності етнічної культури. Звичайно, наведене твердження не поширюється на асоціативне поле всіх 25 слів-стимулів, адже кожне із них увійшло у словниковий фонд німецької мови в різний час і за різних обставин. Приміром, аналізоване слово-стимул належить до архаїчного лексико-семантичного прошарку і датується VIII ст., а запозичене Emotion є відносно новою мовною одиницею - ХVII ст. [2В, s. 2б2, 220]. Між питомим і запозиченим - не лише темпоральна (900 років), а й топографічна (Франція) й пізнавальна прірва (термін “емоція” був уведений в науковий обіг Р. Декартом). Отже, запозичена лексика набуває статусу рушія, каузатора асоціативних процесів.

Найпоширенішою реакцією є реакція-словоформа, що може свідчити про той факт, що слова існують у фонді мовної пам’ яті як віртуальні номінативні мовні одиниці, що активізують абстрактні (Leben) (40 чи 50%), конкретні (Holzofen) (10 чи 12,5%) і збірні поняття (Verbrennen) (1 чи 1,25%), категорії: “емоційно-психічне” (Angst) (б чи 7,5%), “фарба” (Rot (3) (3 чи 3,75%), “процесуальність” (Verbrennung) (1 чи 1,25%), “терміни” (<Rel>Teufel [30, s. 93б]) (1 чи 1,25%). Поняття (абстрактні, конкретні, збірні) та категорії є мірою асоціатів Feuer. Їх співвідношення є прямо пропорційним: що більше понять, то менше категорій.

З психологічного погляду абстрагування - це когнітивний процес, спрямований у глибину предмета або явища з метою виділення в ньому його окремих (істотних і необхідних) властивостей [5, с. 32]. Саме завдяки абстрагуванню людина ізолює одні ознаки, властивості, зв’язки і відношення конкретного предмета або явища з численних інших його ознак. Отже, абстрагуючись від неістотного, у вогні реципієнти розкрили найбільш суттєві його властивості, як наприклад, термальність (W^me (9), Hitze (В).

Узагальнено, значення асоціатів слова-стимулу Feuer актуалізується респондентами як:

- ознака (17 чи 21,25%): а) інтенсивно-термальна (heifi (11), warm), б) якісно-структурна (holz (2), в) естетично-аксіологічна (schon), г) гранично емоційна (негативний сенс) (wutend), ґ) гранично фізична (негативний сенс) (zerstorerisch);

- стан (10 чи 12,5%): а) процесуальний (Flammen (2), Leben, Rauchen, Verbrennen (2), Verbrennung), б) фізичний (Eis), в) психічний (Emotion), г) штучний (Rausch); основна фізична й хімічна властивість вогню (9 чи 11,25%): (Warme (9);

- інтенсивність температурного вияву (8 чи 10,13%): (Hitze (8);

- прозора рідина (4 чи 5,06%): (Wasser (4);

- функціональна споруда в певній частині будинку, зокрема (жилій) кімнаті, кухні (4 чи 5%): (Kamin (3), Ofen); червона фарба (3 чи 3,75%): (Rot (3);

- кольорова ознака чи властивість (3 чи 3,75%): (rot (3);

- негативне фізичне й психічне переживання (3 чи 3,75%): (Schmerz (2), Leidenschaft);

- промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє (2 чи 2,5%): (Licht (2);

- загроза життю, існуванню (2 чи 2,5%): (Gefahr (2);

- процес термального перетворення й обробки об’єктів (2 чи 2,5%): (brennen, grillen);

- обсяг пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь (2 чи 2,5%): (Verletzung, Wunden);

- негативний емоційний стан (1 чи 1,25%): (Angst);

- полум’я, яке охоплює і знищує все, що може горіти (1 чи 1,25%): (Brand);

- просторові параметри (висота, ширина) дерев’янистих рослин, а також щільність росту цих рослин у природному середовищі (1 чи 1,25%): (Busch);

- форма переносного світильника (1 чи 1,25%): (Fackel); спеціально споряджена і навчена група чоловіків, які долають пожежі (1 чи 1,25%): (Feuerwehr);

- центральне місце локалізації в організмі людини, тварини (1 чи 1,25%): (im Herzen);

- мультифункціональний пристрій для опалення, варіння, смаження чи випікання, що працює тільки на дровах (1 чи 1,25%): (Holzofen);

- найвище духовне почуття людини (1 чи 1,25%): (Liebe);

- релігійний термін, що містить оцінку нестачі добра (1 чи 1,25%): (Teufel);

- різновид пожежі, обсяг і швидкість поширення якої визначаються насамперед структурою, щільністю, віком природного рослинного світу, типом ґрунтів (1 чи 1,25%): (Waldbrand);

- руйнація, знищення цілісності (1 чи 1,25%): (Zerstorung).

Різноманіття семантики розглянутих асоціатів Feuer засвідчує “енциклопедичну” множинність знань про стихію вогню, емоційно-оцінне ставлення респондентів до неї, а також указує на “багатоканальну семантичну мережу” зв’язків слова-стимулу зі значущими для реципієнтів предметами та явищами дійсності.

