Головна Історія Інтелігенція і влада КОНФЕСІЙНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ УМАНСЬКОГО ПОВІТУ ЗА МАТЕРІАЛАМИ “ПАМЯТНЫХ КНИГ КИЕВСКОЙ ГУБЕРНИИ” КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ
joomla
КОНФЕСІЙНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ УМАНСЬКОГО ПОВІТУ ЗА МАТЕРІАЛАМИ “ПАМЯТНЫХ КНИГ КИЕВСКОЙ ГУБЕРНИИ” КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ
Історія - Інтелігенція і влада

О. В. Скус

Протягом століть на території України поряд з українською нацією співіснували представники багатьох інших національних груп, і це, звичайно, значною мірою впливало на формування конфе­сійного складу населення України. Зокрема, територія Правобере­жної України, на якій знаходяться землі історичної Уманщини, є досить різнобарвним регіоном, що представляє значну палітру існу­вання різних конфесійних груп. А історія цих конфесій виступає невід’ємною частиною загальноукраїнського історичного процесу. Період дослідження і регіон обрано не випадково, адже саме дослі­дження церковної історії є одним із пріоритетних напрямків регі­ональних досліджень. У другій половині XIX ст. друкувалося чи­мало історико-статистичних матеріалів про населення Уманського повіту, який за кількістю населення займав друге місце серед пові­тів Київської губернії. Населення, яке поділялося на різні конфе­сійні групи, зазнавало значних демографічних змін. Розкриття їх причин дає змогу з’ясувати, які фактори і тенденції впливали на ці зміни. Автор вважає за потрібне дослідити цю проблему, що відби­ває зміст політики, яку здійснював царський уряд у релігійному питанні.

Ця проблема вже давно цікавить дослідників. До праць загаль­ного характеру, в яких висвітлено духовне і церковне життя, відне­семо роботи Власовського I. [1], Крижанівського О. та Плохія С. [2]. У цих працях проблема існування конфесійних груп розглядається на загальному тлі правління царського уряду, тому саме досліджен­ня регіональної політики щодо конфесій допоможе конкретизува­ти загальні історичні тенденції.

У цьому плані цікавими є дослідження Перерви В. С. [3], Таран - ця С. В. [4], Тронько П. Т. [5] про церковне краєзнавство та Куз - нець Т. [6], яка встановлює у своїх публікаціях чисельність право­славного духовенства Уманщини, з’ясовує його роль в освітньому і духовно-моральному розвитку населення в даному історичному ре­гіоні.

Жителі міста в основному займалися торгівлею та ремеслами, розвивався і промисловий комплекс, а в селах Уманського пові­ту — сільським господарством та землеробством. У зв’язку з тим, що на всій території Правобережної України відбувалися здебіль­шого однакові соціально-економічні та політичні процеси, на нашу думку, висвітлення конфесійної ситуації в Уманському повіті є важливим для розуміння етноконфесійного становища в регіоні в цілому.

Серед багатьох видань в Україні другої половини XIX ст. — по­чатку XX ст. важливе місце займають видання “Памятних книг Киевской губернии”[5], які видавалися Київським губернським статистичним комітетом з 1856 року по 1915 рік. Вони містять статистичний матеріал по повітах Київської губернії та м. Києву за попередній рік з додатком Адресу — Календаря губернії. Ви­дання за своїм призначенням і спрямуванням висвітлювали ста­тистику, динаміку чисельності населення і закономірності його життя. Зосереджено було увагу на друкуванні матеріалу про склад та роботу адміністративної, судової, виконавчої гілок влади, а також громадських організацій по повітах. Окремим блоком друкували­ся статистичні відомості про торгівлю, промисловість, сільськогос­подарське виробництво, землеробство в губернії.

Видання “Памятной книги Киевской губернии” не обминало увагою статистичну діяльність церковних організацій та конфесій­них осередків, які проживали в Київській губернії.

