Головна Історія Інтелігенція і влада ПОСТАТЬ СЕРГІЯ ПОДОЛИНСЬКОГО В ІСТОРІОГРАФІЇ
joomla
ПОСТАТЬ СЕРГІЯ ПОДОЛИНСЬКОГО В ІСТОРІОГРАФІЇ
Історія - Інтелігенція і влада

C. П. Маслюченко

Ключові слова: С. А. Подолинський, історіографія, ідеологія, по­стать, історичне дослідження.

Ключевые слова: С. А. Подолинский, историография, идеология, фигура, историческое исследование.

Key words: S. A. Podolinsky, historiography, ideology, figure, his­torical research.

Вивчення будь-якої історичної проблематики неможливе без комплексного уявлення про досягнення попередників у цій справі. Історіографія багато в чому визначає проблематику та актуалізує працю історика. Сучасна історіографія дедалі більше уваги приділяє вивченню життя окремої людини. Питання за - люднення історії в умовах становлення української історичної науки є актуальним явищем. Особливу увагу в процесі залюд - нення українські дослідники звертають на діячів інтелектуаль­ної праці, активних громадських, політичних постатей. Серед таких постатей увагу істориків привернув Сергій Андрійович Подолинський — активний діяч громадського життя другої по­ловини ХІХ ст., вчений, лікар, засновник кількох наукових напрямів.

Історична література, присвячена Сергію Подолинському, в тому числі його ідеології та діяльності, відзначається різнома­нітністю та багатоплановістю з погляду на методологічні засади її творення. Ідеологічні орієнтири авторів праць про Сергія По - долинського охоплюють ледь не всі найпопулярніші ідеологеми. Однак, автори в основному порушували лише низку проблем у своїх дослідженнях. Перша наукова проблема — це висвітлення діяльності Сергія Подолинського в революційно-демократичній течії загальноросійського народництва. Друга — українофіль­ська діяльність Сергія Подолинського, теоретична спадщина на ниві української соціал-демократії. Ще однією проблемою — є місце в інтелектуальному житті Росії та Європи, актуальність поглядів Сергія Подолинського у сьогоднішньому житті, осо­бливо в галузі наукових студій.

Історіографію вивчення постаті Сергія Подолинського мож­на поділити на кілька етапів, які великою мірою були само­бутніми й оригінальними щодо постановки проблем та їх вирі­шення. Критерієм історіографічних періодів стосовно вивчення постаті Сергія Подолинського є методологічна й політична зміна пріоритетів в історичній науці. Суто методологія мало вплинула на розвиток тематики про Сергія Подолинського, але визначила жанри історіографічного творення, тематику дослі­дження і т. д.

Першим можна виділити період студії Михайла Грушев - ського та ранній радянський період, коли дослідження Гру- шевського намагалися продовжити С. Буда та Д. Бованенко. У 30-х рр. XX ст. постать Сергія Подолинського зникла з на­укової літератури.

У цей історіографічний період вийшла біографія Сергія Подолинського, подана Михайлом Грушевським [1]. Укра­їнський історик представив Сергія Подолинського як еконо­міста та пропагандиста соціалізму. В цій роботі був поданий «кістяк» до біографії Подолинського, надруковані деякі його праці та листи до К. Маркса. М. Грушевський визначив єв­ропейську спрямованість та авторитет, що мав Сергій Подо­линський, зазначив місце діяча в тодішньому соціалістично­му русі. М. Грушевський подав місце національних поглядів у системі світогляду українського соціаліста, проаналізував його непрості відносини з М. Драгомановим та М. Павликом. Також Грушевський описав відносини в родині Подолинських, що дало можливість прослідкувати наслідки становища в ро­динному колі та їх значення та зв’язок з діяльністю Сергія Андрійовича.

За часів СРСР дослідження Грушевського окремими сюже­тами намагалися доповнити С. Буда та Д. Бованенко, але ра - дянська наука того періоду залишила великою мірою Сергія Подолинського поза увагою. Згадки були фрагментарними і не містили нового матеріалу щодо діяльності та місця Подо­линського у суспільно-політичному русі. Сталінська реорієн - тація офіційної радянської історіографії зробила з українсько­го марксиста небажаний предмет для наукових досліджень і на довгі роки припинила працю в цьому напрямі. Радянські вчені здебільшого оминали постать або вивчали її спорадично й обережно. Він залишався зображеним обережно і фрагмен­тарно, його соціалістичні погляди подавалися викривленими, а національні проекти та погляди просто замовчувалися. Навіть радянські історики пізнішого часу звертали увагу на непізна­ність особи Сергія Подолинського протягом довгого періоду [2]. Протягом 1930-1950 рр. немає жодної згадки стосовно Сергія Подолинського в наукових працях.

