Головна Історія Інтелігенція і влада УЧАСТЬ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ (ОБЛАСНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 1998 РОКУ
joomla
УЧАСТЬ МИКОЛАЇВСЬКОЇ КРАЙОВОЇ (ОБЛАСНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ 1998 РОКУ
Історія - Інтелігенція і влада

А. В. Кожанов

Ключові слова: Народний Рух України, Миколаївська крайова (обласна) організація НРУ, рухівці, преса, виборча тактика.

Ключевые слова: Народный Рух Украины, Николаевская крае­вая (обласная) организация НРУ, руховцы, пресса, избирательная тактика.

Key words: Narodny Rukh Ukraine, Mykolaivsky regional (oblast) organization of the NRU, rukhists, the press, the election tactics.

Парламентські вибори — це важлива подія в політичному, соціально-економічному, культурному розвитку держави та об’єкт зацікавлень істориків та політологів, що обумовлює ак­туальність задекларованої теми. Звернемо увагу і на той факт, що політичні сили, які перемогли на виборах 1998 р., повели Україну по новому тернистому шляху XXI століття.

Загальні аспекти рухівської проблематики представлені науковим доробком О. Гаряня, В. Ковтуна, Г. Гончарука [1]. Окрім того, над дослідженням історії Народного Руху працює колектив кафедри історії та етнографії України Одеського на­ціонального політехнічного університету. На кафедрі вже захи­щені дисертаційні роботи О. Шановської, Ю. Діденка, О. Мар - даренко, С. Овсієнка та Н. Кіндрачук [2].

Парламентські вибори 1998 р. на Миколаївщині висвітлені в роботі миколаївської дослідниці О. Яцунської [3]. В монографії «Николаев от перестройки к независимости» даній темі при­свячений окремий розділ [4], в якому авторка об’єктивно роз­глянула проблему участі у виборчих перегонах Миколаївської крайової організації Народного Руху.

Також О. Полішкарова у своїй науковій статті спробувала дати роз’яснення політичним смакам миколаївців і відмітила, як передвиборна програма Крайового Руху вплинула на хід ре­зультатів виборів 1998 р. до Верховної та місцевих рад [5].

Історики М. Багмет та О. Полішкарова у тезах доповіді на третій Всеукраїнській науковій конференції «Народний Рух України: місце в історії та політиці» (вересень 1998 р., м. Оде­са) зазначили порівняння виборчих тактик Миколаївської кра­йової організації Руху у 1994 і 1998 рр. [6].

Метою дослідження є об’єктивне висвітлення та аналіз учас­ті Миколаївської крайової організацій Народного Руху України у парламентських виборах навесні 1998 р. на основі матеріалів архіву Миколаївської крайової організації Руху та періодичної преси.

Основними невирішеними частинами проблеми є передви­борно-агітаційна тактика Миколаївського Руху та зазначе­ні результати роботи рухівців у ході парламентських виборів 1998 р.

У зверненні, надрукованому в газеті ЧасДіше від 26 березня 1998 р., голова Народного Руху України В. М. Чорновіл по­відомив: «За висновками соціологів, в Україні є дві політичні сили, які гарантовано подолають 4-відсотковий бар’єр на вибо­рах 29 березня — це Рух і комуністи». Він також відмітив, що рухівці звернулися до інших політичних партій з пропозицією зняти свої кандидатури на користь Народного Руху, щоб не під­силювати комуністів, однак цей заклик не мав підтримки [7].

На Миколаївщині крайовий Рух, який зазнав поразки на парламентських виборах 1994 р., за 4 роки зміцнів і заявив про себе низкою справ. В області продовжувалося здійснення соціального проекту «Дітям України», в рамках якого шляхом дитячої дипломатії під час Різдвяних та Великодніх свят ми­колаївські діти відвідували однолітків із західних областей, а влітку разом з батьками приймали у себе нових друзів [8]. При крайовій організації Руху стала виявляти активність молодіж­на організація, яка включалась у боротьбу за збереження чисто­ти річки Південний Буг, проти будівництва Ташлицької ГАЕС та затоплення Олександрівської водойми [9]. Осередки Руху створили своєрідну обласну економічну раду, комітет «Спра­ведливість» та юридичну правову службу. Активісти Руху та­кож виступали ініціаторами відзначення пам’ятних дат в іс­торії українського народу, поліпшення стосунків з релігійними конфесіями та національними меншинами. Було організовано сотні виступів мистецьких колективів у школах, дитячих сад­ках, військових частинах та інших молодіжних колективах. Саме в цей час газета «Український південь» стала перемож­цем конкурсу Фонду Євразія — «Засоби масової інформації — громадянському суспільству» [10].

