Головна Історія Інтелігенція і влада «ЖДАНОВЩИНА» В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 40-х — ПОЧАТОК 50-х РОКІВ XX ст.): ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
joomla
«ЖДАНОВЩИНА» В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА 40-х — ПОЧАТОК 50-х РОКІВ XX ст.): ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
Історія - Інтелігенція і влада

Н. М. Сірук

Ключові слова: ідеологія, культура, інтелігенція, постанова,

Джерельна база.

Ключевые слова: идеология, культура, интеллигенция, поста­новление, источниковая база.

Key words: ideology, culture, intelligentsia, decision, spring base.

Сутністю проблеми, що поставлена, є дослідження джерель­ної бази ідеологічних кампаній в Україні, так званої «жданов - щини», які відбувались у суспільно-політичному та культурно­му житті України другої половини 40-х — початку 50-х років XX ст.

Аналіз архівних матеріалів, передусім постанов та рішень ЦК КП(б)У, збірників документів та матеріалів, мемуар­ної літератури розкриває суть, методи і наслідки культурно- ідеологічних кампаній останнього періоду сталінщини. Згадані в статті наукові праці та документи дають змогу об’єктивно оцінювати важливі аспекти діяльності інтелігенції післявоєн­ного періоду.

Враховуючи недостатню вивченість у історіографії зазна­ченої проблеми, за мету поставлено комплексно дослідити, на основі аналізу, узагальнення архівних джерел та опублікованих праць, матеріалів періодичної преси, джерельну базу «жданов - щини» в Україні у другій половині 40-х — початку 50-х років XX ст., залучити новий документальний матеріал, що з’явився в останні роки.

Історія України XX ст. викликає значний науковий і пізна­вальний інтерес. Вивчення новітньої історії України потребує докладного аналізу сутності й механізмів політико-ідеологічного контролю тоталітарної влади за суспільством, у тому числі за різними аспектами культурного розвитку та діяльністю творчої інтелігенції.

Наявна джерельна база дозволяє досить повно розкрити різ­ні напрями політичного контролю за культурно-науковою сфе­рою, який здійснювався в Україні у другій половині 40-х — на початку 50-х років XX ст., які можна поділити на такі основні групи: неопубліковані архівні документи; опубліковані доку­менти та матеріали; спогади; періодичні видання.

Основним джерелом до вивчення теми стали документи цен­тральних і місцевих державних архівів України, центральних архів Російської Федерації, частина з яких була розсекречена лише нещодавно і містить цікавий та маловідомий фактичний матеріал.

У Центральному державному архіві громадських об’єднань України опрацьовано документи фонду 1 — Центрального комі­тету Компартії України. З цього фонду використано документи описів 1 — матеріали з’їздів, конференцій і пленумів ЦК КПУ, 6 — протоколи засідань Політбюро і матеріали до них, 16 — протоколи засідань Політбюро, «Окрема папка», 70 — відділ агітації і пропаганди, 71 — відділ науки і вищих навчальних закладів, 72 — відділ художньої літератури і мистецтва. Тут зосереджені стенограми з’їздів, конференцій, пленумів та ак­тивів партійних органів, доповідні записки, звіти й інформацій місцевих партійних організацій тощо.

Ці документи досить докладно розкривають політико - ідеологічні кампанії, політику Комуністичної партії стосовно літератури, мистецтва та культури загалом, дають можливість простежити ставлення творчої та наукової інтелігенції до ра­дянської системи. У фонді зберігається чимало матеріалів, що стосуються діяльності радянської тоталітарної системи та її ін­ститутів.

У Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України опрацьовано ряд фондів, які дозволяють відтворити культурно-наукове життя першого повоєнного де­сятиліття. Особливий інтерес становлять фонди 4605 — Голов­ного управління у справах літератури і видавництва при Раді Міністрів УРСР та 166 — Міністерства освіти УРСР. У цих фондах зберігаються документи офіційного характеру — на­кази, постанови, довідки, інформації тощо, які розкривають діяльність відповідних державних органів щодо посилення політико-ідеологічного тиску на культурне та наукове життя України в післявоєнний період і дають можливість показати цей процес у його динаміці, в розвитку.

