joomla
ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ СЛІВ-РЕАЛІЙ ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ
Філологія - Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Стаття присвячена словам-реаліям сучасної турецької мови. З філологічної точки зору описано необхідність дослі­дження даного поняття, окреслена його проблематика.

The article is devoted to "words-realia" of modern Turkish language. From the philological point of view, necessity studding of them and problems of their researching are described.



У другій половині XX століття в лінгвістичних до­слідженнях домінуючим став комунікативний підхід, розвинулась когнітивна лінгвістика, почала активно розроблятися теорія тексту як явища культури. Про­блеми міжкультурного спілкування та національно - специфічних компонентів мов різних народів набули широкого обговорення в сучасній науці. Усе це дало змогу розглядати мову як феномен культури, а лек­сику - як носій національно-культурної інформації. Так, одним з головних об'єктів мовознавчих дослі­джень в останні десятиліття стали слова-реалії - "національно-специфічні одиниці, які становлять ча­стину безеквівалентної лексики, мають етнічне за­барвлення, позначають специфічні для культури явища і предмети та не мають відповідників у мовах інших народів" [5, с. 2].

Сьогодні слова-реалії є об'єктом досліджень не лише мовознавців, а й лінгвокультурологів, лінгво - країнознавців та лінгводидактиків. У лінгвокультуро - логії зазначені слова вивчаються у безпосередньому порівнянні з іншою мовою, лінгвокраїнознавство час­то переносить їх розгляд з області мовознавства в область історії, фольклору, міфології тощо, лінгво - дидактики ж розглядають дослідження даних слів як один із способів віднайти ефективний, залежно від цілей та завдань, метод навчання іноземним мовам.

Слова-реалії є у мові кожного народу, оскільки вони "зумовлені суспільною необхідністю, позамов­ними чинниками", адже саме вони є носіями того національно-специфічного колориту в мові, який від­різняє один народ від іншого. Відомо, що мови ма­ють як багато спільного, так і багато індивідуального. І якщо спільними мови є за своїми основними, фун­даментальними влястивостями, то індивідуальне виражається безпосередньо вже через зовнішні ви­яви. Це є "результатом відображення різних власти­востей світу в світових мовах. Свідомість людини відображає ці властивості у вигляді цілісного психо­логічного образу аба картини світу, закріплюючи цей образ в мовних формах". [1, с. 6]. Поняття "картина світу" - це фундаментальне поняття, що відображає взаємовідносини людини і світу. Формування карти­ни світу є неможливим без мови, оскільки мова - знаряддя пізнання, за допомогою мови фіксуються і передаються від покоління до покоління результати пізнавальної діяльності людини. Мова - це носій со­ціальної пам'яті людства, суми всіх його знань. По­няття "мовна картина світу" корелює з поняттям "мо­вна свідомість", яке розуміють як "особливості куль­тури і суспільного життя даного людського колекти­ву, визначивши його психологічну своєрідність і ві­добразившись у специфічних рисах даної мови" [2]. Наприклад, специфіку мовної свідомості турецького народу, можна прослідкувати в таких поняттях як старший брат, старша сестра: адаЬеу (в розмовній мові аЬі), аЬІа, в українській мові це відповідно буде передано описово, оскільки існують лише загальні поняття брат і сестра, в способах номінації та внут­рішній формі слів та фразеологізмів: МегИаЬа! - До­брого дня!; Іуітівіпіг? - Чи здорові Ви?; Іуівіпіг Іп§аІІаИ! - Сподіваюсь (що) Ви здорові!; Ио§ де№іпі2!

- Ласкаво просимо!; Ио§ ЬиИик! - Раді бачити Вас! (відповідь на Ио§ деІЬіпіг); Рігеуі deve уартак - при­слів'я "Робити з мухи слона", дослівно "з блохи вер­блюда", в національно-маркованій лексиці: ІеЬІеЬі - розжарений горох (поширена в Ту), ІеЬІеЬісі - люди­на, яка виробляє або продає розжарений горох, коІопуа - особливий вид одеколону на основі спирту, з легким запахом, наноситься на руки (залежно від ситуації, обличчя, шию) після їжі, перед далекою дорогою, при поганому самопочутті тощо.

