Головна Філологія Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ТУРЕЦЬКИХ ЗООФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
joomla
СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ ТУРЕЦЬКИХ ЗООФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Філологія - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У даній статті розглядаються способи перекладу турецьких зоофразеологізмів засобами української мови. Подається класифікація фразеологічних та нефразеологічних способів перекладу фразеологізмів та характеристика доцільності ви­користання кожного з них. Вивчається проблема збереження національного колориту фразеологізмів при їх перекладі.

The article contains the means of translation Turkish zoo-phraseological units by the means of Ukrainian language. The are the ranging of the phraseological and non phraseological means in the translation of the phraseological units and the reasonability of their usage. There is also studied the problem of the preservation of the phraseological national flavour in the translation.



Переклад фразеологізмів належать до найскладніших питань теорії перекладознавста. Значна частина фразео­логізмів будь-якої мови належить до безеквівалентної ле­ксики. Адже у фразеологізмах відображено у яскравій фо­рмі світобачення та культурні традиції, які характеризу­ються самобутніми рисами у кожного народу. Проблеми перекладу фразеологізмів розглядали такі вчені, як Р. П. Зорівчак [1], С. Влахов, С. Флорін [2], Є. М. Верещагін,

В. Г. Костомаров [3]. Проблеми перекладу фразеологізмів з турецької мови на українську у сучасній лінгвістичній тюр­кології залишаються невивченою сторінкою. Способи пе­рекладу турецьких сталих виразів російською мовою роз­глядаються у статті Й. Буюккутлу [4]. Актуальність подіб­ного дослідження полягає у розвитку турецько-українських культурних зв'язків, у рамках яких переклад художньої лі­тератури, найбільш багатої на фразеологізми, набуває досить важливого значення. Крім того, актуальність дано­го дослідження визначається належністю обраної теми до широкого кола найважливіших сучасних мовознавчих пи­тань, що стосуються проблем лінгвокультурної комунікації, розвитку мови та її сучасного стану, лексичної семантики та інших, що набувають особливого значення для турець­кої мови у зв'язку з її недостатнім теоретичним вивченням

І, зокрема, з недослідженістю питань перекладу.

Метою даного дослідження є вивчення найбільш поширених способів перекладу зоофразеологізмів з ту­рецької мови на українську. Досягнення зазначеної ме­ти полягає у розв'язанні таких завдань: викладення за­гальної теорії перекладу фразеологізмів, аналіз фразе­ологічних еквівалентів, аналогів, фразеологізмів - кальок, фразеологізмів з описовим перекладом тощо.

Наукова новизна роботи полягає у визначенні ста­тистичних співвідношень при використанні різних спо­собів перекладу фразеологізмів, авторській класифіка­ції типів фразеологічних еквівалентів, характерних для перекладу зоофразеологізмів.

Об'єктом дослідження є фразеологізми з компонен- том-зоонімом, що були вибрані з "Турецько-український словник фразеологічних одиниць з компонентом-зоонімом", укладеного нами [5].

Методи дослідження. У даній статті застосовують­ся такі методи дослідження, як описовий, статистичний, зіставний методи.

Фразеологізація - універсальне мовне явище, оскільки фразеологічні одиниці (ФО) властиві всім мовам. Та в кож­ній мові вона має свої особливі форми виразу. ФО як мовні утворення порівняно з одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматич­ну й особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовні фактори [6, с.150]. Відбір лекси - ко-фразеологічних одиниць у перекладі дуже важливий для наближення до адекватної передачі стилю автора. Пере­клад фразеологізмів у загальній теорії перекладознавства поділяється на фразеологічний та нефразеологічний. Фра­зеологічний переклад, в свою чергу, включає фразеологічні еквіваленти та аналоги, нефразеологічний переклад вклю­чає калькування та описовий переклад.

Фразеологічний переклад передбачає викорис­тання у мові перекладу сталих одиниць різного ступені близькості між собою - від еквіваленту до аналогу та приблизного фразеологічного відповідника.

