Головна Історія Інтелігенція і влада ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НРУ ТА ЇЇ ВІДНОСИНИ З МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ І ПАРТІЙНИМ КЕРІВНИЦТВОМ В КІНЦІ 1989-х — НА ПОЧАТКУ 1990-х РОКІВ
joomla
ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НРУ ТА ЇЇ ВІДНОСИНИ З МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ І ПАРТІЙНИМ КЕРІВНИЦТВОМ В КІНЦІ 1989-х — НА ПОЧАТКУ 1990-х РОКІВ
Історія - Інтелігенція і влада

О. М. Козаченко

Ключові слова: НРУ, Одеська крайова організація, обком пар­ти, місцеві органи влади, нація, суверенітет, незалежність, само­визначення, національно-культурний, права людини.

Ключевые слова: НДУ, Одесская краевая организация, обком партии, местные органы власти, нация, суверенитет, незави­симость, самоопределение, национально-культурный, права чело­века.

Key words: NRU, Odessa regional organization, regional commit­tee of party, local authorities, nation, sovereignty, independence, self­determination, national and cultural, human rights.

Мета даної статті полягає в аналізі діяльності Одеської крайової організації Народного Руху України та її відносин з місцевими органами влади в роки перебудови. На сьогодні комплексного дослідження діяльності Одеської крайової орга­нізації НРУ немає. У зв’язку з цим зазначена проблема є ак­туальною.

У контексті наукового дослідження були використані періо­дичні одеські видання та документи і матеріали Одеської кра­йової організації НРУ, які дають інформацію про напрямки діяльності Одеської організації НРУ та її стосунки з місцевими органами влади і партійного керівництва. Крім цього, вони за­свідчують вплив Одеського Руху на населення і форми роботи в громадській, політичній, соціально-економічній, національно- культурній та інших сферах.

Політичне та громадське життя в Одесі в роки перебудови було насичене подіями, більшість з яких відбувалися у загаль­ному українському контексті. Існувало чимало проблем різного характеру, які необхідно було вирішувати спільними зусилля­ми. Лібералізація цін і їх стрімке зростання, зубожіння маси населення, мовне питання, взаємини між органами місцевого самоврядування різного рівня, становлення української армії, ситуація навколо Чорноморського пароплавства та будівництво Одеського нафтопереробного комплексу — ось ті проблеми, які перебували у центрі уваги населення краю у ті часи. Різке по­гіршення соціального стану більшості населення стало ката­лізатором активності різних громадських організацій, в тому числі і Одеської крайової організації НРУ за перебудову, яка на той час була ще добровільною організацією. Попри всі хиби процесуального характеру, їй вдалося виробити спільну такти­ку на майбутнє, об’єднати на конструктивній основі зусилля всіх колективів, творчих, громадських і самодіяльних органі­зацій, зацікавлених у прискоренні перебудовчих процесів.

На установчому з’їзді Одеської крайової організації НРУ за перебудову у серпі 1989 року обговорювався проект докумен­ту — «Принципи і зміст діяльності Одеської регіональної орга­нізації Народного Руху за перебудову» [1]. В основі цього доку­мента був закладений перероблений варіант останнього проекту НРУ, якому були притаманні більш витримані формуліровки, чітка структура, зняті найбільш неприпустимі положення по­переднього проекту, опублікованого 16 лютого 1989 року в «Лі­тературній Україні». З більшістю пропозицій липневого варі­анту проекту програми Руху важко було не погодитися. Всі прийняті положення були збережені в одеському варіанті. Цей документ представляє собою ідейну платформу. Він відображає принципіальні позиції в справі перебудови політичної системи, демократизації суспільства, всесвітнього розширення прав лю­дини, утвердження соціальної справедливості, проведення еко­номічних перетворень та мір екологічного характеру, усунення деформацій та подальшого розвитку сфери міжнаціональних відносин.

У зверненні учасників установчої конференції Одеської кра­йової організації НРУ мова йшла про те, що Рух вважає недо­пустимим застосування будь-якого насилля та дискримінації у національному відношенні і підтримує прагнення кожного народу, що проживає на території України, до національно - культурного самовизначення і добивається державних гаран­тій і державної допомоги усім народностям, націям у їхньому національно-культурному відродженні, створенні їхніх това­риств, шкіл, театрів.

Не порушуючи принципу добровільності, Рух вважав за необхідне створення пріоритетних умов для функціонуван­ня української мови та україномовних навчальних закладів в Україні. Практика добровільного вибору мови навчання не по­винна була позбавити природного права дитини знати мову, культуру рідного народу, не повинна вести до поширення на­ціонального нігілізму. Тільки виведення української культури на світовий рівень і тільки її відкритість для усіх духовних надбань людства забезпечить культурі корінного народу держа­ви справжнє відродження [2].