Предметом даної статті є слова-реалії сучасної турецької мови, дослідження яких у наш час є більш ніж перспективним та актуальним. Цей пласт лексики досі залишається недостатньо вивченими, а при сьо­годнішньому пожвавленню торгових, економічних, політичних, культурних та наукових відносин між Україною та Туреччиною, знання слів на позначення реалій турецького життя є запорукою плідних взаємо­зв'язків та конструктивного діалогу між нашими дер­жавами. Усвідомленність того, що одне й те саме слово, в силу індивідуальних властивостей мов та різному їх відображенню світу може означати різні поняття, допоможе уникнути коммунікантам неадек­ватного сприйняття один одного, дозволить спрогно - зувати, а відтак й уникнути потенційно конфліктних ситуацій.

Варто зазначити, що лексиці з лінгвокультурним компонентом у різний час присвятили свої роботи такі видатні вчені, як Л. Н.Соболєв, Г. В.Шатков, Г. В.Чернов, Є. М.Верещагін, В. Г.Костомаров,

B. С. Виноградов, С. Влахов, С. Флорін, Р. П.Зорівчак,

C. П. Ковганюк, В. В.Коптілов, А. В.Федоров. Активно продовжують займатися даним питанням Ю. О.Сорокін, С. Г.Тер-Мінасова, В. Н.Рябова, Г. В.Бикова, Г. А.Карпенко та ін. Усі названі дослідни­ки зробили значний внесок у розвиток вивчення на­ціонально маркованих слів, але мусимо констатува­ти, що їхні праці, виконані переважно на матеріалі російської мови, мають здебільшого перекладознав - чий характер і вивчають слова-реалії через призму теорії викладання іноземних мов. Так, досі не знай­дено єдиної точки зору на феномен вказаної групи слів, відсутня усталена термінологія, параметри та методи дослідження поняття, залишаються невисві - тленими та неопрацьованими дослідження турець­ких вчених, присвячених словам-реаліям, немає праць вітчизняних тюркологів про національно заба­рвлену лексику сучасної турецької мови, тоді як, розвиток науки та міжкультурних контактів дає змогу відкривати все нові й нові грані цієї частини лексики.

У зв'язку з цим, виявляється доцільним прове­дення комплексного, багатоаспектного дослідження слів-реалій сучасної турецької мови як складників національно маркованої лексики, яке дозволило б "проникнути" в мовну картину світу турецького на­роду, допомогло б усвідомити національно - культурну специфіку мовних засобів, які обслуго­вують спілкування та культурні потреби людини, слугувало б необхідною базою знань про культуру і сприяло б досконаленню вивчення як турецької, так і української мов.

У перспективі такого дослідження, на думку ав­тора цієї статті, мають постати відповіді на такі запи­тання: 1) чим зумовлюється виникнення слів-реалій?

2) який термінологічний апарат має бути використа­ний при дослідженні вказаної групи слів? 3) у чому виявляється специфіка зазначених слів турецької мови, зогляду на її будову? 4) за якими критеріями слід визначати вказані слова? 5) що відрізняє слова - реалії від інших слів? 6) якими мають бути методи опису цих слів та їх відмінностей? 7) яке значення має ця відмінність для спілкуванння різних націона­льно-культурних спільнот на мові однієї з них і важ­ливість вибору мови спілкування? 8) класифікація слів-реалій турецької мови, укладання лінгвокраїно­знавчого словника та ін.


Як лінгвістичне явище слова-реалії відносяться до категорії безеквівалентної лексики. Безеквівален - тну лексику вважають неперекладною, оскільки во­на, на відміну від еквівалентної лексики, зміст якої на рівні лексичного поняття і лексичного фону співпа­дає з рідної мовою, називає поняття, які не існують в іншій мові та культурі.