Фразеологічні еквіваленти. До міжмовних фразе­ологічних одиниць ми, відповідно до теоретичних поло­жень, викладених у праці Є. Ф. Арсентьєвої, відносимо фразеологічні одиниці з тотожною семантикою, струк­турно-граматичною семантикою і з тотожнім компонен­тним складом [7, с.97]. При цьому ми допускаємо не­значні розбіжності на рівні семантики та структури фра­зеологічних одиниць.

У статті Й. Буюккутлу розглядається тринадцять фразе­ологічних одиниць, які є еквівалентами у турецькій та росій­ській мовах [4, с.172]. При цьому дванадцять з них мають однакову граматичну структура, а фразеологічних вираз kedi gфZlь (букв. кошачі очі) перекладається на російську мову теж порівняльним зворотом - очі, як у кішки (переклад з російської мій. - І. П.). Обидва фразеологізми мають одна­кову експресивно-оціночне забарвлення, лише відрізняєть­ся їх склад: у російському фразеологізмі Іменник + Порівня­льна частка + Іменник, а в турецькому - Іменник + Іменник з прикметниковим афіксом - lь (4). У турецькій фразеологічній одиниці відсутня порівняльна частка.

У словнику, який є об'єктом даного дослідження, мі­ститься 900 зоофразеологічних одиниць (як власне фразеологізмів, так і прислів'їв та приказок). З них 80 одиниць ми відносимо до еквівалентів, тобто лише бли­зько десяти відсотків. Серед цих еквівалентів можна виділити повні (або абсолютні) та неповні.

Повні - це ті, які з точки зору структури та семанти­чного значення в турецькій та українській мовах є тото­жними. Наприклад, ari gibi (букв. як бджола) - як бджіл­ка (про працьовитих людей), ari gibi зali§mak (букв. працювати, як бджола) - працювати, як бджола, аБІап gibi (букв. як лев) - сильний, як лев, аэ1ап payi (букв. левова частка) - левова частка, sagmal inek (букв. дій­на корова) - дійна корова, saka beygiri gibi (букв. як во­довозна шкапа) - як водовозна шкапа.

Неповні фразеологічні еквіваленти можна поділити на декілька груп:

1) ті, які мають структурні відмінності при повному збереженні семантичного аспекту: ari kovani gibi i§lemek (букв. густи, як бджолиний вулик) - як у вулику (шумно)

- в українському перекладі даної фразеологічної оди­ниці відсутнє дієслово, denizde balik (букв. риба в морі)

- як риба в морі - в українському перекладі присутня порівняльна частка як. Фразеологізм fil yьrьyь§ь (букв. хода, як у слона) у турецькій мові є сполучених між со­бою шляхом ізафету двох іменників шляхом ізафету слон та хода, український варіант перекладу іде, як слон складається з дієслова, порівняльної частки як та іменника слон. Турецьке прислів'я Paзa islanmadan balik tutulmaz (букв. не можна на ловити риби, не замо­чивши халяви) з структурної точки зору містить дієпри­слівник із заперечним значенням - madan, український еквівалент І риби наловить, і ніг не замочить стано­вить два окремих речення з інфінітивними формами дієслова; наловити та не замочити.

2) ті, які мають незначні лексичні відмінності:

А) заміна словом синонімом: Kaзan balik bьyьk olur (букв. риба, що втекла, виростає велика) - Неспіймана риба завжди велика - у мові оригіналу використане дієслова у формі дієприкметника kaзmak - втікати, тобто риба, яка втекла є великою; inek agzindan sagilir (букв. корову слід до­їти за рота) - Молоко в корови на язиц - різниця між близь­кими за значенням лексемами agiz - рот та язик, Siyah inekten beyaz sьt sagilir (букв. і з чорної корови можна надої­ти білого молока) - І чорна корова біле молоко дає - відріз­няються дієслова: у турецькій мові sagmak - доїти, а в українському перекладі дієслово давати; gece ku§u (букв. нічний птах) - пізній птах - нічний перекладається як пізній, Gezen kurt aз kalmaz (букв. вовк, який гуляє, голодним не залишиться) - Вовка ноги годують;

Б) додавання додаткового слова: а^т yumurtlayan tavuk (букв. курка, що несе золото) - курочка, що несла золоті яєчка, Bьyьk balik kьзьk baligi yer (yutar) (букв. велика риба їсть (ковтає) маленьку рибу) - Велика риба маленьку цілою ковтає; kuyrugu dimdik (букв. його хвіст прямий) - підняти хвіст угору;

В) вилучення слова: devekusu gibi ba§ini kuma gцmmek (букв. заривати голову у пісок, як страус) - ховати голову в пісок; serзe gibi daldan dala sekmek (букв. стрибати, як горобець з гілки на гілку) - стри­бає, як горобець.

