joomla
КОДИФИКАЦІЯ ЯПОНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СЛОВНИКАХ
Філологія - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Стаття присвячена детальному аналізу репрезентації японських запозичень, який дав можливість зробити висновки про сталість динаміки зростання кількості японських запозичень як в україномовних, так і російськомовних словниках.

The topic of the article is codification of the Japanese borrowings presented in dictionaries (containing words in Russian and Ukrainian, borrowed from foreign languages. The aim of the work was to discover Japanese borrowings in Russian and Ukrainian.



Загальновідомо, що словники відіграють важливу роль у духовній культурі суспільства. Вони виконують різнома­нітні функції: інформативну (дозволяють якнайшвидше - через визначення - долучитися до накопичених людством знань), комунікативну (презентують читачам потрібні сло­ва рідної або чужої мови) і нормативну (фіксують значення і сферу вживання слів, сприяють удосконаленню й уніфі­кації мови як засобу спілкування) [3, с.462].

При складанні словників постає проблема добору слів, тобто співвідношення між інформацією, що подається, і загальними знаннями носіїв мови, адже добір слів і інфо­рмація про них ґрунтуються на аналізі письмових текстів, прикладів усного мовлення, а також на власному мовному досвіді укладачів словника. На жаль, у більшості випадків словники з певним відставанням фіксують нові слова, а також їх нові значення, що вже функціонують у мові.

Наприклад, запозичення тамагочі - електронна ігра­шка, що стала популярною у багатьох країнах світу напри­кінці хХ ст., не зафіксоване в жодному з проаналізованих нами словників, які вийшли друком за останні 10 років.

Проте визнання нормативності мовного явища чи факту ґрунтується на наявності, принаймні, трьох ознак: на відповідності певного явища структурі мови; на факті масової і регулярної відтворюваності відповід­ного явища в процесі комунікації; на суспільному схва­ленні і визнанні цього явища нормативним. Найбільш експліцитною і "об'єктивованою" формою такого схва­лення є кодификація, яка стосовно норми має переваж­но ретроспективний характер, тобто фіксує явища, що вже сформувалися в процесі мовної практики. Ця тен­денція простежується й стосовно япономовної лексики, що функціонує в іншомовному середовищі.

На сучасному етапі вивчення запозичень з японської в сучасних російській та українській мовах стало об'єктивно можливим завдяки наявності солідної лексикографічної бази, яка включає: 1) загальномовні словники; 2) двомовні і спеціальні словники; 3) словники іншомовних слів.

Мета даної статті - розглянути репрезентацію япон­ських запозичень у загальномовних, двомовних, спеці­альних та словниках іншомовних слів.

Предметом дослідження у цій науковій розвідці є японські запозичення, виявлені методом суцільної вибі­рки з вищезазначених словників, які були видані у дру­гій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Далі розглянемо представленість японських запози­чень у кожній із зазначених вище груп словників.

Для визначення динаміки розвитку словникового скла­ду російської мови, уточнення кількості слів, які перейшли з активного ужитку в пасивний і навпаки, ми використову­вали загальномовний "Словарь русского языка" у 4-х то­мах [9], у якому зафіксовані 19 запозичень з японської мо­ви: бонза, гейша, кавасаки, джиу-джитсу, дзюдо, иєна, иваси, ивасёвий, каратэ, кимоно, микадо, рикша, саму­рай, самурайский, соя, тайфун, харакири, цунами, шимо­за, серед яких є не лише кореневі япономовні слова, а й їхні похідні иваси < ивасёвый, самурай < самурайский.

В аналізованому словнику до кожного слова подано коротку граматичну характеристику, поставлено наголос, розтлумачено його значення, що проілюстровано літера - турними прикладами. Наприклад: "кавасаки, нескл., м. Деревянное моторно-парусное судно для морского при­брежного промысла, распространенное на Дальнем Во­стоке. Слева по носу появились два кавасаки - неболь­шие моторные боты для ловли ставными сетями. Л. Линьков, Обыкновенная операция" [9, с.12].