У перекладі з латинської мови лексема "реалія" (realia) означає "дійсний". Р. П.Зорівчак припускає, що "в латинській мові здавна побутував прикметник realis, утворений від іменника геэ, rei за допомогою прикметникового суфікса - al - по аналогії з прикмет­ником hiemalis, утвореним від іменника hiems, hiemis", і тут же зазначає, що "лексикографічні дже­рела не підтверджують цього припущення", оскільки "найповніший словник латинської мови, давньої та класичної, - "Totius latinitatis latinitatis lexicon" - зо­всім немає слова realis як реєстрового" [4, с. 46]. У словнику лінгвістичних термінів О. С.Ахманової зна­ходимо таке визначення слів-реалій: 1) "в класичній граматиці різноманітні фактори, які вивчає зовнішня лінгвістика, наприклад, державний устрій країни, іс­торія та культура даного народу, мовні контакти носі­їв даної мови і т. д. з точки відображення їх у даній мові"; 2) предмети матеріальної культури [2, с. 381]. "Лінгвістичний енциклопедичний словник" за редак­цією В. Н.Ярцевої не містить визначення слів-реалій [7], а от у передмові до "Лінгвокультурогічного слов­ника реалій російської культури" автор Л. К.Муллагалієва, посилаючись на "Краткую литера­турную энциклопедию", наводить наступну дифені - цію реалії - це "предмет, річ, явище, характерне для історії, культури, повсякденного життя, способу того чм іншого народу, країни, яке не зустрічається у ін­ших народів"; також "це слово, що означає предмет, поняття, явище; також словосполучення (зазвичай - фразеологізми, рислів'я, приказки), що містять такі слова" [6, с. 4]. У тлумачному словнику англійської мови "Webster's Third World Dictionary" слово-реалія має наступне визначення: "[LL, neut. pl. of realis, real] real things, as the objects associated with everyday life in a culture, esp. as distinguished from theories based on such things" [11]. Таким чином, маємо двояке ро­зуміння зазначених слів: 1) реалії-предмети, як по­няття й явища культури одного народу, що не мають відповідників у культурі іншого народу; 2) реалії - слова - мовні одиниці, що використовуються на по­значення таких предметів, понять і явищ.

Відповідно до визначень розійшлися і погляди вче­них на вище вказану групу слів, так А. Федоров реалію вважав національно-специфічним предметом матеріа­льного світу, а не словом, що використовувалося на його позначення. У даному випадку ми поділяємо дум­ку Р. П.Зорівчак, яка говорить про те, що "доречним є вживати лексему "реалія" і в сфері мовної номінації. Адже знання фіксуються у поняттях, а у них лише одна форма існування - вербальна" [3, с. 48]. Перекладоз - навець С. Толстой, реаліями вважав конкретні умови життя і побуту країни мови, з якої здійснюється пере­клад. Таке розуміння слів-реалій видається нам надто узагальненим та неповним. Український дослідник

С. Ковганюк, розглянувши у своїх працях слова-реалії досить поверхнево, пропонує розуміти під ними назви предметів та явищ матеріальної і духовної культури певного народу, які при перекладі залишаються не­змінними. Інший український вчений В. Коптілов, визна­чаючи слова-реалії, словами, що позначають предмети та явища, невідомі мові перекладу, акцентував перед­усім увагу на чинник міжмовного зіставлення. На тому, що зазначені слова виникають виключно при зістав­ленні мов пише і Р. П.Зорівчак: "реалія - це варіативна категорія, пов'язана з процесом переважно бінарного зіставлення мов на лексичному та фразеологічному рівнях" [3, с. 49]. її думку продовжує сучасна українська дослідниця слів на позначення китайських реалій жит­тя Г. А.Карпенко, інтерпретуючи дані слова як "моно - і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких містить (у плані бінарного зіставлення мов) етнокуль­турний компонент, не притаманний мові-рецепієнту [4, с. 5]. Останнє визначення, на нашу думку є найбільш вдалим, але потребує деяких уточнень, так слова - реалії справді є моно - полілексемними одиницями, оскільки можуть складатися з однох, двох або більше слів, але їх основне лексичне значення, ядром якого є культурний елемент, найбільш яскраво виявляє себе виключно при зіставленні конкретної пари мов. Адже, назви українських страв "борщ", "вареники" тощо, не є реаліями по відношенню до російської мови, але без­заперечно є ними з погляду турецької мови, і навпаки, турецькі назви страв д^ед - гювеч (страва з м'яса, квасолі та інших овочів, приготована в глиняному гор­щику), Иатвіїі ріїау - рибний плов (рисовий плов з до­даванням хамси), аІіпа2Ік - аліназік (печені баклажани), ЬагЬипуа - барбун'я (відварений особливий вид бобів, засмажений із моркою та цибулею) є словами - реаліями для нашої мови, але можуть не бути ними у порівнянні з мовами народів Близького Сходу.

Формулюючи визначення слів-реалій, доречним видається зазначення і того, що найбільша їх кіль­кість існує в номінації предметів та явищ національ­но самобутніх сфер життя того чи іншого етносу. Іноді ці слова є запозиченнями, які міцно ввійшовши в лексичний склад тієї чи іншої мови, активно вжи­ваючись її носіями. Наприклад, турецькій мові при­таманна велика кількість вказаних слів на позначен­ня предметів релігії, це переважно слова арабської мови: seccade - (араб.) коврик для молитви, тіИгар (араб.) - міхраб, направлена в сторону Мекки, ніша в стіні мечеті, де під час служби стоїть імам, maksure (араб.) - спеціальне місце в мечеті (зазвичай знахо­диться неподалік від міхрабу, у вигляді трибуни), з якого муедзін проголошує свої промови тощо.

