Головна Філологія Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТОМ ОКО/^ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА КОРЕЙСЬКІЙ МОВАХ
joomla
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОМПОНЕНТОМ ОКО/^ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА КОРЕЙСЬКІЙ МОВАХ
Філологія - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Аналізуються та класифікуються фразеологічні одиниці з соматичним компонентом око в українській та корей­ській мовах.

Phraseology units with a somatic component "eye" in the Ukrainian and Korean languages are analyzed and classified.



Фразеологізми - це своєрідні мовні знаки, які ста­новлять основу національного обличчя кожної мови, бо в них, як у жодній іншій мовній одиниці, яскраво ви­являється специфічний національний колорит, особ­ливості образного народного мислення, власне націо­нальне сприйняття "мовної картини світу", віддзерка­лення характерних особливостей культури й побуту, народних звичаїв, історичного минулого тощо. Фразе­ологія - це передусім слово і вираз, а кожне слово і вираз - це частка буття народу, своєрідний літопис його історії й життєвого досвіду. Засвоюючи фразео­логізми, ми опановуємо мовні скарби, вчимося говори­ти влучно, образно, виразно.

Останнім часом збільшився інтерес до фразеологі­чних одиниць, у складі яких наявні іменники зі значен­ням частин тіла людини або тварини. Соматизм (від грец. - soma - "тіло") - це субстантивний компонент фразеологічних одиниць, що позначає елементи (час­тини) тіла. Соматична фразеологія (СФ) є значним пластом фразеологічного складу мови, однією з най­більших та продуктивних груп всієї фразеології. Дана група за підрахунками В. П. Шубіної складає приблизно 15% фразеологічного фонду мови [6, с. 87]. Можна сказати, що у будь-якій мові соматична фразеологія - одна з мовних універсалій.

Соматична лексика є невичерпним джерелом вто­ринної номінації фразеологічної системи багатьох мов світу, але не всі концепти-соматизми однаково здатні брати участь у творенні стійких сполучень, що вияв­ляються в різному ступені фразеотворчої продуктив­ності одних соматизмів і повній відсутності фразеоло­гічної номінації інших. Це пояснюється тим, що "части­ни тіла можуть бути протиставлені за різними ознака­ми і що тіло людини побудовано несиметрично не ли­ше з точки зору анатомії та фізіології, але й з точки зору мови й культури" [2, с. 128].

Широке вживання соматизмів у складі фразеологіч­них одиниць (ФО) обумовлено тим, що соматизми є од­ним із найдавніших пластів лексики різних мов і входять у ядро основного складу словникового фонду мови.

Фразеологічна одиниця (фразеологізм) - це лексико - граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі й структурі, яка відтворюється у мові, маючи цілісне значення.

ФО існують у багатьох мовах, але в кожній мові вони мають свої особливі форми вираження. Найголовнішою ознакою людського спілкування є передача думок. Тоб­то перекладаються не слова, а поняття, які вони вира­жають; не речення, а судження; не тексти, а думки та міркування, що в них містяться. Фразеологізми можуть мати у своєму складі особливі лексичні одиниці-реалії, які передають інформацію пов'язану з традиціями, істо­рією та культурою даного народу.

ФО як особливі мовні знаки належать до складних і суперечливих явищ мови. Саме вони найвиразніше пе­редають дух і красу мови. Для проникнення в сутність цього мовного феномена необхідний комплексний під­хід, який враховував би дані різних мовних дисциплін, адже компонентний склад, семантика, морфологічні та синтаксичні властивості ФО - складні і цікаві тим, що вони слугують яскравим доказом живого розвитку фра­зеологічної підсистеми мови.

Вивченню кількісного та якісного складу соматизмів у ФО як української, так і інших мов приділяли й про­довжують приділяти увагу вчені-лінгвісти. Різні аспек­ти СФ у своїх роботах висвітлювали М. Алефіренко, В. Жуков, М. Копиленко, В. Мокієнко, Л. Скрипник, М. Шанський та ін. Наприклад, Л. Скрипник зараховує на­зви частин тіла людини чи тварин до найуживаніших шарів лексичного фонду.

Соматичні фразеологізми виникають спонтанно, незалежно один від одного, у різні періоди і у різних мовах, оскільки мають спільну основу спостереження людиною самої себе, частин свого тіла, у спільних фі­зичних та психічних ознаках людини, умовах розвитку, у спостереженні за життям і поведінкою тварин, і на­решті, у спостереженні за діями та емоціями людини. Ці спостереження складають основу спільних семасі­ологічних законів, що стають початковими при утво­ренні фразеологізмів.

