Головна Історія Інтелігенція і влада АРХІВНІ ТА ОПУБЛІКОВАНІ ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВНУТРІШНЬОПАРТІЙНОЇ КРИЗИ (1997-2002 рр.)
joomla
АРХІВНІ ТА ОПУБЛІКОВАНІ ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРИ ВИВЧЕННІ ДІЯЛЬНОСТІ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВНУТРІШНЬОПАРТІЙНОЇ КРИЗИ (1997-2002 рр.)
Історія - Інтелігенція і влада

С. Л. Овсієнко, О. В. Мардаренко

Ключові слова: архівні матеріали, опубліковані документи, джерельна база, діяльність НРУ, внутрішньопартійна криза, роз­кол.

Ключевые слова: архивные материалы, опубликованные доку­менты, источниковедческая база, деятельность НРУ, внутрипар­тийный кризис, раскол.

Key words: archives, published documents, sources base, NRU ac­tivity, party crisis, split.

Вітчизняні державотворчі процеси зумовлюють потребу у до­слідженні діяльності політичних партій, внесок яких у станов­ленні Української держави є суттєвим. В цьому аспекті потре­бує детального вивчення та висвітлення діяльність Народного Руху України (НРУ), який відіграв важливу роль у суспільно - політичному житті України, в змаганнях за її незалежність. Проте внутрішньопартійні процеси, які відбувалися усередині Народного Руху в кінці XX — початку XXI ст., вплинули на діяльність партії, негативно позначилися на її позиціях. Тому необхідним є виважене осмислення організаційної еволюції Руху, досвід якого є досить повчальним для сьогодення за умов становлення та розвитку партійної системи в Україні.

Для проведення ґрунтовного аналізу діяльності НРУ в умо­вах внутрішньопартійної кризи (1997-2002 рр.) були залучені архівні та опубліковані документи і матеріали. Тому метою даної праці є дослідження зазначених видів джерел, які до­помагають всебічно відобразити визначені аспекти проблеми: внутрішньопартійна криза в НРУ у 1999 р., її причини та на­слідки; практична діяльність Руху у 1997-2002 рр., складни­ками якої було проведення громадсько-політичних акцій та за­ходів, розробка законопроектів у парламенті України третього скликання та реалізація програмних цілей, рухівська парла­ментська (1998 р., 2002 р.) і президентська (1999 р.) виборчі кампанії, стосунки з іншими націонал-демократичними парті­ями. Порушена в назві проблема не була об’єктом наукового спостереження.

Основна кількість документів зосереджена в архівах. Діло­водні за своїм характером матеріали архівних фондів висвіт­люють різні аспекти діяльності НРУ, фактологічно доводять до висновків та підтверджень наукових положень дослідників історії НРУ.

Для виконання порушених завдань було використано мате­ріали Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), фонди якого (Ф. 270. Громадське об’єднання — Народний Рух України (1989); Народний Рух України. Офіційні документи і матеріали) містять інформацію про створення НРУ, діяльність ЦП та місцевих рухівських осе­редків до середини 1998 р. Виявлено документи та матеріали щодо проекту Програми НРУ, його Установчого з’їзду, заяви, звернення, ухвали, листи трудових колективів, окремих грома­дян, вихідні листи місцевих осередків Руху до владних та інших установ, виборчі програми, які допомагають встановити част­ково причини кризи в НРУ, з’ясувати оцінку Народним Рухом суспільно-політичного та економічного становища в Україні. За­вдяки їм вдалося детально розкрити такі аспекти проблеми, як участь Руху у реформуванні виборчої системи України, підготов­ці до виборів до Верховної Ради (ВР) третього скликання (про створення виборчого штабу, цілі та заходи НРУ, організаційні зміни та стосунки з громадськими організаціями), проведення громадсько-політичних заходів з організаційних та інших пи­тань діяльності НРУ, допомога у вирішенні особистих питань громадян, участь у семінарах (з питань партійного будівництва), акціях (вшанування жертв голодоморів, «Портрет України»).

