Головна Історія Інтелігенція і влада КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЛИНСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX — ПЕРША ТРЕТИНА XX СТ.)
joomla
КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЛИНСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX — ПЕРША ТРЕТИНА XX СТ.)
Історія - Інтелігенція і влада

В. В. Вісин

Ключові слова: кооперація, Волинь, споживчі товариства, кре­дитні кооперативи, виробничі кооперативи.

Ключевые слова: кооперация, Волынь, потребительские об­щества, кредитные кооперативы, производственные коопера­тивы.

Key words: co-operation, Volyn, consumer societies, credit coopera­tive stores, production cooperative stores.

В умовах відродження кооперативної системи України осо­бливого значення набуває класифікація кооперативних уста­нов. Науково виважена, правильна систематизація дозволяє не лише розпізнати велике розмаїття кооперативів, а й сформу­вати в державі кооперативну мережу, яка відповідала б між­народним стандартам.

Проблеми класифікації кооперативів вивчали класики коо­перації Г. Кауфман [1, с. 31], М. Туган-Барановський [1, с. 33­34], Б. Мартос [2, с. 27], О. Чаянов [3], сучасні вітчизняні вчені В. Гончаренко [4], Ф. Горбонос [5], С. Гелей [2]. Однак і досі залишаються невирішеними деякі теоретико-методологічні питання наукової класифікації кооперативів. Недостатньо ви­вчений досвід класифікації регіональних кооперативів у період з кінця XIX до першої третини XX століття. Сьогодні немає конкретного дослідження, яке б чітко визначало структуру волинських кооперативів у часи Російської імперії та періоду Другої Речі Посполитої.

Метою дослідження є систематизація і класифікація коопе­ративних установ, які діяли на терені Волині у другій половині XIX — першій третині XX ст.

У процесі еволюції волинські кооперативи систематизува­лися згідно з тією класифікацією, яка діяла у певний історич­ний період та за відповідного державно-політичного режиму. З другої половини XIX ст. до 1917 р. Волинь перебувала у складі Російської імперії. Тут існували такі види кооперативів: кредитні (ощадно-позичкові товариства, кредитні товариства, земські каси дрібного кредиту), споживчі, сільськогосподар­ські (сільськогосподарські асоціації і сільськогосподарські то­вариства), трудові артілі. У сільськогосподарській кооперації найбільшого поширення набули товариства та асоціації. Асо­ціації поширювали теоретичні відомості, нові способи господа­рювання, знаряддя і машини, влаштовували дослідні станції, поля, ферми й сади, здійснювали посередництво, організову­вали виставки, аукціони, склади тощо. Товариства сприяли сільським господарям у придбанні необхідних для господар­ства предметів та в збуті продукції; надавали позики під за­безпечення товарами, прийнятими на комісію для продажу, отримували позики під ті ж товари у різних кредитних устано­вах. Товариства поділялися на універсальні (що сприяли сіль­ському господарству взагалі) та спеціалізовані (кооперативи зі збуту хліба, хмелю, молочарські та пасічницькі спілки). Вони також були центральні (поширювали діяльність на всю Росій­ську імперію) та місцеві.

Слід відзначити, що надзвичайно важливу роль у розвит­ку кредитної і споживчої кооперації відігравали кооператив­ні об’єднання (союзи). В Україні вони активно почали ство­рюватися у період першої світової війни. Деякі з них діяли на всю губернію, інші охоплювали повіт чи й менші райони. Так, у 1917 р. був створений волинський союз кредитних ко­оперативів — Союзбанк. Він став організаційно-фінансовим об’єднанням другого рівня для кредитних та ощадно- позичкових товариств, а також фінансовим осередком для ін­ших видів кооперативів краю [4, с. 168]. Сільські й міські споживчі товариства також об’єдналися у повітові союзи з го­ловним центром — Волинським об’єднанням споживчих со­юзів (Губсоюзом) у м. Житомирі [6, с. 5]. У дореволюційній волинській кооперації не було розмежування між кооперати­вами за національним принципом. Лише з 1905 р., а особливо після 1913 р. почали проявлятися і набирати силу національні тенденції в українській кооперації. Однак під час Першої сві­тової та українсько-польської воєн кооперативна система краю була майже повністю зруйнована.

Зі входженням Волині до складу Польської держави карди­нально змінилися умови функціонування кооперації, а також її організаційна структура. Характерною особливістю коопера­тивної системи Другої Речі Посполитої було те, що кооперати­ви ділилися за національною ознакою. На терені Волині діяли польські, українські, єврейські, німецькі кооперативи, біль­шість з яких належала відповідним ревізійним союзам. У 20-х роках за родом діяльності волинські кооперативні товариства ділилися на господарсько-споживчі, міські споживчі, кредитні, молочарські та інші.

