Головна Історія Інтелігенція і влада РОЛЬ НРУ В ЗДОБУТТІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1989-1991 pp.): АНАЛІЗ ІСТОРІОГРАФІЇ ПРОБЛЕМИ
joomla
РОЛЬ НРУ В ЗДОБУТТІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1989-1991 pp.): АНАЛІЗ ІСТОРІОГРАФІЇ ПРОБЛЕМИ
Історія - Інтелігенція і влада

H. M. Кіндрачук

Події, що відбулися в житті українського народу до і після здобуття Україною незалежності в 1991 році, характеризують­ся переглядом та узагальненням основних досягнень історіогра­фії. З початком 1990-х років особливо зріс інтерес дослідників до вивчення тем, присвячених висвітленню значення боротьби національно-демократичного руху, зокрема Народного Руху України, за суверенізацію та досягнення незалежності України 1989-1991 рр. як яскравого прояву прагнення українського на­роду до відродження національної держави.

В центрі уваги даної статті — історіографічний аналіз пи­тання ролі НРУ в здобутті Україною державної незалежності.

В кінці 1980-х — на початку 1990-х рр. XX ст. питання створення та діяльності НРУ досліджувалося науковцями пе­реважно в межах вивчення піднесення суспільно-політичного руху, становлення багатопартійності. Серед перших праць, в яких розглядаються події напередодні незалежницького періо­ду України, потрібно виділити роботу О. Гараня [1]. Викорис­товуючи офіційну та неформальну пресу, самвидавчі матеріали і публіцистичні твори, дослідник охарактеризував розподіл по­літичних сил в республіці тоді, коли новостворені партії були ще організаційно нестійкими, визначив роль Руху в змаганнях за відродження національної державності.

Цінним для дослідження теми протистояння провідних де­мократичних сил номенклатурній владі є праця Г. Касьянова

[2] . На основі широкого кола архівних джерел автор доводить вплив руху опору 1960-х на події періоду другої половини 1980-х — початку 90-х років XX ст. У книзі містяться інтерв’ю з діячами Руху, серед них: І. Дзюба, М. Горинь, В. Чорновіл, М. Косів, Л. Танюк.

Такі дослідники, як В. Кулик [3] та В. Бебик [4], присвяти­ли свою увагу вивченню радикалізації поглядів української ін­телігенції в напрямку підтримки ідеї політичної самостійності України кінця 1980-х — початку 1991 рр., О. Грабович — ана­лізу культурних та психологічних факторів, які спричинили розпад СРСР [5].

З розвитком політичної системи незалежної України зросла кількість робіт, присвячених діяльності НРУ в контексті від­родження української державності. Так, Г. Гончарук в своїй праці вперше в історико-політичній літературі показав діяль­ність найбільш масової національно-демократичної організа­ції — Народного Руху України в 1989-1997 рр. [6]. Утворивши громадсько-політичну організацію, альтернативну Комуністич­ній партії, та очоливши визвольну народну хвилю, рухівці, як стверджує дослідник, були першими в Україні, хто наприкінці XX ст. виборював незалежність Батьківщини.

Важливе місце в історіографії проблеми займають праці М. Михальченка [7], В. Кременя [8], в яких аналізується сутність діяльності нових суспільно-політичних формувань, організацій, об’єднань періоду горбачовської перебудови в СРСР, простежується їх характер, соціальна база, тенденції розвитку.

Певний інтерес в дослідженні даної теми викликає ряд мо­нографій, зокрема праця В. Литвина, яка характеризує про­цеси становлення незалежної України [9]. Свої висновки на­уковець підкріплює архівними документами, добре підібраним фактичним матеріалом, в якому розкрито масштаби впливу національно-демократичного руху на еволюцію світогляду суверен-комуністів, у напрямку підтримки ідеї незалежності України.

Новий погляд на політичну історію України доби перебудо­ви подав О. Бойко, який зробив спробу здійснити історичний та політологічний аналіз системної модернізації суспільства в СРСР і специфіки її реалізації в Україні [10]. В даному до­слідженні відсутня абсолютизація ролі НРУ в здобутті неза­лежності України, показана дія різних чинників в відродженні національної державності, зокрема шахтарського руху, кризи партійної системи тощо.

З-поміж інших праць треба виділити колективну моногра­фію під редакцією Ф. Рудича [11], в якій розкрито специфіку реформаційних змін кінця 1980-х рр. в СРСР та в Україні зокре­ма, показано внутрішню структуру українського національно - визвольного руху в досліджуваний період.

