Головна Історія Інтелігенція і влада ВИСВІТЛЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ 1989-1991 РОКІВ В УКРАЇНІ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТ «ВЕЧЕРНЯЯ ОДЕССА», «ЗНАМЯ КОММУНИЗМА», «ЧОРНОМОРСЬКА КОМУНА»
joomla
ВИСВІТЛЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ 1989-1991 РОКІВ В УКРАЇНІ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТ «ВЕЧЕРНЯЯ ОДЕССА», «ЗНАМЯ КОММУНИЗМА», «ЧОРНОМОРСЬКА КОМУНА»
Історія - Інтелігенція і влада

В. О. Татарова

Ключові слова: преса, ЗМІ, незалежність України, свобода слова.

Ключевые слова: пресса, СМИ, независимость Украины, сво­бода слова.

Key words: the press, the mass media, independence of Ukraine, freedom of speech.

Період в історії України у 1989-1991 роках багатий на різ­номанітні суспільно-політичні події, починаючи від заснування Народного Руху і до проголошення акту незалежності України. Такі зміни не могли не відобразитися на сторінках газет. Піс­ля багатьох років панування тоталітарної комуністичної систе­ми, її руйнування та знищення будь-яких, навіть несміливих, проявів свободи слова, спочатку горбачовська перебудова, а в подальшому і незалежність України відкрили новий інфор­маційний простір, на якому стала відображатися історична і


Політична правда. Цікавими для розгляду є, зокрема, газети регіонального значення, адже події того часу по-різному відо­бражалися на сторінках місцевих газет. Окрім впливу всеукра­їнської преси, вони виражали точки зору своїх авторів. Пресу Одеського регіону, як в принципі і будь-якого іншого, можна поділити на три типи: газети обласного значення, міські та ра­йонні. В історіографії не вдалося знайти окрему працю з аналі­зом нових тенденцій у роботі місцевих газет.

Мета статті — прослідкувати нові напрямки діяльності пре­си Одещини в період з 1989 по 1991 роки на прикладі газет «Вечерняя Одесса», «Знамя коммунизма», «Чорноморська ко­муна» та газет деяких районів Одеської області.

Тематика публікацій газет залежить від значення подій у громадсько-політичному житті області і країни в цілому. Гласність люди в першу чергу пов’язують з діяльністю засо­бів масової інформації. Говорячи про даний період, старше по­коління згадує постійні черги біля кіосків з свіжою пресою. Зрозуміло, що кожна газета знаходила свого читача, але деякі з них користувалися найбільшою популярністю. Сучасники до­бре пам’ятають газету «Вечерняя Одесса», яка хоч і була місь­кою, проте в області також мала багато шанувальників. Мож­на назвати ще декілька міських газет, в яких простежується подібний принцип. До газет, які видавалися обласним орга­ном комуністичної партії України і обласною радою народних депутатів, відносилися «Знамя комунизма» і «Чорноморська комуна». Крім вищезазначених, майже в кожному районному центрі Одеської області виходили друком по одній, а подекуди і більше газет.

Преса, вже традиційно, відігравала роль посередника між політичними структурами та населенням країни. Сторінки газет майоріли інформацією всесоюзного масштабу, рішення, прийняті Верховною Радою, виносилися на перші шпальти газет. Кожен читач повинен був відчувати себе невід’ємною складовою однієї великої держави. З періоду гласності преса починає змінювати свої тенденції. Поступово, обережно пере­ходить до розгляду суперечливих тем. Починає активно обго­ворюватися мовне питання, чи потрібно дітям з першого класу вивчати українську мову? Свої думки з цього приводу виража­ють і вчителі, і ветерани війни, і батьки дітей. Інколи навіть порушуються теми на зразок того, яким має бути ставлення до Української Повстанської Армії, тут поки що відповідь одно­значно негативна. Варто зазначити, що газети в даний період ще не вийшли на стежку остаточної свободи слова.

Друковані ЗМІ неодноразово закликали населення прийма­ти активну участь у політичному житті країни. Кожна газета, звісно, мала свою позицію, яка або схвалювала зміни, що від­бувались в державі, або навпаки, ставилася до них критич­но. Однак було зрозуміло, що в будь-якому випадку реформа політичної системи покликана відкрити максимальний про­стір самоврядуванню суспільства, створити умови для повного розвитку ініціативи широких мас громадян. Прикладом го­товності суспільства до змін стала поява та розповсюдження нових газет, які були не стільки політичного спрямування, як економічного. Продовжують виходити галузеві газети, такі як: «Моряк», «Черноморский гудок» та інші. Не дивно, що і в таких газетах відводиться чільне місце політичним подіям того часу.