Господарсько-споживчі кооперативи закуповували для села знаряддя праці, товари хатнього вжитку (гас, сірники, сіль і т. п.). промислові товари, насіння тощо і одночасно здійсню­вали заготівлю продуктів сільськогосподарського виробництва. З часом господарсько-споживчі кооперативи об’єднувались у повітові або окружні союзи кооперативів, створюючи двосту­пеневу структуру. Українські повітові союзи об’єднував коопе­ратив третього ступеня «Центросоюз». Кредитна кооперація на Волині була представлена сільськими ощадно-позичковими то­вариствами (українські «райфайзенки», польські «каси Стеф - чика») та міськими кредитними кооперативами (повітові кре­дитні каси, народні банки, Українбанки). Ці товариства були кооперативами першого ступеня і підпорядковувалися своїм окружним союзам. Сільські ощадно-позичкові товариства, які діяли на принципах німецьких товариств Райфайзена, надавали середньотермінові позички своїм членам на різні господарські потреби й були найкраще пристосовані для потреб сільсько­го господарства. Міські кредитні кооперативи мали повітовий характер і базували свою діяльність на принципах Шульце - Деліча (порівняно високий пай, необмежена відповідальність членів товариства за його зобов’язання та короткотерміновість позичок). Споживчі кооперативи забезпечували населення то­варами першої необхідності, чим знижували на них ціни. Ці кооперативи також об’єднувалися у союзи, утворюючи двосту­пеневу структуру. Виробнича кооперація Волині у ці роки була представлена лише молочарнями.

19-20 червня 1929 р. державна Кооперативна Рада у Варша­ві ухвалила нову класифікацію кооперативів у всій польській державі [7]. Першу групу склали кооперативи споживачів (спо­живчі; житлові і будівельні; для спільного задоволення інших потреб; взаємодопомоги). До другої увійшли ощадно-позичкові кооперативи (ощадно-позичкові загальні (народні банки); ріль­ничі («каси Стефчика», «райфайзенки»); урядовців і робітни­ків; інші). Третю групу склали кооперативи рільників (для закупу і збуту загальні; для закупу і збуту спеціальні; молочар­ські; інші переробні; допоміжні (меліоративні, для спільного користування машинами, цегельні, бетонярні тощо). Четверту групу — кооперативи ремісників (сировинні; магазинові; маши - нові тощо). П’яту групу — кооперативи робітників і працівни­ків (виробничі робітників і безземельників; кооперативи праці). Шосту групу склали кооперативи підприємців (промислові (для спільного ведення виробничого підприємства); торговельні (ку­пецькі гуртівні, для спільного ведення торговельного підпри­ємства, для закупу сировини або для збуту продуктів); різні (для спільного ведення видавничого, банкового і т. п. підпри­ємства) [8, с. 354]. Після запровадження нової класифікації господарсько-споживчі кооперативи потрапили у категорію ко­оперативів загального закупу і збуту; кредитні розділилися між відділами ощадно-позичкових кооперативів. Загалом представ­лена класифікація поділяла кооперативи на основні групи — споживчі, виробничі, рільничі та кредитні. У 1934 р. в Польщі був прийнятий новий кооперативний закон [9]. Його метою було впорядкування кооперативної мережі за територіальним і національним принципом. Кількість ревізійних союзів у держа­ві скоротилася з 33 до 10. У Волинському воєводстві залиши­лися діяти: національно мішаний Волинський кооперативний союз «Гурт», варшавський союз споживчих кооперативів «Спо­лем» та варшавський Союз рільничих і зарібково-господарських кооперативів [10, с. 350]. До цих союзів змушені були перейти українські кооперативи Волині, які раніше підпорядковувалися Ревізійному союзу українських кооперативів у Львові. Міські споживчі кооперативи були приєднані до «Сполема». Частину сільських і містечкових кооперативів загального закупу і збуту включив у свою систему «Гурт». Молочарські, кредитні («каси Стефчика», народні банки, Українбанки), рільничо-споживчі, рільничо-торговельні, інші (кооперативні млини, овочеві і на­сіннєві, шевські, кооперативні бетонярні, базари та ярмарки народного промислу, народний дім тощо) кооперативи вступи­ли до Союзу рільничих і зарібково-господарчих кооперативів. У 1938 р. союз «Сполем» об’єднався з союзом «Гурт» [11, с. 4]. Ця структура волинської кооперації діяла до початку Другої світової війни. Зміна державної приналежності західноукра­їнських земель на зламі вересня-жовтня 1939 р. призвела до ліквідації довоєнної структури західноукраїнської кооперації і запровадження радянської системи кооперації.

