О. О. Пшенишна

Українська держава на сьогодні має складну, історично складену етнічну структуру, і розвиток етнополітичних до­сліджень є важливим елементом сучасного державотворення. Історіографія етнонаціональних процесів України в XXI ст. належить на сьогодні до актуальних та суспільно вагомих на­прямів дослідження та розвитку історичної та етнологічної наук.

Тому і актуальність теми дослідження обґрунтовується не­обхідністю вивчення життєдіяльності чеської меншини на Во­лині, особливо І пол. XX ст. Це зумовлюється тим, що істори - ко-етнологічні праці, починаючи з радянського періоду (аж до 90-х рр. XX ст.), лише частково простежують тенденції наці­ональної політики владних структур щодо етнічних меншин. Проблематика дослідження даного питання полягає в тому, що офіційна ідеологія мала своє бачення певних історичних проце­сів. Це зумовлювало те, що дослідникам диктувалися темати­ка, напрями та методологія їх дослідження.

Метою статті є дослідження історіографії, пов’язаної з висві­тленням життя чеської общини Волині І пол. XX ст. Завдання даної статті полягає в спробі проаналізувати літературу, при­свячену цій проблемі, а також виділити етапи її дослідження у вітчизняній історіографії.

Історія етнічних меншин України вивчалася вченими ще в дореволюційний час. Зокрема, помітними є праці таких чесь­ких дослідників, як М. Немечика та В. Оліфа. Вони відкинули певною мірою ідеалізоване зображення чехів у Росії як єдиних носіїв передової культури у побуті й господарстві. В їх працях міститься важливий фактичний матеріал про життя чехів на Волині — про їх побут, звичаї та відносини з місцевим насе­ленням [1].

Під час революції питанням дослідження життя волинських чехів не приділялося достатньої уваги. Цей період не був на­сичений науковими працями чи ґрунтовними дослідженнями. Відомості з історії чехів носили більш оглядовий і статистич­ний характер.

Після революційних подій 1917-1920 рр. дослідники пове­рнулися до вивчення цієї проблеми. Те, що в радянській істо­ріографії міжвоєнного періоду проблемам історії національних меншин приділялося багато уваги, пояснюється утвердженням сталінського партійно-тоталітарного режиму, й тим, що знач­на частина колишньої Волинської губернії ввійшла до складу Польщі. Радянський уряд намагався довести, що Волинь іс­торично належить Російській державі. Тому радянські вчені плідно почали займатися питаннями чеської етнічної меншини Волині. Однак, дослідження національних меншин тієї части­ни, яка перебувала у складі Волинського воєводства під владою Польщі, здійснювала також і польська історіографія 20-30 рр. XX ст. Зокрема, можна виділити науковий доробок 3. Ціхо - цької. Автор детально розглядає причини еміграції чехів на Волинь та заснування їх поселень [2].

В 20 - х рр. XX ст. у Празі була створена спеціальна група для вивчення чеського та словацького життя за кордоном, яка видавала журнал “Nase Zahranizi”, де публікувалися матеріали з історії, в тому числі і волинських чехів [1].

У радянській історіографії міжвоєнного періоду також з’яви­вся ряд наукових праць, які торкалися історії чеської колоніза­ції Волині. Серед них варто виділити науковий доробок відомого славіста, уродженця Житомирщини, професора Є. А. Рихліка. Його життю й діяльності присвячене дослідження М. Ю. Кост­риці, який зазначає, що в 1919 р. вчений повернувся до Києва з Росії, де його обрали доцентом кафедри слов’янської філоло­гії першого Українського державного університету, а згодом — комісаром вузу [4]. В 1920 році Є. А. Рихлік став членом Ет­нографічної комісії Всеукраїнської Академії наук (ВУАН). У цьому ж році він досліджував на Волині побут і культуру чеських колоністів. Вчений зібрав унікальний матеріал, який згодом був переданий на зберігання до ВУАНу [5].

