Головна Історія Інтелігенція і влада ЕТНОПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА У СУЧАСНИХ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (2000 — 2005 РР.)
joomla
ЕТНОПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА У СУЧАСНИХ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (2000 — 2005 РР.)
Історія - Інтелігенція і влада

Л. В. Якиминська

Ментальні настанови етносу є суттєвим фактором впливу на поведінку та, деякою мірою, історичну долю народу. Дослі­дження життя народу та історичних подій усе більше і більше вимагає ґрунтовного вивчення його психосвідомісних орієнта­цій. У сучасній науковій парадигмі проблематика, пов’язана з ментальністю народу, розробляється досить широко. Етнопси­хологія є суміжною наукою, саме тому вказані дослідження проводяться в рамках різних гуманітарних наук: історії, пси­хології, філософії, фольклористики.

Дана праця є спробою проаналізувати дисертаційні дослі­дження, так чи інакше пов’язані з етнопсихологічною пробле­матикою, які були опубліковані протягом 2000-2005 рр.

Вказані роботи умовно можна поділити на наступні групи:

• дослідження історіографічного характеру (праці Балагут - рака М. П. [1], Кіцака Н. П. [2]);

• роботи, присвячені загальним проблемам вивчення мента­льності (дослідження Гріценко І. П. [3], Колесник О. С. [4], Кравченко А. Г. [5], Шейко О. С. [6]);

• і, нарешті, праці, що торкаються безпосередньо особливос­тей формування та подальшого функціонування власне україн­ського менталітету (роботи Астаф'єва А. О. [7], Годзь Н. Б. [8], Сошнікова А. О. [9], Попова В. Ю. [10]).

Перша група дисертаційних робіт містить у собі ґрунтовні дослідження історіографічного характеру.

Дослідження Балагутрака М. П. “Українська етнопсихологія

ХІХ ст.” [11] містить у собі не тільки історіографічний матеріал даного періоду; крім цього автор подає детальний порівняльний аналіз поглядів дослідників, характеристику стану розробки ет­нопсихологічної проблематики, а також торкається таких до­сліджень, які мають відносний зв'язок з етнопсихологією, хоча й проводилися в інших галузях гуманітарної проблематики.

У роботі Кіцака Н. П. “Розвиток етнопсихології в західній діаспорі ХХ ст.” [12] представлене грунтовне дослідження здо­бутків західної україністики у галузі української етнопсихоло­гії. Автор характеризує існуючі напрямки та галузі розробки етнопсихологічної проблематики, аналізує ступінь їх вивчення та здобутки.

Дисертаційні роботи другої групи являють собою детальний аналіз теоретичних проблем формування та функціонування ментальності.

Праця Колесник О. С. “Міфопоетичне відтворення архетипу”

[13] присвячена дослідженню архетипіки як найбільш сталої складової менталітету. Авторка подає матеріал щодо розвитку поняття “архетип” та особливостей його смислового наванта­ження у різні періоди в різних наукових школах, а також до­водить значення вивчення архетипу в гуманітарних наукових доробках. Детально розглядаються особливості актуалізації ар - хетипів у міфопоетичній творчості, а також проводяться пара­лелі між архетипом та образом міфопоетичного твору.

Дисертація Гріценко І. П. “Етнокультурний стереотип як феномен культури” [14] присвячена розробці проблеми функці­онування етнокультурного стереотипу в конкретному історико - культурному середовищі. Дослідник доводить його безумовне значення для розуміння феномену культури будь-якого народу. Робота містить аналіз формування та особливостей актуаліза­ції стереотипних утворень у конкретній культурі, доводиться тісний їх зв’язок з юнгівськими архетипами, які авторка роз­глядає як осьову систему кристала, що... лише в загаль­ному зумовлює його структуру, не впливаючи суттєвим чином на конкретний зовнішній вигляд кристала, ... так само і архе­тип має невербальне ядро значення, яке існує завжди тільки в принципі. але ніяким чином не зумовлює способи його вияв­лення” [15]. Стереотип же розглядається автором як конкретне вербальне навантаження “архетипної осі”.