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мис­тецтва вивчено документи фондів 590 — Спілки письменників

України, 661 — Спілки композиторів України. В них зосеред­жені протоколи керівних органів спілок, творчі та тематич­ні плани, рецензії на художні і музичні твори літературно - мистецької інтелігенції України, що висвітлюють діяльність літературно-мистецької інтелігенції України у другій половині 40-х — на початку 50-х років XX ст. Матеріали цих фондів да­ють можливість проаналізувати взаємовідносини між партійно - державними структурами та письменниками і композиторами, особливості кадрової політики, ідеологічної роботи партійних органів з творчою інтелігенцією тощо.

Матеріали державних архівів Львівської, Волинської, Рів­ненської, Запорізької областей дозволяють простежити розви­ток культури і науки в окремих регіонах України, особливості проведення ідеологічних кампаній «на місцях», долю творчої і наукової інтелігенції, що працювала в провінції тощо. Це перш за все документи обласних партійних комітетів, обласних ви­конавчих комітетів Рад депутатів трудящих, відділів виконко­мів — в справах мистецтв, культурно-просвітницьких закладів і т. д., а також обласних організацій творчих спілок і деяких творчих колективів.

З документів Державного архіву Львівської області значний інтерес становлять справи фондів: 3 — обласного комітету Ком­партії України, 4 — міського комітету партії, 1864 — облас­ної організації Спілки композиторів УРСР, 2009 — обласної організації Спілки радянських письменників України, 3808 — відділу Союзу радянських письменників України. В них збе­рігаються довідки, доповідні записки, листи ЦК КП(б)У до Львівського обкому з питань ідеологічної роботи, а також інші документи та матеріали, що відображають різні аспекти духов­ного життя в області.

Ці документи засвідчують, що Львівщина, подібно до інших західних областей України, перебувала під особливим нагля­дом партійних і державних органів. Численні матеріали пока­зують, як практично втілювався на місцях курс на радянізацію західноукраїнського регіону, в тому числі в сфері літератури, мистецтва та науки. Використані справи дають можливість про­стежити сутність і напрямки боротьби влади з «українським буржуазним націоналізмом», що становило серцевину ідеоло­гічних кампаній в Україні у перші післявоєнні роки.

Що стосується документів державного архіву Рівненської об­ласті, то варто зазначити фонд 400 — обкому Компартії Укра­їни, який містить статистичні звіти, інформації та листуван­ня з ЦК КП(б)У про агітаційно-пропагандистську діяльність, культурно-просвітницьку і політико-масову роботу Ровенсько - го обкому КП(б)У; Волинської області, в тому числі фонду 1 — обкому Компартії України, 6 — виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих, 49 — обласного відділу мистецтв, 420 — обласного відділу в справах культурно-просвітницьких закладів, які відтворюють політично-ідеологічну ситуацію і культурно-мистецьке життя на Волині.

Для вивчення зазначеної проблеми залучено документи Державного архіву Запорізької області, серед них ряд справ з фондів 102 — обкому Компартії України та 2518 — обласного відділу в справах мистецтв. У цих справах містяться накази і директиви керівних партійних і державних органів з питань розвитку культури та науки, довідки й інформація про роботу парторганізацій, стенограми зборів стосовно рішень сесії ВАС - ГНІЛ тощо. Ці документи дозволяють простежити ставлення місцевої влади до творчої і наукової інтелігенції, реалізацію ідеологічних партійних настанов.

