Головна Історія Інтелігенція і влада ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО СТАНОВИЩА ЖІНКИ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ПЕРІОД 1920-1930-х рр. В ПОСТРАДЯНСЬКІЙ ІСТРОРІОГРАФІЇ
joomla
ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО СТАНОВИЩА ЖІНКИ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ПЕРІОД 1920-1930-х рр. В ПОСТРАДЯНСЬКІЙ ІСТРОРІОГРАФІЇ
Історія - Інтелігенція і влада

О. О. Коханова

У статті досліджується проблема зміни правового становища жінки в УРСР в 20-30 рр. XX ст. в історіографії пострадянського (сучасного) періоду, аналізується залучення жінок до політичного життя держави. Простежуються особливості дослідження різними авторами процесу залучення жінок до партійних організацій і ін­ститутів.

Ключові слова: історіографія, жіноцтво, УСРР, суспільно- політичне життя.

Тендерна проблема у Радянській Україні почала висвітлю­ватися ще з моменту прийняття першої Конституції 1919 року. Саме цей документ став початком розгляду рівноправ’я жінки з чоловіком як природно необхідного процесу соціалістичного суспільства. Але радянські історики не завжди об’єктивно ви­світлювали всі процеси, що відбувалися в 20-30-х роках XX ст. на гендерному просторі.

Цю тему досліджувала велика кількість соціологів, психоло­гів, істориків, юристів, які давали різну оцінку факту тендер­ної рівності чоловіків та жінок за часів існування СРСР та пра­ва жінок на рівну з чоловіками участь у суспільно-політичному житті країни, трудову зайнятість та кваліфікацію. При цьому оцінка залежала не лише від особистості автора, його власних поглядів на проблему, а й від часу написання та видання його праць. Найбільш об’єктивною та зваженою є історіографія пострадянського періоду (сучасна), адже вона є незаангажова - ною та незаідеологізованою.

Мета статті — висвітлити проблему суспільно-політичного становища жінки в Радянській Україні в період 1920-1930-х років в пострадянській історіографії. Проаналізувати всі аспек­ти становища радянської жінки на теренах України на основі історіографічних джерел.

Література сучасних авторів містить раніше заборонену, кри­тичну інформацію на основі документальних та архівних дже­рел. З 1990-х років більш популярними стають конференції з тендерних питань, дослідні роботи, проекти та розробки. Дана проблема активно досліджується не лише істориками, а й психо­логами, соціологами, філологами та політиками, активно захи­щаються кандидатські та докторські роботи з тендерних питань.

Сучасну історіографію за поданою тематикою можемо поді­лити на українську та російську. Необхідно виділити моногра­фії, дисертації та наукові статті.

Серед сучасних українських дисертацій на окрему увагу заслуговує робота Арзуманової Т. В. «Громадсько-політичне життя в УСРР та РРФСР в першій половині 20-х рр. XX ст. (на матеріалах Харківської та Воронезької губерній: порівняль­ний аналіз)», в якій було проаналізовано громадсько-політичне життя на зразку двох губерній, що дало змогу провести пара­лель та побачити участь жіноцтва у цій сфері життя [1].

Дисертаційне дослідження Марасіної Г. В. «Проблема ква­ліфікації жіночої праці у промисловості європейської частини СРСР (на прикладі окремих регіонів) 1922-1991 рр.» [2] до­водить, що причиною надання рівних прав жінкам було нама­гання втягнення їх у виробництво країни. Політична актив­ність повинна була швидкими темпами перерости у трудову, що згодом і призвело до участі жіноцтва у стаханівському русі.

Наступною групою історіографічних джерел є монографії.

Богачевська-Хомяк М. у своїй книзі «Білим по білому: жін­ки в громадському житті України, 1884-1939» [3] дуже кри­тично оцінює діяльність радянської влади у період 20-30-х рр. XX ст., наводить велику кількість прикладів недієвості зако­нів, що були введені в даний період. Критикує надання юри­дичної рівності жінкам, бо вона була лише приводом для ви­робничого закріпачення.

Ще один автор, який надзвичайно негативно відноситься до проведених радянською владою заходів по вирішенню жі­ночого питання, критикує радянську політику — Козуля О. у своїй роботі «Жінки в історії України» [4]. Прослідковуєть - ся критичне ставлення до всіх законодавчих та політичних заходів Комуністичної партії. Автор вважає, що не було на­дано ніяких можливостей порівняно з чоловіками, окрім ви­робничого закріпачення та надання рівних трудових прав та обов’язків.

А. П. Гетьман, О. Р. Дашковська, О. М. Руднєва у співав­торській роботі «Еволюція правового становища жінок: історія і сучасність» [5] не лише розкривають зміст правового забез­печення жіночого населення в контексті певного історичного періоду, а й критикують його, порівнюють з сучасністю.

В роботі «Жіночі студії в Україні: жінка в історії та сьо­годенні» [6] під редакцією Смоляр Л. О. достатньо критично оцінюється діяльність радянської влади по відношенню вирі­шення «жіночого питання», аналізуються прийняті заходи і їх реальне втілення у практику.