Характерною рисою СФ є наявність у мовах низки аналогів, дуже близьких за образною направленістю словосполучень. Ця особливість різко відрізняє СФ від інших тематичних груп фразеологічних одиниць. Збіг образності СФ різних мов пояснюється не тільки запо­зиченнями, але й спільними закономірностями, які при­зводять до виникнення близьких фразеологічних оди­ниць, які показують універсальний характер переносу соматичних лексем, їх функціонально-семантичну ди­наміку у складі фразеологічних одиниць [3, с. 53].

Вивчати проблему внутрішньої форми фразеологіз­мів допомагає вивчення фразеології різних мов (як од­ної системи, так і різної). Це важливо не тільки для тео­ретичного вирішення проблеми, але й і у практичному аспекті (вивчення іноземної мови, переклад тощо). ФО, утворені на основі соматизмів, наявні в усіх мовах світу; зазвичай вони частотні та різні за значенням. У даній статті ми розглядаємо ФО української та корейської мов, утворені на основі соматизмів око/очі та ^ [нун].

У сучасній українській мові представлена велика кіль­кість ФО з компонентом "око", у корейській - з компонен - том^. Більшість із них співпадають не тільки за значен­ням, але й за структурою. Український соматизм "око" і йо­го корейський еквівалент ^ входять до складу значної кі­лькості ФО, які мають різну семантику. Разом з тим ми ма­ємо підкреслити, що зона значень українського слова "око" не покриває усіх значень корейського слова ^.

ФО з компонентами око / ^ відрізняються найбіль­шою продуктивністю та різноманітною семантикою. "Ос­новне, що визначає розвинуту семантичну систему та складає ядро слова "око" - це поняття "глибинна сутність речей". На цій семантичній основі розвиваються пода­льші образно-символічні значення складних комплексів із соматизмом "око". Око - це і "сутність світу (всесвіту) " і "сутність душі (дзеркало душі) ", а, отже, і сутність мікро - сфер: характеру та поведінки людини" [1, с. 6].

Головні джерела для аналізу СФ української мови - "Словник фразеологізмів української мови" [5]; для аналізу СФ корейської мови - "Словарь корейського языка" [4].

У тематичних групах ФО виділяються як спільні, так і загальні для кожної мови за значенням поняття.

I. Соматична фразеологічна одиниця (СФО) зі значенням зору, можливості бачити

Семантична сфера даної групи СФО є достатньо ши­рокою та розгалуженою. ФО, які входять в цю групу, по­значають головну функцію ока - зоровий орган людини. Вони сформулювалися на базі прямого значення цього слова. Інакше кажучи, ці ФО виражають те, що, зазвичай, виражають дієслова "дивитися" та "бачити" / "І^".

А) ФО цієї групи мають значення "дивитися на ко­гось, щось". До цієї групи відносяться такі СФО: очі стріляють, око впало, ласим оком поглядати, свіжим оком глянути, собачими очима дивитися, сизим оком оглядати, критичним оком дивитися, хоч одним оком подивитися. Корейські СФО &$] £.ЛЙ (букв.: направляти очі та вуха в один бік) "викликати інтерес до чогось", ^^Й (букв.: поєднувати по­гляди) "переглядатися, поглядати один на одного",

^Й (букв.: співпадає погляд) "1) зустрітися поглядами; 2) симпатизувати один одному".

Б) Частина ФО означає "уважний, пильний погляд на об'єкт".

В українській мові: очі блукають, очі впали, очі впи­лися, очі мало не вискочать з голови, око не дрімає, око спинилося, очі припали, очі розгоряються.

У корейській мові Э^Й (букв.: зупинити по­гляд на комусь або чомусь) "дивитися з інтересом (за­цікавленістю) ", &Щ~7ІЙЙ(букв.: блищати очима) "цікавитися", ЭЙ (букв.: привертати погляд)

"викликати інтерес", ^Й (букв.: спрямовувати

Погляд) "виразити свою симпатію", ^Й (букв.: ки­дати погляд) "виразити свою симпатію", ЭЙ (букв.: привертати погляд) "викликати інтерес, увагу".

У корейській мові через фразеологізми з компонен­том "око" виражається значення "цікавитися".

В) Близькі до попередніх ФО зі значенням "слідку­вати, спостерігати": не спускати очей; - т-^Й (букв.: боятися чужих поглядів) "боятися (стерегти­ся) чужих поглядів", їт°/ #Й (букв.: багато очей) "багато зацікавлених".

II. СФО, пов'язані з поняттями "пам'ять" та "уява"

ФО цієї групи зазвичай виражають появу або виник­нення чогось у пам'яті людини. В українській мові: сто­яти перед очима. У корейській мові ^ЙЙ (букв.: стояти перед очима), ітУ/ Й^^ЙЙ (букв.: блимати перед очима) "згадувати про незабутні вра­ження, з'являтися у пам'яті".