Все сказане, дає змогу вважати словами - реаліями моно - полілексемні одиниці (позначаючі переважно етнічно самобутні предмети, поняття, явища тощо), ядром лексичного значення яких, при бінарному зіставленні конкретної пари мов, є націо­нально специфічний мовний елемент.

На різних етапах дослідження безеквівалентних слів з лінгвокультурним елементом було запропоно­вано чимало термінів на їх позначення. Відтак за­значені слова називали "екзотизмами", "етнореалія - ми", "безеквівалентними словами", "культуремами", "лінгвокультуремами", "локалізмами", "фоновими словами", "лакунами" тощо. Спільним у цих поняттях можна вважати наявність національної забарвлено­сті та відсутність еквіваленту в мові перекладу. Од­нак, найбільш вдалим на позначення цієї групи лек­сики нам видається саме термін слова-реалії, оскі­льки він передає одну з відмінних рис даної групи слів - тісний зв'язок референта (предмета, що по­значається реалією) з тим чи іншим народом з однієї сторони та певним історичним відрізком часу з іншої, що в свою чергу і надає їм національного та часово­го колориту.

Причинами виникнення слів-реалій можуть бути соціальні, економічні і політичні процеси, що прохо­дять в суспільстві. У той же час вони можуть зале­жати від особливостей граматичної та фонетичної систем мови.

На закінчення зазначимо, національно маркована лексика сучасної турецької мови, зокрема слова - реалії, залишаються недостатньо вивченими вітчиз­няними вченими. Не розглянуто її виражальні мож­ливості в тексті, не досліджено шляхи, якими слова - запозичення потрапили в турецьку мови, залишаєть­ся відкритим питання перекладу таких слів. Це, в свою чергу, негативно відображається не лише на розвиткові тюркологічної науки в Україні, а й впливає на процес навчання студентів-тюркологів, майбутніх викладачів, перекладачів та дослідників турецької мови, для яких оволодіння всім багатством лексич­них засобів мови є необхідною умовою професійної діяльності.

Даною статтею ми хочемо привернути увагу укра­їнських сходознавців до вище зазначених проблем і пропонуємо розпочати цикл публікацій, присвячених культурно забарвленій лексиці народів Сходу.

1. Артемова О. Е. Концептуализация когнитивной сферы "приготов­ления пищи" в разносистемных языках (на материале английского и русского языков // Лингво-методические проблемы обучения иностран­ным языкам в вузе: Матер. Наук. Конф., Уфа: Башкирский университет, 2001. - 150 с. 2. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. М.: Ком книга, 2005. - 576 с. 3. Большой турецко-русский словарь. А. Н.Баскаков, Н. П.Голубева, А. А.Камилева, К. М.Любимов и др..; за ред. А. Н.Баскакова. - Стамбул, 1994 - 950 с. 4. Зорівчак Р. П. Реалія і пере­клад: на матеріалі англомовних перекладів української прози. - Львів, 1989. - 215 с. 5. Карпенко Г. А. Лексико-граматичні та структурно- стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально - побутових реалій: Автореф. дис. канд. філол. наук. - К., 2006. - 21 с. 6. Муллагилиева Л. К. Реали русской культуры. Лингвокультурогический словарь. Уфа: БИРО, 2001. - 220 с. 7. Ярцева В. Н. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с. 8. Ковганюк С. П. Практика пееркладу. К.: Дніпро, 1968. - 275 с. 9. Копті - лов В. В. Актуальні питання українського перекладу. К.: КУ, 1971. - 131 с. 10. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. К.: Юніверс, 2003 - 280 с. 11. Webster's third new international dictionary of the English language: Unabridged / Ed. in Chief Ph. B. Gove and the Merriam-Webster ed. staff. - Springfield, Mass.: G. and C. Merriam CO, publ., 1998. - 2664 p. 12. Dogan M. Bьyьk Tьrkge Sozlьk. istan.: Pinar Yayinlar, 2006. - 1424 s. 13. Milliyet gazetesi. Dogu§undan gьnьmьze Islam dьnyasi. istanbul 1985. - 172 s.

Надійшла до редколегії 19.11.2008



И. М. Евтихова, З. Л. Ибрагимова