Головна Історія Інтелігенція і влада РОЛЬ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У ДОРАДЧИХ ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ВОЛИНІ
joomla
РОЛЬ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У ДОРАДЧИХ ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ВОЛИНІ
Історія - Інтелігенція і влада

А. М. Митко

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розкриття ролі та місця інтелігенції Волині в суспільному житті громади краю. Відновлення державної незалежності України створило умови для становлення та діяльності ін­телігенції в надзвичайно складних соціальних і політичних умовах буття. На нашу думку, важливу роль у становленні демократії, формуванні національної свідомості в Україні, відновленні значення громади у вирішенні економічних, по­літичних, культурних, соціальних питань краю відіграють дорадчі органи публічної влади. Склад таких структур фор­мується переважно з інтелігенції краю, це педагоги, лікарі, економісти, діячі культури та мистецтв, представники гро­мадських організацій, політичних партій та ін. До дорадчих органів відносимо громадські організації, громадські ради, координаційні та політичні ради при органах влади та міс­цевого самоврядування, громадські колегії при райдержадмі - ністраціях, вуличні, будинкові та сільські комітети та інші структури, тобто всі ті організації, що спільно беруть участь у державному будівництві, вирішенні важливих питань во­линського краю.

Метою цього дослідження є показати на конкретних при­кладах і фактах особливості діяльності та практичні дії інтелі­генції, спрямовані на відродження і збереження національного життя в усіх його проявах, вирішення поточних питань еконо­мічної, соціальної, культурної сфери. Методи, що були вико­ристанні під час дослідження, — наукового аналізу та синтезу, спостереження та історичний метод.

Предметом дослідження є роль інтелігенції у дорадчих орга­нах публічної влади Волині, об’єкт дослідження — громадські, координаційні, політичні ради при органах публічної влади, громадські організації та колегії, сільські, будинкові, вуличні, комітети та ін.

Важливе значення для дослідження цієї проблеми ма­ють праці таких провідних вчених: Д. Дорошенка, Д. Донцо­ва, В. Липинського, К. Левицького, В. Смолія, Я. Ісаєвича,

С. Кульчицького, Ю. Сливки, Ю. Макара, С. Макарчука, Г. Ка­сьянова та ін.

Археолог М. Бандрівський зазначає: “Інтелігенція завжди існувала всупереч, а не завдяки” [1]. Історична ретроспекти­ва багатовікового процесу українського етногенезису засвідчує, що на всіх етапах становлення і розвитку українства особливе місце й історична роль належать Волині. Своєрідний характер культури цього краю та її носіїв, які, насамперед, забезпечили її оригінальність, єдність та цілісність у процесі історичного розвитку, схиляє до думки про регіональний характер цього явища в історії України загалом і субрегіональний — в історії Західної України зокрема [2].

В останні роки відбулися зміни у формах вираження гро­мадських ініціатив, протестів, позицій соціальних груп з актуальних питань соціально-економічного життя регіону. Протягом останніх років “третій сектор”, як виразник ін­тересів інтелігенції волинського краю, відчутно не змінився. Але дедалі ширше входять у практику громадські слухан­ня, “круглі столи”, інформаційні кампанії, натомість що­разу меншу кількість учасників збирають мітинги та віче. Такий стан речей ми пов’язуємо із збільшенням впливовості інтелігенції та переходом до більш мирних, конструктивних методів винаходу спільних рішень та подолання проблем. Варто відзначити, що “третій сектор” став менш масовим, але водночас більш професійним. Тобто виділяється група осіб зі сфери інтелігенції, які на постійній основі займаються громадською діяльністю. Відповідно, значна частина таких структур фактично припинила своє існування і лише частина є постійно активною.

Свідченням важливості дорадчих органів публічної влади є той факт, що всі рішення місцевої влади перед їх прийняттям проходять громадське обговорення. У переліку основних пи­тань, що виносилися на обговорення дорадчих органів, є, зо­крема, заходи, спрямовані на запровадження більш ефективної роботи місцевих органів виконавчої влади з громадськістю у процесі формування та реалізації державної політики; нові під­ходи у вирішенні питань соціально-економічного розвитку об­ласті; участь неурядових громадських об’єднань у підготовці й відзначенні в області державних свят, пам’ятних і знаменних дат; обласні програми, що виносяться на затвердження сесії ради різних рівнів.