Серед словників другої групи ми проаналізували орфографічні словники [4], [12], що містять від 10 до 46 одиниць япономовних слів, які потрапили в російську мову в різні періоди її розвитку.

В орфографічному словнику російської мови [4] року видання представлено 10 запозичень з японської мови: бонза, гейша, джиу-джитсу, кимоно, микадо, рикша, соя, тайфун, харакири, цунами, шимоза.

Перевагою цього словника є те, що до кожного слова в ньому подано коротку граматичну характеристику: зазна­чено відмінюваність/ невідмінюваність, родову належність, особливості відмінювання. Наприклад: "харакири, нескл., с. [4, с. 489]; рикша и, тв.-шей, р. мн. рикш, м." [4, с. 399].

До другої групи проаналізованих словників нале­жить "Географический энциклопедический словарь", що містить 166 японських географічних назв [2].

Серед словників другої групи ми проаналізували "Словарь литературоведческих терминов" [8], що скла­дається з шестисот словникових статей. У словниковій статті "Японська поетика" зустрічається 89 запозичень з японської мови. Наприклад: никки, ута-моногатари, гэсаку, катаута, макура-котоба, васан та ін.

Наявність значної кількості японських запозичень по­яснюється тим, що до словникової статті включені також маловідомі поняття й наукові терміни, характерні саме для японської літератури. З огляду на їх специфічний харак­тер, вони розташовані не в алфавітному порядку, а вклю­чені до словникової статті "Японська поетика" [8, с. 3].

Крім розглянутих вище словників другої групи, варто згадати двомовний "Українсько-японський і японсько - український словник" І. Бондаренка і Т. Хіно [15]. При складанні цього словника автори керувалися загальни­ми лексикографічними принципами добору реєстрових українських і японських слів (частотність використання в сучасній мовній практиці носіїв двох мов, словотворча продуктивність, стилістична нейтральність та ін.), хара­ктером їх тлумачення, структурою словникових статей, лексикографічним позначенням, скороченнями та ін.

До складу українсько-японського словника ввійшло близько 8450 найуживаніших українських слів і словоспо­лучень, а до японсько-українського словника - відповідно 11600 японських, які практично становлять активний сло­вниковий запас носіїв сучасної української і японської мов.

Крім загальновживаної літературної лексики, до словника було включено поширені розмовні слова, стій­кі словосполучення, фразеологічні звороти, а також су­спільно-політичні, політичні, науково-політичні, економі­чні та спортивні терміни [16, с. 4]

Посіла своє місце в словнику також лексика, яку в лексикографії об'єднують під назвою екзотизми: а) "українізми" бандура, бандурист, галушка, гопак, гри­вня та ін.;б) "японізми" ґета, ікебана, кендо, саке саке та ін. У більшості випадків українізми не мають семан­тичних еквівалентів, а лише подаються у відповідній транскрипції японською абеткою "катакана" [14, с. 4].

Японізми супроводжують перед українською транс­літерацією лаконічні пояснення відповідних японських реалій. Наприклад: £(} Я (японське рисове вино, горі­лка) саке; алкогольні напої [16, 332]. Практично усі за­гальні імена, зафіксовані в нашій картотеці, крім термі­нологічної лексики, представлені в словнику І. Бонда­ренка і Т. Хіно.

Як ми уже зазначали, з метою вивчення япономовної лексики ми також проаналізували третю групу словників - словники іншомовних слів, у яких розтлумачено значення японських запозичень, поставлено наголос і є посилання на мову-джерело. Задля проведення кількісного оціню­вання рівня репрезентації японських запозичень було проведено порівняльний аналіз таких словників іншомов­них слів: "Словарь иностранных слов" за редакцією І. В. Лехіна, С. М. Локшиної, Ф. Н. Петрова [5], "Словник іншо­мовних слів" за ред. О. С. Мельничука [10], "Словарь инос­транных слов" [6], "Словник іншомовних слів" за ред. О. С. Мельничука [11], "Словарь иностранных слов" [7], "Толко­вый словарь иностранных слов" Л. П. Крисіна [15], "Боль­шой словарь иностранных слов" [1], "Сучасний словник іншомовних слів" [14] за ред. А. І. Скопненко, Т. В. Цимба - люк, "Современный словарь иностранных"слов" [13]. До­кладніше зупинимося на їх аналізі.