Колективна монографія «Нариси повсякденного життя ра­дянської України в добу непу (1921-1928 рр.)» під редакці­єю С. В. Кульчицького є першою спробою узагальнення історії життя в радянській Україні в роки нової економічної політи­ки. Автори досліджують повсякденне життя основних класів, соціально-професійних верств та етнічних спільнот українсько­го суспільства [7].

Серед сучасних російських авторів слід виокремити роботу «Обьічная советская женщина. Образ описаний идентичности» Градкової Ю. [8], яка зображує образ «нової жінки» радянсько­го суспільства, стиль її поведінки, зовнішній вигляд, її місце у системі суспільно-політичних та виробничих відносин.

Найбільш обширно групою є наукові публікації в збірни­ках конференцій, наукових виданнях, часописах. Робота Єв - стратової А. І. «Государственная политика и женский вопрос в 20-30 гг.» [9] розкриває аспекти державної політики щодо вирішення жіночого питання в період 20-30-х рр. XX ст., за­конодавче закріплення рівноправності жінок по відношенню до чоловіків та втягнення жінок до виробництва та колективізації через так зване «зрівняння».

Бондаренко Н. О. у статті «Деякі аспекти законодавчого ре­гулювання становища жінки у сім’ї в Радянській Україні» [10] висвітлює існуючі стереотипи та роль жінки у сім’ї та поза нею. Вказує, що надання жінці рівних прав не звільнило її від впливу чоловіка і не надало реальних можливостей активності жінки через її відсталість та залежність від родини.

Стаття Дячук Ю. «Деякі міркування стосовно прав жінок» [11] включає опис прав, наданих жінкам, законодавством 1920- 1930-х рр. та їх критику через відсутність механізму їх втілення.

Кравцова А. І. у своїй роботі «До питання про об’єктивне висвітлення місця і ролі жінки в радянському суспільстві» [12] піднімає питання неупередженого та об’єктивного зображення жінки у радянському суспільстві. Автор нагадує, що необхід­но аналізувати суспільно-політичне становище жінки не лише на основі законодавчих документів, а й виходити з історичних реалій, вказуючи, що справжня рівноправність в патріархаль­ному суспільстві просто неможлива, а з переходом до тоталіта­ризму стає зовсім безглуздою.

Земзюліна Н. І. у статті «Формування світогляду радянської жінки в 20-30-х рр. XX ст. (історіографія проблеми)» [13] роз­криває процес зміни жіночого світогляду через проведену радян­ською владою політику знищення жіночності та моди, висвітлює погляди різних авторів щодо даного питання, аналізує ефектив­ність впливу партії на формування світогляду радянської жінки.

Публікації Лабур О. В. «Інформаційний потенціал джерел з життя харків’янок 1920-х років», «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській лі­тературі України 1920-1930-х років», «Радянська історіогра­фія про «звільнення жінки» в Україні 20-30-х рр.: перетво­рення ідеї в догму» розкривають зміст ідеалу «нової жінки», що був сформований в 20-30-х рр. XX ст. [14; 15; 16]. Авторка розкриває поступовий процес перетворення жінки-матері, до­машньої дружини в жінку — активну будівницю соціалізму, партійну та громадську діячку.

Терещенко Ю. В. [17] розкриває ідеальні риси та стиль по­ведінки радянської жінки, образ, який повинен стати єдиним для всього жіночого населення без виключення, шаблон, який порушити просто неможливо.

У статті Омельчук М. «Жінки в Радянській Україні» [18] піднімається питання не лише правового становища жінки, а й її існування в тогочасних політичних та громадських реаліях.

Дашкова Т. у статті «Ідеологія в особах. Формування візу­ального канону в радянських жіночих журналах 1920-1930-х років» [19] розкрила сфери та методи впливу на формування образу «нової жінки». Також авторка виокремила радянський журнал як основний засіб впливу на жінку, вказуючи, що саме в жіночих журналах створювався новий образ незалежної жінки.

Таким чином, огляд історіографії свідчить про те, що про­блема суспільно-політичного становища жінки стала об’єктом дослідження як радянських науковців, так і сучасних україн­ських, російських та закордонних авторів. Для радянської істо­ріографії притаманна вагома роль пропаганди, яка маскувала іс­нуючі проблеми шляхом перебільшення досягнень радянського ладу. Сучасна історіографія позбавлена радянського ідеологіч­ного впливу, однак вона також не дає адекватної картини роз­витку жіноцтва як суспільно-політичної сили. У цілому комп­лексного об’єктивного аналізу та оцінки суспільно-політичного становища жінки в Радянській Україні в період 20-30-х рр.

XX століття немає, тому що розглянуті роботи стосуються лише окремих аспектів, не завжди ґрунтуються на історичних джере­лах і у більшості випадків є ідеологічно заангажованими.

Джерела та література

1. Арзуманова Т. В. Громадсько-політичне життя в УСРР та РСФСР в першій половині 20-х рр. XX ст. (на матеріалах Харківської та Воронезької губерній: порівняльний аналіз): Автореф. дис. ... канд. іст. наук / Т. В. Арзуманова; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Кара - зіна. — X., 2005. — 20 с.