Для того, щоб висвітлити зміни в чисельності конфесійних груп по Уманському повіту та м. Умані, потрібно проаналізувати стати­стику, яка надрукована в “Памятних книгах Киевской губернии”, які видавалися в 1857 році, 1890 — 1915 рр. Порівняння даних цих видань дасть змогу простежити динаміку змін для кожної конфесії окремо. Однак потрібно зазначити, що ці цифри ми, на жаль, не можемо брати за основу. Тому це спонукає нас до адекватності при розгляді його кінцевих результатів і вимагає перевірки. Для про­стеження динаміки цих змін нам потрібно обрати найбільш значи­мі і змістовні видання у напрямку інформації щодо чисельності конфесійних осередків на Уманщині.

Отже, потрібно відзначити, що на основі вищезазначеного за ос­нову порівняння усвідомлено беруться видання “Памятной книги Киевской губернии” за 1857, 1890, 1900 та 1915 роки, а всі інші видання слугують як допоміжні.

За історико-статистичними даними “Памятных книг Киевской губернии”, в Уманському повіті та м. Умані були зосереджені на-

• 1 • и • О 0*0 о

Ступні конфесійні осередки: православний, католицький, іудейський (хоча в “Памятных книгах Киевской губернии” на той час мається на увазі єврейський осередок і окремо подаються дані про караїм­ський) та представники інших віросповідань (див. табл. № 3, 4)[3]. По повіту найчисленнішими були представники православної віри, а потім йшли євреї, католики, і на кінець XIX ст. стало помітно поширюватися сектантство (розкольники та штундисти). Розчару­вання у православній церкві та падіння престижу православного духовенства, яке було складовою частиною російської бюрократич­ної системи, з кінця XIX ст. викликали у частини населення пошук іншої релігійної системи. Ця релігійна система була представлена різними протестантськими течіями, які апелювали не до сліпої віри, а до свідомості кожної людини.

В місті Умані вимальовується трохи інша картина. Найбільш численною конфесією є іудейська, потім православна і католицька. Як видно, єврейський етнос проживав переважно в місті. Поясню­ється це тим, що євреям для проживання була виділена “черта осед­лости”, до якої була включена і Київська губернія. Обмеження якої виражалися і в забороні селитися в селах та “деревнях”, отже зали­шаються міста та містечка. Були представники караїмського віро­сповідання, за вченням яких православна церква й держава визна­вали самостійність і близькість до раннього християнства. У Росій­ській імперії караїми вважалися рівноправними громадянами, і це відрізняло їх від євреїв, яким заборонялося жити поза межами “че­рты оседлости”.

Порівняємо кількісні показники віруючих з 1855 по 1914 рр. по Уманському повіту (див. табл. 1).

За даними таблиці спостерігається досить великий природний приріст населення, причиною цього явища була стабільність в еко­номіці, політиці та державі загалом. Таблиці відображають збіль­шення кількості євреїв приблизно на 15 тис., а православних — на 17 тис. Що ж до католиків, то їх кількість порівняно з православ­ними і євреями збільшилася на досить незначну цифру, та у зв’яз­ку зі значною позитивною динамікою останніх їх питома вага зме­ншилась на 0,47%.

Порівнявши відносні величини чисельності конфесій за 1888 та 1914 рр., бачимо, що за двадцятишестирічний термін питома вага майже не змінювалася, окрім віруючих, що представляли сектант­ський напрямок християнства.

Порівняємо кількісні показники віруючих з 1855 по 1914 рр. по місту Умані (див. табл. 2). Дані таблиці відображають збільшення кількості православних приблизно на 13 тис., католиків — на 800 чол., а євреїв — на 20 тис. Відповідно, на підтвердження цих даних можна відзначити різке збільшення у цей час природного приросту всього населення Київської губернії. Якщо ж ми проаналізуємо чисельність кожної конфесії у відсотковому відношенні у 1855 році та у 1914 році, то помітимо майже ідентичний процент.