Проаналізовані матеріали (протоколи виборчих комісій, ви­сновки, довідки, постанови, витяги зі стенограм, статистичні відомості, листи, пропозиції, списки народних депутатів Укра­їни, обраних у 1994-1997 рр., та відомості про них, заяви, де­кларації, виборчі програми) Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВ Украї­ни) (Ф. 1. Верховна Рада Української РСР. Центральна виборча комісія по виборах Президента України та з всеукраїнського референдуму; Верховна Рада України. Центральна комісія з всеукраїнського референдуму; Ф. Р-1. Верховна Рада Укра­їни; Верховна Рада України. Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів України; Верховна Рада України. Центральна виборча комісія по виборах Президента України) розширюють знання про діяльність НРУ в попередні роки його існування. Дослідником були виокремлені документи, які роз­кривають такі питання, як цілі НРУ за перебудову (Програма), структура (Статут НРУ за перебудову (1989 р.), участь НРУ у виборчій кампанії 1991 р. (висунення В. Чорновола кандида­том у Президенти України), заходи щодо проведення Рухом всеукраїнського референдуму у 1992 р., участь НРУ у виборах до ВР у 1994 р. Існують загальні відомості про процес при­йняття нового Закону про вибори народних депутатів у 1997 р. Сумним фактом залишається те, що до державних архівів ру - хівські документи 1999-2002 рр. не надійшли.

Особливе значення для всебічного дослідження теми мають матеріали Архіву Центрального Проводу НРУ, поруч з яки­ми збереглися документи крайових Рухів. Об’єктивному до­слідженню причин «розколу» в НРУ допомагають документи: редакції Статуту НРУ, заяви, ухвали, звернення, резолюції, витяги з протоколів, статистичні таблиці, матеріали преси. Вони дозволяють уявити ситуацію в партії в 1997-1999 рр.: точки зору «костенківців» та «чорноволівців», дії опонентів у вирішенні проблеми «розколу», легітимності обох частин НРУ, становище в крайових організаціях Руху після смерті В. Чор- новола. Завдяки їм вдалося розкрити окремі напрямки роботи керівних органів партії та ряд недосліджених або недостатньо вивчених аспектів: виборча кампанія Руху 1999 р. та пробле­ма об’єднання націонал-демократів, створення УНР, НРУ(є) та їх роль у вирішенні проблеми «розколу», вплив «розколу» на політичний статус Руху, об’єднання Руху як проблеми кон­солідації націонал-демократів, вплив політичних подій (пре­зидентські вибори, «касетний скандал», звільнення з посади Прем’єр-міністра України В. Ющенка, парламентські вибори 2002 р.) на внутрішню ситуацію в НРУ, проблему подолання наслідків «розколу» та участь рухівців у політичному житті країни. Документи НРУ, що зібрані в архівах партії, містять важливі для дослідження матеріали сесій ВР та інформацію про діяльність фракції НРУ у ВР, участь Руху у суспільно - політичних акціях та заходах.

Щоправда, частину документів («звернення», «відкриті лис­ти», «доповіді» тощо) не можна вважати за достовірні факто­логічні джерела, тому що в них присутні суб’єктивізм, емоцій­ність. Утім, завдяки цим проявам, проаналізована інформація, яка в більшості не помітна, хоча її відповідність теж може ви­кликати сумніви. Мають місце також суперечливі трактування одних і тих же подій у різних джерелах, особливо це стосуєть­ся матеріалів крайових Рухів. За таких обставин виникають ускладнення в оцінках певних подій.

Однак суттєвий недолік архіву — відсутність належної сис­тематизації документів. В поточних архівах крайових органі­зацій НРУ документи були практично не придатні для робо­ти дослідника (хоча їх наукова цінність є досить великою для вивчення даної проблеми). Потрібні документи виокремлені з загальної маси та систематизовані по справах: використано хронологічний підхід (наприклад: 1989 р. (виникнення НРУ за перебудову) — справа № 1, 1990 р. — справа № 2, 1991 р. — № 3...).

Разом з тим, слід зазначити: розкольницькі процеси завдали непоправної шкоди архівній справі. Деяку частину архівів як у Центральному Проводі, так і у низових (крайових, міських, районних) організаціях взяли люди, які залишили Рух, хтось скористався ситуацією, щоб привласнити партійні документи, або знищити ті з них, які могли бути незручними для цих осіб. Серед поточних архівів партійних структур НРУ у найкращому стані знаходяться матеріали тих організацій, що утримались від «розколу». До них насамперед слід віднести Миколаївську кра­йову організацію (МКО, голова Ю. Діденко), Канівську міську організацію (Канів. МО, голова В. Петренко), а також Одеську КО (ОКО, голова Г. Щипківський) та Закарпатську КО (Зак. КО НРУ, колишній голова В. Піпаш).

