Головна Історія Інтелігенція і влада «ЛИСТОК РУССКОГО ОБЩЕСТВА ПАРОХОДСТВА И ТОРГОВЛИ» 1860 Р.: ПРОГРЕСИВНА ОДЕСЬКА ГАЗЕТА НАПЕРЕДОДНІ «ВЕЛИКОЇ РЕФОРМИ»
joomla
«ЛИСТОК РУССКОГО ОБЩЕСТВА ПАРОХОДСТВА И ТОРГОВЛИ» 1860 Р.: ПРОГРЕСИВНА ОДЕСЬКА ГАЗЕТА НАПЕРЕДОДНІ «ВЕЛИКОЇ РЕФОРМИ»
Історія - Інтелігенція і влада

Т. Г. Гончарук

Ключові слова: історія Одеси, історія преси.

Ключевые слова: история Одессы, история прессы.

Key words: history of Odessa, history of the press.

В Україні посилюється інтерес до історії преси, яку сьогодні прийнято називати «четвертою владою». Історія преси на Пів­дні України і, зокрема, в Одесі середини ХІХ ст. досліджується у ґрунтовній праці І. С. Грєбцової. Серед одеських періодичних видань передреформеного часу у зазначеній праці розглянуто «Листок Русского общества пароходства и торговли» (далі — «Листок») [1, с. 195, 213, 217]. Проте предметом спеціально­го історичного дослідження цей часопис наразі не став. Ме­тою пропонованої статті є розгляд на основі документів фонду Одеського цензурного комітету (далі — ОЦК) процесу засну­вання зазначеної газети та загальний аналіз її змісту протягом 1860 р. — єдиного року її видання.

Передреформений час був періодом, коли в Одесі було засно­вано чимало періодичних видань. Дозвіл на їхнє заснування надавали відповідні цензурні органи при Міністерстві народної освіти. У цей час передреформеної «гласності» свій друкований орган забажала видавати й потужна акціонерна компанія — Російське товариство пароплавства і торгівлі (далі — РТПіТ).

11 травня 1859 р. Головна контора РТПіТ в Одесі звернулася до попечителя Одеського навчального округа з проханням: «ак­ціонери Російського товариства на загальних зборах 29 березня цього року визнали корисним для ведення справ цього товари­ства видавати в Одесі комерційну газету під назвою «Листок Русского Общества Пароходства и Торговли» [2, арк. 11]. Було додано програму запланованої газети такого змісту: «Листок виходить два рази на тиждень. Листок складається з наступних відділів: І. Розпорядження та дії Контори, а саме листування з Агентствами й Капітанами пароплавів (різні запити й від­повіді на отримані вимоги), циркулярні розпорядження, звіти про дії Агентств й рух пароплавів, різні випадки й пригоди з суднами Товариства, відомості про зміни у складі службовців.

II. Комерційні відомості з різних портів: періодичні відомості й факти з місцевого життя торговельного, промислового та гро­мадського, наскільки цим останнім зумовлюється хід промис­ловості та торгівлі, різні комерційні пропозиції та відповіді на них. III. Статистичні та технічні дослідження, що відносяться до сфери діяльності Товариства, щомісячні доходи пароплавів. IV. Торговельно-промислові оголошення й посередництво між виробниками та споживачами» [2, арк. 12, 45].

ОЦК 15 травня 1859 р. надіслав подання про дозвіл на вихід «Листка» до Міністерства народної освіти [2, арк. 44]. Проте то­вариш (заступник) міністра відповів, що «перш ніж розглядати цю справу у Головному управління цензурою» він «визнає не­обхідним знати, хто буде відповідальним редактором заплано­ваного видання» [2, арк. 24]. 20 червня 1859 р. контора РТПіТ повідомила ОЦК, «що відповідальним редактором запланованої газети «Листок Русского Общества Пароходства и Торговли» призначено відставного полковника Степана Степановича Гро - меку». Сам же С. Громека підписав цей документ поруч з управ­ляючим, як «головний секретар» контори [2, арк. 26] 5 черв­ня 1859 р., ОЦК 23 червня звернувся до генерал-губернатора