Так, "Словарь иностранных слов" за ред. І. В. Лехіна,

С. М. Локшиної, Ф. Н. Петрова [5] містить лише 8 запози­чень з японської мови, а саме: бонза, кавасаки, кимоно, микадо, момме, рикша, самурай, синто, або синтоизм - і не фіксує такі популярні в 50-і роки запозичення, як икеба­на, иена, камикадзе, соя, цунами.

Варто також звернути увагу на не цілком точне тлу­мачення словником значень окремих слів. Так, напри­клад, слово мікадо трактується як японський імператор [5, с. 446], хоча слід уточнити, що мікадо - це титул японського імператора тільки до 1945 р. Після публічно­го зречення 1 січня 1946 р. імператора Сьови це слово

З міфу про божественне походження імператорської династії переходить у категорію історизмів, оскільки для позначення цієї посади надалі використовується слово тено, якого немає у зазначеному словнику й у всіх ін­ших проаналізованих нами словниках іншомовних слів.

До тлумачення слова рикша - у Китаї і Японії людина, яка запряжена у легкий візок і перевозить у ньому пасажи­рів, - додається не зовсім політично коректне тлумачення "унизительная и изнурительная форма использования трудящихся" [5, с. 611]. У словниковій статті самураї [яп.]

- привилегированная дворянская каста в феодальной Японии до переворота 1868 г. (т. наз. революции Мей - дзи); перен. японская империалистическая агрессивная военщина [5, с. 620]. Замість слова "каста" було б точніше використовувати слово "стан".

Основна мета "Словника іншомовних слів" 1974 ро­ку видання за редакцією О. С. Мельничука - дати пояс­нення до часто уживаних слів і термінів іншомовного походження, які увійшли до складу української літера­турної мови. Велику увагу приділено тим іншомовним термінам, які стали інтернаціональними [10, с. 3].

До словника включено термінологічну лексику з різ­них галузей науки, яка не є вузькоспеціальною і вжива­ється не лише в спеціальній літературі, а й у науково - популярних виданнях та різних словниках іншомовних слів. З 24 тис. слів і термінів у словнику зафіксовано 35 японських запозичень: бонза, бусидо, гейша, генро, гінг - ко,, даймьо чи даймйо, джіу-джитсу, дзайбацу, дзюдо, іена, ікебана, Кабукі, кавасакі, кайтен, камікадзе, кара­те, кен, кімоно, кін, кінкан, макімоно, мікадо, моме, са­мураї, сеґун, сен, синто або синтоїзм, соя, сямісен, тайфун, танка, тейсинтай, тсуга, харакірі, цунамі.

"Словарь иностранных слов" [6] містить близько 19 тис. слів іншомовного походження, а також термінологі­чних сполучень, що ввійшли в російську мову у різний час. До кожного слова подано тлумачення і довідку про його походження. У цьому словнику зафіксовано 21 японське запозичення: бонза, гейша, дзайбацу, дзюдо, иена, икебана, Кабуки, кавасаки, камикадзе, карате, кимоно, кин, микадо, момме, рикша, самурай, синто или синтоизм, соя, сямисэн, тсуга, цунами.

Відомо, що в 70-80 роки ХХ ст. відбувся сплеск інте­ресу до життя, релігії, культури й спорту народів Південно - Східної Азії загалом і Японії зокрема, тому до складу "Словаря иностранных слов" [6] увійшли запозичення, які не були зафіксовані в "Словаре иностранных слов" за ред.

