Головна Історія Інтелігенція і влада ПРО ЯКІСТЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
joomla
ПРО ЯКІСТЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Історія - Інтелігенція і влада

А. Г. Гончарук

Ключові слова: наука, дослідження, наукометрична система, цитованість, h-індекс.

Ключевые слова: наука, исследования, наукометрическая си­стема, цитируемость, h-индекс.

Key words: science, research, scientometric system, citation, h-in - dex.

Як колись говорив Геракліт: «Все тече, все змінюється». Ві­тчизняна наука не є виключенням та змінюється, зближуючись

Зі світовою наукою. Реформування наукової системи України почалось з ліквідації Вищої атестаційної комісії, а за цим поча­лись змінюватись колись майже непорушні правила фаховості наукових видань, оцінки якості наукових досліджень та робо­ти наукових кадрів. Задекларований профільним міністерством курс на інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий про­стір супроводжується наступними тезами:

- запровадження двомовності фахових видань (українською та англійською мовами) та випуску одного з номерів наукового видання раз на рік на англійській мові;

- необхідність забезпечення високого рівня рецензування і можливості використання електронного ресурсу для ознайом­лення зі змістом наукових публікацій;

- створення власної наукометричної бази та відстеження ци­тувань;

- наявність певної кількості публікацій в зарубіжних видан­нях для отримання наукових ступенів.

Втім треба зазначити, що інтеграція в європейський і світо­вий науковий простір вимагає, насамперед, забезпечення відпо­відної якості наукових досліджень. Для цього необхідно розу­міти, як і за що оцінюються вчені та наукові видання у світі, тобто які світові критерії їхньої оцінки.

Почнемо з учених.

Для оцінки авторитетності вченого в світі не розглядаєть­ся кількість захищених аспірантів або нагороди уряду. Вчений оцінюється за кількістю публікацій в авторитетних наукових виданнях та за цитованістю його публікацій. Для оцінки цито - ваності можуть використовуватися:

- сумарний обсяг цитування,

- індекс Хірша,

- інші індекси цитування наукових статей.

Найбільш серйозною оцінкою в світі вважається індекс Хірша (h-індекс), який дорівнює 9, якщо вчений опублікував

8 статей, на кожну з яких послалися як мінімум 9 разів. Да­ний індекс використовується для оцінки вченого найбільши­ми наукометричними базами даних: SciVerse Scopus (Elsevier), ISI Web of Knowledge (Thomson Reuters), Google Scholar тощо. Інші індекси цитування використовуються значно рідше.

Для оцінки авторитетності наукового видання в світі вико­ристовуються такі критерії, як:

1) Імпакт-фактор — відношення цитувань статей оціню­ваного видання іншими виданнями в поточному році (t) до за­гальної кількості статей, опублікованих виданням за два по­передні роки (t-1 та t-2).

Найбільш авторитетний імпакт-фактор був розроблений в Institute for Scientific Information Ю. Гарфілдом та І. Шер у 1963 р. [1, 2]. Він щорічно публікується в Journal Citation Reports та належить компанії Thomson Reuters.

Є й інші імпакт-фактори, що використовуються в окремих країнах, наприклад, ІФ РІНЦ (Рос. ін-т наукового цитування) [3], але вони не є впливовими у світовій науці.

2) Склад редколегії. Тут важливим є географія та авторитет­ність членів редколегії та головного редактора. Більш якісним вважається видання, в редколегії якого представлені відомі вчені з різних вузів, країн та континентів, що мають найвищі наукові ступені та високий рівень цитованості.

3) Якість рецензування статей. Найбільш якісним вважа­ється видання, в якому статті проходять подвійне сліпе рецен­зування, тобто ні автор не знає, хто рецензує його статтю, ні рецензент не знає, хто автор статті, що він рецензує. Менш якісними вважаються видання, що віддають перевагу звичай­ній експертній оцінці або допускають статті до видання лише за результатами перегляду редактором.

4) Індексація в бібліографічних і реферативних базах даних. Найбільшими в світі універсальними науковими базами даних є:

V SciVerse Scopus (Elsevier), в якій проіндексовані 18 тис. ав­торитетних видань від 5 тис. видавців, вона має десятки міль­йонів користувачів;

V ISI Web of Knowledge (Thomson Reuters) — 12 тис. видань з високим імпакт-фактором та десятки мільйонів користувачів;

V бібліографічна БД Ulrich’s Periodicals Directory (Bowker) — 300 тис. сер. видань.

Є й спеціалізовані наукові бази даних, зокрема інженер­ні: INSPEC, Chimica, Compendex, EnCompassLIT, GEOBASE, PaperChem. Серед баз даних соціальних наук можна виділи­ти: Socionet, EconLit, RePEc, Emerald Management Reviews, Cabell’s Directory, ECONIS.

Детальніше слід розглянути найбільшу і найавторитетнішу наукометричну базу даних SciVerse Scopus. Саме ця система ви­знається найвищим науковим керівництвом України та врахову­ється при оцінці якості наукової роботи вузів та наукових уста­нов. Втім відбір видань до Scopus є дуже жорстким, тому зовсім мало вітчизняних видань може похвалитися включенням до неї.

Які ж це вимоги, що призводять до відхилення понад 1000 заяв щорічно або 50 % від усіх видань, що бажають до неї вступити?

Обов’язкові вимоги для включення журналу (збірника) до бази Scopus є такими:

1. Попередня реєстрація видання в Ulrich’s Periodicals Directory та інших реферативних базах даних.