Важливе значення для вивчення проблем політико - ідеологічного контролю мають документи, які зберігаються в центральних державних архівах Російської Федерації, зо­крема, використано матеріали Російського державного архіву соціально-політичної історії, фонд 17 — ЦК ВКП(б)-КПРС: описи 3 — протоколи засідань Політбюро ЦК, 125 — відділ пропаганди і агітації (1938-1948 рр.), 131 — відділ партійних, профспілкових і комсомольських органів, 132 — відділ пропа­ганди і агітації, 133 — відділ науки і вузів, 162 — протоколи засідань Політбюро ЦК ВКП(б), «Окрема папка» (копії).

Залучені документи дають можливість по-новому погляну­ти на ряд важливих наукових проблем, у тому числі щодо розвитку культури і науки. Вони стосуються не лише загаль­них проблем Радянського Союзу, але й торкаються становища в окремих союзних республіках, у тому числі в Україні. Ці документи дозволяють прослідкувати зміст, напрямки і на­слідки політики партії в галузі культури і науки, наприклад, й особливості ідеологічних кампаній, так званої «ждановщи- ни», розгорнутих сталінським режимом у перші післявоєнні роки.

Другу групу джерел становлять опубліковані документи і матеріали, присвячені названій тематиці. Серед них слід на­звати видання, в яких містяться документи керівних партій­них і державних органів, серед них стенограми і матеріали з’їздів, пленумів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У, збірники «КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК (1898-1971)» [1], «Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК» [2], «Сборник законов Украинской РСР, указов Президиума Верховного Со­вета Украинской РСР. 1938-1979» [3].

Для дослідження поставленої проблеми використано ряд збірників документів і матеріалів, виданих у радянський пе­ріод, що стосуються досліджуваної проблеми, — «Культурне будівництво в Українській РСР, червень 1941-1950» [4], «Со­ціалістичні перетворення в західних областях Української РСР 1939-1979» [5]. У них подано документи і матеріали, присвя­чені розвитку культури і науки в Україні, відображено так звану керівну роль Комуністичної партії в цій ділянці у піс­лявоєнні роки. Значна увага приділяється діяльності Рад депу­татів трудящих, профспілок, комсомолу, в тому числі в ідейно - політичній сфері.

Було використано також збірники документів і матеріалів, опубліковані в пострадянський період. До них увійшли чис­ленні розсекречені документи, які донедавна були цілком не­доступні історикам. Серед цих видань варто виділити збірники «Культурне життя в Україні. Західні землі» [6], «У лещатах тоталітаризму: перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936-1956 рр.)» [7], «Національні відносини в Україні у XX ст.» [8], «Україна у XX столітті» [9], «Літопис нескореної України» [10], «Десять буремних літ: Західноукра­їнські землі в 1944-1953 роках» [11], які значно збагатили джерельну базу дослідження.

У цих збірниках міститься цінна інформація про політику сталінського режиму в післявоєнний період, у тому числі в га­лузі духовного життя. В них наведено численні свідчення про репресії щодо інтелігенції, священиків, інакомислячих, зокре­ма, на західних землях України. Багато із залучених матері­алів опубліковано вперше, що дає змогу по-новому поглянути на культурні процеси в республіці. Значний інтерес становить збірник «Українська суспільно-політична думка у XX столітті» [12], опублікований українськими вченими в діаспорі, що міс­тить низку документів і матеріалів з проблем розвитку культу­ри і науки в Україні в останній період сталінщини.

Безцінний кінолітопис першого повоєнного десятиліття ста­новлять документальні фільми, кіножурнали, окремі сюжети, що зберігаються у Центральному державному кінофотофоноар - хіві України імені Г. С. Пшеничного. Це, перш за все, «Кіно­літопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (червень 1945-1955)», домінуючою те­мою якого є відновлення життя на визволеній від фашистських окупантів землі, відбудова зруйнованого війною і подальший розвиток народного господарства, культури і науки України. В унікальному документі розкривається післявоєнна відбудова в Україні і подальший розвиток господарства, культури і науки республіки. Більшість з них становлять кіножурнали, доку­ментальні фільми, кіносюжети виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка) [13].