III. СФО, пов'язані з поняттям "сон".

У СФО даної групи зазвичай згадується про поло­ження очей уві сні. Українські СФО наступні; з сонних очей, очі аж злипаються.

У корейській мові слово^ у складі СФО не має подіб­ного значення. Є фразеологізм Г# #Й (букв. закрити очі), але передає зовсім інше значення "померти".

IV. СФО, пов'язані зі значенням "наодинці, без свідків".

В цю групу відносяться такі ФО в українській мові: око на око, око в око. В корейській мові слово^ у складі СФО не має подібного значення.

V. СФО, які виражають психологічний стан людини.

Виразність лексем око/^ також функціонують у ба­гатьох ФО, які виражають різні психологічні стани лю­дини. Констатація психологічного стану суб'єкта - зна­чення наступної групи ФО.

А) Деякі ФО української мови передають значення "плакати": очі туманяться слізьми, очі сльозами сходять, очі зайшли слізьми, очі не висихають, очі на мокрому місці. Але корейській мові такі фразеоло­гізми не характерні.

Хоча фразеологізми ГУІ-Й 7ГЩ-Й ЧЙ (букв. ви­ливатися кров'яними сльозами із очей) "смертельна ну­дьга на душі", ГУ Й^Й ЧЙ (букв. в очах з'явилася роса) "на очах з'являються сльози".

Б) Спільними у корейській та українській мовах яв­ляються ФО зі значенням "різні ступені здивування, збентеження": [аж] очі рогом лізуть, аж очі на лоб лі­зуть; ГЙЙ Ч^Й "дуже здивуватися, злякатися", ГЙ (букв. робити великі очі) "здивуватися, злякатися".

В) Вираження поняття задоволення є характерним для ФО корейської мови з соматизмом^. Ступінь за­доволення може бути передана ФО, у яких складаєть­ся образ "насиченого ока": ШЙ (букв. підходити до очей) "подобатися", ГУ ЯЙ (букв. бути повністю у очах) "бути задоволеним", ГУ Ч^^ Й~я1 &Й (букв. не болить, якщо входить у очі) "дуже мило, ми­ловидний". В українській мові - очі грають/заграли (від радощів), очі засвітили, очі розгоряються, очі так і світяться.

Г) Характерним для корейської мови ФО зі значенням "поганий стан, самопочуття": Г^Й ##^/Й (букв. дуже темно перед очима) "думати про безнадійне", ГУІ-Й 7ГЩ-Й ЧЙ (букв. виливатися кров'яними сльозами з очей), "сильна туга на душі", Г# —ж # ^7 $Й (букв. відкрити очі, а дивитися не може) "велике горе, неприєм­ність". В українській мові - в очах темніє.

Д) З лексемою "очі" є ряд ФО зі значенням "втрачати розум": жЙЙ (букв. випускати зіницю) "втра­тити розум", ГЙ Й^Й (букв. закачувати очі) "втрати­ти розум, захопитися чимось", ГЙ жЙЙ (букв. випус­кати очі) "втратити розум".

Е) СФО, які виражають поняття "стан душі".

В цю групу входять наступні СФО: ГЙ &Й7ЙЙ (букв. тільки блимати очима) "немає ніяких думок",

О/. у/Й (букв. і оком не блимати) "не здивуватися", Г# ЩЙ^ — Й (букв. прямо дивитися в очі) "з'явля­ється свідомість", Й'^Й ГЙ ЙЙ (букв. очі станов­ляться як равлик) "не може зрушити з місця від страху, стояти як стовп".

V!. СФО, які виражають відношення між людьми.

Семантична структура цієї групи ФО дуже різна. На відміну від корейської мови в українській мові дуже ма­ло ФО з цієї групи.

А) Симпатія або позитивні оцінки: ГУ ШЙ (букв. підходити до очей) "подобатися", ГУ ЧЙ—7

Ш'Й (букв. не болить, навіть якщо входить в очі) "дуже мило", ГУ 7Й (бути повністю в очах) "бути задоволе­ним", ГУ ЇЙ ЖЙЙ (букв. добре видно в очі) "виклика­ти симпатію", ГУ ШЙ^Й (букв. входити в очі) "розу­міти, подобатися".

В українській мові - за красиві очі щось робити, але цей фразеологізм має іронічне вживання.

Б) Антипатії або негативні оцінки: ГЙУ ЧЙ (букв. виходити поза очі) "хтось дуже неприємний; втратити віру", ГУ 7^ЙЙ (букв. суперечити в очі) "бути не­приємним", ГУ 7Й (букв. більмо в оці) "неприємна людина", ГФ# ^Й (букв. кидати злі погляди) "диви­тися з ненавистю". В українській мові: очі блиснули гні­вом, очі метають іскри.