Уваги заслуговує праця Ю. Діденка, присвячена висвітлен­ню державотворчої програми НРУ, спрямованої на утверджен­ня української незалежності, розбудову демократичних інсти­туцій [12]. Частково в даному дослідженні висвітлено питання боротьби Руху за незалежність України.

Ряд науковців присвятили свою увагу регіональному ас­пекту вивчення створення та діяльності НРУ. Так, М. Тиский досліджує історію виникнення Руху на Волині [13], В. Бар - цьось розглядає питання НРУ на Вінниччині [14], С. Адамо­вич вивчає історію Народного Руху на Донбасі [15], С. Кобута досліджує організаційне становлення НРУ на Прикарпатті в 1989-1990 рр. [16], О. Половина, В. Шанда — історію НРУ на Криворіжжі [17].

Певний внесок у визначення ролі Народної Ради, головною силою якої став НРУ, в зростанні політичної активності укра­їнського населення, проведенні різноманітних мітингів, мані­фестацій, проголошенні Декларації про державний суверенітет України, об’єднанні сил демократичних організацій по блоку­ванню дій ДКНС 19-21 серпня 1991 року і прийнятті Акту проголошення незалежності України зробили Д. Павличко [18], О. Пилипенко [19]. Більш детально значення НРУ в бо­ротьбі проти заколотників дослідив П. Соболь [20].

Політичні перетворення періоду відновлення української державності кінця 1980-х — початку 1990-х рр. стали пред­метом вивчення ряду дисертаційних праць. Так, О. Бураков - ський свою увагу приділив висвітленню участі представни­ків різних національних громад України в поширенні впливу НРУ серед населення України [21], В. Кулик — формуванню та еволюції української державної ідеї: 1986-1991 рр., О. Ша - новська — аналізу національного аспекту в діяльності На­родного Руху України [22], С. Бондаренко — дослідженню ідеологічно-політичних витоків НРУ, причин його актуаліза­ції наприкінці 80-х рр. XX ст. на тлі перебудови в СРСР та його розпаду [23].

В своєму дисертаційному дослідженні О. Мардаренко про­аналізувала програмні документи і практичну діяльність НРУ як загальногромадського руху і політичної партії щодо відно­син України з Російською Федерацією [24]. С. Овсієнко в сво­їй праці провів комплексне дослідження внутрішньопартійних процесів у НРУ та діяльності рухівців в умовах партійної кри­зи упродовж 1997-2002 рр. [25].

Велике значення в історіографії досліджуваної теми мають опубліковані матеріали наукових і науково-практичних конфе­ренцій. Так, системне вивчення історії НРУ ведеться кафедрою історії та етнографії України Одеського національного полі­технічного університету. Свідченням зацікавленості науковців даною темою стало проведення семи Всеукраїнських наукових конференцій [26-32], на яких, зокрема порушувалися питан­ня історичних передумов і витоків появи НРУ; консолідації національно-свідомих сил навколо Руху в умовах горбачовської «перебудови»; Руху як фактору створення багатопартійності в Україні; діяльності НРУ з розробки національної програми.

Особливе місце в історіографії даного питання займають пра­ці представників англомовної української діаспори П. Магочі [33], Б. Кравченка [34] та ін. В них висвітлюються ідеї держа­вотворення в Україні, розглядаються чинники, які вплинули на піднесення українського національно-визвольного руху, аналі­зуються політичні та економічні фактори суспільно-політичних змін кінця 1989 — початку 1991 рр. тощо.

В своїй праці М. Прокоп аргументовано вказує на те, що головним рушієм діяльності національно-демократичних сил, інтелігенції досліджуваного періоду була ідея державної само­стійності, досягнення якої стало головною метою Української Гельсінської спілки, нових окремих політичних груп, нефор­мальних організацій, в тому числі НРУ [35].

Цінним при вивченні даної теми є англомовне видання за редагуванням вченого і публіциста українського походження Р. Сольчаника, яке містить інтерв’ю з п’ятнадцятьма провідни­ми українськими політиками, літературними діячами і вчени­ми [36]. Дана праця дає уявлення про особисті розуміння укра­їнськими політиками, в тім числі рухівцями, таких речей, як демократизація, гласність, ґенеза Руху, сутність відмінностей з Комуністичною партією та радянською системою в цілому.