Одеська крайова організація НРУ підтримала положення проекту «Програми Народного Руху України за перебудову» з питань демократизації суспільства, реалізації прав людини і прав народу і виступила за перетворення УРСР в суверенну правову державу. Свою роль Рух вбачав в зосередженні зусиль на вирішенні тих завдань, які є найбільш актуальними для на­селення регіону, і перш за все, на питаннях поліпшення умов життя та відпочинку, розвитку ініціативи, активності людей, забезпеченні їх реальної участі у роботі всіх органів влади, національно-культурного розвитку.

Одеський Рух утвердив у своїй діяльності такі головні за­сади: дружба і взаємодопомога народів, повага до особистості і захист прав людини, демократизація усього життя і реальний плюралізм, законність і правопорядок, соціальна справедли­вість і гласність, відсутність політичного і морального тиску, залякування інакомислячих та будь-якого переслідування за переконання.

На засіданні Одеської крайової організації НРУ за перебудо­ву 17 червня 1990 року було прийнято такі положення:

1. Головною ціллю діяльності Одеського Руху — об’єднати всіх, хто щиро зацікавлений в існуванні демократичних прин­ципів, пріоритету загальнолюдських інтересів над класовими, справжнього гуманізму, соціальної справедливості.

2. Досягнення повного суверенітету України. А це, в свою чергу, передбачає національне та культурне відродження як українського народу, так і відродження інших народів, що про­живають на території України. Антинародна тоталітарна систе­ма однаково принижувала всі нації. Відродити їх національну гідність може тільки справжня демократія. Захист прав мен­шості, надійні гарантії такого захисту на всіх рівнях правової держави і громадянського суспільства — основна задача Руху, яка обумовлює саме його існування [3].

На установчому з’їзді НРУ у Києві було прийнято ряд ре­золюцій та звернень до представників інших національностей, серед яких «Проти антисемітизму», «Заява з’їзду на підтримку прагнень кримськотатарського народу», звернення «К русско­му населению Украины» та «До всіх не українців на Україні».

У зверненні «До всіх не українців на Україні» стверджува­лося, що Рух не національно-замкнута організація. Доступ в ряди Руху відкритий для всіх, і будь-які форми дискредита­ції по національній ознаці відкидаються. В Рух закликалися представники різних національностей, що прагнули перебудо­ви; говорилося про те, що Рух виступає за повноцінне відро­дження української нації без ущемлення інтересів представни­ків інших народів: «Наши братья евреи, белорусы, болгары, немцы, греки, крымские татары, гагаузы, цыгане, ассирийцы, другие народы! Национальное возрождение на Украине для вас, попранных в годы сталинщины, только начинается. Так, полностью и безусловно мы солидарны с вами, желаем вам всяческого добра. В рядах Руха вы всегда найдете полную по­ддержку и опору» [4]. Ці звернення та резолюції за своєю гу­манністю та доброзичливістю не мають аналогів у рішеннях подібних форумів ні в Росії, ні в Прибалтиці, ні в інших бага­тонаціональних країнах.

Прийняті документи не лишилися без уваги і крайових ор­ганізацій. Так, Одеська обласна організації НРУ в спеціальній резолюції осудила антисемітизм як ідеологію людиноненавис- ності. Одеський Рух підтвердив свою принципову неприязнь до антисемітизму і розробив систему мір по відродженню і розви­тку всіх національних культур Одеського регіону.

Такої ж чіткої позиції одесити очікували і від Одеського об­кому Компартії України. Але замість чіткої і ясної заяви обко­му партії одесити отримали документ від комісії по національ­них питаннях, статус якої був не визначений і про роботу якої ніхто до цього не чув. В цьому документі комісія в цілому осу­дила антисемітизм та всю відповідальність переклала на «на­родні фронти». Очікуваної відповіді не отримали одесити і від секретаря обкому Р. Боделана, який у своїй відповіді кореспон­денту газети «Известия» відповів аналогічно відповіді комісії. Мабуть, не випадково, що заява комісії обкому з’явилася після зустрічі співголів обласної організації Руху 20 січня 1991 року з членами товариства єврейської культури імені Ноте Лур’є, в результаті якої більшість членів цього товариства подали заяву до Руху [5].

Варто зазначити, що з самого початку місцева влада запо­бігала створенню Одеської крайової організації Народного Руху України, перейшовши відразу до формування альтернативної уже діючому оргкомітету своєї Координаційної ради по ство­ренню своєю за формою, начебто рухівської, а за змістом анти - рухівської крайової організації. Обласна рада народних депу­татів затвердила текст листа, в якому засуджувалась програма «Народного Руху за перебудову», та висловила одностайну дум­ку про недоцільність створення такої організації [6].