2. Марасіна Г. В. Проблема кваліфікації жіночої праці у промисло­вості європейської частини СРСР (на прикладі окремих регіонів) 1922-1991 рр.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук/ Г. В. Марасіна. — X., 2011. — 18 с.

3. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: жінки в громадському житті України, 1884-1939 / М. Богачевська-Хомяк. — К.: Либідь, 1995. — 424 с.

4. Козуля О. Жінки в історії України / Олесь Козуля. — К.: Україн­ський центр духовної культури, 1993. — 255 с.

5. Еволюція правового становища жінок: історія і сучасність /

О. М. Руднєва, О. Р. Дашковська, А. П. Гетьман; Академія право­вих наук України. — X.: Право, 2000. — 196 с.

6. Жіночі студії в Україні: жінка в історії та сьогоденні / Під ред. Смоляр Л. О. — Одеса: Астропринт, 1999. — 440 с.

7. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.): Колективна монографія / Відп. ред. С. В. Куль- чицький: В 2 ч. Ч. 2. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — 382 с.

8. Градкова Ю. Обычная советская женщина. Образ описаний иден­тичности / Ю. Градкова. — М.: Компания Спутник, 1999. — 189 с.

9. Евстратова А. И. Государственная политика и женский вопрос в 20-30 гг. / А. И. Евстратова // Социальные трансформации и по­ложение женщин в России: Тез. докл. междунар. науч. конф. 3-4 марта 1995. — Иваново, 1995. — С. 156-175.

10. Бондаренко Н. О. Деякі аспекти законодавчого регулювання ста­новища жінки у сім’ї в Радянській Україні / Н. О. Бондаренко // Вісник / Національний ун-т внутрішніх справ. — X., 2003. — Вип. 23. — С. 248-253.

11. Дячук Ю. Деякі міркування стосовно прав жінок/ Ю. Дячук // Права людини. — 2000. — № 28. — С. 4-8.

12. Кравцов А. І. До питання про об’єктивне висвітлення місця і ролі жінки в радянському суспільстві / А. І. Кравцов // Жіночий рух в Україні: історія і сучасність: Міжнар. наук.-метод, конф.: Одеса, жовт. 1994 р.: Тез. доп. — К., 1994. — С. 19-20.

13. Земзюліна Н. І. Формування світогляду радянської жінки в 20- 30-х рр. XX ст. (історіографія проблеми) / Н. І. Земзюліна // Ві­сник / Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. — Черкаси, 2010. — Вип. 192. Сер.: Історичні науки. — С. 14-17.

14. Лабур О. В. Інформаційний потенціал джерел з життя харків’янок 1920-х років / О. В. Лабур // Історія та географія: 36. наук. пр. — X: Майдан, 2011. — Вип. 40. — С. 196-200.

15. Лабур О. В. «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920-1930-х ро­ків / О. В. Лабур // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 205-213.

16. Лабур О. В. Радянська історіографія про «звільнення жінки» в Україні 20-30-х рр.: перетворення ідеї в догму / О. В. Лабур // Сто­рінки історії: 36. наук. пр. — К., 2009. — Вип. 28. — С. 121-129.

17. Терещенко Ю. В. «Нова радянська жінка» в Україні в 1920-х рр. ідеальний образ / Ю. В. Терещенко // Збірник наукових праць / Харківський нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — X., 2008. — Вип. 32. — С. 153-166.

18. Омельчук М. Жінки в Радянській Україні / М. Омельчук // Жі­ночий рух в Україні: історія і сучасність: Міжнар. наук.-метод, конф.: Одеса, жовт. 1994 р.: тез. доп. — К., 1994. — С. 153-154.

19. Дашкова Т. Идеология в лицах: формирование визуального кано­на в советских женских журналах 1920-1930-х годов / Т. Дашко­ва // Культура и власть в условиях коммуникационной революции XX века; [Под ред. К. Аймермахера, Г. Бордюгова, И. Гробовско - го]. — М., 2002. — С. 103-128.

Анотаци

Коханова А. А. Проблема общественно-политического поло­жения женщины в Советской Украине в период 1920—1930-х г. в постсоветской историографии.

В статье исследуется проблема изменения правового положения женщины в УССР в 20-30-х гг. XX в. в историографии постсовет­ского (современного) периода, анализируется привлечение женщин к политической жизни государства. Прослеживаются особенности исследования разными авторами процесса привлечения женщин к партийным организациям и институтам.

Ключевые слова: историография, женщины, УССР, обществен­но-политическая жизнь.

Kokhanova A. A. The problem of social and political status of women in Soviet Ukraine during the 1920—1930’s in post-Soviet his­toriography.

The article examines the problem of changing the legal status of women in the USSR in 1920-1930 in the post-Soviet historiography (modern) period, analyzes the involvement of women in the political life of the state. The research process of attracting women to the party organizations and institutions is traced.

Key words: historiography, women, Ukrainian SSR, social and po­litical life.

Надшшла до редакцй 12 вересня 2013 p.