Головна Історія Інтелігенція і влада БЛАГОДІЙНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ДВОРЯНСТВА КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
joomla
БЛАГОДІЙНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ДВОРЯНСТВА КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Історія - Інтелігенція і влада

УДК 94:177.72(092).1914/1917

Т. В. Ісса

Висвітлено деякі аспекти благодійницької діяльності дворян Київської губернії в період Першої світової війни. Грунтуючись на архівних документах, показано участь дворян у відкритті благо­дійних госпіталів і лазаретів, співпраця з Російським Товариством Червоного Хреста.

Ключові слова: благодійництво, дворянське зібрання, пожерт­вування, лазарети.

Період Першої світової війни відзначився сплеском громад­ської доброчинності, спрямованої на допомогу як воїнам, так і цивільному населенню, яке постраждало від наслідків крово­пролитних боїв на фронтах і соціально-економічних негараздів усередині країни. Представники дворянства, охоплені патріо­тичними почуттями, співчуттям до ближнього організовували збори коштів, які йшли на заснування лазаретів, притулків, виготовлення ліків тощо.

Благодійність у роки Першої світової війни в радянський час практично не досліджувалася. За останні десятиліття до цієї теми звернулись такі українські дослідники, як Донік О. М., Загребельна Н. І., Кліщинський П. В., Курінна Т. М., Сту - пак Ф. Я. [1]. Незважаючи на значне зацікавлення сучасних дослідників даною проблематикою доброчинна діяльність пред­ставників дворянства Київської губернії в 1914-1918 роки мало з’ясована і потребує окремого висвітлення. Тому метою даної статті є дослідження напрямів благодійної діяльності дворян Київської губернії у період війни.

Дворянство Київської губернії брало активну участь у благо­дійництві з перших днів війни. Так, на засіданні зібрання пред - водителів і депутатів дворянства Київської губернії від 8 серпня 1914 року губернський предводитель дворянства Ф. Н. Безак запропонував для обговорення питання про те, в якій мірі може бути надана допомога з боку дворянства Київської губернії на задоволення потреб, викликаних війною. Зібрання постановило:

1) надати приміщення дворянського будинку для хворих і поранених;

2) відкрити збір пожертв на потреби війни або знайти інші способи для зібрання необхідних коштів [2, арк. 75 ].

На наступному зібранні, яке відбулося в той же день, дво­ряни, натхненні словами губернського предводителя: «Собра­ние Предводителей и Депутатов дворянства, стремясь при­нести посильную помощь в деле облегчения участи нашей доблестной армии, защищающей честь и достоинство нашей дорогой и великой Родины, не имея по закону права изыскать необходимые средства путем обложения дворянских земель, но твердо веря, что все Киевское дворянство воодушевлено од­ним стремлением принять значительное участие в святом деле помощи тем, кто проливает кровь на поле брани» [2, арк. 76], постановило:

У зв’язку з винятковою серйозністю днів, які переживає країна, уповноважити губернського предводителя дворянства подати прохання про надання зібранню права одноразового об­кладання на потреби війни дворянської землі, яка належить як спадковим, так і особистим дворянам губернії.

Рівно через місяць, восьмого вересня, дворянське зібрання у надзвичайному складі — посилене участю деяких найбільш по­чесних дворян губернії — прийняло рішення обкласти однора­зово всі землі, що належать спадковим дворянам, подесятинно в наступних розмірах:

Радомишльський повіт — 10 коп.;

Київський — 15 коп.;

Васильківський — 20 коп.;

Липовецький — 20 коп.;

Таращанський — 20 коп.;

Бердичівський — 25 коп.;

Сквирський — 25 коп.;

Уманський — 25 коп.;

Черкаський — 25 коп.;

Чигиринський — 25 коп.;

Канівський — ЗО коп.;

Звенигородський — ЗО коп. [2, арк. 81]

Це рішення зібрання було втілено в реальність як тільки імператор дав свій дозвіл: 5 листопада, заслухавши доповідь міністра про бажання київських дворян здійснити пожертву­вання на потреби війни, імператор подякував і схвалив таке благодіяння. Для того, щоби заплановані кошти були швидше використані для допомоги пораненим воїнам і їх сім’ям, дво­рянське зібрання отримало позику в розмірі 150 тис. крб. від казни. Ці кошти було вирішено використати наступним чином:

1. 10 000 крб. асигнувати в розпорядження Загальнодворян - ської організації допомоги хворим і пораненим воїнам.