Лише з середини 50-х рр. XX ст. починається новий етап у розвитку історіографії, що має відношення до особи Сергія По­долинського. Саме в цей період іде активізація наукових сту­дій стосовно особи Сергія Подолинського. Таке зацікавлення пов’язане було, перш за все, з 100-річним ювілеєм з дня наро­дження Сергія Андрійовича. В методології продовжує доміну­вати марксистсько-ленінська парадигма.

У 50-х рр. XX ст. радянські історики звернули увагу на економічні погляди Сергія Подолинського. Привернули увагу дослідників зв’язки Сергія Подолинського з Карлом Марксом. Подолинського подавали як в одного з популяризаторів марк­сизму в Україні, як критика «буржуазної політичної економії», як критика капіталізму, що був прихильником марксистського тлумачення суспільного життя. Однак, дослідження були не повними та часто однобокими [3].

І. М. Мешко, розглядаючи економічні погляди Сергія Подо­линського, характеризуючи погляди українського мислителя, використовує такі визначення: «незріла класова свідомість», «буржуазний націоналізм», що ставали для досліджуваного персонажа тяжким клеймом і завдавали шкоди подальшому вивченню його діяльності та творчості. Проте автор показав і позитивні моменти в діяльності Сергія Подолинського. Зо­крема, він відзначив його намагання злити в єдину силу різні революційно-демократичні рухи [4].

Також протягом 50-х рр. XX ст. з’являються праці Л. Я. Кор­нійчук, що стосувалися економічних поглядів Подолинського. Діяч був вписаний у когорту громадських діячів, що вплину­ли на розвиток суспільно-політичної думки другої половини XIX ст. У роботах Корнійчук простежуються окремі сюжети суспільно-політичної діяльності Подолинського, а більша час­тина праці присвячено визначенню та дослідженню економіч­них поглядів [5].

Дослідження суспільно-політичної позиції Сергія Подо­линського починається лише з 60-х рр. XX ст. Особливо слід звернути увагу на праці таких дослідників, як А. I. Пашук та М. П. Рудько, що протягом кількох років збагачують історі­ографію про Сергія Подолинського дуже цінними публікаціями [6]. Також невеликі статті або згадки є у Ітенберга, Кіпермана, Шудрі, Дмитриченка, Жученка, Сокуренка, Коваленка.

У 1965 р. виходить монографія А. І. Пашука «Соціологічні та суспільно-політичні погляди С. А. Подолинського». Праця побудована на марксистсько-ленінській методології. У праці автор визначив Сергія Подолинського як активного революці­онера та активіста «соціалістичної боротьби» [7]. У монографії постать Сергія Подолинського подалася крізь призму радикалі - зації його поглядів та перехід на ідейні основи марксизму. Ці­каво, що автор цілком уникав питання про причини переходу і не подав конкретних прикладів, що зумовили б такий перехід, це пояснюється, насамперед, не введенням частини історич­них джерел до наукового обігу. В роботі висвітлено діяльність Сергія Подолинського, але ідейна основа поглядів Сергія По- долинського витримана у рамках марксистсько-ленінської па­радигми. Ідеологія українського діяча визначалася у контексті впливів творчості Маркса і без визначення ролі інших діячів та всього середовища на світогляд Сергія Подолинського. Всі дії українського діяча прив’язувалися до розвитку революційно - демократичного і соціалістичного рухів.

Одним з позитивів цієї праці є оригінальне і детальне ви­світлення діяльності Сергія Подолинського на Галичині, його вплив на місцеве суспільно-політичне життя. Аналіз праць Сер­гія Подолинського про людську працю йде в річищі офіційної ідеології і в дослідженні не визначено сутність ідей, їх новатор­ський напрямок. У роботі не вивчено позицію Сергія Подолин - ського у визначенні основ економічного буття людства, зв’язок людини і її діяльності з процесами космічного масштабу, хоча деякі оригінальні моменти в роботах українського діяча все ж визнано. Його соціалістичні погляди потрапили в залежність від офіційного марксизму і в монографії висвітлені недостатньо об’єктивно. Також відзначено, що Сергій Подолинський недо­оцінював роль пролетаріату в революційній боротьбі. В цілому робота Пашука відкрила нову сторінку у вивченні ідеологічних переконань Сергія Подолинського та до сьогодення дає багатий аналітичний матеріал.