VII. СФО, які виражають поняття "смерть".

Із поняттям смерті пов'язані наступні СФО у корей­ській мові: ГУ етЙ ШЙ7Й (букв. земля очі покрила) "померти", Г# #Й (букв. закрити очі) "померти".

VIII. Група СФО, яка виражає такі поняття "чекати".

До цієї групи відносяться наступні СФО у корейській

Мові: ГЙ Щ-75-Ц - 7]ЙЙЙ (букв. чекати до помутнін­ня в очах) "довго чекати", ГЙ &Щ7^~Ч 7ЙЙЙ (букв. чекати до почорніння в очах) "довго чекати".

IX. СФО, які виражають поняття "досвід / не до­свід, знання / не знання, розуміння / нерозуміння".

Зі значення "досвід / не досвід" в українській мові зустрічаються такі, як бите око тощо. У корейській мові: ГУ ЙЙ (букв. знайомий в очах) "досвідчений, звич­ний", ГУ ШЙ (букв. немає досвіду в очах) "недосвід­чений, незвичний".

Наступні фразеологізми передають значення "розу­міння / нерозуміння, знання / незнання": ГУ ШЙ^Й (букв. входити в очі) "запам'ятовувати", ГУ Й ШЙ^Й (букв. не входити в очі) "не запам'ятовувати", Г# —Й (букв. відкривати очі) "стати розумним", ГЙ —ЙЙ (очі відкрилися) "усвідомити, зрозуміти", ГЙ ШЙ (букв. світлі очі) "виділятися вмінням розуміння", ГЙ ЙЙЙ (відкрилися очі) "розуміти, мати проникливий погляд", ГЙ &&ЙЙ(букв. очі темні) "недосвідчений".

X. СФО, які виражають поняття "швидко", "мит­тєво", "близько".

СФО, які розкривають поняття "миттєво", "швидко" в українській мові представлені в наступному прикладі; в мить ока.

У корейській мові такі фразеологізми: 7ЙУ

(букв. відрізок блимання очей) "одна мить", Г^У ГЙ (букв. поставити перед очима) "близько, поряд", Г^У ЖЙЙ (букв. бачити перед очима) "думати, що дуже по­ряд з кимось", Гж 7Й (букв. між очами та носом) "по­ряд (відстань)".

Отже, вище були приведені основні групи та прикла­ди СФО з компонентом око / очі, ^ в українській мові та корейській. Різноманіть структурно-граматичних типів та значень, багаточисельність ФО з іменниковими компоне­нтами око / очі, ^ дають нам можливість говорити про значення цього СФ в українській та корейській мовах.

Слово око / очі, ^ легко сполучається з іншими сло­вами та створюють різноманітні семантичні групи. При­ведені приклади дозволяють нам зробити висновок, що головною функцією соматизму "око" -- здатність бачити в українській мові, та здатність передавати настрій людини у корейській мові. СФО, які виражають поняття "відно­шення між людьми", "психологічний стан людини" у ко­рейській мові є більш вживаними, ніж в українській.


Більшість СФО української мови, у яких семантич­ним центром є слово "око", співпадає з корейськими одиницями цього ж типу. Разом з тим, в українській та корейській мовах є достатньо велика кількість без екві­валентних ФО.

Такі дослідження свідчать про те, що ФО з соматич­ним компонентом демонструють різноманітність шляхів семантичного перетворення. Провідна роль при цьому займає метафора. Метафора формується на основі асоціацій, аналогів з різними сторонами об'єктивної дій­сності. Досить активною базою переосмислювання у групах, які досліджуються, є порівняння.

Деякі ФО характерні лише для однієї з порівнюючих мов. Але в цілому ФО української мови та корейської співпадають за своєю тематикою, що можна пояснити спільністю фізичних та психічних проявів.

1. Авалиани Ю. Ю. Из этюдов по соматической фразеологии иранс­ких языков.-Труды СамГУ. Новая серия. "Вопросы востоковедения". Вып.279.Самаркант.1976; 2. Крейдлин Г., Летучий А. Языковая концеп­туализация частей тела в русском языке (на примере плеч), Сокровен­ные смыслы: Слово. Текст. Культура: Сб. статей в честь Н. Д. Арутюно­вой. - М.: Языки славянской культуры, 2004; Э. Куницкая Н. В., Мельник

В. Ф., Данилов Б. С. Функционально-семантическая динамика соматиче­ских лексем в составе фразеологических единиц // Дериватология и динамика в романских и германских языках. - Кишинёв, 1989; 4. Сло­варь корейского языка. Сеул, 1997; 5. Словник фразеологізмів україн­ської мови, київ наукова думка 2003; 6. Шубина В. П. Заметки о полевой организации соматической фразеологии в немецком языке // Функцио­нальный синтаксис немецкого языка. - Челябинск: ЧГПИ, 1977.

Надійшла до редколегії 01.10.08



О. Сліпченко, асист.