Робота Шейко О. С. “Традиція як фактор саморозвитку сус­пільства” [16] присвячена проблемам функціонування традиції. В цілому авторка, розглядаючи особливості зародження та ста­новлення традиції та підтримуючи концепцію Маркаряна Е. С. [17], говорить, що коріння будь-якої традиції слід шукати в особливостях умов життєдіяльності етнокультурної спільноти. У вказаному контексті традиція виступає як “регулятор для утвердження різноманітних способів, форм і прийомів прак­тики” [18]. Надзвичайно цінним елементом дисертаційного до­слідження є спроба диференціації функціонування традиції на суспільному, міжособистісному та індивідуальному рівнях: “... у суспільній свідомості, — стверджує автор, — вони (традиції) представлені в загальному вигляді (ціле — ідеологія), у той час, як для індивідуальної свідомості характерний більш високий рівень суб’єктивного відображення (часткове або одиничне — психологія)” [19]. У роботі також розглядається функціональне навантаження традиції. Значення традиції для саморозвитку су­спільства доводиться на прикладі аграрної традиції українського народу, причому наголошується на їх спадковому континуїтеті.

Наступним дослідженням, яке присвячене розробці теорети­чних проблем вивчення ментальності, є робота Кравченко А. Г. “Менталітет як об’єкт соціально-філософського досліджен­ня” [20].

У даній праці авторка, наводячи найбільш розповсюджені смислові навантаження поняття “менталітет”, розглядає його як наслідок умов життєдіяльності етнокультурної спільноти. Велика увага приділяється ментальним характеристикам, що спричинені професійними особливостями діяльності, психосві- домісними відмінностями між соціальними верствами, а також особливостями світосприймання сільського та міського насе­лення. Авторка наводить ґрунтовний аналіз “системотворчих компонентів менталітету” [21] селянства та міських жителів, які, до речі, протиставляються за своєю сутністю.

Наступна група дисертаційних досліджень, як було зазначе­но вище, присвячена розробці проблематики власне українсь­кого менталітету.

У праці “Феномен континуїтивності в українському історико - культурному вимірі” [22] Астаф‘єв А. О. доводить спадковість української культури та ментальності від епохи Київської Русі до сьогодення. Автор говорить у першу чергу про аграрні традиції, про 'їхню актуальність на сучасному етапі націєбудівництва.

У роботі Годзь Н. Б. “Культурні стереотипи в українській народній казці” [23] проводиться порівняльно-співставний ана­ліз російських, білоруських, німецьких, французьких, англій­ських та інших і власне українських казок, в якому особливе місце посідає група українських народних казок. Базуючись на фольклорній казковій традиції різних народів, дослідниця проводить культурологічний аналіз груп стереотипів, як то: стереотипи “гостювання”, “простору і часу”, “віку”, “дошлюб­них стосунків”, гендерних стереотипів, стереотипів “багатст­во — бідність”, “щастя — нещастя”, “воля — неволя”.

Сошніков А. О. у своїй роботі “Репрезентація української ментальності у соціокультурних синтезах” [24] велику увагу приділяє процесам формування етнонаціонального менталіте­ту, який, на думку автора, пов’язаний із процесом становлен­ня українського народу. Серед основних чинників формування ментальності дослідник виділяє місце проживання та характер ведення господарства, а також “різні етноси..., що впродовж тисячоліть мешкали в Україні” [25]. Ментальність автор роз­глядає як “своєрідну архетипічну матрицю” [26], що майже не піддається зовнішнім впливам та будь-яким змінам.

Робота Попова В. Ю. “Український господарський менталі­тет: сутність та трансформації” [27] містить у собі детальний аналіз факторів формування українського господарського ме­нталітету, серед яких виділяються: культурні архетипи, гео­графічні, суспільні та релігійно-ідеологічні чинники; а також ґрунтовне дослідження соціальної бази українського народу у різні історико-часові періоди. У результаті дослідження автор приходить до висновку про традиційний споконвічний харак­тер української землеробської ментальності, а також проводить паралелі із психосвідомісними характеристиками українського народу сучасної епохи.

Отже, дисертаційні дослідження першої групи досить повно розкривають історіографічні студії ХІХ-ХХ ст. Разом із тим на - сьогодні малодослідженою проблематикою в історіографії, яка потребує детальної розробки, є: період нагромадження джере­льної бази української етнопсихології; розвиток етнопсихології

ХХ ст. безпосередньо на теренах України; також, з огляду на активну розробку проблем української етнопсихології і широке використання етнопсихологічного аспекту в рамках власне іс­торичних досліджень сьогодення, доцільним було б проведення історіографічного аналізу розвитку окресленої проблематики сучасного періоду.

