Головна Історія Інтелігенція і влада ПОСТАТЬ О. Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО У СВІТЛІ ДЖЕРЕЛ
joomla
ПОСТАТЬ О. Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО У СВІТЛІ ДЖЕРЕЛ
Історія - Інтелігенція і влада

Г. С. Антипенко

Ключові слова: О. Ф. Кістяківський, документи, наративи, публіцистика, щоденник, епістолярії, художньо-зображувальні ма­теріали.

Ключевые слова: А Ф. Кистяковский, документы, нарра­тивы, публицистика, дневник, епистолярии, художественно­изобразительные материалы.

Key words: A. F. Kistiakivsky, documents, narratives, journalism, blog, epistolary, art and graphic materials.

О. Ф. Кістяківський — непересічна постать другої половини XIX ст., видатний юрист, професор кримінального права Київ­ського університету, відомий громадський діяч Києва. Остан­нім часом в історичній літературі спостерігається пожвавлення у вивченні постаті О. Ф. Кістяківського, проте наукові розвід­ки лише фрагментарно розкривають життя та діяльність вчено­го. Слід відзначити, що в українській історичній науці наявна відсутність ґрунтовного комплексного дослідження світогляду, культурно-наукової та громадської діяльності О. Ф. Кістяківсько - го. Існує потреба розкрити його ідейні позиції, визначити місце і роль у суспільних та наукових процесах України другої половини

XIX ст. Мета даної статті полягає в тому, щоб показати джерелоз­навчий потенціал вивчення світогляду, громадсько-політичної та культурно-наукової діяльності О. Ф. Кістяківського.

Досліджуючи світогляд та діяльність О. Ф. Кістяківського, можна залучити широкий комплекс джерел та класифікувати за певною схемою: тип — рід — вид — підвид. Найбільш ма­совий тип складають письмові історичні джерела, які за своїм походженням, внутрішньою будовою та зовнішньою формою поділяються на документальні та наративні, причому такий розподіл поширюється як на опубліковані, так і на архівні ма­теріали [36, с. 14].

Документальні джерела становлять порівняно невелику гру­пу та представлені діловодними матеріалами. Своєрідний доку­ментальний вид становлять особові документи О. Ф. Кістяків - ського, зокрема різноманітні посвідчення, метричні записи про народження, шлюб [37, арк. 474-475] відомості про навчання в Чернігівській духовній семінарії [6, арк. 744-747, 1317; 5, арк. 854-868], розрахункова книжка вченого 1871-1884 рр. [19], заповіти [39], формулярний послужний список, довідка - розрахунок зі служби [18] і ін. Ці особові документи, як джере­ла офіційного походження, дозволяють з’ясувати основні віхи життя та діяльності народолюбця.

Життя та діяльність О. Ф. Кістяківського значною мірою відображено в діловодній документації місцевих органів вла­ди, установ та закладів. Чимало збереглося документів з істо­рії Чернігівської духовної семінарії, в якій Кістяківський на­вчався протягом 1847-1853 рр. Із звітної документації можна отримати цінну інформацію про вподобання Кістяківського в юнацькі роки, його поведінку в семінарії, які предмети краще давалися юнаку, а з якими виникали труднощі [5; 6]. Діловод­ні документи Чернігівської духовної семінарії суттєво доповни­ли біографічний нарис видатного діяча ХІХ ст.

Дослідження протоколів Київської міської Думи дало можливість проаналізувати діяльність О. Ф. Кістяківсько - го, як гласного Думи. З цього джерела дізнаємося, як часто Кістяківський був присутній на засіданнях, якими питан­нями більше переймався, яку роль відігравав у діяльності Думи. Не менш цінними джерелами є додатки до протоко­лів з окремими думками її представників. У цих додатках неодноразово знаходимо окремі пропозиції, заяви, прохання О. Кістяківського з різноманітних питань до Київської місь­кої Думи [35].