І. В. Лехіна, С. М. Локшиної, Ф. Н. Петрова [5], а саме: гей­ша, дзайбацу, дзюдо, иєна, икебана, кабуки, камикадзе, каратє, кин, соя, сямисен, тсуга, цунами.

Частина запозичень: кімоно, рикша, самурай, синто­їзм зазнали змін щодо їх тлумачення. Так, було уточнено тлумачення запозичень кімоно і синтоїзм. До слова кімо­но додано уточнення, що кімоно - це не просто японське чоловіче і жіноче вбрання на кшталт халата, а з дуже ши­рокими рукавами [6, c. 332]. Тлумачення запозичення си­нто або синтоїзм [яп.] - древняя религия японцев, впос­ледствии принявшая форму культа (обожествления) императора; распространена в Японии наравне с будди­змом [5, с. 641], доповнено точнішим тлумаченням: синто чи синтоїзм - средневековая религия японцев, впослед­ствии принявшая форму культа (обожествления) импе­раторской династии; с 1868 г. по 1946 г. - государст­венная религия Японии [6, с. 468]. З пояснення до запози­чення рикша вже вилучено неактуальний вираз "унизите­льная и изнурительная форма использования трудящи­хся". До запозичення самураї подано точніше і повніше тлумачення: "Військовий стан дрібних дворян у феодаль­ній Японії" [6, с. 25].

У "Словаре иностранных слов" [6] року видання в коментарі до запозичення тсуга зазначено, що мовою - джерелом цього слова є латинська мова [6, с. 522], хо­ча насправді його мовою-джерелом є японська мова.

"Словник іншомовних слів" української мови за редак­цією О. С. Мельничука [11] практично дублює "Словник ін­шомовних слів" [10]. Словник містить 36 японських запо­зичень, зокрема 35 загальних імен: бусидо, гейша, генро, гінгко, дайміо, дзайбацу, дзен-будизм, дзюдо, ієна, ікеба­на, Кабукі, кавасакі, кайтен, камікадзе, караті, кен, кімо­но, кін, макімоно, мікадо, моме, рикша, самураї, сеґун, се - унат, синтоїзм, соя, сумі-е, сутейсі, сямісен, танка, тейсинтай, тсуга, укейо-е, харакірі, цунамі, ямато-е, а також один теонім - Аматерасу.

У "Словнику іншомовних слів" [11] зафіксовано за­позичення, які не було включено до "Словаря иност­ранных слов" [6]: бусидо, гінкго, даймё, дзэн-будизм, кайтен, макімоно, сегун, сегунат, суміє, сутейсі, тей - сінтай, укейо-е, ямато-е, а також теонім - Аматерасу.

Різною є фонетична форма запозичень, зокрема у ро­сійському словнику слово сегун пишеться сёгун, тсуга - цугу, а в українському "Словнику іншомовних слів" слово сеґун пишеться сьогун, синто - сінто, тсуга - цуґа.

Також слід зазначити, що український "Словник ін­шомовних слів" [11] включає маловідомі терміни: сумі-є, сутейсі, укейо-е, ямато-е, що не були зафіксовані ро­сійським "Словарем иностранных слов" [6].

Таким чином, аналіз репрезентації японських запо­зичень у російських і українських словниках іншомовних слів, виданих відповідно у 1980 і 1985 року, свідчить про ширшу представленість запозичень з японської мо­ви в українському словнику іншомовних слів. Крім того, в українському словнику подано повніше тлумачення слів, аніж у російському.

Для прикладу порівняємо тлумачення слова цунамі в українському й російському словниках: "цунамі (япон.)

- великі хвилі, що виникають на поверхні океану вна­слідок підводних землетрусів або виверження підвод­них вулканів; спостерігаються головним чином біля берегів Тихого океану, спричиняючи значні руйнуван­ня" [11, с. 940]; цунами - гигантские волны, возника­ющие на поверхности океана в результате сильных подводных землетрясений или извержений подводных и островных вулканов" [6, с. 571].