У TG-х рр. XX ст. вивчення особи Сергія Подолинського ак­тивізувалося у зв’язку з 120-річчям з дня народження. Най­більше в ці роки виходить матеріалів з-під пера М. П. Рудька. Дослідник береться за вивчення низки проблем народниць­кого руху, визначення ролі Сергія Подолинського у цьому русі, М. П. Рудько порушив пласт історичних проблем, досі не вивчених [S]. Його праці стосовно Сергія Подолинського визна­чаються дослідженням часу перебування Сергія Подолинського у Київському університеті [Q]. Дослідник показав участь і ді­яльність Сергія Подолинського у Старій Громаді та інші аспек­ти українофільської діяльності. В цілому йому вдалося достат­ньо об’єктивно підійти до особи Сергія Подолинського, до його суспільно-політичної діяльності та місця в революційному русі TG-х рр. XIX ст.

З середини TG-х років інтерес до Сергія Подолинського зна­чно знизився. Протягом кількох років в історичній літературі ім’я Сергія Подолинського згадувалося лише фрагментарно. Лише за окремими поодинокими випадками, постать Сергія Подолинського втрачає свою історіографічну популярність.

Від початку QG-х рр. XX ст. в українській історіографії від­буваються суттєві зміни. Однією з популярних історичних про­блем стала тема боротьби за єдність українських земель, а її ідейне обґрунтування стало актуальним. Без розуміння еволю­ції суспільно-політичної думки та пов’язаних з нею змін сто­совно соціального устрою, питання етносу та нації, створення держави, не можна уявити українську історіографію після про­голошення незалежної України.

Саме на цей час припадає новий етап у вивченні біографіч­них даних, ідеологічних орієнтирів та практичної діяльності українського вченого. В 1990 р. майже одночасно виходять праці Степана Злупка та Романа Сербина [10]. С. Злупко сво­єю працею актуалізував постать Сергія Подолинського серед українських науковців. Р. Сербин видав частину праць укра­їнського діяча.

Власне з 90-х рр. XX ст. розпочався ще один етап у вивченні українського вченого, мислителя і суспільного діяча Сергія Ан­дрійовича Подолинського. Цей історіографічний період триває і до сьогоднішнього дня. Вчені в даний період продовжували аналізувати світоглядну позицію, діяльність, але ці досліджен­ня позбавляються ідеологічних нашарувань попередньої епохи, поверховість і категоричність в оцінках особи Сергія Подолин - ського зникає. Світогляд Подолинського позбавився від напе­ред сконструйованих схем розвитку суспільної думки. Також заслугою даного етапу є поява комплексних робіт, що охоплю­ють усі аспекти діяльності Подолинського [11].

Особливо популярною стала еколого-економічна теорія Сер­гія Подолинського. Ціла низка дослідників з України та Росій­ської Федерації почали досліджувати її окремі аспекти, продо­вжили теоретичні пошуки у її розвитку. Особливо слід згадати праці російського дослідника В. С. Чеснокова, що видав кілька статей та книгу про Сергія Подолинського [12]. У його дослі­дженнях можна знайти нові біографічні дані стосовно родини Сергія Подолинського та аналіз його ідейної і наукової спадщи­ни. На сьогоднішній день роботи В. Чеснокова одні з найінфор - мативніших і дають багатий матеріал для подальшого аналізу.

Велику увагу постаті Сергія Подолинського у своїх працях приділив С. І. Світленко. Дослідник звернув увагу на ідейні настанови Сергія Подолинського, визначив окремі особливості його світоглядної позиції. Дослідник звернув увагу на соціаліс­тичні погляди, що були характерними для багатьох діячів укра­їнського національного руху. Визначив позиції Подолинського стосовно розуміння ним соціальних і національних завдань українства. Важливим досягненням є визначення однієї з фун­даментальних особливостей ідеології українських суспільно - політичних діячів — українолюбства. С. І. Світленко дослідив ідейне наповнення та витоки ідеології українолюбства та на основі джерел довів, що Сергій Подолинський також належав до когорти українолюбців [13]. Також вчений суттєво доповнив розуміння ролі й місця Подолинського у громадівському русі та виклав розуміння відмінностей російського і українського визвольних рухів. У статті «С. А. Подолинський: історіософ­ські грані творчої спадщини» С. І. Світленко вперше звернувся до нового напрямку вивчення особи Сергія Подолинського, до вивчення його історіософського світосприйняття. У статті ви­значено інтелектуальні основи історіософії українського діяча та показано оригінальність поглядів [14].

Вивчення проблеми світогляду, ідейної багатоманітності, ролі та місця постаті Сергія Подолинського в українському ін­телектуальному просторі присвячені роботи С. П. Маслюченка [15]. У працях автор намагався простежити окремі елементи світогляду, використати комплексний підхід до вивчення бага­тостороннього життя українського мислителя.