Активізація політичного життя спричинила стрімке зрос­тання національної свідомості населення. В Одесі, якщо брати для огляду період з 1989 року, діяли регіональна організація Народного Руху України за перебудову, товариства «Меморі­ал», «Пам’ять», товариство української мови «Південна гро­мада», «Лелека» та інші [1, с. 14]. Навколо них гуртувалися люди, які не лише вірили у можливість демократичних змін суспільства, але і хотіли брати активну участь у їх прискорен­ні. Всі ці зміни відобразилися на сторінках газет.

«Вечерняя Одесса» [2], що виходила ще з липня 1973 року, намагалася займати традиційну позицію і не робити різких заяв щодо суперечливих подій. Це було не дивно, адже го­ловним редактором газети був її засновник Борис Федорович Дерев’янко — відомий публіцист, політик та ще й депутат Вер­ховної Ради СРСР. Тільки 23 серпня 1989 року «Вечерняя Одес­са», вслід за двома обласними газетами, опублікувала проект «Основних напрямків діяльності Одеської обласної організації Народного Руху за перебудову» і повідомила, що її оргкомітет прийняв рішення провести установчу конференцію 25 серпня [3, с. 132]. Стосовно подій 19 серпня 1991 року газета [4], на чолі зі своїм головним редактором, так і не змогла зайняти своєчасно чітку позицію, продовжуючи вичікувати, якою буде ситуація в подальшому. Потім, в тому ж 1991 році, «Вечерняя Одесса» першою з місцевих газет припинила бути «партійним та радянським органом» і зареєструвалася як газета з колек­тивними співзасновниками. Найбільші підприємства, наукові установи, вузи міста підтримали трудовий колектив редакції, увійшовши до ради співзасновників газети.

Процес гласності хоч і відкрив нові горизонти для свободи слова, але разом з тим багато в чому вона була обмеженою. Через це неодноразово такі газети, як «Знамя коммунизма» [5] та «Чорноморська комуна» опинялися під загрозою закриття. Спочатку, в 1990 році було зачитане рішення про припинення випуску цих газет як органів обласної ради. На той час пози­цію вдалося відстояти. В наступному 1991 році, коли навколо газет знову здійнявся галас, редакція «Знамени коммунизма» вирішує змінити назву газети. З цього приводу велося багато дискусій. Однією з найімовірніших нових назв стала «Южная звезда», свою негативну позицію щодо такого варіанту вира­зить Г. Зленко, який більш прихильно ставився до назви «Юг» [6, с. 2]. Таким чином, з 1991 року газету обласної ради «Зна­мя коммунизма» замінює вже незалежна газета «Юг» [7]. На відміну від багатьох інших, редакція «Знамя коммунизма», на чолі якої стояв Юлій Маркович Мазур, який в свою чергу, ще до ГКЧП, вийшов з КПРС, одразу зробила свій вибір на користь України — незалежної та суверенної. На початку не­залежних років України тираж газети «Юг» досягав 70 тисяч екземплярів [8].

«Чорноморська комуна» [9], видання якої є одним із найста­ріших в Україні (заснована 19 липня 1917 року), в 1989 році намітила чітку позицію з приводу неформальних об’єднань. Під неформальними об’єднаннями, які діяли на той час, ма­ються на увазі вже перераховані Народних Рух за перебудову та інші товариства. Позиція газети була спрямована на слу­жіння справі консолідації радянського суспільства. Одеська об­ласна газета, як відмічає у своїй статті С. Комар [10, с. 15], набуває смаку до гласності та відкритості.

24 серпня 1991 року колектив редакції «Чорноморської ко­муни» ухвалив рішення про перетворення газети з органу об­ласного комітету партії в обласну громадсько-політичну і про­голосив основні програмні принципи: утвердження української державності, відродження національної свідомості, української мови і культури, відстоювання громадянських прав, честі, гід­ності кожної людини, незалежно від національності, політич­них поглядів, віросповідання. В цьому ж 1991 році газета [11]

З такою назвою припиняє своє існування. З 1 січня 1992 року газета продовжує радувати своїх читачів, друкуючись під на­звою «Чорноморські новини».

Місцеві газети, які виходили друком у районних центрах Одеської області, переважно займали традиційну позицію у ві­дображенні подій 1989-1991 років. Таких газет в зазначений період було трохи більше двадцяти.