З наступної групи джерел особливе значення для досліджен­ня має Статут НРУ різних редакцій. Цей документ, що регулює відносини всередині партії, дозволяє проаналізувати структуру НРУ. Статут НРУ був затверджений рішенням IV Зборів НРУ 6 грудня 1992 р., до якого постійно вносилися зміни і допо­внення на V Зборах НРУ 17 грудня 1995 р., VII Зборах НРУ 28 жовтня 1997 р., IX Зборах НРУ (другий етап) 7 березня 1999 р., X Зборах НРУ 14 травня 1999 р.

Досліджено редакції Статуту НРУ, зміни до якого були прийняті на VII та X Зборах НРУ [1; 2]. Проблема змін та доповнень до Статуту завжди супроводжувалась гострими вну­трішньопартійними суперечностями. Напередодні «розколу» у 1999 р. ця проблема знову стала актуальною. В. Чорновіл вважав, що за структурою Рух залишався не партією, а де­централізованою громадською організацією, тому намагався внести ряд змін до Статуту. На думку «опозиції», ці зміни мо­гли призвести до зосередження всієї повноти партійної влади у Голови НРУ. Тобто потреба внесення змін та доповнень до Статуту також стала свого роду складником причин конфлікту та «розколу». Аналіз проблеми легітимності обох частин Руху (невизначеність у розподілі функцій вищих органів партії) за­свідчив необхідність змін. Однак зміни до Статуту намагала­ся провести й «опозиція» (виведення фракції з-під контролю партії). Статут, затверджений на X Зборах НРУ, виправив недоліки, які створювали труднощі під час відкритого етапу «розколу»: уточнення щодо скликання Зборів (у тому числі по­зачергових), положення про фракцію, поява замість Президії ЦП Політичної Ради (ПР). Впроваджені зміни та доповнення (особливо поява ПР) були негативно сприйняті в деяких кра­йових організаціях НРУ.

Цінними джерелами є видання: «Національні відносини в Україні у XX ст.» (1994), підготовлене колективом авто­рів під редакцією М. Панчука і I. Кураса; «Національні про­цеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали» (1997) за редакцією В. Панібудьласки; «Україна в XX ст. (1900-2000): Збірник документів і матеріалів» (2000), упоряд­кований А. Слюсаренком, В. Гусєвим, В. Ковалем та іншими [3; 4; 5; 6]. Вони репрезентують багатоманітний матеріал (до­кументи, фрагменти літописів, наукові дослідження, історичні розвідки, статистичні дані, матеріали преси) з історії Украї­ни, національно-визвольного руху та з історії Народного Руху. Аналіз зазначених видань дозволив простежити закономірнос­ті появи широкої палітри політичних партій і рухів у кінці 80-х — на початку 90-х рр. XX ст.

Виразником державотворчих ініціатив НРУ була його пар­ламентська фракція. Матеріали про роботу фракції Руху у за­конодавчому органі влади друкувались у Відомостях Верховної Ради України, Бюлетнях Верховної Ради України та у систе­матизованих збірниках «Законотворча діяльність за період 1-5 сесій III скликання Верховної Ради України, Фракція Народ­ного Руху України» [8] та «Законотворча діяльність за період 1-7 сесій III скликання Верховної Ради України, Фракція На­родного Руху України» [9], а також розміщені на офіційних веб-сайтах українського парламенту (Www. rada. gov. ua), НРУ (Www. nru. org. ua), УНР (Www. unp-ua. org.). Вони розкривають такі аспекти досліження, як законодавча активність депутатів - рухівців у профільних комітетах та підкомітетах ВР третього скликання, виступи з законодавчими ініціативами та пропо­зиціями з проблем, що потребували невідкладного вирішення (вияснилось про значне збільшення по відношенню до діяль­ності в парламентах I та II скликань кількості законодавчих ініціатив з соціально-економічних питань; подаються відомості про роль окремих осіб у складанні певного акту), розбіжності серед рухівців щодо прийняття необхідних законопроектів, на­приклад, про «Нафтогаз України», що стало однією з причин «розколу» НРУ; участь у спеціальних та слідчих комісіях ВР з вирішення нагальних державних та суспільних питань (коруп­ції та інших незаконних дій, загибелі та вбивстві депутатів); блокування фракції НРУ з іншими парламентськими силами з ідейних позицій (ПРП, КУН, УНР) та для підтримки дій уряду (наприклад, Кабінету Міністрів (КМ) на чолі з В. Ющенком) або для вирішення ситуативних питань (вибори спікера, розподіл комітетів). Аналіз цих джерел засвідчив, що «розкол» у Русі став одним із наслідків діяльності парламентської фракції НРУ.