Існують такі об’єктивні труднощі стосовно вивчення творчо­го доробку Сергія Подолинського, як використання нових ме­тодологічних позицій з урахуванням раніше не використаних джерел та літератури. Дослідники потрапляють у ситуацію зна­чного розпорошення частини матеріалів на території України та зарубіжжя. Але можна сподіватись, що українська історіо­графія збагатиться новими працями, що стосуються суспільних та національно-визвольних процесів другої половини ХІХ ст.

Отже, незважаючи на численну літературу, на уживаність окремих тем, які стосуються ідеології та діяльності Сергія Подолинського, проблеми не охоплюють багатої теоретичної, інтелектуальної спадщини Подолинського. Поза увагою зали­шаються етнічні, культурні, духовні, релігійні погляди Сергія Подолинського, національний проект подається у вузьких рам­ках, якими ніколи не мислив Сергій Андрійович. Дослідників чекає енергійна робота з забезпечення джерелами щодо вивчен­ня окремих аспектів світоглядної позиції Сергія Подолинсько - го, до вивчення багатої спадщини талановитої, неоднозначної та багатогранної людини, яка вписала своє ім’я у розвиток на­уки, суспільства через свої теоретичні здобутки та активну ді­яльність.

Джерела та література

1. Грушевський M. С. З починів українського соціалістичного руху: Mm. Драгоманов і женевський соціалістичний гурток I M. С. Гру­шевський. — Відень, 1922.

2. Пашук A. I. Соціологічні та суспільно-політичні погляди С. A. По­долинського IA. I. Пашук. — Львів: Вид-во Львівського універ­ситету, 1965.

3. Корнійчук Л. Економічні погляди С. A. Подолинського I Л. Кор­нійчук, I. Meшко — К., 1958; Кот П. Л. До характеристики суспільно-економічних поглядів С. Подолинського I П. Л. Кот II Наук. записки Київського ун-ту. — 1956. — T. XV, вип. 1; Meшко I. M. Критика С. A. Подолинським вульгарної буржу­азної політичної економії II I. M. Meшко. Нариси з історії економічної думки на Україні. — К., AH УРСР, 1956; Mern - ко И. M. Экономические взгляды С. A. Подолинского: Aвтоpeф. ... канд. эконом. наук. — Львов, 1956; Корнійчук Л. Економічні погляди С. A. Подолинського I Л. Корнійчук, I. MemEü. — К., 1958.

4. Mern^ И. M. Экономические взгляды С. A. Подолинского: Aвто - реф. ... канд. эконом. наук. — Львов, 1956. — С. 6.

5. Корнійчук Л. Економічні погляди С. A. Подолинського I Л. Кор­нійчук, I. Mern^. — К., 1958.

6. Пашук A. I. Зв’язки I. Франка з С. Подолинським I A. I. Па­шук II! ван Франко. Статті та матеріали: Зб. десятий. — Львів, 1963. — С. 75-91; Пашук A. I. Роль С. Подолинського у видан­ні журналу «Вперед!» I A. I. Пашук II Вісник. Серія суспільних наук. — Львів, 1965. — Вип. 1. — С. 102-107; Рудько M. П. До характеристики революційно-демократичних течій на Україні в 70-ті роки XIX століття I M. П. Рудько II Питання історії народів СРСР. — 1968. — Вип. 7. — С. 134-141; Рудько M. П. С. A. По­долинський у революційно-народницькому русі 70-х рр. XIX ст.

I M. П. Рудько II Український історичний журнал. — 1966. — № 7. — С. 120-130.

7. Пашук A. I. Соціологічні та суспільно-політичні погляди С. A. По­долинського I A. I. Пашук. — Л.: Вид-во Львівського універси­тету, 1965.

8. Рудько M. П. Революційні народники на Україні (70-ті роки

XIX ст.) I M. П. Рудько. — К.: Вид-во Київського університету, 1973. — 208 с.

9. Рудько M. П. Видатний український революціонер-демократ і вчений I M. П. Рудько II Український історичний журнал. — 1970. — № 7. — С. 122-127.

10. Злупко С. M. Сергій Подолинський — вчений, мислитель, револю­ціонер I С. M. Злупко. — Львів, 1990. — 192 с.; Сербин Р. Сер­гій Подолинський (1850-1891): Вибрані твори I Роман Сербин. — Mонpeаль, 1990. — 208 с.