Консультативні, громадські та політичні ради є постійно ді­ючими колегіальними консультативно-дорадчими органами, створеними для координації заходів, пов’язаних із забезпечен­ням проведення консультацій з громадськістю в реалізації дер­жавної політики та вирішенні проблем області, забезпеченні прозорості у діяльності органів публічної влади. Спочатку до цих структур входили депутати рад різних рівнів і представ­ники політичних партій. Згодом до них увійшли громадські діячі, журналісти, науковці, краєзнавці. Таким чином, громад­ські ради стали представляти ширший спектр інтересів лучан. В її складі активні люди, які користуються авторитетом, ма­ють великий досвід громадської роботи [9, с. 6]. На розгляд консультативних, громадських та політичних рад Волинської області виносяться проекти рішень, програми.

Обласною державною адміністрацією для налагодження механізмів взаємодії органів виконавчої влади з громадсько- політичними силами на обласному рівні утворено сім громад­ських рад. Наприклад, розглянуто проект генерального плану Луцька, проект програми відзначення 20-ї річниці створення Народного руху України за перебудову. Члени громадських рад самі ініціюють важливі питання місцевого значення, як, на­приклад, ініціатива щодо створення громадського об’єднання “Лучани”, планують обговорення рекламно-інформаційної сфе­ри Луцька та інші питання, тісно співпрацюють із департамен­тами відповідних рад щодо пропозицій майбутніх обговорень. Аналогічні консультативно-дорадчі органи діють при головах райдержадміністрацій та міських головах (міст обласного зна­чення). Громадська рада при луцькому міському голові була створена 21 листопада 2006 р. з метою координації заходів, пов’язаних із проведенням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики та ви­рішення проблем міста, забезпечення прозорості у діяльності міської ради. Ця структура — постійно діючий колегіальний консультативно-дорадчий орган, що повинен сприяти реалі­зації громадянами конституційних прав, вирішенню проблем міста, забезпечувати врахування громадської думки у процесі підготовки та виконання рішень органів влади, залучати гро­мадськість до прийняття владних рішень на місцевому рівні, забезпечувати громадський контроль за розподілом ресурсів, а також контролювати дотримання прав і свобод громадян [7]. Можемо стверджувати, що громадські ради є виразником ін­тересів громади міста в особі таких представників інтеліген­ції краю: журналістів, краєзнавців голів міських організацій, спілок товариств, братств, благодійних фондів, комітетів ве­теранів, науковців, юристів, керівників молодіжних об’єднань [9, с. 6].

В половині районів зареєстровані політичні ради. Утво­рення таких структур цілком залежить від голів відповідних рад та адміністрацій. Метою діяльності таких структур є по­літичне узгодження дій, вироблення на певний час єдиної регіональної квазіпартійної ідеології. На засіданнях даних консультативно-дорадчих органів публічної влади розгляда­лись питання, пов’язані з реконструкцією і відбудовою старо­го міста (історико-культурний заповідник м. Луцька), якістю надання комунальних послуг, збереженням пам’яток історії та культури на Волині, пам’ятних святинь українців за межами держави, участю у виборах до органів місцевого самоврядуван­ня, висвітленням діяльності обласних організацій політичних партій у ЗМІ, вступу України до європейських структур [8].

Голови громадських організацій, студентські лідери залу­чаються до участі в роботі колегіальних органів при органах виконавчої влади, зокрема студентської ради при голові ОДА, конкурсної комісії з розгляду проектів програм громадських організацій стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї, Громадської ради при управлінні у справах сім’ї, молоді та спорту ОДА, за­прошуються на засідання колегії управління за підсумками ді­яльності за рік, на тематичні “круглі столи”, семінари. Зокре­ма, щокварталу проводяться засідання Громадської ради при управлінні у справах сім’ї, молоді та спорту ОДА, на яких об­говорюються питання щодо проведення масових заходів до Дня молоді, Дня студента, їх фінансування тощо. Так, напередодні Дня молоді у 2009 р. відбулась зустріч 30 молодіжних лідерів Волині з керівництвом області та міста. Молодь мала змогу озвучити свої зауваження, пропозиції та ідеї стосовно безпо­середньої участі органів державної влади у процесі залучен­ня молоді регіону до громадського руху. Лідерам молодіжних громадських організацій області постійно надається сприяння в забезпеченні їх участі у всеукраїнських та міжнародних кон­ференціях, семінарах, таборуваннях [10].