О. Г. Строганова з проханням «про надання відомостей щодо здатності п. Громеки до виконання обов’язків [редактора], а також і щодо його моральної для того благонадійності» [2, арк. 27]. 25 червня 1859 р. О. Строганов повідомив ОЦК, що він не має відомостей ані про здібності С. Громеки, необхідні для редагування газети, ані про його «благонадійність». «Про­те, — зазначав генерал-губернатор, — оскільки програма цьо­го «Листка» є визначеною та неширокою, я не бачу перешкод для призначення п. Громеки до виконання обов’язків відпо­відального редактора згаданого видання» [2, арк. 28]. Степан Степанович Громека (1823-1877 рр.), вже був відомий як та­лановитий публіцист вельми ліберальних поглядів (пізніше він з ліберальних позицій перейде до реакційних). Проте одеська влада його знала погано, зокрема, й те, що політична «благо­надійність» С. Громеки була сумнівною (він був дописувачем герценівського «Колокола») [3, с. 167].

Після нового подання ОЦК (26 червня 1859 р.) з переданням змісту точки зору О. Строганова 11 серпня 1859 р. товариш міністра народної просвіти повідомив про надання Головним управлінням цензури 25 липня 1859 р. дозволу видавати «Лис­ток» «під відповідальною редакцією відставного підполковника Степана Громеки», а цензурний нагляд за газетою було переда­но у відання генерал-губернатора [2, арк. 44].

Далеко не всі видання у цей час схвалювалися вищими цен­тральними цензурними органами (наприклад, 24 червня 1859 р. «Головне управління цензури, розглянувши подання Одеського цензурного комітету про прохання підпоручиком Володимиром Єлагіним дозволу видавати в Одесі журнал під назвою «Лето­пись Новороссийского края», 13 цього червня визначило: від­мовити п. Єлагіну у згаданому проханні») [2, арк. 39]. Серед видань, які отримали дозвіл виходити 1859 р., був «Новорос­сийский наблюдатель» (про дозвіл на його видання ОЦК було повідомлено 2 серпня 1859 р. [2, арк. 41]). Програма видання, яке мало виходити щотижнево, була досить широкою — шість розділів: літературні нариси, критику, огляди економічного життя краю, огляд закордонних подій (переважно східних), ці­каві події в краї, розпорядження уряду [2, арк. 43]. Видавцем «Новороссийского наблюдателя» виступав статський радник Михайло Аполлонович Волков.

2 вересня 1859 р. М. Волков та С. Громека звернулися до ОЦК з проханням, в якому повідомлялося: «п. Волков, який отримав дозвіл на видання в Одесі щотижневої газети «Еженедельный Наблюдатель» запропонував Одеській головній конторі поєд­нати його журнал з «Листком Русского Общества пароходства и Торговли». Поєднання це, як слід вважати, буде корисним й для Новоросійського краю, бо зосередить усіх кращих пись­менників». Вони прохали ОЦК дати дозвіл на об’єднане видан­ня, що мало виходити на таких засадах: «1) Об’єднана газета, перебуваючи під відповідальним редагуванням пп. Громеки й Волкова, буде носити назву «Новороссийский Наблюдатель», а «Листок» Російського товариства пароплавства і торгівлі буде складати в ній окрему рубрику. Таким чином обидві програ­ми, жодною мірою не змінюючись, будуть лише доповнювати одна одну; 2) Якщо «Наблюдатель» через якісь випадок при­пинить взагалі своє існування, або зовсім не відбудеться, то «Листок» продовжить виходити окремо згідно дозволеної для нього програми; 3) З’єднана газета мусить виходити два рази на тиждень, як це було дозволено «Листку». Такий термін ви­ходу необхідний для досягнення приватних цілей товариства: в газеті будуть вміщені розпорядження та циркуляри контори товариства й тому для безперервного ведення справ її необхід­но, щоб ці розпорядження надсилалися з кожною поштою, тоб­то два рази на тиждень» [2, арк. 48]. М. Волков звернувся до ОЦК з особистим проханням вирішити питання про об’єднання часописів «у якнайскоріший термін» [2, арк. 49]. Однак вищі цензурні органи не пішли назустріч цьому проханню. 3 листо­пада 1859 р. одеська контора РТПіТ звернулася до ОЦК: «Не отримавши досі дозволу на об’єднання «Листка Р. О.П. и Т.» з «Новороссийским наблюдателем» й взявши до уваги, що по­дальше зволікання може зашкодити заявленому акціонерами бажанню — мати орган, який би постійно знайомив їх з дій­сним становищем їхнього підприємства. — Одеська головна контора вирішила, відкинувши думку про об’єднання двох журналів, звернутися до попереднього плану, тобто до окремо­го видання «Листка» [4, арк. 26]. На відповідне подання ОЦК від 6 листопада 1859 р. міністр народної освіти 23 листопада повідомив ОЦК про дозвіл видавати «Листок» на попередніх засадах [5, арк. 31].

