Головна Історія Інтелігенція і влада РОЛЬ СІЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНИХ УПОДОБАНЬ СЕЛЯНСТВА (за матеріалами Слов’янського району Донецької області)
joomla
РОЛЬ СІЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНИХ УПОДОБАНЬ СЕЛЯНСТВА (за матеріалами Слов’янського району Донецької області)
Історія - Інтелігенція і влада

Ю. І. Підлісний

Упродовж ХХ століття структура населення українського села неодноразово зазнавала змін. Черговий їх етап був викликаний аг­рарною реформою 90-х рр.. Оскільки реформа, розпочата загалом в Україні у кінці 1999 р.[1], стартувала у Донецькій області ще у

1995 — 1996 рр. [2], глибина таких змін на Донеччині є більшою, ніж у багатьох інших регіонах. Досить проста за радянських часів, соціальна та професійна стратифікація сільського населення знач­но ускладнилася. У нових економічних і політичних реаліях для багатьох селян радикально змінився спосіб підтримання власного матеріального добробуту. Внаслідок цього з’явились нові прошар­ки сільського населення: фермерство, сільськогосподарські і не- сільськогосподарські підприємці, наймані робітники, люмпен-про­летаріат. Фактично єдиною, досить усталеною категорією жителів села залишилась сільська інтелігенція. Дослідження її впливу на формування політичних уподобань селянства за джерельною базою окремо взятого Слов’янського району Донецької області і є голов­ною метою даної роботи.

Логіка викладення матеріалу вимагає уточнення змісту, що вкла­дається автором у терміни “сільська інтелігенція” та “селянство”. Під першою у даній роботі маються на увазі педагоги сільських шкіл, дошкільних і позашкільних навчальних закладів; медики сільської місцевості; працівники культурно-просвітніх установ. Обов’язковою умовою при цьому є не тільки робота, але й прожи­вання у селі. Під селянством автор розуміє сільське населення вза­галі.

Джерельна база, використана автором, складається із документів, що зберігаються у поточних архівах відділів освіти, культури, внут­рішньої політики Слов’янської районної державної адміністрації, центральної районної лікарні, а також Слов’янської районної ради народних депутатів. Автором широко застосовувався метод вклю­ченого спостереження, результати використання котрого також можна вважати специфічною групою джерел.

Своєрідність інтелігенції як окремої категорії сільського насе­лення зумовлюється кількома наступними факторами: по-перше, серед неї спостерігається значно вища за середню по району пито­ма вага осіб з повною вищою освітою; по-друге, для сільської інтелі­генції характерна порівняно висока політична активність; по-третє, з огляду на особливості професійної діяльності високим є рівень її комунікативної активності.

Динаміку змін у освітньому рівні населення Слов’янського рай­ону, у тому числі й інтелігенції, за останні п’ять років ілюструє таб­лиця 1. Дані, наведені у ній, свідчать про більш швидке зростання питомої ваги осіб з повною вищою освітою серед інтелігенції, аніж серед сільського населення району в цілому. Одночасно, за спосте­реженнями автора, відбувалось зростання ролі представників сільської інтелігенції у діяльності районних організацій політич­них партій, рухів та об’єднань. Більше того, ініціаторами створення ряду партійних осередків на місцях виступали саме особи, які щой­но закінчили вузи або були на той час студентами заочної форми навчання. Співставлення цих фактів дає можливість дійти поперед­нього висновку про існування прямої залежності між збільшен­ням питомої ваги осіб з повною вищою освітою серед інтелігенції та зростанням рівня її політичної активності. Звичайно, при цьому не слід відкидати роль інших можливих чинників.

Фактори, що зумовлюють існування інтелігенції як окремої ка­тегорії сільського населення, не перетворюють її у чужорідне вкрап­лення у масі селянства. З останнім вона пов’язана наступними сут­тєвими моментами. За походженням до 65% її складу становлять місцеві жителі сіл та селищ району [4], тобто вихідці з основної маси селян. Велика частина інтелігенції через відносно низьку за­робітну плату вимушена у доповнення до основної роботи займати­ся сільськогосподарською працею. Цьому сприяє надана Указом

Президента України можливість отримання земельних наділів у “рангове користування” [5]. Крім того, розвитку контактів інтелі­генції з основною масою сільського населення сприяє її професійна діяльність. Таким чином, незважаючи на деякі особливості власно­го соціального та професійного становища, сільські медики, педаго­ги та працівники закладів культури є органічною частиною украї­нського селянства.

Таблиця 1

Зміни у освітньому рівні сільського населення Слов’янського району Донецької області у 1998 — 2002 рр. [3]

Рік

Чисельність населення загалом (тис. чол..)

Чисельність осіб, що мають повну вищу освіту

Чисельність

Сільської

Інтелігенції

Загалом

(чол.)

Чисельність представників сільської інтелігенції, що мають повну вищу освіту

Чол.

% від чисельності населення

Чол.

% від чисельності сільської інтелігенції

1998

39,3

2 406

6,12

561

403

71,8

1999

39,1

2 416

6,17

558

408

73,1

2000

38,8

2 430

6,26

552

412

74,6

2001

38,7

2 423

6,28

548

414

75,5

2002

39,2

2 420

6,17

545

417

76,5

Високий рівень освіти у середовищі сільської інтелігенції, її політична та комунікативна активність, органічний зв’язок з ос­новною масою селянства притягують до неї увагу найрізноманітні­ших політичних сил. Наслідком такої уваги є активна робота пред­ставників політичних партій, об’єднань і рухів із залучення інтелі­генції до своїх лав. Результати цієї діяльності станом на кінець 2002 — початок 2003 р. року ілюструє таблиця 2.