Станом на жовтень 2009 р. в області зареєстровано понад 300 обласних, міських та районних громадських організацій [5]. Приблизно половину з них можна визначити як громадсько - політичні, 60 % громадських організацій існують на папері,

30 % являють собою організації клубного типу, 9 % — ор­ганізації соціального спрямування, які об’єднують людей, що потребують сторонньої допомоги [6]. Недоліком громадських організацій є те, що їхня діяльність має фрагментарний, сьо­годенний характер без визначення довготривалих стратегічних завдань. Ці структури взаємодіють з владними органами об­ласного та місцевого рівнів. Недоліком діяльності громадських організацій, на нашу думку, є недотримання практики постій­ного координування своєї діяльності з іншими громадськими організаціями, політичними партіями, державними органами. Це значною мірою пов’язано й з слабким усвідомленням своє ролі в суспільстві.

Молода волинська інтелігенція об’єднується у свої орга­нізації, що найширше дозволяють їй виразити свої інтереси. Серед таких організацій варто відзначити декілька згуртова­них об’єднань, зокрема Волинську станицю НСОУ “Пласт”, об’єднання “Альтернатива”, Національний альянс, Асоціацію молодих реформаторів (АМоРе), Молодіжну раду Луцька. Ак­тивно працюють ВОГО “Імпульс”, ВОМО “Українська молодь — Христові!”. Туризмом та екологічними питаннями займаються ВМО “Хорс”, туристичне об’єднання “Друїди”, туристичний клуб “Ми” [10].

До складу громадських колегій увійшли представники гро­мадських та релігійних організацій, певною мірою представлені політичні партії. Принцип формування цих структур визначав­ся популярністю її лідера, досвідом спілкування керівника орга­нізації із представниками публічної влади в області. На засідан­нях обговорюються проблеми, серед яких здебільшого питання покращення соціального сектора життя, не виносяться питан­ня строкового програмного значення. Основною причиною цьо­му є: відсутність досвіду громадської діяльності у волинян, що пов’язано з тривалим перебуванням під радянською владою.

Сільські комітети існують лише в декількох районах облас­ті. За опитуванням Інституту аналізу державної та регіональної політики в області фактів самостійної ініціативи сільських ко­мітетів не зафіксовано. Тема сільських комітетів не представле­на в місцевих ЗМІ. У Волинській області зареєстровані вуличні та домові комітети. Домові комітети є у незначній кількос­ті, функціонують лише в містах обласного підпорядкування: Луцьку, Ковелі, Нововолинську, Володимирі-Волинському. Ці органи самоорганізації громадян є результатом ініціативи горо­дян, що проживають у нових, сучасних будинках. Діяльність цих структур не виходить за межі їх помешкань. З будь-якими господарськими, гуманітарними ініціативами до органів місце­вої влади вони не звертались: фактично ці організації могли б бути альтернативою ЖЕКам [6].

Як свідчення зростання ролі інтелігенції краю в березні 2008 р. відбувся Форум інтелігенції Волині. Учасниками фору­му стали понад 300 осіб — освітяни, науковці, діячі культури і мистецтва, представники творчої інтелігенції та духовенства, голови міської й обласної влад, книговидавці, громадські ді­ячі, учасники УПА та ін. [3, с. 5]. Місцева інтелігенція пе­реконана: економічні і політичні негаразди, навіть за умови жорсткого тиску і конкуренції з боку інших країн, відійдуть лише за умови збереження моральних устоїв нації, підкріпле­них Законом. Автор Концепції гуманітарного розвитку акаде­мік М. Жулинський зазначив: “Не політики мають визначати, яким шляхом іти державі, а інтелігенція. І наша мета — зро­бити так, щоб ці голоси з областей були визначальними в дер­жавній політиці України”. Вихід зі складного економічного та політичного становища в країні волинська інтелігенція вбачає у розробці Національної програми морального виховання, ко­тра ґрунтувалася б на християнській моралі та національній ідеї, удосконаленні українського національного інформаційно­го простору, створенні нової програми для шкільних підруч­ників, забезпеченні національної спрямованості освіти, відро­дженні інституту сім’ї [4].