Таблиця 1

Віроспо­

Відання

Роки

Загальна

Кількість

Населення

Право­

Славні

Католики

Євреї

Інші

Віроспо­

Відання

1855

142518

134652

(94,5%)

1250

(0,9%)

6609

(4,6%)

7

(0,005%)

1888

244309

227739

(93,22%)

1092

(0,45%)

15272

(6,25%)

206

(0,08%)

1898

286791

265443

(92,5%)

1643

(0,57%)

19223

(6,7%)

482

(0,17%)

1914

337311

312765

(92,72%)

1447

(0,43%)

22019

(6,5%)

1080

(0,32%)

Таблиця 2

Віросповідання

Роки

Загальна

Кількість

Населення

Православні

(%)

Католики

(%)

Євреї (%)

1855

14911

6675 (44,8)

446 (3)

7790 (52,2)

1888

24291

6497 (26,8)

415 (1,7)

17379 (71,5)

1898

27503

6453 (23,5)

642 (2,3)

20408 (74,2)

1914

50205

20663 (41,2)

1275 (2,5)

28267 (56,3)

Отримані показники по Уманському повіту та м. Умані хоча і є досить відносними, проте дають значний матеріал для аналізу. Згі­дно даних, які містяться в таблицях № 1 і № 2, досить помітним є зростання кількості населення Уманщини, а пов’язано все це зі ста­більністю в соціально-політичному та економічному житті та від­сутністю військових дій в даний період.

Варті дослідницької уваги опубліковані на сторінках “Памят­ных книг Киевской губернии” дані про кількість церков та інших богослужбових будівель по місту Умані та Уманському повіту. Ана­лізуючи кількісні показники церковних будівель по м. Умані, про - слідковуємо стабільність в кількості православних та католицьких храмів, але, як бачимо (див. табл. № 5), переважали єврейські


Кількість жителів міста Умані по віросповіданням в другій половині XIX ст. — на початку XX ст.

Віро­

Спові­

Дання

Право­

Славні

Католики

Лютерани

Євреї

Караїми

Магоме­

Тани

Всього

Разом

Стать

Рік

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

1855

4675

2000

191

255

-

-

3900

3890

-

-

-

-

8766

6145

14911

1888

3348

3149

216

199

1

1

8740

8639

-

-

3

1

12308

11989

24297

1895

3288

3113

231

218

19

12

8594

9105

-

1

-

12133

12448

24581

1897

3015

3125

276

264

8

9

9452

9874

3

2

8

1

12762

132275

26037

1908

4702

4946

593

639

27

28

14071

12817

-

-

26

-

19419

19808

39227

1914

9880

10783

624

638

7

6

13991

14276

-

-

17

2

24519

25705

50224

подпись: кількість жителів уманського повіту по віросповіданням в другій половині xix ст.

Віро­

Спові­

Дання

Православні

Католики

Лютерани

Євреї

Розколь­ники та штундисти

Інші вірос­повідання

Всього

Разом

Стать

Рік

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

Ч

Ж

1855

68120

66532

658

592

4

3

3275

3334

-

-

-

-

72057

70461

142518

1888.

113231

114508

593

499

20

20

7614

7658

84

82

-

-

121542

122767

244309

1895

126389

132439

766

850

15

10

10057

10263

170

169

14

16

137411

143747

281158

1898

132414

133029

804

839

43

34

9473

9750

197

208

-

-

142931

143860

286791

1908

148073

150934

1407

1489

23

28

12350

12817

402

397

6

1

162261

165666

327927

1914

155903

156862

724

723

10

6

10978

11041

500

564

-

-

168115

169196

337311

Таблиця 4



Кількість церков та інших богослужбових будівель по Уманському повіті в другій половині XIX ст.

Рік

Православні

Католицькі

Єврейські

Розкольницькі

Всього

Разом

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

1888

14

146

3

-

2

18

-

-

19

164

183

1895

13

158

5

-

2

18

-

2

20

178

198

1896

14

150

5

-

2

18

-

-

21

168

189

1897

13

152

5

-

2

11

-

-

20

163

183

1898

13

152

5

-

7

10

-

-

25

162

187

Рік

Православні

Католицькі

Єврейські

Всього

Разом

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

Кам’яна

Дерев’яна

1888

3

1

1

-

6

10

10

11

21

1895

2

2

1

-

11

7

14

9

23

1896

2

2

1

-

10

6

13

8

21

1897

2

3

1

-

9

9

12

12

24

1898

3

1

1

-

7

10

11

11

22

Таблиця 6


подпись: кількість церков та інших богослужбових будівель по місту умані в другій половині xix ст.


