Головна Історія Інтелігенція і влада ДО ПИТАННЯ ПРО СТВОРЕННЯ ОБЛАСНИХ (КРАЙОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ (1989-1992 роки)
joomla
ДО ПИТАННЯ ПРО СТВОРЕННЯ ОБЛАСНИХ (КРАЙОВИХ) ОРГАНІЗАЦІЙ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ (1989-1992 роки)
Історія - Інтелігенція і влада

УДК 94(477):329.71НРУ“( 1989)1992”

Г. І. Гончарук

У статті розглядається історіографія Народного Руху України на рівні дисертаційних досліджень. З одинадцяти кандидатських дисертацій з історії Руху тільки три присвячені створенню та ді­яльності обласних (крайових) організацій НРУ. Викладено реко­мендації щодо подальшого вивчення минулого Руху.

Ключові слова: історія Народного Руху України, дисертації.

Народний Рух України як громадсько-політична організа­ція, а з 1993 року політична партія, у 2014 році відмічатиме своє 25-річчя. Це найстаріше легальне громадське і політичне угрупування, яке забезпечило ідеологічні, соціально-політичні передумови здобуття народом України державної незалежнос­ті. НРУ має значний досвід перемог, особливо у справі оволо­діння свідомістю громадян. Але неодноразово зазнавав гіркоту невдач. Тому мотивованим є науковий і політичний інтерес до минулого НРУ як у позитивному, так і негативному напрям­ках. Створення і діяльність НРУ впевнено увійшли в історію України періоду незалежності. Йому присвячуються статті в енциклопедіях, журналах, наукових збірниках. Відбулося вісім всеукраїнських наукових конференцій за однойменною назвою «Народний Рух України: місце в історії та політиці». У зв’язку з 20-річчям НРУ Інститут історії України НАН України провів круглий стіл «Народний Рух України: історія, ідеологія та по­літична еволюція. 1989-2009».

Безпосередньо історії Руху присвячено за всеукраїнським масштабом три монографії О. В. Гараня [1], В. В. Ковтуна [2], Г. І. Гончарука [3] та одинадцять кандидатських дисертацій: С. В. Бондарені [4], О. 3. Бураковського [5], Ю. В. Діденка [6], Н. М. Кіндрачук [7], М. С. Кучерук [8], О. В. Мардаренко [9], С. Л. Овсієнка [10], В. В. Піпаша [11], М. Г. Тиского [12], О. П. Шипотілової [13], О. А. Шановської [14]. Декілька ди­сертантів за результатами своїх здобутків видали монографії.

Це С. В. Бондаренко, Ю. В. Діденко, В. В. Піпаш, М. Г. Тис- кий, О. А. Шановська (у співавторстві з Г. І. Гончаруком).

Ще одна дисертація на здобуття наукового ступеня канди­дата історичних наук О. М. Козаченко «Громадсько-політична діяльність Народного Руху України на Одещині у 1989-1996 роках» прийнята спеціалізованою вченою радою до розгляду.

Цікава географія прояву уваги істориків до НРУ. З трьох монографій дві написано в Києві. Одна політологом О. В. Га - раньом, а друга письменником В. Г. Ковтуном. Маємо і відпо­відний підхід до історичних подій та документів про них. Одна дисертація написана в Києві політологом О. 3. Бураковським. У авторефераті сказано, що дисертація претендує на здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук. Але чи отримав дисертант вчений ступень, у нас відомостей немає. На вербаль­ному рівні існує інформація, що цього не сталося. По одній дисертації захищено вченим з Тернополя С. В. Бондаренком в Чернівцях, В. В. Піпашем в Ужгороді та М. Г. Тиским з Волині у Львові. Сім кандидатських дисертацій на теми історії НРУ написані на кафедрі історії та етнографії України Одеського на­ціонального політехнічного університету. З дев’яти всеукраїн­ських наукових конференцій, присвячених рухівській пробле­матиці, вісім проведено кафедрою історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету.

Зрозуміло, що в науці географічний фактор не може бути визначальним. Але над піднятою науковцями тематикою з ми­нулого НРУ поміркувати можемо. З 13 дисертаційних праць на рухівську тематику вісім присвячено загальній історії НРУ, пе­реважно написані на столичних документах, і тільки три — об­ласним організаціям: Волинській, Закарпатській та Миколаїв­ській. У 1989-1992 роках в Україні було створено 24 обласних та одна крайова організації.