Отже, внаслідок бюрократичних перепон, спроба створити газету, що об’єднувала б статті на соціально-економічну, по­літичну та культурну тематику здійснена не була й «Листок» почав виходити, як газета з програмою, як зазначалося, досить «не широкою». Проте стосунки «Листка» з цензурними органа­ми після того не припинилися. Цензором газети був випускник Рішельєвського ліцею досвідчений цензор ОЦК статський рад­ник Микола Іванович Хрустальов [6, арк. 50-51; 7, арк. 28­29]. Вже восени 1859 р. він почав розглядати статті, призна­чені у січневі номери «Листка». 19 листопада 1859 р. контора РТПіТ прохала ОЦК «дозволити друк тих виразів, які через невідомі причини були виключені п. цензором». Це стосува­лося полемічної статті, написаної трьома авторам (в тому чис­лі й С. Громекою), з відповіддю на звинувачення керівництва РТПіТ, зроблені Перзіо на сторінках «Библиотеки для чтения» та «Санктпетербургских ведомостей». В проханні контори на­голошувалося, що подана для друку стаття була «ухвалена осо­бами, які керують справами товариства». «Вирази, викреслені п. цензором, були вміщені невипадково, бо п. Перзіо, невдово - лений відмовою йому у проханні отримати посаду в товаристві, дозволив собі в кількох статтях(...), що ґрунтувалися на хибних підрахунках, підірвати загальну довіру до стану справ Росій­ського товариства пароплавства і торгівлі й до чесності осіб, які відають цими справами», — йшлося у проханні контори, при­тому зазначалося: «п. Перзіо у двох зазначених статтях дозво­лив собі вирази образливі та жодною мірою необґрунтовані... Вирази ці були пропущені цензурою й встигли завдати шкоди товариству. Ті ж вирази, які, через незрозумілі причини, були викреслені п-м Хрустальовим базувалися на фактах, які були доведені та наведені у самій статті» (контора, у разі потреби, обіцяла надати цензурі документи, які підтверджували ці фак­ти) [5, арк. 29]. Контора РТПіТ наголошувала, «що зволікання з виходом в друк. статті може бути шкідливим для товариства й тому, якщо комітет бачить складнощі щодо виконання про­хання контори, то вона прохає, якщо буде можливим, невід­кладно, подати це питання на розгляд п. генерал-губернатора графа О. Г. Строганова» [5, арк. 29, 33]. Зі справ ОЦК невідомо, чим закінчилася справа, але вищезгадана стаття з’явилася в першому числі «Листка» хоча, можливо, і зі скороченнями.

ОВ в січні 1860 р. вмістив оголошення про початок ви­ходу «Листка» й передплати на нього [8]. Пізніше оцінки «Листка» на шпальтах ОВ будуть іншими. Вже перший но­мер «Листка», окрім інформації під рубриками: «Движение пароходов», «Действия и распоряжения конторы», «Внутрен­ние торгово-промышленные известия», «Заграничные торгово­промышленные известия», «Биржевые итоговые известия и слухи», «Объявления» та ін., містив дві полемічні статті, в яких відчувався стиль С. Громеки: вищезгадана стаття «По поводу статей г. Перзио» та «От редакции». В останній вказувалося на полеміку, яка розгорнулася навколо нових акціонерних това­риств 1859 р. й наголошувалося, що керівництво РТПіТ в особі М. Новосельського виступило палким прихильником відкри­тості в роботі товариства, в тому числі, як засобу уникнення не- обґрунтованої критики. «Що ж до нашого Товариства — ми за нього спокійні, — писав С. Громека. — Ще на початку минуло­го року, коли проти бюрократичних представників акціонерних компаній ще не виступав ніхто, Директор-Розпорядник нашого