Наукова та педагогічна діяльність вченого висвітлена в діло­водній документації університету св. Володимира. Вартісними для нашого дослідження є протоколи засідань Ради універси­тету, в яких відображено матеріали про розвиток наукової та педагогічної кар’єри вчених. З протоколів дізнаємося про при­своєння Кістяківському звань та посад, платню яку він отри­мував, про видачу окремих коштів для закордонних наукових відряджень і ін. [4].

Важливу видову підгрупу діловодної документації скла­дає офіційне відомче листування. Воно включає три основних складники: листування вищих за рангом органів з підпоряд­кованими їм установами, рівних установ між собою, нижчих органів з вищими [36, с. 23]. Найбільшу групу джерел з даної тематики складають офіційні листи нижчих органів з вищи­ми, зокрема донесення міністру народної освіти П. О. Антоно­вичу на братів Кістяківських, Василя і Олександра, про їхню аморальність, зневаження до предмету віри, під назвою «Пе­реписка попечителя киевского учебного округа с министром просвещения о сборе сведений об ординарных профессорах Киевского университета братьях Александра и Василия Кис - тяковских, относящихся с излишним скептицизмом и пре­небрежительностью к религии 21 ноября 1870 — 10 января 1871 г.». Проте, більша частина донесень не несла в собі до­стовірної інформації, а під час перевірки дані наклепи спрос­товувалися [34].

Окрім цього, збереглися донесення на студентів університе­ту св. Володимира про проведення мітингів на підтримку Олек­сандра Федоровича. Ці документи допомагають з’ясувати став­лення молодого покоління до Олександра Федоровича та його ідейних позицій [41].

Також вчений залишив чимало заяв Київському університе­ту і міністру народної просвіти з проханнями виїзду за кордон. 3 них дізнаємося про причини закордонних відряджень Кіс­тяківського [7]. Цікавим документом для нашого досліджен­ня є клопотання Кістяківського про заснування училища на честь Т. Г. Шевченка і реакція уряду на його дії. Цей документ наглядно демонструє українолюбність Кістяківського [40].

Важливим доповненням документів виступає наративний комплекс джерел. Цей рід наративів щодо дослідження життя та діяльності О. Ф. Кістяківського є більш масовий, визнача­ється видовою розмаїтістю і представлений публіцистикою, ме­муаристикою (автобіографії, мемуари, спогади, спомини), що­денниками та епістоляріями [36, с. 27]. Дані джерела найбільш повно відображають колорит своєї епохи, особливості опису­ваного часу, подають яскраві свідчення про погляди, вдачу, змальовують психологічні та політичні портрети діячів XIX ст. Такі джерела несуть у собі значний шар латентної (ненавмис­ної) інформації, оскільки іноді, навіть усупереч власним намі­рам, автор викладає свою громадську позицію, демонструє свої симпатії та антипатії [3, с. 245]. Саме читаючи поміж рядків, автор може дослідити найбільш знакові події для діячів тієї епохи, краще розкрити їхні світоглядні орієнтири.

Дуже різноманітним за змістом і зовнішньою формою, ви­дом джерел є публіцистика. Чимала її частина представлена періодикою («Основа», «Черниговские губернские ведомости», «Университетские известия», «Киевская старина», «Зоря» і ін). За змістом та організаційно-видавничими й літературно - жанровими формами до них близькі численні неперіодич­ні видання: «Известия Киевской городской Думы», «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Материалы и исследования», «Ученые записки» і ін.

Важливий публіцистичний жанр репрезентують статті, які відзначаються тематичною і цільовою різноманітністю. Це, зо­крема, дослідження програмного та проблемного характеру, полемічні роботи, статті-звіти мемуарного характеру, біогра­фічні нариси, науково-популярні та некрологічні статті. Зо­крема, біографічні дані та некрологічні статті можуть займати проміжне місце між публіцистикою й мемуаристикою. О. Кіс - тяківському було присвячено чимало некрологів, написаних О. Кониським [32], М. Комаровим [31], В. Володимировим [1]. Згадані джерела є найбільш емоційно насиченими, передають скорботу соратників Кістяківського, які високо цінували його як людину, науковця, громадського діяча, та водночас є най­менш об’єктивними.