2. Наявність постійного індексу ISSN.

3. Наявність англомовного варіанту: назви журналу, назви статей, анотацій і пристатейних списків літератури.

4. Висока якість рецензування (бажано подвійне сліпе ре­цензування).

5. Наявність англомовного інтернет-сайту журналу та роз­міщення на ньому обов’язкових вимог щодо дотримання етики публікацій.

6. Історія випуску журналу не менше двох років. Регуляр­ний випуск мінімум один раз на рік.

7. Авторитетність головного редактора і складу редколегії: h-індекс, географія (різноманітність вузів і країн).

Такі чіткі вимоги разом з рецензуванням експертами Scopus дев’ятьох статей журналу дозволяють оцінити якість наукових досліджень, результати яких публікуються в ньому, а разом з ним і якість самого журналу, що претендує на включення до Scopus. Таким чином забезпечується висока якість і фаховість усього переліку видань у цій наукометричній базі даних.

Включення видання до цієї авторитетної наукометричної системи надає йому такі переваги:

1) широкий доступ до матеріалів журналу у всьому світі. У більшості країн Scopus є головним джерелом отримання на - укометричних даних для проведення досліджень на державно­му та корпоративному рівні;

2) отримання авторами h-індексу та оцінки цитованості;

3) визнання авторитетності видання та його активне вклю­чення в міжнародне наукове співтовариство;

4) підвищення рейтингу вузу, що випускає журнал. Дані Scopus використовуються в рейтингу провідних університетів світу Times Higher Education Supplement: World University Rankings [4] і національних рейтингах внз.

Стосовно останнього можна привести дані з останнього рей­тингу внз України за показниками Scopus, який тричі на рік публікується на сайті Бібліотеки Вернадського (табл. 1).

Виходячи з цього рейтингу, у найкращому українському вузі, не дивлячись на наявність майже десяти тисяч публікацій в фахових виданнях, що включено до Scopus, лише 54 статті цитуються 54 рази або частіше. Це є відносно невисоким показ­ником у порівнянні з провідними вузами світу. Втім відкриття світової науки в Україні та української науки світу, що має відбутися в результаті інтеграційних процесів, що розпочато на найвищому державному рівні, мають сприяти покращенню цих показників та якості вітчизняних наукових досліджень.

Високий рівень цитування в авторитетних журналах, що дуже ретельно відбирають статті до друку, є запорукою того, що наукове дослідження затребуване та його результати вико­ристовуються послідовниками, в інших наукових працях. Це визначає внесок автора в розвиток наукових вчень та науки в цілому.

подпись: рейтинг вищих навчальних закладів україни за показниками наукометричної бази даних scopus станом на 06.04.2012Таким чином, цитування та інші засоби, що викладено вище, забезпечують об’єктивну оцінку якості наукових дослі­джень, та саме вони мають бути критерієм авторитетності на­укового видання, вченого та закладу, в якому він працює.

П/п

Установа

Кіль­кість публіка­цій у Scopus

Кіль­кість циту­вань у Scopus

Індекс

Хірша

(h-ін-

Декс)

1

Київський національний універ­ситет імені Тараса Шевченка

9227

27567

54

2

Харківський національний уні­верситет ім. В. Н. Каразіна

5615

19270

44

3

Львівський національний універ­ситет імені Івана Франка

3910

13607

35

4

Одеський національний універси­тет ім. І. І. Мечникова

2105

6497

34

5

Національний технічний універ­ситет України «Київский політех­нічний інститут»

3520

5619

31

6

Донецький національний медич­ний університет імені Максима Горького

822

2791

28

7

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

2227

4690

26

8

Чернівецький національний уні­верситет імені Юрія Федьковича

1538

3581

26

9

Національний технічний універ­ситет «Харківський політехніч­ний інститут»

1504

3483

25

10

Ужгородський національний університет

1286

3549

22

Таблиця 1


Джерело: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського [5].



Джерела та література

1. Garfield E. New factors in the evaluation of scientific literature through citation indexing / E. Garfield, I. H. Sher // American Doc­umentation. — 1963. — Vol. 14, No. 3. — P. 195-201.

2. Garfield E. Journal impact factor: A brief review / E. Garfield // Canadian Medical Association Journal. — 1999. — Vol. 161. — P. 979-980.

3. База данных Российского индекса научного цитирования (РИНЦ) // Научная библиотека elibrary. ru. — Режим доступу: http://eli- brary. ru/projects/science_index/author_tutorial. asp.

4. The World University Rankings 2011-2012. — Режим доступу: Http://www. timeshighereducation. co. uk/world-university-rankings.

5. Рейтинг вищих навчальних закладів України // Інтернет-сайт Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. — Режим доступу: Http://www. nbuv. gov. ua/rating/ratings_uni/index. html.

Анотації

Гончарук А. Г. О качестве научных исследований.

В статье приведены основные направления реформирования оте­чественной научной системы. Обобщен мировой опыт оценки каче­ства ученых и научных изданий. Изложены основные требования и преимущества включения научного издания в систему Scopus.

Goncharuk A. G. About the quality of scientific research.

The article presents the main directions of reforming of the na­tional scientific system. There is summarization of the world expe­rience in estimation of the quality of scientists and scientific pub­lications. The article shows the basic requirements and benefits of incorporating of scientific publication in Scopus system.


Похожие статьи