Товариства М. О. Новосельський вже клопотав про гласність й намагався заснувати журнал, який надавав би звіт про діяль­ність усіх компаній, заснованих ним, п. Новосельським. Жур­нал задумувався на широких засадах й передбачалося довірити його особі самостійній. План цей не було здійснено, вочевидь, бо ідея самостійності недостатньо була визначена від самого початку. Такий офіційний журнал, що залежить від розпоряд­ників, а не від акціонерів Товариства, не може бути журналом самостійним; але акціонери на початку минулого року ще не прокинулися від блаженного сну, в якому вперто перебувають досі чимало з них, й п. Новосельському, волею-неволею, до­велося здійснювати своє бажання, хоча у скромних розмірах, які призначені для нашого «Листка». Редактор газети вбачав завдання своєї газети у дотриманні правди: «Щойно народже­ний наш «Листок» звичайно ніхто не сприйматиме, як істоту незалежну, таку, що твердо стоїть на власних ногах; але ми й не видаємо його за таку істоту; ми вбачаємо наш обов’язок лише в тому, щоб привчити це юне створіння говорити правду, або, принаймні, не говорити неправди» [9]. Вочевидь, такий відомий та прогресивний публіцист, яким тоді був С. Громека, передбачав редагованій ним газеті чільне місце серед інших часописів імперії доби передреформеної «гласності». До газети почали виходити додатки, в яких публікувалися матеріали, що могли бути цікавими для акціонерів товариства [10]. Пізніше там друкувалися і полемічні статті.

Від другого номеру в «Листке» з’явилася рубрика «Домаш­ние вопросы», щодо якої зазначалося: «під цією рубрикою ре­дакція має намір друкувати приватні точки зору службовців Р. Т.П. і Т. з питань внутрішньої організації товариства» [11]. Саме в цій рубриці вміщував своє бачення роботи товариства

С. Громека. Його позиція подекуди викликала цілі дискусії. Показово, що редактор на докори «в численних безіменних та іменних листах, отриманих редакцією», чому газета не викри­ває минулих промахів адміністрації, заявив, що вбачає завдан­ня «гласності» у детальному висвітленні поточного стану речей товариства, а не в коментарях минулих помилок керівництва [12]. Газета виходила по четвергах та неділях. Проте листи, що містилися в газеті, піддавали критиці часто не лише політику правління, а саму газету, за те, що вона підіймає невигідні для правління питання «пророкували. швидке й блискавичне фіаско» [13].

Враховуючи потужність та різноплановість діяльності РТПіТ, відкривалося чимало тем й статей з інформацією корис­ною для працівників та акціонерів цього товариства. Зокрема, друкувалося чимало статей про стан транспортних сполучень й країн чорноморського та середземноморського басейнів [14]. Протягом свого існування «Листок» завів своїх «приватних кореспондентів» в Олександрії, Марселі, Смірні, Піреї, Кайфі, Латакі та інших портах, від яких регулярно приходила цінна інформація [15].

До співпраці з газетою були залучені талановиті публіцис­ти статистики, відомі своїми публікаціями з проблем розвитку краю. Так, Ф. Захаревич в серії статей щодо проблем комп­лектації морських екіпажів відзначав, що «Народ південноро­сійський не позбавлений від природи справжньої здібності до мореплавства», згадуючи, що «його предки вільні братства, що затвердилися на широкому південноросійському степу», тобто запорозькі козаки свого часу «об’їздили на своїх чайках усі бере­ги Чорного моря» й навіть спустошували передмістя Стамбулу. Але, на думку Ф. Захаревича, через недосконалість державної політики Російської імперії, поширення мореплавства гальму­валося (притому автор не боявся прямо сказати, що закон, який мав сприяти збільшенню кількості матросів, лише «зашкодив справі»), а в якості прикладу успішної політики в цій галузі детально розглянув західноєвропейський досвід, й вважав, що застосовуючи його, РОПіТ сприяє залученню широких мас міс­цевого населення до мореплавства та зовнішньої торгівлі, яка на той час перебувала під контролем іноземних негоціантів [16]. Зазначена стаття Ф. Захаревича викликала дискусію, в якій взяв участь й О. де-Брюкс [17]. Ф. Захаревич відповів на сторін­ках «Прибавлений» до «Листка» [18]. У дискусію вступили ще кілька осіб, чиї листи були опубліковані в газеті [19].