Якісний склад аналізованих асоціатів можна охарактеризувати як стереотипно-перехідний, зорієнтований на трансформацію і модифікацію значення об’єкта САЕ. Отримані асоціати ведуть до розуміння того, що певна універсальна система емоційних і культурно-національних цінностей і пріоритетів справді існує і що форми її лінгвістичного здійснення залежать від історичних умов, духу доби, типу особи як реального носія мовної свідомості й культури, мотивації й моменту (штучного чи природного) мовлення.

Стереотипами асоціацій Feuer є heifi (11), Warme (9), Hitze (8), Wasser (4), Kamin (3), rot (3), Rot (3) - всього 41 реакція, різних - 39. Ці стереотипи розглядаємо крізь призму кількісних показників. Асоціати, що повторюються частіше ніж двічі, відносимо до стереотипів. Частоту 2 тлумачимо як маргінальну чи перехідну між стереотипами й індивідуальними асоціатами. Індивідуальні асоціати рідко збігаються із творчим чи креативним мисленням, як наприклад: Angst, Fackel, grillen, Leben, wutend. Лише за наявності певного тексту чи контексту комунікації можна стверджувати, що ілюстровані асоціати є самобутнім феноменом.

Домінування серед асоціатів heifi (11) релевантне не стільки емоційному досвіду і знанням реципієнтів (51 особа чи 63,75% аудиторії у віці від 15 до 29 років), скільки афективному й модальному ставленню до осмислюваного й пережитого, естетичного й етичного. Усвідомити вогонь як щось гаряче, жарке - означає усвідомити його інтегральну позачасову термальну норму. Дотичне відчуття інтенсивності температури - це насправді перехід до іншої, граничної для людини, “понадтермальної” норми буття. Хронологія смислового наповнення вогню постає у вигляді: язичницьке s християнське s католицьке проходження через вогонь - засіб очищення “інобуття” в людині, спосіб виходу за межі людських можливостей, форма сходження до самого Бога [10]. Отже, жити в світі, позбавленому “понадтермальної” норми буття, - означає втратити температурно-оцінний дотик (Warme (9), Hitze (8), не ідентифікувати інші природні стихії, їхнє рятівне й одночасно нищівне начало (Wasser (4), безстрашно співіснувати і співвзаємодіяти з вогнем у обмеженому, обжитому, “своєму” просторі (Kamin (3), не розрізняти яскравих кольорових ознак (rot (3), і, зрештою, не надавати значення фарбам, що збуджують нервову систему людини (несвідоме середовище її інтелекту [25, с. 121]) (Rot (3).

Ще один важливий момент заслуговує на підкреслення. У семантичній структурі отриманих асоціатів (80) виділяються чотири основні різновиди сем: 1) негативні (Schmerz (2), wutend) (35 чи 43,75%), 2) подвійні: семи мають як негативне, так і позитивне значення (Licht (2), warm, brennen) (29 чи 36,25%), 3) нейтральні (Kamin (3), holz (2) (14 чи 17,5%), 4) позитивні (Liebe, schon) (2 чи 2,5%). Домінування у семантичній структурі асоціатів негативних сем може вказувати на значущість і місце негативних сторін вогню в житті респондентів, осмислення його негативних функціональних характеристик, зсув у способі інтерпретації дійсності, тенденцію до переоцінки цінностей, що відбулася на початку ХХІ ст. і в емоційній сфері етносу, і у вербальному її осмисленні, а також мінливість інтересів, умотивованих бездуховною дійсністю, чи кризу прояву емоцій.

Таким чином, вивчення психологічно реального значення асоціатів Feuer сприяє глибшому розумінню емоційного досвіду і знань, культури німецького етносу. Тому важливим є подальше дослідження асоціатів цього та інших трендів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арделян О. В. Фразеологізми як одиниця мови / О. В. Арделян // Сучасні дослідження з іноземної філології : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. М. П. Фабіан]. - Ужгород : ПП “Графіка”, 2011. - Вип. 9. - С. 9-1б.

2. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры. - М. : Прогресс, 1990. - С. 15-З2.

3. Бєлєхова Л. І. Словесний образ в американській поезії : лінгвокогнітивний погляд : [монографія] / Лариса Іванівна Бєлєхова. - М. : ООО “Звездопад”, 2004. - З7б с.

4. Бойко В. В. Психоэнергетика / Виктор Васильевич Бойко. - СПб. : Питер, 200S. - 41б с.

5. Большой толковый психологический словарь : в 2-х т. / [под ред. А. Ребер]. - М. : ВЕЧЕ, 200З. - 1152 с.

6. Бродовська В. Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові /

B. Й. Бродовська, І. П. Патрик, В. Я. Яблонко. - К. : Професіонал, 2005. - 224 с.

7. Гачев Г. Д. Национальные образы мира. Космо-Психо-Логос / Георгий Дмитриевич Гачев. - М. : Прогресс, 1995. - 4S0 с.

S. Горошко Е. И. Языковое сознание (ассоциативная парадигма): дисс. ... доктора филол. наук : 10.02.19 / Горошко Елена Игоревна. - М., 2001. - 55З с.