Синагоги та молитовні будинки. По Уманському повіті (див. табл. № 6) переважають православні церкви, і здебільшого дере­в’яні. Звідси напрошується висновок: в другій половині XIX — на початку XX ст. більшу частину населення Уманського повіту скла­дали православні — 92%, а в місті Умані — іудейські віруючі, які складали 56% від усіх мешканців міста.

Отже, наведений вище матеріал свідчить, що протягом зазначе­ного періоду на території Уманського повіту та м. Умані були зосе­реджені наступні конфесійні осередки: православний, католицький, єврейський, а також представлені меншою чисельністю розкольни­ки, штундисти, караїми та магометани. Тож, підсумовуючи, можна зазначити, що за матеріалами “Памятных книг Киевской губернии” кінця XIX — початку XX ст. чисельність конфесійних осередків значно зростає, завдяки природному приросту населення на землях історичної Уманщини.

Література:

1. Власовсъкий І. Нарис історії Української православної церкви України. У 3 томах. — Т. III. — Київ, 1998. — 388 с.

2. Крижатвсъкий О. П., Плохій С. М. !сторія церкви та релігійної думки в Україні. Навч. посібник: У 3-х книгах. — Кн. 3. Кінець XVI — середина XIX століття. — К.:Либідь, 1994. — 336 с.

3. Перерва В. С. Православне Надросся у XIX ст. — Біла Церква: Видавець

О. В. Пшонківський, 2004. — 256 с.

4. Таранецъ С. В. Старообрядчество г. Киева и Киевской губернии. — К., 2004. — 352 с.

5. Тронъко П. Т. Досвід та перспективи дослідження в Україні регіональ­них проблем церковної історії та культури / / Релігійна традиція в ду­ховному відродженні України: Матеріали Всеукраїнської наукової кон­ференції. — Полтава, 1992. — С. 4-10.

6. Кузнецъ Т. Православне духовенство Уманського повіту за матеріалами “Киевских епархиальных ведомостей” // Київська старовина. — 2004.

— №1. — С. 135-148.

7. Памятная книга Киевской губернии на 1857 г. — Киев, 1857. — С. 183.

8. Памятная книга Киевской губернии на 1890 г. — Киев, 1890. — С. 135.

9. Памятная книга Киевской губернии на 1892 г. — Киев, 1891. — С. 161.

10. Памятная книга Киевской губернии на 1894 г. — Киев, 1893. — С. 131.

11. Памятная книга Киевской губернии на 1895 г. — Киев, 1895. — С. 125.

12. Памятная книга Киевской губернии на 1896 г. — Киев, 1896. — С. 192­193.

13. Памятная книга Киевской губернии на 1897 г. — Киев, 1897. — С. 161.

14. Памятная книга Киевской губернии на 1898 г. — Киев, 1898. — С. 62-63, 69.

15. Памятная книга Киевской губернии на 1899 г. — Киев, 1899. — С. 54-55,

68.

16. Памятная книга Киевской губернии на 1900 г. — Киев, 1899. — С. 110, 122.

17. Памятная книга Киевской губернии на 1901 г. — Киев, 1900. — С. 111­112.

18. Памятная книга Киевской губернии на 1902 г. — Киев, 1901. — С. 110.

19. Памятная книга Киевской губернии на 1903 г. — Киев, 1902. — С. 96.

20. Памятная книга Киевской губернии на 1904 г. — Киев, 1904. — С. 209.

21. Памятная книга Киевской губернии на 1906 г. — Киев, 1905. — С. 85.

22. Памятная книга Киевской губернии на 1907 г. — Киев, 1906. — С. 89­

90.

23. Памятная книга Киевской губернии на 1909 г. — Киев, 1908. — С. 184­185.

24. Памятная книга Киевской губернии на 1910 г. — Киев, 1909. — С. 93­94.

25. Памятная книга Киевской губернии на 1911 г. — Киев, 1911. — С. 96­97.

26. Памятная книга Киевской губернии на 1912 г. — Киев, 1911. — С. 87­88.

27. Памятная книга Киевской губернии на 1913 г. — Киев, 1912. — С. 90­91.

28. Памятная книга Киевской губернии на 1914 г. — Киев, 1914. — С. 90­91.

29. Памятная книга Киевской губернии на 1915 г. — Киев, 1915. — С. 96­97.

Похожие статьи