Головна Філологія Київського національного лінгвістичного університету Французький дискурс масмедійних метеопрогнозів у порівнянні з українським
joomla
Французький дискурс масмедійних метеопрогнозів у порівнянні з українським
Філологія - Київського національного лінгвістичного університету

О. І. Чередниченко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

The essay addresses cognitive and linguistic aspects of the weather forecast genre in French and Ukrainian mass media discourse. The community of conceptual structures and certain specific features of their verbalization due to national cultural traditions are revealed.

Сучасна дискурсологія прагне до вивчення найтиповіших комунікативних ситуацій та типів мовлення, які їм відповідають. До таких належить масмедійна ситуація прогнозування погоди, яку можна вивчати на матеріалі як друкованих, так і електронних ЗМІ. У жодній країні газети, радіо і телебачення не обходяться без прогнозу погоди, розрахованого на масового читача, слухача чи телеглядача. На радіо і телебаченні цей текстовий жанр репродукується по кілька разів упродовж доби, що потверджує його значущість у системі суспільних комунікацій.

Метеопрогноз, або метеозведення, є універсальним мовленнєвим жанром, який, за класифікацією М. Бахтіна [Бахтин 1986], можна віднести до вторинних, опрацьованих мовленнєвих творів, котрі містять низку типових стандартизованих висловлень. Попри наявність цього жанру у всіх живих мовах світу, його функціонування у межах певної лінгвокультури накладає відбиток на вибір вербальних структур для вираження ознак такого універсального концепту, як «погода». Він, до речі, по-різному вербалізується в європейських мовах. Якщо в англійській, російській та українській він має окреме позначення (weather, погода), то у французькій, іспанській та італійській поняття «час» і «погода» на мовному рівні не диференціюються і мають однакове найменування (le temps, el tiempo, il tempo).

Порівняльне дослідження мовленнєвих жанрів цілком вписується в когнітивно-лінгвістичну парадигму, про яку пише Л. М. Мінкін в одній із своїх розвідок [Минкин 2006]. Актуальним є, зокрема, зіставлення концептуальних структур та їх усталених репрезентацій, котре може дати уявлення про особливості мовно-розумової діяльності носіїв різних мов. Порівняльний аналіз різномовних вербальних структур, які вживаються у жанрі метеопрогнозу і передають приблизно однаковий концептуальний зміст, засвідчує, що їхній характер завжди позначений національною культурною традицією і відповідною мовною нормою. А priori можна стверджувати, що немає абсолютно уніфікованих інтернаціональних жанрів і що кожному з них притаманні національні особливості.

У цьому контексті цікаво було б простежити історичну еволюцію жанру метеопрогнозів у зіставлюваних мовах, що, однак, не входить до завдань цієї статті. Її матеріал обмежується сучасними зразками метеорологічних прогнозів, узятих з теленовин французького міжнародного телеканалу TV 5 та українського 5-го.

Треба зазначити, що усні різновиди жанру метеорологічного прогнозу дещо відрізняються від письмових своєю вираженою діалогічністю, яка забезпечується фізичною присутністю адресанта, вживанням формул встановлення та переривання комунікативного контакту (привітання слухача / глядача та прощання з ним). Це дозволяє говорити про певну варіативність мовних засобів у межах одного жанру.

Кожний мовленнєвий жанр (і метеопрогноз тут не є винятком) має свою прагматичну настанову. Для досліджуваного різновиду масмедійного мовлення вона полягає в інформуванні адресата щодо ймовірного стану погоди у країні й світі на найближчий або віддаленіший період (відповідно - короткотерміновий та довготерміновий прогнози). До цієї мети додається інша, не менш важлива - переконати адресата у достовірності переданої інформації та знівелювати відповідальність за нездійснений прогноз.

Реалізація вищезгаданих настанов відбувається з деякими відмінностями у французькому та українському дискурсах. Розглянемо для прикладу два співвідносні висловлення - французьке і українське, які описують один і той же денотат: Le ciel cera gris sur Paris - У Парижі буде хмарно. Як іллокутивні мовленнєві акти обидва висловлення виконують голова функцію повідомлення. Однак французьке висловлення робить це експресивніше за рахунок присутності у ньому візуального образу, вираженого епітетом le ciel gris. Візуалізація повідомлення завдяки епітету кольору створює додатковий перлокутивний ефект, який діє на емоційне сприйняття одержувача.

Загалом образність є характерною рисою французького метеорологічного дискурсу у жанрі масмедійного прогнозу, що ставить його на порубіжжя між інформаційними, науково-популярними та художніми жанрами. На відміну від французьких аналогів, українські тексти метеопрогнозів характеризуються більшою нейтральністю і відчутним обмеженням використання експресивно-стилістичних засобів. Порівняймо ще: Un leger voile nuageux s ’etendra sur le nord du pays - На півночі країни спостерігатиметься невелика хмарність. Концептуальна інформація обох висловлень збігається. Однак спільний концепт «невелика хмарність» по - різному вербалізується французькою та українською мовами. Не можна не помітити, що у французькому висловленні вжито епітет-метафору un leger voile nuageux s ’etendra, яка надає йому емоційного забарвлення. Українське висловлення, позбавлене асоціативно-образної та емотивної інформації, сприймається нейтрально.