9. Засєкіна Л. В. Психолінгвістична діагностика : [навч. посібник] / Л. В. Засєкіна, С. В. Засєкін. - Луцьк : Вежа, 200S. - 1SS с.

10. Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // Языковая личность : культурные концепты : [сб. науч. тр.] / [отв. ред. В. И. Карасик]. - Волгоград : Перемена, 199б. -

C. З-1б.

11. Кубрякова Е. С. Языковое сознание и языковая картина мира / Е. С. Кубрякова // Филология и культура : [материалы ІІ Междунар. конф.] / [отв. ред. Н. Н. Болдырев]. - Тамбов : ТГУ имени Г. Р. Державина, 1999. - Ч. З. - С. б-1З.

12. Леонтьев А. А. Языковое сознание и образ мира / А. А. Леонтьев // Языковое сознание : парадоксальная реальность. - М., 199З. - С. 1б-21.

13. Мартинович Г. А. Опыт комплексного исследования данных ассоциативного эксперимента / Г. А. Мартинович // Вопросы психологии. - 199З. - № 2. - С. 9З-99.

14. Михайлишин У. І. Відображення космогонічних уявлень у фразеологічних одиницях крізь призму першоелементів буття : образи вогню та води / У. І. Михайлишин // Сучасні дослідження з іноземної філології : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. М. П. Фабіан]. - Ужгород : ПП Підголіцин П. Ю., 200б. - Вип. 4. - С. З77-ЗВ7.

15. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : у 2-х кн. : [підручник] / Лідія Ернестівна Орбан - Лембрик. - К. : Либідь, 2004. - Кн. 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. - 2004. - 57б с.

16. Психологічний словник / [за ред. В. І. Войтка]. - К. : Вища школа, 19В2. - 21б с.

17. Ситникова Е. Свободный ассоциативный експеримент : его место в ряду других методик описания внутреннего лексикона человека / Е. Ситникова // Науковий вісник Херсонського державного університету : [зб. наук. пр.] / [гол. ред. В. Олексенко]. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2011. - Вип. 13. - С. 30-35.

1В. Сливка Н. Т. Універсальні концепти: пріоритетність когнітивного над семантичним /

Н. Т. Сливка // Сучасні дослідження з іноземної філології : [зб. наук. пр.] / [відп. ред. М. П. Фабіан]. - Ужгород : ПП “Графіка”, 2011. - Вип. 9. - С. 441-447.

19. Степанова М. Д. Словообразование современного немецкого языка / Мария Дмитриевна Степанова. - М. : Изд. лит. на иностр. языках, 1953. - 37б с.

20. Стернин И. А. Значение в языковом сознании : специфика описания / И. А. Стернин // Речевая деятельность. Языковое сознание. Общающиеся личности : PV Междунар. симпозиум по психолингвистике и теории коммуникации : тезисы докладов] / [гл. ред. Е. Ф. Тарасов]. - Калуга : ИП Кошелев ; Изд-во “Эйдос”, 200б. - С. 290-292.

21. Тарасов Е. Ф. Языковое сознание / Е. Ф. Тарасов // Вопросы психолингвистики. - 2004. - № 2. - С. 34-47.

22. Терехова Д. І. Психолінгвістичний аспект зіставного вивчення лексичної семантики / Д. І. Терехова // Проблеми зіставної семантики : [зб. наук. ст.] / [відп. ред. О. О. Тараненко]. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. В. - С. 74-79.

23. Уфимцева Н. В. Предисловие / Н. В. Уфимцева // Славянский ассоциативный словарь : русский, белорусский, болгарский, украинский / [Н. В. Уфимцева, Г. А. Черкасова, Ю. Н. Караулов, Е. Ф. Тарасов]. - М. : АСТ : Астрель, 2004. - С. З-1б.

24. Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра / Ольга Михайловна Фрейденберг. - М. : Лабиринт, 1997. - 44В с.

25. Шереметева Г. Магическая сила цвета. Семь цветов здоровья : [практ. пособие по цветотерапии] / Галина Шереметева. - М. : Амрита-Русь, 200В. - ЗЗб с.

26. Этманова Л. А. О понятии языкового сознания / Л. А. Этманова // Вестник МГЛУ. Языковое сознание и культура. - М. : МГЛУ, 2005. - Вып. 511. - С. 1бЗ-1б9.

27. Duden Das Bedeutungsworterbuch / [hrsg. von der Dudenredaktion]. - Mannheim : Dudenverl., 2010. - Bd. 10. - 1151 s.

28. Kluge Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache / Friedrich Kluge. - Berlin : Walter de Gruyter, 1999. - 921 s.

29. Langenscheidt GroBworterbuch Deutsch als Fremdsprache / [hrsg. D. Gotz, G. Haensch,

H. Wellmann]. - Munchen : Langenscheidt KG, 2008. - 1307 s.

30. Wahrig Worterbuch der deutschen Sprache / [hrsg. u. neu bearb. von R. Wahrig-Burfeind]. - Munchen : Dtv, 2007. - 1151 s.

Дата надходження до редакції

12.04.2012