Напередодні виборів у казино «Будапешт» міста Миколає­ва пройшла прес-конференція голови Миколаївської крайової організації Руху Ю. В. Діденка, під час якої він відмітив, що кандидати від Руху були висунуті по всіх округах до міськра­ди і по більшості округів до облради та райради. Одночасно вперше співголова крайового Руху Анатолій Іванюченко за­реєстрований кандидатом на посаду міського голови. Ю. В. Ді - денко також заявив, що в ході передвиборної кампанії рухівці відмовилися від використання компромату на своїх конкурен­тів [11].

Ще на VIII Всеукраїнських зборах Народного Руху була при­йнята ухвала, в якій наголошувалось, що підсумок виборів до Верховної Ради України є значним здобуткам партії і певного успіху досягнуто на виборах до місцевих органів самоврядуван­ня. Бо політичні реалії, що виникли після прийняття Закону «Про вибори народних депутатів», на змішаній основі змістили акценти політичної боротьби, піднявши роль партій. Тому була розроблена єдина виборча стратегія і виборчий штаб Руху за­довго до виборчих баталій. Рухівці провели значну роботу по корекції та зміні іміджу Народного Руху. Миколаївський Рух в цей час продовжував проведення розбудови районних струк­тур, із 28 організацій — 25 були зареєстровані державними органами. Це ще більше сприяло ефективній роботі у ході пе­редвиборної агітації [12].

Варто підкреслити, що всі досягнення та недоліки діяльності Миколаївської крайової організації НРУ у ході виборів висвіт­лювались у часописі «Український південь». Це видання стало одним із важливих елементів агітаційної кампанії кандидатів у народні депутати, наприклад А. Іванюченка [13].

Чіткий план виборчої кампанії, її дизайн у поєднанні з ефек­тивною дією кандидатів від Руху по мажоритарних округах до Верховної Ради дозволили отримати на Миколаївщині чотир­надцятий результат серед 25 областей. 6,4 % — це кращий на південно-східних теренах, включаючи деякі регіони централь­ної України. І третій після комуністів та Народно-демократичної партії. Але також такий підсумок на парламентських виборах

1998 р. ще раз підтвердив репутацію Миколаївщини як «чер­воного регіону» [14].

В області, зважаючи на проведені заходи, результат міг бути значно кращим. Однак на хід результатів вплинули як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. В Україні продовжувала діяти стара владна номенклатура, замість того, щоб за прикла­дом сусідів — прибалтійських держав довірити владу новим політичним силам, які здатні повести Україну новим тернис­тим шляхом, вони не відступали від намагання зберегти владу у своїх руках.

Підсумок виборчої кампанії 1998 р. і участі в ній Миколаїв­ського крайового Руху показав, що НРУ — це не галицька пар­тія, як дехто вважає, а загальноукраїнська. 9,4 % — це другий результат після комуністів і зібраний був по всій Україні, а в

21 області більше необхідних 4 %.

В Миколаївському регіоні тільки у 3 районах із 23 не по­долано необхідний рубіж, а в містах Вознесенську, Первомай - ську, Миколаєві та Миколаївському районі зібрано близько 106 голосів за рухівським списком. Підтримані Миколаївським Ру­хом: О. Настенко по 132-му виборчому округу отримав депу­татський мандат, В. Гніденко став мером міста Первомайська.

Крім того, стали депутатами міських рад в Миколаєві — 3 чол., Вознесенську — 5, Первомайську — 1, Южноукраїнську — 1, Очакові — 4. До районних рад від Руху обрано 21 депутата, до селищних рад — 23 депутати, 9 чоловік стали головами сіль­ських рад. Такі успішні результати були отримані ще і при значному засиллі антиукраїнських, антидержавних сил та при активній боротьбі проти рухівських кандидатів [15].

Підсумовуючи вищезазначене, автор даної статті дійшов ви­сновку, що нова розроблена тактика Миколаївської крайової організації Народного Руху України показала достатньо по­зитивні результати під час передвиборної кампанії 1998 року. Миколаївським рухівцям вдалося задіяти значні резерви для підтримки Народного Руху, розбудувавши районні відділення, посиливши організаційну структуру крайового Руху, підкрі­пивши її новим молодим кадровим потенціалом. Завдяки та­ким діям, можна відверто заявити про подальшу перспективу та більш вагомі результати на наступних парламентських ви­борах в Україні.