Проблемам історії чеської етнічної групи присвятив свою працю діяч “Товариства дослідників Волині”, відомий етнограф і фольклорист В. Кравченко. Проте, в своєму дослідженні автор залишив поза увагою релігійне життя чехів та політику царсь­кого уряду щодо колоністів [6].

У післявоєнний період історіографічний огляд праць про че­ських колоністів зводиться фактично до узагальнюючих дослі­джень з питань етнічного складу народонаселення в окремих регіонах України.

Огляд періодичних видань теж констатує майже повну від­сутність досліджень життя чеської етнічної меншини. У пер­шу чергу, це пов’язано з еміграцією чехів на Батьківщину. За даними, які наводить І. Гофман у своїй праці “Чехи Волині. Основні відомості”, до 1950 р. 202 526 чехів повернулося до Чехословаччини [7]. Дослідження чеської меншини мали в основному статистичний характер. Висвітлювалися лише по­дії, які підтверджували “взаємну дружбу і братню любов між слов’янськими народами”. Серед них були повідомлення про утворення Спілки друзів СРСР у Празі [8], та про взаємовідві - дування Чехословаччини та Радянського Союзу керівниками обох держав [9]. У радянській пресі також широко висвітлю­валася інформація про угоду Чехословаччини з СРСР щодо об­міну населенням [10]. І лише поодинокі згадки можна знайти про чехів Волині. Періодика того періоду носила упереджений та заідеологізований характер і стосувалася лише зовнішньої “братньої” політики СРСР, тому дослідження цих питань на сьогодні потребує більш критичного та виваженого підходу.

У 70-х роках XX ст. у радянській історіографії спостерігаєть­ся зростання інтересу до вивчення історії чеського населення в Україні. Зокрема, над цими питаннями працювала Ж. Ковба. У своїй дисертації автор ґрунтовно аналізує причини чеської еміграції в Україну, висвітлює господарське та культурне жит­тя чехів. Проте поза увагою залишився релігійний аспект цього питання. Дослідження досить широкого регіонального діапазо­ну чеської національної меншини не дозволило Ж. Ковбі роз­крити особливості чеської еміграції в окремі регіони країни, у тому числі й Волинський [11].

В період 80-90-х рр. вчені активізували дослідження з істо­рії етнічних груп. Цим питанням присвячена, наприклад, дисе­ртація В. Надольської, в якій міститься великий статистичний та фактичний матеріал про території найбільшого розселення чехів, їх соціальний склад. Однак дослідниця, вивчаючи одно­часно історію декількох етнічних груп, не змогла детальніше висвітлити питання чеської еміграції, її культурне і релігійне життя [12].

Кінець 90-х рр. став періодом пожвавлення краєзнавчого до­слідження. У цей час відбувся ряд краєзнавчих конференцій, у яких і висвітлювались питання, пов’язані з життям чехів на Волині. В публікаціях Л. Потапчука [13], М. Костриці [14], Г. Мокрицького [15], А. Хоренкова [16], Ю. Луцького [17],

О. Суліменка [18], Г. Шпиталенко [19], Н. Надольської [20] та ін. наводилися нові фактичні, статистичні дані та архівні документи. Наприклад, Г. Мокрицький у своїх краєзнавчих дослідженнях велику увагу приділяв діяльності крошнянської чеської школи в м. Житомирі. Історії її виникнення й розвитку присвячена стаття, в якій мова йде про засновників цієї школи (родина Малі) й про те, що школа була церковно-приходська й відкрита з метою розповсюдження серед чехів православної віри [21].

Г. Шпиталенко досить ґрунтовно висвітлила громадське життя чеських поселенців на Волині, однак її праця охоплює в основному кінець ХІХ ст., а от перші роки ХХ ст. згадуються автором не досить широко [22].

Проте, таких досліджень не досить багато, тому що пріори­тетне місце відводилося питанням розвитку євреїв і поляків. Натомість життя інших національних груп, зокрема й чехів, висвітлено недостатньо. На жаль, всі наукові дослідження того періоду обмежені хронологічними межами лише до 30-х рр. ХХ ст.