У "Словнику іншомовних слів" [11] р. слово мікадо має уточнене, проте не зовсім вірне тлумачення: мікадо (япон., буквально висока брама) - в літературі, особливо за межами Японії - назва японського імператора. Проте у сучасній Японії титул імператора - тено [11, с. 540].

У російському "Словаре иностранных слов" [5] міс­титься близько 19 тис. іншомовних слів, зокрема 19 за­позичень з японської мови.

Списки російського "Словаря иностранных слов" (1988) і українського "Словника іншомовних слів" (1980) практично збігаються. До російського словника не включені лише два слова: кін та цунамі, що містяться в українському словнику.

У 90-і роки ХХ ст., коли впала "залізна завіса", знайом­ство з побутом, культурою Японії значно пожвавилося. Результатом активізації цього процесу стало широке вжи­вання японських запозичень, що знайшло своє відобра­ження і в кількості японських запозичень у російському "Современном словаре иностранных слов" [13], який налі­чує близько 20 тис. слів, зокрема 30 запозичень з японсь­кої мови: бонза, гейша, го, джиу-джитсу, дзайбацу, дзэн - буддизм или дзэн, дзюдо, икебана, Кабуки, кавасаки, ка­микадзе, каратэ, кимоно, кин, микадо, момме, нэцкэ, ори­гами, рикша, рэндзю, сакура, самурай, синто или синто­изм, соя, сямисэн, татами, харакири, цунами, шимоза. До словника було включено такі нові запозичення, як: го, джиу-джитсу, дзайбацу, дзэн-буддизм, дзюдо, нецке, ори­гами, рендзю, татами, харакири, шимоза.

Вирізняється характером відомостей про слово "То­лковый словарь иностранных слов" Л. П.Крисіна [15], до якого включено 29 японських запозичень: бонза, гейша, го, дан, джиу-джитсу, дзайбацу, дзюдо, иваси, иена, икебана, Кабуки, кавасаки, камикадзе, карате, кимоно, микадо, ниндзя, нунчаки, рикша, сакура, самурай, син­тоизм (шинтоизм), соя, сямисэн, татами, харакири, цунами, шимоза, якудза.

Опис слів і словосполучень включає не лише значення й походження слова, а й граматичні відомості, в яких за­значено: відмінюваність/ невідмінюваність, наприклад: го нескл., с.; иена ы, ж.; рід; наприклад: бонза ы, м.; одуш.; иваси нескл., ж., одуш; число, наприклад: икебана ы, мн. нет, ж.; істота/ неістота, наприклад: самурай я, м., одуш.; вимова, наприклад: карате [тэ]"; словотворча модель, на­приклад: камикадзе нескл., м., одуш. [яп. kamikaze букв. божественный ветер < kami бог +kaze ветер];

У словнику подано також посилання на слова, тематич­но пов'язані з пояснюваним словом, наприклад: "нунчаки род. нунчак мн. - [яп. nunchaku] спортивное боевое оружие в виде двух коротких палок, соединенных концами друг с другом при помощи ремня или цепи, используемое в не­которых видах восточных единоборств (карате и др.)".

Крім того, у словникових статтях наводяться похідні слова, утворені на російському ґрунті безпосередньо від цього запозичення. Наприклад, "дзюдойст (от дзюдо) - спортсмен, занимающийся борьбой дзюдо" [15, с. 194].

"Большой словарь иностранных слов" містить бли­зько 35 тис. слів іншомовного походження, а також тер­мінологічних сполучень, що ввійшли в російську мову у різний час, серед яких 52 запозичення з японської мови: айкидо, айкидоист, банзай, бонза, бонсай, бусидо, гейша, гинкго, го, дан, джиу-джитсу, дза, дзайбацу, дзэн, дзюдо, дзюдоист, зен, икебана, кавасаки, кай - тен, камикадзе, каратист, каратэ, катана, кен, ки­моно, кин, кинкан, макимоно, микадо, момме, нунчаки, нэцкэ, оригами, рикша, рэндзю, саке, сакура, сен, сен­сей, сегун, сегунат, соя сямисэн, тайфун, танки, та­тами, хаори, харакири, цунами, шимоза, якудза [1].