У вересні 1989 року були проведені відповідні наради, де членам і кандидатам в члени обкому партії, відповідальним працівникам обкому партії і облвиконкому «були дані конкрет­ні доручення по участі в роботі по викриттю політичних намі­рів лідерів НРУ» [7].

На обласному телебаченні за участю відповідальних партійних робітників, викладачів ВПШ, інших вчених - суспільствознавців були проведені так звані «круглі столи», в ході яких були критично проаналізовані програма, статут, резолюції, прийняті з’їздом НРУ. В Одесі та в деяких інших містах одеського регіону (Ізмаїлі, Болграді), а також в окремих селах області, трудових колективах, учбових закладах відбули­ся організовані місцевою владою мітинги, збори під гаслом «За інтернаціональне братерство, дружбу народів СРСР, за приско­рення перебудови». На них були прийняті відповідні резолюції на підтримку політики КПРС, засуджені сили, що прагнуть до конфронтації, створення соціальної напруженості [8].

В той же час активізувалася робота створеної спеціальної групи для систематичного аналізу і підготовки пропозицій від­носно дій НДУ і інших неформальних об’єднань на території області.

Рішенням одеського бюро обкому Компартії України від 22.09.1989 р. органам народного контролю спільно з інши­ми контролюючими органами було доручено вивчити стан фінансово-господарської і матеріально-технічної бази Одесько­го регіону, організації НРУ і інших неформальних об’єднань та «вжити заходи по порушеннях законності державної і фінансо­вої дисципліни» [9].

Влада намагалася викликати у населення міста і області уявлення про Рух як націоналістичну організацію. Коли ж Одеська організація Руху доказала своє інтернаціоналістичне існування (до складу Одеської організації входять представ­ники різних національностей: українці, росіяни, євреї, греки та інші), декому знадобилося розпалити міжнаціональну не­приязнь. Дивними були часті повідомлення в пресі про осіб, які закликали до погромів, котрих органи правопорядку не можуть ні піймати, ні впізнати. Дивувала і синхронність ан­тисемітських виступів і листівок В. Павловського та інших провокаторів. Відповідно виникало питання: кому була вигід­на дестабілізація міжнаціональних відносин у місті і чи не являються всі ці акції ланками одного ланцюга. Керівництво Одеської крайової організації Народного Руху вимагало від об­кому партії і органів правопорядку чітко вираженої позиції і відповідних до ситуації дій.

Таким чином, попри надзвичайно жорсткий тиск з боку іс­нуючої влади комуністичної партії рухівські ідеї оволодівали свідомістю трудящих України, які все частіше і масово гото­ві були підтримувати політичні заходи Руху. Одеська крайова організація НРУ заявила про себе як про демократичну силу з характерним національним обличчям. З перших днів свого існування Одеський Рух заявив про необхідність органічно - го зв’язку загальнолюдських, національних, класових інте­ресів, а також уважного врахування та захисту інтересів на­селення Одеського регіону, що має яскраво виявлену етнічну, культурно-історичну своєрідність та самобутність.

Джерела та література

1. Чорноморська комуна. — 1989. — 23 серпня; Садовниченко Г. Под­ставь плечо // Знамя коммунизма. — 1989. — 29 августа.

2. Звернення учасників установчої конференції Одеської обласної ор­ганізації Народного Руху України за перебудову // Архів Одеської крайової організації НРУ. — Оп. 1. — Спр. № 2. — Арк. 4.

3. Яровая Е. Что такое Рух? // Знамя коммунизма. — 1990. — 10 июля.

4. До всіх не українців на Україні // Літературна Україна. — 1989. — 21 вересня.

5. К вопросу о межнациональных отношених в Одессе // Архів Одесь­кої крайової організації НРУ. — Оп. 1. — Спр. 7. — Арк. 1-2.

6. Гончарук Г. І. Народний Рух України. Історія. — 1997. — С. 40.

7. Державний архів Одеської області. — Ф. № 11. — Оп. № 151. — Спр. № 36. — Арк. 43.

8. Там само.

9. Там само. — Арк. 42.

Анотації

Козаченко О. Н. Деятельность Одесской краевой организации НДУ, ее отношения с местными органами власти и партийным руководством в конце 1980-х — в начале 1990-х годов.

В статье автор показывает, основываясь на архивных мате­риалах, основные направления деятельности Одесской областной организации НДУ, ее отношения с местными органами власти и партийным руководством. А это, в свою очередь, доказывает эф­фективность его деятельности в Одесском регионе.

Kozachenko O. N. Activity of Odesa regional organization of Narodniy Rukh of Ukraine, its relationships with local and party authorities at the end of 1989s — beginning of 1990s.

In this article the author shows basic directions of activity of Odesa regional organization of Narodniy Rukh of Ukraine referring to the archived materials, its relationships with local an party au­thorities. And it, in its turn proves efficiency of its activity in Odesa region.