Особливий вид наративів становлять творчі наукові матеріа­ли, публікації Олександра Федоровича Кістяківського з питань історії розвитку країни, чинного законодавства, звичаєвого та кримінального права. Серед рукописних документів є чимало записок, чернетки, де подана інформація про поточну роботу науковця, про його роздуми й вагання. О. Кістяківський опу­блікував понад 70 наукових робіт у різних виданнях, найбіль­ше його наукових розвідок вміщено в періодичних виданнях: «Университетские известия», «Журнал Министерства юсти­ции», «Журнал гражданского и уголовного права», «Журнал Министерства народного просвещения». В них він постає як професійний юрист, знавець історії і патріот свого народу.

Аналіз його робіт проливає світло на творчу лабораторію, коло читання, дає можливість простежити зацікавленості народо­любця, допомагає при дослідженні світоглядних орієнтирів їх автора.

Мемуарна література, що застосовувалася в дослідженні, представлена споминами колег та сучасників О. Ф. Кістя­ківського. Це спомини «Как я стал членом громады» О. Ру - сова, «Мои воспоминания» 3. Недоборовського, спомини О. Лотоцького і ін. Особливий інтерес становлять спогади батька О. Ф. Кістяківського, священика Федора Кістяківсько - го, які були написані саме на прохання Олександра Кістяків - ського. В даному джерелі вміщено цінну для нас інформацію про відносини в родині Кістяківських, висвітлені дитячі роки Олександра та його братів. Також спогади проливають світ­ло на часи навчання Олександра в Чернігівському духовному училищі [2].

Не менш цінним джерелом є автобіографії, які відзначають­ся достатньою вірогідністю даних, невеликим обсягом, цілком певною персоналістичною спрямованістю. 3береглася автобі­ографія, написана Олександром Федоровичем, яка розкриває його життя та діяльність крізь призму свого світосприйняття.

Невеликим за кількістю джерел оповідним підвидом є що­денники, які, на відміну від багатьох мемуарів, писалися під час описуваних подій, що зумовило їх вищий рівень вірогід­ності. Одним із найважливіших джерел даного підвиду висту­пає «Щоденник» О. Ф. Кістяківського, який він вів протягом 1874-1885 рр. [29, 30]. Із записів «Щоденника» Олександр по­стає не тільки як вчений, але й як сім’янин, друг, громадський діяч.

О. Ф. Кістяківський подав у «Щоденнику» досить влучні характеристики сучасників. У своїх записах автор надавав влучні оцінки наукового, громадського та політичного життя Києва, занотовував своє ставлення до різноманітних подій та явищ другої половини ХІХ ст. В цьому плані зазначений що­денник — багате джерело маловідомих фактів [42, с. 20].

Ретельність записів, в яких відбиваються не лише події дня, але й ставлення до них автора, свідчить про велике значення, якого вчений надавав щоденнику. 3 приводу цього він також за­уважував: «У щоденнику моєму я викладаю такі думки, такі по - гляди про людей, про моїх товаришів і знайомих, про події, які незручні не лише в друці, але й у приватному листуванні» [29, с. 626]. Отже, як бачимо, щоденник є інформативним джерелом для дослідження не лише життя та діяльності О. Кістяківсько­го, а й багатьох аспектів історії України другої половини XIX ст.