2. Прийняти подальше на весь період війни утримання від­критого Всеросійським земським союзом допомоги пораненим в будинку дворянства лазарету № 3, на 110 офіцерських ліжок, відшкодувавши відомству вартість обладнання і таким чином вважати його «Лазаретом Київського дворянства».

3. У випадку, якщо після закриття лазарету виявиться віль­ний залишок коштів, то направити його на будівництво в одно­му з міст притулку для калік — жертв війни [2, арк.113-114].

З Доповіді по утриманню Госпіталю Київського дворянства за період з 1 січня 1915 року по 1 листопада 1916 року довідуємося про те, що збір пожертв з дворянських володінь приніс госпіталю 220 193 крб. [З, арк. 1]. Вже згаданий Київський губернський предводитель дворянства Федір Миколайович Безак пожертвував госпіталю 1722 крб. В той час витрати госпіталю становили 205 058 крб. Згідно з Відомістю про щомісячні видатки госпіталю в середньому в закладі перебувало 76 хворих на день, на кожного з яких витрачалося по 3 крб. 82 коп. [З, арк. 5].

Дворянство Київської губернії займалося благодійністю у різних формах. Як відомо, однією з організацій, що здійснила значний вклад у справу надання медичних послуг на фронті та в тилу в роки Першої світової війни, було Російське Товариство Червоного Хреста [6, с. 94]. До повноважень РТЧХ на період війни належали: допомога державним органам одягом, медика­ментами, продовольством; формування та обладнання пунктів першої допомоги пораненим; формування та утримання пунк­тів харчування та відпочинку при залізницях і евакопунктах; організація евакуації поранених та хворих солдат; утримання військових лікарень; допомога і утримання військових інвалі­дів [7, с. 182]. Маючи досвід допомоги пораненим у двох росій­ських війнах — російсько-турецькій і російсько-японській, ця організація на 1914 рік володіла значними коштами, проте в умовах війни їх було недостатньо. Саме тому доволі поширеним методом поповнення фінансів РТЧХ були приватні пожертви. В перші місяці війни під прапор Червоного Хреста перейшли сотні приватних лазаретів і також сотні нових були створені на кошти приватних благодійників.

Відповідно до Списку госпіталів, етапних лазаретів, передо­вих загонів і інших установ РТЧХ, сформованих на приватні кошти, у Київській губернії станом на 29 серпня 1914 року було облаштовано 36 госпіталів, в яких змогли розміститись 988 ліжок [5, арк. 1—3]. Залежно від фінансової спроможності благодійних організаторів ці заклади різнилися за кількістю ліжок. Так, лише шість лазаретів вміщало від 60 до 200 ліжок, разом надаючи медичну допомогу 648 пацієнтам (це 65,6 % від загального числа). П’ять з шести наведених госпіталів були засновані на кошти дворян. Так, дворянин Подгорський вніс 10000 крб. на утримання госпіталю у селі Дагієво Липовецько - го повіту для 200 поранених воїнів. За підтримки графині Бра - ницької в місті Біла Церква засновано госпіталь на 113 ліжок. У Смілі граф Бобринський фінансував роботу госпіталю, який обслуговував 100 хворих. У Златополі С. В. Маслєнніков надав у розпорядження РТЧХ будинок, що нараховував 13 кімнат, в якому відкрили госпіталь на 75 ліжок. У Кам’янці дворяни Давидови фінансували лікування 60 пацієнтів.

Решта 30 госпіталів, розміщуючи 340 ліжок, були невели­кими — від 2 до 40 ліжок. В умовах війни лікування кожного пораненого було важливим, через що і допускалось влаштову­вати маленькі лазарети, навіть у приватних будинках. Головне управління Червоного Хреста на сторінках газет зверталося до власників помість з проханням прийти на допомогу поране­ним захисникам Батьківщини, надавши свої маєтки Червоному Хресту для розміщення в них лазаретів. Умовою було близьке розміщення будівель до залізничних станцій, зручний проїзд від станції та достатнє водопостачання [4, арк. 4]. Саме тому важ­ливими були ці ЗО невеликих госпіталів, серед яких шість були сформовані на кошти дворян, разом обслуговуючи ще 80 ліжок.

