Головна Історія Інтелігенція і влада СЛОВО ПРО ПЕРШОГО РЕКТОРА (Постановка проблеми)
joomla
СЛОВО ПРО ПЕРШОГО РЕКТОРА (Постановка проблеми)
Історія - Інтелігенція і влада

Г. О. Оборський

Ключові слова: Одеський політехнічний інститут, А. О. Ні - лус, постановка проблеми.

Ключевые слова: Одесский политехнический институт,

А. А Нилус, постановка проблемы.

Key words: Odessa Polytechnic Institute, Rector, A. Nilus, problem setting.

Одеський національний політехнічний університет впевнено йде назустріч своєму 100-річному ювілею. Така вже природа людства: чим дальше рухаємося, тим сильніше інтерес до ми­нулого, покритого густим туманом часу, до відправної позіції, точки, неначе хочемо знайти коріння нашого поступу, повчи­тися, скажімо так, у академії часу, віків, щоб стати сильні­шими від знання факторів успіху попередніх поколінь, їх му­дрості, благородства, а також повчитися на їхніх помилках, прорахунках.

Автору цих рядків особливо важливо вивчати діяльність ректорів ОНПУ, їхній стиль керівництва, причини досяг­нень та невдач. Розпочну свої пошуки з дослідження робо­ти першого ректора Андрія Олександровича Нілуса. Він був ректором недовго. Але він був першим, тому особливим, бо займався не притаманною, не стандартною роботою вищого навчального закладу, а його створенням, що, як відомо, бу­ває один раз.

Про життя та керівництво А. О. Нілуса вже писалось. На­приклад, у першій історії Одеського політехнічного інституту писалось, що першим ретором Одеського політехнічного інсти­туту 22 травня 1918 року став призначений професор матема­тики артилерійського училища О. А. Нілус. Але уже в цьому ствердженні бачимо упереджене відношення радянських іс­ториків до царських генералів [1, с. 12]. А. О. Нілус був не просто професором математики, а начальником Сергійовського артилерійського училища, генерал-лейтенантом та ще й заслу­женим професором.

З усіх публікацій найбільш повною є видання В. І. Голо­ваня, С. В. Голованя, Н. С. Жабокрицького «Третье артилле­рийское (к истории Одесского Сергеевского артиллерийского училища)», що побачило світ у 1990 році. [2, с.10]. Ця пра­ця написана на значному архівному матеріалі, періодичній пресі, відповідній літературі, результатах досліджень інших авторів. Труд розкриває життевий шлях, краще сказати, послужний список А. О. Нілуса, його формування як вій­ськового та вченого, показані значні заслуги генерала пе­ред артилерією, розбудовою та створенням названого воєн­ного училища в Одесі. У статті доцента В. Голованя «Кто он, наш первий ректор?» чимало цікавого сказано про діяль­ність А. О. Нілуса у статусі першого ректора Одеського по­літехнічного університету та начальника названого воєнного училища (очевидно, за сумісництвом), а також з життя в еміграції [3].

Підполковник у відставі Валерій Крячун у своїй статті «30 лет спустя» підкреслює: Сергійовському артилерійському училищу пощастило, що у його витоків був генерал-лейтенант, заслужений професор А. О. Нілус [4].

Обережний сумнів у правильному висвітленні питання про створення Одеського політехнічного інституту вислови­ли Г. І. Гончарук, Л. П. Дузь. Вони порівняно повно розкрили зміст статусу інституту та показали роль А. О. Нілуса у ство­ренні навчального закладу.

Їх можно зрозуміти так: все, що було написано за радян­ських часів про ОНПУ, не могло не бути заполітизовано. Тут наводиться прощальний лист першого ректора Андрія Нілу­са, який мотивує свою заяву «о сложении с себя должности» ректора перед усім тим, що він відданний присязі і поверта­ється на військову службу. Це було 10 вересня 1919 року [5, с. 10-15].

Не пішли далі своїх попередників у питанні створення по­літехнічного інституту автори — упорядники книги «История

Одесского политехнического в очерках», що вийшла в світ у 2000 році.

У книзі, як і раніше, правда, з добавкою деяких нових фактів про створення ОПІ, показана, а точніше, принижена роль А. О. Нілуса в організації політехнічного інституту. На­голос робиться на його науковому авторитеті і не згадується про неабиякий організаційний досвід, зокрема, по створенню та керівництву Сергійовського артилерійського училища [6, с. 10-15].

У наступній «Истории Одесского политехнического» ті самі автори-упорядники й той самий редактор знову показують зна­чну роль Одеської городської думи та громадськості у створенні ОПИ. Правда, цього разу змушені визначити той факт, що було підготовлено та відправлено звернення до Уряду Гетьмана Ско­ропадського в Київ з проханням підтримати ініціативу відкрит­тя в Одесі політехнічного інституту і що «пришел документ 31 августа 1918 г», в якому ініціатива по суті була підтримана [7, с. 7].