Досить масовим видом наративних джерел є приватне лис­тування, яке містить елементи публіцистичного й мемуарного викладу матеріалу, чим наближається до згаданих вище нара­тивних видів. Листи — це важливі особистісні пам’ятки, які нерідко містять доповнення й уточнення до інших видів дже­рел стосовно поглядів та приватного життя вченого. З даного виду джерел особа О. Кістяківського постає перед нами не ізо­льовано, а у взаємодії з іншими особистостями, зі своїм специ­фічним соціальним середовищем та навколишнім світом. Саме у цьому проявляється їхня головна цінність, бо без аналізу та­кої взаємодії неможливо вивчати «персоналістичну історію», головним предметом дослідження якої є «історія життя одної особистості». У процесі вивчення особи Кістяківського залуча­лося чимало епістолярій, які за своєю тематикою, стильови­ми особливостями вельми різноманітні. Тому епістолярії було розділено на підвиди: особове родинне листування О. Кістяків­ського (з дружиною, братами, синами, іншими родичами); при­ятельське листування (з друзями, колегами, та однодумцями); ділове листування Кістяківського (з видавцями, редакторами, з представниками громадських товариств, з клієнтами з приводу адвокатських питань).

Особливо цінним є листування Кістяківського з дружиною, що дає нам відомості про ті часи, коли Олександр Федорович перебував за кордоном. З їхнього листування дізнаємося, що дружина була в курсі всіх його справ і доповідала про перебіг подій в оточуючому колі товаришів [13; 14; 17].

Вивчення епістолярій дозволило висвітлити коло ідейних однодумців та широкий діапазон діяльності О. Кістяківсько­го. З наукових епістолярій можна виокремити листування О. Кістяківського з В. Іконниковим (1867-1880) [10], В. Вар­шавським (1878-1881) [11; 12], В. Гнилосировим (1879-1880) [8; 9], І. Леонтовичем (1877-1884) [24] і ін. У цих листах міс­тяться відомості про співпрацю Кістяківського з науковцями, про наукові роботи Кістяківського.

Особливо важливим джерелом для нашого дослідження ви­ступає приятельське листування О. Кістяківського з громад­ськими діячами другої половини XIX ст. з М. Драгомановим

[28] , П. Житецьким [20; 21; 23; 24], П. Чубинським [27], О. Русовим [22; 25; 26], М. Костомаровим [15], П. Кулішем [33]. За допомогою цих джерел можемо скласти повноцінний образ Кістяківського як суспільного діяча.

Приватне листування дало змогу проникнути у внутріш­ній світ вченого, побачити малопомітні риси його характеру, з’ясувати маловідомі моменти життя, простежити еволюцію його поглядів, дослідити його наукові та громадські плани. Та­кож епістолярії дають можливість з’ясувати реальну причет­ність Кістяківського до тих чи інших подій, визначити його роль у національно-визвольному русі.

Останній тип джерел з історії життя та діяльності О. Кіс - тяківського складають художньо-зображувальні матеріали, що представлені портретами та фотографіями вченого [38]. Такий вид джерел, хоча й не може претендувати на широкі узагаль­нення, але вирізняється більшою вірогідністю, достовірністю персоналістичної інформації, дає можливість проаналізувати зовнішній вигляд О. Ф. Кістяківського та його сучасників, на основі зіставлення з іншими джерелами спробувати реконстру­ювати їхню вдачу, внутрішній світ тощо.

Джерельна база дослідження постаті О. Ф. Кістяківського багата й різноманітна. Вона включає в себе як документаль­ний, так і наративний комплекс джерел. Дослідником було здійснено внутрішню критику джерел, що дало можливість говорити про її автентичність, достатню вірогідність і репре­зентативність. У документах відображені інтереси О. Кіс - тяківського, коло спілкування науковця та його ідейних соратників. Саме завдяки широкому колу джерел можна про­стежити етапи формування та еволюції світогляду, дослідити впливи різних осіб на світоглядні орієнтири вченого, розкри­ти його наукову та громадську діяльність. Порівняння доку­ментів, їх аналіз та синтез дозволяють визначити його внесок у розвиток суспільної думки, охарактеризувати не тільки як видатного науковця, а і як активного громадського діяча та організатора, оцінити його роль у науковому та громадському житті.

Джерела та література

1. Володиміровг В. Некролога А. Ф. Кистяковскій / В. Володиміровг // Журнал гражданскаго и уголовнаго права. — 1885. — Кн. 2. — С. 13-43.