Уживання засобів вторинної номінації надзвичайно поширене у французьких текстах метеопрогнозів, тоді як українська мова співвідносних текстів демонструє преважне використання засобів первинної номінації. Ця обставина може стати на заваді адекватному відтворенню аналізованих текстів як перекладачем-людиною, так і машиною, адже автоматичний переклад теж застосовується до текстів метеозведень. Тому без врахування національних жанрово-стилістичних особливостей метеорологічних прогнозів і певної адаптації перекладу тут не обійтися.

Окрім епітетів та метафор, у французькому мовленнєвому жанрі широко представлені метонімії, гіперболи, персоніфікації, покликані збільшити прагматичний потенціал повідомлень саме завдяки підвищенню ступеня їхньої емотивності. Порівняймо: 1. фр. Les pluies abondantes arroseront la partie sud du pays (букв. Рясні дощі поливатимуть південь країни) - укр. На півдні країни пройдуть рясні (проливні) дощі. 2. фр. Le temps sera couvert mais de belles eclaircies vont degager le ciel dans la journee (букв. Погода буде хмарною, але гарні прояснення очистять небо вдень) - укр. Погода буде хмарною, вдень - з проясненнями. 3. фр. Quelques flocons de neige toucheront la terre de Marseille (букв. Кілька сніжинок доторкнуться до марсельської землі) - укр. У Марселі можливі невеликі опади у вигляді снігу.

4. L’Amerique du Sud profitera d’une belle journee ensoleillee. Cote mercure, il fera 25° a Buenos Aires et 32° a Rio - укр. У Південній Америці стоятиме тепла сонячна погода. Температура у Буенос Айресі - 25°, у Ріо-де-Жанейро - 32°.

5. фр. Le littoral atlantique des Etals-Unis est en proie aux intemperies (букв. Атлантичне узбережжя США перебуває в полоні негоди) - укр. а) Негода охопила атлантичне узбережжя США; б) На атлантичному узбережжі США вирує негода. Останній приклад свідчить, що український дискурс допускає уживання засобів вторинної номінації, хоча вони не є частотними у ньому.

Зіставляючи концептуальні структури наведених фрагментів французького й українського мовлення у жанрі метеопрогнозу доходимо висновку, що в цілому вони збігаються, оскільки містять однакові складові, зокрема, концепти «час», «простір», «погода» (негода), «стан неба» (хмарність, прояснення), «опади» (дощ, сніг), «температура повітря».

Однак мовна об’єктивація згаданих концептів є різною у французькому і українському дискурсах, що, безумовно, пов’язане з розбіжностями у культурних традиціях обох етносів. Якщо культурна традиція французів акцентує експресивність, емоційність і зумовлює вибір відповідних стилістичних засобів, то культурна традиція українців виявляє стриманість, яка будується переважно на нейтральних стилістичних засобах.

Порівняння лексичних контекстів французького та українського дискурсів у досліджуваному жанрі розкриває чітке домінування стилістично маркованої, експресивно-оцінної лексики у французьких текстах, що наближає їх до художнього опису. Водночас в українських текстах перевага надається нейтральній термінологічній лексиці, практично відсутні образні засоби, що робить ці тексти близькими до науково-популярних жанрів.

Щодо граматичного контексту, то він в обох мовах відрізняється не стільки за морфологічними ознаками (наприклад, часова парадигма та модальність є приблизно однаковими), скільки за синтаксичними (порядок слів). На відміну від французького жанру метеопрогнозу, де переважає прямий порядок слів, в українському вживають переважно інвертовані синтактичні структури. Інверсія підмета дозволяє виділити логічний центр - рему висловлення і у такий спосіб забезпечити його актуальне членування. Аналогічну функцію у французькій мові може виконувати неозначений артикль перед підметом і при прямому порядку слів.

Зіставне вивчення жанрово-стилістичної домінанти текстів одного типу в різних мовах проливає світло на особливості національних культурних традицій. Водночас воно має істотне прикладне значення, оскільки дозволяє запобігти механічному перенесенню моделей іншомовного мовлення у власну лінгвокультуру при перекладі. З іншого боку, збільшення кількості взаємних перекладів може сприяти зближенню мовних і концептуальних картин світу, а відтак - посиленню тенденцій до уніфікації моделей мовлення і жанрових типів.

ЛІТЕРАТУРА

Бахтин М. М. (1986).3стетика словесного творчества. Москва: Искусство.

- 444с.

Минкин Л. М. (2006). Аспекты когнитивно-лингвистической парадигмы // Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства. Матеріали першої Всеукраїнської наукової конференції романістів. - Чернівці. - С. 6 - 10.

Розглядаються когнітивні та мовні аспекти жанру метеопрогнозу у французькому та українському масмедійному дискурсі. Виявлено спільність концептуальних структур та особливості їхньої вербалізації, пов’язані з національними культурними традиціями.

Рассматриваются когнитивные и языковые аспекты жанра метеопрогноза во французском и украинском массмедийном дискурсе. Выявлено общность концептуальных структур и особенности их вербализации, связанные с национальными культурными традициями.

Дата надходження до редакції 20.03.2009