При цьому слід відмітити, що при укладенні зазна­ченого словника, ми намагалися підібрати до турецьких фразеологічних одиниць українські відповідники із збір­ників українських фразеологізмів. Саме з цієї причини є певна частина фразеологічних одиниць, які перекладені в укладеному нами словнику неповними українськими еквівалентами, хоча це і у випадку недотримання за­значеного вище принципу і є можливим. Наприклад, аt gibi kisniyor (букв. ірже, як кінь) перекладено, як ірже, наче жеребець на стайні, оскільки був знайдений саме такий відповідник у письмових джерелах. Під це саме визначення потрапляють і фразеологічні вирази katir inadi (букв. воляча впертість) - уперся, як віл на нали­гачі, koyun gibi (букв. як вівця) - дурний, як баран, оскі­льки їх можна було б перекласти з турецької мови на українську і повними еквівалентами воляча впертість та як вівця (дурний).

Фразеологічні аналоги. До фразеологічних анало­гів належать фразеологічні одиниці, які виражають од­накові значення, але характеризуються повною відмін­ністю чи приблизною подібністю внутрішньої форми. Для фразеологічних аналогів характерними є збіг сиг - ніфікативно-денотативного значення та суб'єктивно - оціночної конотації. Фразеологічні аналоги, на відміну від фразеологічних еквівалентів, мають яскраве націо­нально-культурне забарвлення, що особливо чітко мо­жна прослідкувати при перекладі зоофразеологізмів. Зокрема, можна виділити фразеологізми, у яких при перекладі відбувається заміна назви тварини:

А) гіпонічною назвою: kus beyinli (букв. з мозком пта­ха) - дурна, як синиця; kus gibi зirpinmak (букв. битися, як пташка) - битися, як горлиця, kustan korkan dari ekmez (букв. той, хто боїться пташок, той проса не сіє)

- Горобців боятися - проса не сіяти;

Б) гіперонімічною назвою: акгер gibi (букв. як скорпі­он) - злий, як звір;

В) назвою спорідненої тварини: horoz akilli (букв. з півнячим розумом) - куряча голова (некмітлива, нероз­торопна людина), danalar gibi bagirmak (букв. ревти, як телята) - ревти, як корова;

Г) назвою іншої тварини: Ari gibi зalis, aslan gibi ye (букв. працюй, як бджола, а їж, як лев) - Працюй, як коня­ка, а їж, як собака, Bugьnkь tavuk yarinki kazdan iyidir (букв. сьогоднішня курка краща, ніж завтрашня гуска) - Краще синиця в жмені, чим горобець в небі, ceylan bakisli (букв. з поглядом, як у газелі) - очі ясні, як у сокола, dut yemis bьlbьle dцnmek (букв. перетворитися на соловейка, що з'їв шовковицю) - Зозуля житнім колосом удавилася, Tavsan daga kьsmьs de dagin haberi olmamis (букв. заєць образи­вся на гору, але гора про це і не дізналася) - Ведмідь на ліс образився, а той про це не відає.

Проте образи двох аналогів можуть не мати нічого спільного як образи, що не заважає еквівалентам вико­нувати свою функцію в перекладі. В принципі, можли­вість передавати фразеологічні одиниці аналогами зі збереженням образності, що не має нічого спільного в мові оригіналу та мові перекладі, пояснюється головним чином тим, що у великій мірі це стерті або напівстерті метафори, які не сприймаються носієм мови або сприй­маються напівсвідомо. Ступінь яскравості образу дуже низька у фразеологічних зрощеннях, а у єдностях більш висока, але рідка досягає інтенсивності у вільному сло­восполученні, що є основним при виборі способу пере­кладу. Прикладами перекладу фразеологічних одиниць без збереження образності можна назвати такі одиниці, як tavsanin suyunun suyu (букв. вода від води з зайця) - сьома вода на киселі, ahu gibi (букв. як антилопа) - гар­на, як зіронька на небі, ahu gцzlь (букв. з очима, як у ан­тилопи) - оченята, як зірочки, bцcek gibi (букв. як кома­ха) - вертиться, як на дзиґлику, bьlbьl gibi bilmek (букв. знати, як соловейко) - знати, як свої п'ять пальців, ceylan gibi (букв. як газель) - хлопець, як барвінок.