Ф. Захаревич продовжував вміщувати інші цікаві матеріали [20], зокрема статтю «Про паспорти», де декларував необхід­ність спрощення процедури отримання паспортів («Кожному з нас, більше чи менше, відомо, по власному досвіду, з якими складнощами поєднано для промислового та робочого класів отримання права мешкати поза місцем своєї прописки й на­віть тимчасово відлучатися для заробітків навіть у найбільш невіддалені місця». — зазначав автор статті [21], пропонуючи конкретні поліпшення як для пересування всередині країни, так і за кордон. Притому він пояснював, що вельми змістовна стаття «стосувалася лише тих питань паспортного статуту, що торкаються осіб, пов’язаних з діяльністю» РТПіТ).

Потреби товариства змушували газету друкувати інформа­цію про стан вітчизняних та зарубіжних портів, спричинивши появу низки цікавих нарисів (зокрема, Ф. Добровського про населені пункти Криму [22]). С. Громека повідомляв, що спів­робітники товариства обіцяли надавати описи з усіх портів, з якими мало постійні сполучення товариство. «Описи за відсут­ністю в російській мові гідів, могли б бути дуже корисними для пасажирів.», — зазначав С. Громека, запропонувавши по пунктах: яку інформацію, корисну для подорожуючих, мають містити ці описи [23]. Таке запрошення спричинило появу ве­ликої кількості нарисів про населені пункти та місцевості [24], що виходили на сторінках «Листка» протягом усього 1860 р. (наприклад, нариси «приватного кореспондента» газети Авк - сентія Чіркова про Каховку, Олешки, Нікополь та ін. [25]).

Протягом року відбулася зміна головного редактора газети, як зазначає І. С. Грєбцова «від 50-го номеру її став редагувати службовець контори О. Г. де-Брюкс» [1, с. 103]. З цього приво­ду контора РТПіТ 30 червня 1860 р. повідомила ОЦК: «Колиш­ній головний секретар контори підполковник С. С. Громека залишив службу у товаристві, склавши з себе обов’язки ре­дактора газети «Листок Русского общества пароходства и тор­говли». Одеська головна контора, призначивши відповідаль­ним редактором згаданої газети колезького асесора Олександра де-Брюкса, має честь повідомити про це Одеський Цензурний комітет для подальших з його боку про це розпоряджень» [5, арк. 11]. Існує точка зору, що саме завдяки С. Громеці «Лис­ток» «користувався великим успіхом завдяки своєму критич­ному напрямку». Однак слід відзначити що й під керівництвом

О. де-Брюкса «Листок», не втратив подібного напрямку. На його шпальтах продовжувалися та виникали дискусії з різних конкретних питань роботи товариства й щодо правдивості вмі­щеної в газеті інформації. «Листок» звичайно захищав РТПіТ від «нападок» в інших часописах, вступивши в дискусію з «Се - верной пчелой», «Одесским вестником» та ін. [26] (зокрема, щодо питання влаштування ліній на Афон [27]).

Саме в цей час з «Листком» почав співробітничати колишній член Кирило-Мефодіївського товариства Микола Іванович Са - вич (1808-1892 рр.). Він 1860 р. вступив у полеміку з редакто­ром «Одесского вестника» з питань заснування земського банку та організації брукування одеських вулиць. Спочатку полеміка велася на шпальтах «Одесского вестника», але потім М. Савич став вміщувати свої досить гострі відповіді М. Сокальському на сторінках «Листка» [28] (газетні публікації М. Савича 1860 р. потребують окремого дослідження). Про зв’язок М. Савича з «Листком» свідчить й те, що газета вміщувала його особисті оголошення [29].