11. Подолинський С. А. Вибрані твори / С. А. Подолинський; упоряд. Л. Я. Корнійчук. — К.: КНЕУ, 2000. — 328 с.; Подолинський С. Листи та документи / С. А. Подолинський / упоряд.: Р. Сербин, Т. Слюдикова; Центральний державний історичний архів Укра­їни, м. Київ. — К., 2002. — 422 с; Злупко С. М. Сергій Подо­линський — вчений, мислитель, революціонер / С. М. Злупко. — Львів, 1990. — 192 с.

12. Чесноков В. С. Автотрофность человечества и проблема нравствен­ности / В. С. Чесноков // Биология в школе. — 2006. — № 1. — С. 11-15; Чесноков В. С. О жизни и творчестве С. А. Подолинско - го — социального эколога и врача / В. С. Чесноков // Экология человека. — 2000. — № 3; Чесноков В. С. О становлении мировозз­рения С. А. Подолинского / В. С. Чесноков // Бюллетень Комиссии по разработке научного наследия академика В. И. Вернадского. — М.: Наука, 1987. — Вып. 19. — С. 249-267; Чесноков В. С. Сергей Андреевич Подолинский / В. С. Чесноков. — М.: Наука, 2001; Чес - ноков В. С. Подолинские: вклад в отечественную культуру и науку / В. С. Чесноков // Социально-гуманитарные знания. — 2004. — № 3. — С. 229-240; Чесноков В. С. Подолинские и Бердяевы (родственные связи) // Вопр. истории. — 1992. — № 8/9. — С. 156­158; Чесноков В. С. С. А. Подолинский — предтеча В. И. Вернад­ского в разработке учения об эволюции биосферы / В. С. Чесноков // Ноосфера. — 2003. — № 16. — С. 31-36; Чесноков В. С. Сер­гей Андреевич Подолинский, 1850-1891 / В. С. Чесноков. — М., 2006; Чесноков В. С. Сергей Андреевич Подолинский — «забытый научный новатор» / В. С. Чесноков // Биология в школе. — 2000. — № 8. — С. 22-26; Чесноков В. С. Энергетическая трактов­ка эволюции природы и человека предшественником В. И. Вернад­ского С. А. Подолинским / В. С. Чесноков // Бюллетень Комиссии РАН по разработке научного наследия академика В. И. Вернадско­го. — 2001. — № 16. — С. 65-78; Чесноков В. С. Энергии биосферы и человека в трудах С. А. Подолинского // Учение Л. Н. Гумиле­ва: опыт осмысления. Вторые Гумилевские чтения. — М., 1998. — С. 65-67.

13. Світленко С. І. Народництво в Україні 60-80-х років XIX століття: Теоретичні проблеми джерелознавства та історії / С. І. Світлен­ко. — Дніпропетровськ: Навч. книга, 1999. — 240 с.

14. Світленко С. І. С. А. Подолинський: історіософські грані творчої спадщини / С. І. Світленко // Світленко С. І. Світ модерної Укра­їни кінця XVIII — початку XX століття: зб. наук. праць. — Дні­пропетровськ: Герда, 2007. — С. 260-265.

15. Маслюченко С. П. Інтернаціональні та національні погляди Сер­гія Подолинського / С. П. Маслюченко // Наддніпрянська Укра­їна: історичні процеси, події, постаті: [зб. наук. пр. / ред. кол. С. І. Світленко (відп. ред.) та ін.]. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2009. — Вип. 7. — С. 298-306; Маслю - ченко С. П. Сергій Подолинський в культурно-науковому житті

України / С. П. Маслюченко // Наддніпрянська Україна: істо­ричні процеси, події, постаті: [зб. наук. пр. / ред. кол. С. І. Світ­ленко (відп. ред.) та ін.]. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2008. — Вип 6. — С. 171-181; Маслюченко С. П. Сер­гій Подолинський: етнокультурні та духовно-релігійні погляди / С. П. Маслюченко // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події постаті: [зб. наук. пр. / ред. кол.: С. І. Світленко (відп. ред.) та ін.]. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2005. — С. 168-176.

Анотації

Маслюченко С. П. Фигура Сергея Подолинского в историогра­фии.

В статье показывается проблема изучения фигуры Сергея По­долинского. Определяется тематика исторических исследований и этапы в изучении идеологии, деятельности украинского деятеля. Рассмотрены особенности исследования в советской и современной историографии, указаны перспективные направления.

Maslyuchenko S. P. Sergei Podolinsky as depicted in historiog­raphy.

The paper describes different approaches in studies of life and work of Sergei Podolinsky. Among the discussed problems are the topics coverage and the historical development in the exploration of his activities and ideology. The key features of Soviet and modern historiography are shown. Promising directions for further research are suggested.

Похожие статьи