На захисті дисертації О. П. Шипотілової в Миколаєві

21 жовтня 2013 року відбулася дискусія з питання, чи не до­статньо для дослідження історії НРУ 11 дисертаційних праць. Думки розійшлися. Автор цих рядків висловив позицію про те, що дослідження минулого і діяльності регіональних рухів варто продовжити. Як показали захищенні дисертації, кожна з обласних (крайових) організацій мають часто несхожий досвід, по-своєму результативний у змаганнях за політичну свідомість громадян. Вони мають свої ініціативи, свої здобутки, творчо підходили до виконання на місцях рішень з’їздів, ухвал Цен­трального проводу НРУ. Іншими словами, кожна організація має свою, властиву тільки їй історію, у тому числі і процес створення самої організації.

Для переконання у правдивості цих стверджень досить по­рівняти структури та висновки уже захищених дисертацій з проблеми виникнення обласних рухівських організацій.

В. В. Піпаш свою дисертацію «Громадсько-політична діяль­ність Народного Руху України наприкінці 1980-х — на почат­ку 1990-х рр.: закарпатський регіональний аспект» розділив та спрямував у три розділи: «Народний Рух України за перебу­дову як масова громадсько-політична організація», «Закарпат­ська крайова організація НРУ у вересні 1989 — січні 1991 рр.», «Боротьба за незалежність України: закарпатський контекст». У висновках автор виділяє п’ять етапів діяльності крайової ор­ганізації НРУ на зламі 80-90-х рр., а також головні напрямки та основні засоби ведення роботи. Тут сказано, що вплив крайо­вої організації на започаткування впровадження демократич­них перетворень був визначальним. Крайова організація сприя­ла відродженню історичної пам’яті та духовності українського народу, сталася легалізація греко-католицької конфесії тощо. Організація внесла свою лепту у здобуття незалежності та збе­реження соборності України, національно-демократичні сили, об’єднані в крайову організацію НРУ інші структури дали від­січ регіональному сепаратизму, зірвали його спробу перетво­рити Закарпаття у «республіку» на кшталт Придністровської Молдавської чи Абхазької. Разом з тим автор констатує, що Рух не зміг усунути від влади компартійну номенклатуру та забезпечити прихід до влади нового покоління демократично налаштованих політиків [11, 15].

Михайло Тиский у своїй дисертації «Народний Рух Украї­ни: Волинська регіональна організація на зламі 80-90-х років» значну увагу приділяє передумовам виникнення Руху, почи­наючи розглядати визвольний рух за незалежність України з української революції 1917-1920 рр. Значної уваги автор надає громадським організаціям, що безпосередньо діяли напередо­дні виникнення НРУ і навіть сприяли його зародженню. Окре­мо присвячуються розділи етапам становлення руху на Воли­ні та досліджується діяльність цього громадсько-політичного об’єднання. Серед 12 висновків є ствердження, що Волинський Рух брав участь в українізації релігійного життя краян, що ве­терани ОУН, У ПА брали активну участь в діяльності осередків регіональної організації.

Інша структура дисертації Олени Шипотілової «Громадсько - політична діяльність Народного Руху України на території Миколаївщини (1989-1996 рр.). Оснований зміст дослідження включає розділи «Участь активістів Миколаївщини в створенні Народного Руху України», який має підрозділ «Створення Ми­колаївської крайової організації Народного Руху України» та розділ «Головні напрямки діяльності Миколаївської крайової організації». Цей останній розділ має підрозділи «Миколаїв­ська крайова організація НРУ в боротьбі за незалежність Укра­їни», «Перетворення Народного Руху в партію та посилення роботи Миколаївського Руху», «Участь миколаївських рухів - ців у конституційному процесі» та «Просвітницько-благодійна діяльність Миколаївського крайового Руху». Серед шести об’ємних висновків є такий: «Наслідком злагодженої співпра­ці, продуманої агітаційної діяльності стало підтвердження ста­тусу незалежної суверенної держави на референдумі 1 грудня 1991 року, коли 89,45 % громадян Миколаївщини дали пози­тивну відповідь» [13, 15].