Роботи, присвячені теоретичному аспекту вивчення мен­тальності, ґрунтовно і послідовно розкривають основні рів­ні функціонування ментальності — від архетипу до традиції. Представлена парадигма досліджень, однак, вона є досить од­нобокою, оскільки розкривається в основному в рамках однієї науки. З огляду на це, доцільним буде проведення аналогічних досліджень у рамках інших гуманітарних наук, які користу­ються досягненнями етнопсихології. Наприклад, на сьогодні ґрунтовно розроблено проблематику функціонування архетипу в міфопоетиці, у той же час відтворення його в інших плас­тах культури є не менш яскравим. Крім того, детального до­слідження потребує і вплив архетипу на подальше функціону­вання культури та її носіїв. Таким чином, теоретичний аспект дослідження ментальності як надзвичайно складної соціопси - хічної структури потребує детального аналізу під кутом зору різних гуманітарних наук, а також — узагальнюючих праць.

В працях, присвячених проблемам українського менталіте­ту, в першу чергу наголошується на аграрних традиціях укра­їнського народу, їх спадковості на ментальному рівні. В цьому контексті також активно розробляється проблематика визна­чення ментального типу сучасних українців. Саме цей аспект у першу чергу потребує детальнішого дослідження.

Таким чином, розробка етнопсихологічної проблематики в рамках сучасних дисертаційних досліджень є досить ґрунто­вною та різноплановою. Разом із тим поза увагою дослідни­ків поки що залишається ряд важливих проблем, висвітлення

Яких є необхідним для розуміння та об’єктивного дослідження

Ментальних характеристик етносу.

Джерела та література

1. Балагутрак М. П. Українська етнопсихологія 19 ст.: Дис. ... к. іс - тор. н.: 07.00.05 / НАН України; Ін-т правознавства. — Л., 2004.

2. Кіцак Н. П. Розвиток етнопсихології в західній діаспорі 20 ст.: Дис. ... к. психол. н.: 19.00.01 / Ін-т психол. ім. Г. С. Костюка АПН України. — К., 2000.

3. Гріценко І. П. Етнокультурний стереотип як феномен культури: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.04 / Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вер - надського. — Сімферополь, 2004.

4. Колесник О. С. Міфопоетичне відтворення архетипу: Дис. ... к. фі­лос. н.: 09.00.08 / Чернінівський держ пед. ун-т ім. Т. Г. Шевчен­ка. — Чернігів, 2002.

5. Кравченко А. Г. Менталітет як об‘єкт соціально-філософського до­слідження: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.03 / Нац. аграр. ун-т. — К., 2000.

6. Шейко О. С. Традиція як фактор саморозвитку суспільства: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.03 / Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя,

2001.

7. Астаф’єв А. О. Феномен континуїтивності в українському історико - філософському просторі: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.05 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2000.

8. Годзь Н. Б. Культурні стереотипи в українській народній казці: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.04 / Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Ка - разіна. — Харків, 2003.

9. Сошніков А. О. Репрезентація української ментальності у соціо - культурних синтезах: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.04 / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Харків, 2001.

10. Попов В. Ю. Український господарський менталітет: сутність і трансформація: Дис. ... к. філос. н.: 09.00.03 / Ін-т філос. ім. Г. С. Сковороди. — К., 2000.

11. Балагутрак М. П. Вказ. праця.

12. Кіцак Н. П. Вказ. праця.

13. Колесник О. С. Вказ. праця.

14. Гріценко І. П. Вказ. праця.

15. Там само.

16. Шейко О. С. Вказ. праця.

17. Маркарян Э. С. Культура жизнеобеспечения и этнос. — Ереван, 1983. — 290 с; Маркарян Э. С. Очерки теории культуры. — Ере­ван, 1969. — 265 с.; Маркарян Э. С. О генезисе человеческой дея­тельности и культуры. — Ереван, 1973. — 389 с.; Маркарян Э. С. Теория культуры и современная наука. — Ереван, 1981.. — 226 с.

18. Шейко О. С. Вказ. праця.

19. Там само.

20. Кравченко А. Г. Вказ. праця.

21. Там само.

22. Астаф’ев А. О. Вказ. праця.

23. Годзь Н. Б. Вказ. праця.

24. Сошншов А. О. Вказ. праця.

25. Там само.

26. Там само.

27. Попов В. Ю. Вказ. праця.

Анотац11

Якиминская Л. В. Этнопсихологическая проблематика в совре­менных диссертационных исследованиях (2000 — 2005 гг.).

Данная статья представляет собой исследование диссертацион­ных работ, посвященных проблемам этнической психологии. Цель исследования — определить степень разработки этнопсихологичес­кой проблематики в современной научной парадигме.

Jakiminskaya L. V. Study of ethnic psychology in modern disser­tation studies (2000 — 2005).

Present paper is a study of dissertation works, devoted to the problems of ethnic psychology. The purpose of this study is to define the degree of the development of the research of ethnic psychology in modern scientific paradigm.


Похожие статьи