Сучасний науковець О. Даниленко говорить про вагоме до­слідження в розвитку історіографічного аспекту даного питан­ня у праці В. Трощинського “Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище”. У ній ав­тор, зробивши узагальнюючий аналіз історії політичних течій української еміграції міжвоєнного періоду, дійшов висновку, що культурно-освітній та громадський розвиток чеської етніч­ної меншини на Волині знаходився на належному рівні [23].

На сучасному етапі питаннями дослідження національних меншин займається О. Рафальський. У своїй праці “Національ­ні меншини України у ХХ ст. (Історіографічний нарис)” автор значну увагу приділяє й чеській меншині, досліджуючи про­блеми її соціально-економічного та суспільно-політичного жит­тя, починаючи ще з часів Російської імперії і аж до сьогоден­ня. Значну увагу О. Рафальський приділяє періоду революції 1917 р. та ґрунтовно висвітлює політику радянського уряду в 20-30-х рр. XX ст. щодо національних меншин, у тому чис­лі й чеських. Дослідження долі національних меншин під час Другої світової війни та у повоєнні роки представлено і підтве­рджено великою кількістю архівних матеріалів. Проте, у праці значна увага звернена на інші етнічні групи, а чеська меншина більшою мірою висвітлена загальнофактично та в статистичних даних [24].

Суттєвий внесок у вивчення історії чеської етнічної менши­ни зробили члени “Товариства чехів Волині”, яке було утво­рене в 1990 р. у Чехії. Очолював групу дослідників — І. Го­фман, ними була складена “Історична мапа чеських поселень Волині”. В своїй праці “Чехи на Волині. Основні відомості”

І. Гофман подав загальні статистичні дані розселення чехів з наочними даними у вигляді карт і таблиць. Автор подав зага­льні відомості про чеську освіту (чеські школи, гуртки, місце їх розташування), вміщений матеріал про роль і внесок чехів під час Першої та Другої світових війн. В праці наведені дані щодо еміграції чехів в 40-50-х рр. на Батьківщину [25].

Окреме місце в історіографії чеської етнічної меншини на Волині посідають дисертаційні дослідження. Так, питаннями чеської еміграції в Україну опікувалася Ж. Ковба, присвяти­вши цьому свою кандидатську дисертацію “Чешская эмигра­ция на Украине во второй половине XX — начале XXI вв.”. У ній автор простежила причини, умови і сам процес міграції чехів на Волинь [26]. Соціально-економічне і духовне життя волинських чехів (др. пол. XIX — поч. XX ст.) розглядається у дисертаційній роботі Г. Шпиталенко. Автор досліджує і ана­лізує діяльність чехів та їх духовний розвиток, підтверджує це ґрунтовними архівними дослідженнями [27]. Дисертаційна праця С. Шульги “Чеська община на Волині (в 20-30-ті рр. XX ст.)” — присвячена життю чехів у міжвоєнний період. В роботі досліджені головні аспекти розвитку чеської етнічної меншини в соціально-економічному і духовному житті місцево­го населення 20-30-х рр. [28].

На сьогодні вийшов у світ ряд монографій, присвячених на­ціональним меншинам Волині. Не були залишені поза увагою і чехи, хоча дослідження їх історії носить фрагментарний харак­тер. Серед найновіших досліджень варто також згадати працю Н. Сейко “Доброчинність у сфері освіти України (XIX — поч.

XX ст.) Київський округ” [29], у якій висвітлено рівень освіти чехів в кінці XIX — на поч. XX ст., що є важливим аспектом при дослідженні духовного життя чехів Волині [30].

Таким чином, можна виділити основні етапи висвітлення даної проблематики в історичній літературі: 1) перші роки XX ст. і до 1917 р. — найменш науково досліджений та пред­ставлений в основному працями чеських дослідників; 2) період 1917-1920 рр. характеризується переважно статистичним ха­рактером наявних джерел; 3) міжвоєнний період носить більш розгорнутий науковий характер, причому до досліджень залу­чаються як чеські представники, так і польська історіографія; 4) в 50-80-і рр. активізуються дослідження з історії етнічних груп, з’являються фактичні, статистичні дані, перші дисерта­ції; 5) з 90-х рр. і до сьогодення приділяється належна увага національним меншинам, зокрема чеській, проводиться ряд краєзнавчих конференцій, урізноманітнюється тематика дослі­дження, відбувається більш критичне і наукове переосмислен­ня даних про етнічні меншини Волині.