Оскільки джерелом частини даних, використаних при складанні таблиці 2, є усні повідомлення керівників районних організацій політичних партій, рухів та об’єднань, автор допускає існування в них деяких погрішностей. Керівництво районної організації КПУ взагалі не наважилось оприлюднити інформацію про кількість пред­ставників сільської інтелігенції у її складі, підтвердивши, проте, сам факт такої наявності. Незважаючи на вказані неточності, таб­лиця 2 досить наочно демонструє лідерство Партії Регіонів та СДПУ(О) у політичних симпатіях сільської інтелігенції Слов’янсь­кого району Донецької області.

Таблиця 2

Участь представників сільської інтелігенції Слов’янського району Донецької області у діяльності районних організацій політичних партій, рухів, об’єднань [6]

Назва партії, руху, об’єднання*

Загальна кількість членів районної організації (чол.)

Із загальної кількості членів - представників сільської інтелігенції

Чол.

% від загальної кількості членів районної організації

СДПУ(О)

129

57

44,2

Партія Регіонів України

2083

474

22,7

КПУ

137

?**

?

“ Жінки за майбутнє”

370

12

3,2

Народний рух України за єдність

5

1

20

* З 24 зареєстрованих у районі організацій політичних партій, об’єднань та рухів до таблиці включені лише ті, до складу яких входять представники сільської інтелігенції

** Керівництво районної організації КПУ не оприлюднює дані про соціальний склад її членів.

Метою будь-якої політичної сили є прихід до влади, а основ­ним методом досягнення цієї мети — участь у виборчих кампа­ніях. Тому саме у рамках останніх відбувається, головним чином, формування політичних уподобань великої частини електорату. Передвиборчі агітаційні заходи в українському селі мають деякі суттєві відмінності у порівнянні з аналогічними явищами у місті. Дещо замкнена сільська громада завжди відчуває легкий інфор­маційний голод, і тому легко йде на участь у масових заходах, у тому числі й тих, що мають відверту виборчу спрямованість. У селі, на відміну від міста, фактично недійовою є друкована великофор­матна наочна агітація. Пояснюється це майже повною відсутні­стю місць, де закон або традиція дозволяють її розміщення. У ре­зультаті на перше місце виходять вербальні засоби впливу на на­строї електорату. Практика свідчить, що у селянському середо­вищі інтелігенція є єдиною категорією населення, котра має на­вички організації масових заходів. Саме їй належить і найвищий на селі комунікативний потенціал, необхідний для ефективної словесної передвиборчої агітації. Тобто інтелігенція у сільській місцевості є силою, яка найбільшою мірою здатна впливати на ре­зультати виборів.

Прикладом впливу сільської інтелігенції на формування полі­тичних уподобань селянства можуть служити підсумки проведен­ня виборів народних депутатів України у 2002 р. по одномандатно­му виборчому окрузі № 58, що охоплює Слов’янський район До­нецької області. Найбільшу кількість голосів тут набрали: вибор­чий блок “За єдину Україну!” — 44,7%; КПУ — 25%; СДПУ(О) — 4,7% [7]. Переконлива перемога блоку “За єдину Україну!”, за спо­стереженнями автора, стала прямим наслідком тісної співпраці інтелігенції з Партією Регіонів та працівників сільського госпо­дарства — з членами районної організації Аграрної партії у органі­зації масових агітаційних заходів. У контексті даної роботи важ­ливим є виявлення причин відставання СДПУ(О) від основних су­перників. Для цього слід звернути увагу на наступну обставину: із 57 сільських інтелігентів — членів СДПУ(О) у районі 50 є медпра­цівниками, а 7 — педагогами. У районній організації Партії Регі­онів, навпаки, сільських вчителів більше, ніж медиків — 356 проти 70. Крім того, у ній присутні 48 працівників сфери культури [8]. Тобто саме переважання серед прибічників числа осіб, що з огляду на специфіку професійної діяльності добре володіють навичками роботи у масах, забезпечило переконливу перемогу блоку “За єдину Україну!”.

Маючи на увазі викладене вище, автор вважає можливим зроби­ти висновок про високий рівень впливу сільської інтелігенції на формування політичних симпатій селянства, наголошуючи при цьому увагу на більшій ролі, що її відіграють у вказаному процесі праців­ники сфери культури та освіти, аніж медики.

Література:

1. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999 р. №1529/99.

2. Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарсь­ких підприємств в Україні. — К.: Століття, 1998. — 4.1.

3. Таблицю 1 складено за матеріалами: Чисельність та освітній рівень пра­цівників соціальної сфери // Поточний архів Слов’янської районної державної адміністрації, 1998 — 2002 рр.; Чисельність наявного насе­лення Донецької області. — Донецьк, 1998 — 2002.

4. Підрахунки автора за даними: Чисельність та освітній рівень...

5. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо задоволення по­треб громадян у земельних ділянках” від 28.06.1999 р. № 765/99.

6. Таблицю 2 складено за матеріалами: Політична палітра // Поточний архів Слов’янської районної державної адміністрації 2002 рік; Акт про­ведення звірки кількісного та якісного складу Слов’янської районної організації Партії Регіонів // Поточний архів Слов’янської районної організації Партії Регіонів. — 2002; Повідомлення керівників Слов’ян­ських районних організацій політичних партій, об’єднань та рухів.

7. Підсумки проведення виборів народних депутатів України по одноман­датному виборчому окрузі № 58 // Поточний архів Слов’янської район­ної ради народних депутатів. — 2002.

8. Акт проведення звірки // Повідомлення керівника Слов’янської район­ної організації СДПУ(О).