Безперечно, треба виділити працю А. Камінського [37]. Ав­тор переконаний, що НРУ за перебудову став речником ідеї не­залежності України, тією силою, довкола якої велася боротьба між партійним керівництвом — з одного боку і письменника­ми, творчою інтелігенцією, патріотичною громадськістю — з іншого.

В багатьох публікаціях підкреслюється той факт, що Укра­їна здобула свою незалежність не в результаті національно- визвольного руху, який очолював НРУ. Так, наприклад, ка­надський історик О. Субтельний пише: «Незалежна Україна з’явилася без національно-визвольної боротьби, головна роль у її створенні належала представникам місцевого партапарату, який, використовуючи націоналістичну аргументацію, зумів від’єднати Україну від імперії» [38].

Я. Грицак, робить висновки аналогічного характеру: «Ваго­му підтримку національній ідеї забезпечили так звані націонал- комуністи — представники автономістичної орієнтації серед української партійно-державної еліти, які в останні роки Гор­бачова перескочили у «поїзд опозиції»» [39].

Таким чином, аналізуючи наявний комплекс літератури, можемо зробити наступний висновок: фактично немає праці, в якій була б систематично, всесторонньо вивчена роль НРУ в відродженні української державності 1989-1991 рр. В поле зору науковців потрапили тільки окремі аспекти діяльності НРУ в умовах розпаду СРСР та проголошення незалежності України. Основним чином дослідники присвячували свою ува­гу питанням розвитку суспільно-політичних подій напередодні незалежницького періоду, становлення багатопартійної систе­ми в УРСР, створення НРУ, розробки його національної про­грами, діяльності Руху в умовах внутрішньопартійної кризи, участі НРУ у державотворчих процесах України тощо. Поза увагою багатьох істориків залишилося чимало аспектів окрес­леної проблеми, які потребують подальшого, більш детального наукового вивчення.

Джерела та література

1. Гарань О. Убити дракона: 3 історії Руху та нових партій Украї­ни. — К. : Либідь, 1993. — 200 с.

2. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960­80-х років в Україні. — К. : Либідь, 1995. — 222 с.

3. Кулик В. В’ячеслав Чорновіл і спроба реанімації Руху // Сучас­ність. — 1992. — № 6. — С. 98-102.

4. Бебик В. Позиція і опозиція // Комуніст України. — 1991. — № 8. — С. 34-41.

5. Грабович О. Крах Радянського Союзу та незалежність України // Сучасність. — 1992. — № 9. — С. 145-151.

6. Гончарук Г. Народний Рух України : Історія. — Одеса : Астро­принт, 1997. — 380 с.

7. Михальченко М., Журавський В. Соціально-політична трансфор­мація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору. — К. : Логос, 1997. — 180 с.

8. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми сус­пільної трансформації. — К. : Видавничий центр ДрУк, 1998. — 446 с.

9. Литвин В. Украина: политика, политики, власть. (На фоне поли­тического портрета Л. Кравчука). — К. : Альтернативи, 1997. — 340 с.

10. Бойко О. Україна в 1985-1991 рр.: основні тенденції суспільно- політичного розвитку : монографія. — К. : ІПіЕНД, 2002. — 306 с.

11. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / [ред. Ф. Рудич та ін.]. — К. : Парламентське в-во, 1998. — 352 с.

12. Діденко Ю. Народний Рух у державотворчих процесах Украї­ни (1989-2002) : монографія. — Одеса : Астропринт, 2006. — 176 с.

13. Тиский М. Волинська регіональна організація НРУ в боротьбі за незалежність України // Пам’ять століть. — 2003. — № 2. — С. 102-108.

14. Барцьось В. Народний Рух України на Вінниччині (1988-1991 рр.) // Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали VII Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 28-29 травня 2009 р.). — Оде­са : Астропринт, 2009. — С. 17-24.

15. Адамович С. Діяльність Народного Руху України в Донбасі в умо­вах здобуття Україною незалежності // Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали VII Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 28-29 травня 2009 р.). — Одеса : Астропринт, 2009. — С. 12-16.

16. Кобута С. И. Організаційне становлення НРУ на Прикарпатті в 1989-1990 рр. // Народний рух України: місце в історії та полі­тиці : матеріали Третьої Всеукр. конф. (м. Одеса, 10-11 вересня 1998 р.). — Одеса : Астропринт, 1998. — С. 32-34.