Цікавим документом є видання «Письменники України — жертви сталінських репресій» [14], в якому вперше поіменно названо літераторів України — безневинних жертв сталінського терору. У цьому виданні подано біографії і показано драматич­ний життєвий шлях багатьох представників української інте­лігенції, що переслідувалися правлячим режимом. У збірнику розкрито механізми політичних репресій, які здійснювалися тоталітарною владою щодо діячів культури і науки в Україні, у тому числі в повоєнний період.

У вивченні проблем духовного життя радянського суспіль­ства 40-50-х років XX ст. важливе значення мають докумен­тальні публікації, видані сучасними російськими дослідника­ми. До цих публікацій варто віднести збірники документів і матеріалів «Влада і художня інтелігенція: Документи ЦК РКП(б)-ВКП(б), ВНК-ОДПУ-НКВС про культурну політику. 1917-1953» [15], «Історія радянської політичної цензури: До­кументи і коментарі» [16], ««Літературний фронт». Історія по­літичної цензури 1932-1946 рр.» [17], в яких особливу увагу звернуто на проблеми політико-ідеологічної цензури, інші фор­ми контролю влади за духовним життям, діяльністю творчої і наукової інтелігенції.

Окрему категорію джерел становлять спогади. Джерела цьо­го жанру не позбавлені певних проявів суб’єктивізму, проте їх цінність полягає в тому, що в них зафіксовані такі факти і явища, про які нерідко не залишилось документальних свід­чень. Йдеться насамперед про щоденники та спогади О. Дов­женка «Україна в огні. Кіноповість. Щоденник», Ю. Сливки «Академік Іван Петрович Крип’якевич» та ін. Значний інтерес викликає книга М. Нечиталюка «Честь праці!», яка присвя­чена академіку М. Возняку і в якій вміщені спогади колиш­ніх аспірантів університету, наукових працівників та інших його сучасників. З цих спогадів можна прослідкувати непросту долю вченого, гоніння на нього, а також ідеологічні пересліду­вання відділу літератури і фольклору НАН УРСР, Львівського університету імені І. Франка. У написанні статті використано спогади партійних і радянських керівників, які працювали в другій половині 1940-х — на початку 1950-х років в Украї­ні. В мемуарах М. Хрущова і Л. Кагановича [18] відображено «верхівкову» оцінку багатьох явищ і подій, які мали місце в зазначений період в республіці. Спогади цих діячів дозволяють краще зрозуміти мотивацію, логіку поведінки тодішньої влади, хоча разом з тим вони не позбавлені обережних критичних за­уважень стосовно політики сталінських часів. Зрозуміло, що обидва автори свідомо уникали багатьох проблем і «незручних» питань.

У процесі дослідження останнього періоду сталінщини варто проаналізувати матеріали періодичної преси. Вона служить не лише інформаційним джерелом, але й відображає окремі ас­пекти суспільно-політичного та духовно-культурного процесу. В роботі джерелознавчого вивчення «ждановщини» використано періодику радянських часів, зокрема, газети «Радянська Укра­їна», «Літературна газета», «Вільна Україна», «Закарпатська правда», «Радянська Волинь», «Червоний прапор», журнали «Більшовик України», «Трибуна лектора», «Радянське мистец­тво», союзні видання — «Правда», «Известия»,«Культура и жизнь». Цей вид джерел не завжди об’єктивно і повно віддзер­калює реалії тодішнього життя, а тому вимагає критичного підходу, зіставлення з іншими джерелами.

Отже, проведена пошукова робота дала змогу виявити новий фактичний матеріал, зокрема, неопубліковані архівні докумен­ти, які вперше введено у науковий обіг. Системне опрацювання різноманітних джерел, базоване на принципах наукової крити­ки, дозволило дослідити обрану проблему. Таким чином, ана­ліз історіографії досліджуваної проблеми засвідчує, що історія України другої половини 1940-х — початку 1950-х років при­вертає пильну увагу вітчизняних та зарубіжних вчених. Однак політико-ідеологічні кампанії в Україні того періоду, їх витоки, хід та наслідки ще не були об’єктом спеціального дослідження, що й зумовило потребу їх критичного осмислення в контексті політичної історії України середини XX ст.