У збірнику «Рух ми відстоїмо. В’ячеслав Чорновіл» (при­свячена пам’яті В. Чорновола на 40-й день його трагічної за­гибелі) (1999) М. Косівим та Я. Кендзьором зібрані статті та документи, які відтворюють автентичну картину останнього місяця життя та діяльності Голови НРУ. Статті В. Чорновола, Я. Кендзьора та М. Косіва показують «розкол» НРУ з точки зору «чорноволівської» частини Руху, що при дослідженні по­требує аналізу та порівняння з іншими думками. Збірник за­кінчується останнім виступом В. Чорновола у Кіровоградсько­му педінституті 25 березня 1999 р. [10].

Змагання рухівців між собою за право бути визнаним пока­зує документ «Виступ на судовому засіданні з розгляду скарги

Ю. Костенка на дії Міністерства юстиції (Київський обласний суд, 18 травня 1999 р.)», який разом зі статею Л. Григорович «Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними» розміщений у публікації «Це була нова спроба осудити В’ячеслава Чорново - ла» (1999). Документ виступу у суді належить Ю. Ключков - ському, який у його першій частині намагався спростувати скаргу Ю. Костенка на порушення його особистих прав і сво­бод, використовуючи Конституцію України, а в другій — до­вести нелегітимність X (позачергового) з’їзду НРУ, приводячи за аргумент як статті Статуту, так і інформацію про порушення обрання делегатів у крайових організаціях на ці Збори НРУ, та — юридично обґрунтувати легітимність другого етапу IX з’їзду Руху [11].

Таким чином, використання архівних та опублікованих до­кументів і матеріалів у комплексі з іншими видами джерел (такими як преса та видання приватного, індивідуального по­ходження) дало можливість авторові розширити знання про діяльність НРУ в попередні роки його існування, відтворити діяльність Руху в умовах внутрішньопартійної кризи (1997­2002 рр.) та показати її наслідки. Сумним фактом залишається те, що до державних архівів рухівські документи 1999-2002 рр. не надійшли. Разом з тим, слід зазначити, що розкольницькі процеси завдали непоправної шкоди архівній справі.

Джерела та література

1. Статут Народного Руху України : погоджено із змінами і доповне­ннями 3 лютого 1998 р. / Народний Рух України. — 18 с.

2. Статут Народного Руху України : погоджено із змінами і доповне­ннями 30 червня 1999 р. / Народний Рух України. — 18 с.

3. Національні відносини в Україні у XX ст. : [зб. документів і мате­ріалів / упоряд. : М. I. Панчук, I. Ф. Курас та ін.]. — К. : Наукова думка, 1994. — 560 с.

4. Національні процеси в Україні: Історія і сучасність: Документи і матеріали : Довідник: у 2 ч. — К. : Вища школа, 1997.

5. Ч. 1 / [упоряд. : І. О. Кресіна (кер.) та ін.]. — 1997. — 583 с.

6. Ч. 2 / [за ред. В. Ф. Панібудьласки. — 1997]. — 704 с.

7. Україна в XX ст.: (1900 — 2000): Зб. документів і матеріалів : [навч. посіб. / упоряд. : А. Г. Слюсаренко та ін. ; ред. Н. М. Шев­ченко]. — К. : Вища школа, 2000. — 351 с.

8. Законотворча діяльність за період 1-5 сесій III скликання Вер­ховної Ради України / Фракція Народного Руху України. — К.,

2000. — 1 вересня. — 26 с.

9. Законотворча діяльність за період 1-7 сесій III скликання Вер­ховної Ради України / Фракція Народного Руху України. — К., 2001. — 28 квітня. — 16 с.

10. Рух ми відстоїмо: В’ячеслав Чорновіл / [упоряд. : М. Косів, Я. Кендзьор]. — К., 1999. — 55 с.

11. Це була нова спроба осудити В’ячеслава Чорновола / [упоряд., ст. : Лілія Григорович, Ю. Ключковський]. — К. : УАБ, 1999. — 19 с.

Анотації

Овсиенко С. Л., Мардаренко О. В. Архивные и опубликованные документы и материалы как источник при изучении деятельности Народного Руха Украины в условиях внутрипартийного кризиса (1997-2002 гг.).

В статье анализируются и исследуются две группы источников, которые помогают всесторонне отобразить поставленные в работе аспекты вышеуказанной проблемы.

Ovsienko S. L., Mardarenko O. V. Archival and published docu­ments and materials as a source of NRU activity investigation in conditions of the crisis in the party (1997-2002).

The author analyzes two kinds of sources that help to reflect the problems above said.

Похожие статьи