Деякі аналоги є досить специфічними, оскільки автор намагається підібрати їх, враховуючи відмінності у куль­турі двох народів, проте інколи це може відбуватися за рахунок втрати національного колориту, що далеко не завжди є виправданим: Tьrk ata binince kendini bey oldum sanir (букв. турок сяде на коня і себе паном вважає) - Убрався в жупан і думає, що пан; протиставлення двох культур відбувається шляхом зіставлення двох образів: кінь та жупан. Дана фразеологічна одиниця може вико­ристовуватися у випадку необхідності передачі емоцій­ного забарвлення турецького відповідника, проте її вико­ристання є недопустимим при перекладі текстів, напов­нених національним колоритом, оскільки при такому пе­рекладі він повністю втрачається.

Нефразеологічний переклад. Крім фразеологічного перекладу фразеологізмів існує також нефразеологічний переклад, який передає фразеологічну одиницю за допо­могою не фразеологічних, а лексичних засобів мови пере­кладу. Цей спосіб перекладу, зазвичай, використовується, коли не вдається підібрати фразеологічні еквіваленти або фразеологічні аналоги. В укладеному нами словнику, ми намагалися здійснити фразеологічний переклад усіх оди­ниць, що були вибрані нами для аналізу (хоча, можливо такий підхід не є зовсім виправданим). Проте зазначимо, що ми відштовхувалися від того, що нефразеологічний переклад завжди є неповноцінним: завжди є втрати (обра­зність, експресивність, конотації, афористичність, відтінки значень). Нефразеологічний переклад має три підвиди: лексичний, калькування та описовий.

Лексичний переклад. Власне лексичний переклад застосовується зазвичай тоді, коли певне поняття по­значене в одній мові фразеологізмом, а в іншій мові - словом. Наприклад, зaganoz gibi (букв. як краб) [202, с. 163] - скручений (про людину).

Калькування, або дослівний переклад, використо­вують зазвичай в тих випадках, коли іншими методами,


Зокрема фразеологічними, не можна передати всю по­вноту значення, вираженого фразеологічною одиницею та коли подання лише описового перекладу є недоціль­ним. Зокрема, це стосується фразеологічних одиниць без підтексту, тих, які носії мови перекладу зможуть сприйняти однозначно: Ayiyi tirina atmi§lar, yavrusunu ayaginin altina almi§ - ведмедя вкинули в піч, а він взяв ведмежа у свої лапи.

Описовий переклад фразеологізмів зводиться, в осно­вному до перекладу не самого фразеологізму, а до його тлумачення, оскільки це часто буває взагалі з одиницями, які не мають еквівалентів у мові перекладу. Це можуть бу­ти фразеологічні одиниці з реаліями: Ati alan Ьskьdari gegti (букв. хто взяв коня, той перейшов Ускудар (Ускудар - на­зва району у Стамбулі) - втратити хорошу нагоду, Gegti Bor'un pazari gek e§egi Nigde'ye (букв. у Борі вже закінчив­ся базар, тому веди віслюка в Нігде (Бор та Нігде - це на­зви міст у Туреччині) - втратити нагоду, Talihsiz haciyi deve ьstьnde yilan sokar (букв. праведного мусульманина, якому не щастить, на верблюді змія укусить) - не мати талану. Також до даної групи належать фразеологічні одиниці, до яких підібрати фразеологічні аналоги чи пе­редати їх засобом калькування неможливо. Наприклад, Sakalda fayda olsaydi kegi §eyh olurdu (букв. якби була ко­ристь від бороди, то коза б стала шейхом) - Борода не робить мудрим чоловіка, At at oluncaya kadar sahibi mat olur (букв. доки кінь стане конем, то хазяїн змучиться) - Дітей годувати, свій вік коротати, Horoz ottь dava bitti (букв. півень заспівав, і справа закінчилася) - приходить (настає) кінець.