Таким чином, у результаті дослідження класифікаційних схем кооперативних товариств відомих теоретиків і практиків кооперативного руху, а також розгляду міжнародних, націо­нальних і регіональних систем поділу кооперативних установ, діючих у сучасному світі, можна констатувати, що поділ коопе­ративів за формами, типами і видами є цілком обґрунтованим. Така класифікація підтверджується і практикою кооператив­ного будівництва на терені Волині впродовж другої половини

XIX століття — першої третини XX століття. В означений пе­ріод волинські кооперативи пройшли складний шлях від утво­рення простих форм кооперативної самоорганізації, утверджен­ня кооперації як вагомого фактора суспільно-господарського життя в умовах російського абсолютизму до більш складних форм у рамках національно-територіальних ревізійних союзів Польської держави. При цьому слід зазначити, що видовий поділ кооперативних товариств у цих економічних системах практично не відрізнявся. Єдина кардинальна відмінність — це поділ кооперативів за національним принципом. Якщо в умо­вах Російської імперії ідея національних кооперативних систем лише виношувалася теоретиками кооперації, то у Другій Речі Посполитій практично відразу з виданням ліберального коопе­ративного закону кооперативи створювалися за національною ознакою. Вивчення досвіду класифікації кооперативних уста­нов у минулому необхідне для правильного, наукового розу­міння соціально-економічної сутності і природи кооперативних організацій, їх місця і ролі в сучасній економічній системі сус­пільства. Врахування минулих успіхів і недоліків сприятиме правильному формуванню вітчизняної кооперативної структу­ри відповідно до світових стандартів.

Джерела та література

1. Туган-Барановский М. И. Экономическая природа кооперативов и их классификация / М. И. Туган-Барановский // Курсы по коопе­рации / Издание под редакцией А. А. Мануилова. — М. : Тип. Т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1912. — Т. 1. — С. 1-38.

2. Гелей С. Д. Теорія та історія кооперації : підручник / С. Д. Гелей, Р. Я. Пастушенко. — К. : Знання, 2006. — 513 с.

3. Чаянов А. В. Основные идеи и формы организации сельскохозяй­ственной кооперации / А. В. Чаянов. — М. : Наука, 1991. — 455 с.

4. Гончаренко В. В. Становлення світової системи кредитної коо­перації: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.05.01 / Гончаренко Владислав Васильович ; Київський націо­нальний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 428 с.

5. Горбонос Ф. В. Кооперація: методологічні і методичні основи / Ф. В. Горбонос. — Львів : Львівський державний аграрний універ­ситет, 2003. — 264 с.

6. Павлюк П. Волинська українська кооперація у минулому і сучас­ному / П. Павлюк // Волинське слово. — 1937. — 4 лютого. — С. 5-6.

7. Рішення кооперативної Ради // Кооперативна республіка. — 1929. — 1 верес. — Ч. 9. — С. 374.

8. Жук А. Обовязуюча в Польщі класифікація кооператив / А. Жук // Кооперативна республіка. — листопад 1934. — Ч. 11. — С. 351­355.

9. Ustawa о Броі^іеІпіасЬ // Б7Іеппік Ustaw Rzeczypospospolitej РоЬзкіеі. — 1934. — № 55. — Poz. 495. — Б. 896-912. — ТгуЬ dostQpu: Http://www. isap. sejm. gov. pl/pdf. — 28.10.2011.

10. Ліквідація «Гурту» // Кооперативна республіка. — 1938. — № 11. — С. 349-352.

11. Ліквідація «Гурту» // Волинське слово. — 1938. — 6 лист. — № 30. — С. 2-4.

Анотації

Висин В. В. Классификация волынских кооперативов (вторая половина XIX — первая треть XX в.)

В статье исследованы, систематизированы и классифицированы кооперативные учреждения, действовавшие на территории Волыни во второй половине XIX — первой трети XX в. Проанализирован и обобщен позитивный и негативный опыт классификации коопе­ративов.

Visin V. V. Classification of Volyn cooperative stores (late 19th — early 20th cc.)

In the article co-operative establishments, operating on territory of Volyn in the late 19th — early 20th cc. are studied, systematized and classified. Positive and negative experience of classification of cooperative stores is analysed and generalized.

Похожие статьи