Опис слів "Большого словаря иностранных слов" мі­стить також словотворчу модель, наприклад: рикша (яn.(dzin)rikisia, от dzin - человек, riki - сила, sia - те­лежка) - человек, который впрягшись в легкую двух­колесную тележку, перевозит пассажиров (в странах Восточной и Южной Азии) [1, 504].

Як і "Толковый словарь иностранных слов" Л. П.Крисіна

[15] "Большой словарь иностранных слов" [1] також має посилання на слова, тематично пов'язані з пояснюваним словом, містить похідні слова, утворені на російському ґрунті безпосередньо від цього запозичення, наприклад, айкидоист - спортсмен, занимающийся айкидо [1, c. 20].

У цьому словнику окремі запозичення мають два значення: пряме і переносне, так, наприклад, слова Камікадзе, бонза.

"Сучасний словник іншомовних слів" [14] налічує близь­ко 20 тис. слів і словосполучень, що були запозичені в різ­ний час з інших мов, зокрема 46 запозичень з японської мо­ви: айкідо, бонза, банзай, бонсай, бусидо, ґейша, ґенро, ґо, дан, джіу-джитсу, дзадзен, дзайбацу, дзен-будизм, дзюдо, івасі, ікебана, Кабукі, кавасакі, камікадзе, карате, кара­тист, караоке, кімоно, макімоно, мікадо, моме, ніндзя, ри­кша, сакура, саке, самураї, сегун, сен, синтоїзм, соя, сусі, сямісен, тайфун, танка, татамі, тейсинтай, тсуга, ха­ракірі, цунамі, якудза, а також один теонім - Аматерасу.

До кожного слова подано інформацію про його по­ходження, а також тлумачення. Словникова стаття міс­тить відомості про наголос і подає інформацію про на­писання слова з великої чи маленької літери, напри­клад: "Аматерасу [япон; букв. - велика, священна боги­ня, що сяє на небі або володарка на небі] - у синтоїзмі

- богиня Сонця й прамати японських імператорів, глава пантеону синтоїстських богів" [14, с. 45].

Зазначений словник містить слова, що ввійшли в українську літературну мову, проте не були зафіксовані українським словником іншомовних слів 1985 року ви­дання: айкідо, бонза, бонсай, ґенро, ґо, дан, джіу - джитсу, дзадзен, івасі, каратист, караоке, ніндзя, бан­зай, сен, саке, танка, татамі, якудза, сусі.

Проте до "Словника іншомовних слів" 2006 р. не бу­ло включено низку запозичень, зафіксованих у "Слов­нику іншомовних слів" [11]: ґінкго, даймьо, іена, кайтен, кен, кін, сеґунат, сумі-е, сутеїсі, укійо-е, ямато-е.

Вищезазначені запозичення є не лише конкретними назвами, а й абстрактними поняттями, що існують у сві­домості кожного народу як обов'язковий елемент його культури і сприймаються іншим народом як специфічні.

Наприклад, запозичення харакірі, що позначає са­могубство через розпорювання живота, яке здійснюєть­ся за вироком або добровільно, якщо ідеться про спра­ву честі. І хоча це слово в японській мові вважається вульгарним, жоден російський чи український словник іншомовних слів не містить його стилістично нейтраль­ного синоніма сепуку.


У "Словнику іншомовних слів" [14] окремі запозичення мають повніше тлумачення. Так, наприклад, слово "тей - сінтай [япон.] - категорії добровольців-смертників у збройних силах Японії під час Другої світової війни. При­значалися для знищення кораблів, літаків, танків тощо. Поділялися на повітряних (камікадзе), наземних, надвод­них (синьо) і підводних (кайтен, корю, каїрю) Т." [14, с. 664]. Як бачимо, тлумачення значно розширилося порів­няно зі словником іншомовних слів 1985 року видання.