2. Воспоминания священника Федора Кистяковского // Киевская старина. — 1895. — С. 244-258.

3. Воронов В. І. Джерелознавство історії України / В. І. Воронов — Дніпропетровськ, 2003. — С. 3-28.

4. Державний архів м. Києва — Ф. 6. — Оп. 469. — Спр. 135.

5. Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). — Ф. 682. — Оп. 1. — Спр. 62.

6. ДАЧО. — Ф. 682. — Оп. 1. — Спр. 65.

7. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер - надського НАН України. Відділ рукописів (ІР НБУ НАНУ. ВР.) —

Ф. 61. —

- Спр. 405-

О

.

8. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

4388.

9. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

4389.

10. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

49417

11. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

62294

12. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

62300

13. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

62385

14. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

62395

15. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

62392

16. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

62395

17. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

62445

18. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

62968

19. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

62973

20. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

67994

21. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

67995

22. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

67996

23. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

67997

24. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

68794

25. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

III.

— Спр.

69290

26. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

69291

27. ІР НБУ

НАНУ.

ВР.

— Ф.

ІІІ.

— Спр.

69976

28. Кістяківський М. Драгоманов у Флоренції / М. Кістяківський // За сто літ. — 1928. — Кн. 2. — С. 176-188.

29. Кістяківський О. Ф. Щоденник (1874-1885): У 2 т. — Т. 1: 1874­1879 / О. Ф. Кістяківський. — К., 1994.

30. Кістяківський О. Ф. Щоденник (1874-1885): У 2 т. — Т. 2: 1880­1885 / О. Ф. Кістяківський — К., 1995.

31. Комаров М. О. Ф. Кістяківський (посмертна згадка) / М. Кома­ров. — Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Відділ рукописних фондів і текстології. — Ф. 100. — Спр. 578.

32. Кониський О. Олександр Кістяковський: некролог 10 (22) січ­ня 1885 р. — Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН

України. Відділ рукописних фондів і текстології. — Ф. 100. — Спр. 577.

33. Кулиш П. А. Письма к А. Ф. Кистяковскому / П. А. Кулиш // Киевская старина. — 1902. — № 1/3. — С. 45-50.

34. Переписка с Министром народного просвещения о сборе сведений об ординарных професорах Киевского университета братьях А. и

В. Кистяковских, отличающихся излишним скептицизмом и пре­небрежительностью к религии // Центральний державний історич­ний архів у м. Києві (ЦДІАУК). — Ф. 707. — Оп. 261. — Спр. 3.

35. Протоколы Киевской Городской Думы за 1879 г. — К, 1880.

36. Світленко С. І. Народництво в Україні 60-80-х років ХІХ століття: Теоретичні проблеми джерелознавства та історії / С. І. Світлен - ко — Д., 1999.

37. ЦДІАУК. — Ф. 127. — Оп. 1012. — Спр. 3553.

38. ЦДІАУК. — Ф. 263. — Оп. 1. — Спр. 31.

39. ЦДІАУК. — Ф. 263. — Оп. 1. — Спр. 76.

40. ЦДІАУК. — Ф. 442. — Оп. 535. — Спр. 161.

41. ЦДІАУК. — Ф. 442. — Оп. 830. — Спр. 423.

42. Шандра В. С. «Щоденник» Кістяківського / В. С. Шандра // Ки­ївська старовина. — 1992. — № 6. — С. 19-28.

Анотації

Антипенко А. С. Личность А. Ф. Кистяковского в свете ис­точников.

Раскрыт источниковедческий потенциал изучения мировоззре­ния, общественно-политической и культурно-научной деятельно­сти О. Ф. Кистякивского. Показано докуменальну и наративную источниковедческую базу исследования личности ученого.

Antipenko A. S. The personality of A. F. Kistiakovskiy in the light of sources.

The potential of studying the world view and the socio-political and cultural-scientific activities of A. F. Kistiakovskii is laid out. The documentary and narrative source-base for the investigation of the personality of the scholar is shown.