Наведу декілька прикладів. 13 серпня 1989 року у день установчої конференції Івано-Франківської обласної організа­ції НРУ помер один з організаторів Руху на Івано-Франківщині Роман Левицький, на якого напередодні було вчинено напад

1 завдано смертельних ран [15, 12]. 26 серпня 1989 року від­булася установча конференція Одеської обласної конференції Руху у Кишиневі через спротив місцевого керівництва [15, 12].

2 грудня 1989 року установча конференція Хмельницької об­ласної організації через заборону обкома партії відбулася в Ки­єві [15, 16]. Залишається не дослідженою діяльність Київської крайової організації Руху, головою якої був Сергій Головатий, Луганської крайової організації НРУ під керівництвом Олени Бондаренко, Канівської міськкрайової організації на чолі з Во­лодимиром Петренком тощо.

Наведене дозволяє зробити низку висновків. По-перше, істо­рія обласних (крайових) організацій НРУ — частина загальної історії Руху, а в ширшому значенні — складова політичної іс­торії відповідного регіону, а відповідно — історії України.

По-друге, виникнення та діяльність регіональних рухів - ських організацій — важливе надбання громадян України, передусім конкретних областей. Саме поява опозиційних тота­літарному, деспотичному режиму структур внесла помітне зру­шення у світогляді мешканців та народило надію на можливий його кінець.

По-третє, пропагандистська та агітаційна діяльність місцевих осередків НРУ формувала впевненість громадян у повалі колоні­альної влади. Кращим показником ефективності цієї діяльності маємо результати референдуму 1 грудня 1991 року, коли понад 90 відсотків українців висловились за незалежну Україну.

По-четверте, громадсько-політична організація НРУ успіш­но виконала свою історичну місію. Найяскравішим її досягнен­ням є проголошення незалежності України, яка була підтрима­на всіма політично свідомими громадянами.

П’ятим висновком є актуальність написання історії всіх без вийнятку обласних (крайових) рухівських організацій. За ре­зультатами їх діяльності це можуть бути дисертації, книги або брошури. У них мусять бути названі імена самовідданих ру - хівців, які відважилися виступити проти, здавалось би, вічної деспотії, що більше 70 років прикривала свої злодіяння гуман­ними лозунгами.

Побажання дослідження:

1) при визначенні територіального статусу організації — об­ласна чи крайова — слід керуватися статутом Народного Руху України не тільки редакції Установчого з’їзду, а редакціями наступних з’їздів. А ще слід пам’ятати: у проекті «Програми Народного Руху України», опублікованому 16 лютого 1989 року, у розділі «Організаційна структура та форми діяльнос­ті» чітко не визначені територіальні межі основних складових [15]. Тому організації, які створювались до Установчого з’їзду НРУ, формувались за адміністративно-територіальним принци­пом. У прийнятому статуті Руху визначається: «Територіально крайовий Народний Рух не обов’язково збігається з існуючим нині адміністративним поділом Української PCP» [16]. А Тре­тій з’їзд НРУ висловився за відповідність крайових організацій Руху адміністративному поділу Республіки [17, 28].

2) робота над дисертацією, так як і над кожною науковою працею, починається не з вивчення джерел, а з уже досягнуто­го іншими дослідниками в цьому напрямку, темі; ця послідов­ність мусить бути і в назвах першого розділу дисертації. Серед названих досліджень маємо різні назви: у одних назва першого розділу розпочинається «Історіографія і джерельна база», у ін­ших навпаки «Джерельна база та історіографія».

Отже, маємо підстави сподіватися, що написане про минуле Народного Руху України — не завершення досліджень, а тіль­ки початок.

Джерела та література

1. Гарань О. В. Убити дракона: 3 історії Руху та нових партій Укра­їни : [монографія] / Олексій Васильович Гарань. — К. : Либідь, 1993. — 198 с.

2. Ковтун В. Г. Історія Народного Руху України : [монографія] / Во­лодимир Гаврилович Ковтун. — К. : Факт, 1999. — 407 с.

3. Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія : [монографія] / Гри­горій Іванович Гончарук. — Одеса : Астропринт, 1997. — 380 с.

4. Бондаренко С. В. Народний Рух України та його роль у національно-політичному житті наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX століття : автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Сергій Васильович Бондаренко ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федь - ковича. — Чернівці, 2006. — 20 с.