Джерела та література

1. КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК (1898-1971). Т. 6. (1941-1954). — К.: Політвидав України, 1980. — 524 с.

2. Комуністична партія України в революціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Т. 2. — К., 1977. — 430 с.

3. Сборник законов Украинской РСР и указов Президиума Верхо­вного Совета Украинской РСР, 1938-1979: в 2 т. Т.1. — 740 с., Т. 2. — 648 с. — К.: Политиздат Украины, 1980.

4. Культурне будівництво в Української РСР, червень 1941-1950. — К., 1989. — 576 с.

5. Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР 1939-1979. Збірник документів та матеріалів. — К.: Наукова дум­ка, 1980. — 548 с.

6. Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. 1939-1953/ за ред. Сливки Ю. Ю. — К., Т. 1. — 1995. — 747 с.

7. У лещатах тоталітаризму: перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936-1956 рр.). Збірник документів і матері­алів: у двох частинах. — К., 1996. — ч. І. — 146 с.; ч. ІІ — 247 с.

8. Національні відносини в Україні у XX ст.: Збірник документів і матеріалів. — К.: Наукова думка, 1994. — 557 с.

9. Україна у XX столітті: Збірник документів і матеріалів. — К.: Вища школа, 2000. — 350 с.

10. Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. — Львів: Просвіта, 1993. Книга 1 — 797 с., книга 2 — 1997. — 786 с.

11. Десять буремних літ: Західноукраїнські землі в 1944-1953 роках. Нові документи і матеріали / упорядник В. Сергійчук. — К.: Дні­про, 1998. — 944 с.

12. Українська суспільно-політична думка у XX ст.: Документи і ма­теріали. — Т. ІІІ. — Сучасність, 1983. — 443 с.

13. Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (червень 1945-1955). — К., 2002. — 565 с.

14. З порога смерті: Письменники України — жертви сталінський ре­пресій. — К., 1991. — 486 с.

15. «Литературний фронт». История политической цензури 1932-1946 гг.: Сборник документов. — М., 1994.

16. Власть и художественная интеллигенция: Документи ЦК РКП(б)- ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953. — М., 1999.

17. История советской политической цензуры: Документы и коммен­тарии. — М.: РОССПЭН, 1997. — 672 с.

18. Довженко О. Україна в огні. Кіноповість. Щоденник. — К, 1990. — 575 с.; Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, держав­ність. Збірник наукових праць. — Львів, 2001. — 960 с.; Кагано­вич Л. М. Памятные записки рабочего, коммуниста-большевика, профсоюзного, партийного и советско-государственного работни­ка. — М., 1996.; Мемуары М. С. Хрущова // Вопросы истории. — 1991. — № 1,11.; Нечиталюк М. «Честь праці!»: Академік Михай­ло Возняк у спогадах та публікаціях. — Львів, 2000. — 424 с.; Україна: культурна спадщина, національна свідомість, держав­ність. Збірник на пошану професора Ю. Сливки. Збірник наукових праць. Випуск 7. — Львів, 2000. — 960 с.

Анотації

Сирук Н. М. «Ждановщина» в Украине (вторая половина 40-х — начало 50-х годов XX в.): база источников.

На основе широкого круга источников, архивных документов и материалов, критического осмысления наработки предшествен­ников — отечественных и зарубежных ученых в статье дается целостный и комплексный анализ источниковой базы политико­идеологических кампаний в Украине второй половины 40-х — на­чале 50-х годов ХХ ст.

Siruk N. M. «Zhdanovschina» in Ukraine (late 1940s — early 1950s): characteristics of the source materials.

On the basis of a wide circle of sources, archived documents and materials, critical comprehension of work of predecessors — domestic and foreign scientists, the article deals with integral and complex analysis of the source materials of political and ideological campaigns in Ukraine of the late 1940s — early 1950s.