Динаміка зміни кількості запозичень з японської мови у російських і українських словниках іншомовних слів у дру­гій половині ХХ - на початку XXI ст. подано в таблиці 1.1.



Таблиця 1.1. Динаміка репрезентації японізмів у словниках іншомовних слів другої половини ХХ - початку XXI ст.

Назва словника

Рік

Видання

Кількість іншомовних слів

З них японізмів

1.

"Словарь иностранных слов" ГИИНС,4-е изд. за ред. І. В. Лехіна, С. М. Локшиної, Ф. Н. Петрова

1954

20000

8

2.

"Словник іншомовних слів"

1974

24000

34

3.

"Словарь иностранных слов" - 7-е вид.

1980

19000

21

4.

"Словник іншомовних слів"

1985

24000

36

5.

"Словарь иностранных слов" - 16-е вид.

1988

19000

19

6.

"Современный словарь иностранных"слов"

2000

20000

30

7.

"Толковый словарь иноязычных слов" за ред. Л. П. Крисіна

2003

25000

29

8.

"Большой словарь иноязычных слов"

2004

35000

52

9.

"Сучасний словник іншомовних слів"

2006

20000

46



Коментар до таблиці 1.1.

Вибірку японізмів здійснено самостійно, оскільки ра­ніше такі дослідження не проводилися.

Аналіз словників іншомовних слів дозволяє зробити висновок про сталість динаміки зростання кількості японських запозичень.

Так, за останні 50 років їх представленість збільши­лася з 8 ЛО в 1954 р. до 52 ЛЕ в 2004 р. в російській мові і з 34 ЛО в 1974 до 46 ЛО в 2006 р. в українській мові. Причому до 2003 р. в україномовних словниках іншомовних слів японських запозичень було зафіксова­но більше, ніж у російських.

На нашу думку, найбільш точне уявлення про рівень японізмів у російській мові дають "Большой словарь иноязычных слов" [1], у яких зафіксовано найбільшу кі­лькість японських запозичень, а в українській мові - "Сучасний словник іншомовних слів" [14].

Дані "Большого словаря инозычных слов" [1] і "Су­часного словника іншомовних слів" [14] практично од­накові, це вказує на те, що процес запозичення іншо­мовних слів у російській і українській мовах в останнє десятиліття проходив паралельно, щоправда, вибір слів для кодификації збігається не повністю.

1. Большой словарь иноязычных слов / Под ред. А. Н. Булыко. - М., 2004; 2. Географический энциклопедический словарь: Географические названия / Гл. ред. А. Ф.Трёшников. - М., 1983; 3. Лингвистический эн­циклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева, - М., 1990; 4. Орфо­графический словарь русского языка. - М.,1971; 5. Словарь иностран­ных слов / Под ред. И. В. Лехина, С. М. Локшиной, Ф. Н. Петрова. - М.,1954; 6. Словарь иностранных слов. - М., 1980; 7. Словарь иност­ранных слов.- М., 1988; 8. Словарь литературоведческих терминов ре­дакторы-составители Л. И. Тимофеев и С. В. Тураев. - М, 1974; 9. Сло­варь русского языка: В 4 т. - М., 1983. - Т.2; 10. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука.- К, 1974; 11. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука.- К., 1985; 12. Современный русский орфо­графический словарь. - Х., 2006; 13. Современный словарь иностран­ных слов: около 20000 слов. - М., 2000; 14. Сучасний словник іншомов­них слів / Уклали О. I. Скопненко, Т. В. Цимбалюк - К., 2006; 15. Толко­вый словарь иноязычных слов / Под ред. Л. П.Крысина. - М., 2003; 16. Українсько-японський японсько-український словник / Укл. І. П. Бонда­ренко, Т. Хіно; За ред. Ю. О. Карпенка. - К., 1988.

Надійшла до редколегії 18.09.08



Т. Комарницька, асп.

Похожие статьи