5. Бураковський О. 3. Історія Ради Національностей Народного Руху України, 1989-1993 рр. Політологічний аналіз : автореф. дис. ... канд. політ, наук: 23.00.02 / Олександр Залманович Бу­раковський ; НАН України. Ін-т політ, і етнонац. дослідж. — К., 1999. — 20 с.

6. Діденко Ю. В. Народний Рух у державотворчих процесах України (1989-2002 рр.) : автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Юрій Володмирович Діденко ; Чорноморський держ. ун-т ім. Петра Мо­гили. — Миколаїв, 2009. — 19 с.

7. Кіндрачук Н. М. Боротьба Народного Руху України за незалеж­ність України: 1989-1991 рр. : автореф. дис. ... канд. іст. наук:

7.0. 01 / Надія Мирославівна Кіндрачук ; Одес. нац. ун-т. ім.

І. І. Мечникова. — Одеса, 2010. — 16 с.

8. Кучерук М. С. Роль народного руху України в об’єднанні національно-демократичних сил у проведенні внутрішньої політи­ки держави (2002-2009 рр.) : авт. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Марина Сергіївна Кучерук ; Одес. нац. ун-т. ім. І. І. Мечнико­ва. — Одеса, 2013. — 15 с.

9. Мардаренко О. В. Українсько-російські відносини у політичній діяльності народного руху України (1989-1998 рр.) : автореф.

Дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Олена Вікторівна Мардаренко ; Одес. нац. ун-т. ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2007. — 19 с.

10. Овсієнко С. Л. Діяльність Народного Руху України в умовах вну­трішньопартійної кризи (1997-2002 рр.) : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Станіслав Леонідович Овсієнко ; Одес. нац. ун-т. ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2008. — 18 с.

11. Піпаш В. В. Громадсько-політична діяльність Народного Руху України наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр.: закарпат­ський регіональний аспект : автореф. дис. ... канд. іст. наук :

07.0. 01 / Володмир Васильович Піпаш ; Ужгородський нац. ун-т. — Ужгород, 2009. — 20 с.

12. Тиский М. Г. Народний Рух України: Волинська регіональна орга­нізація на зламі 80-90-х років : автореф. дис. ... канд. іст. наук :

07.0. 01 / Михайло Григорович Тиский ; НАН України. Ін-т укра­їнознавства ім. І. Крип’якевича. — Л., 2005. — 20 с.

13. Шипотілова О. П. Громадсько-політична діяльність Народного Руху України на території Миколаївщини (1989-1998 рр.) : авто­реф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Олена Павлівна Шипоті­лова ; Миколаївськ. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. — Мико­лаїв, 2013. — 20 с.

14. Шановська О. А. Діяльність Народного Руху України з розробки національної програми та практичного втілення її в процесі дер­жавотворення (1989-1996 рр.) : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Олена Андріївна Шановська; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечнико­ва. — Одеса, 2003. — 208 с.

15. Літературна Україна. — 1989. — 16 лютого.

16. Літературна Україна. — 1989, — 28 вересня.

17. III Всеукраїнські Збори Народного Руху України. 28 лютого — 1 березня 1992 року. — Київ, 1995.

Анотації

Гончарук Г. И. К вопросу о создании областных (краевых) ор­ганизаций Народного Руха Украины (1989—1992).

В статье рассматривается историография Народного Руха Укра­ины на уровне диссертационных исследований. Из одиннадцати кандидатских диссертаций по истории Руха только три посвящены созданию и деятельности областных (краевых) организаций НРУ. Изложены рекомендации по дальнейшему изучению прошлого Руха.

Ключевые слова: история Народного Руху Украины, диссер­тации.

Goncharuk G. I. To the Question of creation of the regional (ter­ritorial) organizations of People’s Ruch of Ukraine (1989—1992)

The article considers historiography of the People’s Ruch on the dissertational level. Only three dissertations out of eleven on this topic are devoted to the creation and activity of regional (territorial) organizations of PRU. Some recommendations on further analysis of Ruch’s past are given.

Key words: History of Narodny Ruch of Ukraine, dissertation.

Надійшла до редакції 16 жовтня 2013 p.

Похожие статьи