Отже, проаналізувавши джерела дослідження з історії чесь­кої меншини Волині, можна зробити висновок, що демографіч­ні та міграційні процеси, політичне і культурне життя чеського етносу висвітлено фрагментарно. Особливу увагу слід звернути на наслідки ідеологічних репресій періоду сталінізму та повоєн­них років на суспільно-політичне і культурне життя чехів. Це питання потребує подальших більш ґрунтовних досліджень.

Джерела та література

1. Шпиталенко Г. А. Соціально-економічне і духовне життя чехів Во­лині (др. пол. XIX — поч. XX ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07.00.01 — Історія України. Прикарп. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 21 с.

2. Шульга С. А. Чеська община на Волині (в 20-30-ті рр. XX ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07.00.02 — Всесвітня історія. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1998. — 16 с.

3. Шпиталенко Г. А. Соціально-економічне і духовне життя чехів Во­лині (др. пол. XIX — поч. XX ст.): Автореф. дис канд. іст. наук

/ 07.00.01 — Історія України. Прикарп. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 21 с.

4. Костриця М. Життя і смерть професора Є. А. Рихліка // Націона­льні меншини Правобережної України. Історія і сучасність: Нау­ковий збірник: Серія “Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині”. — Т. 18. — Житомир: Волинь, 1998. — 164 с.

Б. Костриця М. Життя і смерть професора Є. А. Рихліка // Націона­льні меншини Правобережної України. Історія і сучасність: Нау­ковий збірник: Серія “Праці Житомирського науково-краєзнавчо­го товариства дослідниківВолині”. — Т. 18. — Житомир: Волинь, 1998. — 165 с.

6. Шпиталенко Г. А. Соціально-економічне і духовне життя чехів Во­лині (др. пол. ХІХ — поч. XX ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07.00.01 — Історія України. Прикарп. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 21 с.

7. Гофман І. Чехи на Волині. Основні відомості. — Прага, 1998. — 4 с.

8.3бори членів Спілки друзів СРСР у Празі // Радянська Житомир­щина. — 1945. — № 213. — С. 2.

4. Промова глави делегації Законодавчих національних зборів І. Ді - віда про схожу долю українського і чехословацького народів // Радянська Житомирщина. — 1946. — № 242. — С. 2.

5. Суліменко О. Чехи Волині на початку XX ст. // Горошківщина крізь призму століть. Тези наукової краєзнавчої конференції, при­свяченої 450-річчю Володар-Волинська. — В. — Волинськ. — Жи- томир,1995. — 179с.

6. Ковба Ж. М. Чешская эмиграция на Украине во второй половине XX — начале XX в. Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07. 00. 02 — Всесвітня історія. Львівський інститут ім. І. Стефаника. — Львів, 1974. — 7с.

7. Надольська Н. Національні меншини на Волині (середина XІX — початок XX ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07. 00. 01 — Історія України. Волинський ун-т ім. Л. Українки. — Луцьк, 1996. — 16 с

8. Потапчук Л., Комар В., Савчук О. З історії чеських та німецьких поселень на Волині у міжвоєнний період // Національні менши­ни Правобережної України. Історія і сучасність: Науковий збір­ник: Серія “Праці Житомирського науково-краєзнавчого товари­ства дослідників Волині”. — Т. 18. — Житомир: Волинь, 1998. — 226 с.

9. Костриця М. Життя і смерть професора Є. А. Рихліка // Націона­льні меншини Правобережної України. Історія і сучасність: Нау­ковий збірник: Серія “Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині”. — Т. 18. — Житомир: Волинь, 1998. — 226 с.

