Головна Історія Інтелігенція і влада ГОНЧАРУК Т. Г. ТРАНЗИТ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ НАДДНІПРЯНСЬКУ УКРАЇНУ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ Ст. / ЗА РЕД. ЧЛ.-КОР. НАН УКРАЇНИ О. П. РЕЄНТА. — ОДЕСА: АСТРОПРІНТ, 2008. — 280 С
joomla
ГОНЧАРУК Т. Г. ТРАНЗИТ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ НАДДНІПРЯНСЬКУ УКРАЇНУ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ Ст. / ЗА РЕД. ЧЛ.-КОР. НАН УКРАЇНИ О. П. РЕЄНТА. — ОДЕСА: АСТРОПРІНТ, 2008. — 280 С
Історія - Інтелігенція і влада

Г. К. Парієнко

Сьогодні ні в кого не викликає сумніву той факт, що Ук­раїна є важливою транзитною державою. На жаль, історики “не балували” читачів книгами про минуле транзиту товарів через землі України. Хоча сам факт того, що землі нашою де­ржави віддавна були перехрестям шляхів міжнародної торгівлі європейського та євразійського значення, ні в кого, здається, сумнівів не викликає (достатньо згадати славнозвісні шлях “з варягів у греки” чи “великий шовковий шлях”). Тому досить важливим є поява монографії Т. Г. Гончарука “Транзит захід­ноєвропейських товарів через Наддніпрянську Україну першої половини ХІХ ст.”.

Книга складається з двох розділів — “Західноєвропейський транзит часів “Континентальної системи” (1804-1811 рр.)” і “Транзит за часів одеського порто-франко”, а також досить знач­них (52 пункти) додатків. Для написання книги використані документи архівосховищ Одеси, Києва, Житомира, Хмель­ницького та ін., збірки опублікованих джерел, історіографія різних років, в тому числі праці 1920-х рр. з історії транзи­ту визначного українського історика О. П. Оглоблина, доробок якого протягом тривалого періоду замовчувався радянською історіографією.

Головну увагу в монографії приділено “одеському транзиту” й, здебільшого, транзиту Одеса — Броди. Для наших сучасни­ків буде, можливо, несподіваністю, що ця гілка міжнародно­го транзиту, яку сьогодні намагається влаштувати українське керівництво, успішно функціонувала на початку ХІХ ст. та стала відома усій Європі. Особливістю монографії Т. Гончару­ка є те, що функціонування транзиту товарів він розглядає у тісному взаємозв’язку з правовим полем, в якому воно здійс­нювалося. До монографії подані додатки, до яких окрім діаг­рам, списків купців та ін. входять численні законодавчі акти, що встановлювали умови здійснення транзиту. Ознайомлення з ними допоможе читачеві усвідомити, наскільки жорсткою була регламентація цієї галузі товарообміну та як нелегко було пра­цювати негоціантам, які займалися транзитом.

Оскільки правове становище транзиту цілком залежало від державної політики Російської імперії, Т. Г. Гончарук деталь­но розглядає полеміку, яка точилася навколо питань розвитку транзиту в урядових колах. В книзі добре показано, що вже тоді різні чиновники “лобіювали” інтереси різних галузей еко­номіки: столичні урядовці — інтереси російської промисло­вості, чиновники на Півдні України — інтереси чорноморської торгівлі та, зокрема, транзиту. В книзі переконливо обґрунто­вується, що не економічні, а саме політичні фактори призвели до занепаду транзиту Броди — Одеса.

Доцільним є розгляд переселення до Одеси значної групи багатих купців-євреїв з м. Броди. Це наочний приклад того, як транзит вплинув на залучення до економіки підросійської України значних іноземних інвестицій. Однак як побажання автору слід зазначити, що, на нашу думку, потрібно було б більше уваги приділити тому, яку саме користь, якщо вона була, отримали від транзиту не негоціанти, а пересічні меш­канці України.

Загалом книга Т. Г. Гончарука справляє позитивне вражен­ня. Її можна порекомендувати не лише дослідникам історії XIX ст. та аматорам вивчення минулого, але і тим, хто ціка­виться процесами, що відбуваються в сучасній українській еко­номіці.

Похожие статьи