17. Половина О., Шанда В. До історії НРУ на Криворіжжі // Народ­ний рух України: місце в історії та політиці : тези доповідей Пер­шої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-16 вересня 1994 р.). — К., 1994. — С. 24-26.

18. Павличко Д. 24 серпня 1991 року // Народна творчість та етногра­фія. — 2001. — № 4. — С. 3-19.

19. Пилипенко О. Внесок Народного Руху в становлення незалежної України // Народний Рух України: місце в історії та політиці : тези доп. першої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-16 вересня 1994 р.). — К., 1994. — С. 37-38.

20. Соболь П. Серпневий переворот 1991 р. і Народний Рух Украї­ни // Народний Рух України: місце в історії та політиці : тези доповідей Першої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-16 вересня 1994 р.). — К., 1994. — С. 52-53.

21. Бураковський О. Історія Ради Національностей Народного Руху України, 1989-1993 роки. Політологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «По­літичні інститути та процеси». — К., 1999. — 19 с.

22. Шановська О. Діяльність Народного Руху України з розробки на­ціональної програми та практичного втілення її в процесі держа­вотворення (1989-1996 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. сту­пеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України». — Одеса,

2003. — 22 с.

23. Бондаренко С. Народний Рух України та його роль у національно - політичному житті наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX століття : дис. ... кандидата іст. наук : 07.00.01. — Тернопіль, 2006. — 191 с.

24. Мардаренко О. Українсько-російські відносини у політичній ді­яльності Народного Руху України (1989-1998 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України». — Одеса, 2007. — 20 с.

25. Овсієнко С. Діяльність Народного Руху України в умовах внутріш­ньопартійної кризи (1997-2002 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія Украї­ни». — Одеса, 2008. — 18 с.

26. Народний Рух України: місце в історії та політиці : тези доп. пер­шої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-16 вересня 1994 р.). — К., 1994. — 96 с.

27. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали другої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 11-12 вересня 1996 р.). — Одеса, 1996. — 56 с.

28. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали третьої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 10-11 вересня 1998 р.). — Одеса : Астропринт, 1998. — 72 с.

29. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали чет­вертої Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-15 вересня 2000 р.). — Одеса : Астропринт, 2000. — 152 с.

30. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали

V (позачергової) Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 14-15 вересня 2001 р.). — Одеса : Астропринт, 2001. — 204 с.

31. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали

VI Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 16-17 вересня 2005 р.). — Оде­са : Астропринт, 2001. — 204 с.

32. Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали VII Всеукр. наук. конф. (м. Одеса, 28-29 травня 2009 р.). — Одеса : Астропринт, 2009. — 236 с.

33. Magocsi P. R. History of Ukraine. — Toronto : University of Toronto Press,1996. — 784 p.

34. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст. — К. : Основи, 1997. — 423 с.

35. Прокоп М. Напередодні незалежності України. — Нью-Йорк — Львів : НТШ, 1993. — С. 399.

36. Solchanyk R. Ukraine from Chernobyl to Sovereignty: A collection of interviews. — New York : St. Martin’s Press, 1992. — 174 p.

37. Камінський А. На перехідному етапі. «Гласність», «перебудова» і «демократизація» на Україні. — Мюнхен : Укр. вільний ун-т,

1990. — 624 с.

38. Субтельний О. Розпад імперії та утворення національних держав: випадок України // Сучасність. — 1994. — № 12. — С. 69.

39. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної україн­ської нації XIX — XX ст. — К. : Генеза, 2000. — С. 325.

Анотацїі

Киндрачук Н. М. Роль НРУ в достижении независимости Укра­ины (1989—1991 гг.): анализ историографии проблемы.

В этой статье автор делает историографический анализ вопроса

О роли НРУ в достижении Украиной государственной независимо­сти: 1989-1991 гг., что дает возможность выяснить наиболее со­временное состояние изучения обозначенной темы на сегодняшний день и показать перспективы развития научной мысли в будущем.

Kindrachyk N. M. The Role of NRU in the achievement of the independence of Ukraine (1989—1991): a historiographical analysis of the issue.

In this article the author conducts a historiographical analysis of the issue of the NRU’s role in the achievement of the independence of the Ukrainian state (1989-1991) which allows the author to deter­mine the most modern condition of the research on the given topic at present and to show the perspectives of the scientific development in future.


Похожие статьи