Різкі випади М. Савича на шпальтах «Листка» проти ре­дактора ОВ, вочевидь, вплинули на загальні стосунки між обо­ма газетами. 29 жовтня 1860 р. в ОВ було вміщено детальний огляд місцевої періодики, автор якого сховався за криптоні­мом «В. Ч». «Листку» РТПіТ в ньому було приділено чимало уваги. «Листок», — писав автор огляду, — міг обіцяти нам дещо на кшталт англійського «Економіста», з яким він навіть трохи збігається й по програмі. Новоросійський край, торго­вий та діяльний, сильно потребує органу, який би слугував висловлюванню його економічних потреб». Проте «Листок», на думку «Одесского вестника», перетворився лише на орган РТПіТ («Для публіки, взагалі, там майже нема чого читати й треба бути надмірно знаттєлюбним, щоб наважитися прогляда­ти описи міст і містечок, нічим особливо нецікаві для звичай­ного читача»). Автор огляду стверджував, що на початку свого існування (мабуть тоді, коли його редагував С. Громека) «Лис­ток», хоч і відображав інтереси РТПіТ, проте, принаймні, гідно виконував це завдання, але «останнім часом видання втрати­ло будь-який характер». У майбутньому автор огляду побажав «Листку» «перетворитися на незалежний орган торгових та промислових інтересів, краю» [30]. У своїй відповіді редакція «Листка» цілком погоджувалася, що їхня газета має вузький характер, проте їдко зауважувала: «Листок» й не претендує на титул Новоросійського «Економіста», подібно до того як «Одес­ский вестник» ще нещодавно привласнював собі, зі зразкову скромністю, титул Новоросійського «Times». Саму ж появою розлогої відповіді на шпальтах своєї газети редакція пояснюва­ла тим, що «Одесский вестник», «на превеликий жаль, корис­тується певною монополією слова» й на його думку доводиться зважати [31].

Таким чином, слід відзначити, що «Листок», попри своє не­тривале існування (в 1861 р. його вихід було припинено), став помітним явищем у пресі не лише одеського, але й загальнодер­жавного масштабу. Зволікання вищих цензурних органів зава­дило об’єднанню «Листка» та «Новороссийского наблюдателя» у широке за тематикою регіональне видання. Однак, попри це, керівництво та дописувачі «Листка» не лише намагалися впро­ваджувати гласність в роботу приватної акціонерної компанії, але й використати її друкований орган для обговорення більш широких суспільних проблем. Публікації на сторінках «Лист­ка» потребують подальшого дослідження (для їх повного аналі­зу недостатньо однієї статті). Так само ще слід з’ясувати деякі конкретні факти історії газети: обставини звільнення її редак­тора С. Громеки, причини припинення виходу «Листка» та ін.

Джерела та література

1. Гребцова И. С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (вторая треть

XIX в.). — Одесса, 2002.

2. Держаний архів Одеської області (далі — ДАОО). — Ф. 8. — Оп. 1. — Спр. 23. — Арк. 11.

3. Першина З. В. Громадське життя // Історія Одеси. — Одеса, 2002.

4. ДАОО. — Ф. 8. — Оп. 1. — Спр. 12.

5. ДАОО. — Ф. 8. — Оп. 1. — Спр. 26.

6. ДАОО. — Ф. 8. — Оп. 1. — Спр. 18.

7. ДАОО. — Ф. 8. — Оп. 1. — Спр. 33.

8. Одесский вестник. — 1860. — 9 января.

9. От редакции // ЛРОПиТ. — 1860. — 3 января.

10. В — и А. Общий обзор торговли востока с Россиею и проектирова­ние будущих действий Русского общества пароходства и торговли // Прибавление к «Листку» Русского общества пароходства и тор­говли. — №1, №2.

11. Домашние вопросы // ЛРОПиТ. — 1860. — 7 января.

12. От редакции // ЛРОПиТ. — 1860. — 7 февраля.

13. Письма в редакцию // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 февраля.

14. Рогали С. Галацкая линия // ЛРОПиТ. — 1860. — 21 февраля; Тонди А. Эрзерум и его торговля в 1857 и 58 годах// ЛРОПиТ. — 1860. — 14 августа, 21 августа. 25 августа, 28 августа, 4 сен­тября, 11 сентября; Виллиетте Ю. О торговле Красного моря //

ЛРОПиТ. — 1860. — 30 октября, 3 ноября, 10 ноября; Тонди А. Сирийское побережье. Общий взгляд на торговую деятельность описанной местности // ЛРОПиТ. — 1860. — 24 ноября, 27 ноя­бря.

15. Виллиетти Ю. Александрия, 26-го июля // ЛРОПиТ. — 1860. —

21 августа; Сунди И. Марсель, 16 августа // ЛРОПиТ. — 1860. —

21 августа; К. А.Х. Смирна // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 сентября; Миронов Н. Пирей // ЛРОПиТ. — 1860. — 29 сентября; Миро­нов Н. Пирей // ЛРОПиТ. — 1860. — 29 сентября; Е. М. Латакия // ЛРОПиТ. — 1860. — 20 октября.

16. Захаревич Ф. Экипажи торговых судов в Южной России // ЛРОПиТ. — 1860. — 10 января, 14 января, 17 января, 21 ян­варя.