Найбільше місцевих газет друкувалося в місті Ізмаїл. При сприянні партійного комітету КП України Радянського Дунай­ського пароплавства, починаючи з 1947 року, виходила газета «Дунаец», яка мала більш галузеве спрямування. Також у міс­ті друкувалися ще такі газети, як «Советский Измаил» и «При - дунайский вестник».

В одному із найбільших і найважливіших у стратегічному плані залізничних вузлів України місті Роздільна друкували­ся дві газети. Перша, під назвою «Вперед», видавалася з 1930 року Роздільнянським райкомом КП України, інша, «Сільські Вісті», виходила з 1962 року і була гезетою Одеського обкому КП України.

Окрім вищезазначених, по одній газеті виходило друком у таких районних центрах, як: Ананьїв, Балта, Білгород- Дністровський, Болград, Велика Михайлівка, Іванівка, Іллі - чівськ, Кілія, Кодима, Рені, Саврань, Сарата, Тарутіно, Та - тарбунари, Фрунзівка. Варто відмітити, що з проголошенням української незалежності кількість місцевих газет поступово збільшується і інформація, що подається на їхніх сторінках, набуває більш проукраїнського вигляду.

Отже, можна сказати, що в 1989-1991 роках в Україні від­буваються кардинальні зміни як в політичному, так і в сус­пільному житті. Історики і журналісти розпочали активну діяльність в цілях висвітлення правди, пов’язаної з багатьма аспектами історії та політики нашої держави. В українсько­му суспільстві ці процеси були зустрінуті неоднозначно. Одна частина палко підтримала намагання істориків докопатися до істини, інша — ставилася байдуже, третя — застерігала, що не варто розкривати на сторінках преси всю правду.

Безпосередність та оперативність подання інформації про останні події на сторінках газет зумовила підвищення ін­тересу усіх верств населення до преси. Серед розглянутих в статті газет найбільш прихильніше до політичних змін ста­вилася редакція «Знамени коммунизма». «Вечерняя Одесса», наприклад, намагалася дотримуватися нейтральної позиції. Характерним в цей час для газет є зміна назв, позбавлення радянських штампів, а також поява нових тенденцій: проукра- їнських і незалежницьких з критикою радянської системи та комуністичної партії. Більш докладніший огляд районної пре­си та деяких інших міських і обласних одеських газет буде здійснено в подальшому.

Джерела та література

1. Комар С. Позиція одеської обласної газети «Чорноморська кому­на» у висвітленні діяльності неформальних організацій / С. Комар // Журналісти України. — 1990. — № 4. — С. 14-15.

2. Вечерняя Одесса. — 1989. — № 226- № 300.

3. Звездун О. М. До питання про створення одеської обласної органі­зації НРУ за перебудову / О. М. Звездун // Інтелігенція і влада. — 2010. — № 20. — С. 130-137.

4. Из последних новостей [Рубрика] // Вечерняя Одесса. — 1991. — № 165. — С. 1.

5. Знамя коммунизма. — 1990. — № 1. — № 63.

6. Зленко Г. Газета трех областей / Г. Зленко // Знамя коммуниз­ма. — 1991. — № 65. — С. 3.

7. Юг. — 1991. — № 192.

8. Отколенко Р. Десять лет не коту под хвост, или что ожидает че­ловечество в ХХІ веке / Р. Отколенко [Електронний ресурс] // Режим доступу : Http://oog. narod. ru/old/12/12_1.html.

9. Чорноморська комуна. — 1989. — № 125. — № 187.

10. Комар С. Позиція одеської обласної газети «Чорноморська кому­на» у висвітленні діяльності неформальних організацій / С. Комар // Журналісти України. — 1990. — № 4. — С. 14-15.

11. Чорноморська комуна. — 1991. — № 167- № 240.


Татарова В. А. Отображение общественно-политических со­бытий 1989—1991 годов в Украине на страницах газет «Вечерняя Одесса», «Знамя коммунизма», «Чорноморська комуна».

В статье рассмотрена позиция некоторых одесских газет в пе­риод с 1989 по 1991 гг., их реакция на распад Советского Союза и провозглашение независимости Украины.

Tatarova V. A. The enlightening of social processes and political events of 1989—1991 in Ukraine in the columns of the newspapers «Evening Odessa», «Banner of Communism,» «Chornomorska Com­mune».

In this article the position of some Odessa newspapers in 1989­1991 and their reaction to the collapse of the Soviet Union and reach­ing of the independence of Ukraine are shown.

Похожие статьи