Джерела та література

1. Гарань О. В. Від створення Руху до багатопартійності / Олексій Васильович Гарань. — К.: Видавництво товариства «Знання» України, 1992. — 48 с. — (Сер. 1 «Час»; № 1); Він же. Убити дра­кона. З історії Руху та нових партій України / Олексій Гарань. — К.: «Либідь», 1993. — 198 с.; Ковтун В. Історія Народного Руху України / В. Ковтун. — К.: Факт, 1999. — 407 с.; Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія / Григорій Іванович Гончарук. — Одеса: Астропринт, 1997. — 380 с.; іл.

2. Шановська О. А. Діяльність Народного Руху України з розроб­ки національної програми та практичного втілення її в проце­сі державотворення (1989-1996 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — Одеса, 2003. — 20 с.; Діденко Ю. В. Народний Рух у дер­жавотворчих процесах України (1989-2002 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — Миколаїв, 2009. — 19 с.; Овсієнко С. Л. Ді­яльність Народного Руху України в умовах внутрішньопартійної кризи (1997-2002 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — Одеса, 2003. — 18 с.; Кіндрачук Н. М. Боротьба Народного Руху України за незалежність України: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — Оде­са, 2010. — 16 с.

3. Яцунская Е. А. Николаев от перестройки к независимости: историко-политический анализ / Е. А. Яцунская — Николаев: ВАРТ; Шамрай, 2008. — 324 с., 16 с. ил.

4. Там само. — С. 111-128.

5. Полішкарова О. О. Україна XXI століття у передвиборних про­грамах політичних партій / О. О. Полішкарова // Наукові праці НаУКМА: Збірник. — Миколаїв, 2000. — Т.5: Історичні науки. — С. 114—117.

6. Багмет М. О., Полішкарова О. О. Виборча тактика Миколаївської крайової організації Народного Руху України у 1994 і 1998 роках / М. О. Багмет, О. О. Полішкарова // Народний Рух України: міс­це в історії та політиці: Матеріали третьої Всеукраїнської наукової конференції (вересень 1998 р.). — Одеса, 1998. — С. 4-5.

7. Звернення голови Народного Руху України до виборців України // ЧасДіше. — 1998. — № 12. — 26 берез. — С. 1.

8. Пассажиры веселого поезда // Южная правда. — 1997. — № 6. — 16 янв. — С. 1.

9. Основні напрямки діяльності Молодіжного Руху на Миколаївщині на 1997 рік // Архів Миколаївської крайової організації Народно­го Руху України. — Ф. 1 — Оп. 1. — Спр. 1997 р. — Арк. 11.

10. ЧасДіше. — 1997. — № 43. — 30 жовт. — 5 листоп. — С. 4.

11. Вечерний Николаев. — 1998. — № 28. — 10 марта. — С. 1.

12. Стратегічні цілі й виборча тактика Миколаївського Руху у 1998 році // Архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 1998 р. — Арк. 15.

13. Анатолій Іванюченко — кандидат в депутати Верховної Ради Укра­їни // Український південь. — 1998. — № 31. — 30 лип. — С. 1.

14. Полішкарова О. О. Вказ. пр. — С. 115.

15. Перелік виборчих дільниць та загальна кількість виборців і скіль­ки подано голосів за партію Народний Рух України на Миколаїв - щині // Архів Миколаївської крайової організації Народного Руху України. — Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 1998 р. — Арк. 17-21.

Анотації

Кожанов А. В. Участие Николаевской краевой (областной) ор­ганизации Народного Руха Украины в парламентских выборах 1998 года.

В статье проанализирован и изучен процесс участия Николаев­ской краевой организации Народного Руха Украины в парламент­ских выборах 1998 г. Автор пытался объективно осветить постав­ленную проблему в данной научной статье, поэтому обратился к неопубликованным архивным документам Николаевской краевой организации НРУ, а также к руховским и региональным газетам.

Kozhanov A. V. The participation of the Mykolaivsky regional (oblast) organization of the Narodny Rukh Ukraine the parliamen­tary elections of 1998.

The article deals with analysis and study of the process of partici­pation of Mykolayivsky regional branch of the Narodny Rukh Ukraine in parliamentary elections in 1998. Author tried to objectively illumi­nate the question put in this scientific article, so he refers to unpub­lished archival records of Mykolayivsky regional branch of Rukh and the rukhsky and regional newspapers.

Похожие статьи