17. Де-Брюкс А. Несколько слов по поводу статьи: Экипажи торговых судов в Южной России // ЛРОПиТ. — 1860. — 31 января.

18. Захаревич Ф. Ответ г-ну Де-Брюксу на несколько слов по поводу моей статьи, экипажи торговых судов в Южной России // Прибав­ление к «Листку» Русского общества пароходства и торговли. — № 11.

19. Письма в редакцию // ЛРОПиТ. — 1860. — 14 февраля.

20. Захаревич Ф. Несколько слов о железной дороге от Кюстенжи к Дунаю // ЛРОПиТ. — 1860. — 31 января; Захаревич Ф. Срочное пароходство и помильная плата // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 фев­раля; Захаревич Ф. Несколько слов о торговом движении по Бугу, между Вознесенском и Николаевом // ЛРОПиТ. — 1860. —

17 апреля.

21. Захаревич Ф. Вопрос о паспортах // ЛРОПиТ. — 1860. — 28 фев­раля, 6 марта, 10 марта.

22. Д-ский Ф. Тафа // ЛРОПиТ. — 1860. — 31 января, 7 февраля.

23. Письма в редакцию // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 февраля.

24. Дьяченко А. Очерки Крыма // ЛРОПиТ. — 1860. — 10 июля, 14 июля, 17 июля; Дьяченко А. Очерки Крыма. Лесосводство и лесной промысел в Крыму // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 декабря,

22 декабря; А. Д. Статистическое обозрение Судакской долины // ЛРОПиТ. — 1860. — 2 октября; Очерки Крыма. Садоводство и огородничество // ЛРОПиТ. — 1860. — 6 октября, 9 октября; Го - ловченко М. Торгово-промышленные очерки днепровского низо­вья // ЛРОПиТ. — 1860. — 23 октября, 27 октября.

25. Чирков А. Статистическое описание местечка Каховки // ЛРО­ПиТ. — 1860. — 21 июля, 28 июля, 31 июля; Чирков А. Ста­тистическое описание Никольской каховской ярмарки // ЛРО - ПиТ. — 1860. — 6 октября 9 октября; Чирков А. Статистическое описание города Алешек // ЛРОПиТ. — 1860. — 4 августа, 14 ав­густа, 18 августа; Чирков А. Майская Алешковская ярмарка // ЛРОПиТ. — 1860. — 21 августа; Чирков А. Местечко Никополь // ЛРОПиТ. — 1860. — 28 августа, 1 сентября, 8 сентября, 25 сентября.

26. Головченко М. Торгово-промышленные очерки днепровского ни­зовья // ЛРОПиТ. — 1860. — 23 октября, 27 октября; Позерн И. Письмо в редакцию // ЛРОПиТ. — 1860. — 11 августа.

27. Мансуров Б. Письмо в редакцию // ЛРОПиТ. — 1860. — 22 сентя­бря, 25 сентября; Архимандрит Порфирий. Взгляд на плавание на­ших торговых пароходов к берегам Афона // ЛРОПиТ. — 1860. — 13 октября, 16 октября.

28. Савич Н. Несколько вопросов г. Сокальскому по поводу его от­вета на ответ (№ 98 Од. В.) // ЛРОПиТ. — 1860. — 18 сентября; Савич Н. Несколько мыслей о мостовых в Одессе // ЛРОПиТ. — 1860. — 2 октября; Савич Н. По поводу статьи г. Сокальского в №110 «Одесского вестника» // ЛРОПиТ. — 1860. — 16 октября.

29. ЛРОПиТ. — 1860. — 18 декабря.

30. В. Ч. Обозрение журналов // ОВ. — 1860. — 25 октября.

31. От редакции // ЛРОПиТ. — 1860. — 3 ноября.

Анотац11

Гончарук Т. Г. «Листок Русского общества пароходства и тор­говли» 1860 г.: прогрессивная одесская газета накануне «великой реформы».

В статье рассматривается газета «Листок Русского общества па­роходства и торговли». Анализируется процесс основания и содер­жание газеты в 1860 г.

Goncharuk T. «Листок Русского общества пароходства и торговли» in 1860: the progressive Odessa newspaper on the eve of «great reform».

The newspaper «Листок Русского общества пароходства и торговли» is investigated in the article. The process of founding of newspaper and her maintenance are analysed in 1860.