Ми розглянули свідчення лише декількох архівних докумен­тів, які проливають світло на активність дворянства Київської губернії в справі благодійності в роки Великої війни. Ще багато цифр, імен чекають свого висвітлення для широкого загалу. Але вже ці документи підтверджують думку про те, що Київське дворянство не залишалося байдужим до долі поранених воїнів і активно вкладало свої кошти у відкриття лазаретів з перших днів війни. Це є свідченням високої соціальної активності та на­ціональної свідомості представників українського дворянства. З іншого боку, доброчинна діяльність дворян Київської губернії у роки першої світової війни заслуговує на детальне вивчення й глибоке осмислення сьогоднішнього покоління українців.

У цілому порушені у статті аспекти благодійницької діяль­ності представників дворянства в роки Першої світової війни отримали лише фрагментарне висвітлення, а отже, потребують подальшого вивчення.

Джерела та література

1. Донік О. М. Громадська благодійність в Україні в роки Першої світо­вої війни / О. М. Донік // Проблеми історії України XIX — початку XX ст. — К., 2005. — Вип. 9. — С. 61-86; Загребельна Н. І. Велика війна: українство і благодійність (1914-1917 рр.) / Н. І. Загребель­на, І. А. Коляда; Ін-т історії України Нац. пед. ун-т ім. М. П. Дра - гоманова. — К., 2006. — 194 с.; Кліщинський П. В. Правобережна Україна в роки Першої світової війни: соціально-економічний та громадсько-політичний аспекти (1914 — лютий 1917 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / П. В. Кліщинський; Кам’янець - Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. — Кам’янець-Поділ., 2010. — 20 с.; Курінна Т. М. Благодійницька діяльність на Черкащині в І період Першої світової війни / Т. М. Курінна // Проблеми історії України XIX — початку XX ст. — 2003. — Вип. 6. — С. 280-291; Ступак Ф. Я. Благодійні товариства Києва (др. пол. XIX — поч. XX ст.). — К., 1998. — 207 с.

2. Державний архів Київської області (далі — ДАКО). — Ф. 782. Київське губернське дворянське депутатське зібрання (1795- 1918 рр.). — Он. 2. — Спр. 293. Журнали засідань за 1914 р. (03.01.1914-27.12.1914 р), 120 арк.

3. ДАКО. — Ф. 782. — Он. 5 (1799-1917). — Спр. 18. Звіт про ви­трати бюджетних коштів на утримання госпіталю Київського дво­рянства за 1916 р., 8 арк.


4. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі — ЦДІАК України). — Ф. 719. Управління головно-уповноваженого Всеросійського товариства Червоного Хреста при арміях Південно - Західного фронту (1914-1918 pp.). — On. 1. — Спр. 108. Справа про надання Трубецькою Є. В. будинку для лазаретів РТЧХ на ст. Клавдієво, Києво-Ковельської залізниці, 4 арк.

5. ЦДІАК України. — Ф. 719. — On. 1. — Спр. 301. Список госпіта­лів, етапних лазаретів, передових загонів і інших установ РТЧХ, сформованих на приватні кошти, 36 арк.

6. Реєнт О. П. Україна в Першій світовій війні: сучасні науково- методологічні акценти / О. П. Реєнт // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. — Київ, 2007. — С. 88-103.

7. Грибан О. Г. Історичні обставини створення та початковий етап ді­яльності Російського Товариства Червоного Хреста в українських губерніях (кінець XIX — початок XX ст.) / О. Г. Грибан // Ві­сник аграрної історії: Збірник наукових праць. — Київ, 2012. — Вип. 3. — С. 179-184.

8. Список дворян Киевской губернии. — Киев, 1906. — 327 с.

Анотації

Исса Т. В. Благотворительная деятельность представителей дворянства Киевской губернии в годы Первой мировой войны.

Освещены некоторые аспекты благотворительной деятельности дворян Киевской губернии в период Первой мировой войны. На основании архивных документов показано участие дворян в откры­тии благотворительных госпиталей и лазаретов, сотрудничество с Российским Обществом Красного Креста.

Ключевые слова: благотворительность, дворянское собрание, пожертвования, лазареты.

Issa T. V. Charitable activity of noblemen in Kyiv Province dur­ing the First World War.

Based on the local data, state archives and periodicals of the time, the article highlights some aspects of the charitable activities of the noblemen during the First World War. The First World War was marked by the increase of public charity aimed at help to both soldiers and civilians affected by the consequences of bloody fighting in the front and socio-economic problems in the country. This was especially true to the nobility, whose members were filled with patriotic feel­ings, compassion and organized fundraising for foundation hospitals and cooperation with Russian Red Cross Society.

Key words: philanthropy, assembly of nobles, donations, hospitals.