В контексті цей спосіб перекладу самостійного значен­ня не має, оскільки перекладач спробує вплести зміст фразеологічної одиниці таким чином, щоб правильно були передані всі елементи в цілому, тобто використає контекс­туальний переклад з метою збереження образності та емоційності, яких контексту надають фразеологізми.

Як підсумок слід зазначити, що вибір способів пере­кладу фразеологічних одиниць залежить ще і від наяв­ності чи відсутності у них національного забарвлення. Загальноприйнятою у лінгвістичній теорії вважається ду­мка, відповідно до якої фразеологізми повинні перекла­датися зі збереженням національного колориту, тобто не варто замінювати їх іншими за конототивним та культур­ним забарвленням фразеологічними виразами.

З нашої ж точки зору, конотативне значення має на­ціональне забарвлення, проте конотації різних мов змі­нюються, хоча можуть і збігатися. Так, одним із конота­тивних значень зооніма вовк у турецькій мові є підступ­ність: Kurda konuk giden kopegini yaninda gotьrьr (букв. той, хто ходить у гості до вовка, бере з собою і собаку)

- З вовком дружи, а камінь за пазухою держи, конота­тивне значення підступності характеризує вовка у бага­тьох народів, проте зазначена фразема є національно маркованою, оскільки при перекладі на українську мову використовуються зовсім інші образи, що свідчить про відмінності мовних картин світу. Отже, конотативні зна­чення є тією призмою, що відображають специфіку на­ціонального мислення. Національно-культурна конота­ція є характерною рисою лише явищ, що позначають реалії чи культурно марковані лексеми тієї чи іншої культури. Наприклад, зоонім вовк використовується у таких фразеологічних виразах, як i§in kurdu olmak (букв. бути собакою своєї справи) - з'їсти собаку (набути ве­ликого досвіду), Kurda neden boynun kalin demi§ler, i§imi kendim gцrurum de ondan (букв. У вовка запитали: "Чому у тебе шия товста?", а він: "Бо я сам виконую усю робо­ту")- Все в роботі, як віл у ярмі, позитивні конотації за­значених фразеологізмів зрозумілі лише при тлумачен­ні того, що згідно з турецькими легендами тюркське плем'я походить від вовка, і вовк є тотемом турецького народу. У турецького народу зазначені фразеологізми, безперечно, займають важливе місце.

Конотативні значення фразем та паремій з компо- нентом-зоонімом, як вже зазначалося, не завжди по­в'язані з культурою та історією народу, інколи вони ідентифікуються з мисленням, свідомістю, що сфор­мувалися під впливом сільськогосподарського розви­тку країни та у зв'язку з поширенням тих чи інших явищ на даній території.

Перспективи подальших досліджень питання спосо­бів перекладу фразеологізмів турецької мови засобами української полягає у широкомасштабному аналізу фразеологізмів не лише з компонентом-зоонімом, а й з іншими складовими, що дасть змогу зробити більш уза­гальнені висновки щодо доцільності використання тих чи інших способів перекладу в процесі турецько - українського перекладу.

1. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). - Львів: Вища школа, 1983. 2. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в пере­воде. Под. ред. В. Л. Россельса. - М.: Международные отношения, 1980. 3. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Рус. язык, 1980. 4. Буюккутлу Йилмаз. Сопоставительный анализ русс­ких и турецьких устойчивых сравнительных оборотов с зоонимом // Культу­ра народов Причорномор'я. - 2002. - № 44. - С. 172-175. 5. Покровська І. Л. Турецько-український словник фразеологічних одиниць з компонентом- зоонімом. - К.: ПП "Кукуй", 2006. 6. Білодід ІК Сучасна українська літерату­рна мова: В 5-ти кн. - К.: Наук. думка, 1969. - 173 с. 7. Арсентьева Е. Ф. Со­поставительный анализ фразеологических единиц - Казань: Издательство Казанского университета,1989.

Надійшла до редколегії 29.09.08



Т. Терещенко, асист.

Похожие статьи