10.Мокрицький Г. Крошнянська чеська школа в Житомирі. Сторінки історії: від відкриття до занепаду // Національні меншини Право­бережної України. Історія і сучасність: Науковий збірник: Серія “Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідни­ків Волині”. — Т. 18. — Житомир: Волинь, 1998. — 226 с.

11. Хоренков А. Волинські чехи. Картина з життя переселенців у 1862 — 1947 рр. // Житичі. — 2002. — №5. — с. 7

12. Луцький Ю. Вплив на структуру та інтереси чеського етносу в Україні революційно-воєнних подій 1917 — 1918 рр. // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педуніверситету: Істори­чні науки. — Кам’янець-Подільский, 1999. — Т. 3 (5). — С. 275.

13. Суліменко О. Чехи Волині на початку ХХ ст. // Горошківщина крізь призму століть. Тези наукової краєзнавчої конференції, при­свяченої 450-річчю Володар-Волинська. — В. — Волинськ. — Жи - томир,1995. — 179с.

14. Шпиталенко Г. Громадське і культурне життя чеських поселенців на Волині у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. // Етно- соціальні процеси на Правобережній Україні: минуле і сучасне. Науковий збірник. — Київ — Житомир: Поліграфічний центр Жи­томирського педінституту, 1998. — 78 с.

15. Надольська Н. Чеські господарства Волинської губернії у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття // Житомирщина крізь призму століть: Науковий збірник / Відпов. редак. М. Ю. Костри­ця. — Житомир: Журфонд, 1997. — 192 с.

16. Мокрицький В., Сніжко С. Перша школа на Крошні: 110 років історії. (Від церковно-парафіяльної до міської загальноосвітньої № 16) / Серія “Пам’ятки рідного міста”. — Кн. 7. — Житомир: Волинь, 1999. — 154-157 с.

17. Шпиталенко Г. Громадське і культурне життя чеських поселенців на Волині у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. // Етно - соціальні процеси на Правобережній Україні: минуле і сучасне. Науковий збірник. — Київ — Житомир: Поліграфічний центр Жи­томирського педінституту, 1998. — 75-77с.

18. Даниленко О. Формування українського емігрантського середови­ща в Чехословаччині (1920-ті рр.) // Часопис української історії: Збірник наукових статей. — К., 2006. — Вип. 5. — 107 с.

19. Рафальський О. Національні меншини України у ХХ ст. Історіо­графічний нарис. — К.: Полюс, 2000. — 446 с.

20. Гофман І. Чехи на Волині. Основні відомості. — Прага, 1998. — 34 с.

21. Ковба Ж. М. Чешская эмиграция на Украине во второй половине

ХХ — начале ХХІ вв. Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07. 00. 02 — Всесвітня історія. Львівський інститут ім. І. Стефаника. — Львів, 1974. — 7 с.

22. Шпиталенко Г. А. Соціально-економічне і духовне життя чехів Во­лині (др. пол. ХІХ — поч. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07. 00. 01 — Історія України. Прикарп. ун-т ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 21 с.

23. Шульга С. А. Чеська община на Волині (в 20-30-ті рр. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / 07. 00. 02 — Всесвітня історія. Чернівецький держ. ун-т ім. Ю. Федьковича. — Чернівці, 1998. — 16 с.

24. Рафальський О. Національні меншини України у XX ст. Історіо­графічний нарис. — К.: Полюс, 2000. — 446 с.

25. Рафальський О. Національні меншини України у XX ст. Історіо­графічний нарис. — К.: Полюс, 2000. — 282-283 с.

Анотації

Пшенишна Е. А. Чешские общины Волыни: из истории иссле­дования первой половины XX века.

В статье рассматривается историография чешских этнических меньшинств Волыни в первой половине XX века. Автор анализи­рует литературу, посвященную данной проблеме, определяет основ­ные этапы ее исследования в отечественной историографии.

Pshenishna H. A. The Czech ethnic minority in Volyn: from the history of scientific research of the first half of the 20th century.

The historiography of the Czech ethnic minority in Volyn of the first half of the 20th century is examined in this article. The author analyzes the literature devoted to this problem, and defines the main stages of its scientific research in native historiography.