На основі вищезазначеного можемо зробити такі висновки: по-перше, вплив дорадчих органів публічної влади Волині на рішення органів місцевої влади є незначним, оскільки відсутні давні традиції формування характеру та змісту місцевої полі - тики за участю інтелігенції. По-друге, в області бракує теоре­тичних та практичних знань та лідерів, налаштованих на по­силення впливу інтелігенції в процесах організації суспільного життя в регіоні. По-третє, офіційні владні структури виявля­ють зростання інтересу до активізації громадськості, залучен­ня інтелігенції до економічних, політичних, культурних пи­тань краю. По-четверте, причиною низької участі інтелігенції краю через дорадчі органи публічної влади, на нашу думку, є відсутність досвіду поділу владних (суспільно-організаційних) повноважень між офіційними та громадськими структурами, жорсткий принцип централізму, яким нормативно керується публічна влада в державі та її регіонах.

Джерела та література

1. Коваль Я. Інтелігенція: спроба діалогу / Ярина Коваль // Львів­ська газета. — 2008. — № 36 (344). — 14 бер. — С. 5.

2. Марківська Л. Українська інтелігенція Волині між двома світови­ми війнами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 “Історія України” / Людмила Марківська. — Чернівці, 2003. — 20 с.

3. Мислива-Бунько І. Інтелігенція за відродження гуманітарної сфе­ри країни / Івана Мислива-Бунько // Наш університет. — 2008. — 3 (24). — 20 бер. — С. 5.

4. Одарченко В. Як повернути українцям духовність і мораль, вирі­шували на форумах інтелігенції Рівненщини та Волині [Електро­нний ресурс] / Валентина Одарченко // Радіо свобода. — 2008. — 12 бер. — Режим доступу Http://www. radiosvoboda. org.

5. Офіційний сайт Головного управління юстиції у Волинській облас­ті [Електронний ресурс]. — Режим доступу Http://just. volyn. net.

6. Пенько В. Л. Вплив громадськості Волині на рішення органів міс­цевої влади [Електронний ресурс] / В. Л. Пенько. — Проект Фон­ду “Європа ХХІ”. — Режим доступу Http://www. ucipr. kiev. ua.

7. Положення про Громадську раду при луцькому міському голові від 21.11.2006 № 923.

8. Положення про Координаційну раду при голові Волинської облас­ної ради від 26.11.1998 № 1.

9. Світліковський М. Ініціативи громадської ради / Михайло Світлі - ковський // Луцький замок. — 2009. — № 45 (720). — 5 лист. — С. 6.

10. Шелеп М. Проект “Україна: рік після виборів” // М. Шелеп, М. Наход. — Луцьк : Центр Політичного аналізу та виборчого консалтингу, 2006. — 103 с.

Мытко А. М. Роль интеллигенции в консультативных органах публичной власти Волыни.

В статье идет речь о значении и роли интеллигенции Волынской области в консультативных органах публичной власти, степени их влияния на решение вопросов экономческого, социального, поли­тического, культурного развития края. Рассмотрен состав таких консультативных органов власти как Общественный совет при мэре Луцка, Координационный совет при голове Волынской облгосадми - нистрации; консультативные, общественные политические советы и комитеты при органах власти и местного самоуправления.

Mytko A. M. The role of intelligentsia of the Volhyn area in the deliberative bodies of public.

The article is about a value and role of intelligentsia of the Volhyn area in the deliberative bodies of public power, degree of their influ­ence on the decision of questions of economic, social, political, cultur­al development. Composition of such deliberative bodies of power is considered as Public advice at the Lutsk city chairman, Coordinating advice at the Volhyn regional state administration chairman; consul­tation, public political advices and committees are at the organs of power and local self-government.

Похожие статьи