У цьому виданні згадується, що 22 травня 1918 року на об’єднаному засіданні профільних комісій був обраний на по­саду ректора заслужений професор Михайловської артиллерій - ської академії генерад-лейтенант А. О. Нілус [8, с. 10].

У цій книзі дещо більше говориться про внесок Андрія Ні­луса у створення ОПІ. Згадується і про те, що А. О. Нілус по­мер у 1941 році в сірійському місті Дейр-ез-Зор.

Але і цього разу автори ні словом не омовились про те, де почерпнули вони ці нові дані про Нілуса, як пояснити те, що у обох книгах майже слово в слово повторюється те, що було сказано авторами книги «Третье артиллерийское», та В. І. Го - лованьом у названій нами газеті? Невже плагіат?

Між іншим, джерельна база історії ОНПУ необхідна і до­статня для солідного розкриття минулого нашої альма-матір. Переді мною документи Одеського державного обласного архі­ву. Відкриваю справу № 9, датовану 10 серпня — 2 листопада 1918 року. Це папка організаційного комітету по створенню ОПІ. Тут списки викладачів, порядок денний засідань, пові­домлення професорів, доцентів, викладачів про відкриття по­літехнічного інституту. Наведу одне з запрошень до участі в організації закладу:

«Милостивий Государь.

Многоуважаемій

Имъю честь покорнъйше просить Васъ пожаловать въ суббо­ту 14-го сентября с/г въ 2 часа дня въ засъдаше Особой Комис - сіи для обсужденіе вопроса объ организаціи торжества откритія Одесскаго Политехнического Института

Ректоръ» [9, арк. 12].

На мою думку не історика-професіонала, а патріота ОНПУ, історія нашого університету потребує більш серьозного вивчен­ня та висвітлення. Спробую висловити деякі побажання з цього приводу:

1) написання історії Одеського політехнічного, тим біль­ше його створення у буремні історичні часи, потребує авторів істориків-професіоналів;

2) передумовою організації вишу слід показати достоменно, хронологічно скрупульозно, коли і яка влада існувала в Одесі;

3) відповісти на питання, чому так сталося, що про створен­ня політехнічного інституту в Одесі за царату йшлося більше

20 років, навіть актуалізували причину відкриття сторіччям з дня смерті Катерини II, а відкрили тільки при гетьмані Павлі Скоропадському; чи не тому, що одним з напрямків його по­літики було відкриття 150 гімназій, університетів в Катерино­славі; Кам’янці-Подільскому, Академії наук та інше?

4) історія такого авторитетного вищого навчального закла­ду, як ОНПУ, мусить бути глибоко фундірована, з назвою дже­рел, з виключенням домислів та плагіату;

5) в Одеському політехнічному створена аспірантура за іс­торичною спеціальністю 07.00.07. — історія науки і техніки, ці аспіранти у співдружності, а можливо, і співавторстві з істо­риками України мусять розробити, написати і пред’явити гро­мадськості справжню історію нашого університету.

Якщо у моїй статті є спірні факти і тлумачення, прошу до дискусії як у збірнику «Інтелігенція і влада», так у «Трудах Одеського національного політехнічного університету» чи на сторінках газет.

Джерела та література

1. История Одесского политехничного института: краткий истори­ческий очерк (1918-1968). — Изд-во Киевского ун-та, 1968. — с.

2. Див. В. И. Головань, С. В. Головань, Н. С. Жабокрицкий. Трерье артиллерийское (к истории Одесского Сергеевского артиллерий­ского училища). — Одесса, 1990. — 78 с.

3. Одеський політехнік. — 1991. — 17 мая.

4. Народний контроль. — 2006. — № 13. — июль.

5. Див. Труди учених Одесского политехнического университета, Одесса, 1995. — 263 с.

6. История Одесского политехнического в очерках. — Одесса: ОГПУ, 2000. — 340 с.

7. История Одесского политехнического института 1918-2003 в очер­ках. — Одесса: Астропринт, 2003. — 656 с.

8. Там само.

9. Одеський обласний державний архів. Ф.126. Оп. 1. Од. Збр. 9.

Анотації

Оборский Г. А. Слово о первом ректоре. (Постановка проблемы).

В данной статье автор анализирует историографию создания Одесского национального политехнического университета и ставит задачу по написанию научной истории ОНПУ.

Oborskyi G. O. The word about the first rector. (Problem setting).

In this article the author examines the historiography of the foun­dation of Odessa National Polytechnic University and sets the prob­lem of writing of the ONPU scientific history.


Похожие статьи